Екологічний проект "Аналіз та екологічна оцінка впливу АЗС на навколишнє середовище м. Черкаси

Про матеріал

Науково-дослідницький проект про екологічні проблеми впливу автозаправних станцій на навколишнє середовище міста. Проведений аналіз впливу АЗС на екологічний стан навколишнього середовища, обґрунтовані фактори шкідливого впливу АЗС. На основі огляду технологічної схеми, обладнання та процесів в межах АЗС виявлені потенційні джерела та оцінені впливи АЗС на основні компоненти навколишнього середовища.

Перегляд файлу

1

 

   Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Черкаської облдержадміністрації

ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»

 

 

 

 

ЕКОЛОГІНИЙ ПРОЕКТ

«АНАЛІЗ ТА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА    ВПЛИВУ  АЗС НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ  м. ЧЕРКАС»

 

 

    Роботу виконав:   Чепура Богдан Якович,

   учень ІІ курсу, групи  АСР-10,  (11 клас)

АЗС Лукойл на Одесской   ДНЗ «Черкаський професійний

   автодорожній ліцей»

 

   Науковий керівник:

   Кикоть Валентина Пантелеймонівна,

   викладач  предметів ”Біологія ”, Екологія»

  ДНЗ «Черкаський професійний

   автодорожній ліцей»

 

 

Черкаси

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП ----------------------------------------------------------------------------------------- 3

Розділ 1. ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ АЗС НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ- 6

1.1. Аналіз нормативної бази щодо експлуатації АЗС------------------------------ 6

1.2. АЗС – стаціонарне джерело забруднень навколишнього середовища----- 7

Розділ 2. УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ----------------- 9

2.1. Умови та об’экти досліджень------------------------------------------------------- 9

2.2. Методика проведення досліджень------------------------------------------------- 9

Розділ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ------------------------------------------ 12

3.1. Дослідження об’єктів АЗС м. Черкаси------------------------------------------ 12

  1.   Об’єкт № 1 АЗС «Лукойл-Україна» вул. Онопрієнка, 6------------------ 12
  2.   Об’єкт № 2 АЗС «Авіас», вул. Сумгаїтська--------------------------------- 13
  3.   Об’єкт № 3 АЗС «Авіас Плюс» вул. Одеська, 3---------------------------- 14

3.1.4  Об’єкт № 4 АЗС «Укрнафта», вул. Лісова Просіка------------------------ 15

3.2. Узагальнена оцінка екологічних ризиків АЗС---------------------------------18

3.3. Рекомендації по запобіганню виникнення екологічно небезпечних ситуацій при експлуатації АЗС-------------------------------------------------------- 19

ВИСНОВКИ ---------------------------------------------------------------------------------21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ-----------------------------------------------22

ДОДАТКИ----------------------------------------------------------------------------------23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. На сьогоднішній день жоден автомобіль не може обійтися без палива, яке забезпечується автозаправною станцією. У зв'язку із постійним зростанням потоків автомобілів на автодорогах збільшується техногенне навантаження на навколишнє середовище, пов’язане не лише з безпосереднім впливом транспортних засобів, які перебувають у русі, а й з системою їх обслуговування. Наймасовішим видом обслуговування автомобільного транспорту є автозаправні станції загального користування. Зростання попиту на послуги АЗС у сучасних містах призводить до нарощування мережі АЗС.

  Аналіз літературних джерел показав, що проблема впливу АЗС на навколишнє середовище та пов’язанні з цім екологічні ризики, не зважаючи на актуальність, залишаються маловивченими як у цілому, так і за окремим и факторами. Практично відсутні публікації за результатами експериментальних дослідів. Проведений аналіз нормативної бази, регулюючої експлуатацію АЗС, а також матеріалів розділу ОВОЗ у рамках проектної документації на будову та експлуатацію  АЗС м.Черкаси показав, що за висновками експертів під час експлуатації АЗС існує тільки незначний вплив даного виду діяльності на атмосферу, який не потребує постійного моніторингу. Але проведений аналіз екологічних ризиків, пов'язаний з діяльністю АЗС, показав недостатній рівень нормативного забезпечення роботи автозаправних об'єктів.

 В даний час немає чітких планувальних, проектних вимог, методичних розробок для екологічної оцінки території забудови та реконструкції міських районів, недостатньо відпрацьовані «заборонні» чинники, які не повинні мати місце в житловій, промисловій або рекреаційній функціональних зонах міста при проектуванні та експлуатації АЗС. Досліди, проведенні країнськими та російськими вченими показали, що експлуатація АЗС приводить до забруднення ґрунтів на відповідних ділянках. Але досі не з’ясовані закономірності розповсюдження забруднень у ґрунті та їх основних причин. об’єктами пов’язане надходження забруднень в повітря, грунт і підземні води та їх подальша міграція у відкриті водні об’єкти. Невідповідне проектування і будівництво комунікаційних систем, недосконала ізоляція резервуарів, аварійні ситуації, порушення правил виконання технологічних процесів призводить до надходження в навколишнє середовище токсичних речовин, небезпечних для працівників АЗС та жителів прилеглих територій. Відкритими остаються також питання про рівень забруднення вод поверхневого стоку на АЗС та необхідність їх локальній очистки перед зливанням у ливньову каналізацію.

Мета і завдання дослідження: здійснити екологічну оцінку, як впливає  АЗС на навколишнє середовище м. Черкаси, прогнозувати рівень екологічної безпеки АЗС та розробити заходи щодо поліпшення екологічної ситуації щодо діючих АЗС.

У ході дослідження передбачалося:

  •              проаналізувати нормативну базу, спрямовану на регулювання будівництва і діяльності АЗС в Україні;
  •              вивчити екологічну ситуацію в зоні впливів АЗС на прикладі ряду  об’єктів цього типу в м.Черкаси;
  •              визначити основні джерела в межах АЗС, що  становлять небезпеку для стану навколишнього середовища;
  •              об’єктивно оцінити ступінь забруднення ґрунтів нафтопродуктами на ділянках, прилеглих до АЗС;
  •              розробити рекомендації щодо підвищення рівня екологічної безпеки

          АЗС.

Практичне значення одержаних результатів: результати досліджень є ваговим внеском щодо поповнення системи екологічних знань про негативний вплив АЗС на навколишнє середовище; інформація дасть можливість вирішити питання про можливість розробки ця запобіжних та ліквідаційних заходів і методик, які підвищать рівень екологічної безпеки АЗС; сформульовані рекомендації можуть бути використані при проектуванні будівництва нових та реконструкції старих АЗС для підвищення  екологічної безпеки АЗС та для зменшення негативного впливу АЗС на навколишнє середовище; отримані результати використовуються у навчальному процесі при викладанні курсів “Охорона навколишнього середовища”, “Екологія”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ АЗС НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

 

  1.        АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ЩОДО  ЕКСПЛУАТАЦІЇ АЗС

 

 Існують нормативні відстані розміщення таких об’єктів, в залежності від категорії дороги, які регламентуються державними будівельними нормами. на ділянці дороги в залежності від конкретних умов експлуатації траси. Законодавством передбачено проектування АЗС з приміщеннями та окремими об’єктами сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів. Вимоги щодо їх розміщення такі:

  •              АЗС з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування) слід розміщувати лише вздовж вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон , на їх територіях та на виїздах з населених пунктів;
  •              АЗС без пунктів технічного обслуговування слід розміщувати відповідно до вимог, що встановлені для АЗС.

При розміщенні АЗС слід дотримуватись вимог, що встановлені пп. 7.63-7.65 ДБН 360-92** :
1. Наземні споруди АЗС слід розміщувати на відстані не менше 10 м від краю проїжджої частини.

2. На дорогах з 1-2 смугами руху в кожному напрямку на під’їздах до АЗС слід влаштовувати додаткову смугу для накопичення транспортних засобів шириною, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3 м протягом 50 м до в’їзду на АЗС і 15 м від виїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м.

3. В’їзд та виїзд встановлюються шириною не менше 4, 2 м кожен з радіусом заокруглення не менше 10 м (якщо в’їзд та виїзд влаштовуються окремо один від одного). Якщо в’їзд та виїзд влаштовуються поєднані, між ними слід передбачати острівець безпеки шириною не менше 1 м, піднятий над проїжджою частиною на 0,1 м

4. Найменша відстань від в’їзду і виїзду з території АЗС повинна бути:

до перехрестя з магістральною вулицею (найближча межа її проїжджої частини) – 100 м; до перехрестя з вулицею чи переїздом місцевого значення (найближча межа проїжджої частини) – 35 м; до вікон виробничих та жилих приміщень, меж ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних і лікарських закладів, майданчиків відпочинку – 15 м.

1.2. АЗС – СТАЦІОНАРНЕ ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 Автомобільна заправна станція (АЗС) це комплекс обладнання на придорожній території, призначений для заправки рідким паливом транспортних засобів. Автозаправні станції навіть при сучасних технологіях зберігання палива та нафтопродуктів й чіткого дотримання правил їх будівництва і експлуатації залишаються об’єктами, що несуть загрозу екологічній безпеці. Відомо що АЗС чинять багатофакторних вплив на стан повітря, води і ґрунту. До основних впливів на навколишнє середовище при експлуатації АЗС належать: випаровування нафтопродуктів з резервуарів, від об’єктів очисних споруд, при заповненні бензобаків автомобілів, викиди відпрацьованих газів автотранспорту, а також аварійні та ненавмисні розливи нафтопродуктів на території АЗС. На сьогоднішній день в Україні функціонують такі найбільші мережі АЗС, як «Укрнафта», «WOG», «ОККО», «Лукойл», «Shell», «Татнефть». Крім цієї шістки, на ринку присутні також регіональні мережі АЗС і окремі заправки. Автозаправні станції представляють собою об’єкти, що несуть загрозу екологічній безпеці.               Автозаправні станції - це стаціонарні джерела викидів парів бензину та дизельного палива (керосину) в атмосферу під час зберігання нафтопродуктів. Викиди автозаправок — це пари бензину, вуглеводні нафти. Для газових заправок — пропан, бутан, метан. Всі ці речовини належать до IV (останнього) класу токсичності  Проте є ще й інша небезпека: автомобілі, щоб заправитися, повинні заглушити мотор. Часто відбувається гальмування авто, при якому і викидається найбільша кількість домішок. Тобто автозаправні станції — це ще і джерела викиду вибухових газів. Зараз спостерігається звикання (адаптація) населення до ряду забруднюючих речовин. При звиканні до токсикантів підвищується опірність організму і до інших чинників, що мають зовсім іншу фізичну природу. Це виявляється в розвитку у частини населення стана неспецифічно підвищеної опірності організму (СНПО), а саме підвищеної сприятливості до додаткових навантажень, більш швидкої нормалізації порушень, що розвинулися. Стан неспецифічно підвищеної опірності часто супроводжується зривом адаптації й організм людини стає дуже дошкульним до впливу токсикантів, що викликає різні захворювання людини.

 Загальні симптоми у разі отруєння цими речовинами - це головний біль, запаморочення, порушення координації руху, нудота. Підвищення в атмосферному повітрі концентрацій токсикантів впливає і на рослинний світ. Забруднення атмосферного повітря приводить до зменшення фотосинтезу рослин, що приводить до порушення екологічної рівноваги в природі. Шкідливий вплив токсикантів (діоксид сірки, оксид азоту) на рослинність виявляється в зниженні врожайності ряду сільськогосподарських культур, передчасному листопаді, утраті плодоносіння у дерев. Дія розглянених токсикантів вивчена лише на піддослідних тваринах й виявляється тими самими симптомами та захворюваннями, що й у людини.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

 

2.1. УМОВИ ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

За об’єкт дослідження були взяті АЗС м. Черкаси різних категорій:

  1. ОБ’ЄКТ № 1 АЗС«ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА» ул.Онопрієнка, 6
  2. ОБ’ЄКТ № 2 АЗС «АВІАС», вул.Сумгаїтська,
  3. ОБ’ЄКТ № 3 АЗС «АВІАС ПЛЮС» вул.Одеська, 3
  4. ОБ’ЄКТ № 4 АЗС «УКРНАФТА», вул. Лісова просіка

Предметом дослідження були: потенційні впливи та ризики діяльності АЗС для навколишнього середовища та здоров’я людей.

Натурні дослідження проводили восени 2013 року. Огляд та спостереження за об’єктами здійснювали навесні 2013 року.

 

2. 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

 Для дослідження були залучені чотири обєкти АЗС м. Черкаси, які розміщуються вздовж основних автошляхів з інтенсивним рухом протягом дня, що зумовлює активне використання послуг АЗС учасниками транспортного руху. Всі АЗС розміщені в однакових географічних, кліматичних та геоморфологічних умовах. Вони працюють від десяти до трьох років. За своїми параметрами відповідають найновішим вимогам до об’єктів такого типу, а процеси негативних змін технічного стану обладнання на цих об’єктах ще не повинні набувати визначального щодо стану навколишнього середовища значення.

 Оскільки обрані об’єкти для дослідження розміщено поряд з автошляхами, які також є джерелом забруднення, було взято до уваги інтенсивність руху на певному відрізку дороги.

 Для дослідження забруднення ґрунту АЗС відібрані проби ґрунту з метою аналітичного контролю в лабораторних умовах, визначення масової частки нафтопродуктів у них. Проби ґрунту були відібрані відповідно до вимог ГОСТ 17.4.3.01-83 „Охорона природи. Грунту. Загальні вимоги до відбору грунту” та ГОСТ 17.4.4.02 „Охорона природи. Грунту. Методи підбору проб для хімічного аналізу”. Проби ґрунту відбиралися на різних відстанях: 2,5 та 10 м від резервуарів зберігання палива.

 Відібраний ґрунт поміщався у поліетиленовий пакет з відповідним маркуванням щодо місця та часу відбору проби, а також загального характеру ґрунту (тип та гранулометричний склад ). Роботи з відбору проб проводились протягом короткого періоду з метою забезпечення єдиних погодних умов у межах місцевого  клімату. Маса проби становила 1 кг. Відібрані проби висушували на повітрі і розтирали. Після висушування з них видаляли включення та новоутворення, а потім їх розминали у ступці та просіювали через сито з діаметром отворів 1 мм. Масова частка нафтопродуктів у ґрунті визначалась гравіметричним методом.

 Контрольним зразком (проба № 1) слугував ґрунт з екологічно чистої лісової зони.  Основними ускладненнями для відбору проб є особливості благоустрою на території АЗС та прилеглих ділянках, тобто нанесення твердих покриттів, які перекривають доступ до ґрунтів. На території АЗС часто облаштовують зелені майданчики, але використаний для їх створення ґрунтовий покрив часто привізний, складається з кількох шарів різних матеріалів або являє собою суміш різних споріднених ґрунтових горизонтів нечіткого походження. Такий ґрунт не може бути репрезентативним щодо дійсного впливу АЗС на стан ґрунтів. Частина АЗС також була виключена з переліку через опір, який чинив персонал спробам провести відбір грунту.

 Для визначення ступеня впливу АЗС на стан атмосферного повітря проведено контроль вмісту бензину. Дослідження проводились 3 рази в теплий період року: у травні, влітку та у вересні. Також проаналізовано добові коливання вмісту бензину: на об’єкті № 1 АЗС «ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА» ВУЛ. ОНОПРІЄНКА, 6. Концентрація вимірювалась 6 разів на добу протягом 5 днів – о 6:00, 9:00, 12:00, 15:00, 18:00, 21:00. Отримані результаті порівнювались зі значеннями ГДК та фонового забруднення. Значення фонових характеристик отримувались одноразовим вимірюванням вмісту бензину на відстані 100 м від досліджуваних об’єктів.

 За фонові значення в добових дослідженнях приймалась концентрація, визначена о 6:00 ранку на відстані 100 м від об’єкту. Відносна похибка вимірювань становила від 0,45 до 13,5%. Масова частка нафтопродуктів у пробах ґрунту визначалась гравіметричним методом. Сумарна відносна похибка вимірювань становить від 5,88 до 14,66%.

Методи дослідження. Основні методи досліджень: картографічний (картографування розміщення АЗС; опис процесів взаємодії АЗС з навколишнім середовищем; експериментальний (маршрутне обстеження, відбір проб ґрунтів, видів палива); аналітичний (вивчення форм рельєфу, інженерно-геологічних умов територій, інженерної інфраструктури автотранспорту, аналіз відібраних проб у атмосферному повітрі; (індикаторний) та ґрунті (гравіметричний); санітарно-гігієнічна оцінка досліджуваних середовищ; комп’ютерні технології (складання екологічних карт, розрахунки зон забруднення; статистичної обробки даних – для оцінки результатів вимірювання вмісту нафтопродуктів у ґрунті і повітрі та для оцінки достовірності математичних моделей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

3.1. ДОСЛІДЖЕННЯ ОБЄКТІВ АЗС

3.1.1. ОБЄКТ № 1 АЗС «ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА» ВУЛ. ОНОПРІЄНКА, 6

 

 

Малюнок 3.1.1 Карта–схема об’єкту № 1 АЗС «ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА» вул.Онопрієнка, 6

 

 

http://www.lukoil.com.ua/img/lukoil-oil-company-logo.pngАЗС «ЛУКОЙЛ» — це сучасний автозаправий комплекс, розміщений на земельній ділянці, відокремленій від кварталів житлової та громадської забудови з врахуванням загальних потреб населеного пункту залежно від рівня автомобілізації, інтенсивності руху, споживчого попиту. Територія відокремлена від проїзної частини острівцем безпеки. В’їзд та виїзд з території АЗС облаштовані окремо завширшки 4, 2 м. Відноситься до ІІ (середня) категорії за потужністю. Здійснює приймання, зберігання та заправку автомобільного транспорту бензином марок А-92, А-95, А-95  Eвро, Екто-95, ДТ Eвро, ДТ Екто. Майданчики АЗС покриті асфальтом і бетоном, і забезпечують зручний проїзд автомашин до колонок і зливних пристроїв.

3.1.2. ОБЄКТ № 2 АЗС«АВІАС ПЛЮС» ВУЛ. СУМГАЇТСЬКА

Малюнок 3.1.2 Карта–схема об’єкту № 2 АЗС «АВІАС ПЛЮС», вул.Сумгаїтська

 

АВИАС АЗС «АВІАС ПЛЮС» здійснює приймання, зберігання та заправку автомобільного транспорту бензином марок А-95, А-95(євро), А-92, дизпаливом: ДП та ДП(євро), та СВГ. Для зберігання світлих нафтопродуктів АЗС має в своєму складі п’ять підземних резервуарів об’ємом 25м3 кожний та два наземних резервуари об’ємом 5м3 для зберігання СВГ. Кожен резервуар обладнаний дихальним клапаном. Для відпуску палива АЗС має три двохсторонні паливо-роздавальні світлих нафтопродуктів та одну газозаправну колонку. Доставка нафтопродуктів та СВГ на АЗС здійснюється автоцистернами. Майданчики АЗС покриті асфальтом і бетоном, і забезпечують зручний проїзд автомашин до колонок і зливних пристроїв. Територія АЗС в темний час висвітлена у відповідності з існуючими нормами.

3.1.3. ОБЄКТ № 3 АЗС «АВІАС ПЛЮС» ВУЛ. ОДЕСЬКА, 3

Малюнок 3.1.3 Карта–схема об’єкту № 3 АЗС «АВІАС ПЛЮС», вул.Одеська,3

АВИАС

Для забезпечення стабільного стану навколишнього середовища на території АЗС і прилеглій до неї передбачені такі заходи: розташування ділянки за межами житлової зони на відстані, що перевищує розміри санітарно-захисної зони АЗС (радіус 50 метрів); застосування резервуарів з подвійними стінками, обладнаних автоматизованими пристроями контролю витоку пального; облаштування приймачів дощової води для збору із заправного острівця і майданчика зливу пального в резервуари зливових стоків, забруднених нафтопродуктами, а також очищення їх у бензомаслоуловлювачі; застосування устаткування, що виключає теплові викиди, шум, ультразвук, електромагнітне та іонізуюче випромінювання; застосування технології наливу, збереження і заправлення пального, що виключає виникнення аварійних ситуацій (швидко резервуари); благоустрій та утримання прилеглої території, у тому числі посадка нових багаторічних зелених насаджень і газонів, а також інші заходи, спрямовані на підвищення екологічної безпеки автозаправної станції. Оцінка впливу об’єкта на атмосферне повітря показала, що в період експлуатації забруднення повітряного басейну на походить від роботи: двигунів внутрішнього згоряння автотранспорту (заїзд-виїзд),транспорту, що під'їжджає на заправку до паливорозливних колонок; двигунів внутрішнього згорання.

 

3.1.4. ОБЄКТ № 4 АЗС «УКРНАФТА», ВУЛ. ЛІСОВА ПРОСІКА

 

Малюнок 3.1.4  Карта–схема  об’єкту № 4 АЗС «УКРНАФТА» вул.Лісова просіка

АЗС  УкрНафта

А-92, А-95, А-95, А-95 Eвро, А-95 Преміум, ДТ, ДТ Eвро. Місцезнаходження об’єкту АЗС «Укрнафта» знаходиться цілком відповідає умовам розташування і потенційно не загрожує місцевим жителям. На території об’єкту проектованої АЗС є наявність 10 джерел забруднення навколишнього середовища. Найбільшим забруднювачем на проектованій АЗС є викиди угарного газу (СО) причому від автомобілів з бензиновими двигунами. По іншим забруднювачам: двоокису азоту та вуглеводням, більш забруднюваючими є автомобілі з дизельними двигунами. Найбільш шкідливими для навколишнього середовища є джерела 9 та 10 проектованої АЗС (дизель-генератор та викиди від автомобільного транспорту). [Додаток А]

 Відповідно для отримання різнобічної оцінки рівня забруднення нафтопродуктами під впливом діяльності АЗС було прийняте рішення порівняти отримані результати з ОДК, яке використовується згідно З РД 41-5804046-200-91, а також відповідно до меж, запропонованих у роботі В.І. Соловйова. Враховуючи фізико-географічні умови України (клімат, типи і склад ґрунту, рослинність та ін.), а також характер землекористування, які впливають на процеси самоочищення у разі забруднення нафтопродуктами, В. І. Соловйов пропонує прийняти такі ступені градації забруднення ґрунтів нафтою і нафтопродуктами (з урахуванням кларку): незабруднені – до 1,5 г /кг ; слабкозабруднені - від 1,5 до 5,0 г /кг ; середньозабруднені – від 5,0 до 13,0 г /кг ; сильнозабруднені – від 13,0 до 25,0 г /кг ; дуже сильнозабруднені більше 25,0 г/кг.

 Результати відповідного дослідження свідчать, що слабке забруднення може бути ліквідоване у самоочищення ґрунту протягом наступних 2–3 років, середнє – протягом 4–5 років. Початком серйозного екологічного ушкодження є забруднення ґрунту нафтою в концентраціях, що перевищують 13 г/кг, оскільки за цих умов починається міграція нафтопродуктів у підземні води, істотно порушується екологічна рівновага у ґрунтовому біоценозі.

 Загалом рівень забруднення ґрунтів на території АЗС досліджуваних районів коливається в широких межах. Порівняно з ОДК він становить від 0,6 до 5,3 частки, що безумовно свідчить про високий рівень забруднення. Відповідно до рекомендацій В.І.Соловйова 12 % проаналізованих проб належать до незабруднених, 21 % до слабкозабруднених, 47 % до середньозабруднених, а решта – до сильнозабруднених. [Додаток Б]

 Для зменшення корозійного впливу в автомобільні бензини вводять антикорозійні присадки, що містять сполуки сірки. Згідно з ДСТУ 4063-2001 для бензину українського виробника, її вміст не повинен перевищувати 0,015 % за об’ємом, а для бензину поліпшеної якості марки А-95 – не більше 0,005%. Результати подано в таблиці. [Додаток В]

Дані засвідчують відповідність нормативним показникам. Проте наявність токсикантів сприяє їх викидам у НС, які накопичуються і передаються на великі відстан, підвищуючи загальний фоновий показник.

 Абсолютна більшість «преміальних» марок бензину, які продаються в найбільших мережах автозаправних станцій м. Черкаси, відповідають нормам Євро-5. Проби були досліджені і перевірені сертифікованою лабораторією випробувального центру ДП “Черкасистандартметрологія” на відповідність нормативам ДСТУ 4839:2007 (Євро, вид 1). За даними, більшість проб виявилися високої якості, відповідали «жорсткому» стандарту Євро 5 і високій ціні. Заміри октанового числа проводилися за т. зв. моторним методом, за якого установка (одноциліндровий двигун зі змінним ступенем стиснення) імітує навантаження на реальний двигун. За цим методом норматив встановлений на рівні 85,0 одиниць (що практично октановому числу 95). Цей норматив виконали всі зразки. Відмінності були виявлені при перевірці вмісту сірки в бензині. Її надлишок призводить до утворення нагару, забруднення паливних форсунок і прискорює знос каталізаторів. Крім того, в повітря потрапляють небезпечні окисли. Діючі стандарти ДСТУ для «звичайного» 95-го бензину нормує вміст сірки на рівні до 0,015% (1500 мг/кг). Стандарт Євро 5 передбачає наявність цієї речовини на рівні не більше 0,001% (10 мг/кг). Єдиним паливом, яке не виконало цей норматив, став бензин « Energy» від Укрнафти. Згідно з дослідженням, рівень вмісту сірки в зразку склав 1300 мг/кг. Отже, зазначають в ценрі, такий бензин, швидше за все, виробляється в Україні, а не в країнах Євросоюзу.

 Заміри октанового числа проводилися за т. зв. моторним методом, за якого установка (одноциліндровий двигун зі змінним ступенем стиснення) імітує навантаження на реальний двигун. За цим методом норматив встановлений на рівні 85,0 одиниць (що практично октановому числу 95). Цей норматив виконали всі зразки. Відмінності були виявлені при перевірці вмісту сірки в бензині. Її надлишок призводить до утворення нагару, забруднення паливних форсунок і прискорює знос каталізаторів. [Додаток Г]

 

3.2 УЗАГАЛЬНЕНА ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ АЗС

 

 Узагальнюючи отримані результати щодо взаємодії АЗС з навколишнім середовищем, можна зазначити, що автозаправні станції та транспорт м. Черкаси є основними джерелами викидів забруднюючих речовин у атмосферу, об’єми яких становлять 80% загальних валових викидів полютантів по місту. Функціонування самих АЗС є додатковим джерелом викиду вуглеводнів, що містяться у випарах паливно-мастильних матеріалів, які зберігаються у підземних резервуарах на АЗС, а також випаровуються під час експлуатації колонок для обслуговування автомобілів.                                                                                                                                Станом на 2013 рік у місті Черкаси функціонують автозаправні станції, що представляють відомі нафтопереробні компанії: «Укрнафта», «Авіас-Плюс», «WOG» та «ANP», “Лукойл”, які використовують пальне українських, білоруських та російських виробників. Токсичність неетельованих бензинів і продуктів їх згорання, в основному, визначаються вмістом в них ароматичних вуглеводнів, особливо бензолу, олефінових вуглеводнів і сірки. Бензол відноситься до 2-го класу небезпеки, а толуол до 3-го. При їх згоранні утворюються поліциклічні ароматичні вуглеводні (бензпірен), які володіють канцерогенними властивостями, утворюють стійкі аерозолі, що отримали назву «смог», а також їх високий вміст підвищує температуру згорання і вміст оксидів азоту у відпрацьованих газах. Згідно ДСТУ 4839: 2007 для бензину поліпшеної якості марки А-95 - Євро, вміст бензолу не повинен перевищувати 1% за об’ємом. Дослідження показали, що на сьогодні АЗС міста Черкаси такі як «Укрнафта» та «Авіас-Плюс» використовують пальне українського виробника, що відповідає ДСТУ 4063-2001, а вміст токсиканта залиша Черкаси відповідає ДСТУ 4839: 2007. Згідно з ДСТУ 4063-2001 для бензину українського виробництва вміст сірки не повинен перевищувати 0,015 % за об’ємом, а для бензину поліпшеної якості марки А-95 не більше 0,005%. Аналіз засвідчив відповідність пального нормативним показникам. Проте наявність токсикантів у суміші ВГ все ж сприяє їх накопиченню в атмосферному середовищі та перенесенню на далекі відстані, що підвищує загальний фоновий показник. У глобальному балансі забруднення атмосфери м. Черкаси частка викидів від транспорту становить 5242,7 тони, в тому числі від пересувних джерел автотранспорту – 2482 тони. Серед шкідливих речовин, якими забруднювалось атмосферне повітря міста переважали викиди оксиду вуглецю – 3333,9 т. (58,1%), сполуки азоту – 1521,7 т. (26,5%), діоксиду та інших сполук сірки – 139,6 т. Щільність викидів у розрахунку на одну особу складає – 36,2 кг, а у розрахунку на 1 км2 – 62054,4 кг, що не забезпечує швидкого процесу самоочищення атмосфери. Узагальнюючи отримані результати щодо взаємодії АЗС з навколишнім середовищем, можна зазначити, що автозаправні станції та транспорт м. Черкаси є основними джерелами викидів забруднюючих речовин у атмосферу, об’єми яких становлять 80% загальних валових викидів полютантів по місту. Функціонування самих АЗС є додатковим джерелом викиду вуглеводнів, що містяться у випарах паливно-мастильних матеріалів, які зберігаються у підземних резервуарах на АЗС, а також випаровуються під час експлуатації колонок для обслуговування автомобілів. Детальне обстеження територій АЗС дозволило розробити рекомендації по запобіганню виникнення екологічно небезпечних ситуацій при їх експлуатації.

 

3.3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ЗАПОБІГАННЮ ВИНИКНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЙ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АЗС

 

 

1. Облаштування підземними паливними резервуарами з подвійною стінкою, обладнаних автоматизованими пристроями контролю за витоком нафтопродуктів.

2. Облаштування споруд для очищення поверхневих дощових стоків, випадково забруднених нафтопродуктами.

3. Посилити вимоги до систем вловлювання випарів нафтопродуктів на АЗС у напрямку запровадження безвідходних технологій. Запровадити додаткові етапи очистки стічних вод АЗС.

4. Періодично проводити профілактичну очистку ґрунтів на прилеглих до АЗС ділянках від нафтопродуктів, використовуючи спеціальні препарати.

5. Проводити періодичну оцінку техногенних та екологічних ризиків, зумовлених об’єктивними та суб’єктивними факторами діяльності АЗС.

6. Запровадити обов’язкову систему моніторингу в межах впливу АЗС:

  •              забезпечити поточне вимірювання рівня забруднення атмосферного

          повітря бензином;

  •              проводити визначення рівня забруднення ґрунтів нафтопродуктами (раз

          на рік);

  •              контролювати стан підземних вод, розміщених в зоні впливу АЗС (раз

          на 3 роки за умови відсутності скарг на цілісність обладнання);

  •              контролювати вміст забруднюючих речовин у стічних водах перед їх

          відведенням у міську каналізаційну систему.

7. Забезпечити виконання плану обов’язкової періодичної технічної діагностики обладнання АЗС.

8. Для підвищення екологічної безпеки існуючих об’єктів необхідним є запровадження системи екологічного менеджменту. Це дає можливість підприємству обмежити негативні впливи на навколишнє середовище, скоротити втрати нафтопродуктів, знизити об’єми відходів.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 Проведений аналіз нормативної бази, спрямованої на регулювання будівництва і діяльності АЗС в Україні.

  На основі аналізу виявлено недостатній рівень нормативного забезпечення роботи автозаправних об’єктів.

 Проведений аналіз впливу АЗС на екологічний стан навколишнього середовища, обґрунтовані фактори шкідливого впливу АЗС.

  На основі огляду технологічної схеми, обладнання та процесів в межах АЗС виявлені потенційні джерела та оцінені впливи АЗС на основні компоненти навколишнього середовища..

 Основною причиною хімічного забруднення навколишнього середовища внаслідок діяльності АЗС є втрати ПММ, які відбуваються при заповненні резервуарів, видачі палива, експлуатації недосконалого обладнання, а також порушенні його цілісності.

 Виявлено перевищення значень ГДК по забрудненню повітря бензином у 1,13-3,72 рази та фонових концентрацій у 1,11-1,83 рази. Виявлено, що забруднення повітря є максимальним у години пік о 9:00 та 18:00. Річні коливання вказують на підвищення забруднення повітря влітку. Забруднення

ґрунтів перевищує ОДК у 0,32-4,8 рази.

 Аналіз правових основ забезпечення екологічної безпеки даного класу об’єктів в Україні показав недостатність регулювання діяльності АЗС у сфері екологічної безпеки.                Для підвищення рівня екологічної безпеки АЗС рекомендовано сформувати спеціальну програму моніторингу; посилити вимоги до очисних та ресурсозберігаючих систем.

 Запропоновано підхід до оцінки потенційних наслідків діяльності АЗС для здоров’я людини і встановлено, що чотири досліджених АЗС створюють низький рівень колективного ризику, якого необхідно уникнути.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Франчук Г. М. Аналіз даних про токсичність паливно-мастильних

матеріалів для людини / Г. М. Франчук, М. М. Николяк // Вісник НАУ. – 2007. – №3–4(33). – С. 54–58.

2. Радомська М. М. Автозаправні станції як об’єкти техногенної небезпеки :

зб. тез доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів

["Екологічна безпека держави"], (Київ, 23–24 квіт. 2007 р.) / М-во освіти і науки України, НАУ. – Київ: НАУ, 2007. – С. 163–166.

3. Франчук Г. М., Радомська М. М. Аналіз екологічних ризиків, пов’язаних зі зберіганням ПММ : зб. тез доп. VIII Міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених ["Політ-2008”], (Київ, 10–11 квітня, 2008 р.), Т. 2 / М-во освіти і науки України, НАУ. – Київ: НАУ, 2008. – С. 156.

4. Радомська М. М. Оцінка екологічної ситуації в зоні впливу АЗС : зб. тез доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів ["Екологічна безпека держави"], (Київ, 27–28 квітня 2010 р.) / М-во освіти інауки України, НАУ. – Київ: НАУ, 2010. – С. 195–196.

5. Адаменко Я. О. Розвиток вчення В.І.Вернадського про біосферу та її компоненти для організації екологічного моніторингу / Я. О. Адаменко, О. М. Карпаш, А. Д. Стефанів, М. М. Николяк // Науковий вісник. – 2006. – №1(13). – С.136–138.

6. Екологічна ситуація у Черкаської області за 2011 рік. Статистичний

збірник. Головне управління статистики у Черкаської області. Черкаси, 2012

7. Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов Д.З., Говорун А.Г. Екологiя та автомобiльний

транспорт : Навчальний посiбник. —К.: Арiстей, 2006.

8. Денисов, В. В. Экология города: Учебное пособие / В. В. Денисов, А. С.

Курбатов, И. А. Денисова, В. А. Грачев. М: ИКЦ МарТ, 2008.

9. Екологічна безпека держави. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та студентів 15 –17 квітня 2014 року.

 

Додаток А

 

Таблиця 1

 

Основні характеристики та результати експериментів

 

Експе-римент

Загальна тривалість

Об’ємна витрата, см3

Тривалість про-цесу розтікання,                с

Забруднення прилеглого шару повітря внаслідок випаровування

розра-

хункова

експе-римен-тальна

Час початку вимірювання

Концентрація бензину у повітрі, мг/м3

Співвід-ношення

з ГДК

1

1 хв. 24,599 с

0,0192

 

 

 

 

20,633

10,233

через 5 хв

30

0,30

2

1 хв. 22,166 с

0,0129

21,1

через 2 хв

40

0,40

3

1 хв. 22,499 с

0,0163

19

через 25,166 с

130

1,30

4

1 хв. 18,899 с

0,0178

32

через 7,2 с

225

2,25

5

1 хв. 33,199 с

0,0147

19,3

через 17,9 с

75

0,75

6

1 хв. 9,133 с

0,0123

20,867

через 16,733 с

65

0,65

7

1 хв. 33,666 с

0,0178

20,033

через 7,7 с

170

1,70

8

1 хв. 24,599 с

0,0163

18,033

через 7,933 с

155

1,55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

Таблиця 2

 

Оцінка екологічного ризику, який формується внаслідок діяльності досліджуваних АЗС

 

Номер об’єкту

Відношення отриманої дози до допустимої

Кількість ураженого населення

Середній індекс інтенсивності

Загальна сума балів

Рівень екологічного ризику

05/09

06-07/09

09/09

Бал

чол.

Бал

індекс

Бал

1

1,83

2,19

1,88

1

650+

2

2,5

2

5

низький

2

2,04

2,21

2,14

1

400

2

3

2

5

низький

3

2,16

2,51

1,83

1

400

2

3

2

5

низький

4

1,73

2,18

1,98

1

850

2

2,5

2

5

низький

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Таблиця 3

Показники вмісту сірки в бензині А-95, що використовують АЗС у %

Назва АЗС

2013

1.

АЗС«ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА»

вул.Онопрієнка, 6

0, 0035

2.

АЗС«АВІАС ПЛЮС» вул. Сумгаїтська

0, 0045

3.

АЗС «АВІАС ПЛЮС», вул.Одеська,3

0, 0045

4.

АЗС «УКРНАФТА» вул.Лісова просіка

0, 004

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Г

Таблиця 4

Стандартні показники вмісту  бензолу, сірки, октанове число

(Жирним виділені показники, що не відповідають стандартам)

 

№ п/п

АЗС

Марка бензину

Бензол

Норма

Ароматичні вуглеводні

Норма

Сірка

Норма

Октанове число

 

1.

 

АВІАС ПЛЮС

 

А-95

Energy

 

0, 843

 

1

 

35, 996

 

 

35

 

0,0015

 

0,005

 

85,5

 

2.

 

УКРНАФТА

 

А-95 Energy

 

0, 8351

 

1

 

35, 825

 

35

 

0,0017

 

0,005

 

85,6

 

3.

 

ЛУКОЙЛ

А-95

Євро

 

0, 7291

 

1

 

21,334

 

35

 

0,0007

 

0,005

 

85,3

 

4.

АВІАС ПЛЮС

А-95

Energy

 

0, 843

 

1

 

35, 996

 

 

35

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
11 січня
Переглядів
758
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку