Еволюція прав людини

Тема уроку:         ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Мета: пояснити значущість і актуальність документів з прав людини для забезпечення сучасного захисту прав і свобод особистості; сформувати поважне ставлення школярів до прав і свобод людини; формувати громадську позицію; уміти створювати умови для соціалізації особистості, знати про види та покоління прав людини;  уміти розрізняти права людини та обов'язки громадянина.

Інтегрований урок (Громадянська освіта- історія України)

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель:   Одного холодного зимового дня стадо дикобразів лежало тісною купою, щоб, зігріваючись разом, не замерзнути. Проте незабаром вони відчули уколи від голок одне одного. Потім, коли потреба зігрітися знову примусила їх притиснутися, вони так само відчули незручність. Так вони метушилися, доки не знайшли найбільш зручну відстань, щоб витримати холод.

Запитання                                                                                                                                                      1. У чому сенс притчі?

          2. Чого вона вчить?

3. Якими мають бути стосунки між людьми?

4. Чи завжди вдавалося людям знайти таку «помірну відстань одне від одного», щоб зважати на інтереси кожного?

Метод «Акваріум»            Уявіть, що ви з друзями опинилися на безлюдному острові і вирішили утворити там нову державу. Складіть перелік з п’яти прав, які, на вашу думку, мали бути гарантованими цією державою.

Бесіда

1. Які проблеми з дотримання прав людини існують у сучасному світі?

2. Чи насправді людина, громадянин, індивід — найважливіша цінність будь-якого суспільства?

 

 

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Міні-лекція

Учитель. Однією з основних проблем, яку має вирішити світове співтовариство, є проблема дотримання прав людини. Шлях людства до нинішнього розуміння прав людини був складним і тривалим.

Робота з картками

1. Заповніть пропуски в тексті, використовуючи слова, наведені в дужках.

Слова можуть повторюватися і їх подано більше, ніж необхідно.

(Життя, право, свобода, необхідність, рівність, закон, правило, уряд)

Слід визнати очевидними такі істини: всі люди створені ... , всі повинні бути ... від народження, всі наділені деякими невідчужуваними ... . Для забезпечення цих ... засновані ... , що здійснюють справедливу владу. Держава встановлює ... , які спрямовані на захист людей і забезпечення загального добробуту.

2. Яке висловлювання ви обрали б за епіграф до сьогоднішнього уроку? Відповідь аргументуйте.

✵ Більш важливих і менш важливих прав і свобод людини і громадянина не існує.

✵ Обов’язки настільки ж важливі для характеристики соціального статусу людини, як і права.

✵ Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

✵ Права людини реальні лише у правовій державі.

✵ Без прав і свобод особистість позбавлена честі і гідності, приречена на злиденне, залежне існування.

✵ Інтереси особистості абсолютні, інтереси держави відносні.

✵ Кожна людина має обов’язки перед суспільством.

✵ Відстоюючи права, не можна забувати про обов’язки.

✵ Захищаючи свої права, треба вміти вчасно зупинитися і не перетворювати захист своїх порушених прав на спосіб помсти.

 

Робота з документами

 Опрацювати в групах правові документи і виконати завдання.

1-ша група — «Конституція України»;

2-га група — «Декларація прав людини і громадянина»;

3-тя група — Конвенція ООН про права дитини.

1. Визначити, які права передбачає документ.

2. Чи містить документ розділ про права і свободи громадян?

3. Що таке обов’язки? Для чого вони передбачені?

4. Як ви розумієте відповідальність людини і громадянина перед державою?

5. У який спосіб держава несе відповідальність перед людиною, громадянином?

Висновок. Основні права людини — це певні можливості людини, які необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об’єктивно визначені досягнутим рівнем розвитку людства (економічним, духовним, соціальним) і мають бути загальними та рівними для всіх людей. Механізмом захисту прав людини в сучасному світі займається переважно ООН.

Крім цієї універсальної міжнародної організації існують захистом прав людини займаються: Міжнародна організація праці (МОП) та Організація з питань освіти, науки, культури (ЮНЕСКО), які координують власну діяльність з ООН.

Гра «Політ на повітряній кулі»

Учитель. Несподівано ваша повітряна куля починає падати. Щоб урятуватися, вам необхідно викинувши за борт п’ять з десяти мішків. Перед вами 10 мішків з написами: «право на освіту»; «право на житло»; «право на свободу слова»; «право на рівність перед законом»; «право на життя»; «право на ромадянство»; «право на свободу думки і релігії»; «право на охорону здоров’я»; «право заснувати сім’ю (вступити в шлюб)»; «право на соціальне забезпечення».

Висновок. Із цього переліку не можна вилучити жодного пункту, всі вони необхідні для повноцінного життя людини.

 

 

 

Формування понять

Універсальні права — належать усім людям в усіх ситуаціях.

Природні права — належать людям від народження тільки тому, що вони люди.

Невідчужувані права — не можна людину довільно позбавити прав.

Робота з таблицею

· Ознайомтесь з міжнародними документами про права людини (перелік подається) і заповніть таблицю «Класифікація прав людини».

Громадянські (особисті)	Політичні	Соціальні	Економічні	Культурні

Перелік документів про права і свободи людини

✵ Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

✵ Пакт про цивільні і політичні права від 19 грудня 1966 р.

✵ Конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього від 30 листопад 1973 р.

✵ Конвенція проти катувань та інших нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 р.

✵ Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р.

✵ Конституція України від 28 червня 1996 р.

Робота з текстом

· Опрацювати тексти і виконати завдання.

1. Визначте, у чому полягає небезпека у відносинах між владою і людиною.

2. Чи згодні ви з висловленими думками?

Текст 1

Деякі особи, опинившись біля керма влади, почали порушувати права людини і чинити свавілля: вбивати неугодних, позбавляти власності тих, хто їх не влаштовував. Так народилося свавілля, що суперечить вихідного стану права (Джон Локк).

Текст 2

У суспільстві завжди з’являлися люди, що виступали проти... тих, хто перебував при владі. Так виникало інакомислення, яке не влаштовувало тих, чиї позиції піддавалися критиці. Тому влада завжди переслідувала інакомислячих. Надалі з них створюється правозахисний рух. Важливо зрозуміти, що правозахисники «завжди готові прийти на допомогу тим, кого переслідують (навіть якщо це люди не поділяють їхні переконання). Головне — відстояти права особистості, захистити її гідність, сформувати огиду. до будь-яких проявів насильства.

Учитель. Захист прав людини здійснюють:

✵ суди;

✵ правозахисні організації;

✵ Уповноважений з прав людини;

✵ Європейський суд з прав людини;

✵ Інститут верховного комісара ООН з прав людини і справ біженців.

Формування понять

Права людини — це визнані й гарантовані державою можливості дій (правомочності) людини в описаній, зазначеній у законі сфері.

Свободи людини — сфери, галузі діяльності людини, у які держава не повинна втручатися.

Обов’язки — це заходи суспільно необхідної поведінки людини.

Висновок. Права людини є загальними, невід’ємними і неподільними. Вони повинні бути гарантовані кожному, незалежно від національної приналежності, релігії, статі, віку та здібностей. Закони правової держави повинні гарантувати громадянам ці невід’ємні права, які належать їм від народження.

Виступ учня

Повідомлення учня, який отримали випереджальне завдання .

Учень : Козацьке право на Запорожській Січі

Козацьке звичаєве право — сукупність норм поведінки, вироблена у процесі виникнення козацтва та перетворення його на велику суспільну групу (XVI—XVIII ст.). Застосовувалося в діяльності національних військово-адміністративних і судових установ. Особливого поширення набуло в побуті запорожців, а також козацьких формувань Ліво та Правобережжя, Слобожанщини, згодом у південних районах. Для козаків ним передбачалися так звані «вольності». За умов монархічної форми правління козацьке звичаєве право на території України поступово звелося нанівець. Окремі його норми зафіксовані у «Правах, за якими судиться малоросійський народ», «Екстракті малоросійських прав» (1767) та інших збірках нормативних актів^.

Кримінальне право козаків

Серед покарань за злочини у Запорозькій Січі зокрема існували наступні:

— Злочини проти життя: найтяжчим вважалося вбивство козаком козака, за здійснення якого обвинуваченого закопували в землю живцем разом із своєю жертвою. За стародавнім козацьким повір'ям вважалося, що під землею жертва вічно буде душити свого кривдника, адже вбивцю зв'язували і клали під труну;

— Злочини проти здоров'я: завдання тілесних пошкоджень у нетверезому стані із застосуванням зброї інколи каралося переламуванням однієї ноги. За більшу провину переламували руку і ногу, що фактично означало відлучення від козацького ремесла;

— Військові злочини: дезертирство, програш бою, ухиляння від зайняття посади, на яку козака обрало товариство, пияцтво під час походу. За здійснення протиправних діянь цієї категорії на злочинця очікувала смертна кара. Нетверезих під час морського походу викидали за борт, а під час сухопутного маршу прив'язували до коня і ганяли по степу, доки винуватець не помирав;

— Майнові злочини: крадіжка, розбій, неповернення боргу. У залежності від об'єкта зазіхання розрізнялися крадіжка особистого майна та майна всього запорізького товариства. У останньому випадку обвинуваченого очікувала смертна кара. Неповернення боргу тягнуло за собою приковування до лафету гармати. Винний звільнявся лише в тому разі, коли повертав борг, або хтось із родичів чи друзів ручався за нього.

Кара на смерть у Запорозькій Січі мала досить різновидів. Серед простих — обезголовлювання, розстріл та повішення. Останній вид покарання, як правило, застосовувався до рецидивістів. Мали місце повішення козака догори ногами та ребром за гак. У такому положенні небіжчик продовжував перебувати до того часу, поки кістки не опадали на землю. Інколи застосовувалося посадження на палю. Для того, щоб стратити злочинця, його піднімали кілька осіб і насаджували на штир. Під вагою свого тіла засуджений повільно конав. Зняти небіжчика ніхто не мав права під загрозою смерті.

Найбільш поширеним покаранням серед козаків було приковування злодіїв до ганебного стовпа і забивання буковими киями осіб, що здійснили конокрадство, пограбування купців, порушували військову дисципліну. Винного прив'язували до стовпа і тримали в такому положенні, доки він не помирав. Муки засудженого збільшувалися, бо кожен, хто проходив мимо, міг бити прикутого киями. Процедура, як правило, закінчувалася смертю від фізичних страждань або забиванням людини. Майно загиблого передавалося усьому товариству. Існували також покарання, що спрямовувалися на обмеження козацьких вольностей. Так, за вчинення дрібних правопорушень передбачалося обмеження певних прав, зокрема накладалася заборона обіймати виборних козацьких посад. Тілесно карали переважно за майнові, економічні провини, а на смерть — за злочини проти особистості.

При всьому розмаїтті каральних санкцій звичай не передбачав судових виконавців, а в разі страт — катів. Оскільки лицарству не личило бруднити руки кров'ю беззбройної жертви страта доручалася іншому засудженому на смерть. Якщо ж такого на момент страти не було, то суд відкладав виконання вироку до того часу, поки до в'язниці не потрапляв новий звинувачений.

Гетьманщина

За часів Гетьманщини на основі звичаєвого права Федором Чуйкевичем було укладено збірку «Суд і Розправа» котрою користувалися при винесення вироків судових рішень.

Метод «Мозковий штурм»

Перегляд відеоролика «Історія прав людини» (https://www.youtube.com/watch?v=QP65Jshe2I4 )

· Якими правами ми володіємо?

Орієнтовна відповідь

✵ Цивільні і політичні права (права першого покоління);

✵ соціальні, економічні та культурні права (права другого покоління);

✵ колективні права (права третього покоління).

IV.ПІДСУМКИУРОКУ                                                                                                                                 Метод«Відкритиймікрофон»                                                                                                      1.Поміркуйте, чи могло б неухильне дотримання «золотого правила моральності» забезпечити безконфліктність людських відносин.                                                                                                   2.Як, на ваш погляд, співвідносяться між собою природні права та права, що встановлені суспільством або державою?                                                                                                       3.Наведіть приклади відомих вам порушень прав людини в роки Другої світової війни, під час інших війн та збройних конфліктів.

4. «Порядним є той, хто своє право вимірює своїми обов’язками» (Лакордер). Чи згодні ви з твердженням? Чому? Сформулюйте своє ставлення до прав та обов’язків.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Напишіть твір за темою «Я — громадянин Європи» .