ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ТА ПРОФІЛАКТИКА ВИНИКНЕННЯ СЕРЦЕВО – СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКОЛЯРІВ

Про матеріал

Обґрунтувати гігієнічні підходи до профілактики негативного впливу соціальних факторів; аналізі чинників що сприяють розвитку серцево – судинних захворювань у сучасних школярів

Перегляд файлу

Міністерство освіти та науки України

Департамент освіти та науки Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницьке територіальне відділення МАН України Могилів-Подільське наукове товариство «Мала академія наук»

Відділення : біологія

Секція : валеологія

ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ТА ПРОФІЛАКТИКА ВИНИКНЕННЯ СЕРЦЕВО – СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКОЛЯРІВ

Роботу виконав:

учень 11 класу

Серебрійської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

Власов Дмитро Олександрович

Науковий керівник: Ковальська С.А.

ТЕЗИ НАУКОВОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:

«ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ТА ПРОФІЛАКТИКА ВИНИКНЕННЯ СЕРЦЕВО – СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКОЛЯРІВ»

Власов Дмитро Олександрович

Вінницьке територіальне відділення МАН України Могилів-Подільське наукове товариство «Мала академія наук»

Серебрійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 11 клас

Науковий керівник: Ковальська С.А., вчитель біології

Актуальність. Впродовж останніх років відмічається зростання серцево-судинної патології у школярів. Профілактика розвитку серцево-судинних захворювань повинна починатися у дитячому віці та спрямована на виявлення факторів ризику серцево-судинної патології.

Мета: обґрунтувати гігієнічні підходи до профілактики негативного впливу соціальних факторів; аналізі чинників що сприяють розвитку серцево – судинних захворювань у сучасних школярів

Завдання: дати характеристику стану здоров’я школярів та його динаміки протягом навчання в школі; дослідити якість життя, пов’язану зі здоров’ям, школярів як індикатора впливу факторів соціального середовища; вивчити вплив способу життя та психоемоційний стан на серцево – судинну систему; обґрунтувати вплив здорового способу життя як одного із факторів зміцнення функціонального стану серцево-судинної системи;

За даними дослідження зроблено висновки про те, що зниження резервних можливостей організму, зокрема серцево-судинної системи спостерігається у дітей які не дотримуються оптимального режиму харчування, ведуть малорухливий спосіб життя, мають шкідливі звички, мають конфлікти у класному колективі. Для поліпшення стану серцево-судинної системи школярів слід знизити вплив негативних соціальних чинників шляхом впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчально-виховний процес, зокрема на уроках фізичного виховання і основ здоров’я.

ЗМІСТ

Вступ	3
РОЗДІЛ 1. Функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів та їх профілактика
1.1. Головні підходи у профілактиці серцево-судинних захворювань…………………………………………………..	5
1.2. Здоров’язберігаючі технології та стан освіти…………..	9
1.3. Фізична культура і раціональне харчування важливий фактор зміцнення здоров’я і підвищення працездатності школярів………………………………………………………..	12
РОЗДІЛ 2. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи сучасних школярів
2.1. Проведені дослідження рівня захворюваності на хвороби серцево-судинної системи…………………………..	16
2.2. Результати досліджень функціональних резервів серцево-судинної системи серед школярів…………………...	18
2.3. Робота серцево – судинної системи в залежності від соціальних чинників……………………………………………	25
Висновки ………………………………………………………	30
Список використаних джерел ……………………………..	31
Додатки ………………………………………………...............	32

ВСТУП

Суттєвий вплив на здоров'я школярів мають серцево-судинні захворювання, виникнення та прогресування яких визначається зростанням впродовж останніх років. З точки зору гігієни дуже важливо забезпечити умови, необхідні для нормального розвитку і діяльності дитячого серця. Перенавантаження дитячого організму, стресогенні ситуації, організація навчального процесу без урахування гігієнічних вимог, поширення шкідливих звичок, порушення правил прийому їжі, гіподинамія, та інші негативні фактори призводять до початку функціональних порушень, а згодом до формування органічних патологій серцево – судинної системи. Профілактика розвитку даних захворювань повинна починатися у дитячому віці. Де заходи мають бути спрямовані на виявлення факторів ризику серцево-судинної патології.

Тема даної роботи «Фактори ризику розвитку та профілактика виникнення серцево – судинних захворювань школярів»

Мета:

Обґрунтування гігієнічних підходів до профілактики негативного впливу соціальних факторів на якість життя, пов’язану зі здоров’ям та стан здоров’я школярів;
Проаналізувати чинники що сприяють розвитку серцево – судинних захворювань у сучасних школярів

Завдання:

- Охарактеризувати стан здоров’я школярів та його динаміку протягом навчання в школі.

- Дослідити якість життя, пов’язану зі здоров’ям, школярів як індикатора впливу факторів соціального середовища.

Вивчити вплив способу життя та психоемоційний стан на серцево – судинну систему;
Обґрунтувати вплив здорового способу життя як одного із факторів зміцнення функціонального стану серцево-судинної системи.

На даний момент спостерігається тенденція до збільшення хвороб серцево – судинної системи дітей та підлітків в 2 - 3 рази.

За результатами різних досліджень автори Я.Л. Кравчук , В.Н. Платонов, Н.C. Полька виявили основний фактор ризику функціональних розладів серцево-судинної системи, а саме зниження рівня рухової активності. Що викликає зниження адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, дисфункцію вегетативних відділів нервової системи і загальну реакцію організму на не дозоване перенапруження як фізичне так і психічне.

Таким чином, профілактика найбільш поширених хвороб серцево-судинної системи у сучасних школярів потребує врахування особливостей функціонального стану серцево-судинної системи в навчальному процесі.

Здійснюючи дослідження в даному напрямку об’єктом дослідження виступає функціональний стан серцево-судинної системи сучасних школярів.

Предмет дослідження: взаємозв’язок функціонального стану серцево-судинної системи із способом життя сучасних школярів.

Дослідження проводились серед учнів 5 – 11 класів Серебрійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Для реалізації поставленої мети і завдань використовувалися такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел; статистичний метод для обробки даних щодо рівня захворюваності на хвороби серцево-судинної системи; метод пальпації для визначення ЧСС; індекс Робінсона та проба Руф’є для визначення резервних можливостей серцево-судинної системи; проба Мартіне-Кушелевського для оцінки відновних процесів серцево-судинної системи при навантаженні; тестування за опитувальником "Соціальні чинники і захворювання серцево-судинної системи ".

Здійснюючи аналіз результатів дослідження застосовувалися наступні методи: математична обробка, якісний та порівняльний аналіз.

Дані, що були виявленні в ході дослідження можуть бути використовуватись при викладанні біології і основ здоров’я, при проведенні виховних годин і батьківських зборів.

РОЗДІЛ 1. Профілактика функціональних порушень серцево – судинної системи у дітей підліткового віку

. Головні підходи у профілактиці серцево-судинних захворювань

Відомо, що найкращий спосіб запобігти розвитку будь-якої хвороби полягає в виявленні та усуненні її причини.

Профілактика серцево-судинних захворювань ґрунтується на виявленні та усуненні факторів ризику їхнього розвитку. Вона передбачає:

- інформування широких верств населення про фактори ризику й можливості їхнього усунення;

- виявлення осіб з підвищеним ризиком розвитку і проведення серед них профілактичних заходів;

- формування здорового способу життя, боротьбу з палінням і зловживанням алкоголем;

За період навчання в школі школярі зазнають позитивних та негативних емоційних впливів, що часто призводять до емоційних перенавантажень. Що зумовлюється значною кількістю стрес-факторів: високий динамізм і нестача часу; інформаційні перенавантаження; непорозуміння з однокласниками, вчителями і батьками, та ін. У результаті безперервної дії цих факторів механізми адаптації організму, що склалися раніше, у нових умовах відстають від вимог життя. А це, у свою чергу, викликає значний ступінь фізичної і психоемоційної перенапруги організму школяра, що негативно впливає на всі функціональні системи організму, особливо на серцево-судинну. Психоемоційні навантаження є найпоширенішою причиною стресу .

Стрес — це реакція організму на оточення. Він є свідомою, емоційною або фізіологічною реакцією людини на подразники, труднощі та небезпеку, що є у нашому житті. Тобто стресів є стільки ж, скільки і факторів, що їх викликають. Під час сильного стресу (дистресу), спостерігається порушення, або ж розлад психофункціональних систем. Причому в окремих випадках це призводить до погіршення здоров'я — формуються серцево-судинні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту, а також синдром хронічної втоми, основними симптомами якого є головний та м’язовий біль, порушення пам’яті, сонливість, швидке стомлення .

Та все ж, помірні за силою дії та тривалістю стреси потрібні для тренування нервової, серцево-судинної, ендокринної, дихальної та інших систем організму, що сприяє стимуляцію їхї активності, підтримує життєдіяльність на оптимальному рівні. Та чим більша вірогідність розвитку дистресу, який сприяє розвитку порушень психофункціонального стану організму. Саме тому в умовах сучасного життя досить важливим фактором збереження здоров'я є підвищення стресостійкості.

Потяг до куріння тютюну виникає у тому віці, коли значний вплив можуть зробити школа, батьки і громадськість. Оскільки тютюнопаління - це звичка, яка формується під дією засобів масової інформації, наслідуванні дорослих та дотриманні "модних тенденцій", то і способи боротьби з нею повинні бути відповідними. Головним способом профілактики тютюнопаління серед школярів повинен бути приклад їхніх батьків і загалом дорослих, які їх оточують.

У нашій країні з кожним роком збільшується кількість підлітків, які вживають алкогольні вироби, зокрема слабоалкогольні напої. Це стало вже національною проблемою. Для профілактики алкоголізму серед молоді можна використати два таких захисних механізми:

виховання в молоді твердого переконання у шкідливості алкоголю, аморальності його вживання;
формування критичного відношення до алкогольної ейфорії, приведенні доказів, що алкоголь — це наркотик, який призводить до порушень психіки та антисоціальної поведінки .

Дитина стає дорослішою, коли починає усвідомлювати важливість збалансованогота регулярного харчування, фізичного навантаження, уміння раціонально розприділяти власний час. Проте не зважди вибір дитини приносить їй користь. Зростаюча кількість обов’язків підлітка і свобода вибору, заставляють розставляти пріоритети не на користь здорового харчування. Обираючи порушення режиму дня, прийому їжі, малорухливий спосіб життя діти часто позбавляють себе необхідних організму вітамінів і мінералів, відсутність якиї є згубним для здоров’я .

Тільки особистий приклад батьків, або осіб які приймають участь у вихованні дитини допоможуть їй виробити навички здорового харчування, які залишаться знею на все життя.

Також важливим моментом є прищеплення дитині можливості самостійно приймати свідомого рішення щодо вибору корисних продуктів харчування. Адже вплив холестерину який негативно впливає на розвиток захворювань серцево-судинної системи, міститься у високому рівні в продуктах фаст – фудах, які полюбляють діти. Харчовий холестерин (яйця, м'ясо, сир, молочні продукти), навпаки безпечний, звичайно ж за умови помірного вживання. А ось разом з гамбургерами ми споживаємо зовсім інший вид холестерину, який приносить реальну шкоду здоров'ю. Неварто також забувати, що стреси також можуть викликати збільшення кількості холестерину в організмі. Важливе значення має не тільки склад їжі, але й характер харчування. Ми їмо нерегулярно, великими порціями, часто всього один – два рази на день. Варто зрозуміти одне, що зменшення маси тіла можна досягнути і утримати лише тоді, коли кардинально змінити стиль життя і харчування.

Отже, щоб підтримати здоровий стан серцнво – судинної системи необхідна регулярна фізична активність (мінімум протягом 30 хвилин щоденно), та фізична активність протягом 1 години кілька разів на тиждень сприяє підтримці нормальної ваги. Адже згідно досліджень, в дітей, які регулярно виконують фізичні вправи, ризик серцевих захворювань значно менший порівняно з дітьми, які ведуть малорухливий спосіб життя.

Таким чином, знання факторів ризику необхідне для профілактики серцево-судинної патології. В будь-якому віці 80% випадків захворювань серцево-судинної системи можна попередити шляхом:

1)підвищення стресостійкості організму дітей та молоді;

2)формування в дітей та молоді мотивації на здоров’язберігаючу поведінку, виховання твердого переконання у шкідливості алкоголю та сигарет, аморальності їх вживання;

3)обирати для себе і своєї родини раціональне харчування, контролювати масу тіла, зменшити споживання солі і цукру, вживати більше круп, овочів, фруктів;

4)щодня мінімум 30 хвилин займатися фізичними вправами.

Здоров’язберігаючі технології та стан освіти.

Здоров’я – це безцінний дар природи, який дається, на жаль, не назавжди, його потрібно берегти. Але здоров’я людини багато в чому залежить від неї самої, від способу її життя, умов праці, харчування її звичок.

Серед хвороб, на які страждають наші сучасники найбільш небезпечною є захворювання серцево-судинної системи. Серцево-судинна система забезпечує кровообіг організму, а значить живлення і дихання всіх органів. Ось чому захворювання серцево-судинної системи відображається на пониженні функціональної діяльності всього організму. Одночасно понижуються творчі здібності та працездатність людини.

За даними вибіркових досліджень 36,4% учнів загальноосвітніх шкіл України мають низький рівень фізичного здоров'я, 33,5% - нижче за середній, 22,6% - середній і лише 6,7% - вище за середній, а 0,8% - високий.

За даними досліджень, лише 10% випускників шкіл можуть вважатися здоровими, 40% мають різноманітну хронічну патологію. У кожного другого школяра виявлено сполучення кількох хронічних захворювань.

Саме від створених умов навчання, харчування, рухової активності, правильного чергування навантаження та відпочинку, умов сімейного виховання залежить здоров’я учнів школи.

Надзвичайно шокуюча ситуація в школах, які мають акцент на профільному та до профільному навчанні, де навчальний процес характеризується підвищеною інтенсивністю. За даними досліджень в учнів таких шкіл спостерігається збільшення у 2 рази частота гіпертонічних реакцій, несприятливі зміни артеріального тиску 90%, підвищений рівень невротизації 55 – 88%.

Тому аналізучи дані дослідження можемо зробити висновок , що здоров’я школярів пярмо залежить від умов навчання. Значний вплив становлять і несприятливі соціальні та економічні умови розвитку, адаптативні процеси в загальношкільному колективі, організаторські здібності школяра , а саме уміння раціонально розприділяти власний час.

Як наслідок — виникнення в школярів станів втоми, стомлення, перевтоми. Саме перевтома створює передумови розвитку гострих та хронічних порушень здоров'я, розвитку нервових, серцево-судинних та інших захворювань .

З метою попередження втоми і відповідно підвищення розумової працездатності потрібно дотримуватися певних гігієнічних вимог, а саме:

входження в працю повинно бути поступовим;
повинна зберігатися певна ритмічність праці;
слід дотримуватися послідовності і систематичності розумової діяльності;
правильно чергувати різні форми праці і відпочинку.

Дотримання даних вимог допоможе підвищити розумову працездатність учнів.

Особливо важливе місце в системі навчання необхідно виділити поєднанню розумової діяльності з фізичним навантаженням. Адже в більшості школярів заняття на фізичній культурі єдиний вид навантаження, який зазнає їх організм. Під час фізичних навантажень відбувається не тільки розвиток фізичних якостей , а й розвиток серцево – судинної системи. Діти і підлітки, організм яких зазнає дозованому нормуванні фізичних навантажень підвищують функціональні можливості серцево – судинної системи. Фізичні навантаження сприяють збільшення резервних можливостей серця, підвищення працездатності і витривалості. До того ж систематична м'язова діяльність є природним стимулятором, активізуючим роботу всіх фізіологічних систем організму. І, навпаки, обмеження рухової активності супроводжуться послабленням м'язових зусиль, необхідних для підтримки вертикальної пози, переміщення в просторі і виконання фізичного навантаження. Дефіцит м'язової діяльності істотно погіршує функціональний стан серцево-судинної системи, її робота стає неекономічною і менш стабільною.

Основний видом діяльності під час навчального процесу є сидіння. Сидіння —активний стан, при якому сильну напругу випробовують близько 250 м'язів. Під час навчального процесу та виконуючи домашнє завдання діти мало рухаються, довго сидять на місці, у них виникає гіподинамія і наростає статична напруга в м'язах. Все це сприяє розвитку у дітей відхилень в стані здоров'я – порушення постави, зору, підвищення артеріального тиску, накопичення надлишкової ваги, збільшується ризик виникнення захворювань серцево-судинної системи і органів дихання, порушення обміну речовин. Тому важливим моментом у навчально – виховному процесі є збільшення дозованого фізичного навантаження у вигляді фізкультхвилинок, що складатимуться з вправ для різних груп м'язів з врахуванням їх напруги в процесі навчальної діяльності. Особливо доцільно застосовувати їх на 3 – 4 уроці, коли інтенсивність роботи в учнів знижується.

Отже, сучасний навчально-виховний процес пов'язаний з дією різноманітних навантажень (розумових, фізичних, статичних, психологічних). Саме тому, оптимальний функціональний стан організму школярів значною мірою залежить від раціональної організації навчального процесу, нормування різноманітних видів діяльності, правильної організації режиму дня та забезпечення ефективного відпочинку. Також під час проведення уроків пов’язаних із розумовим і статичним (позова напруга), навантаженнями доцільно проводити фізкультхвилинки, раціонально складати розклад уроків, раціонально використовувати час.

1.3.Фізична культура і раціональне харчування важливий фактор зміцнення здоров’я і підвищення працездатності школярів.

За останні роки в Україні на уроках фізкультури сталося багато смертельних випадків. І лише один з них пов'язаний з травмою, а останні — результат серцево-судинних захворювань дітей .

У зв’язку з цим виникає проблема вивчення функціонального стану серцево-судинної системи школярів та врахування його в навчальному процесі, особливо в процесі фізичного виховання.

Основними завданнями фізичного виховання є:

підвищення функціональних можливостей організму дітей засобами фізичної культури;
сприяння всебічному гармонійному розвитку,
відмова від шкідливих звичок,
покращання розумової і фізичної працездатності;
формування у дітей думки про систематичні заняття фізичними вправами,
фізичне самовдосконалення та здоровий спосіб життя;
отримання дітьми необхідних знань, умінь та навиків у галузі фізичної культури з метою профілактики захворювань,
відновлення здоров'я та підвищення працездатності

Нажаль сучасна освіта з фізичного виховання передбачає розвиток витривалості, сили — а це вже тренування, а не шкільний урок. Тому хотілось щоб під час уроків фізичного виховання значна увага приділялась на ті чи інші засоби фізичної культури що впливатимуть на певні системи дитячого організму, будуть сприяти їх розвитку; засоби і методи які покращать фізичну та розумову працездатність; як саме за допомогою засобів і методів фізичної культури розвивати духовність дітей.

Основна увага має бути приділена формуванню навичок у дітей користуватися фізкультурно-оздоровчими засобами щоденно, формувати в учнів валеологічний світогляд. При цьому слід обов'язково розглядати питання безпеки, профілактики захворювань на заняттях фізичними вправами і загартувальними процедурами.

Під час виконання фізичних вправ внаслідок поглиблення дихання збільшується життєва ємність легенів, і організм засвоює більше кисню.

Професор А.Н.Крестовніков підрахував що у бігунів відсоток засвоєння органімом кисню при невеликому прискоренні дихання збільшується майже вдвічі. Це поліпшує харчування тканин киснем, до того ж на саму роботу дихального апарту його витрачається менше.

У діяльності серцево – судинної системи трохи прискорююється пульс (на 40%), збільшується різниця міє максимальний (систолічним) і мінімальним (диастолічним) артеріальним тиском. Таке збільшення амплітуди артеріального тиску свідчить про збільшення ударного об’єму серця (кількість крові, яку викидає серце за одне скорочення). Отже збільшується і хвилинний об’єм крові (кількість крові, яка надходить у судини за 1 хв). Органи і тканини одержують за одиницю часу більшу кількість збагаченої киснем крові, що поліпшує їх харчування.

За даними науковців і практиків у галузі фізичної культури, діти мають перебувати на свіжому повітрі та займатися фізичними вправами не менше 5-6 годин щодня. Для розвитку рухових якостей у дітей, зміцнення здоров'я ефективними є заняття на свіжому повітрі, на лоні природи рухливими й спортивними іграми, легкою атлетикою, акробатикою, плаванням, гімнастикою, танцями, їздою на велосипеді, лижах, ковзанах тощо.

На уроках основ здоров’я та фізичного виховання слід навчати дітей усвідомлено виконувати вправи для формування правильної постави, стопи, дихання, збереження й розвитку зору, розвитку рухових якостей, гнучкості, швидкості, спритності, рівноваги, координації рухів. Цими вправами формується фізичний потенціал особистості (тобто, рівень здоров'я), на все життя .

Загартувальні, гігієнічні процедури як засоби фізичної культури ефективно зміцнюють і розвивають здоров'я школярів, зокрема, збільшують неспецифічний імунітет до простудних захворювань. Адже майже всі простудні та вірусні хвороби негативно впливають на серцево-судинну систему. Тому вчителі мають знати й володіти методиками проведення загартувальних процедур тачерез власний приклад оздоровлення із допомогою батьків залучати дітей до загартування. За темами загартування слід проводити практичні заняття, які б приносили користь і задоволення всім його учасникам.

Особливу увагу потрібно приділити формуванню в учнів свідомого вибору, організації часу під час канікул, вихідних та святкових днів. Адже у такі дні в учнів є більше час, значну частину якого вони мають проводити у вигляді рухових ігор на свіжому повітрі.

Але дані питання повинні вирішуватись не тільки під час проведення уроків фізичної культури. Це має бути спільна праця медичного персоналу школи, виховання батьків, пропаганда через просвітницьку роботу в школі.

Одним із факторів зміцнення серцево-судинної системи є раціональне харчування. Для того щоб харчування було корисним для серцево-судинної системи, потрібно дотримуватись певних порад:

зменшити вживання тваринних жирів, віддаючи перевагу рослинним оліям;
збільшити кількість вживання овочів (не менше 400 г на день);
споживати м'ясо птиці та рибу (2-3 рази на тиждень);
на десерт краще використовувати свіжі фрукти, на заміну солодким тістечкам;
пити побільше води (не менше 6-8 склянок води щодня);
обмежувати вживання куховарської солі (не більше 4-6 г на день);
частіше харчуватися (3-5 разів на день).

Дотримуючись правил раціонального харчування можливо знизити ризик виникнення серцево-судинних захворювань на 30%

Для нормального функціонування серцево-судинної системи важливо вживати продукти, які багаті вітами необхідними длоя роботи серці. Це вітамін А, Е, В1, С, та Р та мінеральні речовинни (калій, кальцій, магній, натрій).

Цінність Харчових продуктів втрачається при неправильній обробці, консервуванні. В процесі кулінарної обробки втрачається 10% енергетичної цінності продуктів, 60% вітаміну С, 30% вітаміні групи В, 50% вітміну А, 15% кальцію, 20% заліза.

Існує ще одне «забруднення» харчових продуктів – добавка до них синтетичних , хімічних сполук. Професор Б.Рубенчик в книзі “Харчування, канцерогени і рак” пише: “серед добавок, які покращують якість і зберігання продуктів, канцерогенна активність виявлена у деяких барвників, ароматичних і смакових речовинах і антибіотиках. Канцерогени можуть знаходитися в продуктах харчування при різних способах технологічної обробки – копчення, висушування.

Розвиток сільського господарства і обробка земель привела до того, що

число мінералів повністю зникли з землі. Концентрація мінеральних елементів, особливо заліза в фруктах знизилась на 57%, магнія – на 35%, кальцію в зелених рослинах на 46,4%, капуста втратила 85% кальцію, пшениця 46%.

Таким чином, однією з найголовніших причин розвитку серцево-судинних захворювань є неправильне та незбалансоване харчування. Адже для здоров'я серця, а значить, і для всього організму, велике значення має те, які продукти переважають у нашому раціоні.

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ

2.1. Проведення дослідження рівня захворюваності на хвороби серцево-судинної системи серед учнівського контингенту с. Серебрія

Дослідження проводилось на основі статистичних даних медичної амбулаторії с.Серебрія. На території, яку обслуговує сільська медична амбулаторія, проживає 308 дітей шкільного віку

Статистика рівня захворюваності серед учнівсько контингенту (рис.1) показує, що на хвороби серцево-судинної системи хворіє 36 школярів, що становить 12% від загальної кількості , та займає 4-те місце в рейтингу серед усіх захворювань. Однак значний відсоток становлять захворювання, що входять в групу ризику щодо розвитку серцево-судинних патологій: ожиріння 8 учнів (3%), вегето-судинна дистонія 12 учнів (4%) .

Рис1. Статистика рівня захворюваноста на хвороби серцево - судинної системи

Загальна статистика за станом здоров’я показує, що, за відсутності гострих і хронічних хвороб, серед учнів що навчаються в 1 класі, загальна кількість яких 20, здоровими можна вважати 18учнів, що становить 90% школярів, серед учнів 2-4 класів – 93учні, з них 26 хворих, що становить 28%, а серед учнів 5-11 класів – 195 учнів, з них 60 хворих, що сановить 31%. Виходячи з цих показників ми можемо зробити висновок, що закінчивши школу, разом із атестатом сучасний випускник отримує букет хронічних хвороб, серед яких одне з перших місць посідають хвороби серцево-судинної системи

Рис. 2. Стан здоров’я учнівського контингенту, що обслуговується Серебрійською медичною амбулаторією. Наявність гострих та хронічних ховороб.

2.2. Проведені дослідження щодо функціональних резервів серцево-судинної системи серед школярів

Метою даного дослідження було визначення функціонального стану серцево-судинної системи школярів та залежність цього показника від впливу соціальних чинників.

Стан серцево-судинної системи (ССС) визначався за фізіологічними показниками: частотою серцевих скорочень (ЧСС), артеріальним тиском (АТ) за методом Н. С. Короткова. Група дослідження – 84 чоловік, учні Серебрійської ЗОШ І-ІІІ ступенів 5-11 класів.

Для визначення резервно-функціональних можливостей серцево-судинної системи використовували такі методи дослідження:

Індекс Робінсона, який характеризує систолічну роботу серця (Додаток А);
Пробу Руфьє, яку використовують для оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні (Додаток Б);
Пробу Мартіне-Кушелевського — функціональна проба для оцінки відновних процесів серцево-судинної системи при навантаженні (Додаток В);

При визначенні індексу Робінсона встановили, що серед школярів резервно-функціональні можливості серцево-судинної системи за даними становлять:

Індек Робінсона = (пульс за 1хв. Х верхній артеріальний тиск /100)

Величини індексу Робінсона розподілялися за рівнями резервів (чим нижче значення індексу в спокої, тим вище максимальні аеробні можливості організму): низький — більше 96 ум.од (регуляція діяльності ССС порушена)., нижче середнього — 86–95 ум.од.(можна говорити про недостатні функціональні резерви ССС), середній — 76–85 ум.од. (функціональні резерви ССС в нормі), вище середнього — 71–75 ум.од.(є признаки порушення регуляції діяльності ССС) низький — менше 70 ум.од. (функціональні резерви ССС в відмінній формі).

Таблиця 1.

Результати досліджень на визначення індексу Робінсона

Клас	Кіллькість учнів	Низький		Нижче середнього		Середній		Вище середнього		Високий
Клас	Кіллькість учнів	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
5	11	1	9	2	18	4	36	3	27	1	9
6	16	2	13	4	25	5	31	4	25	1	6
7	9	1	11	3	33	2	22	2	22	1	11
8	12	2	17	4	32	2	17	2	17	2	17
9	20	4	20	8	40	4	20	2	10	2	10
10	9	1	11	2	22	1	11	5	56	-	-
11	7	1	14	2	29	1	14	2	29	1	14
Всього	84	12	14	25	30	19	22	20	24	8	10

низький рівень мають − 14 %;
нижче середнього − 30 %;
середній рівень − 22 %;
вище середнього − 24 %;
високий рівень мають − 10 %.

Таким чином,з рис.3, видно що 10 % школярів мають високі, а 14 % − низькі максимальні аеробні можливості організму. У 76 % школярів відмічаються середні показники максимальної аеробної можливості організму .

Рис.3. Дані дослідження індексу Робінсона

Пробу Руф’є призначають для оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні. Зробити її нескладно. Необхідно після 5–хвилинного спокійного стану в положенні сидячи підрахувати пульс за 15 секунд (Р1), потім протягом 45 секунд виконати 30 присідань. Відразу після цього підрахувати пульс за перші 15 секунд (Р2) і останні 15 секунд (Р3) першої хвилини періоду відновлення. Результати оцінюють за індексом, що визначається за формулою:

Формула має такий вигляд:

4х (Р1+ Р2+ Р3) — 200
Індекс Руф’є = ––––––––––––––––––––
10

Сумуємо результати Р1+ Р2+ Р3
Множимо суму результатів Р1,2,3 на чотири і віднімаємо 200
Отриманий результат ділимо на десять і отримуємо результат від 0 до 20 (іноді більше), це є індекс Руф’є

Дані проведеної проби Руф’є серед учнів 5 – 11 класів Серебрійської загагальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів:

Таблиця 2.

Дані дослідження на встановлення проби Руф’є

Клас	К-ть учнів	Низький		Нижче середнього		Середній		Вище середнього		Високий
Клас	К-ть учнів	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
5	11	-	-	2	18	9	82	-	-	-	-
6	16	2	13	5	31	8	50	1	13	-	-
7	9	1	11	2	22	6	66	-	-	-	-
8	12	1	8	6	50	5	42	-	-	-	-
9	20	1	5	3	15	16	80	-	-	-	-
10	9	-	-	-	-	9	*100*	-	-	-	-
11	7	1	14	-	-	6	86	-	-	-	-
Всього	84	6	7	18	21	59	70	1	1	-	-

За даними проби Руф’є ( рис.4) школярі розподілились за чотирма показниками (оскільки ні в кого з школярів не було визначено високого рівня резервних можливостей) :.

низький − 7 %
нижче середнього − 18 %;
середній рівень мають 70 %;
вище середнього − 1 %.

Рис. 4 Оцінка проби Руф’є серед учні 5 – 11 класів Серебрійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (по школі)

З рис.4. ми бачимо що у 18 % школярів резервні можливості серцево-судинної системи нижче середнього рівня, 70 % школярів мають середні показники резервних можливостей, 1% — вище середнього і аж 7 % — низький рівень.

Рис.4 (а). Оцінка проби Руф’є серед учні 5 – 11 класів Серебрійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по класах

Проба Мартіне-Кушелевського — функціональна проба для оцінки відновних процесів серцево-судинної системи при навантаженні. При проведенні функціональної проби використовується стандартне фізичне навантаження — 20 присідань за 30 сек.

У досліджуваного перед початком проби визначають вихідний рівень АТ та ЧСС в положенні сидячи. Для цього накладають манжетку тонометра на ліве плече і через 1-1,5 хв. (час, необхідний для зникнення рефлексу, що може з’явитися при накладанні манжети) вимірюють АТ і ЧСС. Частоту пульсу підраховують за 10-ти сек. інтервали часу до тих пір, поки не буде отримано три однакові цифри підряд (наприклад, 12-12-12). Потім, не знімаючи манжети, досліджуваному пропонують виконати 20 присідань за 30 сек. (руки повинні бути витягнуті уперед). Після навантаження досліджуваний сідає і на 1-ій хвилині відновлюваного періоду протягом перших 10 сек. у нього підраховують частоту пульсу, а протягом наступних 40 сек. 1-ої хв. вимірюють АТ. В останні 10 сек. 1-ої хв. та на 2-ій і 3-ій хвилинах відновлюваного періоду за 10-ти сек. інтервали часу знову підраховують частоту пульсу до тих пір, поки він не повернеться до вихідного рівня, причому однаковий результат повинен повторитися 3-и рази підряд. Взагалі рекомендується підраховувати частоту пульсу не менш 2,5–3-х хвилин, оскільки існує можливість виникнення “негативної фази пульсу” (тобто зменшення його величини нижче від вихідного рівня), що може бути результатом надмірного підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи або наслідком вегетативної дисфункції. Якщо пульс не повернувся до вихідного рівня протягом 3-х хвилин (тобто за період, який вважається нормальним) відновлювальний період слід вважати незадовільним і підраховувати пульс в подальшому немає цензу. Після 3-х хв. останній раз вимірюють АТ.

Таблиця 3.

Результати дослідження на встановлення проби Мартіне -Кушелевського

Клас	Кількість учнів	Зарахування до підгруп на основі даних за методом Мартіне - Кушелевського
Клас	Кількість учнів	Основна	Підготовча	Спеціальна
5	11	9	2	-
6	16	9	5	2
7	9	6	2	1
8	12	5	6	1
9	20	16	3	1
10	9	9	-	-
11	7	6	1	-
Всього	84	60 – 71%	19 – 23%	5 – 6%

За результатами дослідження, які висвітлено в рис.5, що включав проведення функціональної проби Мартіне-Кушелевського, нами було здійснено розподіл учнів на медичні групи для занять з фізичного виховання. В основну групу, з числа відібраних учнів, було зараховано 60 осіб (71%), в підготовчу – 19 (23%) і в спеціальну – 5 (6%). Варто зауважити, що в спеціальну медичну групу було включено 4 учнів, яким на підставі 3-х кратного вимірювання АТ було діагностовано первинну артеріальну гіпертензію.

Рис. 5. Результати дослідження за пробою Мартіне - Кушелевського

Отримані дані дозволяють констатувати низький рівень резервно-функціональних можливостей серцево-судинної системи школярів, який в подальшому може призвести до розвитку патологій. Зазначені факти потребують оптимізації навчального процесу із залученням здоров’язберігаючих технологій на основі запровадження диференційованого підходу до навчання, особливо фізичного виховання.

2.3. Робота серцево – судинної системи в залежності від соціальних чинників.

У зв’язку з виявленням зниження резервних можливостей організму досліджуваних школярів мною було проведене анкетування для визначення впливу соціальних чинників на зниження даного показника.

Для визначення впливу соціальних чинників на виникнення порушень в роботі серцево-судинної системи було використано опитувальник "Соціальні чинники і захворювання серцево-судинної системи " розроблений науковцями кафедри гігієни харчування дітей та підлітків Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка. Було опитано 84 учнів 5-11 класів Серебрійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. (Додаток Г,Д).

За результатами опитувальника ми можемо спостерігати наступні результати: значний відсоток опитаних мають шкідливі звички, зокрема палять протягом 1-2 років 7 % (рис. 6), вживають алкоголь 35 % опитаних (рис.7).

Рис.6 Вплив на здоров’я соціального чинника «Паління»

Рис.7. Вплив на здоров’я соціального чинника «Алкоголь»

Певну роль у порушенні роботи серцево-судинної системи та виникненні захворювань відіграє чинник харчування. Так 32 % опитаних не дотримували оптимальний 3-х разовий режим харчування, 29 % − харчуються у сухом’ятку. (Рис.8, 9)

Рис.8,9. Вплив на здоров’я соціального чинника «Харчування»

Важливу роль у роботі серцево – судинної системи відіграє сон, адже сон захищає організм від перевтоми, позитивно впливає на загальне самопочуття, розумову діяльність, увагу тощо. Це пов’язано з відновними процесами, які протікають у мозочку.

Існує безліч досліджень, присвячених взаємозв’язку неповноцінного сну і багатьох серцево-судинних захворювань, включаючи високий артеріальний тиск, інсульти, ішемічну хворобу серця і нерегулярне серцебиття (серцева аритмія).

Недавні дослідження довели негативний вплив розгульного способу життя. Стаття, опублікована в журналі Європейського Товариства з Кардіології (European Heart Journal) у лютому 2011 року, була присвячена висновкам дослідників про те, що тривалість сну менше 6 годин, викликана порушенням сну, збільшує ймовірність розвитку хвороби серця або настання летального результату від неї на 48 % і на 15% збільшуєт ймовірність перенесення інсульту або ж смертельного результату, викликаного ним.

Опрацьовуючи дані тесту я можу зробити висновок, що діти, які спллять 6 годин – 24%, а ті які сплять менше 6 годин – 4%. Дані учні становлять групу ризику (рис. 10)

Рис.10 Вплив на здоров’я соціального чинника «Сон»

Також важливим показником є не тільки тривалість сну, а й те в який час людина лягає спати. Виходячи з дослідження вчених лягати спати потрібно до 24.00 і не пізніше. А ще краще, щоб ваш відхід до сну припадав на період з 22.00 до 23.00. Саме в цей період спостерігається збільшення лейкоцитів у крові. Так наша імунна система перевіряє ввірену їй «територію». Спостерігається зниження температури тіла. Біологічний годинник подають сигнал про відхід до сну. Досліджуючи результати опитувальника ми можемо побачити, що тільки 71 % дітей лягає спати вчасно, 26% лягають о 24 год., 3 % учнів лягають спати після 2 – 3 години ночі. Дані учні становлять також групу ризику. (рис. 11)

Рис. 11. Вплив на здоров’я соціального чинника «Сон»

У 6 % опитаних учнів мають надмірну вагу, 10 % − недостатня вага.(рис.11)

Рис.12. Вплив на здоров’я соціального чинника «Вага»

Рухова активність (особливо по темпу і тривалості), зокрема пішохідні прогулянки, доступні види спорту, улюблені види фізичної праці, повинні слідувати за періодами емоційної напруги. Так званий спокій − відпочинок за книгою, біля телевізора, ігри, що вимагають розумового зусилля, наприклад шахи, не служать природною розрядкою напруги нервової системи і мало придатні для профілактики захворювань серцево-судинної системи. Фізична активність сприяє тренуванню адаптаційних механізмів регуляції серцево-судинної системи до умов зовнішнього та внутрішнього середовища, що змінюється, адаптує міокард і судинну систему до стресових ситуацій, удосконалює систему обміну речовин організму. І навпаки, низька фізична активність учня прирікає його на зниження функціональних можливостей організму, перш за все, серцево-судинної системи.

Подібна ситуація простежується і в опитуваних, де пасивним видом відпочинку займаються – 42%, на свіжому повітрі, активно – 58% (рис.13.)

Рис.13. Вплив на здоров’я соціального чинника «Відпочинок»

Але протягом протягом життя не займались активним спортом 2%; менше 2 раз на тиждень - 23 % опитаних, і лише 75 % опитаних займаються спортом регулярно.(рис.14)

Рис.14. Вплив на здоров’я соціального чинника «Відпочинок»

Майже 23 % опитаних вказали на відсутність взаєморозуміння з однокласниками, а 77 % вказали, що навчання не приносить їм морального задоволення. (рис.15)

Рис.15. Вплив соціального чинника «Стосунки в колективі»

За даними дослідження можна сказати, що зниження резервних можливостей організму, зокрема серцево-судинної системи спостерігається у дітей які не дотримуються оптимального режиму харчування, ведуть малорухливий спосіб життя, мають шкідливі звички, мають конфлікти у класному колективі.

Таким чином, результати дослідження дозволили встановити тісний взаємозв’язок між впливом негативних соціальних чинників та зниженням функціональних можливостей серцево-судинної системи у певних дітей. Для поліпшення стану серцево-судинної системи школярів слід знизити вплив негативних соціальних чинників, що можуть в подальшому призвести до розвитку захворювань серцево-судинної системи та організму в цілому. Цього можна досягнути шляхом впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчально-виховний процес.

ВИСНОВКИ

Відповідно до завдань дослідження я зробив наступні висновки:

1. Статистика рівня захворюваності серед учнівського контингенту села Серебрії показує, що на хвороби серцево-судинної системи хворіє 36 школярів, що становить 12% від усіх захворювань (4-те місце в рейтингу). Однак значний відсоток становлять захворювання, що входять в групу ризику щодо розвитку серцево-судинних патологій: ожиріння (3%), вегето-судинна дистонія (4%)

2. Динаміка функціональних показників серцево-судинної системи має тенденцію до зростання відсотку школярів із зниженими резервно-функціональними можливостями. Таким чином, 10 % школярів мають високі, а 14 % − низькі максимальні аеробні можливості організму. У 76 % школярів відмічаються середні показники максимальної аеробної можливості організму. За даними проби Руф’є школярі розподілились за трьома показниками (оскільки ні в кого з школярів не було визначено високого рівня резервних можливостей). У 32 % школярів резервні можливості серцево-судинної системи нижче середнього рівня, 42 % школярів мають середні показники резервних можливостей, 20 % — вище середнього і аж 6 % — низький рівень.

3. За даними дослідження можна сказати, що зниження резервних можливостей організму, зокрема серцево-судинної системи спостерігається у дітей які не дотримуються оптимального режиму харчування, ведуть малорухливий спосіб життя, мають шкідливі звички, мають конфлікти у класному колективі.

Таким чином, результати дослідження дозволили встановити тісний взаємозв’язок між впливом негативних соціальних чинників та зниженням функціональних можливостей серцево-судинної системи у певних дітей. Для поліпшення стану серцево-судинної системи школярів слід знизити вплив негативних соціальних чинників шляхом впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчально-виховний процес.

Список використаних джерел

http://www.br.com.ua/referats/Medicina/25476.htm?dl стаття «Харчуваня і проблема довголіття. Праця і здоров’я». С.3
Кульчицька Т.К. Характеристика стану здоров'я дитячого населення України /Т.К. Кульчицька, О.В. Олексієнко, В.В. Лазоришинець // Щорічна доповідь про стан здоров'я населення України та санітарно-епідемічну ситуацію. 2007 р. - К., 2008., С.2
Заремба Є.Х. та ін. Раціональне харчування в комплексі профілактики і немедикаментозного лікування артеріальної гіпертензії: Навч. посіб. – К., 2004., С.117
Давиденко Н. В. Особливості харчування та проблеми профілактики факторів ризику серцево-судинних захворювань / Н. В.Давиденко, І. П. Смирнова, І. М. Горбась, О. О. Кваша // Проблеми харчування № 1. - 2004., С.4
Жилов Ю.Л. Основы медико-биологических знаний. Возрастная физиология/ Ю.Л. Жилов - М.: Высшая школа, 2001. – С117
Стан здоровя школярів: доповідь Н.С. Польки // Освіта України. - 2009. - №6-7. 23 січн. - С.2
Судаков К.В. Основы физиологии функциональных систем / К.В. Судаков - М.: Медицина, 1983. -C. 272
Сушко Г.Г. Возрастная физиология и школьная гигиена / Г.Г. Сушко - Витебск : УО "ВГУ им. П.М. Машерова", 2003. – C.101.

ДОДАТКИ

Додаток А

Формула на визначення індексу Робінсона

Індек Робінсона = (пульс за 1хв. Х верхній артеріальний тиск /100)

Оцінка індексу Робінсона у дітей

Оцінка стану серцево-судинної системи	Індекс Робінсона
Відмінно! Функціональні резерви серцево-судинної системи вчудовій формі!	69 і менше
Добре. Функціональні резерви серцево-судинної системи внормі.	70 — 84
Задовільно. Можна припустити недостатність функціональнихможливостей серцево-судинної системи.	85 — 94
Погано. Є ознаки порушення регуляції серцево-судинної системи.	95 — 110
Дуже погано! Регуляція діяльності серцево-судинної системипорушена!	111 і більше

Додаток Б

Формула на визначення індексу Руф’є

Необхідно після 5–хвилинного спокійного стану в положенні сидячи підрахувати пульс за 15 секунд (Р1), потім протягом 45 секунд виконати 30 присідань. Відразу після цього підрахувати пульс за перші 15 секунд (Р2) і останні 15 секунд (Р3) першої хвилини періоду відновлення. Результати оцінюють за індексом, що визначається за формулою:

Формула має такий вигляд:

4х (Р1+ Р2+ Р3) — 200
Індекс Руф’є = ––––––––––––––––––––
10

Сумуємо результати Р1+ Р2+ Р3
Множимо суму результатів Р1,2,3 на чотири і віднімаємо 200
Отриманий результат ділимо на десять і отримуємо результат від 0 до 20 (іноді більше), це є індекс Руф’є

Таблиця індекс проби Руфьє у дітей

Оцінка результату	Значення проби Руфьє в залежності від віку
Оцінка результату	15 років і >	13-14 років	11-12 років	9-10 років	7-8 років
Низький	15	16,5	18	19,5	21
Нижче середнього	11-15	12,5-16,5	14-18	15,5-19,5	17-21
Середній	6-10	7,5-11,5	9-13	10,5-14,5	12-16
Вище середнього	0,5-5	2-6,5	3,5-8	5-9,5	6,5-11
Високий	0	1,5	3	4,5	6

Додаток В

Проба Мартіне-Кушелевського

Результат за виконанням

проби Мартіне-Кушелевського

Стан серцево-судинної системи оцінюється як:

відмінний при частішанні пульсу до 25% від вихідного рівня,;
як хороший – на 25-49 %;
задовільний – на 50-75% ;
незадовільний – більш ніж на 75% від вихідного рівня.

Якщо відновлення ЧСС настане до кінця першої хвилини відпочинку, пристосовність до навантаження відмінна, на другий – хороша, на третій – задовільна. Якщо протягом трьох хвилин пульс не відновлюється, пристосовність до навантаження оцінюється як незадовільна. При нормальній реакції на фізичне навантаження СД зростає на 25-30 мм рт. ст. або діастолічний залишається на колишньому рівні, або трохи знижується (на 5-10 мм рт. ст.).

Додаток Г

Тест "Соціальні чинники і захворювання серцево-судинної системи"

Інструкція. Прочитайте уважно запитання, обведіть тільки одну відповідь, яка більш притаманна Вам. Дякуємо за співпрацю!

1	Чи палите Ви?
	а) так;
	б) ні.
2	Як довго Ви палите?
	а) 1 рік і менше;
	б) 2 роки і більше.
3	Чи вживаєте Ви алкоголь?
	а) регулярно;
	б) тільки у свята;
	в) не вживаєте взагалі
4	Ваш режим харчування
	а) 3-4 разовий (сніданок, обід, вечеря);
	б) 2 або 1 разовий;
5	Харчування в сухом’ятку?
	а) так;
	б) ні.
6	Сон:
	а) 6 годин.
	б) 8 годин
	в) 3-4 години
7	Коли ви лягаєте спати:
	а) У 21-22 годині.
	б) У 24 годині.
	в) Після 2-3 години ночі.
8	Ваша вага:
	а) Надмірна.
	б) Норма.
	в) Недостатня.
9	Активне заняття спортом (2 і більше рази на тиж.)
	а) так;
	б) ні.
10	Як Ви відпочиваєте:
	а) дома біля телевізору, комп’ютеру, за книгою
	б) на свіжому повітрі, активно
11	Ваші взаємостосунки в класному колективі:
	а) повне взаєморозуміння.
	б) часті спори, з’ясування стосунків
12	Вам подобається Ваше навчання?
	а) так;
	б) ні.

Додаток Д

Результати дослідження

"Соціальні чинники і захворювання серцево-судинної системи"

№ запитання	Зміст питання і варіанти відповіді	Результати відповіді
№ запитання	Зміст питання і варіанти відповіді	Загальна кількість	%
1	Чи палите Ви?
	а) так;	17	7,7 %
	б) ні.	203	92,3 %
2	Як довго Ви палите?
	а) 1 рік і менше;	4	1,8 %
	б) 2 роки і більше.	13	5,9 %
3	Чи вживаєте Ви алкоголь?
	а) регулярно;	-
	б) тільки у свята;	53	24,3 %
	в) не вживаєте взагалі	167	75,7 %
4	Ваш режим харчування
	а) 3-4 разовий (сніданок, обід, вечеря);	111	50,5 %
	б) 2 або 1 разовий;	109	49,5 %
5	Харчування в сухом’ятку?
	а) так;	83	38 %
	б) ні.	137	62 %
6	Сон:
	а) 6 годин.	48	17,5 %
	б) 8 годин	212	78,1 %
	в) 3-4 години	12	4,4 %
7	Коли ви лягаєте спати:
	а) У 21-22 годині.	160	72,6 %
	б) У 24 годині.	51	23 %
	в) Після 2-3 години ночі.	9	4,4 %
8	Ваша вага:
	а) Надмірна.	12	5,4 %
	б) Норма.	87	78,5 %
	в) Недостатня.	21	9,7 %
9	Активне заняття спортом (2 і більше рази на тиж.)
	а) так;	75	34 %
	б) ні.	137	62,1 %
10	Як Ви відпочиваєте:
	а) дома біля телевізору, комп’ютеру, за книгою	143	65 %
	б) на свіжому повітрі, активно	77	35 %
11	Ваші взаємостосунки в класному колективі:
	а) повне взаєморозуміння.	194	88 %
	б) часті спори, з’ясування стосунків	25	11.3 %
12	Вам подобається Ваше навчання?
	а) так;	136	62 %
	б) ні.	82	37.2 %

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Ковальська Світлана Анатоліївна

Пов’язані теми

Біологія, Інші матеріали

Додано

31 березня 2020

Переглядів

1744

Оцінка розробки

Відгуки відсутні