Епіграфи до уроків української літератури 5 клас
Епіграфи до уроків
української літератури
5 клас
Створила та впорядкувала
вчитель української мови та літератури
ЗЗСО І-ІІст. с.Тернава
Добромильської міської ради
Самбірського району Львівської області
Боднар З.Я
|
1. |
Слово в житті людини. Художня література як мистецтво слова.
1)Слово — то найтонший різець… Вміти користуватися ним — велике мистецтво. В. Сухомлинський
2)Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. У народу немає скарбу більшого, як його мова… Слово — це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Юрій Мушкетик
3)Книга — скарбниця людських знань, неоціненне духовне багатство кожного народу. В. Сухомлинський
4) Що значить слово у житті людини? А слово значить це — буття! Що значить мова у житті Вкраїни? А мова значить — майбуття! Марія Куляба.
|
|
2. |
Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Міфи як первісні уявлення про всесвіт і людину.
1)З того часу як стоїть світ,людська фантазія творить у своїй уяві різноманітну невидиму силу, що зо всіх боків оточує людину. В. Королів- Старий
2)…Знати дохристиянські вірування
|
|
3. |
Народні перекази. «Прийом у запорожці».
1)Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього. О. Довженко
|
|
4. |
Тематика народних казок, їхні різновиди.
1)Якщо казка стане дійсністю, кому вона тоді буде потрібна? Валентин Чемерис
2)Мудрість — найкраще багатство. Народне прислів’я
3)Які щасливі очі у казок! Ліна Костенко
4)Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай! Хай оживає істина стара: Людина починається з добра. Л.Забашта
5)Мріють крилами з туману лебеді рожеві, В.Симоненко
6)Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими і мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність. Валерій Шевчук
7)Казка облагороджує людину, вселяє в її душу віру, надію, любов... Народна мудрість
8) Стара казка потрібна. В ній багато того доброго минулого, яке корисне нині і знадобиться потім . П.Бажовф |
|
5. |
І. Франко. Казка „Фарбований Лис".
1)Кожен є ковалем своєї долі. Аппій Клавдій
2)Брехнею світ пройдеш, але назад не вернешся Українське прислів’я
3)Правда стара, та не вмирає, Брехня молодша, та недовго проживає. Народна мудрість.
4)Слова ласкаві, а думки лукаві Народна мудрість
|
|
6. |
В.Королів-Старий. Казка „Хуха-Моховинка".
1)Не залежить доброта від віку, Не залежить доброта від росту, Доброта ніколи не старіє, Доброта, як сонце, гріє. О.Жовна
2)Зло, ніби хвиля, б’ється об берег і повертається назад. Генрік Сенкевич
3)Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.
4) За зло потрібно платити по-справедливості, а за добро – добром. Конфуцій
|
|
7. |
В. Симоненко. Казка „Цар Плаксій та Лоскотон".
1)Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко
2)Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Василь Симоненко
3)Казка … велить бути у житті сміливим і мудрим, долати перешкоди й біди і не забувати добра святого… В. Шевчук
4)Добро - вічне, а зло гине. Народна творчість
|
|
8. |
Г. Малик. Казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».
1)Поки я жива- книжка не помре: я буду її читати і видавати. Г. Малик
2)Це дуже приємно-розпочату справу доводити до кінця. Г. Малик
3)Якомога краще виконуйте те, що маєте робити. Сьогодні роби все так, щоби завтра не мав ти червоніти зі стида. Боско
4)Я вірю в силу доброти, Що має долю роботящу, Що хоче, щоб і я, і ти, І все на світі стало кращим. Н. Май
5)Для мене література - одна з умов існування, а література для Галина Малик
|
|
9. |
Загадка як вид усної народної творчості.
1)Все пухнастим снігом вкрила Луки, річку, гай, дома... Білий ліс і поле біле- Значить, вже прийшла.... Усна нар.творчість
2)Думати добре, а відгадувати краще. Усна нар.творчість
3) Така поетична, весела, смілива, як схованка мудрості вічно живе. А ще дуже стисла, лукаво-кмітлива, Веселкою в небі грайливо пливе. Загадка
|
|
10. |
Прислів’я та приказки.
1)Слово мудрості дорожче від золота. Демокріт
2)Народ скаже — як зав’яже. Народна творчість
|
|
11. |
Леонід Глібов. Поезії „Химерний, маленький…", „Що за птиця?"
1)Працюючи, не знав ти зради;
|
|
12. |
Літописні оповіді. «Повість минулих літ», «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь».
1)Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців. О. Довженко
2)Хто керує минулим, той керує майбутнім; хто керує теперішнім, той керує минулим Джордж Оруелл
3)Спалені мости у минулому, нам відкривають шлях у майбутнє Данте
4)Книга ця — велетенська історична епопея. Вона невичерпна, бо невичерпне життя, про яке вона розповідає. Леонід Махновець 5)Нема народу без минулого Нестор Літописець
|
|
13. |
Олександр Олесь. Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. «Україна в старовину» «Ярослав Мудрий»,«Микита Кожум’яка».
1)Доки будете дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас. Іван Франко
2)Олесеві твори є не лише нашою славною історією, а й тим Джерелом, яе живить сучасність і не зміліє в будущині. А. Мойсеєнко
3)Віра кожного у власні сили – запорука сили всієї нації. Олександр Олесь
4)Драма живе лише на сцені. Без неї вона, як душа без тіла. М. Гоголь
|
|
14. |
Зірка Мензатюк. Уривок повісті «Таємниця козацької шаблі».
1)Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми браття козацького роду. П. Чубинський
2)І знову у мандри запрошують книги... В далекі часи, в дивовижні країни. Відкриються вам таємниці великі, Знайдете ви справді безцінні перлини. Ж. Клименко 3)Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті. Григорій Сковорода |
|
15. |
Т. Шевченко. (Повість С. Васильченка «У бур’янах»). Поезія «За сонцем хмаронька пливе...», «Садок вишневий коло хати».
1)Зростає покоління молоде, Нові вогні горять на небокраї, Та в далеч з наймолодшими іде Пророк зорі, що землю всю осяє. М. Рильський
2)Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох! Ліна Костенко
3)«Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде», – промовив сусід… С. Васильченко
4)"Ніколи не згасне, земляче Тарасе, твоя провідна промениста зоря..." К.І. Салко 5)Кобзарем його ми звемо, Так від роду і до роду, Кожний вірш свій і поему Він присвячує народу. М.Рильський
6)Зростає покоління молоде, Нові вогні горять на небокраї, Та в далеч з наймолодшими іде Пророк Зорі, що землю всю осяє М.Рильський
7)Все відцвітає, і жовкне, і гине, Вітром розноситься, ніби сміття. Тільки родина – як вічна зернина На невмирущому полі життя. В. Крищенко 8) «З таких пишних садків вилинув, як соловей з гаю, Шевченків геній, і його пісня така ж, як ті садки весняної доби» В. Крищенко |
|
16.
|
П. Тичина. Поезія „Не бував ти у наших краях!", «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…».
1)Поет, мабуть, світового масштабу... Дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа. С.Єфремов
2)Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті. П.Тичина
3)Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне. П.Тичина
4)Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. Ліна Костенко
5)Не кожна людина здатна побачити і зрозуміти красу. Потрібно самому бути чистим душею, щоб оцінити неповторність природи. Ю.Мушкетик
4)Кожний, хто спроможний пізнати красу, ніколи не зістариться. Ф. Кафка
5)Природа як повірниця настроїв поета, співучасниця його життя…Вона така близька й рідна П. Тичині у всіх своїх відмінах… Л. Новиченко
|
|
17. |
Є. Гуцало. Оповідання «Лось»
1)Все на землі, все треба берегти- І птаха й звіра, і оту рослину, Не чванься тим, що цар природи ти- Бо врешті ти його частинка. Б. Лепкий
2)Він приніс із собою багато сонця, чистого неба, простору, живого різноголосся природи, запахущої землі, а водночас і високих почуттів, душевного тепла, людського милосердя. А. Я. Шевченко
3)О скільки у природи немудро-мудрих літер!
4)Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай! Хай оживає істина стара: Людина починається з добра. Л. Забашта
5) Що ж це сталося з нами, люди? Це ж як так, то нічого не буде: Ні річок, ні гаїв, ні криниць, Ні комах, ані звірів, ні птиць. 3. Кучерява
6)Моя рука ніколи і нікому Ні кривди, ні біди не принесе. Д. Павличко
7)Так треба жити, щоб Нікому зла не чинити. Народна мудрість
12)Господи, скажи людям, щоб вони схаменулись! Ліна Костенко
|
|
18. |
М. Рильський. Поезії «Дощ» , «Осінь-маляр із палітрою пишною…»
1)А душа вклоняється просторам І землі за світлу радість – жить! Олена Теліга
3)Природа і її краса повсякчасно супроводять літературу і мистецтво, протягом багатьох століть становлять незмінну і дуже важливу частину поезії, живопису, музики. М. Рильський
4)І так увійшов він у світ ліричної творчості
5) Він України мав чарівну вроду,
|
|
19. |
Г. Тютюнник. Оповідання «Дивак».
1)Речення художнє – як чаша терпіння, воно повинно бути повним, але не переповненим. Г.Тютюнник
2)Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя-єдина, Мука твоя – єдина. Очі твої – одні. В.Симоненко
3)Найблагородніші наші вчинки будуть знецінені, якщо хоч одна людина зазнає кривди. Г. Тютюнник
4)Найголовнішого очима не побачиш. Найглибше бачить тільки серце. Антуан де Сент-Екзюпері
5)Ідеалом для мене завжди були доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших виявах. Григір Тютюнник
6)Немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові. Григір Тютюнник
7)Доброта-це порятунок людства, життєдайний непотрібний пережиток? Г.Тютюнник
8)Ідеалом для мене завжди були доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших виявах. Г.Тютюнник
|
|
20. |
Микола Вінграновський. Оповідання «Сіроманець».
1) Не всяка стежечка без спориша, Не в кожної людини добра душа. Народне прислів’я
2) Ця казка на білих лапах Іде уночі по дорозі. І місяць тече по хатах. І в казки на віях сльози. М. Вінграновський
3) Вінграновський витворив художній світ, законом якого є краса… В.Моренець
4) Так треба жити, щоб нікому зла не чинити. Народна мудрість
|
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку