.  ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДУ ПРОЄКТІВ НА ЗАНЯТТЯХ  В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1. Поняття «метод проєктів»,  «проєктна діяльність», мета проєктного навчання

У сучасній школі метод проєктів  розглядається як система навчання, яка допомагає учням набути знань і навичок планування та виконання дедалі складніших практичних робіт. Метод проєктів  відноситься до освітніх технологій 21 століття і включає в себе здатність адаптуватися до швидкоплинного світу.

Термін «метод проєктів » вчені визначають по-різному. І визначається як конкретна практика роботи вчителя, спрямована на формування в учнів системи конкретних інтелектуальних і практичних умінь. і як комплексний метод навчання; і як педагогічний прийом; І як система навчання.

Так, Е. Полат розглядає проєктний метод, якщо він використовується для:

У межах конкретного предмета — "сукупність умінь, завдань оволодіння якоюсь галуззю практичних чи теоретичних знань, тієї чи іншої діяльності; спосіб пізнання, спосіб організації процесу пізнання".

М. Запрудський визначає метод проєктів  як «систему навчально-пізнавальних методів, здатних вирішувати конкретні завдання в результаті самостійної та колективної діяльності учнів».

Метод проєктів  – це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу з акцентом на творчу самореалізацію особистості, розвиток її здібностей у процесі створення нового продукту під контролем викладача. Через самостійні, колективні та інтерактивні дії учнів та обов’язкове представлення результатів їх роботи.

Основою цього методу є розвиток пізнавальних інтересів учнів, їх здатності самостійно здобувати знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, виявляти компетентність у проблемах, пов’язаних з тематикою проєкту, розвивати критичне мислення. Цей метод завжди фокусується на незалежних видах діяльності, таких як окремі особи, пари чи групи, які учні виконують протягом певного періоду часу. Результати завершеного проєкту мають бути видимими. Тобто «типу».

У широкому розумінні проєктна діяльність - це цілеспрямована, цілеспрямована і свідома діяльність, спрямована на формування в учня певної системи розумових і практичних навичок. У вузькому розумінні проєктна діяльність розглядається як спільна навчально-пізнавальна, творча чи ігрова діяльність із спільною метою, узгодженим способом і способом діяльності, спрямованим на досягнення навчального результату.

Навчальний проєкт – це сукупність засобів, дій учнів у певній послідовності для досягнення комплексу завдань. Він призначений для вирішення конкретної проблеми, важливої для учня, і у вигляді якогось кінцевого продукту. (Г. Селевко, автор «Енциклопедії освітніх технологій»)

На думку М. Скаткіна, навчальний проєкт – це форма організації класу, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх учасників для отримання освітнього продукту протягом часу від одного уроку до кількох місяців.

Кожне наведене тлумачення понять «навчальний проєкт» і «проєктний метод» має певний зміст. Проте прийнято вважати, що під навчальним проєктом початкова школа розуміє особливий вид навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямований на формування системи знань і вмінь та створення освітнього продукту суб’єктивного чи об’єктивного значення. Метод проєктів  слід розглядати як спосіб організації цієї діяльності.

Мета навчання проєкту:

1. Допомагає підвищити особисту впевненість кожного учасника проєкту.

2. Сприяти розвитку комунікативних навичок і навичок співпраці.

3. Забезпечити механізми розвитку у дітей критичного мислення, навичок вирішення проблем.

4. Розвивати дослідницькі навички учнів, уміння спостерігати, висувати гіпотези, узагальнювати, аналітичне мислення.

5. Залучати учнів до творчого процесу для створення власних виробів.

1.2. Технологія проєкту  у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів

Навчальний дизайн не є принципово новою технологією. Метод проєктів  зародився в США в 20-х роках нашого століття. Вперше він отримав назву «Метод проблем» у праці Джона Дьюї. Учні активно навчаються через свою діяльність відповідно до своїх особистих інтересів. Джон Дьюї наголошував, що проблеми мають виходити з реального життя, бути знайомими та значущими для дитини, а для їх вирішення застосовувати знання, які дитина набула чи набуде.

Один із послідовників Дж. Дьюї В. X. Кілпатрік вдосконалив систему проєктних завдань. Він розумів проєкт як акт цілеспрямованої діяльності, заснований на інтересах дитини. Дуже важливо було показати, що дитина зацікавлена в отриманні цих знань.

Теоретико-концептуальне місце проєктної технології в українській педагогіці досліджували Н. В. Борисова, Т. В. Качеровська, О. Є. Коваленко, О. М. Пєхота, Г. М. Романова, С. О. Сисоєва та ін. Тому, як зазначають вітчизняні дослідники, проєкт – це система навчання, в якій учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування та виконання практичних завдань – проєктів .

Проєктне навчання – це метод навчання та форма організації навчального плану. Він передбачає співпрацю всіх учасників навчального процесу для досягнення конкретного результату за конкретний проміжок часу, від одного уроку до кількох місяців. При цьому вони використовують різноманітні прийоми, методи, засоби навчання, знання та вміння з різних галузей науки.

1.3. Характеристика методу проєктів

1. Наявність суспільно важливих завдань (проблем) - дослідницьких, інформаційних, практичних - необхідно вирішувати шляхом пошуку та застосування знань.

2. Реалізація проєкту починається з плану дій щодо вирішення проблеми, тобто оформлення самого проєкту, зокрема визначення типу продукту та формату презентації. Найважливішою частиною плану є поетапна (оперативна) розробка проєкту, яка включає конкретний перелік дій із зазначенням результатів, термінів виконання та відповідальних осіб.

3. Кожен проєкт обов'язково вимагає наукової роботи учня. Основною функцією проєктної діяльності є пошук інформації, її обробка, розуміння та представлення членам проєктної групи.

4. Результатом  роботи над проєктом має бути продукт.

5. Підготовлений продукт повинен бути достатньо переконливо представлений як найкращий засіб вирішення проблеми. Потім, на завершальному етапі, проєкт передбачає презентацію продукту.

6. Бажано зібрати всі матеріали проєкту в папку.

Отже, проєкт – це «шість П» Проблема – План – Інформаційний пошук – Продукт – Презентація – Портфоліо (папка, де зібрані всі робочі матеріали).

Для учнів молодшої школи проєктна робота наповнена різними видами.

Діяльність особливо важлива, оскільки кожна діяльність активізує учнів.

Це формує в них самостійність, розкриває вроджені здібності, збагачує життєвий досвід і підвищує інтерес до знань.

1.4. Класифікація проєктів

При визначенні типу навчального проєкту рекомендується використовувати класифікацію, запропоновану Е. Полат.

За видом основної діяльності

1. Творчі проєкти зазвичай не мають чітко спланованої структури і розробляються відповідно до інтересів учасників проєкту. Готовий продукт може бути у вигляді збірки, сценарію або святкової програми. Орієнтовна тематика: «Здрастуй, школо!», «Авторська математична задача», виставка «Колір нашого життя», конкурс «Пісня – душа народу», фотовиставка «Моє улюблене місце відпочинку» та ін.

2. Ігрові (рольові) проєкти мають відкриту структуру. Учасники виконують певні ролі. Результати можна визначити на початку проєкту або до завершення. Є високий рівень творчості. Основною діяльністю учнів у цих проєктах є рольова гра. Орієнтовна тематика: «Чарівний світ казки», «Весняні свята в Україні», «Святкування Калити», «Раптом пожежа», «По дорозі до школи» та ін.

3. Інформаційні проєкти спрямовані на збір, аналіз та узагальнення фактів. Під час проєктної діяльності потрібна чітка структура та можливість систематичної корекції. Орієнтовна тематика: «Пам’ятки мого села (міста)», «Таємниці Сонячної системи» , «Імена життя», «Історія одного винаходу» та ін.

4. Дослідження та дослідницькі проєкти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень (постановка проблеми, формулювання гіпотез, планування та розробка науково-дослідної діяльності, збір інформації, аналіз та узагальнення, підготовка та оформлення проєктів ). результат, розкриття результату, рефлексія). Для таких проєктів  потрібна чітка спланована структура, визначені цілі, актуальність проєкту для всіх учасників, суспільна значущість. Орієнтовна тематика: «Як тебе не любити, Києве мій!»  «Як виглядали школи?», «Як розмовляли тварини?», «Як писали наші предки?», «Як називали числа в давнину?», «Як рослини виготовляли тканину? Зроби це?" тощо.

5. Власні соціальні інтереси учасника (годівниця, портфоліо, класний зошит, газета, документ, відеофільм, вистава тощо). Кінцевий продукт придатний для довічного використання. Вони вимагають добре продуманої структури, наприклад сценарію діяльності учасників, який визначає функції кожного. Орієнтовна тематика: «Допоможемо пташкам», «Прикрасимо ялинку на шкільному подвір’ї», «Мистецтво швидко рахувати» та ін. .

За кількістю учасників виділяють :

1. Індивідуальний проєкт виконує один учень. Вчителі допомагають складати плани діяльності та проводити індивідуальні консультації. Орієнтовні теми: «Я можу навчитися сам», «Моя улюблена іграшка», «Історія моєї родини», «Мої сімейні традиції», «Школа майбутнього» тощо.

2. Пари. Цей проєкт виконується двома учнями. Вони розробляють спільний план дій. Визначає формат відображення результатів. Виберіть творчу назву для свого проєкту. Брати активну участь в організації громадського захисту проєкту. Орієнтовна тематика: «схема сонячної системи», «словесні портрети», «цікаві події міста» тощо.

3. Групова робота в групі полягає в навчанні того, як учасники обмінюються досвідом, радяться один з одним і знаходять спільні рішення в процесі розробки навчальних проєктів . Учитель координує діяльність групи учасників. Гнучко підпорядковуйтеся загальній темі та меті. Ми проводимо консультації та надаємо підтримку при необхідності. Орієнтовна тематика: «Символи України», «Винаходи людства», «Школи майбутнього» тощо.

Проєкти відрізняються за тривалістю

1. Міні-проєкти. Проєкт для одного класу.

2. Короткострокові. Проєкти тривають від 2 до 6 годин (заняття).

3. Проміжний період. Триває від тижня до місяця.

4. Довгостроковий. Вони тривають від одного до кількох місяців.

Через характер контакту:

1. Один проєкт – виконується в рамках одного предмета або однієї галузі знань. Орієнтовні теми: «Зошит з математики», «Веселковий словник», «One Word Project» та ін.;

2. Міждисциплінарні – проєкти, що об’єднують різні предметні області. Теми-індикатори: «Українські традиції та здоров’я», «Числа в літературі», «Правила навчання» та ін.;

3. Позакласний. Проєкти включають знання з різних галузей, у тому числі тих, які не входять до програми початкової школи. До організації долучаються спеціалісти різних спеціальностей. Широка тема: «Чому зникли динозаври?», «Небезпечні роботи» тощо.

У режимі позакласної роботи, 1-2 класів навчальних проєктів  або навчання в режимі 1-2 класу рекомендується обмежити тривалість до 1-2 тижнів. Важливо, щоб проєкт не був довгостроковим, оскільки дітям важко підтримувати інтерес до одного і того ж проєкту тривалий час. У 3 і 4 роки тривалість проєкту може бути збільшена з 1 місяця до 2 місяців. Вчителі також повинні пам'ятати, що діти не можуть працювати самостійно протягом тривалого часу. Ставши дорослими, вони потребують систематичної допомоги, аналізу та орієнтації на наступний крок у своїй роботі.

Для молодших школярів домінують ігрові (рольові) проєкти, що створюють умови для реалізації творчого потенціалу молодших школярів при залученні учнів до творчих проєктів . Інформаційно-дослідницькі проєкти формують у учня вміння працювати з додатковою інформацією, комунікативні та комунікативні вміння та навички. На практиці часто доводиться мати справу зі змішаними проєктами з різним типом функціональності.

1.5. Етапи роботи над проєктом

         1. Підготовчий етап. Визначення предмета, проблеми. Формулювання цілей і завдань проєкту. Розробіть план дій.

         2. Реалізація проєкту. Збір та аналіз інформації. реалізація проєкту. Формулювання висновків. Дизайн результатів проєкту (виставки, газети, журнали, довідники, колекції, моделі, ілюстрації, навчальні посібники, екскурсії, мультимедійні продукти, відпустки)

          3. Останній, заключний крок. презентація роботи. захист проєкту. Аналіз результатів. Оцінка та самооцінка проєкту.

Навчальною метою організації проєктної діяльності є формування в учнів уміння самостійно виконувати всі дії та переходити від однієї дії до наступної.

1.6. Особливості проєктної діяльності у початковій школі

1. Організовуючи проєктну діяльність у початковій школі, педагогам необхідно враховувати вікові та психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку.

2. Проєктні задачі, які ми пропонуємо молодшому школяреві, будуть йому знайомі та цікаві, тому тему проєктної роботи дітей краще обирати у змісті навчальних предметів або в близькій для них галузі.

3. Тематика учнівських проєктів  має бути різноманітною. Ваше тематичне повідомлення має бути певною рекламною кампанією. Формат презентації впливає на створення мотивуючого середовища, придатного для діяльності учасника. Це може бути емоційна розповідь, імітація життєвої проблеми або розмова за конкретною ситуацією в класі.

4. У роботі з класом у цілому слід віддавати перевагу рольовим, інформаційним, творчим проєктам. Цей вид діяльності завжди привертав увагу молодших школярів.

5. Першим проєктом у початковій школі слід обрати груповий проєкт. Це дозволяє по-іншому розподілити проєктну роботу. Після завершення проєкту кожна дитина вважатиме себе спроможною взяти участь у його реалізації.

6. Через недостатність теоретичних і практичних знань і вмінь учнівської молоді контроль за виконанням проєктних завдань має бути ретельним.

7. Необхідно бути дуже уважним до представлення проєкту. Запрошувати батьків, учнів інших класів (такий підхід мотивуватиме до подальшої роботи).

8. Оцінка виконаних проєктів  повинна бути заохочувальною. Початкова школа повинна відзначити всіх учнів, залучених до реалізації проєкту.

Враховуючи інтегративний характер проєктної діяльності, можна виділити розв’язування задачі у формі проєктів  з будь-якого навчального предмета початкової школи. При цьому вчитель лише пропонує тему для проєкту, а учні обирають близьку їм тему, виходячи зі своїх потреб, мотивацій та інтересів. У цьому плані можна лише поділитися думками щодо вибору тем навчальних проєктів  для учнів початкових класів. (Додаток 6)

Рекомендується залучати батьків до діяльності молодших школярів. Попередньо на батьківських зборах необхідно роз’яснити суть і значення проєктної діяльності для розвитку особистості дитини, визначити робочі етапи проєкту та роль і участь батьків відповідно до зростання дитини. вступ. Спільна проєктна діяльність педагогів-учнів-батьків забезпечує співпрацю дорослих і дітей, сприяє розвитку самостійності, цілеспрямованості, відповідальності, ініціативи та адаптації до сучасних умов життя. Спільна проєктна діяльність допомагає уникнути негативних моментів, пов'язаних з віковими особливостями молодших школярів.

Під час публічної презентації проєкту учасники знайомляться з тими, хто був присутній на дорученій роботі, розповідають, чого вони навчилися

показують результати діяльності, діляться своїми враженнями, будують плани на майбутнє.

Важливо організувати виставку проєктних робіт так, щоб діти відчули потребу в промислових виробах, відчули атмосферу свята та відчули задоволення від радості, яку вони приносять людям.

Оцінка проєктної діяльності – це оцінка прогресу діяльності.

Критерії, за якими оцінюється діяльність учасників, визначаються на етапі планування проєкту. Критеріїв має бути лише декілька. Він має бути зрозумілим і практичним для молодших школярів (наприклад, інформація має бути цікавою та зрозумілою для молодших школярів, 10-15 речень, містити 1-2 запитання за змістом, робота має бути виконана акуратно). У проєктній діяльності надається перевага самооцінці. Виконані проєкти спочатку оцінюють самі автори. Відгуки про виконані проєкти мають надихати!

Початкові школи мають відзначити всіх учнів, які беруть участь у проєкті. Найкраще для цього визначити кілька кандидатів і зробити кожен проєкт «переможцем». Тимчасові проєкти-кандидати: Оригінальний проєкт, Незвичайний проєкт, Сюрпризний проєкт, Кумедний проєкт, Гігантський проєкт тощо.

У ході проєктної діяльності створюються умови для розвитку пізнавального інтересу. На цій основі можуть формуватися внутрішні мотиви навчання, які впливатимуть на різні сфери пізнавальної діяльності.

З точки зору вчителя, навчальний проєкт є дидактичним засобом планування навчання. Цілеспрямована діяльність із пошуку способу вирішення проблеми шляхом звернення до дій, які виникають із цієї проблеми.

З точки зору учня, проєкт – це можливість зробити щось цікаве самостійно, в групі чи самостійно, в міру своїх можливостей. Діяльність, де ви можете проявити себе, спробувати себе, застосувати свої знання, отримати користь і публічно продемонструвати досягнуті результати.

Варто зазначити, що проєктний метод розглядається не як альтернатива існуючій класно-урочній системі, а як додатковий інструмент для підвищення якості освіти та розвитку пізнавальної сфери та особистісних якостей учнів середньої школи.

1.7. Переваги і недоліки проєктної діяльності

Проєктна діяльність має свої переваги. Таким чином, традиційні класи перетворюються на відкриті навчальні простори, де учні рухаються у власному темпі. У процесі реалізації проєкту вчені самонавчалися та вдосконалювалися. Навчання, засноване на запам'ятовуванні і повторенні, рухається в напрямку закріплення, виявлення і презентації отриманих знань. Цей тренінг дає вчителям можливість побудувати позитивні стосунки з учнями в нових умовах і підкреслити їх індивідуальність і природні таланти.

Слід згадати і недоліки проєктної діяльності. Підготовка проєкту займає багато часу. Вчителям важко контролювати навчальний процес і результати не завжди ефективні. У групі є студенти, які намагаються передати свою роботу іншим, більш сумлінним.

Незважаючи на певні недоліки, метод проєктів  дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість учням проявити самостійність, підтримує стійкий інтерес до вивчення різних предметів, поглиблює знання учнів з предмета навчання. і систематизувати.