Економічні задачі на уроках сталого розвитку

Уроки з підприємницьким тлом

Економічні задачі на уроках сталого розвитку

Задачі, як засіб активної пізнавальної активізації зайняли належне місце в системі

навчання. У вирішенні задач виявляються не лише найрізноманітніші форми розумової діяльності учнів, а й обґрунтоване розуміння задачі призводить до активного застосування її в реальному житті.

Особливо практичного значення набувають задачі економічного змісту. Ці задачі будуються на реальних життєвих подіях і явищах, які є невід’ємною складовою ідеї сталого розвитку. Оскільки створюють реальні шляхи для вирішення тих чи інших проблемних питань та ситуацій.

Вплив економічних задач на пізнавальну активність учнів важко переоцінити, оскільки знайомлять школярів із ситуаціями, що уже зустрічалися в їх життєвій діяльності  або ж характеризують економічну діяльність взагалі.

Наприклад, розглядаючи питання споживацької політики, а особливо, захисту прав споживачів, можна запропонувати задачу типу:

Професор Х був запрошений до Берліна на наукову конференцію. Він придбав квиток місцевої авіакомпанії «Харків - Київ» і квиток на рейс до Берліна німецької авіакомпанії. Рейс з Харкова був затриманий на 16 годин з вини місцевої авіакомпанії, і професор Х не зміг відлетіти до Берліна. Як повинен поступити професор Х в ситуації, що склалася? Які права професора  Х були порушені?

Одним із принципів поведінки споживача в ринковій економіці є суверенітет свобода і самостійність у прийнятті рішень щодо обсягу і асортименту покупок та

розпорядження власним бюджетом. Прикладом застосування даних знань на практиці може бути задача типу:

Припустимо, що вам подарували на день народження 600 гривень. Дайте відповіді на запитання:

1. Чи вільні ви самостійно обирати, як витратити ці гроші?
2. Чи вільні ви витрачати всю суму одразу або її частку?
3. Наведіть приклади, коли ваш суверенітет споживача був кимось обмежений.

Для характеристики раціонального та ощадливого споживача можна запропонувати завдання типу:

 які товари і послуги ви візьмете з собою для подорожі, маючи обмежений бюджет в розмірі 300 грн.

Майже щодня ми стикаємося з необхідністю робити вибір. Навіть коли ми вважаємо, що у нас немає вибору, життя доводить зворотнє. Тому для прийняття ефективних рішень, розібратися з варіантами вибору нам допомагають ситуативні завдання, які необхідно вирішувати в той чи інший спосіб.

Одним із ефективним, на мою думку, форм закріплення матеріалу на засдах сталого розвитку є розв’язування загадок. Для прикладу наведемо урок «Розподіл торів і послуг та роль стимулів для ефективного розподілу» на прикладі застосування економічних загадок.

ЗМІСТ УРОКУ:

Учні міркують над економічною загадкою: чому професійні спортсмени, більшість з яких навіть не має вищої освіти, заробляють набагато більше грошей, аніж люди таких достойних професій, як вчителі або рятівники?

Учні обговорюють різні аргументи щодо цієї, здавалося б, абсурдної нерівності, а потім знайомляться з низкою підказок та принципами економічного обґрунтування, що допомагає їм прийти до розв’язання загадки.

 По перше, пояснюємо учням, що мета уроку навчитися добре мислити про такі поняття як спорт і гроші.

По друге, знайомимо учнів з порадником економічного мислення.

1. Люди обирають.
2. Вибір, який роблять люди пов’язаний з витратами.
3. Люди реагують на стимули в передбачуваний спосіб.
4. Люди створюють економічні системи, які впливають на індивідуальний вибір чи стимули.
5. Люди виграють, коли торгують добровільно.
6. Вибір, який роблять люди, має наслідки в майбутньому

По третє, знайомимо учнів зі змістом загадок (можуть бути підібрані залежно від теми, яка вивчається)

Клас ділиться на 3-4 групи. Кожна група обирає керівника і речника. Перед групою стоїть завдання запропонувати шляхи вирішення загадки, застосовуючи до кожного економічне обґрунтування.

 Кожна група також отримує підказки у вигляді порадника, де кожне з тверджень має пояснення. Всі групи мають однакові підказки. Але не всі з них підходять до розв’язання задачі.

Тому, учням не слід гаяти часу на з’ясування надійності самих підказок, а визначитися з тим, чи допоможе інформація з тієї або іншої підказки розв’язати загадку.

Учням слід запропонувати розташувати картка з підказками у вигляді піраміди. За вершину правитиме картка з підказкою, яка є найважливішою. Підказки, які група вважає несуттєвими повинні бути в основі піраміди.

В ході усієї роботи учні повинні слідкувати за часом, оскільки це ресурс , який є обмеженим.

Протягом 5-10 хвилин учні обговорюють правильність свого вибору. Після чого речник має бути готовим розповісти класу про рішення своєї групи та розташування піраміди.

РОЗВ’ЯЗОК:

Підказка 2 та 5 є найважливішими для розв’язання загадки. Кількість надзвичайно талановитих спортсменів – замала, але потреба спостерігати за спортивними змаганнями – дуже велика.

Учні можуть визначати й інші принципи і доводити їх раціональність. Наприклад: 1, 2 та 3.  Тому учителю слід вислухати всі твердження й доводи учнів і, можливо, серед них також знайдеться «раціональне зерно».

Як наступне завдання, що є логічним продовженням сталого розвитку, можна запропонувати учням розшукати газетні повідомлення, що містять економічні загадки. Особливо зацікавлює учнів робота з написання та використання нових загадок, створених ними ж самими.

Отже, економічні загадки можуть бути розвагою і корисною темою для навчання. Особливо цінним є те, що така робота має позитивний результат, оскільки сприяє розвиткові логічного мислення, дає знання в тій чи іншій сфері діяльності і сприяє прийняттю правильних виважених рішень.

А саме це і лежить в основі сталого розвитку:

• підготувати молоду людину здатну розуміти,
• раціонально діяти,
• реагувати і приймати рішення спрямовані на позитивний результат.

Людину з активною життєвою позицією!