Екологічний дослід ,,Кислотний дощ''

Екологічний дослід «Кислотний дощ»

Мета: ознайомити учнів із причиною виникнення кислотних дощів, з’ясувати механізм негативного впливу кислотних дощів на довкілля.

Обладнання: вапно негашене, піпетка, оцет, чашка Петрі або інша невисока скляна посудина, пластмасова або звичайна тарілка.

Хід досліду

У невисоку скляну ( чашка Петрі) або пластмасову посудину покласти 4-5 шматочків вапна розміром з лісовий горіх, потім з піпетки нанести на них по кілька крапель 9 %-го оцту. Діти спостерігатимуть активну реакцію вапна з кислотою: на вапні з’являтимуться бульбашки – це виділяється вуглекислий газ ( чути шипіння, бульбашки швидко лопаються), а утворюється пісок, як наслідок  руйнування вапна кислотою.

Як продовження теми досліду можуть бути розглянуті питання про причини утворення та наслідки кислотних дощів.

Наприклад, повідомляється про те, що від кислотних дощів страждають статуї, будівлі, кам’яні споруди, оскільки кислота , так само, як з вапно у досліді, взаємодіє з мармуром, кам’яною кладкою, піщаником. Подібні явища відбуваються і в ґрунті, тобто гірські породи руйнуються, звільняються мінерали, кількість їх збільшується, що вражає корені рослин і робить їх чутливими до інших чинників.

Кислотний дощ завдає також шкоди багатьом формам водного життя тим, що підкислює воду і в ній накопичується надмірна кількість мінералів. Це веде до загибелі рослин, озерних комах, а значить, гине і риба. От чому на іншій планеті трапляються мертві озера – без рослин, без комах, без тварин.

А причина утворення кислотних дощів – забруднення атмосфери шкідливими речовинами , джерелами яких є промислові підприємства, транспорт.

Постановка таких екологічних дослідів дає учням ключ до розуміння явищ, які є наслідками негативного екологічного впливу на живі організми, демонструє наслідки забруднення різних ланок біосфери, дає змогу зрозуміти, на що насамперед має бути спрямована діяльність природоохоронних установ, щоб покращити умови існування самої людини