ЕСЕ з дисципліни «Психологія материнства» на тему: «Що означає бути нормальною мамою?»

          Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Інститут педагогіки і психології

Кафедра психології розвитку  та консультування

ЕСЕ

з дисципліни «Психологія материнства» на тему:

«Що означає бути нормальною мамою?»

Виконала: студентка групи змПС-21

Зозулич Мар"яна Ярославівна

Перевірила:

к. психол. н.,

доцент

Свідерська Галина Мирославівна

Тернопіль, 2019

«Що означає бути нормальною мамою?»

Мама…У цьому слові стільки тепла, ніжності, доброти, світла. Від самого свого народження, тільки-но з'явившись на світ, маленьке кволе тільце бачить її й заспокоюється, бо відчуває, що тепер в безпеці. Хто, як не мама, зрозуміє, пробачить усі помилки, заспокоїть, самовіддано любитиме, що б не сталося, зможе з легкістю пожертвувати своїм життям та часом. Скільки недоспаних ночей, сивого волосся, змарнілих очей... Протягом усього свого життя, у які б мандрівки не заносило людину, вона знатиме, що її чекатиме найрідніша людина - мама.

Для когось материнство - це покликання, важка робота, хтось вбачає в цьому сенс свого життя. Маю донечку, якій 4 років. Бути мамою - це велике щастя. Згадується чомусь перша зустріч із дитиною в пологовому будинку, коли її маленьку й тепленьку дали обійняти. Це незабутні відчуття! 

Намагаюсь виховувати донечку з використанням психолого-педагогічних знань, бо моя точка зору багато в чому суперечить бабусиним методам. Частіше звертаюсь до розуму та почуттів дитини. Материнство - це дар Божий і дуже важка щосекундна праця над собою та своїм чадом. 

Мій розпорядок дня як мами, мабуть, трохи легший у порівнянні з тими матерями, які живуть окремо від батьків, тому що мої батьки - це наші великі помічники, які залюбки залишаються з дитиною й приділяють велику увагу його розвитку, саме тому донечка  багато чого знає й вміє на свій вік. Виховую її   за принципами любові, поваги та взаєморозуміння й емпатії. Місток між мною та донечкою  побудований завдяки щирій, але не сліпій любові, взаємоповазі та поваги до почуттів один одного. 

Якщо ж дитина починає вередувати, то залежно від обставин, можу повередувати в такому ж стилі, пожартувати або раціонально пояснити й обґрунтувати його поведінку або ситуацію, що склалася, і, звичайно, поговорити про почуття дитини й свої в той момент. 

На мою думку, створювати родину можна в будь-якому віці, коли людина до цього готова й дозріла. Найголовніший обов'язок мами - оберігати дитину від негараздів, виростити її готовою до життя, зберегти її здоровою й щасливою, щоб вона знала, що її люблять, і сама любила. Бути мамою - це не лише талант, а й титанічна щоденна праця над собою заради щастя родини. У нашій сім'ї ми постійно говоримо, що любимо один одного.

Бути мамою — це важка праця, але вона ніколи не буває невдячною. Ти розумієш це тоді, коли твоя маленька дитинка, твоє рідне й дивовижне продовження тебе лежить у ліжечку й віддано дивиться у твої очі. Ти для неї — усе, її не можна зрадити, тому що вона довіряє тобі безмежно й повністю залежить від тебе.

Вміти поступитися своїми бажаннями заради бажань іншої, такої беззахисної, істоти. Ви не зможете більше облишите все й піти з подругою в кафе або із чоловіком у кіно. Тому що тепер відповідаєте за свого малюка. Бути мамою означає зуміти впоратися зі своїми емоціями й не сердитися на свого малюка, коли він не може заспокоїтися. А замість цього просто заспокоїти його й приголубити.

Потрібно  завжди вірити у свою дитину. Знати, що вона особлива, найкраща! Відгадувати й розуміти бажання свого малюка. І завжди намагатися їх виконувати, жертвуючи абсолютно всім! Бути мамою означає закохатися у свого чоловіка, не за якісь романтичні речі, а за те, що він чудовий батько і йому личить ним бути.

Мама означає завжди відчувати біль у серці під час перегляду програм про кримінал і дитячу жорстокість. Це одвічні думки про те, «як уберегти» свою дитину. Бути мамою означає плакати від щастя, побачивши кожне нове досягнення свого малюка. Бути мамою означає зрозуміти, нарешті, своїх батьків і вибачити їм усі свої дитячі образи. Зрозуміти всі їх заборони й усвідомити, що зі своєю дитиною поводитимешся так само. Бути мамою — це робота щодня, але ти ніколи від неї не стомишся й ніколи не пошкодуєш про це.

Я впевнена, що буду хорошою мамою для своєї дитини протягом усього життя.