Презентація "Вплив абіотичних факторів на здоров'я людини"

ОБМІН РЕЧОВИН. ДІЇ АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ.

Навколишнє середовище людини, утворене безліччю фізичних, хімічних і біологічних факторів, які присутні в атмосфері, грунті і воді. Всі вони, формуючи середовище проживання людини, забезпечують життєдіяльність останнього.

Людина - складна біосоціальна система, продукт довготривалої біологічної і соціальної еволюції, в процесі якої формувалися її біологічні потреби та вимоги до середовища проживання. Різка зміна чинників довкілля протягом життя одного покоління ставить їх у протиріччя з біологічними можливостями організму людини.

Нині вплив людини на біосферу досяг велетенських масштабів: відбувається тотальне забруднення природного середовища, географічна оболонка насичується технічними спорудами (містами, заводами, трубопроводами, шахтами, водосховищами тощо); технічними предметами (тобто залишками космічних апаратів, контейнерами з токсичними речовинами, звалищами); новими речовинами, які не асимілюються біотою; новими процесами – хімічними, фізичними, біологічними та змішаними (термоядерний синтез, біоінженерія тощо).

Людина с кінцевою ланкою чисельних ланцюгів живлення, у які сама втручається під час господарської діяльності, включаючи до біологічного кругообігу екологічних систем нові хімічні засоби. Багато хімічних речовин, що мають кумулятивні властивості, накопичуються в кожному наступному ланцюзі живлення і найбільшою мірою - в організмі людини, порушуючи при цьому обмінні процеси.

Людина є частиною природи, і фактори середовища впливають на неї так само, як і на будь-який інший вид. Навіть за відсутності антропогенного впливу здоров'я людини залежить від багатьох абіотичних і біотичних факторів. Вихід значень тих або інших факторів за границі діапазону оптимуму погіршує стан людини, знижує її стійкість та опірність до різноманітних захворювань. Абіотичні фактори, що впливали на людину в минулому, продовжують впливати й сьогодні.

Космічні, геліо- й геофізичні фактори. Вплив Сонця на здоров'я людини було помічено ще в глибоку давнину. Проте детальні дослідження щодо цього розпочалися тільки в XVIII — XIX ст. Сьогодні відомо, що вплив Сонця пов'язаний передусім з 11-річним циклом сонячної активності, підвищення якої спричинює збурення магнітосфери та іоносфери. Такі збурення, своєю чергою, зумовлюють збільшення напруженості електромагнітного поля Землі, а це вже безпосередньо впливає на організм. У роки підвищеної сонячної активності або коли відбуваються магнітні бурі, частішають випадки порушення діяльності серцево-судинної та нервової систем, психіки й поведінки. Сплески сонячної активності призводять, з одного боку, до ослаблення імунітету, з іншого — до підвищення агресивності патогенів і природних носіїв інфекцій. Отже, зростає ймовірність інфекційних захворювань, у тому числі тих, що мають характер епідемій, зокрема грипу, холери, дизентерії.

Інший фактор — рівень ультрафіолетового випромінювання. Саме він протягом майже всієї історії розвитку біосфери визначав частоту мутацій. У невеликих дозах ультрафіолет необхідний для еволюції біосфери: мутації створюють генетичну різноманітність популяцій і тим самим поставляють матеріал для природного добору. Для людини ультрафіолет у невеликих дозах корисний: він справляє антисептичну й бактеріостатичну дію, запобігає запалювальним процесам у волосяних сумках, пригнічує розвиток хвороботворних грибів, що викликають захворювання шкіри — дерматомікози. У великих дозах ультрафіолетове опромінення небезпечне: воно спричинює здебільшого шкідливі мутації (так, одна корисна мутація припадає приблизно на кілька тисяч летальних). Надмірне опромінення підвищує ймовірність розвитку злоякісних утворень — раку, саркоми, лейкозу.

Забруднення атмосфери - це накопичення в ній газів, твердих і рідких частинок, тепла, коливань, випромінювань, які несприятливо впливають на людину, біо- і техносферу. Воно може бути результатом природних процесів (викид вулканічного попелу, пил, що піднялася з поверхні після зіткнення Землі з яким-небудь небесним тілом) і антропогенним (викид газоподібних відходів виробництва та тепла). В якості забруднювачів виступають кінцеві продукти спалювання органічного палива, нагріті гази, штучні джерела світла, у тому числі лазерні, електромагнітні поля, радіоактивні частинки, біологічні об'єкти. Деякі види забруднення атмосфери істотно погіршують стан біо- і техносфери, а також негативно впливають на здоров'я людей. До них відносяться парниковий ефект, озонові діри і кислотні дощі. Парниковий ефект розвивається в результаті накопичення в атмосфері вуглекислого газу, підвищення її проникності для ультрафіолетового випромінювання і затримки відбитого від поверхні Землі інфрачервоного випромінювання, що в сукупності призведе до стабільному підвищенню температури на планеті. Це може призвести до стихійних лих (танення льодовиків і підвищення рівня Світового океану), а також до розвитку епідемій тропічних хвороб в північних регіонах Землі. Кислотні дощі і озонові діри сприяють зростанню інфекційної і онкологічної захворюваності.

У здоров'ї населення України в останні роки намітилась ціла низка негативних тенденцій, багато з яких значною мірою пов'язані з тяжкою екологічною ситуацією. Зростає кількість захворювань (злоякісні новоутворення, цукровий діабет, психічні розлади, бронхіальна астма, виразки шлунку, хронічний бронхіт, серцево-судинні хвороби). Якщо у 1962-1965 роках частота випадків генетичних розладів у людини від впливу атомної радіації становила 5,65%, то у 1968-1988 роках - вже 10,65%. На кінець 1996 року кількість хворих туберкульозом досягла 700 тис. У 1997-му померло 9 тис. чол. У день захворює 70 чол. Захворюваність дітей за рік збільшилася в 4,5 рази. Після Чорнобильської катастрофи в Україні велика увага приділяється радіотоксичності - властивості радіоактивних ізотопів спричиняти патологічні зміни в живому організмі. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку, виникнення приблизно 85% пухлин людини можна пов'язати із впливом чинників навколишнього середовища. Професійною хворобою можна вважати рак для шахтарів, сажотрусів, брикетників, робітників анілінофарбової промисловості.

На територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, зараз проживає 2,5 млн. людей. Але практично все населення України більшою чи меншою мірою стикається з чорнобильськими радіонуклідами через воду, їжу, промислову продукцію. Медики встановили зв'язок змін у стані здоров'я з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вже у трьох тисяч осіб. Зокрема, виявлено значний вплив радіаційного опромінення на прискорення темпу старіння організму у людей віком до 50 років. Встановлено, що жінки більш чутливі до опромінення, ніж чоловіки. Виявлено знищення показників клітинного та гормонального імунітету великої кількості людей. Особливе занепокоєння викликає зростання кількості захворювань на рак щитовидної залози у дітей. Якщо у 1986 році було 5 нових випадків захворювань, то у 1998 році - 50. В Україні річна частота захворювань на лейкемію щорічно зростає на 2...7%.

В останнє десятиріччя збільшилася кількість алергічних захворювань, гострих респіраторних вірусних інфекцій, захворювань на грип. Головна причина – забруднення атмосфери. Вірус діє на фоні високої забрудненості хімічними канцерогенами, що збільшує його дію. Злоякісні новоутворення виникають внаслідок опромінювання та з інших причин. Онкогени потрапляють до організму різними шляхами: через повітря (вдихання канцерогенів азбестового пилу, гематину, біхлорвінілового ефіру, бензолу, бензопірену); через травний тракт (з харчовими продуктами та водою, в яких присутні хром, кадмій, мінеральна олія, смоли); через шкіру (сажа та інші речовини). Для дії онкогенних хімічних речовин характерне те, що пухлини виникають через латентний період (15-20 років), який тим коротший, чим більша доза і тривалість дії онкогену. У живому організмі різні органи по-різному реагують на радіонукліди та онкогени. Органи, опромінення яких даною дозою спричиняє найбільше ушкодження, називають критичними органами.

Злоякісні пухлини — це велика група захворювань, одне з них — рак. Такі пухлини характеризуються необмеженим ростом, не контролюються гормонами й нервовою системою, здатні утворювати метастази — нові пухлини на здорових тканинах і здебільшого призводять до летального (смертельного) кінця. Речовини, що сприяють розвиткові злоякісних пухлин, називають канцерогенами. Найпоширеніші канцерогени — бензпірени, бензол, фенольні сполуки, вінілхлорид, сажа, смоли, мінеральне масло. Наприклад, бензпірен, що виділяється з тютюну під час паління, переробки нафтопродуктів, викидається в атмосферу з автомобільними вихлопами, сприяє розвиткові раку легенів, бензол і феноли — лейкозу, вінілхлорид — раку печінки, сажа, смоли, мінеральне масло — раку шкіри. Сьогодні відомо близько 60 хімічних канцерогенів і 2 фізичних — ультрафіолетове випромінювання та іонізуюча радіація. До канцерогенів належать також деякі віруси.

Кліматичні й метеорологічні фактори. З них на людину найбільшою міроювпливають температура, відносна вологість повітря й атмосферний тиск. Із кліматичними факторами тісно пов'язані функціональний стан і захисні реакціїорганізму, а також мотивація поведінки. Це, своєю чергою, визначає ймовірністьвиникнення цілої низки захворювань, зокрема психічних розладів. За надміру високої температури пригнічується фізична активність людей, збільшується ймовірність захворювань серцево-судинної системи й нирок. Низька температура сприяє розвиткові запалень органів дихання та ревматизму. Вважають, що низька температура й відносна вологість повітря, менша за 50 %, сприяють виживанню й поширенню вірусу грипу. Особливо небезпечні раптові коливання температури: вони спричинюють порушення діяльності серцево-судинної системи, психічні розлади. Вплив температури посилюється в умовахпідвищеної вологості.

Зміни атмосферного тиску позначаються на стані здоров'я насамперед тих людей, які хворі на артрити й артрози (захворювання, що супроводжуються болями в суглобах та зміною їхньої форми). Один із проявів впливу атмосферного тиску — гірська хвороба. На висоті, починаючи приблизно з 3000 м, через зниження парціального тиску газів гемоглобін недостатньо насичується киснем, і розвивається гіпоксія (кисневе голодування). При цьому з'являються задишка, кволість, пришвидшується серцебиття, іноді людина непритомніє. На великих висотах (понад 5000 м) може розвинутися набряк легенів, а внаслідок гіпоксії мозку — кома. Гірською хворобою частіше уражаються люди нетреновані, особливо ті, хто зловживає спиртними напоями. Великі й швидкі перепади атмосферного тиску можуть спричинити кесонну хворобу, пов'язану також із раптовими змінами парціального тиску газів у крові й «кипінням» у судинах азоту. Пухирці азоту, що при цьому виділяються, можуть закупорити капіляри й призвести до непритомності й навіть смерті. Кесонна хвороба найчастіше розвивається в аквалангістів і водолазів, якщо вони порушують правила підйому на поверхню.

На нервову систему людини та її психічний стан істотно впливають вітри. Через поривчасті й жаркі суховії різко частішають випадки ненормальної поведінки людей. Багатьох людей уражає пов'язана з вітрами «фенна» хвороба, коли за 1—2 дні до початку вітрів у крові й тканинах збільшується вміст біологічно активної речовини серотоніну, який впливає на передавання нервових імпульсів. Вирубування лісів, розорювання степів родючі землі перетворюються на безплідні солонці й солончаки, дедалі частіше проносяться над Землею суховії. Клімат і погода розхитуються людиною, й це невідворотно позначається на її самопочутті.

Едафічні й гідрологічні фактори. Нестача або надлишок у довкіллі тих чи інших хімічних елементів і речовин великою мірою визначає здоров'я конкретних популяцій. Захворювання, пов'язані з регіональними едафічними (ґрунтовими), гідрологічними чи епідеміологічними особливостями, дістали назву ендемічних хвороб (тобто властивих певним регіонам). Наприклад, дефіцит йоду у воді й продуктах харчування спричинює захворювання щитоподібної залози, нестача кальцію — ламкість кісток, нестача кобальту чи заліза — недокрів'я. Надлишок тих чи інших елементів також небезпечний. Так, надлишок бору спричинює захворювання органів травлення та пневмонію. Через нестачу фтору зазвичай виникає карієс, але надлишок його (до 1 г/л) призводить до ураження зубів —флюорозу; за ще більших концентрацій (від 5 г/л) починається скостеніння зв'язок, порушується робота печінки, шлунка.

Вміст хімічних елементів у природних сферах теж впливає на здоров'я людини. Наприклад, в "м'якій" воді мало кальцію, магнію, ванадію, які виконують захисніфункції по відношенню до серцево-судинної системи. Вживання питної води з вмістом фтору менше ніж 1 мг/л призводить до карієсу зубів. На розвиток ендемії зобу, окрім йоду, впливає нестача у воді і фунті брому, кобальту, міді,цинку, барію, марганцю, бору та надлишок стронцію.

Отруєння (токсикози) — одна з найпоширеніших реакцій організму на вплив антропогенних факторів. Отруєння розвиваються внаслідок надходження в організм у небезпечних концентраціях тих чи інших речовин-токсикантів. Кількість їх у довкіллі не можна обчислити, бо відповідно до концепції лімітуючих факторів будь-яка речовина в певних дозах може стати токсичною. Однак за частотою захворювань можна виокремити найпоширеніші сьогодні токсиканти: отрутохімікати, нітрати, важкі метали, численні промислові й побутові хімічні речовини.

Здебільшого погіршення стану здоров'я через нестачу або надлишок певних речовин у воді та їжі пов'язують із дефіцитом кальцію, заліза, йоду чи надлишком деяких металів, насамперед мангану, цинку, свинцю, ртуті, бору. Нестача мікроелементів, які входять до складу вітамінів,— часта причина авітамінозів. Проте нині людина сама почала справляти відчутний вплив на клімат і погоду. Внаслідок викидів у атмосферу великої кількості вуглекислого газу збільшується діапазон коливань температури й тиску.

Механічні вражаючі фактори впливають на людей у вигляді коливань (вібрація, шум, інфразвук та ультразвук) або викликають механічні травми. Вібрація - це малі механічні коливання, що у пружних тілах. Вона може бути загальною (поширюється на весь обсяг людського тіла) та локальної (зачіпає руки і ноги). Вібраційна хвороба є професійним захворюванням. При дії локальної вібрації з'являються болі в руках, порушення чутливості, відзначається різка блідість пальців після їх охолодження, порушується кровообіг в дрібних судинах кистей і стоп, шкіра грубіє, пальці деформуються, м'язова сила в них зменшується. При дії загальної вібрації до клінічних проявів додаються підвищена дратівливість, безсоння, порушення роботи серця, розлади травлення та обміну речовин. Шум - це сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, безладно змінюються в часі. Для комфортного існування людині необхідний шум у 10-20 д. Б (шум листя в лісі). Розвиток техносфери призвело до значного підвищеннярівня шуму, під впливом якого у людини виникають явища втоми і ослаблення слуху. Ці явища з припиненням впливу зникають. Однак, якщо перевтома слуху повторюється систематично, то виникає приглухуватість - стійке зниження слуху, що утрудняє сприйняття мови оточуючих у звичайних умовах. За допомогою спеціальних діагностичних методів встановивши зв'язок зниження слуху з професійною діяльністю людини, кажуть про професійне захворювання.

Інфразвук - це хвилі з частотою менше 16 Гц. Джерелами його є реактивні двигуни. Він також може генеруватися вітром і хвилями в морях і океанах. Впливаючи на людину, інфразвук викликає розлад психічних процесів у вигляді негативних емоцій необгрунтованого страху і глибокої пригніченості. Також відзначаються порушення в травному тракті і серцево-судинній системі. Ультразвук - це коливання з частотою більше 16000 Гц. Тривале систематичне вплив його на людину призводить до порушень у нервовій, серцево-судинної та ендокринної системах. У хворих відзначаються тривала слабкість, стійке зменшення артеріального тиску, наполегливі головні болі, зниження уваги, зменшення швидкості процесів мислення і безсоння. Механічна травма в даний час зустрічається досить часто. У виробничих умовах вона виникає при падінні людини і різних предметів, порушенні техніки безпеки при роботі з приладами і механізмами, при аваріях в енерго- і тепломережах. Механічна травма може мати місце в метро (при користуванні ескалатором), в автомобільних аваріях, пригодах на водному і повітряному транспорті.

Також існують електромагнітні фактори. Основними джерелами електромагнітних полів радіочастот є радіотехнічні об'єкти, телевізійні і радіолокаційні станції. Електромагнітні поля промислової частоти створюються високовольтними лініями електропередач. Побутовими джерелами електромагнітних впливів є телевізори, телефони, комп'ютери, мікрохвильові печі. Розглянуті поля роблять на людей теплове і біологічне вплив. Перегрівання найчастіше розвивається в кришталику ока (у вигляді помутніння), головному мозку, шлунку, жовчному міхурі та нирках. Біологічні наслідки мають місце при тривалому електромагнітному впливі. Вони проявляються головними болями, підвищеною стомлюваністю, змінами частоти і періодичності серцевих скорочень (аритмія), зниженням артеріального тиску, зміною властивостей крові, трофічними розладами (ламкість нігтів, випадіння волосся). Лазерне випромінювання широко використовується в сучасній медицині: в хірургії, фізіотерапії, офтальмології, дерматології та неврології. При несправності лазерного обладнання або при порушенні техніки безпеки пошкоджуються різні тканини і фізіологічні системи людського організму, найбільш часто - рогівка і кришталик ока, шкіра (опіки). Внутрішнім органам заподіює шкоду сфокусоване лазерне випромінювання.

Існування сучасного суспільства неможливе без його впливу на навколишнє середовище і розширення меж техносфери. Це нерідко супроводжується порушенням гармонійного співіснування природи і людини. Тому особливої важливості набувають такі напрямки діяльності, як вдосконалення законодавства в галузі охорони навколишнього середовища і методів його контролю з боку органів державного управління та громадських організацій, формування у населення екологічної культури, а також розвиток екологічно безпечних виробництв і використання природних альтернативних енергоносіїв.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!