Ейдетика на уроках в початкових класах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Стеценко

Людмила Іванівна

 

 

 

 

 

Вступ

 

... Найголовніше — мотивація навчання,ставлення дітей до навчальної діяльності як до привабливої праці, що дає задоволення і радість розвитку її усіх внутрішніх сил.

Віктор Шаталов

Стрімкий розвиток суспільства, швидка зміна технологій у всьому світі зумовлює необхідність удоско­налення освітньої системи.

Завдання сучас­ної школи — не вчити, а навчити, підготува­ти людину мислячу, яка має не лише знання, а й уміє творчо використовувати їх у житті. Тому актуальною проблемою є пошук нових, нестандартних форм, способів і прийомів на­вчання. Як засвідчує досвід, навчання - має бути цікавим, без напруження. Адже сприймається і запам'ятовується лише та інформація, яка за­своюється із задоволенням.

Саме таку методику пропонує школа ейдетики, у якій найголовні­ше — гра, уява, вільна фантазія. Застосовуючи методи ейдетики, ми підключаємо інші від­чуття: тактильні, рухові і навіть смакові! Таким чином відбувається розвиток усіх видів пам'яті і як наслідок — ефективність навчання поліп­шується.

Впровадження цієї методики в Україні здійснює Євген Антощук, почесний доктор педагогічних наук – засновник «Української школи ейдетики «Мнемозина». Він зазначає, що вміння дорослого «спускатися» до рівня дитини, тобто бачити яскраво, вміння дивуватися, фантазувати – це і є ейдетика.

Методи ейдетики пробуджують активну розумову діяльність кожної дитини, зацікавленої самим процесом навчання, а також надають учневі «інструмент» для швидкої активної обробки навчального матеріалу, його запам’ятовування та миттєвого згадування в потрібний час.

Відвідавши майстер-класи Євгена Антощука та Григорія Чепурного, можу з упевненістю сказа­ти, що школа ейдетики пропонує новий підхід до навчання, який варто використовувати вчи­телям, які хочуть підвищити результативність навчання, розвинути пам'ять, уяву, мислення, увагу дітей, сформувати всебічно розвине­ну особистість, а також позитивне ставлення до навчання.

 

 

 

 

 

 

Величезна вона, ця сила пам'яті, Господи, надто велика! Це святи­лище обсягу незбагненного!

Августин Аврелій (387-430 pp.)

 

Численні експерименти довели, що довготривала пам'ять людини пов'язана тільки з її уявою.

Сучасна педагогічна практика спрямована здебільшого на заучування, а не навчання, тобто на знання, а не на вміння і навички; на експлуатацію інтелекту та пам'яті, а не на їх розвиток.

Під    час    вивчення елементів ейдетики   реалізуються    навчальні,    розвивальні,    пізнавальні,    виховні    та психологічні цілі.

Навчальні цілі формують навики та вміння працювати з інформацією, які дають можливість:

• формувати вміння учнів ефективно і самостійно вчитися;
• швидко і точно виконувати розумово-творчі операції, зумовлені стійкістю уваги та розвиненою пам'яттю;
• поповнювати  активний  лексичний  запас  учнів,  швидко  й  оригінально  оперувати невербальними та вербальними асоціаціями;
• закріплюють основні компоненти уміння вчитися - самостійно-осмислено.

Розвивальні цілі - розширюють творчі можливості дитини завдяки гармонійної роботи лівої і правої півкуль головного мозку:

• формують творчий підхід учнів до будь-якого інформаційно-навчального матеріалу, використовуючи при цьому особисті природні здібності, що надають впевненість в собі та своїх можливостях;
• розвивають вміння учнів сприймати інформацію так, як ми робили це в дитинстві: не напружуючись, граючись, легко та із задоволенням.

Пізнавальні цілі  - розширюють можливості  кращого пізнання навколишнього світу та себе, завдяки розширеній уяві, стійкій пам'яті й увазі;

• підвищують  самооцінку  дитини   завдяки   результативності   у  навчанні,  створюючи психологічний комфорт.

Виховні цілі передбачають:

• формування особистих характеристик учня, які ґрунтуються на самопізнанні, на вмінні використовувати свої природні можливості.
• здатності конкурувати в навчанні, в першу чергу, з самим собою, завжди виграючи в цьому змаганні.
• з повагою ставитись до творчих можливостей інших учнів, розуміючи, що кожна людина індивідуальна зі своїми неповторними творчими здібностями.

Психологічні цілі вирішуються завдяки:

• створенню ситуації успіху учнів у навчанні та житті;
• вирішенні своїх особистих психологічних проблем, пов'язаних зі страхом, фобіями та психологічними стресами

Застосування методик "Школи Ейдетики" допомагає тренувати та покращувати вміння користуватися своєю пам'яттю. Отже, такий термін як "розвиток пам'яті", взагалі не повинен лунати. Пам'ять кожного з нас є винятковою та чудовою, варто тільки дізнатися про її можливості та навчитися їх використовувати.

Методи асоціацій, в основу яких покладена природна реакція людини на будь-який звук тільки уявою, тобто без слів гарно ілюструє попереднє ствердження. Ці методи дозволяють при сприйнятті будь-якої інформації користуватись тільки власною уявою - уявляти, тобто розуміти. Якраз така уява і є основою довгострокового запам'ятовування, основою навичок швидкого читання, а також ефективного спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

Шановні батьки й вчителі, не варто забувати, що важливою умовою ефективного запам'ятовування є дотримання певних правил:

• Запам'ятовувати треба в доброму настрої й на «свіжу голову», коли ще не настала втома.
• Під час запам'ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом.
• Слід обробляти інформацію для запам'ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціації (смислові й структурні), виділяючи опорні сигнали («вузлики на пам'ять»).
• Потрібно творчо застосовувати ейдетичні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв'язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам'яті.
• Не має поганої пам'яті, а є невміння нею правильно користуватися.
• Коли ваша дитина щось вивчає, налаштовуйте її на уявлення, а не на запам'ятовування.
• Не порівнюйте здібності та успіхи вашої дитини з іншими, акцентуйте увагу на його досягненнях, а не на помилках.
• Не примушуйте дитину щось зазубрювати, а краще разом з нею пограйте з інформацією, використовуючи вправи "Української школи ейдетики".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уяви, щоб запам’ятати.

 

1. Якщо хочете запам’ятати – уявляйте.
2. Усе, що ви побачили, почули, відчули, уже запам’яталося.
3. Не думайте словами, думайте образами.
4. Фантазуйте.
5. Не сваріть себе за невдачі, краще замисліться та зробіть висновки.
6. Хваліть себе навіть за маленькі успіхи.
7. Уроки не вчіть, а вигадуйте та уявляйте з їх приводу щось цікаве, незвичайне, а тому приємне та легке під час пригадування.
8. Не вчіть вірші куплетами, а повністю.
9. Не бійтеся забути, якщо уявили.
10.  Перед тим як заснути, уявляйте себе здоровим, щасливим та розумним.
11.  Прокидайтеся із задоволенням.
12.  Те, що вивчаєте. не повторюйте більше 2 – 3 разів; якщо в цьому є потреба, зробіть це через 2 – 3 години.
13.  Не напружуйтесь, навіть стискаючи кулькову ручку під час записування інформації.
14.  Навчайтеся прийомів школи Ейдетики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"Школа Ейдетики" пропонує новий підхід до ос­вітніх і виховних технологій, який дає змогу кожно­му учневі легко та із задоволенням здобувати знання в будь-якому віці, відчуваючи насолоду від реалізації своїх здібностей, конкуруючи тільки із самим собою вчорашнім і завжди виграючи в цьому змаганні.

Коли я вперше використала ігри за методикою ейдетики, то відразу помітила, як цікаво дітям. Першокласники швидко запам’ятали всі цифри, навіть ті діти, які прийшли не підготовленими до школи. Завдяки вмінню складати та уявляти піктограми, швидко вивчають скоромовки та вірші. Четверта частина класу після уроку знають вірш напам’ять. Діти, які відмовлялися вчити вірші, тепер з цікавістю дивляться на дошку і повторюють  рядки вірша. Учні можуть переказати невеликі тексти.

Молодшим школярам досить складно утримувати уявний образ без його підкріплення. Тому необхідно використовувати графічне зображення поняття – метод піктограм. Цей прийом використовується для збагачення словникового запасу, розвитку мовної активності. Не обов’язково бути художником. Адже треба зобразити лише фрагмент потрібного предмета і головне пояснити це дітям. Піктограми подаємо чорно-білі. Відсутність кольору полегшує обробку інформації мозком.

На перших етапах я допомагала дітям, вчила уяв­ляти, фантазувати, а потім тільки націлювала їх на те, що уявляти потрібно тільки кумедне, веселе, нез­вичне, не слід запам'ятовувати — лише уявляти сло­ва, подумки пов'язувати їх одне з одним у ланцюжок незвичайних казкових подій. Зіткнулася й з тим, що у деяких дітей недостатньо розвинута фантазія, що не завжди їхня уява підказує якийсь кумедний, нез­вичайний перебіг подій.

У своїй роботі я також використовую вправи з досвіду ейдетики, що спрямовані на тренування фо­тографічної пам'яті.

«Вважається, що запам'ятовувати цифри складні­ше, ніж будь-яку іншу інформацію. Водночас немає проблем з деякими цифрами, пов'язаними з нашим приватним життям. Усі числа, які безпосередньо та щоденно стосуються нас, якось самі собою за­пам'ятовуються - номер будинку і квартири, де ми мешкаємо, ціни на продукти щоденного вжитку, да­ти народження членів сім'ї та інше. Як пояснює "Школа Ейдетики", це наша "рідна" інформація, від початку її виникнення, завжди пов'язана з яскравим образом використання, призначення та дією. Тобто ми не робимо зусиль, не намагаємося запам'ятати.

На мою думку, принцип "Школи Ейдетики": "Хочу! Можу! Буду!" стосується як дітей, так і вчителя.

Розділ перший

 

ІГРИ З СЛОВАМИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдяки цьому методу ви повірите у свою можливість пригадувати будь – яку кількість інформації.

Спробуйте запам’ятати 15 слів так, як ви це робили дотепер. Слова можна прочитати 1–2 рази, а потім відкласти книжку та записати їх.

 

1. ШАФА.

2. ХМАРИНКА.

3. ГНІЗДО.

4. КІНЬ.

5. КАПЕЛЮХ.

6. ЛЮК.

7.ФУТБОЛІСТ.

8. ЧАЙНИК.

9. КРИЛА.

10. ОЛІВЦІ.

11. ЗГРАЯ.

12. ПЛЯЖ.

13. СНІГОВИК.

14. ШОКОЛАД.

15. ШКОЛА.

Порівняйте те. що у вас вийшло із списком. Якщо результат вас не задовольнив, не хвилюйтеся – із ним ви порівнюватимете ваші подальші успіхи.

А тепер, будь ласка, прочитайте виділені слова та уявіть написане. Ні в якому разі не намагайтеся нічого запам’ятовувати! Тільки уявіть!

1.ШАФА – уявіть шафу, краще власну.

2.ХМАРИНКА – шафа розчинилася, і звідти випливла хмаринка.

3.ГНІЗДО – на хмаринці знаходиться велике лелече гніздо.

4.КІНЬ – у гнізді зручно влаштувався кінь, але чомусь червоний.

5. КАПЕЛЮХ – кінь приміряє капелюхи; синій капелюх йому сподобався і він залишив його на голові.

6. ЛЮК – ви роздивилися капелюх і побачили, як у ньому відкривається люк.

7. ФУТБОЛІСТ – із люка вистрибнув футболіст.

8. ЧАЙНИК – футболіст чомусь грає у футбол чайником.

9. КРИЛА – у чайника виросли крила, як у літака.

10. ОЛІВЦІ – чайник із крилами став поливати водою олівці.

11. ЗГРАЯ – олівці намокли. Їм це не сподобалося, і вони зібралися в зграю.

12. ПЛЯЖ – зграя олівців прилетіла на пляж.

13. СНІГОВИК – на пляжі лежать сніговими.

14. ШОКОЛАД – усі сніговими ласують шоколадом, перемазалися.

15. ШКОЛА – із шоколадних плиток збудовано школу.

А зараз спробуйте відтворити всі 15 слів, уявляючи ту незвичайну історію, що їх супроводжувала. Якщо щось загубилося у вашій уяві, можна підглянути або прочитати та уявити ще раз.

Спробуйте ще погратися зі словами.  Тільки тепер ви це зробите самостійно.

1. ВАЛІЗА.
2. КРИЛА.
3. СЛОН.
4. ДЖИНСИ.
5. ВИНОГРАД.
6. ВОВК.
7. МОТОЦИКЛ.
8. ПАРКЕТ.
9. КОЗА.
10.  ТРОЛЕЙБУС.
11.  КОСМОНАВТ.
12.  КОЛЕСО.
13.  ДУБ.
14.  КВІТКА.
15.  БАСЕЙН.
16.  ЧАСНИК.
17.  ВЕСЛО.
18.  МАВПА.
19. СОНЦЕ.
20.  КРОСІВКИ.

Прочитайте слово, уявіть його образ, пов’яжіть у своїй уяві з образом наступного і так далі…

Дві умови:

1. Не намагайтеся запам’ятати. Тільки фантазуйте, подумки і без поспіху;
2. У вашій уяві не повинно відбуватися нічого поганого, тільки кумедне, веселе, незвичне.

 

Уявили?

 

Закрийте сторінку і запишіть ці слова в тому самому порядку, намагаючись не підглядати. Якщо ви все зробили правильно, то всі 20 слів відтворяться дуже легко.

Майте на увазі, що не все виходить одразу. Повторіть цю вправу і ви переконаєтесь,що слова відтворяться значно легше.

Зробіть цю гру обов’язковою, щоденною вправою. І за тиждень – два будь – яка кількість слів пригадуватиметься із вражаючою легкістю.

Так можна запам’ятовувати необхідні вам терміни, правила, розповіді, вірші.

Розділ другий

 

 

Ігри «Школи Ейдетики»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ігри «Школи ейдетики» допоможуть будь – кому дуже легко навчитись висловлюватись з будь-якого приводу, узгодять вашу уяву та фантазію з умінням чітко висловлювати, промовляти власні думки, покращать пам'ять та логічне мислення.

 

Гра перша

 

Умови гри: за 60 секунд назвати 60 – 100 будь – яких предметів. Але, якщо називаючи предмети, ви блукатимете очима навкруг себе, то навряд чи назвете більше 30.

Три умови ефективного тренування:

•         Потрібно називати ті предмети, що з’являються у вашій уяві.
•         Деталізувати їх, ніби розглядаючи.
•         Не можна поспішати – це викликає емоційне напруження!

Наприклад: дерево – коріння, стовбур, гілки, листя, кора, бруньки, гніздо;

птах – крила, дзьоб, лапи, голова, пір’я тощо.

Тренуватися потрібно регулярно! Через деякий час ви легко та чітко зможете передати будь – яку думку, переказати все, що уявляєте.

 

 

Гра друга

 

Ця гра допомагає робити кілька справ одразу. Порахуйте, скільки справ одночасно робить водій, а фахівець, що працює за комп’ютером десятьма пальцями? А бабуся, що в’яже шкарпетки?              

Але, на жаль, є дві справи, що поєднуються дуже рідко – це письмо на уроці та паралельне запам’ятовування, тобто уявлення записуваного. Чому?  Усе, що ми робимо добре не супроводжується нервовим напруженням. А тепер візьміть ручку в руку і спробуйте щось написати. Відчули, як напружилися пальці? Ми пишемо , як правило, напружуючи пальці. На жаль, наша уява не спрацьовує. Тому «Школа ейдетики» пропонує метод динамічної відповідності.

У кожну руку потрібно взяти по ручці, що легко пише, та одночасно зобразити правою рукою коло, а лівою – трикутник.

 

 

 

 

Звичайно, перший трикутник буде схожий на коло, а перше коло може мати форму, близьку до трикутника. Розслабте свої руки і спробуйте знову. Незабаром ви з подивом побачите, що робите це легко.

Уже після 4 – 5 тренувань ви легко писатимете, уявляючи про що ідеться.

 

 

Гра третя

 

Фотографічна пам’ять

Кожен із нас знає, що така пам'ять є. Але її вияви здебільшого вважаються фантастичними, притаманними лише деяким представникам «таємних» професій.

Як же тренувати фотографічну пам'ять?

Візьміть сірники або горох та киньте на стіл не більше десяти ( сірників чи горошин ).

Після того, як вони впали, подивіться на них не більше однієї секунди і накрийте аркушем.

А тепер уявіть, як вони впали, порахуйте їх та намалюйте, як вони лежать. Перевірте себе.

Таку вправу можна робити якнайчастіше, збільшуючи кількість сірників чи горошин.

Можна тренуватись біля вітрин магазинів: коли проходите повз вітрину, погляньте на неї. А потім уявіть, що там розташовано.

 

Гра четверта

 

Перед кожним має лежати стос листівок  (календариків тощо), яких ще не бачили (15 –20 штук).

Кожен, перекладаючи листівки, вигадує та уявляє зв'язок між ними та оживляє їх самостійно, мовчки. Потім діти обмінюються листівками  та перевіряють партнера. Потрібно назвати всі листівки у тому порядку, що був під час гри. Перевіряючи, можна підказувати та коментувати.

 

 

 

 

 

 

 

Гра п’ята  (метод Цицерона)

 

Свого часу Цицерон для кращого запам'ятовування використовував власний будинок, розміщуючи тези своїх промов у різних куточках кімнат. Мабуть, звід­тоді і пішло прислів'я: "удома й стіни допомагають". Рекомендую навмисне за­лишати уявні сліди інформації на стінах класу, власної оселі, добре знайомої місцевості тощо, за­повнюючи цю уявну дію елементами фантазії, прита­манної ейдетиці.

 

Гра з цифрами за методом Цицерона.

1. Уявіть, що ви взяли відерце з синьою фарбою і на дверяхкласу написали 2. Потім змінили фарбу на білу та широким пензлем написали на шафіцифру 15, яка буде значно більша за попередню цифру. А от нове число 38 напишемо солодким медомна стіні. Цвяхом нашкрябаємо на партіцифру 741.На підлозі вологим пальцемзобразимо число 55. Величезну 4 напишемо на склі сметаною. Подивимось на стелю. Чом би не намалювати на ній блакитною фарбою 69? Але обережно, щоб фарба на голову не накрапала. Число 71 напишемо на дошці зубною пастою.

 

2. Тепер спробуємо ще раз пройти цим маршру­том і назвати всі уявні числа.

Така гра з цифрами подобається дітям. Вони із за­хопленням залучаються до складання таких "маршру­тів", їхня уява безмежна! Ця гра мобілізує уяву та увагу дітей, що так необхідно на уроці.

 

Гра зі словами за методом Цицерона.

1. Спробуємо незвичайно та яскраво розташову­вати образи слів. Головне послідовність "мандрів­ки". Уявіть шо:

Ведмідь— лежить на порозі.

Календар — чомусь висить на ручці дверей і не знімається.

Криниця— викопана біля дошки.

Диван - стоїть замість парт і вам зручно сидіти.

Килим— висить на стелі.

М'яч — замість лампочки.

Гаманець — повний грошей, підвішений до вимикача.

Кисіль— розлився на підлозі.

Цибуля— у вас в портфелі замість книжок.

2. Подумки прогуляємося "маршрутом" і позніма­ємо образи слів.

Така щоденна забава дає змогу дітям легко уявля­ти все те, що записувалося на дошці чи читалося з підручника на будь-якому уроці або те, що вони са­мі написали в зошиті.

За допомогою методу Цицерона можна переказувати тексти усно або писати письмовий переказ.

 

 

Гра шоста (листівка + шум)

 

У кожного учня на парті набір листівок з 10 штук. На аудіокасеті запис 10 шумів ..

1. Взятилистівку в руки.
2. Оживити картинку у своємуподанні.
3. Прослухати шум на касеті і яскравопов'язатийого з зображенням на зображенні.
4. Відкластилистівкувбік.
5. Взятинаступну картинку.
6. Повторити цикл з 2 по 5, поки не закінчатьсялистівки.

Працюючи за цим алгоритмом, діти, граючись, тренують зорову і слухову пам'ять.

- А тепер, граємо навпаки, прослухали шум і пригадали, уявили відповідну цьому шуму картинку, розкажіть своєму сусідові, що на ній зображено.

 

Розділ третій

 

Ігри з цифрами та числами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запам’ятовувати цифри складніше, ніж будь – яку іншу інформацію. За правилами « Школи ейдетики» дитина швидко запам’ятає цифри тоді, якщо «розфарбує» цифру в своїй уяві, перетворить її на якийсь образ, який вона їм нагадує.

Візьмемо одиницю. Припустімо, що це казковий хлопчик – Буратіно. Одразу розширимо шкалу образів та уявімо, що будь – який казковий герой може уособлювати одиничку.

 

Двійка нагадує лебедя, отже, всі птахи можуть бути двійками.

 

 

 

 

 

 

 

Отже, у нас з’явився Буратіно та лебідь, обидва живі, і в числі 12 вони мають спілкуватися таким чином, щоб не переплутати це число з числом 21.

У моїй уяві – Буратіно гребінцем розчісує пір’я у птаха, а той крутиться перед дзеркалом. У числі 21 я уявляю, як лебідь, у якого шашки на крилах, бо він – таксі. Везе на собі нашого казкового хлопчика на прогулянку. ( У вашій уяві може відбутися щось інше.)

З’явилася трійката перетворилася на двогорбого верблюда, якщо його перекинути, а оскільки для нас ця тварина екзотична, то всі нетипові для нашої місцевості тварини ( слон, носоріг, гіпопотам і т. д.) теж можуть слугувати нам за трійку.

 

 

Тепер пограємося з числами 23 та 32.Мабуть, якщо ми уявимо велетенського лебедя,що везе на собі маленького верблюда, який у цей час плюється  (бо невихований), а лебідь робить йому зауваження, то це й буде 23.

А от 32 – це вже зовсім інша історія. Верблюд,як кажуть,корабель пустелі, а лебідь сидить на ньому, крила розпустив – править за вітрила.

Тепер оживимо четвірку.

 

Четвірка схожа на стілець, що стоїть догори ногами. Отже, усі меблі можуть бути четвірками, навіть холодильник.(Усі меблі в нашій грі, як у мультику, можуть розмовляти, стрибати, танцювати тощо.)

Пограємося з числом 34. Уявимо, що в нас у квартирі на канапі влаштувався верблюд.

Тепер уявіть, що відчиняється холодильник. А в ньому – верблюд сховався від спеки. Тут не можна не впізнати число 43.

А зараз перетворюємо п’ятірку.

 

 

Тут узагалі все дуже просто. Малюємо п’ятірку та домальовуємо ще два елементи – вийшло яблуко. Значить, будь – які фрукти (персики, абрикоси тощо) можуть бути п’ятірками.

Граємося з числом 45. Уявіть, що на стільці ростуть яблука, які миттєво дозрівають, стрибають до кошика.

А якщо ми розріжемо велетенський персик, а в ньому замість кісточки -  красива шафа, то, це, звичайно, 54.

Шість,за правилами  нашої гри перетвориться на чайник, ми тільки домалюємо носика. З цього часу весь посуд схожий на шістку.

А тому 56 – це казкове яблуко, у якого є руки й ноги. Воно ганяється за чайником.

65 – яблуко, що підіймається драбиною до отвору чайника і стрибає в нього, бо живе там.

 

Сім , це -  прапорець.

 

Уявіть,як чайник святкує свій день народження, прикрасивши себе прапорцем. Це буде число 67

А якщо прапорець тягне за собою чайник, то це число76.

З приводу цифри 8 – моя фантазія підказує мені сніговита чи окуляри.

 

 

 

 

 

 

Щодо 78, уявіть зафарбованого сніговита, який лізе на прапор, щоб його перефарбувати. А 87 – сніговик міняє носа – моркву на прапорець.

 

Дев’ятку уявімо китом або парасолькою.

 

 

 

 

Сніговик, що грає парасолькою у футбол – це 89, а от парасолька у сніговика на голові замість відра – це 98.

 

Із цифр залишився нуль. Я впізнала у ньому м’яча чи бублика.

 

 

 

 

 

Ми з вами «оживили» всі цифри. Гра з цифрами потрібна для розвитку фантазії, уяви, уваги, що є складовими пам’яті. Вона дає можливість привчатись уявляти числову інформацію у незвичайному та цікавому вигляді, а тому легко, не напружуючись, пригадувати її.

Граючись з цифрами можна перетворити кожну з них на образ, який вона нам нагадує. Вірши­ки до кожної цифри виникають самі собою, як допов­нення. Вивчення кожної цифри починається з магіч­них слів: "Уявіть собі!"

Ось один Буратіно в тата син.

Двійка — лебідьвипливає,шию гарно вигинає.

Три — верблюд з горбом іде й на спині

чотиристільці несе,

дітям яблук п'ять дає.

Шість — чайник весело гуде.

Сім — прапорець в руках несе.

Вісім — окуляри одягає.

Дев'ять — кит фонтан пускає.

Нуль — це бублик дітворі або м’ячик у дворі.

Після того, як ми "оживили" всі цифри, то надалі не виникає проблеми у відтворенні та запам'ятову­ванні чисел різних розрядів.

 Наприклад: 653 — чай­ник (6) бавиться з яблуком (5), підкидає його носи­ком у повітрі. Раптом воно падає на верблюда (3). Таким чином, можна відтворювати будь-який число­вий ряд, вчити таблицю множення тощо. Головне — уявляти власну казку, яка має розвиватися за прин­ципом ланцюжка: перша дійова особа спілкується тільки з другою, друга — тільки з третьою, третя — з четвертою і т.д. Усі події мають бути незвичайними, яскравими й веселими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ четвертий

 

Ігри з                                       іноземними словами

 

 

 

Як навчити дитину та й дорослого легко, без напруження, вивчити іноземні мови.

«Школа ейдетики» допоможе і у цьому питанні. Як ви вже зрозуміли, вивчаючи іноземні мови, потрібно вигадувати щось смішне, цікаве, незвичайне, тобто вносити у навчальний процес елементи гри.

 

Ми граємося у гру з в’єтнамськими словами.

ZE (зе) – коза.Уявіть козу, пофарбовану як ЗЕбра.

SAO (шау) – зірка. Зірки, як величезні кулі катаються у Шафі.

CANH (кань) – суп. Суп, зварений з тКАНини.

TAI (тай) – вухо.Вуха віТАЮться, знімаючи капелюха.

Усе це моя фантазія. Ваша буде іншою і головне – вашою.

 

А тепер пограємося з англійськими словами.

 

SHIP- корабель. Корабель з ШИПами дуже колеться, не може сісти.

 

SHOE-  ботинок,туфля.ШУмить туфля.

 

SHORE– берег.   Весь берег устелений ШОртами.

COCK – півень. Півень працює КОКом на кораблі.

SPOON – ложка. СПУН – це той, що багато спить, і, уявивши як він спить у ложці, ви ніколи не забудете це слово.

Розділ п’ятий

Метод піктограм

 

Молодшим школярам досить складно утримувати уявний образ без його підкріплення. Тому необхідно використовувати графічне зображення поняття – метод піктограм. Цей прийом використовується для збагачення словникового запасу, розвитку мовної активності. Не обов’язково бути художником. Адже треба зобразити лише фрагмент потрібного предмета і головне пояснити це дітям. Відсутність кольору полегшує обробку інформації мозком.

Наприклад:

 

 

 

 

Вже зима в дорозі

О.Бочемський

Спить під листям їжачок,
Під камінчиком –жучок,
Дідусь – під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скрипучім возі.

 

 

 

 

   

 

   

     ХОМКА

У Дем’яна жив хом’як. Звали його Хомка. Їв Хомка моркву, буряк. Гриз сухарики. Щоки у Хомки роздувалися. З’їдав усе і зникав. А за шафою він зробив комору. Туди він носив їжу про запас.

 

Завдяки вмінню складати та уявляти піктограми, учні легко запам'ятовують будь-який текст на уроках читання,   природознавства.   Потім, дивлячись на піктограму, учні слово в слово відтворювали текст, бо поки вони малювали значок, інформація, з якою він у дітей асоціюється, у нього вже була закладена. Пізніше, коли ця навичка буде відпрацьована, достатньо піктограму побачити в сво­їй уяві і вся інформація надійно збережеться в пам'яті. Цим методом піктограм я користуюся для написання переказів. Вони виходять у більшості дітей докладні й послідовні

 

Із власних спостережень за дітьми, я переконала­ся, що розвивати й використовувати ейдетичні здіб­ності цікаво й потрібно. Фантазія дітей така унікаль­на, яскрава, часом відкривається з несподіваного боку, змушуючи вирувати нашу уяву. Та й кілька хвилин на уроці здорового, доброго гумору підвищу­ють бажання працювати як учителя, так і учнів.

Не бійтеся творити, вигадувати і фантазувати – і ви та ваші діти отримають велике задоволення від самого процесу здобуття знань.

 

 

 

 

Використана література:

 

1. Антощук Є.В. Швидка педагогічна допомога від «Української Школи Ейдетики». 8 уроків з техніки ефективного запам’ятовування будь-якої інформації. – Вінниця, 2002.
2. Антощук Є. В. Знакомтесь, Ваша память. — К.: Вирій, 2005.
3. О.Калачникова. Практика ейдетики. - Шкільний світ: Початкова освіта № 3, 2006 р.
4. Чепурний Геннадій.  Мнемотехніка. Технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти. – Тернопіль. Мандрівець, 2014
5. Бесєдіна А. Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня // Рідна школа. – 2009. – № 2-3. – С. 61-62.
6. Эйдетика: до пяти и старше (Из газеты «Зеркало Недели») [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://bc-eydetica.narod2.ru/zerkalo_nedeli.html