ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ (НА ОСНОВІ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА «ДРЕВЛЯНСЬКИЙ» НАРОДИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ)Заповідна справа в Україні бере початок з часів Київської Русі (зокрема, Ярослава Мудрого), коли здійснювалися перші спроби виділення територій, в межах яких суворо регламентувалися мисливство, вирубування лісу, рибальство та інша господарська діяльність. Розвиток природно-заповідної справи в Україні визнано одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики. Саме тому Указом Президента України та Наказом Мініcтерства екології та природних ресурсів України було створено природний заповідник «Древлянський».
Гідрографічна мережа заповідника представлена річками, рівчаками, меліоративними каналами, а також водоймами та болотами. В яких водяться: лящ, окунь, сом, плотва, карасі, в’юни, щука, раки. Найбільшими річками тут є: Жерев, Норинь, Уж, які належать до басейну р. Прип’ять. Притоками цих річок є: Грезля, Звіздаль, Лозниця, Кам’янка. Гідрографічна мережа
рослинність. Рослинність представлена лісовими угрупуваннями за участю деревних порід: дуба звичайного, сосни звичайної, берези повислої, осики, вільхи чорної, граба звичайного. Трав’янистих рослин і кущів: журавлина, суниця лісова, чорниця, малина, буяхи, ожина, брусниця, ліщина, калина, горобина, глід, барбарис, обліпиха крушиновидна, барвінок, звіробій, іван-чай, конвалія, сон широколистий.
Тваринний світ. Тваринний світ заповідника «Древлянський» вивчений лише фрагментально. В регіоні зареєстровано 42 види ссавців, 188 видів птахів, 7- плазунів, 11- земноводних, 17 – риб, 1 вид круглоротих. З ссавців характерними є: лось, козуля європейська, дикий кабан, лисиця звичайна, куниця лісова, вовк, заєць сірий, білка звичайна, бобер європейський, миша жовтогорла, нориця руда, їжак звичайний, бурозубка звичайна, кріт європейський тощо. Рідше зустрічаються єнотовидна собака, ондатра, норка, вовчок горішниковий, бурозубка мала, мишка лучна, полівка водяна, ласка, тхір чорний, куниця.
Незадовільний санітарний стан. Починаючи із 2017 року в соснових деревостанах Полісся почалося погіршення санітарного стану. Так, протягом 2017 року за даними дистанційного зондування землі площа всихання складала 553,5 га, 2018 – 952,5, 2019 – 1124,1 га. Основними чинниками погіршення санітарного стану є шкідливі комахи. Найбільше поширеними шкідниками є звичайний сосновий пильщик, сосновий підкоровий клоп, верхівковий і шестизубий короїди, малий та великий соснові лубоїди.
Радіаційне забруднення. Лісові масиви ПЗ «Древлянський» ще в 1986році після першого радіаційного обстеження було віднесено до найбільш забруднених угідь Житомирської області. У зв’язку з цим, у 1987році в лісах зі щільністю забруднення грунту понад 15 Кі/км2 було припинено всі види лісогосподарських робіт. Така ситуація зберігається і в даний час.
Зниження рівня грунтових вод. Останнім часом відмічається зростання середньої температури повітря та зниження випадання опадів у вигляді дощу або снігу. Через такі катаклізми зникають річки, озера, ставки, болота, проходить процес обміління водних обєктів, а також знижується рівень грунтових вод. За для затримання вологи на поверхні землі проводяться роботи по облаштування шлюзів та інших гідротехнічних споруд. Такий вид діяльності зможе затримати вологу поблизу водних обєктів.
Шляхи вирішення проблем. Посилити увагу до питань охорони природи і забезпечення раціонального використання природних ресурсів;Встановити систематичний контроль за використанням земель, вод, лісів;Посилити увагу до питань по запобіганню забруднень грунтів, поверхневих вод, підземних вод;Приділити велику увагу збереженню захисних функцій лісів;Регулювання вирубки лісів;Постійно проводити акції по збереженню видового різноманіття рослинного та тваринного світу .