Етнографічний ярмарок - аукціон "Чим багата українська хата"

СЦЕНАРІЙ

етнографічного ярмарку – аукціону

«Чим багата українська хата»

Овруцький ліцей ім. Малишка

Учитель: Гаращук С.В.

Учитель:( Ліцитатор):Спочатку, про аукціон.

Аукціон це - спеціально організований  ринок продажу товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. 

Правила проведення аукціону:

1. Для участі в аукціоні необхідно зареєструватися ( у нас це буде перший конкурс «Версії назви міста Овруча). Ті, хто надасть відповідь на питання щодо версії назви міста Овруча, отримають дозвіл на участь у торгах.

2. Ці учасники беруть участь у покупці лотів, які представлені на аукціоні.

3. Ведучий називає лот для продажу, учень, який знає відповідь, може підняти руку і таким чином, відповівши на питання «купити» лот.

4. Але після аукціону можна збагатитись. Кожен лот має стартову ціну: 1 історик. Але, якщо вихочете в кінці аукціону отримати прибуток, обмінявши «історики» на гроші у нашого банкіра «Істбанку», то ви під час торгів, можете проявити витримку, піднявши ціну лота на 2 історики, чи максимальну ціну – три історики. Той, який згодиться віддати за лот 3 історики, платить їх банкіру, але після правильної відповіді повертає їх назад. Якщо відповідь буде невірна, то гроші – історики «згорають», а хід переходить іншому учаснику.

Учитель: Для участі в нашому аукціоні бажаючі учні  повинні пройти перший конкурс – вступ.  Які ви знаєте  версії назви міста Овруча. (учні відповідають, заробляють дозвіл на участь в аукціоні)

Учитель:

 Почнемо з легенди:  Був у древлянському племені сильний і відважний юнак на ім’я Микула. Любив він кілька днів вибиратися в навколишні дрімучі ліси і шукати нові місця для ловів. Одного разу, опинившись серед лісів сам, він побачив на лісовій річці прекрасну лебідку і, наче зачарований нею, пішов слідом понад берегом. А лебідка все пливла та пливла, і не міг наблизитись до неї Микула, та й вода були глибока. Дійшов так він до скелястої гори, яку річка обвила наче обруч. Піднявся Микула на гору – і дух йому перехопило від чудової краси. Неподалік в озері, куди привела його лебідка, плавали білі гарні птиці. І здалося йому, що лебідка промовила людським голосом: « Оселяйся тут, Микуло, щасливим будеш!». І послухався він цього голосу. А поселення  своє назвав Обручем (первинна назва міста), бо річка оминала його в цьому місці, як обруч. (газета «Овруцька громада» 24.04.2009 №17, Оксана Лелека, с.Гладковичи).

 Версії назви міста Овруча.

Відповіді:  1. За твердженням І. Крип’якевич в «Історії українського війська»:  від слова «веруча вода» (річка Ручей впадала у річку Норинь, вода «верувала» - місто біля «веручої води»

1. Від давнього слов”янського слова «ово-руч» - в «другу руку, в інше місце» - За Київським літописом   відомо, що місто називалося Вручий (977 р.).  Одна з гіпотез говорить, що після роззорення Ольгою древлянських городів (міст)  Іскоростеня, Норинська, Городища в 945 р. жителі, а разом з ними і дехто з завойовників,  заселили біля Овруча протилежний правий беріг річки Норинь і дали назву своєму місту – Овруч, тобто місто, розміщене збоку, в стороні річки Вручий  західної частини міста.
2.  В «Повісті временних літ» Нестора – літописця   Овруч згадується  за 946 р. як центр древлянської землі, центр удільного князівства. Назва походить від слів « у ручая».  Можливо назву місту і дала річка Ручей ( місто біля Руч’я).
3. Від слова «обруч» - стіни та болота навколо поселення древлян оточували місто як обруч.

Учитель: Ті учні, які відповіли на питання лоту 1 беруть участь в аукціоні. Умови аукціону. Я називаю лот, а ви повинні купити в мене право відповідати. Можна це право придбати за 1 історик (такі грошові одинці у нас сьогодні приймаються, ви їх отримали ). Піднімаєте руку, коли чуєте питання і віддаєте нашому банкіру «Істбанку» свої гроші номіналом в 1 історик. Якщо відповідаєте вірно, вам видають 1 гривню. Але можна заробити, якщо витримати й купити право на відповідь за 2 історики, або 3 історики. Для цього треба взяти участь в аукціоні. Наприклад, я називаю питання лоту, ви зразу можете назвати свою ціну: 1 історик, але модна виставити ціну в 2 історики, або максимальну ціну в 3 історики. Але все робиться у вигляді розиграшу ведучим за допомогою молотка. Тільки після третьоо удару молотком ведучого ви отримуєте право на відповідь. Зрозуміло?

Учитель: Завітаємо в гості до нашої української хати.

 Українська хата. 

(перегляд відеофільму)

https://www.youtube.com/watch?v=voqSP1Ry0aM     (2, 8 хвилини)

Учитель: РОЗПОЧІНАЄМО НАШ АУКЦІОН   (ведучий б”є молотком)

(На кожен лот дівчинка у вишиванці виносить речі, які йдуть на аукціон (експонати  з етнографічного куточку ліцею «Поліська хата»)

Лот 1: Що це за річ? Для чого вона використовується?

Відповідь: самопрядок, коловорот,  мотови́ло — пристрій для змотування ниток, пряжі.. За допомогою мотовила готову пряжу перемотували з веретена в мотки, воно полегшувало змотування, запобігало заплутуванню і зав'язуванню нитки.

Лот 2: Що це за річ? Для чого вона використовується?

Відповідь: Жлукто, «зольниця» Це і є пральна машина того часу.  З комори на подвір’я виносили жлукто і ставили на траву. В середину закладали трохи соломи, на солому одяг, старанно пересипаючи золою (білим просіяним попелом). Наверх знову клали соломи. Потім з печі виносили баняк окропу і виливала на білизну, а потім на рогачах виносили з печі гарячий камінець і кидали у воду. Жлукто накривалось рядном. Всередині там «щось » клекотіло, стогнало, булькало… З-під рядна валила пара.  Через годину-дві все стихало. Позолену білизну  складали у відра і  йшли до річки. Білизну полоскали і добре, на камені, вибивали прачем. Сушили на сонці.  

 Лот 3: Що це за річ? Для чого вона використовується?

Відповідь: рубель і качалка.  Випрану сорочку чи рушник намотували на качалку й рублем із "зубами" прокачували, доки полотно аж блищало. На одежі зникали зморшки, ставала ніби випрасувана. Одежу "качали" на полу - помості з дощок коло печі.

Лот 4: Що це за річ? Для чого вона використовується?

Відповідь: гребінь, гребінка.  – інструмент для обробки текстильної сировини. До поширення промислового текстильного виробництва чесання проводили вручну, за допомогою знарядь, відомих під загальною назвою «чесалок». Для первинного, грубішого чесання використовували гребінки. («чесати мичку», «микати»). Гребінь розглядався як символ жіночої долі: новонародженій дівчині на ньому перерізали пуповину, щоб з неї вийшла добра прядильниця й вишивальниця. Дівчата під час ворожіння ховали гребінь під подушку зі словами: "Суджений, ряджений, приходь голову чесати”. Гребінь клали до зерна під час засівок – "щоб жито було густе”, використовували як оберіг від нечистої сили, хвороб.  Таким чином, гребінь був предметом – символом давніх ритуалів, що входили до складу обрядів переходу у новий сезон, рік, нову вікову, шлюбну, соціальну групу, врешті, у життя і смерть. 

Лот 5: Що це за річ? Для чого вона використовується?

Відповідь: веретено - ручне знаряддя для прядіння, що становить собою тонку паличку з видовженими загостреними кінцями і потовщенням посередині. Намотування нитки стається внаслідок обертального руху веретена, якого їй надає пряха.

Лот 7: Що це за річ? Для чого вона використовується?

Відповідь: маслобійка - пристосування, що використовується в побуті або в промисловості для приготування масла з вершків шляхом обертання чи штовхання.

Лот 8: Що це за річ? Для чого вона використовується?

Відповідь: рогач, вилошник - предмет традиційного хатнього начиння, яким беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни, каструлі.

Лот 9: Що це за річ? Для чого вона використовується?

Відповідь: хлібна лопата  — прямокутна або овальна дерев'яна дошка на довгому дерев'яному руків'ї для садіння хлібів і пирогів у піч і діставання їх звідти.

Учитель: Наш аукціон закінчено. Учасники обмінювали свої гроші – історики на наші звичайні гроші – гривни. Підводимо підсумки. Хто ж вас став сьогодні багатшим? На скільки? Вітаємо переможців! (слайд)

 Але, я сподіваюсь, що кожен з вас сьогодні збагатився і не тільки на гроші! Ви ще раз доторкнулися до нашого народного коріння.   (слайд)

Чи є в нас Історія,  підгрунтя, корені? Чи багаті ми багатством багатовіковим і неосяжним?

Твоє походження, твоя історія, історія твого народу ніби підпирають тебе, намножують твої сили. Ти набуваєш багатомірності. Тобі здається, ніби життя твоє не обмежується скромними вимірами, як дозволяють закони природи. Адже ти заволодів ще й законами історії. І ось тобі вже тисяча й десять тисяч років, а попереду – незміримість і необмеженість!  

«Пізнай свій край… себе, Свій РІД, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».

Г. Сковорода