Екологічне виховання першокласників на уроках начання грамоти

Управління освіти та науки  Кам янської міської ради

НВО-ліцей НІТ

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вчитель початкових класів

                                                          Василинюк Микола Андрійович

 

 

 

м. Кам янське

2015

 

 

 

Науково-технічний прогрес викликав бурхливий розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту, зумовив появу великої кількості шкідливих речовин, побутових і виробничих відходів, що суттєво забруднюють і руйнують навколишнє середовище, викликають незворотні зміни в біосфері Землі. Спеціалісти стверджують, в останні десятиліття планета Земля «працює на межі» своїх біологічних можливостей щодо підтримки життєдіяльності людства.

Екологічні проблеми, з одного боку, є наслідком науково-технічного розвитку людства, а з другого – вони інтенсивно впливають на економічне становище в тій чи іншій країні або регіоні і, що найголовніше, на менталітет суспільства. Тобто такі важливі категорії нашого життя, як культура, освіта, екологічна ситуація і економічне становище взаємопов'язані, нерозривні і визначають майбутнє не тільки будь-якої держави, а й людського суспільства в цілому.

В останні десятиріччя вплив людини на природу набагато збільшився і, що головне, став практично не контрольованим і майже не прогнозованим. Крім того, виявилося, що вирішити екологічні проблеми тільки на основі законодавчої бази або за допомогою економічних підходів швидко не вдається.

 

«Людина підкорила собі планету й тепер повинна навчитися управляти нею, осягнути непросте мистецтво бути лідером на Землі. Якщо вона знайде в собі сили повністю і до кінця усвідомити всю складність і неусталеність свого сьогоденного стану і прийняти на себе певну відповідальність, якщо вона зможе досягнути того рівня культурної зрілості, яка дозволить їй здійснити цю нелегку місію, тоді майбуття належить їй.»

                                                                                                         (А. Печчеї)

 

Суспільству сьогодні потрібні виховані, грамотні та культурні в екологічному відношенні люди. Усвідомлюючи, що людство не може не втручатися в природу, маємо відшукувати нові шляхи, технології виробництва, за яких припиниться необдуманий та безвідповідальний тиск на навколишнє середовище, будуть враховуватись вимоги екологічних законів. Тільки в тому разі, коли господарська діяльність людей відповідатиме об'єктивним вимогам екологічної науки, а не навпаки, зміна природи людиною стане способом її збереження. Саме тому так важливо розпочати екологічне виховання з раннього дитячого віку.

Свідоме й бережливе ставлення до природи маємо формувати з дитинства у сім'ї та школі, за умови активного формування екологічної культури та накопичення систематичних знань у цій галузі.Екологічне навчання і виховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів.

Загальноосвітня школа покликана виховувати у школярів любов до рідного краю, навчати основ охорони навколишнього середовища, науково обґрунтованого використанням природних багатств.

Головним завданням екологічної освіти сучасної школи можна вважати:

•       засвоєння наукових знань про взаємозв’язок природи, суспільства і людської діяльності;
•       розуміння багатогранної цінності природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема;
•       оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі;
•       розвиток потреби спілкування з природою;
•       активізація діяльності щодо охорони й поліпшення навколишнього середовища.

Екологічне виховання – це систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

 

Його завдання – сприяти нагромадженню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її багатства, формувати вміння і навички діяльності в природі. Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка має бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це, зокрема, вміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає її до природо-охоронної діяльності.

Основні риси характеру особистості формуються у ранньому дитинстві, і спілкування з природою має у вихованні дитини першорядне значення. Потреба в красі і доброті у дитини простежується з перших днів її життя. Малюк тягне ручки до красивої іграшки, посміхається у відповідь на лагідний мамин голос. Звідки у дитини таке бачення навколишнього світу? Відповіддю можуть бути слова литовського поета Е. Межелайтіса: «Справжню красу сприймає лише чиста, прекрасна душа. Душа дитини…». Як важливо, аби дитяче сприйняття краси збереглося на все життя, бо все, до чого доторкнулося серце в дитинстві, залишається з людиною на завжди.

  «Дітей, що не вміють ще ходити треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, й покладе основи любові до рідної природи»

                                                                                               ( Г. Ващенко)

 

 

Екологічну освіту й виховання слід здійснювати повсякденно в сім'ї, дошкільних установах, школі, в дорослому віці.

 У формуванні екологічної свідомості відповідальна роль належить початковій школі, яка є однією з перших ланок становлення людини – громадянина.

Для успішного формування екологічної вихованості учнів велике значення має робота, що проводиться в молодших класах в цьому напрямі. Адже тут виховуються основні риси характеру особистості, і спілкування з природою відіграє першорядну роль. Важко сказати, що важливіше — практична діяльність, безпосереднє спілкування з природою чи широка словесна інформація про неї у поєднанні з іншими засобами впливу.

На перших порах у роботі з молодшими школярами заслуговує на увагу саме повідомлення екологічних знань, бо шестиліток ще важко залучити до суспільно-корисної природоохоронної праці. Однак, формувати гуманістичні переконання в учнів цього віку можна і треба. Адже враження дитинства вкарбовуються в розум і серце людини назавжди. В.О. Сухомлинський писав: "Якщо добрі почуття не виховані у дитинстві, їх ніколи не виховаєш... У дитинстві людина повинна пройти емоційну школу — школу виховання добрих почуттів".

Сучасна початкова школа  початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань. Для успішного екологічного виховання молодших школярів необхідно визначити екологічний потенціал кожного навчального предмета. Провідна роль належить таким навчальним предметам, як “Ознайомлення з навколишнім”, “Природознавство” та “Читання”. Але якщо екологічну освіту й виховання здійснювати на міжпредметній основі, то неабияку роль відіграють також уроки навчання грамоти. Зміст чинних програм дає змогу сформувати в дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі природоохоронні уміння й навички, розкрити взаємозв’язки між природою і людиною.

Перед педагогами стоїть важливе завдання – наповнити розум дитини, одухотворити її серце: навчити захоплюватися краплиною роси на троянді і красою березового гаю, солов’їною піснею і музикою квітучого саду, ніжною мелодією струмка. Тільки тоді, коли мова забарвлюватиме уяву, коли дитина по-справжньому замилується побаченим, - можна «висівати» слова, якими вона висловлюватиме почуття і враження.

Уроки навчання грамоти, володіючи значними можливостями для екологізації змісту навчання — могутній засіб виховання у школярів любові до природи, розуміння необхідності її охорони, їх вивчення сприяє художньому засвоєнню природничої та соціальної дійсності, розвиткові моральних і естетичних стосунків учнів, їхньому вмінню виражати своє особисте ставлення до природи творчими засобами. 

Період навчання грамоти – найважливіший етап у житті дитини. Працюючи над матеріалом посібника, я поставив собі завдання зробити кожний урок захоплюючим для учня.

Керування діяльністю молодших школярів при формуванні у них екологічної вихованості під час проведення уроків навчання грамоти за даним Букварем «Дивосвіт» вчителі можуть здійснювати за допомогою різних методичних засобів. Насамперед, за допомогою різних навчальних завдань, інструкцій, питань, вправ, бесід про красу. У посібнику матеріал подано у різноманітних формах: кросворди, загадки, ребуси, роз сипанки, прислів’я приказки, творчі та пізнавальні завдання екологічного характеру. Усі вони підпорядковані згідно тематиці  уроків.

Героями букваря «Дивосвіт» є мешканці лісу, озера, поля. Разом із ними діти мандрують в цікавий світ української мови, пригадують правила поведінки у природі, знайомляться із квітковою абеткою. На сторінках Букваря діти зустрінуться із Сніжинкою, Хмаринками, Сонечком, Морозом, Сердитим Вітром, птахами, тваринами, рослинами.

Головним персонажем кожного нового уроку є відомий казковий або мультиплікаційний герой, де, поряд із завданнями, спрямованими на формування розумових здібностей, подаються завдання для розвитку зв’язного мовлення, цікаві відомості про рослинний і тваринний світ. Даний підручник  не тільки подає нову цікаву інформацію з гарними ілюстраціями, а й перевіряє засвоєні знання за допомогою ребусів, кросвордів, логічних завдань.  Учні виконують вправи, які містять речення природничого змісту, відповідають на численні запитання за картинами, описують ту чи іншу пору року, тварину, рослину. За допомогою різноманітних завдань підручника можна створити такі педагогічні ситуації, які матимуть значний виховний вплив, сприятимуть формуванню підструктури відповідального ставлення дітей до природи, бо без цього сенс знання є лише "інтелектуальним баластом". Пройти емоційну школу — школу виховання добрих почуттів допоможуть дітям вірші, вміщені на сторінках Букваря. Використовуючи їх, можна запропонувати школярам розв'язати ту чи іншу екологічну задачу, ознайомити їх із правилами екологічно грамотної поведінки в природі не моралізуванням, а надаючи їм право вибору варіанта поведінки, умотивувати її.

Адже гра і світ цікавого допомагають активізувати навчальний процес, розвивають спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення збуджують інтерес до навчання, розширюють кругозір. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри знімає втому, загострює пам’ять.

 

Вчитель використовує такі цікаві завдання.

 

Він клешнями рве ромашки

І медову білу кашку

Як укусить буде знак,

Звуть його – Рак-Неборак.

 

Равлик ромашку побачив у полі.

Хоче до неї дібратись по волі.

Якщо ти речення вірно складеш,

То найкоротшу доріжку знайдеш.

Учні розмовляють зі Сніжинкою:

 

Сніжинко, розкажи про свої пригоди. Що ти бачила на небі?

• Я зустрілась з Хмаринками, Сонечком, Сердитим Вітром.

Учні розігрують розмову Сніжинки з вітром, Сонцем, Морозом.

• Взяти срібну сніжинку на долоню я не наважуся, бо тоді красуня перетвориться на кришталеву краплинку… Я а не хочу сліз.

 

На уроках навчання грамоти використовую «Хвилинки радості».

 

• Хочете побувати краплинками, дощиком?
• Я краплинка дощу.
• Я випливаю з великої хмари і лечу на землю. Мені приємно летіти в повітрі серед інших краплин. Вітер несе мене вправо. А тепер вліво.
• Я опускаюся на землю і кричу їй: «Доброго дня!»

Мене підхоплює легкий вітерець і я співаю йому: «Доброго дня!» Я вмиваю гарненьку квіточку.

Я м’яко опускаюся в обійми теплої землі і вона з полегшенням зітхає: «Доброго дня!»

 

"Гра - справа серйозна". Гра у виховному процесі - це саме життя, образна модель життєвих ситуацій, проекція на природний процес життєдіяльності дитини. Граючи, дитина набуває різноманітного досвіду взаємодії з навколишнім світом; граючи, він виконує цілком конкретну природоохоронну роботу; граючи, він засвоює правила поведінки в довкіллі; граючи, він стає добрим, чуйним на чужу біду.

Гра збагачує особистий досвід дитини прикладами позитивної взаємодії з довкіллям. Це украй важливо в сучасній ситуації, що надає дитині нескінченну безліч негативних прикладів. Гра цікава, захоплююча, гра насичена образами і наочністю, які залишаються в дитячій пам'яті.

Щоб активізувати діяльність учнів на уроках навчання грамоти, доцільно до структури уроку включити невеликі конкурси, вікторини на краще знання загадок, прислів'їв, приказок про рослини, тварин, взагалі, про охорону природи.

Урізноманітнять уроки завдання у вигляді гри, яка може сприяти і вихованню екологічної культури у дітей молодшого шкільного віку.

Також пропонуємо декілька екологічних ігор для учнів початкових класів.

 

Екологічна гра “Дотик”

Хід гри

Учитель заздалегідь готує 7 дрібних предметів з різноманітного матеріалу, різної форми (овальний камінь, яблуко, гілочка ялини тощо).

Діти сидять тримаючи руки під столом. Вчитель подає їм предмети один за одним, діти торкаються до них, визначають, що це, і передають далі. Як тільки всі предмети пройдуть по колу, діти повинні записати назви предметів.

 

Екологічна гра “Звуки лісу”

Дати запитання:

Хто, що, коли, і які звуки створює?

Які звуки переважають?

Які звуки гучні, які тихі, які звуки сприймаємо як “рушійні”?

Хід гри

Кожна дитина протягом обумовленого часу намагається почути й розпізнати якнайбільше звуків лісу.

 

Екологічна гра “Загадки Лісовичка”

Кузя і Маркєша весело крокують по стежині. Кругом зелено, багато кольорів, небо високе, блакитне, а хмари пливуть білими баранчиками. Добре! Ось і ліс

 

Маркєша. Дивися, Кузя, якийсь старичок сидить прямо на травичці -муравці.

Кузя. Та це ж старичок Лісовичок! Добридень, дідусь!

 

Лісовичок. День добрий! У гості до лісових жителів відправилися? А правила ввічливості не забули?

Виберіть правило ввічливості :

1. Гілки не ламайте, дерева не нівечте, ні травичку, ні лист даремно не рвіть.

2. У лісі можна пограти: листям покидатися, вінки сплести, букети нарвати. Подумаєш, багато зелені - ще виросте!

3. Нарешті можна пошуміти, покричать, поаукати  і, головне, нікому не заважаєш!

4. Намагайтеся не шуміти, а то ліс злякається, зачаїться, і ви не дізнаєтеся жодної таємниці.

5. Витрішкувату жабу, повзучого вужа, неповоротку жабу, осоружну гусінь можна прогнати, а краще б їх зовсім не було.

6. Звірі всякі важливі - звірі всякі потрібні. Кожен з них робить в природі свою корисну справу.

Маркеша. Ми вибрали правила ввічливості. А ви,малята, вибрали?

 

"Екологічний світлофор"

Обладнання

Набор з кольорових гуртків (червоного, жовтого, зеленого) для кожного учня.

Набір карток із зображенням і описом діяльності, вчинків людини на природі.

Вчитель  зачитує опис вчинку людини на природі, демонструє дітям відповідний малюнок. Учасники гри повинні оцінити той або інший вчинок, піднявши по сигналу ведучого один з наявних гуртків, - включити той або інший сигнал екологічного світлофора.

 

"Лист зеленому другу"

Методика допомагає не лише визначити готовність початкових класів, що вчаться, допомагати природі і піклуватися про неї, але і розвиває у них почуття співчуття, співпереживання представникам тваринного і рослинного світу. Дитина вводиться в наступну ситуацію.

"Уяви, що десь в глибині лісу росте невелике деревце. Іноді його поливає дощик, іноді погойдує вітер. Буває, що на дереві прилітає зграйка птахів - співають, метушаться, б'ються. і відлітають. Це деревце сказало по секрету, що йому дуже хочеться мати друга - людину, краще за школяра, чим дорослого. І що спочатку йому хочеться отримати від нього лист".

Далі вчитель пропонує дітям: "Напишіть дереву. Можливо, хтось з вас виявиться саме тим другом, якого воно чекає. Подумайте, про що йому хотілося б прочитати у вашому листі, на які питання відповісти, що ви могли б запропонувати дереву, щоб воно з радістю погодилося дружити з вами".

 

"Секретна розмова"

Методика сприяє розвитку емоційно-чуттєвої сфери особи молодшого школяра в процесі спілкування його з природою, а також виявляє досвід такого спілкування, що мається у дітей.

Дітям пропонується уявити, що під час прогулянки в ліс вони зустріли красиве дерево (квітка) і зуміли по секрету поговорити з ним. Далі вони отримують завдання написати, які питання вони б поставили цій рослині, про що розповіли б самі, що хотіли б від нього почути.

 

"Ліс дякує і гнівається"

Методика дозволяє виявити відношення молодших школярів до природи і розвивати уявлення дітей про правила, норми взаємодії з нею.

Після попередньої бесіди, в ході якої діти згадують свої прогулянки в ліс, тундру, відновлюють в пам'яті побачені картини природи, позитивні і негативні приклади дії людини на природу, дітям пропонується відповісти на два питання, заповнивши картку в наступній формі:

Напиши за що ліс міг би сказати тобі: спасибі; розсердитися на тебе;

 

 

 

Дидактична гра "Що було б, якби.."

…раптом перестали квітнути рослини?

... зникли лісові звірі і птахи?

…не стало води на землі?

Гра "Вісник весни".

Читаємо початок речення, діти вибирають закінчення на дошці).

Граки прилетіли - ... (перші проталини на полях принесли).

Жайворонки нас полями заспівали - ... (трава зазеленіла).

Над квітами перші метелики закружляли -... (ластівки прилетіли).

 

Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителеві різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення про життя, вони є цікавими, запобігають утомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання, сприяють вихованню екологічної культури. Після таких уроків діти завжди радісні та збуджені, бо отримали насолоду і задоволення від своєї праці, зуміли побачити красу природи, відкрили свої серця назустріч добру і любові. Використання завдань з екологічною спрямованістю активізує роботу як учителя, так і учнів, сприяє формуванню активної життєвої позиції, що виявляється у вчинках.

Проблема формування екологічно свідомої і активної особистості набуває особливої актуальності в наш час. Від того, як вона буде розв’язуватись залежить майбутнє життя нас і наших дітей. Лише тоді діти стануть людьми із добрим серцем і пам’ятатимуть, що екологією їхньої душі – є екологія усієї природи в цілому.

Отже, використовувати екологічний потенціал не лише уроків ознайомлення з навколишнім світом, а й уроків навчання грамоти — обов'язок вчителя початкових класів. Тільки озброївши учнів науковими знаннями про об'єкти і явища природи, ми закладаємо основу для їхнього екологічного виховання. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.   Білявський Г. Ю. Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. –   

     К.: Либідь, 1993.

2.   Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Освітня програма «Довкілля»: Концептуальні

     засади інтеграції змісту природничо-наукової освіти. – Київ-Полтава:  

     ПОІППО, 1999.

3.   Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Початкова

     школа. – 2002. - № 2-3.

4.   Крисаченко В. С. Екологічна культура. – К.: Заповіт, 1996.
5.   Митник О. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей

     особистості // Початкова школа. – 2000. - № 12.

6.   Охорона природи: Посібник для учнів ст. класів загальноосвітніх шкіл, 

     ліцеїв, гімназій, коледжів/ В. М. Бродвій, Н. В. Вадзюк, А. Д. Гончар та  

     ін.; За ред. В. М. Бродвія. – К.: Генеза, 1997.

7.   Реймерс Н. Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы, гипотезы). –

     М.: Россия молодая, 1994.

8.   Світ рослин. –  М.: ВАЗ «ТД «Видавництво світ книги», 2006.
9.   Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. – К.: Радянська школа, 1985.
10.  Тарасенко Г.С. Паросток (методика гуманістичного виховання дітей

     засобами природи). – Вінниця: РВВ ВАТ «Віноблдрукарня», 2000.

11.  Твоя планета Земля: Кн. для читання про природу для молодших  

      школярів/ Авт.-упорядн.: В.О. Мартиненко, В. М. Волощук. – К.:

      Інтерпрес ЛТД, 1998.