Екологічна стежка "В краю джерел"

ЕКОЛОГІЧНА  СТЕЖКА

«В краю джерел»

Кинашівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Борзнянської міської ради

Ніжинського району

Чернігівської обл.

(Маршрут стежки розробили учні школи

під керівництвом  учительки  біології Шевченко В.Ф.)

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………….

Розділ І Навчальна екологічна стежка...........................................................................

1.1. Загальні відомості про екологічну стежку………………………………………

1.2. Обладнання екологічної стежки…………………………………………………..

Розділ ІІ Екологічна стежка Кинашівської ЗОШ І - ІІІ ступенів…………………

2.1. Паспорт на навчально-екологічну стежку……………………………………...

2.2. Маршрут  екологічної стежки…………………………………………………..

Висновки………………………………………………………………………………

Список використаних літературних джерел………………………………………..

ВСТУП

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована

на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання — сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі.

Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.

Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення учнів до природоохоронної діяльності: шкільні лісництва, садівництво, робота в мисливських господарствах та ін.; робота санітарних загонів захисту довкілля, які виявляють ступінь забруднення повітря, води, зон відпочинку; загонів для боротьби з браконьєрами (діють при лісництвах і рибгоспах); групи швидкої допомоги звірам і птахам у зимовий період; кутки природи в школах, будинках школярів. З природоохоронною роботою пов'язана туристично-краєзнавча робота з дітьми, спрямована на прищеплення їм навичок правильної поведінки вмісцях відпочинку, в лісах і на річках та ін.

Сприяє формуванню екологічної культури екологічна стежка.

   Основна мета стежок природи - у взаємозв'язку трьох компонентів: навчання, виховання і відпочинку. При цьому в завдання навчання входить розширення природничого кругозору відвідувачів, а виховання спрямоване, за словами одного з учених , на «формування у відвідувачів стежки почуття любові до природи, зацікавленості в її збереженні, особистої відповідальності кожного за її долю». Призначення навчальної екологічної стежки - створити умови для виховання екологічно грамотних людей, для формування високої культури поведінки людини в навколишньому середовищі. Навчальна екологічна стежка — це ще одна можливість для глибшого вивчення природи рідного краю, пізнання її таємниць. Її зупинки — місця для організації екскурсій з біології, географії, історії, заняття для школярів . Також навчальна стежка дає багатий матеріал для пошукової та дослідницької роботи. Екологічна стежка надає можливість проводити спостереження за живими об'єктами протягом року Екологічна стежка створюється з метою проведення навчальної і пропагандистської роботи з питань охорони природи, створення умов для виховання екологічно грамотної поведінки людини в навколишньому середовищі. Це своєрідна лабораторія в природних умовах.

РОЗДІЛ І   Навчальна екологічна стежка

1.1. Загальні відомості про екологічну стежку

Екологічна стежка - це спеціально обладнаний маршрут, що проходить через різні екологічні системи і інші природні об'єкти, архітектурні пам'ятники, що мають естетичну, природоохоронну і історичну цінність, господарські ділянки та інше. Організація екологічної стежки - одна з форм виховання екологічного мислення і світогляду.

Навчальна екологічна стежка розрахована на такі категорії відвідувачів: педагогів і вихователів, студентів навчальних закладів усіх рівнів акредитації, дітей старших груп дошкільних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл, а також на відпочивальників

До створення навчальної екологічної стежки висувається ряд вимог.

1.  Маршрут стежки повинен відповідати її призначенню та враховувати умови даної місцевості;

2 . Стежка повинна бути розташована в місцевості, доступній в транспортному відношенні, добре відвідуваною місцевим населенням ;

3 . Маршрут прокладати за вже сформованою порожньо - стежкової мережі;

4 . Стежка має проходити по красивій місцевості, задовольняти естетичні та пізнавальні потреби;

5 . Стежка повинна нести інформацію: пізнавальну (натуральні об'єкти: види рослин і тварин, форми рельєфу, ґрунтів, гірські породи та інші елементи живої та неживої природи); просвітню (елементи антропогенного ландшафту) і розпорядчу (гасла, заклики, правила, покажчики, нанесені на щитах і знаках).

   На екологічній стежці можуть бути створені мікрозаказники для комах, ділянки з штучними гніздами і годівницями для птахів, геоботанічні майданчики. Можна закласти в зоні маршруту серію ботанічних майданчиків, висадивши на них лікарські, рідкісні та зникаючі види рослин, характерні для даної місцевості, обладнати показове місце для відпочинку з багаттям із знятим дерном.

   1.2.  Обладнання екологічної стежки

Важливим етапом у створенні екологічної стежки є отримання офіційного документа, який надає юридичне право на її організацію. Такий документ видає організація-землекористувач тієї території, на якій вирішено прокласти стежку. Так, якщо землею розпоряджається місцева Рада народних депутатів, то вона схвалює відповідне рішення. Якщо маршрут буде проходити територією лісопаркових господарств, колгоспів та інших відомчих організацій, то їх  дирекція видає відповідний наказ. У цих документах слід вказувати організацію, відповідальних за обладнання і підтримання стежки в належному стані, а також режим користування стежкою. Цю інформацію містить єдиний документ — паспорт на екологічну стежку. Насамперед створюють організаційну группу,яка повинна вибрати маршрут, що має естетичну виразність ландшафту (тривалість екскурсій — до 3-х годин).  Подбати про доступність маршруту. Обладнати стежку інформаційними знаками та щитами. Отримати офіційний документ (паспорт) від землекористувача тієї території, по якій і пролягатиме маршрут екостежини. Скласти великомасштабну картосхему із позначеним на ній цікавих екскурсійних об'єктів. Розробити еколого-культурні, інформаційно-просвітницькі практичні природоохоронні заходи, які будуть організовані на маршруті екостежини.

РОЗДІЛ  ІІ Екологічна стежка Кинашівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

2.1. Паспорт на екологічну стежку

ПАСПОРТ

НА НАВЧАЛЬНО- ЕКОЛОГІЧНУ СТЕЖКУ

Кинашівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

БорзнянськоЇ міської ради

Чернігівської області

-  Місцезнаходження: с. Кинашівка.

- Землекористувач: Борзнянська міська рада.

- Екологічна стежка створена  у вересні 2012 році

- Маршрут екологічної стежки пролягає територією Кинашівської ЗОШ І-ІІІ ст. та   територією села Кинашівка. Довжина стежки 1,5 км.

- Стислий опис маршруту: територія середньої школи - початок екскурсії; знайомство з історією школи, короткою історією села та родовідним деревом Кочубеїв Огляд культурних і лікарських рослин на пришкільній ділянці та дерев старожилів на території школи; вшанування пам’яті загиблих воїнів у роки Великої вітчизняної війни; знайомство з місцевими водоймами їх рослинним і тваринним світом ( річка Борзна); огляд стародавніх дерев віком понад 100 років на території села; знайомство з історією відкриття  та освяченням джерела Михайлівське; ознайомлення з пам’ятними знаками на території села та іменними деревами посадженими місцевим краєзнавцем Б.М.Пашкуденком. Огляд сортів плодових дерев у шкільному саду та  видів дерев сільського парку.

- Історичні дані про оточуюче середовище: на території школи проживав М.М. Кочубей – нащадок відомого роду Кочубеїв, що походить від В.Л. Кочубея -  генерального судді лівобережної України.

- Зупинки екологічної стежки:

1. Шкільний барвограй (територія старшої школи)
2. Подих минувшини (територія початкової школи)
3. Майстерня флори (пришкільні ділянки)
4. Березова алея
5. Зелені атланти (дерева довгожителі)
6. Річка Борзна
7. Стародавні дерева( дерева віком понад 100 років)
8. Джерело « Михайлівське»
9. Пашкуденкова тополя
10. Плодовий сад
11. Сільський парк

- Стан екологічної стежки — задовільний.

- Режим користування - дозволено ходити, а їздити заборонено.

- Необхідні заходи, що плануються зробити на стежці:

а) поновити щити.

б) зробити розчистку парку.

в) ліквідувати стихійні сміттєзвалища на берегах водойми.

- Охорону маршруту здійснює Кинашівська ЗОШ І-ІІІ ст.

- Маршрут розроблений керівником екологічної стежки Шевченко В.Ф., вік дерев-довгожителів встановлений згідно спогадів старожилів  села, щити виготовлені вчителем трудового навчанняі Мирним В.П.

Зупинка 1

Шкільний барвограй

В 1870 році   в с.Кинашівка поміщиком Кочубеєм була заснована школа для дівчаток.

В 1917 році в домі поміщика був організований дитячий будинок для безпритульних дітей, який проіснував до 1924 року.

З 1924 року – це знову школа. У 1928 році в старому приміщенні відкрито семирічну школу.

В 1929 році був побудований новий шкільний будинок з 5 класними кімнатами. В період Великої Вітчизняної війни школа працювала.

У 1943 році після визволення села вона була обладнана під військовий шпиталь

Лише в 1959 році відбудовано шкільний будинок, а в 1962 році зроблено його капітальний ремонт.

До 1993 року школа функціонувала, як восьмирічна, а надалі стала одинадцятирічною.

Зупинка 2.

Подих минувшини

Офіційних писаних джерел про виникнення назви села Кинашівки не знайдено, але за свідченнями місцевих жителів назва походить від прізвища гетьмана

Петра Конашевича-Сагайдачного, який збудував тут маєток і церкву (приблизно 1617 рік), що знаходилась у центрі села.

(  За історичними відомостями Кинашівка  (Забілівщина, Часниківка (в м. Борзна) була заселена з ХІУст. по р. Христ.)

Кинашівка — колишнє родове помістя Кочубеїв, які володіли цими землями, починаючи з 17 століття. Ще в 16 столітті татарин Кучук-Бей, потрапивши в ці краї, прийняв пра­вослав'я. Його онук Василь (Василь Леонтійович Кочубей 1640-1708р.р.) дослужився до генерального судді у Мазепи і, як відомо з історії, Мазепиним наказом був страчений. В XVII столітті Кочубеї на переміну із Забілами володіли Кинашівкою, котра після поразки Мазепи 1709 року залишилася за Кочубеями назавжди.

У 1709 році Кинашівку було знову поверне­но Кочубеям. Тепер уже аж на два століття.

Частина території школи де знаходиться стадіон, пришкільна ділянка та приміщення початкової школи  розташовані на території бувшої садиби поміщиків Кочубеїв. На місці  середньої школи колись височіла Михайлівська церква   збудована   Олександром Кочубеєм

Останнім власником Кинашівки був статський рад­ник Михайла Миколайо­вича   Кочубей. Внук декабриста, Сергія Волконського.

Зупинка 3

Майстерня флори

Неподалік приміщення школи знаходяться  пришкільні ділянки. Тут учні вирощують овочеві та польові культури,  декоративні та лікарські рослини. Школярі мають змогу займатись  дослідницькою роботою. З ранньої весни до пізньої осені учні також доглядають за шкільними клумбами

Зупинка 4

Березова алея

Березова алея на території школи була посаджена  у 1975-1976 роках за ініціативи тодішнього директора школи Рогового Миколи Павловича. Посадку дерев проводили вчителі Кинашівської  восьмирічної школи під керівництвом вчителя біології Кобзар Валентини Степанівни та вчителя трудового навчання Свинаря Василя Степановича. Дерева, які гинули регулярно поновлялись. Останнє насадження дерев робилось у 1975-1976 роки.

 Алея налічує близько 60-и беріз, які посаджене з обох боків широкої стежини.  Ця алея веде до приміщення початкової школи .

Берези — одні з перших дерев, а іноді й перші, що вдягають зелене вбрання. Тому й місяць, який починав рік, у давнину називали березіль. Укра­їнська мова зберегла давню назву. Вслухайтеся:

місяць берези — березень

Зупинка 5

Зелені атланти

  Після закінчення будівництва школи у 1929 році на  шкільному подвір’ї було насаджено дерева різних видів : в’яз, липа, акація, клен, дуб, та інші. Зараз ці дерева мають поважний вік і  . Пізніше на території школи насаджувались клен американський, ялина, глід, черемха, осика, каштан, ясен, ялівець, туя. З біологічними особливостями цих дерев і кущів  можна ознайомитись на даній зупинці екологічної стежки.

Зупинка 6.

Річка Борзна

Річка Борзна належить до басейну р.Десна і є її лівою притокою   другого порядку. Басейн річки розташований в межах Поліської зони. Річка протікає по території Борзнянського району Чернігівської області. Довжина річки 42,7 км, площа водозбору 944 кв.км.

Рослинність річки Борзна представлена типовими вищими рослинами  такими, як кушир занурений, ряска мала, ряска трироздільна, рогіз широколистий , очерет звичайний , куга озерна, глечики жовті, стрілолист звичайний, жабурник звичайний., аїр звичайний. Береги водойми густо вкриті лепешняком. У прибережній смузі росте калюжниця болотна, гірчак земноводний. Останнім часом у річці відмічено масову появу водяного різака алоєвидного. Подекуди зустрічається латаття біле. Загалом річкова рослинність типова для малих річок України Поліської зони.

Береги річки  в межах села густо порослі вербами і вільхою.                                                                                 

Тваринний світ річки представлений різноманітними червами, комахами, молюсками, рибами, земноводними, плазунами, птахами і ссавцями.

Зупинка 7

Стародавні дерева

Стародавні дерева збереглися мабуть в кожному населеному пункті. Найдавнішими деревами вважається  колонія тополь у США. Але  і в Україні  є немало давніх дерев, які могли б посісти серед них гідне місце.

На території с. Кинашівка були виявлені такі види найдавніших дерев:

1.Тополя срібляста

2. Груша

3.Верба поникла

4.Сосни

Всі ці дерева ростуть на правому березі річки, неподалік одне від одного на лівому березі р. Борзна

Зупинка 8.

Джерело Михайлівське

Особливою увагою і у кинашівців завжди користувалось джерело, яке знаходиться в межах села. Спочатку Це джерельце добрі люди обгородили , укріпили, поклали звер­ху дерев'яний щит, аби ніхто випадково не шубовснув у воду. Часто приходили доглядати це джерело юннатівці нашої школи.

   Восени 2011 року місцеві жителі зверну­лися до Борзнянського міжрайонного уп­равління водного господар­ства, бо саме ця організація протягом останніх років облаштувала 5 джерел у нашому краї, з проханням допомогти в облаштуванні джерела.

Нарешті 26 листопада джерело «Михайлівське» було урочисто відкрито і освячено . Для кинашівців це була значуща подія.

                                                                                                      Джерело «Михайлівське»

Зупинка 9.

Пашкуденкова тополя

Вагомий внесок у дослідженні історії села   Кинашівки зробив Пашкуденко Борис Максимович. Краєзнавець, колекціонер. Народився у грудні 1911 року в Кинашівці. У
дитячі роки навчався живопису у студії Андронника Лазарчука. У молодості освоював таврійські степи, навчався на робітфаці, пройшов усю війну. Борис Максимович працював викладачем Борзнянської автошколи ДТСААФ. Патріот рідного краю, допитливий краєзнавець, колекціонер старовини. Пашкуденко вів широке листування з діячами науки і культури. На своїй садибі посадив чимало дерев на честь видатних

людей: першого Президента Незалежної України Л.Кравчука, письменників, поетів. Мабуть, жоден культурологічний захід у районі не проходив без участі, або допомоги Б.М.Пашкуденка.

Помер Борис Максимович у серпні  1994року.

Дерева посаджені Пашкуденком Б.М.  після його смерті були знищені. Але залишилась рости на його садибі столітня тополя ровесниця самого ПашкуденкаБ. Яка нагадує всім про цю неординарну люди

Зупинка 10

Шкільний сад

    У нашій школі є сад. Він займає площу 0,2 га. У ньому ростуть різноманітні плодово-ягідні культури : слива, вишня, яблуня, груша, абрикос , шовковиця, горіх. Загалом налічується близько тридцяти сортів плодово-ягідних культур. Учні старанно доглядають за садом . Роблять обрізку дерев, обкопують пристовбурові зони, знищують шкідників, навчаються щепити дерева.

Зупинка 11

Сільський парк

   Сквери й парки — це природні куточки, що залишилися в населених пунктах як нагадування про незаймані ліси. Вони, звичайно, не повністю, але все ж таки достатньою мірою зберігають нам радість спілкування з природою, дають змогу людям, не відриваючись від повсякденних справ, час від часу бувати на­одинці з природою. Важко переоцінити значення міських зелених насаджень для людини.

У повітрі парку багато легких йонів. Дерева наси­чують повітря фітонцидами, які згубно діють на хвороботворні мікроорганізми. Дерева — наші найкращі помічники в боротьбі за оздоровлення навколишнього середовища. А скільки радощів та душевного спокою дарує нам їхня краса, аромат, лагідне шелестіння листя! І це — знайомі нам із дитинства клен і вільха, сосна й дуб, каштан і липа, тополя та ясен. Знайомі незнайомці, живі лабораторії, фабрики радощів та здоров'я...

Красивий парк є і в селі Кинашівка. За свідченнями старожилів (Архипенко Олексій, Підсосонний Валентин Карпович ) сільський парк було закладено ще в довоєнний період на місці зруйнованої Михайлівської церкви. Займав він тоді значно більшу територію і був улюбленим місцем відпочинку молоді. У вісімдесяті роки частина парку була відведена під будівництво колгоспного дитячого садка. У зв’язку з цим частину дерев викорчували. У 1989 році дитсадок було здано в експлуатацію.  На сьогоднішній день площа парку становить 300 кв.м. Парк межує з територією Кинашівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Сільський парк

ВИСНОВКИ

       Основне призначення стежок природи - виховання культури поведінки людей в природі. За допомогою таких стежок поглиблюються і поширюються знання екскурсантів про природу (рослинний і тваринний світ, геологічну будову місцевості та інше), удосконалюється розуміння закономірностей біологічних і інших природних процесів. Це підвищує відповідальність людей за збереження навколишнього середовища, сприяючи вихованню почуття любові до рідної природи, до своєї Батьківщини. Таким чином екологічна стежка  виконує освітню,пізнавальну, рекреаційну, природоохоронну функцію . По суті, екологічна стежка - це навчально - просвітницький кабінет у природних умовах, що дає можливість наочно продемонструвати, як же впливає діяльність людини на навколишнє середовище, оцінити результати такої діяльності.

     Екологічна стежка навчає любити і охороняти природу рідного краю, піклуватися про місцеву флору і фауну.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Андрієнко Т.Л., Горностай В.І., Карпенко Ю.О. та інші, Рідкісні та корисні рослини  Чернігівщини в природі та культурі. – К.1997 р.

2. Білявський Г.О., Фурай Р.С. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 1997

3. З.Вербицька «Еколого-натуралістичний гурток». – Тернопіль-Харків: Видавництво «Ранок», 2009.

  4.  Дідух Я.П. Червона книга України. Рослинний світ – К.: Глобалколсантинг, 2009 р.

    5.. Дідух Я.П. Зелена книга України  - К.: Альтерпрес, 2009 – 450с.

6. Єлін Ю.Я., Івченко С.І., Оляницька Л.Г. Шкільний визначник рослин – К.: Школа, 1978 – 360 с.
7. Кархут В.В. Ліки навколо нас. – К.: Здоров’я, 1978. – 230 с.