Мітинг-реквієм до дня Чорнобильської трагедії

Міністерство освіти і науки України

ВП НУБІП України ″Немішаївський агротехнічний коледж″

Сценарій виховної години

Лінійка – реквієм до дня Чорнобильської трагедії

                                                   Підготувала: викладач Л.І.Гриценко

2019

Оформлення сцени: плакати, портрети героїв-пожежників, свічки, квіти, мультимедійне обладнання

Запрошені: викладачі, студенти перших курсів, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС.

                                          Лунає Гімн України

(Сцена. Лунає тривожний дзвін – 0,5 хв. )

I Читець.Чорнобиля гіркий полин

               На серце ліг незримо й тяжко,

               І плине над землею дзвін

               Із тихим стогоном протяжно.

                                                То дзвонять дзвони не Хатині,

                                                Де слід лишила свій війна,

                                                Це стогнуть землі України,

                                                Де мирний атом не мина.

              Він впав смертельною росою

              На рай дібров, на зелень трав,

              Своєю чорною косою

              Провів по розмаїттю барв.

                                                     І попелом покрились села,

                          І згинуло усе живе.

                                  Пропали усмішки веселі,

                                   Замовкло птаство лісове.

Лиш на отруєнній землі

Небачена розкрилась квітка –

Про допомогу крик німий,

Між попелом остання іскра.

(виходять двоє ведучих)

I ведучий.  Доброго дня, шановні викладачі, студенти та гості.  Сьогодні 26 квітня минає 32 роки як горем і болем  увійшов в наше життя Чорнобиль… Чорний біль нашої Землі. І скільки б не минуло років, він все одно полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

II ведучий.  Ця  жахлива трагедія увійшла в історію як техногенна  глобальна катастрофа, як невигойна рана на тілі України, це  грізна пересторога всім державам і народам, усьому людству.

відео - кліп «Один день в історії» (2.14)

I ведучий.  Світе тихий, краю милий, моя Україно!

                    За що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?

                    Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась?

                   Чи ти діточок невинних звичаю не вчила?

                   Молилася........

ІІ ведучий.  В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року. О 1-ій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я,  над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.

І ведучий.  Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів,  наша країна вперше зустрілася з такою грізною силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

                 відео кліп «Мотыльки»(1.35)

І читець.   Яка біда, підступна і падлюча,

                   І скільки крутизни хова нутро.

                   Повзе вона, звиваючись гадючо

                   До прихистку, який звело добро.

ІІ читець. Зів’яв пейзаж, зробивсь таким пасивним,

                  Вгорнулось місто в незвичайний дим.

                  І мирний атом, ставши агресивним,

                  Націлився на села і сади.

ІI ведучий. Стражденна наша земля... Зрита могилами, засіяна кулями, полита кров'ю... І здавалося б на цій, такій мученицькій землі, ніколи не повинно селитися ніяке бодай  найменше горе, бо вже стільки було того горя, що крізь віки і досі чується відгомін тяжкого людського стогону...

І ведучий. Тієї ночі на зміні було 50 чоловік. Всі до одного з честю виконали свій громадський і службовий обов’язок. Всі вони, перебуваючи в зоні високої радіації, не покинули свої робочі місця і, ризикуючи своїм життям, зробили все можливе і навіть неможливе, щоб попередити поширення радіації, врятували станцію від руйнувань.

( Презентація фото – « 6 перших загиблих»

                             + музичний супровід )

ІI ведучий.  Шість чоловік загинули майже одразу. Вдивіться в ці обличчя. Всі вони молоді, вродливі, мужні. Їм ще тільки починати жити: кохати, народжувати дітей, приносити радість у свої оселі…Але хто міг передбачити?  Та ніч стала для них фатальною. У самому пеклі аварії вони виконали свій обов’язок до останнього подиху.    

І читець    Земля батьків, укрита чорним пилом, —
                   Це чорний біль, це горе нас усіх.
                  Скорить хотіло, але не скорило,
                  Убить хотіло, та не вбити їх.
       Отих людей, що ними пережиті
       Усякі біди і страхіття всі.
       Ще діти і онуки їхні будуть жити
       На цій згорьованій, але своїй землі.

ІІ читець.  Запам’ятайте їхні імена,

                    На все життя запам’ятайте.

                   Для них домівка – твердь земна,

                   Завчасу прийняла вона своїх героїв.

                   Тож віддайте їм славу, шану і печаль,

                    І смуток свій, свою скорботу.

І ведучий.   У цей зболений смутком і тугою час, запалімо свічки пам’яті за тих, чиє життя спопелила чорна хвиля радіації, хто пройшовши смерть,  назавжди увійшов у безсмертя. Нехай у цей день – день національної скорботи тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться у душах кожного з нас милосердям і співчуттям.

(студенти тримають в руках свічки і запалюють їх)

ІІ ведучий. Свічка поминальна – свічка сумна. Ти нагадуєш про скорботу, про відданість, про мужність. Прошу вшанувати пам’ять всіх тих, хто загинув в різні часи, захищаючи нашу Землю,  хвилиною мовчання…….

(вставка,  «метроном», на екрані фото -  файл «поминальні  свічки»)

І ведучий. Чорнобильська трагедія, як у дзеркалі, відбила наші стереотипи: стандартність мислення, прагнення до показухи, злочинне нехтування дисципліною, обдурювання народу.

 ІI ведучий. Чорнобиль починався задовго до аварії. Спочатку завершився духовний Чорнобиль, Чорнобиль наших душ. Наша свідомість після Чорнобильської трагедії не могла залишитись такою, як була. Для багатьох людей, чесних і совісних, Чорнобиль став духовним очищенням і прозрінням.

І ведучий. Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорбот­ним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям чи  життям.  

ІI ведучий.  Велику кількість людей примусово вивезли  з  обжитих ними місць, відірвавши від коренів, що єднали їх з рідною землею, вони стали «переселенцями».  Багато з них живуть і працюють сьогодні поряд  з нами і можливо потребують нашої допомоги. Це  __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

І ведучий. А скільки евакуйованих людей не змогли жити без батьківської хати і самоселами повернулися додому.  Їх мало, але вони живуть, вирощують городину, споживають радіаційні плоди і  не радіють вони цьому поверненню, бо дуже тяжко жити у батьківській хаті за колючим дротом і бачити, як спустошується і поступово вмирає твоя найрідніша батьківщина.

Монолог-спогад «ЗАБУДЬТЕ ЧОРНОБИЛЬ!»

    Я мрію назавжди забути квітень 1986-го… Я хочу, щоб про це ніхто і ніколи не згадував. Щоби сьогодні не було чергового  мітингу “з нагоди Чорнобильської катастрофи”. Щоб не показували фільми про Чорнобиль.  Щоб не розказувала Ліна Костенко про свою подорож у Зону. Щоб не говорили чиновники про те, що,  і в яких кількостях зроблено для постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Я хочу просто все забути. Раз і назавжди. Я хочу, щоб мій батько перестав ділити свої спогади на «до Чорнобиля» та «після Чорнобиля». Я хочу стерти зі своєї медичної картки в поліклініці червоні літери – «евакуйована з Чорнобильської зони». Я не знаю, чи люди вчаться на помилках. Зате я точно знаю, що люди бояться того, чого не розуміють. Мені страшно. Страшно, що я не можу забути квітня 86-го. Паніку, автобуси, дозиметри, якими постійно хтось обстежував. Одяг, який міняли з кожної нагоди. А ще – своє довге волосся, яке заледве не обстригли, тому що хтось сказав батькам, що воно багато “набирає”. І я мрію все це забути, але чи зможу?

ІI ведучий.  Багато випробувань випало на долю українців. Після Чорнобиля прийшла до нас нова біда якої ми не чекали. Знову чорний ворон літає над нашими полями та садами щоб укусити, щоб відщепнути. І знову плачуть матері та гинуть сини. Якої більшої кари і за що треба було наслати, Господи на нашу Україну?

І читець.   Україно моя, що з тобою, скажи?

                    Я дивлюсь в твої очі, до болю сумні.

                    У гаю соловей дзвінко так не співа.

                    І в Дніпрі чом тече каламутна вода?

II  читець.  Україно моя, що з тобою, скажи?

                     Білим цвітом шумлять сиротливо сади.

                     Дощ кислотний марнить в полі квіти живі,

                     І зневірені люди молять Бога в душі,

                     Україно моя, що з тобою, скажи?

I ведучий.  Останні події заставляють нас мислити по іншому, по іншому відноситись один до одного, по іншому цінити життя. Тож станьмо добрішими, мудрішими, згуртованішими і ми обов’язково переможемо і цю біду.

(Фон – Чорнобильські  дзвони – 30 сек.)

Презентація – пам’ятники ліквідаторам

ІІ ведучий.  Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля…Вони нагадують: пам’ятайте!  Спиніться і схиліть голови!  Пошануйте  святу пам’ять і страждання цього народу, пам’ятайте всіх хто пішов у вічність заради світлого нашого майбутнього!

І ведучий.  Б’є набат тривоги над землею нашою. Будить від застійної сплячки. Звертається до совісті, розуму, сумління кожного із нас, до всього людяного в наших серцях. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страш­ної аварії. Перед живими. Перед пам'яттю.  І хай  Господь не полишає нас!

І читець.  Пречиста Діво, збережи цей світ,

                 А в ньому нашу рідну Україну.

                 Сади і гори, ріки і моря,

                 І пташину, і звірину, і людину.

                                                                            Усім хто є, усім, хто буде,

                                                                            Даруй здоров’я, чистоту і вроду.

                                                                            Щоб їх  ім’я, а в імені – любов

                                                                            Передавалися від роду і до роду.

ІI читець.    Просимо Боже, не тільки за себе ми –

                      Просим ще більше за них:

                      Вільного світу і цвіту яскравого

                      Для молодих поколінь.

                      Убережи їх від злого й лукавого,

                      Дай кращу долю  їм!

ІІ ведучий.  Велике лихо спіткало нашу Землю. Чорнобильська аварія стала для нас уроком за який  заплачено дорогою ціною.

Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею!

 І ведучий.  Тож давайте берегти оточуючий світ, берегти планету  бо вона у нас одна   і іншої у нас немає. І буде наша Україна вільною, сильною і квітучою.

І читець.      Живи, Україно, живи для краси,

  Для сили, для правди, для волі!

  Шуми, Україно, як рідні ліси,

  Як вітер в широкому полі.

ІI читець.    Моя Україно, калино квітуча,

 Ти в серці ясною зорею живеш.

 Ти щастя моє, моє зоряне світло,

 Ти в нашому серці, як сонце цвітеш.

Пісня «Моя Земля»

(презентація фото -  «Краса України»)

ІІ ведучий.    Бажаємо всім вам сонячних ранків, дзвінкого пташиного співу, і мирного ясного неба над головою!

Лунає Гімн України

І ведучий:  На цьому виховна година присвячена дню Чорнобильської катастрофи закінчена. Дякуємо вам за увагу!