Заняття – як основна форма організації екологічного виховання

Заняття – як  основна форма організації екологічного виховання

Систематичне навчання на заняттях – важливий засіб освітньої роботи з дітьми дошкільного віку з вадами розвитку.

На протязі ряду десятиріч XXст. Всі ведучі теоретики та практики дошкільного виховання слідом за А.П.Усовою приділяли значну увагу заняттям як провідній формі фронтального навчання дітей.

Сучасна спеціальна дошкільна педагогіка також приділяє велике значення заняттям: без сумніву вони мають позитивний вплив на дітей, сприяють їх інтенсивному інтелектуальному та особистісному розвитку, корекції основного дефекту, планомірно готують їх до навчання у школі. Зараз продовжується вдосконалення занять в різноманітних аспектах: розширюється та ускладнюється зміст навчання, триває пошук форм інтеграції різних видів діяльності, способів використання гри в процесі навчання, пошук нових (нетрадиційних) форм організації дітей. Під групова форма роботи гарантує якість навчання: індивідуальний підхід до дітей, урахування їх просування в засвоєнні знань та практичних навичок.

Виділяється ще одна важлива тенденція – побудова систем занять в кожній області, з якою знайомлять дошкільників. Ланцюжок поступово занять, які ускладнюються, органічно зв’язаними з повсякденним життям, - це оптимальний шлях, який забезпечує необхідне інтелектуальний та особистісний розвиток дошкільників.

В екологічному вихованні дітей заняття відіграють певну і дуже важливу функцію: чуттєві уявлення дітей, які вони отримують щодня, можуть бути якісно перетворені, - розширені, поглиблені, об’єднані, систематизовані.

Основні типи екологічних занять, які принципово відрізняються одне від одного дидактичними задачами, логікою побудови, ходом організації та проведення: заняття первинно - ознайомлювального, поглиблено-пізнавального, узагальнюючого та комплексного типів.

 Заняття первинно-ознайомлювального типу. На протязі дошкільного періоду значна доля первинних екологічних знань про різні сторони життя природи та діяльності людини подається дітям на заняттях первинно-ознайомлювального типу. Найчастіше за все ці заняття присвячуються ознайомленню дітей з різними видами тварин, рослин, умовами їх життя, умовами життєдіяльності.

Головним компонентом таких занять стають різноманітні демонстраційні та навчальні посібники для формування у дітей чітких та вірних уявлень. Темами занять можуть бути свійські та дикі тварини, тварини теплих країн, півночі, мешканці водойм, птахи, а також діяльність людей в сільському господарстві, в природоохоронній області. На заняттях цього типу діти знайомляться з зовнішнім виглядом тварин та рослин, вчаться їх розрізняти, узнають про середовище їх існування, пристосуванню до неї, про різноманітні способи їх поведінки.

Навчання дітей на таких заняттях проходить через розгляд картин та бесіду. Нерідко коментарем стає читання дитячої літератури, розгляд ілюстрацій, перегляд фільмів, слайдів, розповідь педагога у всіх варіантах занять цього типу. На першому місці стоїть словесний метод екологічного виховання – від слова вчителя (його питань, пояснень, їх системи та послідовності) залежать успішність та якість сприйняття дітьми нових образів, які представлені наочністю залежить і розуміння зв’язку подій, зв’язку об’єктів. Слово вчителя організує зміст, забезпечує успішний результат навчання.

Заняття первинно-ознайомлювального типу зі старшими дошкільнятами значно складніші. З ними можна розглядати картини природи, далекі від їх досвіду, виходити за рамки зображеного сюжету, розглядати одночасно декілька картин – цьому сприяє і деякий уже сформований досвід дітей, і наявний у них круг уявлень.

Картини допомагають сформувати уяву про екосистему лісу. Його мешканцях, про пристосування лісових мешканців до життя там.

Значну користь картини, слайди, відеофільми можуть принести в ознайомленні дітей з екосистемами недоступними для їх сприйняття – морем, пустелею, Арктикою. Наочність в об’єднанні з емоційним поясненням педагога розширять уявлення дітей, сформують нові образи про природу.

 На занятях первинно-ознаймлювального типу з дітьми можна розглядати живі об’єкти природи ближнього оточення, розробити цикл спостережень, який допоможе дітям поступово накопичити знання.

На занятті слід змінювати види діяльності для підтримання інтересу дітей, не зациклюватися на одній бесіді, яка являється ведучим елементом заняття. В середині заняття проводиться фізхвилинка

Заняття поглиблено-пізнавального типу. Зміст занять, який можна назвати поглиблено-пізнавальним, направлений на виявлення та показ дітям зв’язку між рослинами, тваринами та зовнішнім середовищем в якому вони знаходяться. Тематика таких занять визначається рядом конкретних залежностей доступних для усвідомлення та засвоєння старшими дітьми дошкільного віку з вадами розвитку. Ці заняття, присвячені ознайомленню дітей з залежністю життя та росту рослин від факторів зовнішнього середовища. Наприклад, ростом овочевих культур та садових рослин , їх сезонними змінами і т.п; пристосованістю тварин до змін у природі: заготовка корму на зиму, сплячка, відліт в теплі краї, зміна кольору хутра.

Поглиблено-пізнавальні заняття – заключна ланка тієї чи іншої системи роботи з дітьми. В старшій групі – бесіда про осінь наприкінці листопаду після систематичних спостережень і ведення календаря; або бесіда про зимуючих птахів у березні, в кінці зимової підкормки птахів після регулярних спостережень за ними.

Дуже результативними є різноманітні види дослідницьких робіт, які мають метою формувати уяву дітей про певний об’єкт.

Заняття поглиблено-пізнавального типу активно сприяють розумовому розвитку дошкільників. Діти навчаються умінню встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки. Все це забезпечує інтенсивний розвиток мислення дітей.

Заняття узагальненого типу. На заняттях узагальненого типу вчитель ставить мету виділяти ряд характерних ознак (суттєвих і характерних)  для групи знайомих об’єктів та на їх основі формує узагальнене уявлення. Узагальнення мають будуватися на конкретних знаннях, які систематично отримують діти в процесі багаторазових спостережень за об’єктами природи та попередніх заняттях. Так узагальнюються знання про рослинний та тваринний світ, об’єкти неживої природи, сезонні зміни в природі.

На ІV році навчання всі конкретні знання можуть бути систематизованими та  узагальненими. Є змога показати дітям єдність форм в живій природі. Змістом узагальнених уявлень можуть бути закономірні зміни: ріст та розвиток рослин, сезонні зміни в природі. На протязі ряду років діти спостерігають, як ростуть кімнатні рослини, овочі на городі, квіти на клумбі. Накопичується велика кількість яскравих, різноманітних уявлень. На їх основі можна сформувати узагальнене уявлення про те, як рослина розвивається з зернятка, вона росте, цвіте, з’являється нове насіння, що для росту рослин необхідні певні умови: світло, тепло, вода.

Аналогічним способом формуються узагальнене уявлення про пори року. Наприклад, у дітей підготовчої групи можна сформувати уявлення про осінь на основі трьох груп при знаків: зміни в неживій природі (день зменшується, стає холодніше, часто йдуть дощі, дують холодні вітри); зміни в рослинному світі (листя на деревах змінює окраску, трава жовтіє та в’яне); зміни в тваринному світі ( не стає комах, перелітні птахи відлітають, тварини готуються до зими). На протязі ряду років накопичуються конкретні знання про те, що відбувається з природою восени.

Формування узагальнених уявлень відбувається при використанні словесного методу роботи з дітьми. Бесіда з ними відбувається в чітко визначеній послідовності питань, відповідей, висновків – це алгоритм формування узагальнених знань.

Узагальнюючі заняття мають корекційне значення: інтенсивно розвивається мислення дітей, уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки.

Заняття комплексного типу. Комплексне заняття в рамках однієї теми допомагає вирішити ряд завдань розвитку дітей в різних видах діяльності. Це заняття можна проводити у всіх вікових групах, але особливо вони значимі для старших дошкільнят. Це стосується і екологічних занять. Наприклад, наприкінці осені з дітьми старшої групи проводиться ігрове заняття. На якому формується уявлення про осінній сезон. Комплексне заняття за цією темою може складатися із декількох частин і включати різні види діяльності.

Перша частина заняття вирішує пізнавальні заняття та розвиває інтелектуальні здібності дошкільників. Вчитель уточнює та узагальнює уяву дітей про осінь, виділяючи її характерні особливості. Важливу роль в цьому процесі відіграє календар природи, який діти ведуть регулярно спільно з дорослими.

Друга частина визначається іншими програмними задачами, та видом діяльності дітей. До заняття організується спеціальна невелика виставка на тему осені: декілька репродукцій художників, фотографії, на яких можуть бути зображені картини природи, дари осені. Знайомство з виставкою, сприйняття краси природи, милування нею – це другий вид діяльності на занятті, який несе в собі вирішення естетичних задач.

Третя частина – це художня творчість дітей, ручна діяльність, в якій вони стають художниками та виконують роботу по своєму задуму та бажанню. Це може бути і малювання пейзажу, букету осінніх квітів у вазі, аплікація грибів у траві або корзині, фруктів на блюді. Це можуть бути поробки з природного матеріалу. Педагогічні задачі знову інші – розвиток творчих здібностей дітей, їх художньо-ручних вмінь, але об’єднані однією спільною пізнавальною задачею – узагальнення уявлень про пору року.

Таке комплексне заняття, якщо воно вірно організовано, по часу воно може виходити за рамки звичайного заняття – зміна діяльності не викликає втоми та нудьги, інтерес дітей до нього не падає. Доцільно використовувати динамічні й музичні паузи для зняття розумового й емоційного навантаження, включати в його хід веселі фізкультхвилинки.

Комплексні заняття можуть бути організовані за різними темами. Наприклад, заняття про овочі може включати в себе бесіду за картиною «Збір урожаю», інсценівку за віршем Ю.Тувіма в перекладі С.Міхалкова «Овочі», малювання або аплікацію плодів, відгадування загадок, дидактичні ігри «Хто в гості до нас прийшов» (впізнавання овоча за описом), «Впізнай на смак»; заняття «Ми здоровими ростемо, ми здоров’я бережемо» - це і розмова Айболитя з дітьми про здоров’я, про те, як його зберегти, як підтримувати доцільне оточуюче середовище, і фізичні вправи, і колективне приготування зеленої вітамінної добавки до обіду, з вирощеної цибулі, часнику, петрушки.

Комплексне заняття – це творчість педагога, їх можна організовувати по-різному, цікаво. Вони ефективно та всебічно розвивають особистість дитини, формують стійке уявлення про оточуючий світ.

Естетично спрямована діяльність дітей у природі

Перцептивно-афективний компонент ставлення старших дошкільнят  з вадами розвитку до природи, порівняно з когнітивним, недостатньо розвинутий. Це обумовлено, перед усім, особливостями їх психічного розвитку, специфікою сприйняття – недиференційованість, та емоційна нестійкість. Щоб сформувати у дитини чутливість до естетичних якостей природи потрібне цілеспрямоване керівництво з боку вчителя, яке передбачає, крім занять, спілкування, спільні спостереження й екологізацію продуктивних та художніх видів діяльності, що є специфічно дитячими. Діти опановують, під керівництвом дорослого, технологію естетичної взаємодії, втілюючи свої враження в малюнках, конструкціях, аплікації, у пластичних рухах, театралізуванні. Діяльність о спрямування закладає підґрунтя для розвитку естетичних потреб, які стимулюють відповідну поведінку в природі.

Екологізація гри

Основна форма вияву активності дітей дошкільного віку – гра, яка водночас є для них головним способом пізнання зовнішнього світу. Дитину захоплює здебільшого сам ігровий процес: у молодших дітей з'являються епізодичні, а у старших – систематичні цільові задуми й планомірне їх виконання. Гра – емоційна діяльність дітей, і введення її в освітній процес створює емоційне тло й сприяє становленню екологічно мотивованої діяльності.

Для розв'язання освітніх завдань по закріпленню знань в сфері «Природа» використовуються дидактичні ігри. Важливим моментом у їх організації є збереження структурних елементів гри: зосередження уваги на суто ігрових завданнях, дотримання ігрових правил. Може використовуватися як частина заняття.

Екологізація сюжетно-рольової гри як самостійного виду дитячої діяльності вимагає дотримання певних умов. Передусім становлення самостійної гри передбачає керівництво з боку дорослого. Сюди входять набуття дошкільниками знань про навколишню дійсність та оволодіння способами використання  їх   в іграх, що дає змогу використовувати сюжетно-рольову гру у процесі екологічного виховання.

В екологічно спрямованій діяльності може бути задіяний будь-який структурний елемент цієї гри – уявна ситуація, роль, ігрові дії та атрибути.

Для створення ігрової мотивації та опосередкованого навчання дошкільнят використовуються й інші види ігор, зокрема, ігри з правилами – сюжетно-рухливі, рухливі, настільно-друковані, словесні, де носієм ігрових умінь є дорослий. Багаторазове повторення таких ігор розвиває самостійність дітей.

Праця в природі

Догляд за живими істотами потребує певних знань про умови їхньої життєдіяльності та навичок виконання практичних дій, тому в ньому приймають участь діти старшого дошкільного віку. Турбота про живих істот потребує розвиненого почуття відповідальності, відчуття значущості своїх дій, їх систематичності.

Значну роль у формуванні екологічної свідомості є праця на ділянках. Вона дає змогу не тільки спостерігати за ростом рослин, а й приймати участь у їх вирощуванні.  У дітей І – ІІ років навчання сприяти виникненню бажання виконувати (разом з дорослими) елементарні трудові дії по догляду за рослинами. У дітей ІІІ – ІV років навчання  розвивати вміння виділяти основні компоненти трудового процесу (мета, об'єкт, матеріал, знаряддя праці, трудові дії, результат), сприяти прояву самостійності у виконанні елементарних трудових дій пов'язаних із доглядом за рослинами чи тваринами, виховувати бажання приймати участь у спільній трудовій діяльності. Не слід забувати про те, що мотив праці для дошкільнят має бути зрозумілим, відповідати його інтересам, можливостям та потребам. Примусове залучення всіх вихованців до чергування в куточку природи, до роботи на ділянках знижує педагогічну цінність цих заходів. Кожна дитина повинна сама обирати час, тривалість і зміст діяльності.