Екскурсія
Мандрівка до осіннього лісу
Мета: формувати у дітей поняття про ліс та його мешканців; узагальнити знання учнів про ознаки осені; закріпити знання правил поведінки у природі; розвивати творчу уяву, фантазію, мислення, уміння спостерігати, порівнювати; виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи і любов до рідного краю.
Вікова категорія: учні 1 класів.
Девіз екскурсії:
… Захоплюйся, дивуйся, усміхнись
І бачити красу навколо вчись.
Хід екскурсії
І. Організаційний момент
1.1. Вступне слово
Любі діти! Чи любити ви мандрувати? От і сьогодні ми помандруємо чарівними стежками осіннього лісу. У нас буде піший похід. Ми будемо не лише захоплюватись красивими пейзажами, не просто гуляти або відпочивати, а й спостерігати, порівнювати, розповідати і робити висновки. Але щоб побачити всі дива природи та навчитися її відчувати і розуміти, потрібно дуже тихесенько ходити, слухати і чути поради наставника, і все тоді ми побачимо. Але перш ніж підемо, повторимо правила поведінки на екскурсії.
1.2.Ознайомлення учнів із правилами поведінки на екскурсії.
ІІ. Основна частина
2.1. Організований перехід до об’єкту спостереження
Ми прийшли в гості до чарівної золотої осені. День видався погожий, сонячний, теплий. Ліс грає дивовижними барвами. Кольори вражають своїм розмаїттям. У високому небі пливуть білі хмарки. Осінній ліс радо зустрічає нас, привітно шурхотить різнобарвними листочками. Краса зачаровує.
2.2.Ранкова зустріч.
Привітання дітей (діти стають у коло і разом з учителем промовляють вітання, супроводжуючи слова рухами рук. Сонечко встало сьогодні дуже рано і посилає вам свій промінець, вітаючись з вами. Тож давайте і ми привітаємося з ним).
Промінь падає в долоні – другу посміхнись.
Очі у небес бездонні – за руки візьмись.
Шелестить над нами листя – весело стрибай.
Хвиля мружиться іскристо – тож і ти моргай!
Задощила раптом хмарка – руки підставляй.
Потім знову стало жарко – голову сховай.
А он пташечка злетіла – в небо задивись.
Пісня лине понад світом – другу посміхнись!
2.3. Спостереження за осіннім лісом
Давайте поринемо з вами у світлу казку осіннього золотого лісу.
Запитання до учнів:
- Яка зараз пора року? (Осінь)
- Після якої пори року приходить осінь? (після літа прийшла осінь. Сонце світить не так яскраво, як влітку, на вулиці ше тепло, але не жарко, як улітку. Все частіше бувають хмарні дні, йдуть дощі).
- Які осінні місяці ви знаєте? (Вересень, жовтень, листопад).
- Чи знаєте ви, чому вони так називаються? (Назва вересень, походить від вічнозеленого куща вересу, оскільки верес починає масове цвітіння восени, то й перший місяць осені назвали на його честь. Жовтень в цей час листя набуває небаченої краси, кольору осені, жовтого, коричневого, червоного, оранжевого, багряного. Всі дерева одягаються в невидані чарівні вбрання – шати. Листопад в цьому місяці ці всі дерева скидають різнобарвне вбрання, щоб змінити його на снігові шуби. Листя опадає, природа готується до зими, стає холодно.)
- Які дні восени? (коротші, а ночі довші)
- Яке зараз небо? (голубе)
- Як гріє сонечко? (світить та не гріє як влітку, сонце не так високо ходить, часто ховається за важкі сірі хмари.)
- Що робить вітер? (віє, дме, колише дерева, траву)
Погляньте навколо. Як красиво! Помилуйтеся природою. Прислухайтеся. - Що ви чуєте?
- Як змінився ліс? Зверніть увагу, який він гарний восени, укритий золотом і багрянцем.
Ліс нам нагадує кількаповерховий будинок. (Верхній поверх – це найвищі дерева: сосна, дуб, бук; нижчий поверх – трохи нижчі дерева: осика, береза, липа, вільха; потім ідуть кущі: ліщина, калина; найнижчий поверх – трави, гриби, мохи.)
Погляньте на дерева та кущі (береза, бук, ялина)
-Який колір листя переважає на деревах, кущах?
-А якого кольору листя було влітку?
Знайдіть листки зеленого, золотистого і багряного кольорів. Розгляньте їх. Помилуйтеся їхньою красою. Складіть букет з осінніх листків.
Поміркуйте, чому осінь називають чарівницею.
Послухайте вірш «Падає листя».
Падає, падає листя,
Листя в саду мерехтить,
Жовте, яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить.
Поспостерігайте, як окремі листочки відриваються від гілок і падають на землю.
- Чи спостерігали ви таке влітку?
Побігайте по опалому листю, послухайте, як воно шурхотить.
Відгадайте загадку.
Хто вона, ота красуня
В золотім намисті,
Що без пензля і без барв
Скрізь малює листя?
На деревах листя те
Так блищить, мов золоте! (Осінь)
- Чи є на деревах і кущах плоди? Знайдіть ті, які впали на землю. Розгляньте їх.
Поміркуйте, чому кажуть, що осінь щедра, багата.
Зверніть увагу на траву.
- Якого вона кольору? (жовта, коричнева, скручена, суха)
- Чи бачите ви квітучі рослини? (біла конюшина, грицики, стокротки багаторічні).
Прислухайтесь! Чи чуєте, як шумлять дерева?
Ой, як гарно йти полісі. Он берези, поряд могутні буки, а там далі – ялинки. Дерев багато – їм тісно, а всім хочеться бути ближче до сонечка, ось вони і тягнуться вгору, хто кого пережене.
2.4. Фізкультхвилинка
Ми берізки і дубці (руки в боки)
В нас тоненькі стовбурці,
Ми в стрункі стаєм рядки, (руки перед собою)
Виправляємо гілочки.
Ледь зіп’явшись з корінців
Дістаємо промінці (руки вгору, піднятися на носочках)
Хилять свіжі вітерці
Вліво – вправо стовбурці (нахили тулуба)
Ще й верхівки кожен ряд
Нахиляє вперед – назад ( вправи для шиї)
2.5. Цікавинки про життя мешканців лісу - звірів
Коли ми йшли осіннім лісом, то побачили, що мешканців лісу не можна тривожити шумом, криком. Тваринки дуже злякані, насторожені, адже вони живуть тут в цілковитій тиші. Тут відбувається зовсім інше життя. Тварини – невід’ємна частина нашої природи. А тепер послухаємо цікавинки про наших мешканців лісу – це звірів. Звірі - це тварини, тіло яких вкрите шерстю. Шерсть захищає від холоду. Всі звірі народжують малят і годують їх молоком. Живляться вони різноманітною їжею.)
А які звірі мешкають у нашому лісі? (Білка, їжак, заєць,, вовк, лисиця, ведмідь)
Лисиця: невелика тварина, з витягнутою мордою, великими вухами, короткими лапами і довгим пухнастим хвостом з білим кінчиком. Тіло лисиці вкрите густою шерстю яскраво-рудого забарвлення. Через колір свого хутра ця тварина і отримала назву «лисиця» (лис жовтуватий, рудий), черево – біле, лапи – в чорних «панчішках». Лисиця дуже любить поласувати мишами. А щоб спіймати мишку, їй часто доводиться добре пострибати. Щоб бути ситою за день з'їдає 20 мишей. Не відмовляється і від зайців, ящірок, жуків, птахів, зокрема свійських. А ще дбає про вітаміни: їсть суниці, чорниці, яблука, виноград. Полювати виходить увечері. Хитрує лисиця не лише в казках, а й у повсякденному житті. Не раз, наприклад, спостерігали, як лисиця обдурює птахів: перекинеться на бік, відкине лапи - лежить не ворухнеться, ніби мертва. Підлетить поцікавитись сорока чи ворона - дивись і попаде хитрунці в лапи. Хвіст для лисиці дуже важливий орган. Під час бігу він допомагає їй тримати рівновагу, а взимку служить додатковим захистом від холоду. Гавкає як молодий пес.
Заєць: з дитячих років, по казках, знайомий нам сіренький зайчик-побігайчик, який обдурював і лисичку, і вовка. Який же він насправді? У нього волосяний покрив змінюється від сезону до сезону. Влітку колір хутра сірувато-глинястий з червоним забарвленням, живіт білого кольору, а взимку воно стає сірим, з боків навіть білуватим. У зайця коротенький хвіст та довгі вуха. Влітку їсть траву і хлібні злаки, а взимку, коли сніг глибокий, їсть гілки кущів, кору дерев, також заходить в сади поласувати смачною корою яблук і груш. Дуже швидко бігає і, якщо його переслідувати, може розвинути швидкість до 60 км/год. і навіть більше і стрибає. Коли біжить, то попереду залишається великий слід від задніх ніг, а потім два маленьких від передніх. У зайця дуже багато ворогів: це і лисиці, і вовки, і собаки, і хижі птахи, і мисливці. Порятунок зайця - швидкі ноги.
Білка - зустрічається повсюди, як в садах так і в парках. У білки зимове хутро сіре і світло-сіре, літнє - руде або буровате. Черево завжди світле. Для цього надзвичайно в'юнкого звірка характерні довгий пухнатий хвіст і вуха з "пензликами". Все, що є в лісі їстівного, входить в її меню: різне насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони, гриби, насіння шишок, урізноманітнює свою вегетеріанську дієту комахами і найбільше полюбляє пташині яйця і пташенят. Її міцні і криві кігті володіють великою чіпкістю, завдяки чому білка впевнено і швидко піднімається і спускається (вниз головою) по стовбуру дерева. З незвичайною моторністю миготить вона в кронах дерев, стрибає на сусіднє дерево або кущ, мчить стовбуром нагору і вниз або довгими стрибками скаче по землі. Її пухнастий і довгий хвіст виконує роль керма і парашута при стрибках серед гілок. Живе в гніздах або дуплах дерев, які будує з гілок і листя. У денний раціон білки входять 100 - 150 шишок, цієї кількості продукту достатньо, щоб вгамувати голод і відкласти запаси жиру.
Їжак – це невеличке колюче звірятко з гострою мордочкою. Його тіло вкрите голками, які є шерстю. Голки вкривають усе тіло, крім мордочки, голови і живота. Як і шерсть вони можуть вставати дибки і в цьому випадку є надійним захисником від нападу. Їжак може згортатися клубком, захищаючи таким чином частини тіла на яких немає голок. Їжак – комахоїдна тварина, але іноді живиться і рослинною їжею, зокрема плодами, ягодами, жолудями, грибами. У день їжаки сплять у норі або в ямці під коренями дерева, а вночі виходять на полювання: знищують шкідливих комах, полюють на змій, мишей, жаб за допомогою нюху. Їжу шукає ретельно, заглядаючи під кожен листок, перевертає будь – яку гілку. Восени їжачок любить добре поїсти. На зиму влаштовується у затишному місці - сухому листі, траві згорнеться клубочком і спить до весни.
Ведмідь - дуже сильна тварина. Тіло вкрите густою шерстю, забарвлення темно-буре, на спині чітко виділяється загривок у ній накопичено велику кількість м'язів, які дозволяють ведмедю наносити нищівні удари лапами, валити дерева або рити землю. Голова в нього дуже велика, кругла з маленькими вухами і невеликими очима, морда – витягнута. Ці звірі практично не мають хвоста. При ходьбі ведмідь рівномірно переносить вагу тіла на всю підошву. Середня вага ведмедя 400 кілограмів. У ведмедя дуже розвинені органи нюху і слуху. Іноді ведмідь встає на задні лапи, щоб прислухатися до якого-небудь звуку або відчути напрям запаху їжі. Бурий ведмідь дуже моторний і легкий в пересуванні. У гонитві за жертвою він може розвинути швидкість до 60 км / год. Ведмідь ще й чудовий плавець. Він легко може подолати по воді відстань у 6-10 км і з задоволенням купається в спекотні літні дні. Глибокий сніг є для нього важким випробуванням, оскільки по ньому ведмідь пересувається з великими труднощами. Ведмідь всеїдний, але його раціон складають рослини (молоді пагони, стебла, листя, комахи, молюски, амфібії, плазуни, птахи, дрібні звірі, та риба, в кінці літа і на початку осені в ньому домінують ягоди, плоди, мед, вишукує диких бджіл). Для барлогу обираються надійні спокійні місця, розташовані в буреломах, на берегах річок, в затишних печерах. Барліг має бути сухим, теплим, просторим і безпечним, облаштовує свій барліг мохом, виклавши з нього м'яку підстилку, гілками дерев маскується і утеплюється. У затишній барлозі ведмедь спить всю морозну довгу зиму. Сплячка ведмедя триває 5-6 місяців. Починається вона зазвичай в жовтні, а закінчується в квітні.
ІІІ. Підсумок екскурсії:
- Чи сподобалось вам у лісі?
- Що нового дізналися, побачили?
- Які зміни трапилися в лісі з настанням осені?
- Як потрібно поводитися в лісі? Чому?
Молодці, діти ви знаєте як любити і берегти природу, допомагати всім хто потребує допомоги. Ви справжні друзі природи.
ІV. Завдання для самостійної роботи вдома
Розкажіть батькам, що бачили на екскурсії.
Підготуйте малюнки на тему: «Мелодія осені»