29 вересня о 18:00Вебінар: Крок уперед чи стоїмо на місці: реалії роботи вчителя початкової школи

Екологічний проект " Актуальна СМІТТЄВА проблема."

Про матеріал
Екологічний проект на тему: " Актуальна СМІТТЄВА проблема. Що потрібно для її розвязання?"
Перегляд файлу

 

АКТУАЛЬНА «СМІТТЄВА» ПРОБЛЕМА. ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ ЇЇ РОЗВЯЗАННЯ?

 

Насамперед потрібно зрозуміти, що невміння і небажання працювати з відходами глобально впливає на навколишнє середовище. А воно не належить нам чи вам, ми всі є його частиною. На жаль, ще далеко не скрізь проблема переробки та утилізації відходів сприймається як пріоритетна.

Зрозуміло, що доля відходів, які перероблюються і використовуються у вигляді вторсировини, різна. Якщо говорити про побутові відходи, то в Україні повторно, після їх обробки, використовується лише один відсоток, тоді як у країнах Європейського Союзу ця частка становить 50%. А ще ж є численні промислові, будівельні, біовідходи…

Сотні тисяч гектарів земель залишаються практично мертві внаслідок видобутку копалин, після екологічних аварій, на місці заводів, що ліквідувались, військових об’єктів, сховищ токсичних речовин та інших різних звалищ. [1]

Усе має кудись подітися!

В Україні близько 130 тисяч гектарів земельної площі зайнято сміттєзвалищами, на яких зберігається 35 мільярдів тонн твердих відходів. Щороку в країні створюється 12 тисяч несанкціонованих сміттєсховищ, оскільки полігонів для сміття просто не вистачає (нині у нас є понад 700 сховищ твердих побутових відходів, а ще 500 потрібно збудувати).

З усієї маси сміття утилізації або переробці підлягає лише 3%. Значна кількість існуючих полігонів уже вичерпали свій ресурс, а самі сміттєзвалища стали фактором антропогенного навантаження на довкілля. Відсутність систем фільтрації практично на всіх полігонах та звалищах збільшує їхню небезпеку. [2]

У населених пунктах країни щороку накопичується близько 35 млн. куб. метрів твердих побутових відходів (далі — побутові відходи), які захоронюються на 770 полігонах загальною площею майже 3 тис. гектарів та частково утилізуються на сміттєспалювальних заводах.

Збирання побутових відходів здійснюється більше ніж 7,5 тис. спеціальними автомобілями 56 спеціалізованих автопідприємств та 650 цехами. Проте рухомий склад спеціалізованих автопідприємств застарілий, майже 75 % автомобілів відпрацювали свій ресурс і підлягають списанню. За нормативу 12 %, відновлюється лише 1 % парку. Високий рівень тарифів із надання послуг у сфері поводження з побутовими відходами призвів до зменшення кількості укладених договорів на ці послуги.

Через несвоєчасне вивезення побутових відходів сміттєві контейнери стають місцем розповсюдження гризунів, шкідливих комах та небезпечним джерелом інфекції.

Майже всі побутові відходи захоронюються на полігонах. Переважна їх більшість працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас полігони є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. На жодному з них не знешкоджується фільтрат. Майже усі полігони потребують невідкладної санації та рекультивації. Половина полігонів побутових відходів приймає промислові відходи.

Найбільші площі під полігони зайняті в Донецькій — 330 га, Одеській — 195 га, Запорізькій — 153 га, Луганській областях — 129 га.

У сільських населених пунктах відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами та санкціоновані звалища відходів. Побутові відходи складуються у природних рельєфних утвореннях — балках, ярах, долинах річок. Це становить екологічну небезпеку, оскільки стічні води, насичені забруднювальними речовинами, потрапляють у водні об’єкти.[3]

(Із Програми поводження з твердими побутовими відходами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 4 березня 2004 року).[4]

Людство шукає можливості подолання сміттєвої кризи на планеті. Один із способів цього — управління відходами.

Відходи — потужний стресовий чинник, який негативно впливає на довкілля й психіку людини, руйнуючи добробут в урбанізованому середовищі. Наша найголовніша вада — недостатнє усвідомлення спільної відповідальності за стан довкілля, занепад культури поведінки населення, яка майже не формується і це відкладається на невизначений час через брак коштів.

Бізнес і технології

Аналіз сучасних тенденцій управління відходами показує, що найчастіше у вісімдесятих роках ХХ століття застосовували термічні процеси — спалювання за температури 1000—1200 °С. Проте це надзвичайно неефективні й небезпечні технології. Європейські країни та США вже відмовилися від спалювання, визнаючи його небезпечнішим за звичайне поховання відходів.

Під час спалювання тонни твердих побутових відходів утворюється від 4 до 8 тисяч кубометрів газів, що містять оксиди азоту й сірки, хлороводень і поліхроматичні вуглеці, хлорбензоли й важкі метали, сполуки групи діоксинів. А в стічних водах, окрім важких металів, є сульфати, нітрати й нітрити, нафтопродукти тощо. Спалювання знищує матеріали, які можуть бути вторинною сировиною — потужним ресурсом у виробництві паперово-картонних виробів, черепиці, металів тощо. На полігонах поховання в Україні щороку накопичується величезна кількість вторинної сировини: близько 2,5 млн. тонн паперу, 400 тис. тонн чорних, 25 тис. тонн кольорових металів, 400 тис. тонн пластмаси. Вартість цієї потенційної сировини становить близько мільярда гривень. Запобігання й мінімізацію нині визнано найбільш екологічно бажаними рішеннями для управління переробкою твердими побутовими відходами (ТПВ). Міжнародна система переробки орієнтована на мінімізацію відходів за рахунок сортування та вторинного використання сировини. Решта потрапляє на переробку й компостування, і як крайній захід — спалювання та захоронення залишків. Запровадження кращих практик поводження з відходами та благоустрою міст — один із стратегічних напрямів секції сталого розвитку Асоціації міст України (АМУ). Зокрема, позитивний досвід поводження з ТПВ мають у Миколаєві, Запоріжжі, Чернігові, Полтаві, де міські ради відмовилися від концепції спалювання на користь сміттєрозподільних заводів.

Європейські граблі

Якщо вивчити документи з екологічної політики та державного регулювання — усе ніби гаразд. В Україні сформовано основні принципи екологічної політики, ухвалено багато законів, що регулюють і відповідальність, і належний контроль. Ще 1998 року ухвалено Закон України «Про відходи»[5], де передбачено все, за винятком механізму, який позбавляв би від загроз, що несуть відходи. Уряд не відразу, але все-таки усвідомив: українські реалії переробки, утилізації й поховання відходів аж ніяк не райдужні.

Поводження з відходами — предмет багатьох міжнародних конвенцій та договорів.[6]

Що далі?

Найперше й найголовніше — це воля й бажання зрушити з мертвої точки. Вивчити соціально-економічний стан населення, розподіл фінансових та ресурсних потоків. Забезпечити виконання міжнародних зобов’язань, зокрема, впровадження Базельської, Стокгольмської та Оргуської конвенцій.[7]

Кардинальне розв’язання проблеми сміття — рециклізація — вторинна переробка відходів. Наприклад, макулатуру подрібнюють на паперову масу (пульпу), із якої знову виробляють паперові вироби. До речі, переважна більшість модних і дорогих магазинів на Заході використовують пакувальний папір вторинної переробки, на чому особливо наголошують. У такий спосіб людина, що придбала товари, відчуває, що долучилася до «зеленого руху». Можливі також компостування, виробництво ізоляційних матеріалів.

Скло подрібнюють, плавлять і виготовляють нову тару чи після подрібнення використовують замість піску або гравію у виробництві бетону й асфальту. Пластмаси переплавляють на «синтетичну деревину», стійку до біодеградації, вона має практично невичерпні можливості як матеріал для огорож та інших споруд просто неба.

З металів виробляють різноманітні деталі. До речі, виготовлення алюмінію з лому дає змогу заощадити до 90% електроенергії, необхідної для його виплавлення з руди.

Харчові відходи і садове сміття компостують з отриманням органічного добрива. Вторинний текстиль надає міцності макулатурній паперовій продукції.

Старі автопокришки додають під час виробництва нових гумових виробів або асфальтового покриття.

Отже, рециклізація стає дедалі вигіднішою, а прибуток цієї галузі приваблює у розвинених країнах дедалі більше підприємців і фірм. [8]

НЕБЕЗПЕЧНІ ПОЄДНАННЯ

Причиною проблем забруднення є не лише ті речовини, які ми викидаємо в повітря; має значення також взаємодія забруднювачів між собою, з водою та/або сонячним промінням. Інколи забруднювачі взаємодіють з атмосферними умовами, створюючи проблеми, що, на перший погляд, не пов'язані з забрудненим повітрям.

Кислота в небі: Кислотний дощ - це один з результатів "інтерактивного" забруднення (забруднення, спричинене взаємодією різних факторів). Виникнення кислотного дощу починається із згоряння горючих копалин - перважно на електростанціях та в автомашинах. Газами, що спричиняють появу кислотних дощів, - є діоксид сірки, який утворюється в основному на електростанціях, що спалюють вугілля, і оксиди азоту з електростанцій та автомобілів. Потрапивши в повітря, ці гази взаємодіють з краплинами води і утворюють сірчані та азотні кислоти. Кислоти можуть випадати у вигляді дощу або снігу чи нависати над поверхнею землі у вигляді туману. Кислотний дощ може навіть випадати на землю у вигляді твердих часток.

Озонова бестія: У спекотний літній день змішайте оксиди азоту з іншими забрудниками, що утворюються при згорянні горючих копалин, особливо з вихлопних труб машин, і «щедро скропіть» їх сонячним промінням. Що отримаєте? Токсичний газ, що називається озон. Завислий, наче пелена смогу, над переповненими транспортом, вулицями та автострадами, озон є справжнім лихом в багатьох місцевостях. Він спричиняє печіння в горлі, подразнення очей, пошкодження врожаїв та лісів, а також нищення гуми та інших матеріалів.

Цей же забрудник в іншому місці: Проте озон не завжди є шкідливим. На висоті двадцять п’ять-тридцять кілометрів над поверхнею землі він є у природному стані в стратосфері, де затримує шкідливе ультрафіолетове випромінення сонця. Але деякі з створених людьми забрудників вступають в реакцію з цим "нешкідливим" озоном, спричиняючи його розпад. Це хлорофторвуглецеві гази (ХФВ). На відміну від більшості інших факторів забруднення повітря, ХФВ утворюються не внаслідок спалювання горючих копалин. Вони використовуються як холодильні агенти в холодильниках та кондиціонерах повітря, як газовитискувачі в певних виробах, котрі продаються в аерозолі, а також застосовуються у виробництві деяких виробів з полістирену, наприклад чашок або упаковок для арахісу. Але якщо ХФВ потрапляють в атмосферу, наприклад, внаслідок розпаду полістирену або починають протікати холодильники чи кондиціонери, то атакують озон. Результатом є виснаження озонового шару.

"Дірки" в небесах: Виснаження озонового шару призвело до його стоншення в різних місцях у всьому світі - особливо над Антарктидою. Ніхто не може передбачити всі наслідки такого руйнування, проте відомо про різні аспекти впливу надмірного ультрафіолетового випромінювання. На думку багатьох науковців, без відповідного озонового «екрану», що блокує шкідливі промені, зросте вплив на імунну систему людини, кількість захворювань на рак, пошкодження зернових та інші проблеми, пов'язані з ультрафіолетовим випромінюванням. Поки що статистика підтверджує ці передбачення.

ЗМІНЮЮЧИ ОБЛИЧЧЯ ЗЕМЛІ

ХФВ є небезпечними для атмосфери не лише тому, що вони руйнують озоновий шар. Вони також сприяють створенню парникового ефекту - природного процесу, при якому гази, відомі під загальною назвою "парникові", затримують тепло, яке випромінюється з поверхні землі. Для розуміння цього процесу ми можемо уявити Землю всередині величезної теплиці, де гази відіграють роль скляних стін і пропускають сонячну радіацію всередину, запобігаючи приникненню тепла, яке вона створює, назовні. За звичайних умов цей феномен не створював би проблеми. Але оскільки людство додає в атмосферу більше парникових газів, ніж наявно у природному стані, багато вчених стурбовані, що це може радикально змінити хімічний склад атмосфери.

Хоча існує величезна кількість парникових газів, в тому числі й ХФВ, один з них є значно небезпечнішим за інші насамперед лише через його кількість, спричинену діяльністю людства. Це вуглекислий газ (CO2). Спалювання горючих копалин, а також вирубування лісів, особливо у тропіках, спричиняє постійне збільшення кількості CO2 в атмосфері.

Назад дороги немає: "Ми не можемо повернутись назад, якщо новий клімат нам не до вподоби". Ось що сказав один вчений про можливі довготермінові наслідки накопичування парникових газів. Оскільки існують різні думки про ймовірність різних наслідків, багато вчених визнає, що через збільшення рівня CO2 та інших парникових газів в атмосфері можливі зміни клімату Землі. З усіх теорій, що вивчають можливі кліматичні зміни, найбільшу підтримку має теорія, згідно з якою відбудеться потепління клімату. Прихильники теорії глобального потепління запевняють, що температура Землі зростатиме внаслідок затримання газом CO2 тепла. І справді, дані про погоду свідчать, що середньорічна температура Землі підвищилася протягом останніх ста років.[9]

 

Література

[1] http://ukurier.gov.ua/uk/articles/dopomozhemo-vam-pozbavitisya-vid-smittya-i-zvalish/

[2] http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayini/druge-zhittya-smittya

[3]http://minregion.gov.ua/zhkh/Blahoustri-terytoriy/stan-sferi-povodzhennja-z-pobutovimi-vidhodami-v-ukraini-za-2012-rik/

[4] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/265-2004-%D0%BF

[5] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5402-17

[6] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_800

[7] http://geneva.mfa.gov.ua/ua/ukraine-io/environment

[8] http://www.viche.info/journal/1052/      

[9] http://collections.infocollections.org/ukedu/uk/d/Js5139u/3.html

Задачі

http://www.coolreferat.com/

http://cyberleninka.ru/article/n/reshenie-zadach-s-ekologicheskim-soderzhaniem

http://www.sich.zp.ua/index.php/ru/ekologiya-i-zdorove/2454-derevya-zaporozhya

http://tele-conf.ru/aktualnyie-problemyi-gumanitarnyih-nauk/svedeniya-ob-ekologii-v-raschetnyih-zadachah-s-himicheskim-soderzhaniem

 

 

 

 

 

docx
Додано
12 травня 2019
Переглядів
381
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку