Міністерство освіти і науки України

 

 

 

Екологічний проект на тему:

Залежність чисельності популяцій щурів   від екологічного стану середовища

та їх вплив на здоров’я людини

 

 

                 

 

 

 

 

 

Роботу виконав

учень 11-Б класу

Бродівської СЗОШ №2

Беспалов Андрій Андрійович

науковий керівник

вчитель біології та екології

Мартиняк Інна Петрівна

 

 

 

Броди-2018

Мета:

• з'ясувати вплив  популяцій мишовидних гризунів  на живі організми  та  стан навколишнього середовища;
• порівняти пацюка сірого та  пацюка чорного ;
• вивчити особливості щурів;
• встановити ознаки їх появи;
• дослідити яких паразитів переносять ці гризуни;
• з’ясувати чому науковці надають перевагу щурам як піддослідним тваринам;
• виявити,  які загрози  спричинюють  щурі здоров’ю людини;
• ознайомитись з правилами надання першої  допомоги  при укусі щура.

Завдання:

1. Дослідити  епізоотичну  ситуацію  щодо особливо небезпечних інфекцій у Львівській області та встановити  оптимальні  засоби захисту від мишовидних  гризунів.

2.Дослідити  ефективность  застосування на практиці способів відлякування пацюків.

3. Взяти інтерв’ю у  провідного спеціаліста  профдезвідділу Бродівської санепідемстанції  Юхимчук Юлії  Миколаївни.

 

Об'єкт дослідження – сірий та чорний щурі.

Предмет дослідження: мишовидні гризуни  та заходи контролюванню їх чисельності.

Методи дослідження:

1) інтерв’ю з лікарем;

2) порівняння;

3)статистичний;

4)порівняльно-описовий;

5) експериментальний.

 

 Обладнання та матеріали:

• зошит;
• ручка;
• лінійка;
• мишоловки;
• капкани;
• настоянка м’яти перцевої;
• гілочки бузини;
• ультразвуковий відлякувач «Град»;
• ратициди «Голіаф», «Крисид», «Смерть щурам»;
• зола;
• борошно;
• алебастр;
• винні пробки;
• клейові пастки;
• саморобні лопушки;
• сало;
• ковбаса;
• олія;
• цукрова пудра;
• борошно.

 

Список скорочень:

Г – грам;

Кг – кілограм;

М – метрів;

М² – метри квадратні;

См – сантиметрів;

ОНІ – особливо небезпечні інфекції;

МРВ – місцеве регіональне відділення;

РВ – регіональне відділення;

ГМО –генетично модифіковані організми;

кГц – кілогерц.

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………1

Розділ I. Особливості   поведінки та процесів життєдіяльності щурів.

1.              Сірий та чорний пацюки…………………………………………………….2
2.           Щурі подібні до людей………………………………………………………4
3.           Щурі – особливі тварини…………………………………………………….4
4.           Дорожні знаки «Обережно  щурі!»………………………………………….6
5.           Ознаки появи щурів…………………………………………………………..7
6.           Шкірні паразити, які переносяться щурами………………………………..7
7.           Щур у білому халаті…………………………………………………………..8
8.           Чому науковці надають перевагу щурам як піддослідним тваринам?......10
9.           Загроза щурів здоров’ю людини……………………………………………11
10.      Захворювання, які передаються від щурів…………………………………12
11.      Ймовірність нападу на людей………………………………………………12
12.      Перша допомога при укусі щура…………………………………………...13

Розділ II. Дослідження епізоотичної ситуації щодо особливо небезпечних інфекцій у Львівській області та встановлення оптимальних засобів захисту від мишовидних  гризунів…………………………………………………………… 14

2.1. Як захистити себе та домашніх тварин від небезпечних гризунів?.............14

2.2. Дослідження ефективності застосування на практиці способів відлякування пацюків…………………………………………………………………………… 14

2.3. Дослідження ефективності використання народних методів боротьби з пацюками…………………………………………………………………………. 19

2.4.Дослідження стану епізоотичної ситуації у Львівській області   стосовно хвороб, які передаються мишовидними  гризунами…………………………….23

2.4. Інтерв’ю з провідним спеціалістом профдезвідділу Бродівської санепідемстанції  Юхимчук Юлією Миколаївною………………………………25

Висновки…………………………………………………………………………..  26

Пропозиції…………………………………………………………………………  26

Список літератури…………………………………………………………………27

Додатки…………………………………………………………………………… 28

 

 

Тези

 

 

 

 

 

Вступ

         

                 Щур — справжній інь-ян світу тварин. У той час як навали чорних і сірих щурів — рознощиків інфекційних захворювань — забрали мільйони людських життів, їхні білі побратими, котрі стали об’єктами спостережень учених, урятували народу не менше. І якщо дослідження академіка Павлова у царині вищої нервової діяльності увічнено у вигляді пам’ятника собаці, то вчені нашого століття мають поставити пам’ятник щурові — першій тварині, одомашненій із суто науковою метою. Адже сьогодні гризуни — найчисленніші мешканці лабораторій, і багатьма безцінними відкриттями фармакологи, біохіміки, онкологи, психологи, генетики завдячують саме їм.

         У сімействі мишоподібних налічує близько 1700 різновидів гризунів. Згідно зі статистичними даними, на планеті щурів в 2 рази більше, ніж людей. Боротьба з гризунами ведеться з незапам’ятних часів. Звірята не просто знищують сільськогосподарські угіддя, продуктові запаси, але і загрожують здоров’ю людей. Напади щурів на людину закінчуються пошкодженням тканин, зараженням серйозними хворобами, психічними травмами.

 Актуальність теми:

 

Розділ I. Особливості   поведінки та процесів життєдіяльності щурів.

1.           Сірий та чорний пацюки

                Щури — одні з найцікавіших (як з наукової, так і з практичної точки зору) гризунів. В Україні поширені два види щурів — сірий, або мандрівний, та чорний, або звичайний, пацюк. Аби уникнути плутанини, назвемо їх відповідно сірим та чорним пацюками. Синонімом слова «пацюк» є «щур» — назва, якою зазвичай користуються науковці.
                 Сірий пацюк є, мабуть, найшкідливішим гризуном. Це всеїдна тварина, яка  швидко розмножується, стійка до отрут , холоду, радіації та інших несприятливих умов середовища. Якщо до цього додати її участь у поширенні небезпечних хвороб, у тому числі чуми, яка в Середньовіччі  знищила пів Європи, то щурів можна вважати справжнім стихійним лихом.
Цей гризун походить зі Східної Азії, звідки розселився по всьому світу. У природі живе неподалік від водойм, добре плаває та пірнає. У його раціоні значну роль відіграє їжа тваринного походження — водні  комахи та молюски, а також хребетні — амфібії. Він любить поласувати дрібною рослинністю, збіжжям, насінням різних рослин.

Фото 1 . Ареал поширення сірого щура.

       Але переважна більшість сірих пацюків пов'язала своє життя з людиною. Щури живуть у наших будинках, живляться продуктами нашої праці                    і навіть користуються нашими засобами пересування — переважно морським транспортом. Боротися з ними дуже важко.

               Фото 2. Пацюк сірий(ліворуч) та чорні  (праворуч).

                 Чорний пацюк — теплолюбніша тварина, тому в дикій природі трапляється значно рідше за сірого. Більшість чорних щурів живе в людських домівках. Оселяються вони переважно на верхніх поверхах та на горищах, на відміну від сірих, які віддають перевагу підвалам та нижнім поверхам. Сірий щур, який має вищий потенціал розмноження, поступово витісняє чорного. Цікаво, що чорні щури домінують над сірими лише на кораблях, де можуть складати 95 % кількості всіх щурів.
             У природі чорний пацюк не має тенденції оселятися біля води, як сірий. Він живе у дуплах або будує собі гніздо із гілок дерев. Добре лазить по деревах, спираючись на довгий гнучкий хвіст. Живиться переважно рослинною їжею, що також відрізняє його від сірого щура.

Фото 3 . Ареал поширення чорного щура

              Альбіноси чорного щура широко використовуються в лабораторіях усього світу як лабораторні тварини. На них випробовуються лікарські препарати, проводяться наукові дослідження. Іноді білих щурів утримують у домашніх умовах.

1.2.          Щурі  подібні до  людей!

 

                  Геноми щура і людини менш подібні, ніж геноми людини і миші. Проте деякі особливості щурів разюче нагадують наші:

1. Якщо щурика, особливо молоденького, полоскотати, ультразвукова аудіограма зафіксує вищання, схоже на людський сміх.
2.  Щури бачать сни про погоні та блукання — уві сні в них активно працюють ті ж самі нейрони, що й у разі, коли наяву тваринки намагаються знайти вихід з лабіринту.
3. Вони полюбляють компанію, усюди пхають свого носика і мліють від приємних доторків.
4. Щура можна навчити вловлювати зв’язок між певним звуком і слабеньким електричним розрядом, і якщо звук пролунав, а розряду не було, звірятко робить глибокий видих, неначе зітхає з полегшенням.
5. Залежно від виховання та умов життя, у щурів може формуватися різний характер. Вони бувають метушливими і спокійними, ласкавими й задеркуватими.
6. Цікаво, що серед щурів трапляються... оптимісти й песимісти. Як показало одне дослідження, гризуни, в яких життя з дитинства було легким, схильні «вірити у краще»; водночас ті, що зростали у нестабільних умовах, не чекають від долі милості.   [ 7 ]

1.3.          Щурі - особливі тварини

                   Та є в щурів і свої, унікальні особливості, даровані їм природою:

1. Обмін речовин у них у шість разів швидший, ніж у людини.
2. Навколишній світ вони бачать зовсім не так, як ми, — переважно в сірому кольорі, оскільки сприймають блакитнувато-зелену частину спектра. Червоний колір для них — цілковита темрява.
3. Усі члени популяції щурів мають однаковий запах, за яким відрізняють «своїх» від чужинців.
4. Щури чують звуки частотою до 40 кГц (людина — до 20 кГц), добре реагують на шорохи, але чистих тонів не розрізняють.
5. Щури можуть селитися й успішно розмножуватися як у холодильниках із постійною низькою, так і в котельнях із високою температурою.
6. Легко витримують дуже високий рівень радіації — до 300 рентгенів за годину, причому здатні відчувати рентгенівські промені, вловлюючи запах озону.
7. Природа наділила цих тварин дуже сильним імунітетом, завдяки чому в них надзвичайно швидко загоюються рани. Викликати в щурів гнійну інфекцію, подразнення шкіри практично неможливо. Тому для імунологічних досліджень переважно використовують саме їх.
8. Щури найактивніші вночі й у сутінках, але, оселяючись поруч із людиною, можуть змінювати добовий ритм. Ведуть як самотній, так і груповий, а в природі — і колоніальний спосіб життя.
9. Зуби у щурів за рік виростають на 12 см, тому вони змушені постійно щось гризти, заради сточування різців. Гризуть вони бетон, кабелі , деревину, пластмасу.  [ 9 ]
10. У порівнянні з мишами, щури більш агресивні й розумні. У їхніх групах панує патріархат. У складній ієрархії є свої «начальники» та «підлеглі».
11.  Вони дуже розумні, живучі і швидкими темпами відновлюють свої популяції.
12.  Щури не переносять голоду. Для його придушення будуть гризти все, що трапляється на шляху – цеглу, бетон, пластмасу, папір, дерево, гуму, проводку та інші неїстівні матеріали. У пориві голоду з’їдають інших тварин, що поступаються їм за розмірами, силою. Щури нападають на цуценят, кошенят, курчат, поїдають падаль, не нехтують своїми родичами. Здатні атакувати великих тварин – корів, кіз, свиней, коней.
13. В Америці проводили випробування, намагаючись вирахувати апетити шкідників. Помістили гризунів в комору з продуктовими запасами на 2 місяці. Результат приголомшив усіх. Щури з’їли 200 т цукру, 14 т борошна, сотні коробок з макаронними виробами, кавою, крупою. Не залишилася непоміченою тара – мішки, картонні коробки, поліетиленові пакети, пластикові перегородки.

1.4.          Дорожні знаки «Обережно щурі!»

 

Фото 4 . «Обережно щурі» – новий знак в центрі Вроцлава.

               В околицях Вроцлавського ринку хтось поставив знак, що застерігає про наявність щурів. Цей знак викликав інтерес місцевих жителів. Вони навіть фотографуються на його фоні. Кожен перехожий,  побачивши цей знак, мимоволі задумається про цих гризунів, поцікавиться, які небезпеки несуть щурі, як вберегти себе та близьких від них. Так у цивілізованих країнах попереджають людей, дбають про їх здоров’я та про збереження майна.

1.5.          Ознаки появи щурів

Той, хто давно має справу з пташиним або тваринницьким господарством, відчуває присутність щурів за специфічним запахом. Новачкам варто звернути увагу на інші ознаки.

  Послід. Щурячий послід схожий на мишачий, але він набагато більший.

  В стіні або в підлозі  з’явилися нові отвори.

  Знайдена задушена молода особина.

  Спостерігаються перегризання проводів  або кабелів неподалік.

Фото 5. Щурячий послід

1.6.          Шкірні паразити, які переносяться щурами

               Кліщі докучають курям сильніше, ніж воші або блохи. Вони викликають серйозні проблеми у здоров’ї птахів, що позначається на шкірних функціях і роботі дихальних шляхів. Це може призвести аж до загибелі птахів, особливо серед молодих особин. Деякі види можуть жити на птахах роками, наприклад такі, як кліщ Кнемидокоптес, що вражає ноги птиці ( короста ніг). Хвороба проявляється у вигляді запалення та свербежу на шкірі ніг. А переносники її - щурі!

Фото 6. Курячий кліщ.

 

 

                  Предками сучасних лабораторних щурів були дикі щури Європи та Північної Америки. У ХVIII столітті одомашнили норвезького щура, або пацюка (Rattus norvegicus). Назвою він завдячує англійському натуралістові Джону Беркенхауту, котрий помилково вважав, що пацюки потрапили на береги туманного Альбіону на норвезьких кораблях 1728 року, хоча в ті часи в Норвегії сірих щурів не було, і мігрували вони, швидше за все, з Данії. Альбіноси «норвежців» стали екзотичними експонатами зоопарків і звіринців, їх стало модно розводити й утримувати вдома. З Англії захоплення білими червоноокими звірятками поширилося на Францію, Голландію та Німеччину. І ось 1856 року в одній із паризьких лікарень на перших хвостатих «добровольцях» випробували лікарські хіміопрепарати. Відтоді білий щур, а за ним — і біла миша (альбінос домашньої миші Mus musculus) віддано служать науці.

Фото 7. Білі лабораторні щурі

              То чому ж усе-таки білий? Вочевидь, не для того, щоб пасувати до халатів експериментаторів. Альбіноси набагато миролюбніші, ніж їхні дикі родичі, майже не бояться людей, легко прируча­ються і піддаються тренуванню. Крім того, в них швидше настає статеве дозрівання. Лабора­тор­ні щури охоче плодяться цілий рік і дають численне потомство.

                Наприклад, 1963 року японські вчені вивели лінію щурів, у яких у певному віці виникав високий артеріальний тиск. Їх широко застосовують для вивчення питань профілактики та лікування гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда, інсульту.

                 Також існують так звані нокаутовані щури. Якщо потрібно вивчити механізм дії, у якому бере участь певний білок або фермент, роблять «нокаут» — з генома виводять ген, відповідальний за утворення цієї речовини. З’являється можливість визначити, чи бере участь цей ген у тому чи іншому механізмі дії. Приклад — широко розрекламовані ГМО миші, в яких зник страх перед котами. Тепер зрозуміло, що страх зумовлював саме «вимкнений» ген.

               Є конвенціональні тварини, котрих утримують у звичайних відкритих системах. Вони мінімально захищені від інфекцій, мають природну мікрофлору, як вроджений, так і набутий імунітет. В Інституті фармакології і токсикології їх використовують для вивчення токсичності та оцінки специфічної фармакологічної активності.

              Існують також поліпшено-конвенціональні тварини, так звані minimal disease, у них контролюється вміст патогенної мікрофлори.

           Наступний рівень — SPF-тварини (specific pathogen free), вільні від специфічної патогенної мікрофлори. Таких щурів не можна поміщати у звичайні конвенціональні умови, оскільки вони не мають набутого імунітету. Їх використовують для отримання культур клітин, виробництва вакцин, підтримки штамів бактерій і вірусів, випробування нових фармакологічних засобів тощо.

1.8.          Чому науковці надають перевагу щурам, як піддослідним тваринам?

 

             Сьогодні щури і миші — основні мешканці дослідних лабораторій. Спробуємо відшукати причини , у зв’язку з якими щурам науковці надають перевагу як піддослідним тваринам:

1.  Ці маленькі «тест-системи» зручні тим, що є відносно недорогими.

2.Одна пара щурів за рік виплоджує близько 40 дитинчат.

3. Щури невибагливі до їжі.

4. Вони товариські й допитливі  охоче йдуть до рук експериментаторів. Вони звикають до людей і дозволяють проводити над собою маніпуляції.

5. Якщо один щур відчуває занепокоєння, страх, біль, це миттєво передається іншим. Тому, щоб не спотворити результатів експерименту, не можна проводити болючі процедури на одній тварині у присутності інших. Щури в нас утримуються в одному приміщенні, а експерименти проводяться в іншому.

6. У природі 95% щурів  не доживають до півтора року. Лабораторний щур живе довго (від двох до чотирьох років) — усе залежить від того, у яких експериментах йому доведеться брати участь.

7. Геноми щурів та їх поведінка є добре вивченими людиною.

8. Щурі мають інтелект.  [ 8 ]

1.9.  Загроза щурів  здоров’ю людини

 

               Небезпека щури полягає не тільки в псуванні майна, знищенні продуктових запасів, гризуни поширюють більше 80 страшних захворювань. Щури водяться в місцях, які далеко не відповідають гігієнічним, санітарним нормам. Підвали, погреби, сміттєві баки, занедбані будівлі, тунелі. Тварини щодня переносять безліч хвороботворних мікроорганізмів, бактерій, грибків.

            У раціон харчування входять найрізноманітніші продукти – від цукру з борошном, до м’яса диких тварин, дохлятини. Мертве  тіло переповнене вірусами, бактеріями, паразитами. Все це щури тягнуть з собою до людини.

              Віруси не вражають цих тварин. Будучи носіями небезпечних захворювань, самі тварини почувають себе чудово. Передають інфекцію через укус щурячий зі слиною, екскременти, контактним шляхом, видихаючи з повітрям. Часто посередниками є домашні вихованці. Інфікуються самі після контакту з гризунами, заражають людини.

Фото 8. Укуси щурів та їх наслідки.

 

 

               Чим небезпечні щури і миші вчені з’ясовують  в лабораторних умовах. В ході досліджень стало відомо, що гризуни передають безліч небезпечних захворювань:

              Екскременти гризунів провокують напади астми, розвиток алергічної реакції, загострення атопічного дерматиту.  [ 1 ]

1.11.     Ймовірність нападу на людей

               Може щур напасти на людину – актуальне питання. Щорічно по всьому світу фіксуються сотні випадків, коли гризуни атакували людей, залишали укуси.

                Небезпека бути укушеним зростає в місцевості, де кількість гризунів перевищує допустимі норми. Збільшення популяції провокує недоїдання, голод. Це основна причина агресивної поведінки гризунів. Щури можуть нападати на великих ссавців, птахів, людини в безвихідній ситуації:

                 Перед тим як стрибати на людину, звірятко приймає характерну позу. Піднімається на задні лапи, на мордочці з’являється оскал. Атакує стрибком. Кусатися може за ноги, руки, маленьких дітей хапає за шию. Щур кидається на людину з особливою жорстокістю. Надзвичайно небезпечна ситуація, коли доводиться оборонятися від декількох гризунів. Щур здатен накинутися на людину, якщо відчуває її безпорадність, свою перевагу. Спокійно може вкусити сплячу людину, прикутого до ліжка хворого, маленьку дитину. Гризуни норовлять покусати ув’язнених, бездомних, сантехніків. У переважних випадках тварина намагається уникнути сутички з людиною, рятується втечею.

1.12.     Перша допомога при укусі

                   Випадки нападу щурів на людей далеко не рідкість. Треба знати, як себе вести в такій ситуації, ніж допомогти потерпілому.  [ 2 ]

Якщо напав щур, потрібно:

• Не намагатися зупинити кровотечу відразу. З кров’ю виходять бактерії, хвороботворні мікроорганізми, що були в слині гризуна.
• Промити рану мильним розчином. Рекомендується використовувати гумову грушу. Мило краще використовувати господарське. Воно вбиває бактерії, не дає розповсюджуватися вірусів.
• Обробити рану антисептиком. Використовують перекись водню.
• Навколо рани помастити йодом або зеленкою.
• Нанести на рану антибактеріальну мазь, закріпити пов’язкою. Можна скористатися Тетрациклінової маззю, Вишневського.
• Відправитися на прийом до фахівця.

           Слід негайно викликати швидку допомогу, якщо щур вкусив за шию, напав на дитину, з’явилася сильна кровотеча.

 

 

 

Розділ II. Дослідження  епізоотичної ситуації ОНІ у  Львівській області  та встановлення оптимальних засобів захисту від мишовидних гризунів.

2.1. Як захистити себе та домашніх тварин від небезпечних гризунів?

1. При будівництві курника слідкуйте, щоб у стінах не залишалися порожнечі. Якщо є дірки і щілини – необхідно закрити їх, заповнивши попередньо скляними осколками. Популярне використання скловати, але, як показує практика, щури навчилися долати і цю перешкоду.
2. Як додатковий засіб, можна посадити поруч з курником рослини, у яких є колючки і шипи. Це може бути шипшина, троянда, реп’ях або аґрус. Гострі кінці чіпляються за шерсть щура, це змусить його нервувати і він інстинктивно втече з  цього місця.
3. Деякі тримають разом з курми гусей. Ці птахи набагато більший і сильніший курей. Сон гусей, на відміну від курячого, дуже чуйний, і вони можуть злякати щурів, які, як правило, орудують в нічний час. Потужним ударом дзьоба гусак здатний вбити або хоча б надовго злякати щура.
4. Добре, якщо поруч в окрузі був помічений їжачок. Цей нічний мисливець доводиться старим ворогом щурів та інших гризунів, так що вночі курник буде під захистом цього колючого охоронця.
5. Головна мисливиця на щурів — дворова кішка. Саме дворова,не породиста, і саме самка.
6. Якщо поряд з наявністю в господарстві кішки використовуються отрутохімікати, необхідно простежити, як полює тварина. Якщо кішка має звичку з’їдати частина гризуна, то це може завдати шкоди її здоров’ю, якщо щур буде отруєним.

2.2.  Дослідження ефективності   застосовування  на практиці способів  відлякування пацюків.

Є кілька методів для відлякування та боротьби з щурами:

  Механічні.

  Біологічні.

  Хімічні (вони ж лікарські).

  Ультразвукові.

Механічні

         Мишоловки і крисоловки, добре підходять для квартири, де нашестя щурів, на щастя, обчислюється лише одиницями.

Фото 9. Капкани та крисоловка.

Біологічні

               До цих способів відносять боротьбу з гризунами за допомогою деяких рослин, запахів яких бояться щури. М’яту або чорну бузину можна зібрати у полі чи на городі. Міцним настоєм м’яти перцевої просочують шматочки матерії, яку потім кладуть у щурячі нірки. Гілки бузини подрібнюють в сирому вигляді і розкладають по всьому курника, не забуваючи закласти і в норки. Але ці способи дієві, коли кількість шкідливих тварин обчислюється декількома особинами. Великій  кількості гризунів не страшні ні м’ята, ні бузина.

Фото 10. Бузина та м’ята

             Деякі фермери радять як метод відлякування гризунів палену шерсть, яку підпалюють і розкидають по щурячою норах. (Можна підпалити вовняний носок або стару шаль, наприклад). Запах лякає хижака, і він залишає це місце.

Хімічні або лікарські методи

                До хімічним методам відносять використання отрутохімікатів. Це ратициди – хімічні речовини, дія яких призводить до порушення важливих функцій організму у теплокровних звірів маленького розміру. Випускаються у формі аерозолів, сухої суміші, пасти або суспензії. Це дієвий спосіб, але він має декілька мінусів. Перший і головний – це те, що від їх використання можуть постраждати не тільки щури, але і птахи і свійські тварини. Крім цього, фермери спостерігають одну закономірність – у щурів поступово виробляється імунітет до відомих видів хімікатів, що змушує підбирати нові види отрути.

Фото 11. Використання отрутохімікатів та проведення дератизації приміщень.

Таблиця 1.  «Дія  ратицидів»

Препарат	Дія
«Мортокар»	Муміфікує труп. Містить гіркий компонент, що запобігає його поїдання птахами
«Голіаф»	Блокує згортання крові гризунів, муміфікує трупи, спричинює асфіксію. Не викликає звикання.
«Крисид»	Небезпечний для собак. Порушує дихання . Вбиває не відразу.
«Смерть щурам»	Викликає звикання.
«Ратиндан»	Руйнує стінки судин тварин.
«Шторм»	Блокує згортання крові. Муміфікує. Викликає звикання. Високотоксичний.

                Ефективнішими у використанні виявилисть препарати «Голіаф», «Шторм»,  «Мортокар», бо вони мають ефект муміфікації .

Правила   влаштування  приманок

1.  Потрібно переконатися, що від них не постраждають люди і домашні тварини. Особливо це важливо, якщо в будинку є маленькі діти, які не відрізнять отрута від нормальної їжі.
2. Приманки класти в картонні коробки з вузькою щілиною встановлювати їх  у  важкодоступні для людей і тварин місця.
3. Щоранку потрібно перевіряти, де приманки залишилися, а де були з’їдені щурами.
4.  Отрута , яку не з’їли за ніч, треба покласти туди, де її не стало.
5. Гризунів рекомендується відловлювати з допомогою приманок, а не вбивати. Пацюк може загинути десь між стін, під підлогою або в іншому недоступному для людини місці. В результаті чого він залишить після себе неприємний запах, який доведеться терпіти довгий час. 
6. Щоб щур попалася в пастку, потрібно добряче постаратися. А якщо гризунів багато, доведеться кожні кілька днів придумувати нові хитрощі для їх затримання.

Різні отруйні приманки

 

Ультразвукові відлякувачі

             Цей метод набрав помітну популярність. Є невеликі прилади на батарейках, які діють на невеликій площі, і є серйозні установки, що живляться від мережі і розраховані на великі території. Гризунів подібний прилад не знищує, проте відлякує і відганяє. Прилади з такою дією винайшли давно, але для цих цілей стали використовувати порівняно недавно.

Фото 12. Ультразвуковий відлякувач Град

                  Щури спілкуються між собою за допомогою ультразвуку. Їх слуху доступні лише низькі або високі частоти. Ультразвукові прилади «говорять» з щурами на їх мові, який не чути людині. Виділяючи ультразвукові хвилі, прилад впливає на нервову систему тварин, викликаючи у них тривожні відчуття і паніку. Вони втрачають орієнтацію на просторі і змушені бігти в більш безпечне місце.

2.3.  Дослідження  ефективності використання  народних  методів  боротьби з пацюками

                   Кілька старих народних прийомів передбачають використання звичайної деревної золи, гіпсу чи алебастру з борошном, звичайну пробку.

 

 

 

 

 

Засіб проти гризуна	Особливості використання
Зола	Дрібно подрібнену золу розкидають навколо курятника з розрахунку 1 відро на 6-8 м2. Зола містить луг, який , потрапивши на лапки гризуна, роз’їдає їх. Тварина починає злизувати золу, вона потрапляє в рот і шлунок, вбиваючи  гризуна.
Борошно з алебастром	Змішавши борошно пшеничне та будівельний гіпс у співвідношенні 1:1, отриману суміш залишають у посуді як корм для щурів. Неподалік потрібно поставити ємність з водою. Випивши воду після такого корму, щур незабаром гине, так як гіпс у її шлунку кам’яніє і відбувається нетравлення.
Винна пробка	Нарізану на шматочки винну пробку обсмажити в борошні і соняшниковій олії, потім розкидаємо з дрібно нарізаними шматочками сухого хліба. Набрякла в шлунку щура пробка стає її останньою їжею.
Карбід кальцію	Боряться з щурами і з допомогою речовини під назвою карбід. Залитий водою, карбід закидають у нори, де він починає виділяти газ. Газ цей безпечний для курей і для людини, щурів ж він отруює. Обережно! При використанні карбіду не забувайте, що речовина вибухонебезпечно і не поширюйте її поблизу палаючих предметів.
Клейова пастка	Гризун приклеїться і не зможе втекти. При цьому, звичайно, забезпечений писк і гучний шум від ліпшого звірка, але зате він вже точно нікуди не втече.
Ловушка виготовлена власноруч	Ловушка для щурів та мишей виготовлена власноруч - дешевий та надійний засіб боротьби з гризунами. Щурі йдуть на запах всередині приманки. Ловушка закривається автоматично, як тільки гризун ступить всередину.

 Пам’ятаєте! Щури відчувають людський запах і дуже підозрілі. Готувати приманку потрібно в рукавичках, погодувавши заздалегідь кілька днів хижаків кормом без «сюрпризу».

Пацюки люблять продукти:

•  з сильним запахом;
• копченості;
• соняшникова і арахісова олія;
• зернові крупи;
• смажене насіння;
• сало;
• хліб;
• пиво;
• борошно;
• цукрова пудра.

              Ці продукти найчастіше використовуються в якості приманки для гризунів. Важливо, щоб вона була ароматною, адже саме по запаху гризуни відшукують собі їжу. Наприклад, хліб може лежати недоторканим довгий час, але якщо його змочити в горілці — шкідники тут же заходять скуштувати ці ласощі. Особливо сильно приваблює запах олії соняшникової або арахісового. Сало і копченості подобаються гризунам не менше, ніж людям.

 

Запобіжні заходи

              У випадку боротьби з щурами з допомогою хімічних засобів, не забувайте дотримуватися заходів обережності!

 

2.4. Дослідження стану  епізоотичної ситуації у Львівській області та Бродівському районі стосовно хвороб, які переносяться мишовидними гризунами за  2017 рік.

               Для проведення цих досліджень ми звернулись до  провідного спеціаліста профдезвідділу  Бродівської  санепідемстанції  Юхимчук  Юлії  Миколаївни  . Після опрацювання інформації  про результати дослідження об’єктів довкілля на ОНІ  (див. додаток 1) ми склали таблицю.

Таблиця 2. Перенесення інфекційних захворювань щурами та мишовидними гризунами у Львівській області за 2017 рік

 

Район	Стан епізоотичної ситуації	Захворювання що переносять щурі та миловидні гризуни	Число Позитивних знахідок серологічного/ бактеріологічного досліджень
Бродівський	Хороший	0	0
Буський	Хороший	0	0
Золочівський	Хороший	0	0
Перемишлянський	Хороший	0	0
Пустомитівський	Хороший	0	0
Старосамбірський	Хороший	0	0
Сколівський	Хороший	0	0
Городоцький	Задовільний	5 туляремія; 1 лептоспіроз; 1 ієрсініоз.	7
Мостиський	Задовільний	3 лептоспіроз; 1 ієрсініоз; 1 псевдотуберкульоз.	5
Дрогобицький	Критичний	15 туляремія; 12 лептоспіроз; 7 ієрсініоз.	34
Жовківський	Задовільний	1 лептоспіроз.	1
Миколаївський	Задовільний	2 туляремія, 1 лептоспіроз,  1 ієрсініоз.	4
Жидачівський	Задовільний	3 лептоспіроз;  7 ієрсініоз.	10
Радехівський	Задовільний	1 тулярнемія; 4 лептоспіроз; 2 псевдотуберкульоз.	7
Кам’янка- Бузький	Задовільний	1 лептоспіроз; 1 ієрсініоз	2
Самбірський	Задовільний	3 туляремія;  3 лептоспіроз; 1 ієрсініоз.	7
Стрийський	Незадовільний	12 туляремія;  12 лептоспіроз, 1 ієрсініоз.	25
Червоноградський	Задовільний	8 лептоспіроз; 2 псевдотуберкульоз.	10
Яворівський	Задовільний	2 лептоспіроз.	2
Район Львова: Личаківський, Франківський, Залізничний, Шевченківський, Галицький, Сихівський.	Задовільний, Задовільний, Задовільний, Хороший. Хороший, Хороший.	5 лептоспіроз: 3; 1; 1; 0; 0; 0.	5

 

          За результатами таблиці   видно, що стан епізоотичної ситуації по Львівській області  у  Дрогобицькому районі є критичним, у Стрийському  – незадовільним,  а у 10 інших районах області ( Городоцький, Мостиський, Жовківський, Миколаївський, Жидачівський, Радехівський , Кам’янка – Бузький, Самбірський, Яворівський)   задовільним.  У трьох районах Львова (Личаківський, Франківський, Залізничний ) його можна вважати задовільним також.  На щастя Бродівський район, разом з Буським, Золочівським, Перемишлянським, Пустомитським, Старосамбірським та Сколівським   мають хороший стан епізоотичної ситуації.  Добрий стан у Шевченківському, галицькому та Сихівському районах Львова.

2.5.   Інтерв’ю з провідним спеціалістом профдезвідділу Бродівської  санепідемстанції Юхимчук Юлією Миколаївною

-Юліє Миколаївно, яка ситуація складається з гризунами цього річ у Бродах?

 -  Через аномальну спеку  народжуваність  гризунів  збільшилась.  Щурі є частиною природи, і не в наших силах знищити  їх повністю. Також ми періодично визначаємо приблизну чисельність гризунів, восени у місті гризунів буде більшати. Найчастіше гризуни у місті водяться вздовж  ставу , у парках, поблизу контейнерів для сміття . Сезон міграції гризунів у Бродах  ймовірно цьогоріч буде  високий, люди почали часто звертатися у службу дезінфекції через гризунів.  Всі обслуговуючі підприємства мають укладені угоди і у відповідності до умов прописаних в них, дезінфектори здійснюють роботи. У місті двічі на рік за планом, восени та весною, проводять загальну дератизацію.   Щоразу ми міняємо препарати, бо гризуни до них звикають. Зазначу, що дератизація - це процес знищення гризунів.

-А що робити мешканцям міста у випадку масової появи гризнів у будинках,  підвалах чи підприємствах?

-У місті Броди , у випадку підозри, що в дім пробирається непроханий гість, варто відразу телефонувати до служби    “Профдезинфекція”      за номером:    4-30-53.    Або звертатися до керівнивників своїх ОСББ  чи  ЖЕКу.

 

Висновки

             У природі все пов’язано з усім . Якщо у місті через недбалість людини виникає  проблема з сміттям – це ідеальні умови для розвитку щурів та мишовидних гризунів. Коли їхня чисельність стрімко зростає, то збільшується число інфекційних захворювань, які вони переносять.   Люди починають хворіти , тому придумують різноманітні способи та засоби боротьби з гризунами.  Ми з ними - це мешканці одного природного середовища. Живучи у тісному сусідстві з гризунами , ми повинні знати істинні причини спалаху інфекційних захворювань, спрямовувати свою діяльність на підтримання чистоти природного середовища.

               Ми провели аналіз епізоотичної ситуації по ОНІ у Львівській області стосовно хвороб, які переносять мишовидні гризуни та з’ясували у яких районах стан є критичним, у яких незадовільним, задовільним та хорошим. Аналіз інформації   проведено за 2017 рік, а тому  загальна картина сучасного стану епізоотичної ситуації може дещо різнитись від опрацьованої нами. Ми повинні постійно контролювати чисельність мишовидних гризунів, бо вони є індикаторами забруднення природного середовища, та попередниками виникнення спалахів інфекційних хвороб тварин та людей.  На випадок виникнення епідемій  потрібно вжити всіх можливих та безпечних для людини і природного середовища заходів щодо зменшення їх чисельності та  знищення.

 

Пропозиції:

1. Взяти на контроль чисельність мишовидних гризунів.

2. Використовувати безпечні засоби знищення щурів (природніх ворогів, мишоловки, клейкі пастки, саморобні лопушки, промислові мишоловки).

3. Слідкувати за чистотою у помешканні та господарських будівлях.

4.Вчасно вивозити сміття , дбати про його сортування та переробку.

 

Список літератури

1. http://silske.org/nadzvichayn-podyi/1309-zahvoryuvannya-yaki-peredayutsya-schurami-i-mishami.html

2. http://vkazivka.com/svoimi-rukami/gospodarstvo/chim-nebezpechni-dlya-lyudini-shhuri.html

3. http://www.aif.ru/auto/practice/pochemu_krysy_gryzut_provodku_mashin

4. https://dt.ua/SCIENCE/i_tse_vse_pro_nih__bilih,_rozumnih,_puhnastih.html/

5. https://poland2day.com/ua/v-tsentra-vrotslava-poyavilsya-novyj-znak/

6. https://te.20minut.ua/Podii/grizuni-zahoplyuyut-ternopil-lyudi-skarzhatsya-na-schuriv-10722828.html

7. Александрова Ж.Г., Суворов Н.Б., Шанин Ю.Н., Цыган В.Н. Индивидуальные особенности поведения, обучения, адаптации крыс к экспериментальным воздействиям // Физиологический журнал СССР им. И.С. Сеченова. – 1984. – Т. 70, № 9. – С. 1294–1300. 6

8. Лабораторные  животные.  Разведение,  содержание,  использование  в  эксперименте /Западнюк И. П., Западнюк В. И., Захария Е. А., Западнюк Б. В. – К. : Вища школа, 1983.-383 с.

9. Мельников А.В. Выбор показателей поведенческих тестов для оценки типологических особенностей поведения крыс / А.В. Мельников, М.А. Куликов, М.Р. Новикова [и др.] // Ж. высш. нерв. деятельности. – 2004. – Т. 54, № 5. – С. 712–717.

10. Методические рекомендации по использованию поведенческих реакций животных в токсикологических исследованиях для целей гигиенического нормирования: МР № 2166-80 [Утв. МЗ СССР 12.04.1980] Киев, 1980. – 47 с.