Екологічна культура та народні природознавчі традиції Одним із засобів формування екологічної культури у дітей дошкільного віку з вадами розвитку є народні природознавчі тради

Екологічна культура та народні природознавчі традиції

     Одним із засобів формування екологічної культури у дітей дошкільного віку з вадами розвитку є народні природознавчі традиції, тобто досвід збереження, примноження та використання природних багатств, який передав з покоління до покоління український народ. Це висвітлено у народній творчості: загадках, прислів’ях, приказках, прикметах, іграх та легендах.

Використання народних природознавчих традицій має на меті ознайомлення дітей зі зв’язками та залежностями в природі з опорою на народні природознавчі традиції.

В зв’язку з цим ставляться такі головні завдання:

•        дати знання про зв’язки та залежності в природі;
•        формувати вміння та навички раціонального природокористування з урахуванням зв’язків і залежностей в природі;
•        дати уявлення про цінність природи як джерела матеріальних і духовних сил суспільства;
•        розвивати потребу в спілкуванні з природою, виховувати прагнення пізнавати її глибше;
•        створювати умови для ознайомлення дітей з народними природознавчими традиціями;
•        розвивати інтерес до народних природознавчих традицій.

Принципи роботи:

1.     Активізація в бесідах особистого досвіду дітей.
2.     Цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу (приказок, прислів’їв, прикмет, загадок, казок, пісень).
3.     Інтеграція різних видів дитячої діяльності.
4.     Поступове підведення дітей до самостійних висновків і узагальнень.

Форми роботи: традиційні та комплексні заняття, спостереження та досліди в природі, трудова діяльність, різні види ігор, проведення народних обрядів, свят.

ЗМІСТ   РОБОТИ

1.     Залежність життя тварин і птахів від сезонних змін у природі.

Дикі тварини по-різному пристосовуються до умов навколишнього середовища. Наприклад, з приходом зими заєць стає білим, тому майже непомітний на снігу, що убезпечує його від ворогів; ведмідь та їжак за літо і осінь, коли багато корму, наїдаються, а потім залягають у сплячку і прокидаються з настанням весни.

Життя свійських тварин: корів, коней, овець, кіз, свиней залежить від турботи людини.

Простежити ці зв’язки на прикладах з фольклору: прислів’їв, загадок, приказок, ігор, пісень.

•        Влітку сіренький, а взимку біленький. (Заєць).
•        Літом наїдається, а взимку висипається. (Ведмідь).
•        Цим ключем в осінній млі відлітають… (Журавлі).

2.Залежність живлення тварин від наявності потрібних їм рослин.

Тварини, як і всі живі істоти мають потребу в їжі. Дикі тварини здобувають їжу самостійно. Свійських тварин забезпечують кормом люди.

Формувати знання на прикладі зв’язків: заєць – морква, капуста; корова – трава. Простежити ці зв’язки у творах народної творчості.

•        Хоч зубів багато маю, та нікого не кусаю,

Сама свиням та коровам я на зуби потрапляю (Кукурудза).

•        Біжить зайчик дорогою та й скаче, затуляється лапками та й плаче: «Усі ж бо я городи обійшов, ніде ж бо я капустинки не знайшов».

3.Залежність життя рослин від сезонних змін у природі.

Навесні та влітку рослини розвиваються і розквітають, восени – дають плоди, жовкнуть, в’януть, взимку – гинуть, або відпочивають до весни.

Пояснити ці залежності на прикладі відомих дітям рослин (дерев, кущів, квітів). Навести приклади відповідних змін з творів фольклору.

•        Весна красна квітами, а осінь – плодами.
•        Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерево).

4.Залежність харчування птахів від наявності комах.

Птахам для харчування потрібні комахи, жуки, черв’яки, гусінь, яких вони збирають на землі, дістають з-під кори дерев. Взимку птахи живляться насінням, бо комахи в цей час або гинуть, або ховаються й засинають до весни. Птахи, які живляться тільки комахами вимушені відлітати до теплих країв.

•        Як багато птиць, то не буде гусениць.
•        Де багато пташок, там не буде комашок.

5.Залежність розмноження рослин від живлення комах.

Розкрити прихований зв’язок: комахи літають над квітами, сідають на них, щоб випити солодкого нектару; переносять пилок з квітки на квітку. Так відбувається запилення, утворюються плоди та насіння. Наступного року з насіння знову виростуть квіти. Навести приклади з фольклорних творів, в яких описано відповідні явища природи. Вчити дітей знаходити ці явища у загадках, віршах, приказках.

•        Не птах, а з крилами, не бджола, а літає

Над квітами нектар збирає,жити квітам допомагає. (Метелик).

6.Залежність росту рослин від живлення птахів.

Птахи живляться комахами й водночас знищують шкідників, які знищують листя на деревах і кущах, псують кору, плоди, коріння рослин. Закріплювати ці знання на творах усної народної творчості.

•        Вірно людям скажу, їм дерева стережу,

Дзьоб міцний я маю, шкідників збираю. (Дятел).

7. Залежність росту рослин від наявності води.

Пояснити дітям, що вода є джерелом росту, без неї рослини гинуть. З води вони вбирають поживні речовини, завдяки яким ростуть та розвиваються. Навести приклади з фольклорних творів.

•        Довго нема мене – все в’яне, як пройду – все оживає. (Дощ).
•        Дощ у травні – урожай знатний.
•        Без поливу і капуста не росте.

8. Залежність росту рослин від сонячного тепла і світла

Сонце є не  джерелом світла і тепла без якого неможливе життя на землі. Залежно від сезону кількість тепла і світла то збільшується (весна, літо), то зменшується (осінь, зима). Відповідно до цих змін, активізується або завмирає життя тварин і рослин. Вчити дітей помічати зміни в стані сонця. Пояснити цю залежність на творах фольклору.

•        Вийди, вийде, сонечко, на дідове полечко,

На бабине зіллячко, на наше подвір’ячко.

9. Залежність росту рослин від діяльності людей.

Люди доглядають рослини: садять їх, поливають, розпушують землю, прибирають опале листя.

Дібрати твори фольклору відповідного змісту. Вчити дітей знаходити в них підтвердження зазначеної залежності.

•        Хто про землю дбає, тому вона повертає.

10. Залежність життя людей від наявності рослин.

Рослини потрібні людині насамперед для харчування, адже продукти рослинного походження багаті на вітаміни та мікроелементи, корисні для людини. Рослини також очищають повітря, даючи кисень.

Вчити помічати відповідні зв’язки у творах фольклору.

•        І печуть мене, і варять,

І їдять мене, і хвалять, бо я добра. (Картопля).

•        Що у нашому городі стає першим у пригоді,

Виростає щодоби, мов у лісі ті гриби. (Огірки).

•        Я кругленька, червоненька, з хвостиком біленьким,

На городі мене рвуть і до столу подають. (Редиска).

•        Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква).
•        У Марушки сто кожушків,

Хто її роздягає той сльози проливає. (Цибуля).

11. Залежність життя тварин від діяльності людей.

Люди доглядають тварин: свійських годують та напувають у будь-яку пору року, диких підгодовують узимку. За свійськими тваринами прибирають приміщення, їх миють, стрижуть тощо.

Учити дітей помічати підтвердження названих залежностей у фольклорних творах.

•        Іде в поле – як дощечка, а йде з поля – як бочечка. (Корова).

12. Залежність життя людей від наявності тварин.

Свійські тварини дають людям продукти харчування (м’ясо, молоко, яйця). З їхньої шерсті та шкіри виготовляють одяг та взуття. Собаки охороняють людську оселю. Коти ловлять мишей і створюють в домі атмосферу затишку. Знаходити ці зв’язки у фольклорних творах.

•        За горами, за долами ходить свита і кожух. (Вівця).
•        Сторожем не служить, а всіх рано будить. (Півень).
•        Голодна – мукає, сита – жує, всім дітям молоко дає. (Корова).
•        Один всю роботу робить, друга господаря молоком поїть, третій хату стереже. (Кінь, корова, собака).