Емоційно-комунікативне заняття «Тепло родинного вогнища»

Емоційно-комуніативне заняття

«Тепло родинного вогнища»

Мета. Розширити уявлення дітей про сім’ю, її значення для людини, поглибити знання  про основні обов’язки членів сім’ї, сприяти розумінню необхідності міцних родинних зв'язків, важливості родинного єднання; розвивати мислення, увагу, дрібну моторику рук, творчу активність, комунікативні навички; коригувати практичні дії;  виховувати почуття любові й поваги до своєї родини.

Обладнання. Фарби, аркуші паперу А 4, пензлики, аркуші кольорового картону, ножиці, клей ПВА, ширма, ляльки-рукавички, магнітна дошка, картки із зображеннями різних предметів.

Технічні засоби. Комп’ютер.

Хід заняття

І. Нервово-психологічна підготовка

Холодно зараз у лісах і лугах.

Холодно зайчикам, лискам, птахам,

Затишно, тепло в класі у нас.

Доброго дня вам, вітаю я вас.

ІІ. Основна частина

1.Вступне слово.

– У кожного з вас є  родина. Це найдорожчі  люди, які вас найбільше люблять. І ви їх також дуже любите, бо без них не уявляєте свого життя.

Батько й мати – найрідніші та найближчі кожному з вас. Від них ви одержали життя. Вони вам співали колискові, вчили ходити, вимовляти перші слова, взувати черевики.  Батьки щиро радіють  кожній вашій перемозі.  Мама  завжди непокоїться за долю своїх дітей.

Мама... Це найпрекрасніше слово на землі! Найтепліше. Найсвятіше. Майже всіма мовами світу воно звучить однаково ніжно. У мами найлагідніші руки, вони все вміють. У мами найвірніше й найчуйніше серце – у ньому ніколи не згасає любов. Чим міцніша  любов дитини до мами, тим світліше й радісніше її життя.

2. Вправа «Що я знаю про свою маму?»

(Діти отримують завдання дати відповіді на запитання:

– Як звати маму?

–  Коли день народження мами?

–  Яка улюблена квітка мами?

–  Назвати, яку страву мама готує найкраще.)

– У дітях  найбільше щастя мами. Для мами її діти – найкращі у світі.

Маму називають берегинею роду. Мудрість матері – то родинна святиня. Завжди прислухайтеся до маминих слів, до її порад. Пам'ятайте, що недобре слово залишає в душі матері подряпинку на все життя, вибілює коси, розсипає зморшки на чолі. Даруйте мамі радість, зігрівайте її своїм теплом, увагою, турботою.

 Мати  привчає дітей до роботи й акуратності, а  батько -  до господарства й спритності.  Батькова наука, передавання умінь від батька до сина, батькова суворість і вимогливість, батькова людяність і стриманість ведуть дитину по життю впевнено й терпляче.

Здавна вважається, що батько – це захисник, годувальник. Батькове слово – закон. Як скаже батько, так і буде, бо він – голова сім'ї, приклад для своїх дітей.

3. Вправа «Чи добре я знаю свого тата?»

 (Діти отримують завдання дати відповіді на запитання:

- Як звати твого тата?

- Назвіть  професію  тата?

- Який улюблений вид спорту твого тата?

- Мій тато вміє…).

– Татова любов стримана. Недаремно в народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Саме такою  є любов  батька до дитини.

4. Гра «Що кому?»

 – У кожного в родині є свої обов’язки. Перед вами картки із зображенням різних предметів для роботи по господарству. Вам необхідно зрозуміти, кому які речі, татові чи мамі,  найбільше потрібні? (Діти розділяють картки  й закріплюють на магнітній дошці під відповідними написами «мама» або «тато».)

Родинне тепло, родинні уроки життя — це те, що дитина бере із собою в доросле життя. Батько й мати своїм прикладом навчають працювати, бути  відвертими, щирими у взаєминах із людьми, навчають жити в правді й мирі, у злагоді.

 Родинне вогнище  завжди зберігають і підтримують бабусі й дідусі, такі милі, лагідні, люблячі. Скільки знають цікавого, так багато пам'ятають і вміють, діляться своїм життєвим досвідом, радіють зустрічам з онуками й готові все для них зробити,  охоче розповідають  казки.

4. Вправи з ляльками-рукавичками.

(Діти отримують ляльки-рукавички різних казкових героїв та повторюють за вчителем  вправи, спочатку правою, а потім лівою рукою.)

Вправа 1. Діти одягають ляльку-рукавичку та нахиляють тричі голівку вниз, ніби вітаючись.

Вправа 2. Діти роблять швидкі рухи лялькою-рукавичкою вправо-вліво, півоберта.

Вправа 3. Діти плескають долоньками ляльки-рукавички, ніби аплодуючи собі.

– Родина, родинні стосунки, виховна роль родини — усе це покладено в основу багатьох наших українських народних казок, які ви не раз чули від бабусь чи дідусів. Про важливість того, що необхідно жити міцною дружною родиною розповідає нам українська народна казка «Ріпка».

5. Лялькова вистава «Ріпка» (за мотивами української народної казки).

Дійові особи

Ведучий.

Дід.

Баба.

Онука.

Собачка Жучка.

Кицька.

Мишка.

Ведучий. Посадив Дід ріпку.

Дід. Рости, рости, ріпко, солодка! Рости, рости, ріпко, велика!

Ведучий. Виросла ріпка солодка, велика-превелика. Пішов Дід ріпку рвати: тягне-тягне, а витягти не може. Покликав дід Бабу.

Дід. Бабо-Бабо, допоможи!

Ведучий. Баба за Діда, Дід за ріпку – тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Покликала Баба Онуку.

Баба. Онуко, дитино, допоможи.

Ведучий. Онука за Бабу, Баба за Діда, Дід за ріпку – тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Покликала Онука Собачку Жучку.

Онука. Жучко-Жучко, допоможи!

Ведучий. Жучка за Онуку, Онука за Бабу, Баба за Діда, Дід за ріпку – тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Покликала Жучка Кицьку.

Жучка. Кицюню-любуню, допоможи!

Ведучий. Кицька за Жучку, Жучка за Онуку, Онука за Бабу, Баба за Діда, Дід за ріпку – тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Покликала Кицька Мишку.

Кицька. Мишко, люба, допоможи!

Ведучий. Мишка за Кицьку, Кицька за Жучку, Жучка за Онуку, Онука за Бабу, Баба за Діда, Дід за ріпку – тягнуть-тягнуть – та й витягли ріпку.

 – Міцна родина – щаслива родина й упорається з будь-якими завданнями. Родина зігріває вас маминою піснею, батьковим напуттям, дідусевими казками, бабусиними вишиванками, незрадливістю рідного слова.

 Здається, після перегляду цікавої вистави настав час порухатися.

6. Хореографічна хвилинка

(Діти під музичний супровід повторюють танцювальні рухи за педагогом.)

– Дуже важливо, діти, щоб ви розуміли своїх батьків, любили їх. Бо по-справжньому любити їх -  означає приносити в дім мир і спокій, не завдавати батькам болю, образ, прикрощів. Найбільше щастя для мами й тата -  ваше щастя. Й залежить воно не тільки від ваших батьків, а й від вас самих. Бути хорошими дітьми означає не допустити, щоб  батьки були засмучені  вашими  вчинками. Умійте бути добрими в думках, у почуттях, у діях.

7. Творча майстерня

– Пропоную створити власними руками подарунок для батьків. (Діти під керівництвом учителя роблять саморобку в техніці монотипія та паспарту.)

Для того, щоб намалювати картину в техніці монотипії нам знадобляться фарби, вода, папір та шматок  пластику.

Послідовність  роботи

1. На шматку пластику  малюємо  майбутній пейзаж або букет квітів, або те, що на думку спало в цей момент. Бажано працювати швидко, щоб фарба не встигла висохнути.

2. Коли картина готова, то скло перевертаємо й притискаємо щільно до поверхні аркуша паперу. Або можна навпаки: на розписану поверхню накласти білий аркуш і, обережно притискаючи руками, віддрукувати на ньому задумане. Даємо час підсохнути.

Ось і все - монотипія готова! Час для виконання наступного завдання.

Послідовність роботи

1.Обираємо форму майбутньої рамки й зображуємо її на аркуші картону. Вирізаємо обрану форму  по контуру.

2. Наносимо клей ПВА на зворотний бік виготовленої рамки та накладаємо її на наш малюнок, притискаємо. Даємо час підсохнути. Паспарту готове. Залишилось подарувати створені вашими руками подарунки батькам.

ІІІ. Заключна частина

– Бережіть здоров'я своїх батьків. Пам'ятайте, що ранню старість і хворобу батькам приносять не тільки праця, утома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі.

В щасливі і важкі години,

Куди б нам не стелився шлях –

Не гасне вогнище родинне

В людських запалених серцях.

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім'я. (Лунає пісня «Батьківський поріг».)