24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання

Екопроект. " Екологічно дружні вчинки школи. Екопроект " Кліматичні краплі"

Про матеріал

Проблема утилізації сміття знайома не тільки Україні, а й всьому світу. Кожна держава вирішує це питання по-різному: спалювання, захоронення, переробка, будування заводів, впровадження нових законів та правил. Однак, перший пункт, з якого усюди починалась боротьба з відходами – сортування сміття, проведення якого залежить саме від громадян.

Тому, наша школа долучилась до цієї проблеми взявши участь у всеукраїнському екологічному проекті: « Кліматичні краплі».

Мета роботи: ознайомитись з особливостями сортування сміття в Україні, навчити учнів нашої школи сортувати сміття.

Завдання:

  • ü прийняти участь у проекті « Кліматичні краплі»,
  • ü навчитись сортувати сміття та отримувати прибуток;
  • ü перетворювати прибуток на зелені насадження (дерева, кущі)
  • ü економити електроенергію ( за рахунок прибутку встановлювати енергозберігаючі лампи);
  • ü зменшити викиди СО2 в повітря.
  • Актуальність роботи: екологічне виховання учнів, економне споживання енергоносіїв, підприємницька наскрізна лінія.
Перегляд файлу

Комунальний заклад « Середня загальноосвітня школа № 31 з класами вечірньої форми навчання» Камꞌянської міської ради

 

 

 

 

 

Екологічно дружні вчинки  школи .

Екопроект

«Кліматичні краплі»

 

 

 

 

 

 

 

Кам'янське

2018

Учасник екопроекту:

Лєсной Іван

Учень 11 класу

Керівник екопроекту:

Доброгорська Людмила Василівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ

       Розділ 1.Теоретична частина

1.1.Сортування сміття в Україні                                                                     5

1.2.Права й обов’язки громадян щодо сортування сміття                         7

1.3.Сміттєзвалища  в Україні                                                                          10

1.4.Як сортують сміття у країнах Європи                                                     11

1.5.Друге життя сміття                                                                                      12

1.6.Правильна утилізація побутових батарейок                                          13

 

Розділ 2.Практична частина

2.1.Кліматичні краплі                                                                                       14

2.2.Практичні поради                                                                                        18

2.3.  Результати участі в екопроекті екологічних вчинків « Кліматичні краплі»                                                                                                                 20

Висновки                                                                                                             21

Додаток                                                                                                                22

Література                                                                                                           26

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП.

 

Проблема утилізації сміття знайома не тільки Україні, а й всьому світу. Кожна держава вирішує це питання по-різному: спалювання, захоронення, переробка, будування заводів, впровадження нових законів та правил. Однак, перший пункт, з якого усюди починалась боротьба з відходами – сортування сміття, проведення якого залежить саме від громадян.

Тому, наша школа долучилась  до цієї проблеми взявши участь у всеукраїнському екологічному проекті: « Кліматичні краплі».

Мета роботи: ознайомитись з особливостями сортування сміття в Україні, навчити учнів нашої школи сортувати сміття.

Завдання:

  • прийняти участь у проекті « Кліматичні краплі»,
  • навчитись сортувати сміття та отримувати прибуток;
  • перетворювати прибуток на зелені насадження (дерева, кущі)
  • економити електроенергію ( за рахунок прибутку встановлювати енергозберігаючі лампи);
  • зменшити викиди СО2 в повітря.

 

Актуальність роботи: екологічне виховання учнів, економне споживання енергоносіїв, підприємницька наскрізна лінія.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Теоретична частина

1.1.Сортування сміття в Україні

 

У 2012 році до Закону України «Про відходи» додали пункт «і», яким «забороняється з 1 січня 2018 року захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів». Вказаний пункт складений у відповідності до двох Директив ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC,  які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Ці документи вказують, що саме необхідно робити з відходами, класифікують сміття і описують стратегію скорочення кількості вивезених на сміттєзвалища відходів.[2]

Закон України «Про відходи» дає визначення, що таке відходи, що таке побутові відходи і що таке сортування відходів. Оскільки нас цікавлять саме побутові відходи, то є сенс нагадати, як їх визначає закон. Отже, у законі зазначено: «побутові відходи – відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини  в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів,  пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення».

У законі описується термін «сортування відходів». У законі цей термін описується так: «сортування відходів – механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями,    технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації  чи видалення». Логіка підказує, що існування в законі цього терміна передбачає, що сміття мало б сортуватися з моменту введення цього терміну, а не через декілька років, тобто з 2018 року. Але що маємо, то маємо.

Сміттєзвалища були б значно меншими, якби частина побутових відходів, яку можна переробити чи утилізувати, потрапляла б не на ці полігони, а на переробні заводи. Такі заводи в Україні є, можливо, не в достатній кількості, але все ж таки є. Але, щоб вивозити деякі відходи на переробні заводи, потрібно лише одне – сортувати сміття, тобто розподіляти його так, як це роблять наші західні сусіди. Нічого складного у такому розподілі немає, адже ніхто з нас, перебуваючи у здоровому глузді, не пхне у домашній сміттєвий кошик газети, скляні й пластикові пляшки чи картонні коробки. Усі ці відходи ми складаємо десь у кутку чи на поличці, а вже потім виносимо й викидаємо у прибудинковий контейнер. Тобто виходить, що більшість українців розподіляють відходи. Може здатися, якщо на кожному подвір’ї вже зараз би стояли чотири контейнери для різного сміття, то всі б тільки пораділи з цього. Але, на жаль, усе не так просто.

Обов’язки й права держави

Звичайно ж, у Законі України «Про відходи» прописані обов’язки та права держави щодо поводження з відходами. Так, стаття 5 розповідає про основні принципи державної політики у сфері поводження  з відходами. Держава зобов’язується забезпечувати повне збирання і своєчасне знешкодження та видалення  відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними.

Чи дотримується держава букви закону? Дуже часто не дотримується. Добре відомо, що далеко не у кожному місті чи селі вчасно вивозиться побутове сміття, а якщо і вивозиться, то найчастіше до найближчого лісу чи яру, адже державні сміттєві звалища переповнені. Закриття переповнених сміттєзвалищ спонукає місцеву владу організовувати нелегальні сміттєзвалища, які ніде не зареєстровані, і тому ніхто їх не перевіряє ні на екологічну безпечність, ні на інші показники.

Держава також зобов’язана забезпечувати комплексне використання матеріально-сировинних ресурсів, а також сприяти утилізації як шляхом повторного використання, так і шляхом безпечного знешкодження. Ще є безліч обов’язків, які має виконувати держава, і один із них «створення умов для реалізації роздільного збирання побутових відходів шляхом запровадження соціально-економічних механізмів, спрямованих на заохочення утворювачів цих відходів до їх  роздільного  збирання». Цей пункт означає, що саме держава мала б подбати, щоб у кожному дворі стояли контейнери для сортування сміття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Права й обов’язки громадян щодо сортування сміття

 

До речі, чи всі українці знають, що вони є власниками сміття? Щось підказує мені, що про це знають виключно власники приватних будинків, і саме через це багато людей, які проживають у багатоквартирних будинках, вважають, що вони власники сміття лише до моменту його винесення у прибудинковий контейнер, а після цього непотріб стає державним. А це помилкова думка.

Стаття 9 говорить: «Суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи  без  громадянства,  підприємства,  установи  та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава».

Розділ III статті 14 регламентує права громадян України у сфері поводження з відходами. В одному з пунктів сказано: «кожен громадянин має право брати участь в обговоренні питань, пов'язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об'єктів поводження з відходами, має право на екологічне страхування і на відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи».

Але, окрім прав, кожен українець має і обов’язки щодо поводження з відходами. У статті 15, у пункті «б», сказано, що громадами мають «вносити  в  установленому  порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів». А в пункті «в» говориться про те, що громадяни мають «виконувати інші обов'язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами».На жаль, навіть ці поправки й доповнення не досить чітко описують, які саме обов’язки щодо сортування сміття покладаються на громадян, а також вони не визначають, яке покарання має нести людина, що не дотримується правил поводження зі сміттям. Але ж добре відомо, що відсутність адекватного покарання за порушення законів завжди провокує багатьох людей на ці порушення. Не секрет, що у країнах Європейського Співтовариства дотримуватися букви закону, у тому числі й щодо сортування сміття, багатьох людей спонукають не красиві слова про екологію чи про полегшення переробки відходів, а виключно високі штрафи. Тобто найкраще працює покарання за невиконання закону.

Звісно, у будь-якій країні, і в Україні також, є свідома частина населення, яка виконує вимоги законів не через покарання, а через усвідомлення, що тільки дотримання правил дозволяє людям співіснувати у мирі й у відносному спокої. Саме такі люди декілька років тому підтримали експеримент по сортуванню сміття, і саме ці люди зараз привітали нагадування, що з нового року потрібно буде сортувати непотріб .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.Сміттєзвалища  в Україні

В Україні нараховується 6,5 тисячі законних і близько 35 тисяч незаконних сміттєзвалищ, загальною площею 7% території, а це можна прирівняти до площі цілої Данії (понад 43 тисячі кв. км). І з кожним роком ситуація лише погіршується. За підрахунками екологів, Україна накопичила 54 млн кубометрів відходів; щороку сміттєві полігони поповнюються приблизно на 15-17 мільйонів тонн. На переробку йде лише десята частина зібраного сміття.

На сьогодні у країні є 4 сміттєспалювальних заводи: у Києві, Дніпропетровську, Харкові та окупованому Севастополі. Але працює лише Київський завод "Енергія".

Сміття нікуди подіти, адже воно розпадатиметься сотні років. І навіть якщо розпочати його сортувати та переробляти, величезні території родючих земель відновляться не швидше, ніж через 300 років.

У сільських населених пунктах відсутні схеми санітарної очистки, відсутні контейнери для збору твердих побутових відходів, відсутній збір та вивезення відходів. В районних центрах є одне або два санкціоновані сміттєзвалища, до яких, щоб довести відходи, необхідні кошти. Недієвий екологічний контроль щодо поводження з відходами, низька екологічна свідомість мешканців. Тому у селах люди вивозять сміття до лісу або до річки.
 

 

 

 

 

 

 

 

1.4.Як сортують сміття у країнах Європи

Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн.

Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана "сміттєва" поліція, яка штрафує порушників.

У Фінляндії зручні точки збору відходів мають як житлові будинки, так і магазини та підприємства. Також країна практикує систему заставної вартості упаковки – коли при купівлі продукту покупець платить ще й за упаковку.

Навіть сусідня Польща радикально підійшла до проблеми відходів у країні. Спеціальний закон поклав край нелегальним сміттєзвалищам, а люди почали сортувати відходи.

Та не всі країни Європи мають таку втішну ситуацію з переробкою сміття як Швеція чи Німеччина. Гігантськими звалищами і відсутністю відповідних заводів славиться Італія, Болгарія, Румунія та країни Балтії. Вони і є одними з постачальників відходів до лідерів переробки сміття.

 

 

 

 

 

1.5.Друге життя сміття


З непридатної деревини, соломи і тд. виготовляють альтернативне органічне паливо — пеллети, якими опалюють будинки.

Величезним попитом користується вторинна сировина з переробленого пластику. З пляшок, які переробляють спочатку у гранули, виготовляють предмети домашнього побуду, корпуси побутової техніки, труби, іграшки та багато іншого. Особливо популярна сировина серед власників 3D-принтерів.

Якщо говорити про потенціал сміття, то його можна сортувати, переробляти, компостувати, спалювати, використовувати метан, що утворюється. Лише на львівському сміттєзвалищі утворюється 10 млн кубічних метрів метану щорічно,
Макулатуру переробляють на газетний і туалетний папір, тканину, руберойд, картон та інше.

Завдяки спеціальній обробці відпрацьованих шин, сировину потім використовують для виготовлення килимків, підлоги, підошов до взуття, покриття тенісних кортів та у будівництві доріг.

Листя з дерев, яке в Україні часто палять або ж просто вивозять на полігони, є чудовим добривом для землі.

Перероблену сировину зі скла можна продавати на спеціалізованих виробництвах цегли, плитки, водних фільтрів, кераміки та іншого.

Брухт, особливо з кольорових металів, також є дуже вигідним у сміттєвому бізнесі. Переплавлений метал може піддаватися багаторазовій переробці, не втрачаючи при цьому своїх властивостей.[2]


 

 

 

 

1.6.Правильна утилізація побутових батарейок

Окремими питанням є утилізація використаних батарейок, які містять багато шкідливих елементів, тому БАТАРЕЙКИ НЕ МОЖНА ВИКИДАТИ У СМІТНИК.

 

  На жаль, у нашій країні здебільшого використані батарейки викидають на смітник, а не рідко і просто на вулицю, в лісі, у водойми. Хоча на кожній батарейці є маркування, яке попереджає про небезпеку її викидання разом із звичайним сміттям. Через деякий час небезпечні метали та сполуки як ртуть, кадмій, свинець, цинк та марганець потрапляють у ґрунтові води та річки, атмосферу, тим самим забруднюючи наше довкілля.

   За даними екологів: одна пальчикова батарейка може

– забруднити 20 квадратних метрів ґрунту, причому він продовж 50 років буде непридатний для ведення сільського господарства;

– забруднити 400 літрів води, а з урахуванням того, що сміття ще й спалюють, то усі ці токсичні відходи потрапляють у атмосферу;

– у деяких випадках токсини можуть потрапити й до артезіанських вод, а з водою в організм людей, підвищуючи рівень ранньої смертності серед українців.

КУДИ ЗДАВАТИ БАТАРЕЙКИ В УКРАЇНІ?

 У всій Європі всього 3 заводи переробляють батарейки та акумулятори електроприладів. Один із них знаходиться в Україні.

Ось його координати:

Завод «АРГЕНТУМ» , місто Львів, вул. Зелена, 115/б.

 

Телефон: (032) 2702596, 2418470

 

 

 

Практична частина

1.1.Кліматичні краплі

“Кліматичні краплі” відстежує та винагороджує екологічно-дружні вчинки з метою захисту довкілля та клімату планети. «Зелені» вчинки користувачів додатку відстежуються та переводяться в електронні бали, з подальшим їх обміном на знижки партнерів додатку.

Кліматичні краплі

Кожен бал, що має назву “Кліматична крапля” – це 1 кг парникового газу СО2, який не потрапляє до атмосфери внаслідок екологічних дій користувачів додатку. Кожен такий користувач є “Джерелом” скорочень викидів парникових газів і протягом року може утворити 500 і більше “Крапель”.

Партнери додатку – екологічно-свідомі підприємства у сфері торгівлі, розваг, ІТ, житлово-комунальних послуг, тощо – приймають від Джерел Кліматичні краплі в обмін на знижки, бонуси та інші інструменти лояльності. Такі підприємства в додатку мають назву “Озера”.

В перспективі Озера можуть отримати можливість реалізувати частину накопичених “Крапель” вуглецевим фондам, іншим компаніям чи окремим особам у рамках національної та світової боротьби із змінами клімату. Такі фонди в додатку називаються “Моря”.

Наразі Кліматичні краплі нараховуються за пересування на велосипеді, висаджування дерев, роздільний збір та компостування відходів, заходи з енергозбереження в будівлях та генерацію “зеленої” електроенергії.

Розрахунок скорочень викидів парникових газів здійснюється на основі міжнародно-визнаних методологічних підходів із врахуванням багаторічного досвіду нашої компанії у сфері обрахунку вуглецевих викидів.

2. Здійснення екологічних вчинків та сортування сміття учнями СЗШ 31

 

Квітень, 2018

Травень,2018

Вересень,2018

Всього

Макулатура,кг

100

250

213,5

563.5

Скло, кг

-

-

10

10

Пластик,кг

5

10

4

19

 

 

 

 

 

Економія електронергії

 

Квітень,2018

Травень,2018

Вересень,2018

Всього

кВт

145 кВт

781 кВт

334квт

1260 кВт

Причина економії

15 енергозберіг.

ламп

5 енергозбр.ламп

6 світлодіодних ламп

20енерг.ламп

6 світло

діодних ламп

 

 

Висаджування дерев

 

Квітень,2018

Травень,2018

Вересень,2018

Дерева,кущі

31

3

10

 

 

Фото 1-5

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Практичні поради

   Щоб допомогти рідному місту чи селу не потонути у смітті, треба зовсім мало. Для цього потрібно лише навчитися правильно поводитися з домашніми відходами.

 

1. Вдома необхідно розділити сміття у два відра: для органічних відходів (їжі та іншого) і всього решта, що можна буде переробити надалі.

 

2. Вимагати, щоб влада організувала у місцях збору сміття біля ваших поселень спеціальні баки.

 

3. Якомога більше сміття варто сортувати і здавати у найближчі пункти прийому вторинної сировини макулатуру, склотару поліетилен, пластмаси, алюмінієві банки.

 

4. Купуйте якомога менше зайвих товарів, наприклад, поліетиленових пакетів.

 

5. Дотримуйтесь «принципу трьох R»: Reduce (зменшуй споживання), Reuse (використовуй повторно), Recycle (переробляй).

 

 

 

 

 

 

 

2.3.  Результати участі в екопроекті екологічних вчинків « Кліматичні краплі»

У конкурсі зареєструвались 211 шкіл, аз них активну участь взяли 55 шкіл, в яких навчається  30 тис. учнів. Учасники проекту скоротили викиди парникових газів на 363 тонни СО2. Учні школи зібрали 22.5 тонн скла, 16 тонн пластику, 78 тонн паперу, 2 тонни харчових відходів та більше 1 тонни батарейок. Було висаджено кілька тисяч дерев та садженців . кущів.[1]

Наша школа отримала приблизно 4000 крапель. Одна крапля це 1 кг парникового газу СО2, який не потрапляє до атмосфери .Отже 4000 кг парникового газу СО2 не потрапило в атмосферу.

Рейтинг по Україні:

З 211 шкіл, ми маємо 17 місце. Необхідно врахувати те, що наша школа маленька з кількістю учнів 280.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

  1. У 2012 році до Закону України «Про відходи» додали пункт «і», яким «забороняється з 1 січня 2018 року захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів».
  2. Країни – лідери з переробки сміття: Німеччина, Польша, Швейцарія, Австрія, Швеція, Фінляндія.
  3. “Кліматичні краплі” відстежує та винагороджує екологічно-дружні вчинки з метою захисту довкілля та клімату планети.
  4. Наша школа з кількістю учнів 270 чоловік отримала за три звітні періоди 4000 крапель, одна крапля – один кілограм СО.
  5. СЗШ 31  своїми силами зменшила викиди СО на 4000 кг.
  6. Було здано на переробку 563 кг паперу та картону, 10 кг скла та 19 кг пластику.
  7. Висаджено 43 кущів та дерев.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Фото 1. Копія звіту .

Фото 2,3 . Активна участь учнів  у насаджуванні дерев.

 

Фото 4,5. Збір вторинної сировини ( макулатура, пластик, скло)

 

 

 

Література

1. kt-energy.com.ua/projects/klimatychni-krapli/  

.

2.https://www.5.ua/.../z-1-sichnia-ukraintsiv-zoboviazaly-sortu...


3. https://lb.ua/.../396399_sortuvannya_smittya_krasive_i_kori

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Шувар Наталія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Екологія (рівень стандарту, академічний рівень) 11 клас (Царик Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М.)
Додано
17 листопада 2018
Переглядів
543
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку