Екскурсія екологічною стежкою колегіуму ( для учнів початкової ланки)

БЕРДИЧІВСЬКИЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ

КОЛЕГІУМ № 14

Екскурсія екологічною стежкою колегіуму

(ЗИМОВА ЕКСКУРСІЯ ДЛЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ЛАНКИ)

Правила поведінки на стежці

Забороняється:

•             відхилятися від маршруту, походу;
•             пошкоджувати дерева;
•             руйнувати гнізда птахів;
•             робити написи на деревах;
•             користуватися,   мобільними телефонами;
•             руйнувати годівниці для птахів та білок.

Дозволяється:

•             проводити спостереження за явищами природи;
•             фотографувати об’єкти природи;
•             поновлювати вміст годівниць;
•             насолоджуватися красою природи!

Збережи, не ламай.
Допоможи, не зривай.
Прибери, не пали.
Відремонтуй, не зіпсуй.
Попередь, не сміти.
Сповісти, не вбивай.
Заборони, не кричи.
Покажи, не руйнуй.

Мета: вчити дітей бачити красу рідної природи в різні пори року, берегти її; розвивати спостережливість, вміння формулювати висновки; виховувати в учнів почуття прекрасного, дбайливого ставлення до природних обєктів.

Вчитель: Багато поетів, художників любили зиму і в своїх творах відображали її красу. Хто знає такий вірш О.С.Пушкіна?

Под голубыми небесами,
Великолепными коврами,
Блестя на солнце, снег лежит.
Прозрачный лес один чернеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит.

А.С.Пушкин

– Про зиму писали багато і українською мовою.

"Ялинка" (О.Олесь)
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик – плиг!
Став ялинку віднімати.

Я-сюди, а він – туди...
„Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!

Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси –
Ніде буде і сховатись.

А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці”.

Страшно стало... „Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!”

Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.

"Зимова пісенька" (Л.Глібов)
Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком!
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком,
Бабу здоровенную,
. Уночі страшенную,
Зліпимо гуртом.
Зробим очі чорнії,
Рот і ніс червонії –
Буде, як мара!
День і ніч стоятиме
З нашого двора.
Гляне ясне сонечко
В весняне віконечко –
Бабу припече,
Де й мороз той дінеться,
Геть від баби кинеться,
З ляку утече!

Як ви, діти, вважаєте, що передувало написанню таких прекрасних віршів?

Давайте зараз і ми з вами поринемо у казкову красу зимових пейзажів, будемо спостерігати за їх чарівними обрисами. Я пропоную пограти у гру «Відгадай дерево». Її умови такі: відгадати дерево, на яке я вкажу, і описати його, використавши якомога більше слів. Наприклад, білосніжне, чарівне дерево, зимова красуня, королева саду.

А зараз давайте насолодимося вашими прекрасними творіннями – віршами про зиму.

(Діти зачитують свої вірші)

А зараз, діти, послухайте декілька слів про прихід зими. Зима настає не одразу, ранні морози часто змінюються відлигами. Найчастіше справжня зима розпочинається в грудні і триває три місяці. Які ви знаєте місяці зими? Зими бувають із частими відлигами і снігопадами. Зимою вітри особливо сильні, вони боляче щиплють щічки.

Які ви знаєте віршики про морозець і щічки?

Морозець, морозець,

не щипай нам щічки.

Теплі валянки у нас,

шубки й рукавички.

Часто зимою бувають заметілі.  Січень – найхолодніший місяць зими. Температура повітря може бути до -30-40 градусів. Український народ створив безліч прикмет, які застосовуються і зараз.

Гусак лапу піджимає - холод викликає.

Довгі гілки ялинки перед метелицею згинаються, до ясної погоди розпрямляються.

Ворони і галки кружляють у повітрі - буде сніг.

Курка на одній нозі стоїть - до морозу.

Чим вище сідає курка на сідайло, тим сильніше буде мороз.

Коні сплять стоячи - до холоду, лягають - до тепла.

Заєць приходить у сад - бути зимі суворою.

Дим без вітру на землю лягає - чекай снігу, піднімається з труби стовпом - до морозу, опускається з труб вниз і розстилається по землі - до відлиги.

Пухнастий іній на деревах та кущах - чекай сонячного дня.

Якщо вночі або рано вранці при слабкому вітрі йде сильний сніг, вдень встановиться ясна, сонячна погода.

Снігова крупа - ознака близької відлиги.

Якщо після снігопаду білка залишає гніздо, спускається з дерева і бігає по снігу, скоро встановиться тиха погода.

Якщо сніг припинився після обіду або ввечері без прояснення небосхилу, на наступний день чекай снігопаду.

У мороз на льоду виступає вода - незабаром настане відлига.

Червоний вогонь у печі - до морозу, білий - до відлиги.

Якщо жар в печі швидко гасне, значить, буде відлига.

Подув північний вітер, хмар немає - буде мороз.

Лід тріщить - морозна погода встановилася ненадовго.

Сніг під ногами сильно скрипить, а голоси чути далеко - буде похолодання.

Зірки блимають до холоду.

Якщо хмари йдуть проти вітру, чекай снігу.

З'явилися хмари з півночі - тепла не жди.

Падають великі сніжинки - до відлиги.

Якщо в мороз запотіли вікна, чекай потепління.

Взимку тяга в печі сильна - чекай морозу, слабка-відлиги.

Чистий блакитний колір неба взимку - до ясної погоди.

Горобці ховаються в укриття, під дах або забираються в купи хмизу на мороз або до заметілі.

Снігур під вікном цвірінькає - до відлиги.

А зараз давайте візьмемо на долоньки по декілька сніжинок. Ви бачите, що вони дуже тендітні, тримати їх потрібно обережно. Але воно того варте! Подивіться, які ж прекрасні створіння зимоньки у нас на долонях. Зима, як справжній майстер виточила їх і подарувала людям.

Давайте зараз звернемося до народної творчості – повідгадуємо загадки!

На дворі горою, а в хаті водою.
(Сніг)

* * *
Восени не в’яне, а взимку не вмирає.
(Ялинка)

* * *
Біла скатертина всю землю вкрила.
(Сніг)
 
* * *
Без рук, без голови, а вікна малює.
(Мороз)

* * *
Білий як пір’їна, холодний як крижина.
(Сніг)

* * *
Біла морква зимою росте.
(Буруля)

* * *
Що то за гість, що тепло їсть?
(Мороз)

* * *
Плету хлівець на четверо овець,
А на п’яту окремо.
(Рукавичка)

* * *
Влітку відпочивають,
Взимку дітей катають.
(Санчата)

* * *
Як це білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться.
(Сніг)

* * *
Зірка сніжно біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(Сніг)

* * *
Без пилки, без сокири,
А мости будує.
(Мороз)

* * *
Впаде з неба – не розіб’ється,
Впаде в воду – розпливеться.
(Сніг)

* * *
Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє – коли це буває?
(Взимку)

* * *
Узимку під ногами лежить,
А влітку його не знайдеш.
(Сніг)

* * *
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(Сніжинка)

* * *
У нас зимою білим цвітом сад розцвів,
Неначе літом.
(Іній)

* * *
Народився восени, навесні вмираю,
Узимку своїм тілом землю зігріваю.
(Сніг)

* * *
Хоча сам не біжить,
А стояти не велить.
(Мороз)

* * *
Дерев’яні коні по снігу йдуть,
А в сніг не провалюються.
(Лижі)

* * *
Я, старий дідусь, до мосту берусь;
Хоча й сокири не має, на то не дбаю.
(Мороз)

* * *
Ой, немає їм ціни!
По льоду біжать вони –
Швидконогі…
(Ковзани)

* * *
Біле, а не цукор,
М’яке, а не вата,
Без ніг, а йде.
(Сніг)

* * *
Їхала пані в білому вбранні,
Як посипалось убрання –
Всю землю вкрило.
(Зима)

* * *
Махнула птиця крилом
І покрила весь світ
Білим килимом.
(Зима)

* * *
Виріс ліс, білий весь:
Пішки в нього не ввійти,
На коні не в’їхати.
(Мороз на шибці)

* * *
Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто…
(Сніг)

* * *
Лід на річках, тиша в лісах,                
Віхола гуляє, снігом поле вкриває.      
Хто скаже, хто знає,                          
Коли це буває?
(Зимою)                     


* * *
Коли падаю я з неба,
Люди кажуть: «Так і треба».
Восени тоді вважай —
Буде добрий урожай.
(Сніг)


* * *
За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках,
Ідуть діти в саночках.
(Ковзанка)

* * *
Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою,
А тільки сонечко засяє,
Вона заплаче й помирає.
(Бурульки)

* * *
Що то за віз,
Що без коліс,
Влітку відпочиває
Взимку дітей катає
(Санчата)

* * *
Взимку вкрили все навкруг:
Ліс, дорогу, поле й луг,
А як сонце припече,
Ми струмочком потечем.
(Сніжинки)

* * *
І маленькі, і старенькі,
Влітку, взимку, навесні
Всюди вдягнені гарненько
У зелені сукні всі.
(Ялинки)

* * *
Він малює на вікні
Гарні квіти крижані,
На дитячих щічках – маки,
З ним узимку дружить всякий.
(Мороз)

* * *
На подвір’ї – біло-біло,
Ні стежиночки нема.
Завихрило, завістило –
Знов прийшла до нас…
(Зима)

Ось ми і прийшли в наш зимовий яблуневий сад. Пригадайте, як ви з батьками виготовляли годівнички для птахів. Давайте пригадаємо, чим харчуються птахи взимку.

Підготуйте для пернатих годівнички з кормом, розвісьте шматочки несолоного сала для веселих зграй жовтогрудих синиць.
У зимовий період найкраще підгодовувати пташок поживним кормом: трохи розчавленим качалкою соняшниковим та гарбузовим насінням, пшоном, просом, залитими смальцем чи олією вівсяними пластівцями, несоленим салом, маслом, маргарином.
Пташкам будуть до вподоби зіпсовані крупи, сухофрукти та сушені гриби, в яких завелися жирні личинки. Слід пам’ятати, що сіль для птахів - страшна отрута. Тому солоні чипси, сухарики та солоне сало - не для них.
Не можна згодовувати пернатим чорний хліб! Він набухає в зобу, через що живе створіння може загинути. Полегшить травлення пташкам жменя піску чи товченої яєчної шкаралупи, змішана з зерном, крупою, білими хлібними крихтами. Найпростіша годівничка для синиць – вирізана з прямокутного літрового пакета з-під молока чи соку. Можна вирізати «хатку» з 5-літрової пляшки з-під питної води або просто нанизати на гілки кусні сала чи жирного м’яса. Але якщо ви беретесь підгодовувати снігурів, синиць, дроздів, вівсянок, горлиць чи горобців, не полишайте цю добру справу до кінця морозної та сніжної зими. Бо пташки звикнуть прилітати на це місце й отримувати їжу, і якщо там довго не буде корму, голодні пернаті можуть загинути. Найважче їм діставати їжу у періоди снігопадів, ожеледиць і морозів після відлиг, коли все вкривається міцною льодяною кіркою. Упродовж зими гине 80-90% популяції великих синиць. І лише висока плодючість рятує їх від повного вимирання.

А що це за сліди на снігу, вони зовсім не схожі на пташині? Щоб дізнатися, хто ж тут наслідив, давайте пройдемо до нашої ялинової алеї. Що це за тваринка стрибає з дерева на дерево, врешті ховається на стрісі. Це білочка. Чим ця тваринка харчується взимку?

Чим же годувати білку? У природі білка харчується різними рослинними кормами: насінням смереки, сосни, ягодами і фруктами, горіхами, грибами, нирками, пагонами. Іноді вона поїдає комах, яйця і пташенят птахів, дрібних гризунів і ящірок. У неволі білці дають волоські, кедрові, лісові горіхи, арахіс, яблука, груші (які взимку можна замінити звичайними сухофруктами), банани, жолуді, бруньки дерев. Крім того, у міру можливості можна давати насіння соняшника, гарбуза, злаків, сухі гриби, шишки ялини і сосни. Добре періодично підгодовувати рибними або яловичими кістками, щоб в організм в звірка надходили кальцій і фосфор. Води дають досхочу, іноді - молоко. Годують 2 рази на день - вранці і ввечері. Категорично забороняється годувати білок мигдалем, в якому містяться смертельно небезпечні для звірка речовини! Також не рекомендується урізноманітнювати харчування білки солоними, солодкими, копченими або смаженими продуктами.

Отож, діти, ми сьогодні здійснили екскурсію в зимову казку. Побачили, що дерева не вмерли, а перебувають у стані спокою – сплять вимку. А от тварини – брати наші менші – потребують допомоги. Давайте ж домовимося по-черзі годувати пташок і білочок, поповнюючи запаси годівничок!