Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Сценарій виховного заходу "Екологічна стежка"

Про матеріал
Важливою складовою сучасного навчально-виховного процесу є екологічне виховання. Популярним серед учнів, є створення екологічних стежок у межах певного населеного пункту.
Перегляд файлу

Гей шуми, великий луже,

З нами пісню заспівай.

Ми, юннатів плем’я дуже,

Йдем вивчати рідний край.

 Не злякає нас негода,

 Ані дощ, ні буревій.

 Незалежно від погоди

 У похід йдемо ми свій.

  Приспів:

Вже така юннатська вдача:

Вперто до мети іти.

Ми не можемо інакше –

Наші предки – козаки.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: агов юннати-краєзнавці, кажете у похід зібралися, а що у рюкзаки поставили?

УЧЕНЬ: Все що треба, будьте певні.

ВЧИТЕЛЬ: Шановні колеги, давайте перевіримо, чи все взяли у похід наші натуралісти.

Гості перелічують все необхідне.

ВЧИТЕЛЬ: А маршрутна карта у вас є?

 (виставляється маршрут)

 

УЧЕНЬ: Село моє рідне, у тихім розмаю

      Я пісню сьогодні про тебе співаю.

        Лежить моє тихе село у долині,

       Немовби сховалось, як пташка, в калині.

     В зелених деревах хатини біленькі,

     Садки, квітники, грядочки чепурненькі.

     Поглянеш навколо – аж серце радіє,

     Це ти, милий краю, ти, мріє-надіє.

     Тут моя держава, тут моя родина,

     Тут моя маленька рідна Батьківщина.

 

 Історико-біологічне резюме:

УЧЕНЬ: У ДОЛИНІ РІКИ Золота Липа, за 12 км. Від Бережан, розкинулось село Саранчуки. Неписана історія села сягає у глибину тисячоліть. Ця територія почала заселятись ще в добу середнього палеоліту, 50 тисяч років тому. На околицях села Саранчуки виявлено поселення доби бронзи. На зміну цим племенам прийшли словянські племена черняхівської культури – дуліби, уличі, тиверці, які в X ст.. ввійшли до складу Київської Русі. Про це свідчать розкопки археологів, під час яких у 1996 році біля Соколиці було виявлено поселення черняхівської культури.

 

УЧЕНЬ: Село Саранчуки відноситься до горбогірного району  Опілля.  На території села розміщені … грунти. На цих грунтах зростають букові ліси. Нижні шари складають граб звичайний та калина. Трав’яний ярус практично відсутній .

УЧЕНЬ: Територія села Саранчуки відноситься до зооценозу лісових насаджень та орних земель. На цій території водяться ссавці…,  птахи…, земноводні…,  в товщі грунту водяться… .до зооценозу водних ресурсів відносять таких представників  тваринного світу…

УЧЕНЬ:  На заході чарівного Поділля

        Над річкою розкинулось село.

           Цей край ще називається Опіллям,  

       Бо поле в ліс тут плавно перейшло.

  Ми історично звемось галичани

  На честь Данила, що тут князював,

  Від недругів ховались між лісами,

  Рибалив хтось, хтось землю обробляв.

На Бережанськім горбогірї Саранчуки

У липах, у калині, в ясенах.

Неначе диво – квітка потопають

В лугах розкішних, у густих садках.

   Пісня про Саранчуки.

 Ой цвітуть, мов калина, Саранчуки мої

 І немов та перлина в Бережанській землі.

 Повз тополі й осики, через луки і поля

 Тече річка невеличка, наша Липа Золота.

ВЧИТЕЛЬ: Ну що ж, розпочнемо нашу подорож екологічною стежкою нашого краю. Першою зупинкою на якій ми зупинемось – річка Золота Липа.

 ЗУПИНКА № 1 РІЧКА ЗОЛОТА ЛИПА. 

УЧЕНЬ:   Мій край чудовий Тернопілля.

        Тут народились ти і я,

         Тут над ставком верба й калина,

         Чарівна пісня соловя.

  Веслує Липа Золота

  Між золотими берегами:

  У вічність десь, за Бережани

  Пливе й назад не поверта.

 І грає в барвах тих водиця,

 Які в талан взяла Кульчицька…

 Та річка – пісня Бережан.

УЧЕНЬ 1.: А чи знаєте ви історію походження назви річки Золота Липа? А її існує декілька версій. Послухайте першу. Називалась наша річка Липа, бо там, де випливає, поміж берегів здавна росли і ростуть нині старі липи. Вже як зацвітуть вони золотим цвітом, то вода в річці набирає того трунку і несе до самого Дністра. Тому і Золота Липа.

УЧЕНЬ 2: А я знаю , що назва річки пішла від…

УЧЕНЬ 3: І я знаю ще одну версію походження назви…

УЧЕНЬ 4: А чи знаєте ви, що і походження назви нашого села також пов’язане із Золотою Липою. Версія базується на даних «Географічного словника королівства Польського та інших країв словянських», т. Х, с. 307, каже нам, що назва пішла від шаранів. Так називали коропів, що водилися у тутешніх водах. Тому правдоподібно вважати, що людей, які тут проживали, тих рибалок, і називали шаранчуками – саранчуками.

 

ПІСНЯ «ПОНАД ЛИПОЮ ЩЕ Й ЗОЛОТОЮ»

Понад Липою ще й Золотою

Ти розкинулось мило й недбало.

Я хотів цілий вік буть з тобою

Та в колисці мені світу мало.

Приспів:

Саранчуки, ти краю мій рідний,

Тобі пісню і славу співаю.

По красі не знайти тобі рівних,

Я до тебе із світу вертаю.

 

Знов до тебе стежки мене кличуть,

І гаї мені пісню співають.

Щирі люди добра мені зичуть,

В кожній хаті гостинно приймають.

Приспів.

 

ВЧИТЕЛЬ: Отже ви познайомились із нашою річкою, та її легендами. А нам потрібно вирушати далі. Наступна зупинка нашої екологічної стежки – Саранчуківський сільський парк.

УЧЕНЬ: Вже по багряніло листячко на клені,

       Але на вербиці ще воно зелене.

       На каштані листя з жовтою каймою.

       Йду осіннім парком, тихою ходою.

       Таких фарб немає влітку, ні зимою.

        Недаремно осінь зветься золотою.

   (Вірш про птахів)

ВЧИТЕЛЬ: Продовжуємо нашу мандрівку і

 НАСТУПНА НАША ЗУПИНКА ГОРА ЯНА.

УЧЕНЬ: Про гору Яна є багато переказів і легенд. Ось одна із них. Частину Саранчук пан Якуб Скарбек подарував своїй дружині, а іншу у 1476 р. – приписав до майна Литвинівського костьолу, який пан Якуб збудував разом із Яном Бучацьким. Місцевість була багатою на сіножаті, рибу та ліс, а також продукти бджільництва. Тому король Польщі Ян Казимир відвідав Саранчуки. Оглядав село та прилеглі до нього землі із гори, яка пізніше стала називатися Яновою горою.

 

ВЧИТЕЛЬ: Нам пора вирушати далі. Наша наступна зупинка

ЗАКАЗНИК МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

«КАСКАД СОКІЛЕЦЬКИХ ДЖЕРЕЛ».

УЧЕНЬ: Природний заказник місцевого значення «Каскад Сокілецьких джерел», створений рішенням сесії Тернопільської обласної ради від 18.03.1994 р. Заказник знаходиться на території х. Соколиця і має площу 1.00 га.

УЧЕНЬ:  Земле рідна моя, ти чаруєш не тільки красою,

  Твоя щедрість до мене не має ні меж, ні границь.

  Кожен раз, коли сили мої на упадку, повертаюсь додому

  Й припадаю до рідних криниць.

  Ті джерела гамують мій смуток, мій біль, моє горе,

  Ті джерела рятують від черствості душу мою.

  Їх цілюща вода всяку напасть і зло переборе.

  То ж не даймо засохнуть джерелам у ріднім краю.

ВЧИТЕЛЬ: Зовсім поряд із Сокілецькими джерелами знаходиться і наступна наша зупинка

Природний заказник місцевого значення «ХВАЛКОВА ДАЧА»

УЧЕНЬ: Природний заказник «ХВАЛКОВА ДАЧА», створений рішенням сесії Тернопільської обласної ради від 26.02.0999 р., розташований поблизу села Базниківка. Заказник створений з метою збереження рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, що зустрічаються тут. Це: підсніжник звичайний, гадючник шестипелюстковий та горицвіт весняний.

УЧЕНЬ: (тримає в руках малюнок пілсніжника.

Масове цвітіння підсніжника – воістину захоплююче видовище. Здається земля у весняному лісі покрита якоюсь тонкою мереживною скатертиною, зітканою із безлічі дзвоникоподібних сніжно-білих квіточок. Ці чарівні квіточки – справжні посланці зеленокосої весни. Вони перші повідомляють, що надходить радісна пора пробудження природи із зимового сну. У багатьох місцевостях підсніжники зникають або вже зовсім зникли. Отже ця квітка потребує охорони.

УЧЕНЬ: А ці невисокі пухнасті кущики, що суціль вкриті блискучими золотисто-жовтими квітками, - це горицвіт. Коли він зацвітає, то здається, що травянисті пагорби загоряються золотистим сяйвом. Ця чудова квітка – цінна лікарська рослина. Внаслідок надмірної заготівлі її природні запаси катастрофічно зменшились. Тому горицвіт теж потребує охорони.

УЧЕНЬ: Гадючник шестипелюстковий…

Пісня «Калина полум’яна».

 

УЧЕНЬ:  Вмійте природу любити,

  Кожній рослинці радіти.   

  В парку, у лісі, над яром

  Квітки не вирвіть задаром.

  Оберігайте ж усюди

  Джерельце у лісі чи в гаю,

  Все це окрасою буде

  Нашого рідного краю

 (звучить 2-й куплет «Пісні про Саранчуки»

  Саранчуки на карті без бінокля не знайти,

  А село у нас велике – за півдня не обійти.

  Не чекайте, щоб по пошті, вам запрошення прийшло,

  Завітайте, приїжджайте, приходіть до нас в село.

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, Сценарії
Додано
31 березня 2020
Переглядів
743
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку