Екологічне виховання на уроках хімії

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологічне виховання на уроках хімії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матійчук Оксани Дмитрівни,

учителя Трацької ЗОШ І -ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Зміст

Вступ ……………………………………………………………………….….…3

Розділ І Огляд наукової літератури……………………………………....…...4-5

    Розділ ІІ Екологічне виховання на уроках хімії та в позаурочний час .…...6-10

    Розділ ІІІ Дослідна робота з екології (хімічний експеримент на уроках   хімії в загальноосвітній школі)………………………………………………….. 11-12

    Висновки…………….……………………..…………………………….….…..13

    Список використаної літератури…………………………………….……...…14

    Додатки …………...………………………………………………………….15-23

    Додаток 1………………….……………………………………..……………15-21

    Додаток 2…………………...…………………………………………………….22

    Додаток 3…………….…….……………………………………………………..23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            Вступ

                                                                  Природа – такий же унікум, як

                                                                  картина Рафаеля. Знищити її

                                                                  легко, відновити неможливо.

                                                                                                 І.П.Бородін

   Актуальність теми.

   Так, будучи породженням природи, людина раптом, не маючи на це достатньої основи, відчула себе над нею і в цьому зайшла далеко. Тому сьогодні настав час керуватися в наших діях іншими правилами – екологічними. І в першу чергу цих правил слід навчити молоде покоління. Тому в умовах загострення проблем взаємодії людства і природи перед сучасною педагогічною наукою та практикою постає низка невідкладних завдань, пов’язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а в шанобливому ставленні до всього сущого, всього живого.

   Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної людини вміння прогнозувати й запобігати можливим негативним наслідкам своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою потребує глибокого аналізу, творчого підходу, тому засвоєння екологічних знань не може обмежуватися рівнем застосування їх за взірцем. Обов’язково слід досягати творчого рівня оволодіння знаннями.

   У шкільній практиці поширені різноманітні методи навчання, що сприяють розвитку творчості. Особливе значення мають ті, що спонукають учнів систематизувати, аналізувати, порівнювати, самостійно здобувати знання, використовувати їх на практиці. До них належать у першу чергу задачі.

   Пізнавальні задачі є одним з ефективних засобів, що забезпечують творчий рівень засвоєння екологічних знань, розвиток логічного мислення. Їх можна використовувати на всіх етапах уроку: перевірки домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення й узагальнення знань, а також у позакласній роботі.

 

 

                                 РОЗДІЛ І

       ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

   Часто доводиться чути: саме хімія винна в тому, що екологічна ситуація погіршилася, але всі чомусь забувають, що на сучасному етапі розвитку наука й техніка озброїли людину потужними засобами впливу на природу.

   Тому кожну тему програми з хімії слід розглядати з точки зору екологічної освіти. І якщо учні під час вивчення хімії одержать ґрунтовні знання з охорони навколишнього середовища, переймуться цією проблемою, то в майбутньому вони будуть грамотно поводитися на виробництві, у побуті й природі. Ці знання допоможуть учням не порушувати природної рівноваги та жодне економічне міркування не може затьмарити поняття про борг кожного перед природою.

   У центрі уваги хімії перебувають не лише речовини та їхні перетворення, а й такі змістові лінії, як хімія – довкілля, хімія – людина.

   У курсі хімії можна виділити два екологічні компоненти. Перший ґрунтується на таких хімічних знаннях:

•     кругообіг елементів і речовин у природі та вплив людини на ці процеси;
•     антропогенне забруднення довкілля елементами й речовинами, джерела й види забруднень.

   Другий компонент ґрунтується на знаннях, що мають економіко-соціальну основу:

•     найважливіші хімічні виробництва, особливості й наслідки їхнього впливу на довкілля;
•     створення сучасних хімічних технологій та екологізація виробництва;
•     принципи раціонального природокористування;
•     розвиток суспільства та здоров'я людини.

   Такий компонент, як найважливіші хімічні виробництва, особливості й наслідки його впливу на довкілля на уроках хімії я подаю у вигляді круглого столу, де учні доповідають про галузі промисловості, що створюють екологічні проблеми (див. додаток 2).

   Дуже корисним та ефективним у процесі навчання хімії є використання місцевих даних. Під час вибору змісту завдань, ілюстрацій, екскурсій, лабораторного експерименту потрібно враховувати місцеві особливості природного середовища, екологічну обстановку, технології, що переважають у регіоні, історико-культурні традиції. Все це викликає в учнів позитивні емоції, інтерес до предмета, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. До того ж, у навчанні реалізується принцип регіональності.

   Завдання вчителя хімії полягає в тому, щоб довести, що жодна людина не може стояти осторонь проблеми довкілля, оскільки кожен із нас – частинка природного світу. Ми всі залежимо від середовища, яке нас оточує, а воно залежить від нас. Мені хочеться зачитати вислів відомого польського письменника-фантаста Станіслава Лема, щоб кожен замислився над змістом сказаного: «Або ми врятуємося разом, або майже ніхто з нас не врятується».

                                             Якщо віриш у майбутнє,

В його прийдешність у життя,

Дзони у дзвони, кричи людям,

Бо більш не буде вороття.

Віддай забуту свіжість травам,

Відмий від бруду всі хмарки,

Від реставруй нам синє небо,

І дощ крізь сито проціди,

Хай оживе вода Дніпра,

Правічні височать дуби,

І хай полин, трава-чорнобиль,

Не стане іменем біди.

Хай шурхотить прозора хвиля,

І золотиться чистий пляж,

І щоб не дихав так натужно

Наш океан у латках плям.

 

                                                      РОЗДІЛ ІІ

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ               ЧАС

  Екологічне виховання на уроках хімії та в позаурочний час є актуальним і важливим компонентом становлення екологічної свідомості людини.

  Своє бачення розв’язання екологічних проблем я реалізовую на уроках хімії  шляхом проведення різноманітних позакласних заходів. Одним  із таких заходів є літературно-музична композиція «Її величність Н₂О» для учнів 8 класу, провівши який я старалась пробудити пізнавальний інтерес до рідного краю, з'ясувати вплив забруднення природних водойм на здоров'я людини та виховати бережливе ставлення до навколишнього середовища (див. додаток 1).

    Особливо актуальними є сучасні тенденції щодо формування екологічної культури. Школярі, маючи знання, володіють певними екологічними вміннями й навичками, проте екологічне мислення ще не стало частиною загальної культури наших дітей, ще не сформовані переконання, дбайливе ставлення до природи, учні не роблять практичних кроків щодо її відновлення. Я вважаю, що формування екологічного мислення можливе тоді, коли діти практично доглядають за рослинами, прибирають територію школи, садять ліс, виробляють навички протистояння шкідливим звичкам, уміють полагодити пошкоджену книгу, займаються просвітницькою діяльністю щодо збереження здоров'я й охорони природи, вчаться передбачати наслідки своєї діяльності шляхом розв’язання творчих задач і задач з екологічним змістом.

   У своїй роботі на кожному уроці хімії намагаюсь в темі, що викладається, віднайти екологічний зміст, звернути увагу на її екологічні аспекти.

   Екологічне виховання та навчання може здійснюватися на будь-якому етапі уроку – чи то під час актуалізації опорних знань, чи то в процесі мотивації навчальної діяльності, вивчення нового матеріалу або застосування знань і вмінь.

   При цьому використовую такі форми організації навчального процесу: індивідуальну, групові (робота в парах, малих групах), колективну, участь у конкурсах. Застосовую такі методи і прийоми: традиційні ( розповідь, бесіду, роботу з підручником, ілюстрації та демонстрації) та інноваційні (проблемні ситуації, проблемні задачі екологічного змісту, творчі прогностичні задачі з екологічним змістом(метод гіпотез), евристичні бесіди, короткі повідомлення учнів, елементи гри, міжпредметні зв’язки).

   Використовуючи групову форму роботи заслуховуємо короткі повідомлення на тему «Шляхи вирішення екологічних проблем», де учні зачитують свої напрацювання та висловлюють свої думки на цю тему (див додаток 3).

Перелік деяких питань щодо формування в учнів екологічної культури з хімії

8 клас

Тема за програмою	Екологічний зміст
Оксиди. Вода – природний окисник. Оксиди в природі	Охорона водойм. Закон про охорону водних ресурсів. Оксиди як забруднювачі атмосфери. Захист атмосфери від шкідливих видів оксидів
Кислоти. Поширення в природі	Кислотні дощі, які спричиняють зменшення родючості, загибель лісів, руйнування пам'яток архітектури, збільшення кількості захворювань
Хлорид на кислота і хлороводень	Шкода, якої завдає хлорид на кислота в разі потрапляння у водойми (гинуть риби, комахи, рослини)
Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва	Взаємозв’язок живої та неживої природи у формуванні хімічного складу природи
Склад атомних ядер	Радіоактивний вплив на живі організми, заходи щодо його зменшення та усунення

9 клас

Тема за програмою	Екологічний зміст
Поняття про розчини	Проблема чистої води та охорони її від забруднення
Хімічна рівновага	Варварське ставлення до природи в одній країні може призвести до негативних наслідків у сусідніх країнах
Що таке органічні сполуки	Взаємозв’язок живого й неживого
Метан. Склад і будова молекул. Фізичні й хімічні властивості метану	Екологічні аспекти використання газоподібного палива у промисловості й побуті
Полімери. Склад, будова молекули і властивості	Проблема утилізації полімерів використання виробів полімерів у побуті
Вуглеводи	Фотосинтез і розв’язання енергетичної проблеми

 

   Під час вивчення теми « Нітрогеновмісні органічні сполуки. Природні й синтетичні органічні сполуки. Значення продуктів органічної хімії» в 9 класі, розглядаючи нуклеїнові кислоти, учнів мотивую таким чином:

«Уявіть собі автомобіль, що як паливо використовує водень Н₂. Який продукт утворюється під час взаємодії Н₂ з киснем О₂? 2Н₂+О₂=2Н₂О – з вихлопної труби капає сконденсована пара води. Але існує проблема. Як добути чистий водень й у чому його зберігати? Над цією проблемою працюють хіміки всього світу. Але хімічні способи виробництва водню є дорогими. Одним з методів добування водню є використання біологічних об’єктів (бактерії, водорості). Але, щоб одержати ці бактерії з допомогою методів генної інженерії, треба проникнути в «найпотаємнішу» частинку організму – у гени. Треба розкодувати послідовність ДНК і РНК – нуклеїнових кислот, навчитися оперувати ними. Це трудомісткий і тривалий процес. Але винагородою буде новий організм, що матиме нові властивості (продукуватиме водень). Що ж це за важливі сполуки нуклеїнові кислоти?

   Вивчаючи нову тему «Білки», розповідаю учням:

   «Проблема дефіциту їжі стоїть поряд з екологічною проблемою й на сьогодні є однією з глобальних проблем людства. Замість екстенсивного способу одержання сільськогосподарської продукції використовуються біотехнологічні способи одержання кормового білка, який згодовують свійським тваринам. Незамінні амінокислоти, які добувають хімічним і  мікробіологічним способами, дають змогу створити повноцінний корм для свійських тварин. А ми одержуємо повноцінний білок. А це не вилиті на поле сотні тонн отрутохімікатів, не розорані біоценози, не зрубані ліси під площі для ведення сільського господарства».

      У контрольні роботи я включаю задачі екологічного змісту, які окрім екологічної інформації і розрахунків, містять питання, що змушують замислитися над причинами екологічних проблем.

   Наприклад:

   Великої шкоди здоров'ю людини завдають штучні радіоактивні речовини, які призводять до променевої хвороби (звідки вони потрапляють у навколишнє середовище?). для лікування променевої хвороби використовують α-амінокислоти. Під час спалювання зразка масою 50 цієї амінокислоти одержали 54,56 г вуглекислого газу, 26,01 г води, 26,44 г сульфур (ІV) оксиду і 5,79 г азоту. Встановіть формулу амінокислоти й дайте їй назву.

   Вивчення матеріалу лише за допомогою підручника не забезпечує всебічного розвитку екологічної компетентності. Отже, учнів треба залучити до позакласної роботи, що сприяє екологічному вихованню й розвитку екологічних знань.

Під час проведення предметного тижня хімії та біології також обов’язково включаю матеріали екологічного спрямування. Це, зокрема, подорож країною Кімнатних рослин, де учні розповідають іншим школярам про користь зелених насаджень у кімнаті, шкільних приміщеннях. Учні розповідають про рослини, які найкраще вирощувати на кухні, щоби зменшити вплив чадного газу. Подорож країною хімічних елементів містить інформацію про екологічне паливо – водень, про небезпеку використання радіоактивних елементів як зброї. Різноманітні вікторини сприяють розвитку екологічних знань. Конкурси малюнків, прислів’їв, приказок також сприяють естетичному й екологічному розвитку особистості.

   Однією із сучасних форм позакласної екологічної освіти є проведення усних журналів, казок, подорожей. Вони розвивають не тільки екологічну культуру, але й сприяють розвитку творчих мистецьких здібностей, мистецтва спілкування, взаємодопомоги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     РОЗДІЛ ІV

                                   ДОСЛІДНА РОБОТА З ЕКОЛОГІЇ

         (хімічний експеримент на уроках хімії в загальноосвітній школі)

   В епоху науково-технічної революції гостро проявляються суперечності у взаємодії суспільства і природи. Вони зумовлені недосконалістю техніко-технологічних пристроїв, недостатньою розробкою наукових основ природокористування, відсталістю традиційного мислення про невичерпність природних багатств, хижацьким ставленням до природних ресурсів у гонитві за прибутком. Сьогодення вимагає уваги до екологічних проблем, які виникнули внаслідок технічного оснащення суспільства і викликані потужним хімічним впливом на природу. Людина повинна володіти екологічним мисленням, яке містить у собі глибоке науково обґрунтоване розуміння взаємного впливу людини і навколишнього середовища, виявляти причинно-наслідкові зв’язки й приймати відповідні рішення. Хімія несе основне навантаження у виявленні проблеми, такої як забруднення навколишнього середовища. Велику роль відіграє дослідна робота.

   Під час вивчення теми: «Повітря і його склад. Охорона повітря від забруднення» доречно нагадати дітям про шкідливі домішки в повітрі, які впливають на здоров'я людини. Наприклад, у великих містах щорічно на 1км² осідає до 1 500 т пилу.

   Можна зробити хімічний експеримент: на чашку Петрі нанести тонкий шар свинячого жиру, на дві доби поставити її в місце найбільшого скупчення людей. У результаті на жирі з'явиться велика кількість пилу.

   На цьому уроці можна розглянути питання про шкоду тютюнового диму – гарячої суміші шкідливих газів, рідини і твердих речовин, що виникають унаслідок згоряння тютюнового листя.

   Під час вивчення теми «Горіння і повільне окиснення» звертається увага на виділенні карбон (ІV) оксиду під час горіння речовин. Накопичення цього газу в атмосфері призводить до «парникового ефекту» - потепління на планеті.

   Під час вивчення теми «Вода» можна провести експеримент: заздалегідь приготувати поживний розчин для живих істот: у 2-3 скляні ємності покласти порізане листя, або сіно шаром 2 см залити на третину дощовою або водопровідною водою. Ємності накрити склом і поставити на підвіконня, захистивши від потрапляння прямого сонячного проміння. Через 3-4 дні залити водою зі стоячого водоймища, на дні якого знаходиться гнила рослинність (трава, листя, гілки), а також додати трохи мулу. Через кілька днів у посудинах з'явиться плівка з металевим блиском. Дивлячись у мікроскоп на краплі води можна побачити інфузорій, амеб. Якщо додати трохи НСІ, усе живе загине.

      У темі «Роль води як розчинника» розкривається роль води у збереженні єдності та цілісності навколишнього світу. Можна порівняти чисту та забруднену воду за деякими показниками: колір, запах, наявність осаду після відстоювання. Досліджується вплив забрудненої води на зростання та розвиток рослин. Протягом 7-10 днів кімнатні рослини поливати водою, що містить NаСІ. Забруднену воду додавати щоденно невеликими порціями (10мл) і спостерігати за розвитком рослин, за зміною якості води.

   Можна провести спостереження на лимонах. Узяти однакові рослини. Першу поливати відстояною водою, другу – водопровідною. Експеримент проводиться протягом року. Оскільки в водопровідній воді знаходиться іржа, то лимон, який поливатиметься цією водою виросте меншим ніж інший. Також на листі першої рослини з'являться пухирці іржі.

   Таким чином, на конкретних прикладах можна розкрити негативний вплив хімічних речовин на навколишнє середовище, знайти шляхи розв’язання проблем охорони природи. Це сприяє формуванню в учнів дбайливого ставлення до громадського надбання – рідної природи.

 

 

 

 

 

                                                        Висновки

   Серед сучасних проблем, які стоять перед світовим співтовариством, особливо виділяється одна – погіршення якості середовища існування людини. Вона носить глобальний характер і хвилює людей усіх країн: великих і малих, розвинених і тих, що розвиваються. Забруднення навколишнього середовища проявляється наочно й викликає емоційну критику. На жаль, така критика часто буває недостатньо аргументованою, а отже, неефективною.

   Зазвичай основні претензії населення звернено до хімії. Останнім часом у суспільстві з'явилося перекручене уявлення про хімію (науку й промисловість) як першопричину кризової екологічної ситуації. Люди вважають, що всі лиха на Землі відбуваються через надмірне захоплення хімізацією й що єдиним способом оздоровлення природного середовища є відмова від розвитку хімічної індустрії. Такий однобічний, неконструктивний підхід викликає стійке негативне ставлення до хімії як до науки в цілому, знижуючи інтерес до її пізнання. Крім того, учень привчається знаходити причини всіх нещасть у чомусь або у комусь іншому, не беручи до уваги власні вчинки, не аналізуючи сутність виниклого конфлікту, хоча відповідальність людини ґрунтується, насамперед, на критичному оцінюванні своєї діяльності.

   Великою є роль хімії у формуванні фундаментальних знань про природу, розвитку методів дослідження. Хімія вказує шляхи одержання нових екологічно безпечних речовин і матеріалів. Ознайомлення з біологічними функціями білків і нуклеїнових кислот, дає уявлення про матеріальну сутність процесів, які відбуваються в клітинах на молекулярному рівні.

   Таким чином, можна зробити висновок, що хімія не може залишатися осторонь екологічної проблеми, адже наука й техніка зробила великий крок вперед і це неабияк впливає насамперед на навколишнє середовище, відповідно на людину та її здоров'я. Я вважаю, що вчителі хімії повинні донести максимально інформації до учнів та виховати в них бережливе ставлення до природи та до самих себе, бо без знання та власного досвіду ми не можемо вирішити ні одну із даних проблем.

                           Список використаної літератури

1. Кулай А.Р. З досвіду екологічного виховання на уроках хімії та в позаурочний час // Хімія.  – 2011. - № 8 (236).
2. Коваленко Н.Ф. Екологічне виховання на уроках хімії //Хімія. – 2011. - № 9 (237).
3. Іловайська Н. Хімія + екологія = життя // Хімія. – 2012. - № 15 (699).
4. Коляда О.О. Дослідна робота з екології (хімічний експеримент на уроках хімії в загальноосвітній школі) // Хімія. – 2009. - № 2 (182).
5. Шиманська К.М. Екологічне виховання на уроках хімії // Хімія. – 2009. - №20 (200).
6. Козлова Л. Творчі задачі екологічного змісту // Хімія. – 2012. - №7 (691).
7. Коробко Г.І. Теоретичне обґрунтування важливості екологічного аспекту громадського виховання школярів // Хімія. – 2009. - № 23 (203).
8. Ткаченко Н.М., Дьякова Н.В. Дивна відома й невідома вода. Екологічний вечір // Хімія. – 2009. - № 2 (182).
9. Бакай В., Радочина А. Висока якість питної води – запорука здоров'я людини. Учнівський проект // Хімія. - № 15 (699).
10.  Поручник Л.В. Хімія і екологія. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 118, [10]с. – (Б-ка журн. «Хімія»; Вип 11 (119)).
11. Мірошниченко Т.М. Екологічна конференція «Обережно, ртуть!» // Хімія. -2010. -  № 19 (223).
12. Третяков О.В. Програма факультативного курсу «Хімічна екологія». 8 клас // Хімія. – 2011. - № 7 (235).
13. Ушакова О.М. Екологічний проект «Крапля води» //Хімія. – 2011. - № 11-12 (239-240).
14. Собко А.С . До дня народження Д.І Менделєєва. Засідання хімічного гуртка «Юний еколог» //хімія. – 2012. - № 15-16 (267-268).
15. Базавлук Т.В. Найунікальніша й найцікавіша у світі речовина // Хімія. – 2011. - № 23-24 (251-252).

 

Додатки

 

Додаток 1

Літературно-музична композиція «ЇЇ величність Н₂О» для 7-8 класів

Мета: закріпити знання про воду як найважливіший природний оксид; сформувати поняття про структуру молекули води; визначити роль води в природі та житті людини; узагальнити знання про фізичні властивості води та її кругообіг у природі; з'ясувати вплив забруднення природних водойм на здоров'я людини; виховувати в учнів наукові погляди на розвиток природи, збереження її ресурсів як необхідної умови життя; вчити узагальнювати, робити висновки, розвивати логічне мислення, творчі здібності учнів, пізнавальний інтерес до рідного краю; виховувати зацікавленість до природничих наук, бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Очікувані результати:

• поглибити знання про воду як найважливіший природний оксид;
• з'ясувати значення води у природі;
• усвідомити причини дефіциту питної води;
• сформувати екологічне мислення;
• розвинути пізнавальний інтерес.

   Обладнання: плакати з висловами та прислів’ями про воду, фотоматеріали «Ця незвичайна речовина»,реферати учнів про значення води в природі й господарській діяльності людини.

 

                                             Хід заходу

 

  На сцену виходять ведучі, учні.

 

1-й ведучий. «…У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти саме життя. Ти найбільше багатство на світі», - так звертався до води французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері.

Учениця виконує пісню «Водограй»

2-й ведучий. Рідна природа … З дитячих років ми звикли до неї як до чогось буденного, невіддільного. Споконвіку люди бачили в ній основне джерело не лише достатку, а й самого існування. Наша природа … Годувальниця земля-матінка, вода й повітря, дрімучі ліси, запах і розмаїття квітів, спів дзвінкоголосих птахів – усе це дорога серцю, ні з чим не зрівняна природа рідного краю.

1-й ведучий. Природа й Вітчизна невіддільні. У кожного з нас на все життя залишається милий серцю куточок, де минає дитинство: зелена заводь, луки з пахучою скошеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай із суничними галявинами, широке пшеничне поле де так легко й солодко дихати, стежина, обабіч якої ростуть волошки й маки і якою, здається, не йдеш, а летиш, неначе птах. Усе це можливе за наявності води.

1-й учень.

                          Вода потрібна всім навколо,

                          Не дивлячись на наш прогрес,

                          Відома всім уже давно

                          Її величність « аш - два – о».

2-й учень.  У міфологічних уявленнях українців вода була божеством. З якого починалося життя на Землі. Богиню води називали Даною. Про неї писав ще Геродот, вказуючи на її непорочність і незрівняну красу. Вона була матір'ю всього живого й богинею родючості. Дані приносили жертви, кидаючи коштовні речі у води річок і озер, криниць і джерел.

3-й учень. Вважалося, що слово «данина» походить від жертви богині Дані. Вона залишила своє ім'я в назві річок Дунай, Дон, Дніпро. Давні вірування українців у чудодійну силу води відбилися в багатьох обрядах! Вода з глибокої давнини збуджувала уяву людини. Проте минули тисячоліття, перш ніж з'явилися наукові дані про воду.

4-й учень. Класичну формулу води Н₂О встановили в 1805 році Гей-Люсак і Гумбольдт. У ХVІІ ст. француз Лавуазьє пропустив водяні пари крізь розжарене дуло рушниці й розклав на водень і кисень. Цим він довів, що вода – складна речовина. Англійці Кавендіш і Прістлі синтезували воду, спалюючи водень у кисні.

5-й учень. Як відомо молекула води складається з одного атома Оксигену й двох атомів Гідрогену й має «кутову» форму. Кут між зв’язками атомів Гідрогену становить 105 °. Завдяки будові молекули вода є універсальним розчинником.

6-й учень. Залежно від зміни структури води під впливом температури вона може перебувати в трьох агрегатних станах: рідкому, твердому й газоподібному.

7-й учень. Вода – найбільш поширена речовина на Землі, але з упевненістю можна сказати, що на Землі немає чистої води. У ній розчинено чимало цінних речовин. Підраховано, що у воді міститься 10 млрд тонн золота. Лауреат Нобелівської премії Фріц Табер почав одержувати золото з морської води, але 1 грам золота обходився йому 2 грами грішми.

   8-й учень.

«Аш – два – о» - життя і смерть,

З нею краще не жартуйте.

Може все рознести вщент –

І тоді усі – рятуйтесь!

Чуєш річка берег точить,

Щось вона говорить нам.

Що ж вона сказати хоче

Вербам, нам і берегам?!

Хмари плинуть за водою,

Течія не гомінка,

Як нам вивчити з тобою пісню,

Що співа ріка?

Може, розповість про це

Нам музичне джерельце?

«Пісня про Україну» (сл. та муз. Наталії Май)

Виконують учасники заходу

 Де сяє сонце золоте і журавлі курличуть,

В саду черешенька цвіте, вечерять мама кличе,

Співає сонячні пісні уся моя родина,

Бо я родилась на землі, що зветься Україна

Приспів:

За квітучі гаї і калини цвіт у лузі

Встаньмо, браття мої, помолімось разом, друзі

Хай молитви слова в небо птахою полинуть,

Щоб завжди берегла Матір Божа Україну

 

Любов'ю сповнена земля, одна така на світі,

Тут кожен день стрічаю я серця, добром сповиті,

І покладемо за мету від малу й до загину

Любити землю цю святу,що зветься Україна

Приспів

 2-й ведучий. Ще донедавна вважалося, що людству вистачить води назавжди. Насправді ж її запаси на земній кулі далеко не безмежні. Здається, ніби турбота про нестачу води позбавлена найменших підстав, адже на кожного жителя Землі припадає її 0,5км². Але справа в тому, що основна маса води (95%) – це солона вода морів та океанів. І тільки 5% становить прісна вода, з яких 4% - вода, що міститься в льодовиках. Отже, практично людина може використати 1% води, а потреба в ній величезна. Досить сказати, що вже нині на одного міського жителя планети витрачається щодоби понад 100 літрів, а з урахуванням потреб промисловості – 600. На одного сільського жителя припадає менша норма, але її надто багато потребує сільське господарство.

1-й ведучий. Бурхливий розвиток промисловості створив смертельну загрозу для всіх водойм. Забруднення води не тільки загрожує життю мешканців моря, а й порушує кругообіг води, а отже, і погіршує клімат.

Учні виконують пісню на мотив «Червоної рути»

Подивіться навкруг, що з природою стало:

Дихать зовсім нічим, люди всі у печалі.

Може, десь у лісах ще щебече пташина.

Приспів:

Чистеньку воду

Не шукай у джерелах,

Бо чорнобильський дим

Вже і тут, повір

А колишняя врода

Зелененьких лісочків

Відійшла в давнину,

Ти повір

 

Так, що треба, повір,

Об'єднати нам сили,

Щоб собі повернуть

І діброви й стежини.

І ми будем нести

Людям квітку надії,

Бо давно уже це

Увійшло в наші мрії.

Приспів:

Усі учні пам’ятайте!!!

1-й учень. Кожної години на нашій планеті 1000 людей помирають від отруєння водою.

2-й учень. Підприємства скидають у ріки у водоймища України щороку близько 50 млн тонн агресивних речовин, що містять, зокрема, флуор, фенол, формальдегід, пестициди. У цілому в річки Харківської області скидається більш ніж 500 млрд кубометрів стічних вод.

3-й учень. Серед великих річок України до найзабрудненіших належать Сіверський Донецьк і Дністер, у які щороку скидається близько 200 млн кубічних метрів найзабрудненіших стоків.

4-й учень.

Ми всі – діти Сонця на білому світі,

У кожного доля і пісня своя.

Ми всі – діти Сонця, і кожна людина –

Це тільки краплина у морі життя.

5-й учень. Вода – найважливіша речовина, без неї немає життя. Без води людина не може прожити й трьох днів. Організм її складається на 65% з води. Вона дає життя рослинам, усьому живому на Землі. Про значення води для живих організмів можна говорити нескінченно… наприклад, кров кістки – 28%, око – на 99%.

6-й учень. Вода – обов’язковий компонент кожної живої клітини. Жодна жива істота не може без води. Зневоднення організму на 12-15% призводить до порушення до порушення обміну речовин, а втрата 25% - до загибелі організму.

7-й учень.

Щоб чистим соком наливалася калина,

Щоб міг олень прийти до водопою,

Щоб спрага нас з тобою не спалила,

Щоб планета залишилась голубою,

Врятуйте ВОДУ – щедрий дар природи.

8-й учень.

Не раз плювали нелюди в криницю,

Живлюще забивали джерело,

А жива вода ламала крицю

І диво дивнєє цвіло!

Учні виконують пісню «Червона калина» (сл. та муз. Наталії Май)

На нашій Україні і небо голубіше ,

На нашій Україні і сонце на тепло.

На нашій Україні дівчата наймиліші,

На нашій Україні і пісня на добро.

Приспів:

У саду калина, на ставку верба

Пісня журавлина – радість і журба.

Сонячна долина, стежка в споришах,

І співа пташина, як моя душа.

 

На нашій Україні і зорі найясніші,

І хата біла-біла, неначе у вінку.

На нашій Україні молитва найсвятіша

І пісня солов'їна в вишневому саду

Приспів:

2-й учень. На цьому літературно-музична композиція композиція «Її величність Н₂О» закінчена. До нових цікавих зустрічей, які збагатять ваші знання з хімії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Галузі промисловості, що створюють екологічні проблеми

• теплові та атомні електростанції.
• кольорова металургія.
• Автомобілебудування.
• Транспорт.
• Хімічна промисловість.
• Переробка мінеральних ресурсів.
• Деревообробна промисловість.
• Побутові відходи, сміттєзвалища.
• Атомна промисловість.
• Галузі використання хлорофлуоровуглеводні (холодильне устаткування, кондиціонери, аерозольні суміші, вогнегасники, хімчистки, виробництво пінопластів).
• Гірничорудна та вугільна промисловість.
• Буріння та випробування свердловин.
• Промисловість у Донбасі, Криворіжжі, Приазов'ї, Криму.
• Сільське господарство.
• Порушення стану грунтів (видобуток корисних копалин відкритим способом, вилучення родючих земель під гірничі відведення, сільськогосподарська діяльність).
• Порушення гідрогеологічного режиму водотоків.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Шляхи вирішення екологічних проблем

• Заборона ядерної зброї та ядерних випробувань.
• Безпечні технології використання атомної енергетики.
• Заборона (заміна, зменшення) використання хлорофлуоровуглеводнів.
• Використання вторинної сировини:

• Шлаків для виготовлення шлакоблоків, шлаковати, інших будматеріалів, покриття доріг, фосфорошлаків як фосфорного добрива;
• Вторинних ресурсів чорних і кольорових металів.

• Утилізація відходів, зокрема тваринництва.
• Створення полімерів, які розкладаються в природі.
• Зменшення потужності підприємств.
• Дотримання балансу поживних речовин, кругообігу хімічних елементів.
• Охорона лісів і збільшення їх площі.
• Оновлення устаткування забоїв.
• Зменшення експлуатації родовищ, дотримання техніки безпеки, зміцнення опор.
• Дозування добрив.
• Створення гербіцидів і пестицидів, які легко розкладаються на нешкідливі сполуки.
• Створення замкнутих безстічних технологій.
• Модернізація та створення ефективних очисних споруд, створення та повсюдне використання нейтралізаторів, установок біохімічного очищення промислових відходів.
• Використання пило газовловлювачів, фільтрів.