Екскурсія в природу "Друзі природи" (для дітей старшого дошкільного віку) з використанням ідей сталого розвитку

Екскурсія в природу

 «Друзі природи»

 (для дітей старшого дошкільного віку)

Підготувала  Дворнік Тетяна Анатоліївна, методист з питань дошкільної освіти науково-методичного центру відділу освіти 

Васильківської міської ради 

Київської області

При організації даної екскурсії педагогам потрібно враховувати, що:

•      даний матеріал буде корисний для вихователів груп дітей старшого дошкільного віку;

•      орієнтовний час її проведення – 45-50 хвилин;

•      екскурсія проводиться на території дошкільного закладу, для її проведення доцільно створити «екологічну стежину» або «екологічні зони»;

•      екскурсію проводити краще вранці, щоб краще роздивитися сліди життєдіяльності дощового черв’яка.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

Після екскурсії діти зможуть:

➢ пояснювати, для чого потрібен ґрунт; як його можна збагачувати та зберігати; пояснювати, яку користь ґрунту приносять дощові черв’яки;

➢ пояснювати, навіщо потрібно очищати водойми;

➢ вміти сортувати сміття; усвідомлювати цю потребу;

➢ виконувати дії для збереження ґрунтів, водойм.

Обладнання: «екологічна стежина» або «екологічні зони», скляна банка, лопатка, тарілочка, серветки, відерця, чотири маленькі контейнери з наклеєними картинками, кошики, «екологічні знаки».

Хід екскурсії:

Вихователь: Сьогодні, дітки, я запрошую вас у цікаву подорож. Подорож нашою «екологічною стежиною». Подивимось, чи все там в порядку і чи не потребує нашої допомоги. Тож вирушаємо. 

(діти з вихователем виходять на подвір’я закладу) Вихователь: А для початку ми привітаємось.

Стали ранком ми на ґанок 

І сказали «Добрий ранок»

Сонцю, полю і травичці,

Добрим людям, тихій річці...

Добрий ранок, світе мій,  Мирний чистий, голубий.

Вихователь: Ми привітались і один з одним і з усім навкруги. Тож посміхніться  один одному. Який у вас сьогодні настрій? (відповіді дітей). А чому? (відповіді дітей). А у мене гарний настрій від того, що вчора пройшов дощик, а сьогодні погожий ясний день і світить сонечко. Наші помічники знову гукають нас у цікаву подорож екологічною стежиною. А хто вони ці помічники? Це наші руки, вуха, очі, ніс, язик і думка. Як ви гадаєте, що нам може знадобитись у нашій подорожі? (судження дітей). Тож беремо з собою все необхідне і рушаймо!

(діти з вибраним необхідним приладдям з вихователем ідуть  через ігрові майданчики до дослідної ділянки)

Вихователь: Перша зупинка у нас на городі. Давайте подивимось, яка земля стала після дощу? (мокра, чорна). Ой, дітки, подивіться, хто це за тваринка?

Живе в землі не звір не птиця.

Риє нори, а не кріт. Світла денного боїться, Землю їсть на обід.

(вихователь дістає бережно черв’яка з землі,  кладе його на тарілочку)

Вихователь: Так, це дощовий черв’як. Як ви гадаєте, де він живе?  Подивіться, яке миле створіння. Який він беззахисний перед нами. Обіцяйте черв’ячку, що не заподієте йому шкоди. Роздивіться його уважненько, не такий він і бридкий. 

(вихователь і діти продовжують розглядати черв’ячка)

Вихователь: Його тіло витягнуте, округле, рожеве, на дотик слизьке і складається з великої кількості маленьких частинок. Таке тіло допомагає черв’яку вільно рухатися під землею. Коли земля м’яка, черв’як риє її переднім кінчиком тіла. У твердому ґрунті він проїдає собі хід, пропускаючи землю через кишечник. Присядьте, дітки, подивіться собі під ноги. Зверніть увагу на купки землі. Це – сліди роботи дощового черв’яка. А чому він називається дощовий? Вірно, велику кількість черв’яків ми можемо спостерігати саме після дощу. Якщо вибратись їм не вдається, вони можуть загинути від задухи. Як ви гадаєте, що їдять дощові черв’яки? Їдять вони опале листя, гнилі частинки рослин. А що вони роблять в землі? Ви ж пам’ятаєте, що все в природі створене не дарма, все необхідне. Як ви гадаєте, яку користь землі приносять черв’яки? Так, вони розпушують землю. Візьміть грудочку землі у руки. Розітріть її. Яка вона? (м’яка, розсипається, кришиться). А чому? (тому, що пройшов дощик, змочив її, тому, що черв’яки прориваючи собі нірки, розпушують її). Не тільки розпушують, а й збагачують поживними, корисними речовинами. Дощові черв’яки – корисні тварини. Вони потребують нашої охорони. Ніколи не кривіть цих створінь. Пам’ятайте, що вони живі і мають таке ж право на життя, як і ми з вами. Давайте відпустимо нашого черв’ячка додому (відпускають черв’ячка у ґрунт). А зараз давайте пограємо у гру. Розкажіть, чим черв’ячок красивий?

Гра «Черв’ячок красивий тому, що…»

(очікувані результати: діти вміють знаходити і красиве в зовсім непривабливих тваринах; у дітей збагачена мова епітетами)

(вихователь з дітьми проводить дослід)

(мета досліду: діти розуміють, що у м’яку землю легко проходить вода).

Вихователь: Насиплемо ґрунту в лієчку, поллємо водичкою. Що сталося? (відповіді дітей). У м’яку землю легко проходить вода, а також  і повітря, яке кому в ґрунті потрібне? А доведіть це! Так, рослини ростуть, вони красиві, зелені, міцні, стрункі.  Потрібно  берегти і ґрунт для рослин. А як його можна берегти? (судження дітей). Подивіться, що ви бачите на ґрунті? (камінці, сухе листя). Як ви гадаєте, чи потрібно воно ґрунту? Камінці – ні, бо заважають розпушувати землю черв’якам, заважають рости рослинам, а сухе листя з’їсть черв’як, воно перегниє на добриво для ґрунту. То що можна зробити, очистивши ґрунт? (відповіді дітей). Так, прибрати зайве з ґрунту. 

(діти збирають камінці у відерця)

Вихователь: Ви, дітки - молодці! А тепер я запрошую вас  у мандрівку далі.

(проводиться фізкультхвилинка)

Ось до лісу ми дійшли,              Ми лісочком йшли,                    Потім ми лісочком йшли           Малинку знайшли.

І грибочок там знайшли.           Дотягнулися, зірвали

 Нагнулися, підняли,                  У кошик поклали                         У кошик поклали                       І рушили далі.                          

 І рушили далі.                           

                                    Ми лісочком йшли,                                     Пташеня знайшли.

Нахилилися, підняли,                                     В гніздечко поклали                                     І рушили далі.

(звучить квакання жаб в запису)

Вихователь: Дітки! Що це за дивні звуки? (жабки квакають). Які ці звуки? (голосні, стривожені).  Як ви гадаєте, що жабки нам хочуть сказати?

(відповіді дітей). Тож вирушаємо на звуки.

(діти приходять на імпровізоване болото, в якому сидять жабки) Вихователь: Дітки, куди ми потрапили? (на болото).  Роздивіться, чому так стривожені жабки? (відповіді дітей). Це болото, а води не видно. Чим воно засмічено? Так, пляшками, газетами, поліетиленовими пакетами… І що стає з болотом? (судження дітей). Як ви думаєте, як ми можемо допомогти жабкам?

А куди ми сміття дінемо? (відповіді дітей). Так, ми винесемо його на смітник. Але спочатку поміркуємо, чи якесь сміття знадобиться нам для переробки на щось інше. Пригадуємо? Так, газети ми можемо здати на пункт прийому і з них знову виготовлять папір. Що ми цим збережемо? Згадайте, з чого виготовлять папір? Так, дійсно – ми збережемо дерева. Пляшки теж можна здати на утилізацію, але відкрутимо кришечки і вкинемо їх у нашу скриньку, адже заклад приймає участь у благодійній акції щодо збору пластикових кришок для переробки.  Ой, бачу ще батарейки, вони дуже шкідливі і для води і для ґрунту! А чим вони шкідливі? (судження дітей). Вони можуть лежати у ґрунті багато-багато років і шкодити і йому, і рослинам, і тваринкам. Куди ми дінемо батарейки? (відповіді дітей). Так, ми їх теж зберемо і вкинемо у скриньку для батарейок, бо також приймаємо участь в акції «Принеси використану батарейку – врятуй їжачка».

Вихователь: Тож розпочинаємо прибирати і сортувати! Дивіться у нас є такі контейнери з малюнками. Що на них намальовано? Так, скло, папір, пластикова пляшка. Про що ці картинки нам говорять? (відповіді дітей).  

(діти збирають і сортують сміття, складаючи його у

відповідні контейнери).

Вихователь: Діти, скажіть мені, будь ласка, а хто міг нанести у болото це сміття? (відповіді дітей). А щоб всі знали, що так робити не можна, ми залишимо тут екологічні знаки. Подивіться уважно і виберіть необхідні знаки, опишіть їх, розповідаючи один одному.

Дидактична гра «Вибери потрібний знак»

(очікувані результати: діти знають правила поводження в природі, описують правила на екологічних знаках).

Вихователь: Молодці, діти! Ви гарно попрацювали, очистили болото від сміття і дивіться вже з’явилась водичка у ньому. 

(звучить веселе квакання жаб в запису)

Вихователь: І як заквакали жабки? (весело, радісно). Тепер у них в болоті є водичка, яка їм теж дуже потрібна. Вони нам дякують і пропонують пограти у гру.

Рухлива гра «Веселі жабенята»  (мета гри: діти вміють стрибати на обох ногах з просуванням вперед)

Вихователь: Молодці, діти! А за це матінка природа нам

віддячить. Подивіться навкруги. Як ви гадаєте, чим матінка природа нам може віддячити? (судження дітей). Так, а ще на нашій галявинці достигли полуниці. Це також є подарунок нам від матінки природи. Давайте обережно зберемо урожай, в групі помиємо і поласуємо ними.

(діти збирають полуниці у кошики)

Вихователь: На цьому сьогодні наша подорож закінчена. Що сьогодні корисного ми з вами зробили? (відповіді дітей). Давайте про нашу подорож розкажемо нашим батькам і рідним вдома. А ще будемо справжніми друзями природи. Закінчити нашу подорож я хочу авторським віршем вихователя дитячого садка № 12 «Дюймовочка» Пономаренко Людмили Юріївни.

Довкола нас чудовий світ.

Існує він багато літ.

І ми милуємося ним,

Природи даром чарівним.

Водиця, сонце, деревце,

Камінчик…то природа все!

Ти нахились і підніми.

Подякуй їй і дар прийми.

З каштанів листя, кісточок

Із ялинкових голочок, З стеблинок, мушлів, камінців Лунає незвичайний спів.

Хто його вміє розпізнать,

Той зможе чудо змайструвати.

Вчимось ми ручками творити

Природу-матінку любити!

Використана література:

1.     Н. Поліщук. Коли в серці живуть добринки: методичний посібник/ Н.

Поліщук – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004, - 96 с.

2.     Авторський вірш «Люби природу!» Пономаренко Людмили Юріївни, вихователя Васильківського ДНЗ № 12 «Дюймовочка».