Екологічний проект "Геологічна стежка"

 

Паспорт стежки

Геологічна стежка «Геологічне минуле краю в гірських породах»

Користівська школа I-III ст.

Район Корецький

Маршрут:

 Адреса маршруту – околиці с.Сторожів та с.Весняне

 Протяжність маршруту – 8 км.

 Кількість зупинок і їх назва - 6 зупинок:

 Старий гранітний кар'єр.

 Відслонення на березі р. Корчик.

 Сучасні алювіальні відклади.

 Піщаний кар'єр.

 Виходи на поверхню пісковику.

.Родовище каоліну.

 Рік створення стежки – 2009 р.

Прізвище ім'я по батькові, посада відповідального за створення і роботу по стежці – Дмитрук Леонід Петрович вчитель географії.

Види природоохоронної роботи –

Карта-схема та опис зупинок маршруту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Масштаб в 1 см. – 500 м.

Картосхема маршруту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Геологічна стежка прокладена на околиці села Весняне Корецького району. Це місце не випадкове, тому що воно знаходиться майже на межі Українського кристалічного щита та Волино - Подільської плити. Крім того ця місцевість цікава тим, що діти можуть на власні очі побачити гірські породи утворені в різний геологічний час. Для прокладання маршруту необхідно також врахувати зручність у транспортному відношенні і можливості організувати зручні привали з водою і паливом. Все це враховано в прокладанні маршруту.

Зупинка 1 «Старий гранітний кар'єр»

Кар'єр знаходиться на околиці с.Сторожів - кінцевого пункту маршрутного таксі Корець - Сторожів і місця виходу на денну поверхню гранітів Українського щита. Тут граніти, що виходять на поверхню належать до Тетерівської серії порід Новоград Волинської товщі сформовані в нижньому протерозої. Ми можемо чітко побачити характер залягання порід рис.1, рис.2. Тут же можна побачити як відбувається вивітрювання гірських порід і формування кори вивітрювання гранітів з новими гірськими породами  (продуктами вивітрювання) рис.3. Так як роботи по видобутку граніту давно не ведуться то можна побачити як відновлюється природна рослинність на гранітах рис.4, рис.5.

 Кар'єр знаходиться на першій надзаплавній терасі р.Корчик на його лівому березі. Неподалік і в долині річки граніти виходять на поверхню і утворюють пороги. Після ознайомлення та вивчення гранітів Українського щита йдемо вверх по р.Корчик до наступного пункту вивчення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.4

 

 

 

 

 

 

Рис 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зупинка 2 «Сучасні алювіальні відклади»

Йдемо низьким лівим берегом річки. Річка меандрує рис.6, зустрічаються озера стариці. І на берегах річки  можна ознайомитись із алювіальними відкладами заплави рис.7. Вони представлені косо шаруватими пісками та суглинками. Це сучасний алювій і видно як із кожною повінню утворюються нові нашарування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.6.

 

Рис.7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зупинка 3 «Відслонення на березі р.Корчик»

Переходимо по містку через річку на правий берег і лісовою дорогою підходимо до кількох берегових круч тут на відслоненнях висотою 12- 15 метрів чітко можна простежити потужні відклади неогенових глин рис.8, рис.9. Це місце зручне також тим, що до нього є зручний доступ, а на кручі в лісі зручне і красиве місце для привалу. Після відпочинку рушаємо далі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.8.

 

 

 

 

 

 

 

Рис.9.

 

 

Зупинка 4 «Піщаний кар'єр»

Виходимо з лісу по дорозі в сторону с.Весняне і незабаром підходимо до покинутого піщаного кар'єру. Гірські породи тут представлені флювіогляціальними осадами складеними несортованими кварцовими пісками рис.10, рис.11.

Піски відклалися у антропогені в процесі танення льодовика під час Дніпровського зледеніння.

Рис.10.

Рис.11.

 

Зупинка 5 «Виходи на поверхню пісковику»

Пісковики належать до неогенової системи торонського ярусу. Це місце знаходиться на правій першій надзаплавній терасі річки, навпроти с.Весняне. Тут можна побачити як відбувається формування кори вивітрювання. На зібраних зразках видно що це метаморфічна порода рис.12. Можна визначити її мінеральний склад. Пісковики тут в східному і південно-східному напрямках покриті четвертинними відкладами представленими несортованими кварцовими пісками. Зверху сформувався тонкий шар ґрунту покритий невибагливою рослинністю рис.13.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.12.

 

 

Рис.13.

 

 

 

 

 

 

 

 

Зупинка 6. «Родовище каоліну»

Далі шлях пролягає на лівий берег річки в село Весняне. Тут біля мосту через Корчик в нього впадає річка Кобилянка в верхів'ях якої знаходиться родовище первинного каоліну рис 14. Каолін - це глиниста гірська порода, що складається переважно з мінералу каолініту з домішками кварцу, гідрослюд та інших мінералів. Колір білий, сірий, жовтий, бурий. Утворюється при вивітрюванні, або гідротермальному перетворенні слюдисто - польовошпатових порід. Родовище пов'язане з корою вивітрювання гранітів Українського кристалічного щита. Каолін залягає не дуже потужним шаром (до 5 м). Гірська порода має включення кварцу кременю та інших мінералів. Виходи на поверхню знаходяться поблизу лісу.

Перед революцією 1917 р. граф Потоцький, який володів цими землями вирішив збудувати тут фарфоровий завод. Була проведена геологічна розвідка, оцінка запасів. Потім зрізали ліс, почали завозити будівельні матеріали. Зробили свердловини ( які є і донині) для добування води. Але події 1917р. перешкодили здійсненню його планів. Та урочище з тих пір називається Завудня. Місце тут мальовниче, є питна вода, поряд ліс. Після відпочинку повертаємось в с.Весняне.

 

 

 

 

 

Рис.1