"Емоційне вигорання" як його уникнути

Тема: «Емоційне вигоряння... як цього уникнути?!»

     Протягом останніх десятиліть проблема збереження психічного здоров'я вихователів в освітньому закладі стала особливо гострою. Однією з таких проблем є емоційне вигорання. Під «емоційним вигорянням» ми розуміємо синдром, що розвивається на фоні хронічного стресу і ведучий до виснаження емоційно-енергетичних і особистісних ресурсів вихователя, що виникли в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки»або «звільнення» від них. У людей помітно знижується ентузіазм у роботі, пропадає блиск в очах, наростає негативізм і втому. У відповідності з цим, ми вважаємо, що психологічна підтримка вихователів має стати однією з пріоритетних ліній в роботі психолога ДНЗ.

     На розвиток синдрому емоційного вигоряння мають багато чинників. До них можна віднести специфіку професійної педагогічної діяльності, характеризується високою емоційною завантаженістю і наявністю великої кількості емоціогенних факторів, які впливають на працю вихователя і можуть викликати сильну напругу і стрес. Необхідність співпереживання, співчуття, моральна відповідальність за життя і здоров'я ввірених йому дітей, сприяють виникненню несприятливих емоційних станів і формування захисного поведінки.

      Вплив організаційного фактора в умовах ДНЗ частіше всього проявляється в неблагополучній психологічної атмосфери в педагогічному колективі. Одностатевий склад колективу, наявність конфліктів по вертикалі і горизонталі, знервована обстановка спонукають одних розтрачувати емоції, а інших шукати способи економії своїх психічних ресурсів.

      Низький соціально-психологічний статус професії вихователя, розчарування собою і вибраною професією, конкретною посадою, місцем роботи, незадовільна заробітна плата і недостатнє суспільне визнання результатів педагогічної діяльності сприяють напрузі і формування ситуативної або особистісної тривожності вихователів.

До симптомів емоційного вигорання відноситься:

• емоційне виснаження, песимізм, апатія, депресія;
• напруженість у відношенні до людей;
• занижена самооцінка, негативне сприйняття себе, життя, перспектив;
• часта дратівливість;
• психосоматичні нездужання (втома, стомлення, безсоння, шлунково-кишкові розлади тощо);
• зниження активності.

Якщо педагог помітив у себе хоча б один із симптомів, ми радимо ознайомитися з найбільш відомим тестом на виявлення емоційного вигорання, який дозволить визначити ступінь вираженості основних складових синдрому і таким чином встановити загальний показник професійного вигорання.

«Діагностика професійного (емоційного) вигорання»

(К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Є. Водоп'янова)

Просимо Вас відповісти на наведені питання, використовуючи наступні варіанти відповіді: ніколи, дуже рідко, іноді, часто, дуже часто, кожен день.

Тест

1. Я відчуваю себе емоційно спустошеним.

2. Після роботи я почуваю себе, як вичавлений лимон.

3. Ранком я відчуваю втому та небажання йти на роботу.

4.Я добре розумію, що відчувають мої підлеглі і колеги, і намагаюся враховувати це в інтересах справи.

5.Я відчуваю, що спілкуюся з деякими підлеглими та колегами як з предметами (без теплоти і прихильності до них).

6. Після роботи на якийсь час хочеться усамітнитися від усіх і всього.

7.Я вмію знаходити правильне рішення в конфліктних ситуаціях, що виникають при спілкуванні з колегами.

8. Я відчуваю пригніченість і апатію.

9. Я впевнений, що моя робота потрібна людям.

10. Останнім часом я став більш черствим по відношенню до тих, з ким працюю.

11. Я помічаю, що моя робота озлоблює мене.

12. У мене багато планів на майбутнє, і я вірю в їхнє здійснення.

13. Моя робота все більше мене розчаровує.

14. Мені здається, що я занадто багато працюю.

15. Буває, що мені дійсно байдуже те, що відбувається з деякими моїми підлеглими і колегами.

16. Мені хочеться усамітнитися і відпочити від усього і всіх.

17. Я легко можу створити атмосферу доброзичливості та співробітництва в колективі.

18. Під час роботи я відчуваю приємне пожвавлення.

19. Завдяки своїй роботі я вже зробив у житті багато дійсно цінного.

20. Я відчуваю байдужість і втрату інтересу до багато чого, що радувало мене в моїй роботі.

21. На роботі я спокійно справляюся з емоційними проблемами.

22. Останнім часом мені здається, що колеги і підлеглі все частіше перекладають на мене вантаж своїх проблем та обов'язків.

Обробка та інтерпретація результату

Варіанти відповідей оцінюються наступним чином:

• «ніколи» - 0 балів;
• «дуже рідко» - 1 бал;
• «іноді» - 3 бали;
• «часто» - 4 бали;
• «дуже часто» - 5 балів;
• «кожен день» - 6 балів.

Ключ до тесту

• «Емоційне виснаження» (зниження емоційного фону, байдужості або емоційне пересичення). Підсумовуються відповіді по пунктах 1, 2, 3, 6, 8, 13, 14, 16, 20 (максимальна сума балів - 54).
• «Деперсоналізація» (деформації відносин з іншими людьми або підвищення залежності від інших, поява негативного, навіть цинічного ставлення до оточуючих). Підсумовуються відповіді по пунктах 5, 10, 11, 15, 22 (максимальна сума балів - 30).
• «Редукція особистих досягнень»(тенденція до негативного оцінювання себе, своїх професійних досягнень і успіхів, обмеження своїх можливостей, обов'язків по відношенню до інших). Підсумовуються відповіді «так» по пунктах 4, 7, 9, 12, 17, 18, 19, 21 (максимальна сума балів - 48).

Відповідно, чим більше сума балів за кожною шкалою окремо, тим більше виражені різні сторони «вигорання». При високих балах по одній чи всіх шкал, вихователю необхідно звернутися до психолога ДНЗ, для корекції існуючого стану.

Щоб уникнути зустрічі з синдромом емоційного вигорання, ми радимо:

1. Не приховуйте свої почуття. Виявляйте ваші емоції і давайте вашим друзям обговорювати їх разом з вами.

2. Виділяйте достатньо часу для сну, відпочинку, роздумів.

3. Не уникайте говорити про те, що трапилося. Використовуйте кожну можливість переглянути свій досвід наодинці з собою або разом з іншими.

4. Дозвольте собі побути деякий час на самоті.

5. Будьте уважні до себе: це допоможе вам своєчасно помітити перші симптоми втоми.

6. Зробіть собі невеликий подарунок (букет квітів, квиток в театр або на спортивне змагання, повечеряйте в ресторані).

7. Любіть себе або, принаймні, намагайтеся собі подобатися.

8. Займіться тим, чим ви давно хотіли зайнятися, але на що ніколи не вистачало часу.

9. Підбирайте справу по собі: згідно своїм схильностям і можливостям. Це дозволить вам знайти себе, повірити в свої сили.

10. Перестаньте шукати в роботі щастя чи порятунок. Вона - не притулок, а діяльність, яка хороша сама по собі.

Для профілактики емоційного вигоряння, ми пропонуємо прийоми саморегуляції для швидкого зняття сильного емоційного і фізичного напруження:

Вправа «Бурулька»

Мета: управління станом м'язового напруження і розслаблення.

Опис: встаньте, підніміть руки вгору і закрийте очі. Уявіть, що ви - бурулька або морозиво. Напружте всі м'язи вашого тіла: долоні, плечі, шию, корпус, живіт, сідниці, ноги. Запам'ятайте ці відчуття. Замріть в цій позі. Ніби заморозьте себе. Потім уявіть, що під дією сонячного тепла ви починаєте повільно танути. Розслабляйте поступово кисті рук, потім м'язи плечей, шиї, корпусу, ніг і т.д. Запам'ятайте відчуття в стані розслаблення. Виконуйте вправу до досягнення оптимального психоемоційного стану.

Вправа «Веселка»

Мета: Стабілізація емоційного стану.

Опис: встаньте прямо, закрийте очі, зробіть глибокий вдих. Уявіть, що разом з цим зітханням ви підіймаєтеся вгору по веселці, а видихаючи - з'їжджаєте з неї, як з гірки. Повторіть кілька разів. Запам'ятайте свої відчуття.

Вправа «Напруга - розслаблення»

Мета: зняття м'язових затисків

Опис: встаньте прямо і зосередьте увагу на правій руці, напружуючи її до межі. Через кілька секунд потрібно скинути напругу, розслабити руку. Виконати аналогічну процедуру по черзі з лівою рукою, правою і лівою ногами, попереком, шиєю.

Вправа «Муха»

Мета: зняття напруги з лицьової мускулатури.

Опис: Сядьте зручно: руки вільно покладіть на коліна, плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть, що ваше обличчя намагається сісти муха. Вона сідає на ніс, то рот, то на лоб, то на очі. Ваше завдання: не відкриваючи очей, зігнати настирливе комаха, з допомогою лицьових м'язів.

Не забувайте: робота - всього лише частина життя, яку потрібно провести в радості і гармонії з самим собою.