ЕКСКУРСІЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРЕДМЕТУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Про матеріал
У статті розглядається питання впливу проведення навчальних екскурсій при вивченні молодшими школярами спеціальних шкіл предмету «Я досліджую світ» як засобу корекції емоційно-вольової сфери молодших школярів з особливостями інтелектуального розвитку.
Перегляд файлу

Т. В. Канащук

ЕКСКУРСІЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРЕДМЕТУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО

РОЗВИТКУ

У статті розглядається питання впливу проведення навчальних екскурсій при вивченні молодшими школярами спеціальних шкіл предмету «Я досліджую світ» як засобу корекції емоційно-вольової сфери молодших школярів з особливостями

інтелектуального розвитку.

Ключові слова: екскурсія, предмет «Я досліджую світ», природа, особистісний, розвиток, корекція емоційно-вольової сфери, молодші школярі з особливостями інтелектуального розвитку.

Актуальність. Корекція та розвиток емоційно-вольової сфери дитини з особливостями інтелектуального розвитку можлива при проведенні екскурсії при вивченні предмету «Я досліджую світ».

Мета: розкрити значення проведення навчальної екскурсії при вивченні предмету «Я досліджую світ» як засобу корекції емоційно-вольової сфери молодших школярів з особливостями інтелектуального розвитку та запропонувати поради вчителям-дефектологам при проведенні екскурсії, дотримання яких сприятиме корекції емоційно-вольової сфери кожного учня.

Виклад основного матеріалу: Гуманістична спрямованість корекційної освіти вимагає особливої уваги до особистісного розвитку дітей, корекції вад, що перешкоджають цьому процесу. Однією з умов,які забезпечують розв'язання завдань психокорекційної діяльності, правильна організація корекційної роботи[26]. Перед педагогікою т.і психологією стоїть необхідність розробки сучасних засобів навчання та виховання, які б підвищували рівень соціальної адаптації дітей з обмеженими можливостями.

Вступ дитини до школи знаменує собою початок переходу пізнавальних процесів на новий рівень розвитку і виникнення нових умов для особистісного зростання людини[40]. В цей період часу провідною для дитини стає навчальна діяльність, але і інші види діяльності, в які включена дитина даного віку - гра, спілкування і праця впливають на її особистісний розвиток.

Загальноприйнятою вважається у вітчизняній психології та дефектології теорія Л. Виготського, відповідно до якої розумова відсталість розглядається як загальний дефект, який охоплює всю психіку дитини вцілому. Інтелектуальна недостатність проявляється в наступних особливостях: порушення інтелектуальної регуляції емоцій, неадекватність поведінки, утруднення в розвитку вищих (інтелектуальних, моральних, естетичних) почуттів, низький рівень розвитку засобів емоційної виразності. Поряд з цим, при порушенні інтелекту нерідкі хворобливі розлади почуттів: дратівливість, ейфорія, дисфорія, апатія. Емоційно-вольова сфера визнана первинною формою психічного життя[20].

Питання про особливості емоційно-вольової сфери дітей з особливостями інтелектуального розвитку є однією з актуальних проблем у корекційній педагогіці і психології. Емоційно-вольову сферу дитини вивчали багато провідних дослідників: В. Мерлін, 0. Усанова, І. Соловйов, Ж. Шиф, Н. Крупська, А. Макаренко, Л. Виготського, А.              Луначарський, С. Рубінштейн, Г. Дульнєв, Н. Павлова, М. Граборов та ін. За словами Л. С. Виготського, емоції є як би результатом оцінки індивіда своєї взаємодії з середовищем. Як показують дослідження, недоліки емоційно-вольової сфери дітей з особливостями інтелектуального розвитку піддаються корекції в умовах спеціального навчання і виховання.

Емоційна сфера дітей з особливостями інтелектуального розвитку особливо молодших класів, у порівнянні з учнями, які мають нормальний інтелект, характеризується незрілістю. Діти схильні до недостатньо диференційованих, позбавлених відтінків емоцій. У цьому відношенні вони дещо нагадують малюків. їхні переживання примітивні, полюсні, вони відчувають тільки або задоволення, або незадоволення, а диференційовані тонкі відтінки переживань у них майже не проявляються. їхні емоції поверхові, нестійкі. У деяких учнів спеціальної ніколи спостерігається затягнутість, інертність, реактивність емоційних реакцій, які часто мають виразний егоцентричний характер. Іноді виникаючі у дитини емоції неадекватні, непропорційні зовнішнім впливам за своєю динамікою. Учні спеціальної школи погано контролюють свої емоційні прояви, часто навіть не намагаються це робити. Слабкість інтелектуальної регуляції емоцій виявляється у тому, що діти нічим не коригують своїх переживань відповідно до ситуації, не можуть знайти задоволення будь-якої своєї потреби у іншій дії, яка заміщає первинно задумане.

Всі псевдоконтрасти проявів волі (безініціативність і нестри­маність, навіюваність і впертість тощо) та емоцій (затягнутість, інертність, реактивність емоційних реакцій) є вираженням незрілості особистості. Сутністю цієї незрілості є недорозвиток духовних потреб.

Сучасні проблеми взаємодії суспільства і природи поставили ряд нових завдань перед школою і педагогікою. Одне із завдань сучасної школи - створення людини, великодушного до людей і природи, здатного любов'ю і своєю позитивною діяльністю зберегти світ, який вже не може вціліти сам по собі, без нашої допомоги і любові. Творче ставлення до природи вимагає знання її. Важко охороняти тварин і рослини, не маючи уявлення про них, не знаючи нічого про їх спосіб життя [14]. Ця мета реалізується при вивченні учнями спеціальних шкіл предмету «Я досліджую світ».

Основною метою курсу «Я досліджую світ» є - всебічний розвиток особистості молодших школярів з особливостями інтелектуального розвитку у міру їх індивідуальних можливостей, а також сприяння їх соціалізації через підготовку дітей до щоденного життя в соціумі, розвитку їх вмінь самостійно дбати про себе [25].

Одним із завдань курсу є : особистісний розвиток молодшого школяра, з урахуванням його специфічних закономірностей у дітей з особливостями інтелектуального розвитку, формування пізнавальної активності, розвиток потреб дитини до пізнання себе самої, найближчого суспільного і природного середовища, формування емоційно-ціннісного ставлення до себе і світу, бережливого ставлення до інших людей, природи і світу речей, розвиток самостійності і незалежності в побуті і самообслуговуванні [29].

Розв'язання поставлених у програмі завдань здійснюється через людинознавчий, природознавчий, суспільствознавчий та корекційно- розвивальний напрями.

Основною формою організації навчання в спеціальній школі є урок. При організації навчання, у вивченні учнями курсу «Я досліджую світ» велика увага приділяється не тільки уроку - як основній формі організації навчання, ще і екскурсії. Особлива цінність екскурсії полягає в тому, що вона сприяє самопізнанню і самопоглибленню особистості, є вищою формою прилучення людини до людства, вищою формою соціалізації людини. Екскурсія на уроках «Я досліджую світ» має не тільки навчальний напрям, де діти знайомляться з природою та А явищами, також - корекційний напрям, на якому відбувається корекція недоліків розумово відсталої дитини, виходячи з її психофізичних особливостей.

Екскурсія є своєрідним та неповторним джерелом пізнання навколишнього світу, що приводить до руху всю систему конкретно- образного мислення дитини, тісно пов'язаного з емоційно-вольовою сферою особистості. Спілкування з природою відіграє велику роль в становленні особистості взагалі, в розвитку її загальнолюдських задатків та особистих якостей, постійно збагачує та розвиває стосунки між дітьми, зокрема. Виходячи з вище сказаного можна зробити висновок, що навчання пізнанні природи на уроках та екскурсіях «Я досліджую світ» не можливе без залучення емоційного компоненту. Інтелектуальний недорозвиток, низький рівень пізнавальної діяльності, порушення емоційно-вольової сфери ускладнюють таку роботу. Проте, під впливом корекційно - виховної роботи можна досягти деякого рівня правильних суджень і виробити певну емоційну чуйність, корегувати емоційно-вольову сферу дитини [40].

Звичайно, для організації правильного корекційно- розвивального впливу на дітей з особливими потребами необхідно знати їх особливості, рівень ураження інтелектуальної, емоційно- вольової сфери, характерні утруднення в практичній діяльності, а також можливості їх розвитку. Правильна організація корекційного впливу залежить від ґрунтовної підготовки вчителя-дефектолога і спеціального психолога до цієї роботи, постійного підвищення фахової кваліфікації, загальної і педагогічної культури.

Корекція емоційно-вольової сфери дітей з особливостями інтелектуального розвитку при проведенні екскурсії при вивченні предмету «Я досліджую світ» можлива при дотриманні порад, які пропонуються вчителям-дефектологам при взаємодії з дітьми. Реалізація запропонованих порад, які б сприяли корекції емоційно-вольової сфери проводиться на уроках «Я досліджую світ» та на екскурсіях, які присвячені вивченні цього ж предмету дітьми.

Висновки: Таким чином, корекція емоційно-вольової сфери дітей з особливостями інтелектуального розвитку при проведенні екскурсії при вивченні предмету «Я досліджую світ» можлива при дотриманні порад, які пропонуються вчителям-дефектологам при взаємодії з дітьми. Корекція недоліків учнів допоміжної школи - це цілеспрямований психолого-педагогічний процес, який розв'язує конкретні корекційні, виховні, загальноосвітні завдання. Окремим учням властиві такі негативні риси характеру, як агресивність, негативізм, замкнутість, які є ознаками порушення емоційно-вольової сфери. Ефективність використання запропонованих вище порад вчителями-дефектологами на уроках та екскурсіях при вивченні предмету «Я досліджую світ» зростатиме тоді, коли воно пов'язуватиметься з освітніми завданнями та при цьому будуть використовуватися відповідні методи виховання. Емоційне ставлення дитини до помилкового і правильного виконання виду роботи та до позитивного та негативного настрою свого та настрою своїх однокласників на екскурсіях стимулюватиме корекцію недоліків волі та емоцій.

Список використаних джерел:

  1. Махмутов М. І. Сучасний урок. Питання теорії- М, 2002.
  2. Акімова М. К, Козлова В. Т. Психологічна корекція розумового розвитку школярів: Підр. посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів. - 2-е вид., - М.: Видавничий центр «Академія», 2002. -160 с.
  3. Крутецький, В. А. Психологія - М., 2004.
  4. Баряева Л. Б., Гаврілушкіна О. П. Ігри-заняття з природним та рукотворним матеріалом: Методичний посібник. - СПб.: НОУ «Союз», 2005.
  5. Дітям про природу. Екологія в іграх для дітей 5-10 років. Популярне посібник для батьків і педагогів /За ред. УІ.М. Потапової. - Ярославль: Академія розвитку: Академія, К: Академія Холдинг, 2000.
  6. Синьов В.М., Матвеева М.П., Хохліна О.П. Психологія розумово відсталої дитини: підручник. - К: Знання, 2008.
  7. Сак Т.В., Бескова Н.Д. До вивчення природознавства у класах інтенсивної

педагогічної корекції// Дефектологія. - 1999. - №1.