Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку у підлітковому віці та шляхи допомоги у потенційному суїциді

Про матеріал
ознайомити учасників семінару із основними причинами та особливостями самогубства та шляхів виходу із критичної ситуації; підвищення професійної компетентності психологів в організації роботи по профілактиці суїцидальної поведінки неповнолітніх; попередження випадків здійснення суїциду.
Перегляд файлу

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ  ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ № 12 М. БЕРДИЧЕВА

ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

код  ЄДРПОУ 22057226, вул. Одеська, 45, м. Бердичів, Житомирська область, 13302,

тел. (04143) 31430, 31518,  e-mail: [email protected]net

 

 

 

 

Міський семінар-практикум для практичних психологів

 

 

 

Тема: «Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку у підлітковому віці та шляхи допомоги у потенційному суїциді»

 

 

 

 

 

Мета: ознайомити учасників семінару із основними причинами та особливостями самогубства та шляхів виходу із критичної ситуації; підвищення професійної компетентності психологів в організації роботи по профілактиці суїцидальної поведінки неповнолітніх; попередження випадків здійснення суїциду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

практичний психолог ЗОШ №12

Рибак Інна Василівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019р.
План семінару

 

  1.               Оголошення теми.
    1.       Розминка «Капкан чи замкнене коло».
    2.       Вправа «Очікування».
  2.               Самогубство  –  соціальний фактор.

2.1. Вправа «Уявний малюнок імені».

2.2. Притча «Вартість життя».

  1.               Динаміка розвитку суїцидальної поведінки.

3.1. Ознаки суїцидента.

  1.               Виявлення суїцидальних намірів.
  2.               Чинники суїцидальності неповнолітніх.

5.1. Вправа «Крапля».

5.2.  Вправа «Мотузочки».

5.3.  Гра «Чим ми схожі».

  1.               Ефективна тактика консультування.

6.1. Вправа «Голосування ногами».

  1.               Практична частина.

7.1. Вправа «Побудова дому».

7.2. Розминка «Хто хоче».

7.3. Вправа «Випадок із життя».

7.4. Методика «Кола».

7.5. Техніка «Малюємо дерева».

  1.               Рефлексія.

8.1. Притча «Коряга».

8.2. Вправа «Рефлексія».

 

 

 


  1.               Оголошення теми.

 

  1.          Розминка «Капкан чи замкнене коло».

 

Мета: визначення актуалізованих ідентифікацій в контексті цілісної психосоціальної ідентичності.

Розвиток спонтанності, рефлексії, прояв справжніх почуттів

Пропоную Вам стати у коло. Хто хоче стати зі мною у середину кола!? Уявіть, що у середині кола – це люди, а хто створює коло  - це капкан. Потрібно зціпити міцно руки тим хто створює зовнішнє коло-капкан.

Задача людей – вибратись із замкненого кола типовими способами.

Задача капкана – тримати людей і не випускати при певних обставинах (люди можуть вибратись з кола різними способами, але коло приймає тільки доброту, впевненість, лагідні слова, дружні відносини).

Гра продовжується до тих пір, поки кілька чоловік не опиняться поза колом.

Обговорення: Що відчули піймані у замкнене коло люди?

Що відчували учасники капкану? Що допомогло прийти до згоди?

Висновок: так відбувається і в житті. Одні люди можуть у важкій, і, здається на перший погляд, безвихідній ситуації пройти стіну недовіри, проявити сміливість, впевненість, можливо силу, чи відвертість, доброту і любов до ближнього. А іншим, це, як ми бачимо, зробити дуже складно і вони лишаються у замкненому колі, наодинці із своїми проблемами. І тоді відбуваються такі епізоди, коли не хочеться жити.

 

  1. Вправа «Очікування».

 

Мета: введення в атмосферу семінару; мотивація.

На ватмані намальований будинок. Кожен учасник  на листочках (у вигляді камінчиків) записує свої очікування від семінару та приклеює на фундамент будинку.

 

  1. Самогубство –  соціальний фактор.

 

Вперше увагу суїцидам із наукової точки зору приділив французький соціолог Еміль Дюркгайм, якого вважають засновником суїцидології. У своїй праці «Самогубство» (1897) він довів, що навіть такий вчинок, як самогубство, який, на перший погляд, видається зумовленим лише особистими чинниками, насправді є соціальним фактом — продуктом тих значень, очікувань і угод, які виникають у процесі спілкування людей між собою.

Соціолог вказав на те, що людина, яка має потужні соціальні зв’язки менше схильна до суїцидальної поведінки, ніж та яка мало пов’язана із життям соціальних груп (атеїсти частіше вдаються до суїциду, ніж віруючі люди, самотні — частіше, ніж сімейні, військові — частіше ніж цивільні, а під час мирного часу — частіше, ніж під час воєн і революцій).

При дослідженні самогубств Е.Дюркгайм виділяв також таке поняття як анóмія – це відчуття дезінтеграції власної непотрібності, яке виникає в людини при послаблені соціальних зв’язків. 

 

Із листа суїцидента: «Я йду по мосту, якщо до мене посміхнеться хоча б одна людина, я не пригну з мосту» - людини в живих немає…

 

Книга «Бог подорожує інкогніто» - в манері художньої літератури чудово й доступно описано, як суспільство відноситься до слабких людей і як можна допомогти людині, що втратила сили жити й боротися далі.

 

  1.       Вправа «Уявний малюнок імені».

 

Мета: усвідомлення своєї цінності і унікальності, розвиток позитивного цілісного образу Я, прийняття себе.

Учасники об’єднуються в пари. Обговорюють хто буде ведучим, хто веденим.

1. Спочатку перший учасник пише в повітрі власне ім’я, а партнер (ведений), будучи його дзеркальним відображенням, повторює ці рухи. Важливо постаратися відтворити не тільки рухи, а й почуття, настрій. (Це розвиває вміння «співпереживати за іншого» за допомогою наслідування зовнішній поведінці партнера.)

  Далі учасники індивідуально виконують такі інструкції:

2. Напишіть у повітрі своє ім’я дрібним каліграфічним почерком по черзі правою і лівою рукою, а потім двома руками одночасно.

3. Напишіть у повітрі своє ім’я зліва направо і справа наліво, друкованими та прописними літерами різного розміру. Подумайте, чи змінився образ імені, які почуття це викликає?

4. Візьміть в руку уявну широку кисть, уявіть відро з масляною фарбою (якого вона кольору?). Напишіть своє ім’я так, щоб воно зайняло якомога більше простору, від підлоги до стелі.

5. Закрийте очі і уявіть найбільш приємний з усіх образів вашого імені, зробіть ще один уявний малюнок у просторі. Запам’ятайте цей образ, колір, розміри букв, звучання та інші властивості. Подумайте, як часто і хто з оточуючих людей називає вас цим ім’ям.

6. Зобразіть своє ім’я на аркуші паперу.

 

  1.  Притча «Вартість життя».

 

«Один чоловік відправився в кругосвітню подорож. За увесь час він ні разу не зайшов до ресторану поїсти, і ось коли подорож підходила до завершення капітан судна запитав у чоловіка:

  •       Чому ви ніколи не обідали у нас?
  •       Діло в тому, що я віддав усі гроші за білет на пароплав, і в мене не залишилось грошей на їду – відповів пасажир.
  •       Але ж їда входила у вартість квитка…»

Про що ця  притча? …

Кожен з вас побачив свій зміст, але один із них такий: у «вартість» нашого життя уже входять радість і любов, самореалізація і свобода вибору, і тільки особисті обмеження заважають нам зрозуміти це і жити щасливо. Дуже важливо людині вміти знайти цінне в любій ситуації, в своєму досвіді переживання, взаємодії і взяти із цього досвіду найкраще для розвитку.

 

  1.               Динаміка розвитку суїцидальної поведінки.

 

Самогубство – надто протиприродній і кардинальний крок, тому рішення на його здійснення дозріває не миттєво. Йому, як правило, передує більший чи менший період переживань, боротьби мотивів та пошуку виходу із складної життєвої ситуації.

Перша стадія – стадія питань про смерть та сенс життя. Перш ніж здійснити суїцидальні дії в більшості випадків спостерігається період, який характеризується зниженням адаптаційних здібностей (це може проявлятись у зниженні успішності, рівня інтересів, обмеження в спілкуванні, підвищеному роздратуванні, емоційній неврівноваженості і т.д.). у цей період формуються власне суїцидальні думки, які можуть проявлятись у вигляді заяв про те, що «набридло таке життя», «ось якби заснути та не проснутись», виникненням інтересу до проблем життя і смерті і т.д. на цій стадії у підлітка виникають пасивні думки про позбавлення себе життя, самогубства. Ця стадія також характеризується уявленнями, фантазіями і роздумами про свою смерть, але не на тему позбавлення себе життя. Майже кожен, хто серйозно думає про самогубство, так чи інакше дає зрозуміти  оточуючим про свій намір. Інколи це можуть бути ледь вловимі натяки, в більшості погрози легко можна розпізнати.

Дуже важливо, що більшість тих хто здійснює самогубство, шукають можливість висловитись і бути почутими. Проте найчастіше вони не зустрічають людину, яка їх вислухає.

Друга стадія – це суїцидальні задуми. Це активна форма прояву бажання покінчити із собою, вона супроводжується розробкою плану реалізації суїцидальних задумів, продумуються способи, час і місце здійснення самогубства. У підлітків відмічаються висловлювання про свої наміри.

Третя стадія – суїцидальні наміри і власне суїцидальна спроба. Відбувається приєднання до задуму про суїцид сформованого рішення (установок) та вольового компонента, що збуджує пряме здійснення зовнішніх форм суїцидальних поведінкових актів.

Період від виникнення думок про самогубство до спроб їх здійснення називається пресуїцидом. Довго тривалість його може вимірюватись хвилинами (гострий пресуїцид) чи місяцями (хронічний пресуїцид). При гострих пре суїцидах можливий моментальний прояв суїцидальних задумів та намірів зразу, без попередніх стадій.

Після суїцидальної спроби наступає період, коли до дитини відносяться із підвищеною увагою та піклуванням. У цей період малоймовірний повтор суїцидальних дій. По закінченню трьох місяців дорослі, спостерігаючи, що дитина зовнішньо спокійна, перестають уважно відноситись до дитини і приділяти їй відповідну увагу, починають вести звичний для них образ життя, тому що вважають, що дитина подолала кризу і з неї все добре. Проте, якщо ситуація, що привела дитину до суїцидальної спроби не була пропрацьовано разом із дорослим, дитина в се ще знаходиться під загрозою здійснення повторної суїцидальної спроби.

І в той момент, коли дорослі перестають переживати за стан дитини, як відмічає ряд досліджень, і здійснюються повторні спроби суїциду. Тому необхідно впродовж тривалого часу спостерігати за дитиною, надавати їй підтримку, спілкуватись та проводити інші профілактичні дії.

 

  1.       Ознаки суїцидента.

 

Словесні ознаки

1. Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити».

2. Побічно натякати про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися».

3. Багато жартувати на тему самогубства.

4. Проявляти нездорову зацікавленість питаннями смерті.

Поведінкові ознаки

1. Роздавати оточуючим речі, які є для людини особливо значущими, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами.

2. Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як:

• в їжі – їсти замало або забагато;

• у сні – спати занадто мало або занадто багато;

• у зовнішньому вигляді – стати неохайним;

• у шкільних звичках – пропускати заняття, не виконувати домашніх завдань, уникати спілкування з однокласниками, бути дратівливим, похмурим, перебувати в пригніченому настрої;

• замкнутися, відсторонитися від родини й друзів;

• бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу.

Ситуаційні ознаки

Людина може зважитися на самогубство, якщо вона:

1. Соціально ізольована (не має друзів або має тільки одного друга), почувається знедоленою.

2. Живе в нестабільному оточенні (серйозна криза в родині – у взаєминах з батьками або між батьками; алкоголізм – особиста або сімейна проблема).

3. Почуває себе жертвою насильства – фізичного, сексуального або емоційного.

4. Уживала раніше спроби суїциду.

5. Має схильність до самогубства через те, що його скоїв хтось із друзів, знайомих або членів родини.

6. Перенесла важку втрату (смерть когось із близьких, розлучення батьків).

 

 

  1.               Виявлення суїцидальних намірів. (Додаток 1.)
    1.               Визначення типу темпераменту за методикою Айзенка
    2.               Тест на виявлення суїцидальних намірів (Н. Шявровська, О. Гончаренко, І. Мельникова).
    3.               «Соціометрія» Дж. Морено.

 

  1.               Чинники суїцидальності неповнолітніх.

 

За даними центру досліджень дитинства Українського НДІ (науково-дослідницький інститут), у 27% дітей віком від 10 до 17 років час від часу з’являються суїцидальні думки. Крім того, більшість дитячих самогубств пов’язана не з психічними захворюваннями, як здається на перший погляд, а з недоліками морального виховання.

Психологічний зміст підліткового суїциду - крик про допомогу, прагнення привернути увагу до свого страждання. Уявлення про смерть вкрай невиразно, інфантильно. Смерть видається у вигляді бажаного тривалого сну, відпочинку від негараздів, спосіб потрапити в інший світ, так само він бачиться засобом покарати кривдників.

Суїцид підлітків має наступні особливості:

• суїциду передують короткочасні, об’єктивно неважкі конфлікти в сферах близьких відносин (у родині, школі, групі);

• конфлікт сприймається як украй важливий і травматичний, викликаючи внутрішню кризу і драматизацию подій;

• суїцидальний вчинок сприймається в романтично-героїчному ореолі: як сміливий виклик, як рішучу дію, як мужнє рішення і т.п.

• суицидна  поведінка демонстративна, в ній є ознаки «гри на публіку»;

• суїцидальна поведінка регулюється швидше поривом, афектом, в ній немає продуманості, виваженості, точного розрахунку;

• засоби самогубства обрані невміло (стрибок з балкона 2-3 поверхи, малотоксичні речовини, тонка мотузка і т.п.).

 

  1.       Вправа «Крапля».

 

Мета: показати учасникам, що незначні конфлікти, проблеми або неприємні ситуації можна не доводити до крайньої межі, і що будь-яка проблема має своє вирішення.

Психолог кожному учаснику пензликом капає на чистий аркуш паперу по одній краплі фарби.

Кожен може зробити з цією краплею, що захоче: може подути на неї, щоб вийшло якесь зображення, може з неї щось намалювати або залишити не змінною.

 

Висновок: якщо з маленької краплі вийшла велика клякса, можна зробити висновок: «За бажання можна з мухи зробити слона, та треба пам’ятати, що чисте й добре затьмариться й зникне, не залишивши світла й позитиву».

 

  1.       Вправа «Мотузочки».

 

Мета: показати напрямки діяльності психолога по роботі з дітьми, сім’ї яких опинилися у складних життєвих обставинах.

Тренер вибирає 7 осіб, які отримують картки зі словами. Обрані учасники стають до аудиторії спиною, і тренер прикріплює їм картки зі словами – Дитина, Сім’я, Дім, Освіта, Любов, Права, Надія. У центрі стає учасник з написом дитина.

-  Зараз я розповім вам реальну історію. Отже, жила собі Дитина, яка була найщасливішою в світі. У неї були мама й тато, дідусь, бабуся і навіть старший брат. У Дитини була Сім’я (тренер вводить учасника, в якого є картка з написом «сім’я», і з’єднує його ниткою з «дитиною» так необхідно з’єднати всіх учасників, які отримали ролі в даній вправі). Усі члени сім’ї ставилися до дитини з повагою та розумінням. Дитина знала, що таке справжня Любов (виводить учасника з карткою «любов»). Сім’я дитини була доволі забезпеченою й жила в великому і світлому Домі. Дитина вчилася в школі, одній з найкращих у місті, вона отримувала якісну освіту. Так дотримувалися Права дитини. Дитина з Надією дивилась у майбутнє.

Але сталося так, що в один рік батько і старший брат дитини загинули в автокатастрофі. Мама не впоравшись із нестерпним горем, почала дедалі частіше заглядати в чарку, шукаючи там порятунку, а бабуся й дідусь, не витримавши нещастя, померли одне за одним. Так у дитини не стало Сім’ї (тренер входить у коло і перерізає ножицями ниточку «дитина – сім’я»), а разом з рідними поступово зникла Любов (тренер розрізає нитку «дитина - любов»). Згодом не стало в дитини й Дому (тренер розрізає нитку «дитина - дім»), оскільки мати змушена була його продати, щоб розрахуватися з боргами. Дитина разом з мамою опинилася на вулиці. Вона перестала ходити до школи й отримувати Освіту (тренер перерізає ниточку «дитина - освіта»). Права дитини не дотримувалися, тому що дорослі перестали про неї піклуватися (перерізається нитка «дитина - право»).

Лише світлий промінчик Надії давав дитині сили та сподівання. Та час минав, і одного разу дитину привели небайдужі люди до притулку. Фахівці притулку знайшли дитині прийомну сім’ю, де вже виховували двох хлопчиків і двох дівчаток. Поряд з дитиною з’явилися чоловік і жінка, яких дитина почала називати мамою і татом, у неї з’явилися брати і сестри (тренер зв’язує нитку «дитина – сім’я»). Дитина відчуває, що її люблять (тренер зв’язує нитку «дитина - любов»). У Дитини з’явився дім, в якому вона почувалася затишно і комфортно (зв’язується нитка). Дитина знову почала вчитися (зв’язується нитка «дитина - освіта»). Дитина знову могла сказати: «Я – людина, нехай маленька, але я маю права (пов’язується нитка «дитина - право»).

Як чудово, коли на світі є добрі люди, і як важливо, щоб у серці залишалася «Надія»!

 Обговорення:

Запитання до виконавця ролі «Дитини»:

-  Які емоції у вас були коли всі ваші права були повністю захищені?

-  Які емоції ви переживали коли всі ниточки було розірвано?

- Які емоції коли зв’язки почали поновлюватися?

- В якій ситуації вам було комфортніше?

Запитання до групи:

 - Які почуття виникли у вас, коли дитина була повністю захищена?

 - Які емоції у вас виникали під час подальшого виконання вправи та як вони змінювалися?

- Що ж необхідно дитині щоб вижити в сучасному світі?

 

Як висновок до вправи:

Основні мотиви суїцидальної поведінки у дітей та підлітків:

  • Переживання образи, самотності, відчуженості і нерозуміння.
  • Дійсна або уявна втрата любові батьків, нерозділене почуття або ревнощі.
  • Переживання, пов’язані з втратою батьків з тієї чи іншої причини.
  • Почуття провини, сорому, ображеного самолюбства.
  • Самозвинувачення.
  • Боязнь ганьби, глузувань, приниження.
  • Страх покарання, небажання вибачатися.
  • Почуття помсти, злості, протесту.
  • Загрози або вимагання.
  • Бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття, уникнути неприємних наслідків, піти від важкої ситуації.
  • Наслідування товаришам, героям фільмів.

Діти - суіценденти частіше позбавлені батьківської уваги і турботи, в 75% їх батьків розлучені чи проживають окремо, часто діти проживають в інтернатах чи з прийомними батьками.

Атмосфера любові, прийняття й поваги до її особистісних прав надалі може убезпечити дитину від фатального вчинку. Діти, які висловлювали суїцидальні наміри або здійснювали спробу самогубства, потребують кваліфікованої психологічної допомоги. Їхній «крик по допомогу» обов’язково має бути почутий близькими. І дитина має отримати на нього відповідь.

 

  1.       Гра «Чим ми схожі».

 

Мета: допомогти всім присутнім виявити спільні риси, що єднають їх з іншими людьми.

Група стоїть у колі. Спочатку кожен запитує свого сусіда зліва його ім’я, коли завершився круг знайомства кожен учасник подумавши має сказати «Мене і (ім’я сусіда) об’єднує те, що …». Н.: «Мене і Наталю об’єднує те, що ми маємо світле волосся». Гра продовжується до кінця кола.

Питання для обговорення:

- Чи важко було знаходити спільне з іншою людиною?

- Для чого ми виконували цю вправу?

- Що вона вам дала?

Висновок: у всіх нас більше схожого, ніж відмінного. Пам’ятаймо: ми всі люди, всі мріємо бути щасливими, всі вчилися в школі, проживаємо в Україні, на цій планеті, в цій частині Всесвіту… У нас більше спільного, ніж відмінного, і всі ми залежимо одне від одного.

 

  1.               Ефективна тактика консультування.

З усіх створінь, що живуть на землі,

тільки людина може змінити себе.

Тільки людина є архітектором своєї долі.

В. Джеймс.

У роботі практичного психолога консультування займає чи не одну із головних видів роботи. І ця частина може бути найважчою, особливо коли мало досвіду, особливо коли дитина звертається у досить важкому емоційному стані.

Зустрівшись у консультуванні з депресивним клієнтом, який висловлює суїцидальні наміри, дуже важливо оцінити ризик їх реалізації. Від правильного прогнозу може залежати життя клієнта.

Задум самогубства має три складові: вибір засобу, вбивча сила засобів та їх доступність. Якщо людина вже вибрала спосіб самогубства, які напевно забезпечують смерть, і засіб легко доступний, ризик стає дуже великим.

Ступінь імовірності самогубства консультант може з’ясувати, задаючи клієнту непрямі питання. Прямо питати: «Чи не маєте Ви намір вчинити самогубство?» - неприйнятно, тому що такі питання спонукають людину до заперечення.

Ефективна тактика «поступового» розпитування:

Консультант: Як йдуть справи?

Клієнт: (знизує плечима).

Консультант: Не все добре?

Клієнт: (трясе головою).

Консультант: Сумно?

Клієнт: (киває головою).

Консультант: Все здається безнадійним?

Клієнт: Так.

Консультант: Життя іноді здається безглуздим?

Клієнт: Іноді.

Консультант: Чи часто Ви думаєте, що хотіли б померти?

Клієнт: Більшу частину часу.

Консультант: Виникає бажання покінчити з життям?

Клієнт: Іноді.

Консультант: Чи обговорювали Ви, як це зробити?

Клієнт: Ще не зайшов так далеко.

Така поступовість опитування дає можливість точніше дізнатися, як далеко зайшла людина у своїх думках про смерть. У цьому випадку людина має явні суїцидальні наміри, однак прямої загрози самогубства поки немає.

Засновник логотерапії (філософія життя і форми психотерапевтичної роботи центрованої на пошуку і знаходженні сенсу) Е.Франкл (австрійський психолог, психотерапевт) пропонує оцінювати замість ймовірності самогубства величину життєвого потенціалу і питати клієнта не про причини небажання жити, а про сенс життя для нього. Чим більше знаходиться ниток, що зв’язують клієнта з життям, тим менш імовірно самогубство.

Існують певні правила консультування осіб, які мають намір вчинити самогубство:

1. З такими клієнтами потрібно частіше зустрічатися.

2. Консультант повинен звертати увагу суїцидального клієнта на позитивні аспекти в його житті. Наприклад: «Ви згадували, що раніше багато чим цікавилися. Розкажіть про свої вподобання» або «Завжди є заради чого жити. Що Ви думаєте про це?». Такі питання допоможуть клієнту знайти ресурси для подолання важкого етапу життя.

3. Дізнавшись про намір клієнта вчинити самогубство, не слід панікувати, намагатися відвернути його якимось заняттям і вдаватися до моралізування («Від цього нічого не зміниться», «чи знаєте Ви, що всі релігії вважають самогубство найбільшим гріхом?»). Така тактика лише переконає клієнта, що його ніхто не розуміє і консультант - теж.

4. Фахівець повинен залучити до роботи з клієнтом між консультативними зустрічами значущих для нього людей (близьких, друзів).

5. Клієнт повинен мати можливість у будь-який час зателефонувати консультанту, щоб той міг контролювати його емоційний стан.

6. При високій ймовірності самогубства слід вжити заходів обережності - проінформувати близьких клієнта, обговорити питання про госпіталізацію. Консультанту не завжди легко це виконати. Клієнт нерідко починає заперечувати свої наміри і стверджує, що нема причин хвилюватися про нього. Тим не менш консультанту краще сподіватися на свою інтуїцію і врахувати небезпечні ознаки в поведінці клієнта, оскільки втішні заяви можуть носити відволікаючий характер. У випадках явного суїцидного ризику консультант повинен вимагати негайної госпіталізації, хоча більшість клієнтів категорично протестують проти переміщення в психіатричну клініку. Деякі психотерапевти  вважають, що клієнта шокує зміна поведінки консультанта. Людина, що спонукає до незалежності і вільного вибору, раптом бере на себе повноваження обмежити свободу клієнта, замкнути його в психіатричній клініці. Хоча право остаточного вибору має кожна людина, але обов’язок консультанта в разі загрози самогубства - зробити максимум можливого, щоб вплинути на вибір клієнта на користь життя.

7. Консультант не повинен дозволяти клієнтові маніпулювати собою за допомогою загрози самогубства.

8. Консультант зобов’язаний не забувати, що він не Бог і, незважаючи на найкращі стимули, не завжди здатний перешкодити самогубству. Найбільшу відповідальність за власні дії несе сам клієнт. Консультант не може повністю і одноосібно відповідати за клієнта. Він лише професійно відповідальний за припинення реалізації суїцидальних намірів. Однак незаперечна аксіома - якщо клієнт дійсно хоче покінчити з життям, ніхто не здатний зупинити його. («Ми говоримо «так» життю клієнта, але повинні бути готові до того, що деякі клієнти все-таки скажуть своєму життю «ні»).

9. Консультант зобов’язаний докладно, у письмовій формі, документувати свої дії, щоб у випадку нещастя він зміг довести собі і іншим, що діяв професійно і прийняв всі заходи для запобігання катастрофи.

10. Консультант повинен знати специфіку консультування осіб, які намагалися вчинити самогубство. Консультування направляється на подолання спонукань до самогубства, які ще залишаються після невдалої спроби.

 

  1.       Вправа «Голосування ногами».

 

Мета: зменшення напруження, підтримки іншого у стресових ситуаціях; учасникам виділяти власну думку.

Зараз спробуємо визначити чи розумієте ви дітей методом голосування, тільки голосувати ви будете ногами. (Тренер зачитує твердження, а учасники повинні вибрати для себе варіант: «ні», «так» або «не знаю» - і стати у відповідний куток з написом. Після кожного твердження відбувається обговорення, чому саме було обрано такий варіант відповіді).

Твердження:

- Сучасні діти всі зіпсовані. Раніше діти не мали такого гарного життя.

- Дорослі мають самі вирішувати за дітей, а не прислухатися до їх бажань. Дорослі краще знають, що потрібно дитині.

- Хлопці повинні отримувати кращу освіту, ніж дівчата, оскільки вони довше працюватимуть та зароблятимуть кошти на утримання родини;

- Дітей слід виховувати під наглядом родини;

- Діти ніколи не брешуть щодо насильства яке над ними вчинили;

- Діти повинні завжди робити те, що їм скажуть дорослі;

- Батьки мають право покарати дітей на свій розсуд.

Висновок: з якою метою було проведено дану вправу?

 

7. Практична частина.

 

7.1. Вправа «Побудова дому».

 

Мета: визначення  шляхів  та методів щоденної психологічної підтримки дитини.

Тренер пропонує учасникам подумати, яким чином можна підтримати дитину або дорослу людину в складній для неї ситуації (всі відповіді записуються на папірцях у вигляді цеглинок та кріпляться на стінах будинку).

Питання для обговорення:

- Які емоції ви відчували під час проведення вправи?

- Яким чином ті рекомендації, слова підтримки можуть допомогти людині у кризовій ситуації??

Після того як учасники групи назвуть свої варіанти аналізується чому саме було вибрано макет дому - Будинок це символ сім’ї, благополуччя, добробуту психічного, матеріального, це основа усіх основ, це те що закладається в кожній людині. Якою буде сім’я такою і виросте дитина.

 

  1.        Розминка «Хто хоче».

 

  •                   Підніміть праву руку – хто хоче бути щасливим.
  •                   Випряміть спинку, хто хоче бути найкращим.
  •                   Підніміть голову догори, хто хоче бути радісним.
  •                   Плесніть у долоні, хто хоче бути добрим.
  •                   Посміхніться, хто бажає усім добра.
  •                   Помахайте руками, хто хоче миру.

 

  1.        Вправа «Випадок із життя».

 

Мета: визначення реальних проблем, які виникають в дитячих колективах та призводять до кризових ситуацій.

Учасники об’єднуються в мікрогрупи і має кожен пригадати один випадок із життя чи  досвід, коли дитину (можливо в дитинстві самого учасника) не приймали у класі, в групі: принижували, цькували, не приймали до загальної гри чи роботи. Для обговорення дається 5 хв.

Питання для обговорення в групі:

  •                   За якими ознаками діти можуть не приймати дитину? (за соціального статусу; батьки не приймають участі у житті класу, школи). Записати на ватмані усі відповіді.

 

  1.        Методика «Кола».

 

Мета: визначення важливості для кожної людини різних кіл спілкування; розуміння іншого при втраті спілкування.

Потрібно кожному намалювати 4 кола в колі (ніби мішень у тирі), потім записати:

І коло – близькості: потрібно бути уважним до себе. Записати імена людей найдорожчих для тебе.

ІІ коло – дружби: записати імена друзів чи з ким дружили.

ІІІ коло – участі: хто є важливим для тебе, з ким приємно і хочеться спілкуватись (на роботі, сусіди).

ІV коло – обміну: кому платите за послугу і з ким приємно спілкуватись (можливо в магазині, контролер за світло і т.ін.).

Подивіться на свої кола, прочитайте для себе ще раз усіх кого ви записали. Тепер уявіть що ІІ і ІІІ кіл немає, вони (люди) щезли з вашого життя.

Пропишіть емоції, які виникли у вас в даний момент (пустота, страх, безпорадність).

Обговорення:

  •                   Що трапляється з людиною коли вона втрачає друзів, однодумців, тобто потрапляє в таку ситуацію?
  •                   Чи ще гірше, як почувається людина коли кола ці взагалі не заповнені?

 

Поверніться, будь-ласка, до своїх кіл де усі на місці, ви можете, подумки поговорити з цими людьми. Подумайте: «Які емоції зараз переповнюють Вас?»

Рефлексія:

- Що дає нам ця вправа? (Дає можливість реально оцінити і порівняти свій стан і стан людини, що потрапила у складну життєву ситуацію)

 

  1.        Техніка «Малюємо дерева».

 

Мета: дозволяє розвинути почуття причетності до колективу, групову згуртованість, доброзичливі взаємини, співчуття, співпереживання.

 

Ведучий дає такі інструкції:

І.  «Зараз ми будемо представляти себе деревами. Уявіть собі дерево, яке воно, якого кольору, де росте.

Виберіть собі будь-які олівці чи фарби і намалюйте представлені вами образи одного або декількох дерев і виниклі асоціації. Придумайте малюнку назву та історію, яку ваше дерево хотіло б розповісти іншим деревам».

 (Малюють дерева).

Звучить повільна, мелодійна музична композиція без слів.

ІІ.  «А тепер закрийте очі і постарайтеся побачити ліс. Уявіть себе в образі дерева. Знайдіть йому місце серед інших дерев. Виберіть в аудиторії відповідне місце, де дереву зручно качати гілками, рости вгору і навіть танцювати.

Покажіть рухами, танцем, як воно себе почуває. Самотнє дерево відкрито всім вітрам. Влітку його обпікає сонце, взимку остуджує мороз. Навіть звірові важко сховатися під одиноким деревом. Добре, коли поруч є добрі і надійні друзі.

Підійдіть один до одного так близько, як вам цього хочеться. Нехай ваші дерева утворюють кілька гайків. Дбайливо доторкніться пальчиками-листочками».
  (Це дає ведучому можливість звернути увагу на особливості внутрішньогрупових взаємин.)

ІІІ. «Спробуємо всі разом створити образ дуже сильного, могутнього дерева. Встаньте поруч один з одним, в коло. Який величезний, надійний стовбур вийшов у дерева! І гілки тягнуться вгору, переплітаючись між собою. У такій кроні тепло і затишно білкам, птахам. А саме дерево нічого не страшиться: ні бурі, ні грози, ні самоти ».

  (Ведучому важливо помітити, в якому із запропонованих образів учасник заняття відчуває себе комфортніше і впевненіше.)

Етап вербалізації.

ІV. Учасники стають в коло та  кладуть на підлогу всередину кола свої роботи так, щоб усім було зручно їх розглянути. Потім кожен розповідає про свій малюнок. (Ступінь відкритості залежить від самого «художника». Якщо він з якоїсь причини мовчить, можна спробувати делікатно його розпитати, наприклад, про почуття, надії, мрії, бажання дерева-образу, але не слід наполягати на цьому.  Щоб прояснити деталі малюнка чи оповідання, ведучий і інші члени групи можуть додатково задавати непрямі питання:

  •                   Де твоєму дереву хотілося б рости: на узліссі або серед інших дерев?
  •                   Чи є у нього друзі і вороги?
  •                   Чи боїться чогось це дерево?
  •                   Чи загрожують йому будь-які небезпеки?
  •                   Про що мріє це дерево?
  •                   Який настрій у твого дерева?
  •                   Це дерево швидше щасливо або нещасно?
  •                   Якби замість дерева був намальований чоловік, то хто б це був?
  •                   За що його люблять люди?
  •                   Що сниться дереву?
  •                   Який подарунок його міг би порадувати?
  •                   Чим можна допомогти дереву, якщо воно хворіє?

 

 VІ. Далі учасникам пропонується зберегти образ дерева, відокремити його від фону:
  «Акуратно відірвіть по контуру зображення дерева зовнішню, зайву частину малюнка. Це слід робити пальцями, ножицями користуватися не можна».

  Колективна робота.

«Уявіть, що дошка та будинок - це поляна, на якій виростуть ваші дерева. Кожен має право вирішувати, де зручніше розмістити малюнок: в лісі серед інших дерев, в маленькому гайку або осторонь від інших дерев. Виберіть відповідне місце і розташуйте дерева на площині. При бажанні змініть початкове положення вашого малюнка ».

 Заключний етап.

Обговорення.

 

8. Рефлексія семінару.

 

8.1. Притча «Коряга»

Давним-давно в одному прекрасному лісі серед красивих дерев з густими кронами і стрункими стовбурами жила дивна Коряга. Своїм химерним виглядом вона викликала глузування сусідів. Довго лежала коряга серед дерев, гірко розмірковуючи, чому вона не така, як усі. Всі дерева як дерева, красені як на підбір, а вона скорчена, обдерта, крива - ні краси, ні користі ... Як їй було прикро! 

(Метафоричний криза: неприйняття своєї унікальності, так як порівняння йде себе з іншими, вона страждає від цього; Коряга нікому допомогти прийняти свою унікальність) 

Одного разу в ліс приїхали лісоруби. Вони рубали дерева одне за одним, уклали їх у вантажівку і відвезли на меблеву фабрику. 

«Щасливі ...», - думала Коряга, заздрячи цим деревам.

 - «З них виготовлять гарні меблі, які будуть радувати людей і приносити їм користь, а я така нікому не потрібна. Так і зогнию в цьому лісі, і ніхто навіть не дізнається про моє існування ... ».

 (Метафоричний криза: образа, заздрість, крах надій) 

Якось вранці в ліс забрів один дідок. Він довго ходив по лісі і набирав хмиз для обігріву свого житла. Коряга, вже зневірившись бути колись комусь корисною, лежала серед заростей трави і думала про щось своє. Для неї було вкрай несподіваним, що старий звернув на неї увагу. Він підняв Корягу з землі, спробував на міцність, злегка зігнувши її, і поклав до свого воза. Їй потрібно було згоріти без сліду, якщо не брати до уваги золу, та й ту виметуть, викинуть і забудуть ... Але, не дивлячись на це, вона була щаслива! 

(Метафора: метафора «потрібності», яка полягає в тому, що іноді, з бажання бути потрібним, ми штовхаємо себе «на самогубство», ми «згорає»)    

У возі Коряга виявилася у великій компанії різних палиць і поліняк і, як завжди, тут же знайшлися і добрі і заздрісники. Шкідливих виявилося більшість, і вони стали злословити і хихикати з приводу її зовнішності. І так їй стало боляче за всі ці роки страждань і знущань ...

(Несвідомі процеси) 

На довершення всіх принижень віз несподівано труснуло. Коряга вилетіла, почала падати по дорозі та скочуватися по схилу гори. Для чого жити, якщо навіть у вогнище не згодилася! О, як же важко дістався їй цей спуск! Від страху перед тим, що ж з нею станеться в кінці, вона судорожно намагалася зачепитися за невеликі деревця, за каміння, за траву, за землю ..., але нічого не виходило. Зрештою, бідна Коряга зрозуміла, що летить з обриву. Усередині все стиснулося і здавалося, перед нею промайнули всі картинки з її життя (Довга пауза).

 (Метафоричний криза: шанс змінити життя) 

Вона впала в море. "Що це? Куди я потрапила? Що зі мною буде?» - думала Коряга. Ця стихія лякала своєю невідомістю, незрозумілістю, нереальністю ... Через деякий час на морі почався шторм. Все навколо потемніло, завив вітер, над морем загрозливо стяглися величезні хмари. Корягу кидало з боку в бік, било холодними хвилями. Вона, то занурювалася в морську безодню, то спливала на поверхню, і думала, що цей кошмар ніколи не закінчиться, що ось зараз точно їй прийде кінець ...

Але ось шторм почав потихеньку стихати ... на небі визирнуло сонечко ...

Озирнувшись довкола, вона побачила багато цікавого: зграї риб пропливають, коралові рифи, пелікана, що майорить над водою в пошуках їжі, приємно і лагідно шелестять хвилі ... Теплі морські хвилі, немов улюблене дитя, заколисували Корягу ... вона по-іншому побачила цей світ: навкруги не було нікого, 

(Метафора: Вода і шторм - метафоричні символи душі і кризи. Коли людина змінює своє життя, він потрапляє в кризу; тобто йому надається можливість пережити це як шанс поміняти своє світовідчуття; криза змінює людину шторм поміняв самовідчуття Коряги, занурив її в себе, в свою психіку, і їй стало спокійніше - саме криза принесла оздоровлення. Чим більше ми в своєму житті переживаємо цих стихій, тим менше у нас стає тривожних очікувань, тим «здоровіше», сильніше ми стаємо. Відбуваються видозміни в душі, усвідомлення себе в новому якість.)    

Так вона плавала по хвилях, поки її не викинуло на берег. Знову безнадійність - так і доведеться лежати тут, поки не згниєш і не перетворишся на труху. До чого ж безглуздою виявилося моє життя! Прогрівшись на сонечку, коряга якось непомітно заснула під рівномірний шум хвиль. На поверхню її стовбура вийшла морська сіль, і поступово утворилися, блискучі в променях сонця, кристалики ... 

(Аналогічні навчальні ситуації. Невротичної Коряги полягає в тому, що вона постійно чимось незадоволена.) 

Прокинулася вона від дотику ласкавих рук, які її підняли. Вона побачила усміхнене обличчя людини, яка із захопленням повторювала:

- «Це просто диво! Справжнє диво!». 

На неї ніхто і ніколи не дивився з такою любов’ю ..., (Пауза) ... і ніколи вона не чула такої похвали на свою адресу ..., (Пауза) і ніхто не тримав її в руках так обережно і дбайливо (Довга пауза) . Чоловік підняв Корягу, обтрусив пісок з стовбура, приніс її додому, відшліфував і покрив лаком. 

(Метафора: визнання індивідуальності; додача «товарного вигляду») 

Коряга була у повній розгубленості, але її спритно підхопили і доставили туди, де було багато народу і всі захоплювалися її формою, її неповторністю, її художньою цінністю ... (Довга пауза). 

Корягу помістили на стенд з написом «Дар моря» і ставилися до неї з великою повагою. Її неодноразово представляли на різні конкурси, і вона завоювала величезну кількість нагород. У всьому світі відзначали її вишуканість і теплоту, і масу інших дивних якостей. Для Коряги була зроблена спеціальна підставка, на якій вона щасливо спочивала, спостерігаючи радісно усміхнені обличчя і вслухаючись в захоплені похвали відвідувачів, які намагалися ненароком доторкнутися до неї, просто помацати це дивовижне творіння природи.

«Скільки горя я перенесла, - думала Коряга, - і все ж в кінці шляху моє життя набуло сенсу. До чого ж мені добре і спокійно ». 

(Метафора: торжество) 

 

 «Який сюжет викликав найбільший відгук у вашій душі? Яку ви придумали кінцівку? Чому саме таку?»

Ведучий вимовляє висновок: «Це історія про відкриття унікальності Коряги. Вона вчить нас самосприйняттю. А, що таке самосприйняття, на вашу думку?

 

8.2. Вправа «Рефлексія»

Підведення підсумків.

Кожен, в кого очікування здійснились, кому сподобалось семінарське заняття, має взяти папірець у вигляді черепиці даху написати та озвучити свої побажання та подяку й приклеїти на «даху» будиночка. Якщо щось не сподобалось учасник також має право висловитись, й зняти із фундаменту цеглинку із своїми «очікуваннями».

 

 

Список використаної літератури

 

  1. Акопян К.З. Самогубство: проблеми мотивації (роздуми з   психологічним  етюдом  Н.А.Бердяєева "Про  самогубство")// Психологічний журнал. - 1996. - Т. 17. - № 3. - З. 79-83.
  2. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Підручник для вузів. - М: ЮНІТІ, 2000.- 551.
  3. Бердяєв Н.А. Про самогубство (Психологічний етюд)//Психологічний журнал. - 1992. -Т. 13. - № 2. - З. 12-14.
  4. Бородин С.В., Михлин А.С. Мотиви і причини самогубства// Актуальні проблеми суїцидології: Тр.Моськ. НІІ психіатрії МЗ РРФСР.Т.82.-М., 1983 .-с.28-43.
  5. Вашека Т. В. Практичні рекомендації для проведення психокорекційної роботи з підлітками за наявності суїцидальних ідеацій// Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - №7. - С. 68-72.
  6. Вашека Т. В. Рання діагностика та профілактика суїцидальної поведінки в підлітковому віці// Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - №6. - С. 64-66.
  7. Гроллман Е. Суїцид: превенція, інтервенція, поственція// Суїцидологія: Минуле і теперішній час:Проблема самогубства в працях філософів, соціологів, психотерапевтів і в художніх текстах. - М.:"Когито-центр", 2001. - 569.
  8. Діагностична і коректувальна  робота  шкільного  психолога / Отв. ред. І.В. Дубровіна, - М., 1987.
  9. Життєві кризи особистості. Навчальний посібник / Поліщук В.М., -Глухів, 2009.-  с.97
  10. Завадська Н. В. Проблема самогубства у підлітковому середовищі// Соціальний працівник. - 2007. - № 2. - С. 10-12.
  11. Захаров А.И. Відхилення  в поведінці дитини, - М., 1993.
  12. Ковалев С.В. Психологія сучасної сім'ї. - М., 1988. – с. 44.
  13. Конфліктологія: Підручник для вузів / В.П. Ратників, В.Ф. Голуб,Г.С.
  14. Личко А.Е. Типи акцентуації характеру і психопатій у підлітків.- М.: Ексмо, 1999. – 407.

15.       Попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків. Методичні рекомендації //Все для вчителя. - 2004. - № 10-11. - С.53-64.

  1. Попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків // Все для вчителя. - 2003. - № 30. - С. 53-64.
  2. Психологія суїциду: Посібник / За ред. В.П. Моськальця. - ДО.:Академ видав, 2004. – 288.
  3. Сабат Н. Профілактика суїцидальної поведінки серед підлітків / / Соціальний педагог. - 2007. - № 11. - С 35-37.
  4. Сокириська Л. Попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків // Соціальний педагог. - 2007. - № 1. - С. 30-34.
  5. Сорокин П.А. Самогубство як суспільне явище /Социс.-2003.- №2.-с. 8-12.
  6. Суїцидологія. Минуле і теперішній час: Проблема самогубства в працях філософів, соціологів, психотерапевтів і в художніх текстах. -М.: "Когито-центр", 2001.- 569.

Додаток 1.

Визначення типу темпераменту за методикою Айзенка

Інструкція. Вам пропонується набір спеціально підготовлених несклад­них питань на кожне з яких треба чесно та відверто відповіс­ти «так» або «ні». Отже...

 

  1.       Чи часто ви відчуваєте потребу в нових враженнях, бажання ба­гато що змінити довкола себе?
  2.       Чи часто вам потрібні підтримка надійного друга, готового допомогти, підбадьорити чи заспокоїти?
  3.       Ви вважаєте себе людиною безтурботною?
  4.       Чи відчуваєте ви труднощі, коли треба відповісти «ні»?
  5.       Перед тим, як щось вдіяти, чи обмірковуєте можливі наслідки, кі­нцевий результат?
  6.       Якщо пообіцяли щось зробити, чи завжди дотримуєте слова?
  7.       Чи часто у вас змінюється настрій?
  8.       Звичайно ви говорите і дієте швидко, не замислюючись?
  9.       Чи часто почуваєте себе пригніченим, розчарованим без будь-яких на це причин?
  10.   Чи можете зробити будь-що, побившись об заклад?
  11.   Чи відчуваєте сором’язливість та збентеження, коли намагаєтеся заговорити із незнайомою симпатичною людиною протилежної статі?
  12.   Чи втрачаєте часом самовладання?
  13.   Чи часто здійснюєте вчинки під впливом хвилинного настрою?
  14.   Чи часто відчуваєте муки сумління через те, що зробили або сказали щось таке, чого не слід було б говорити або робити?
  15.   Чи надаєте перевагу читанню книг, газет та журналів перед зустрічами з людьми?
  16.   Вас легко образити?
  17.   Чи подобається вам часто бувати у компаніях?
  18.   Чи маєте ви думки, які не хотіли б відкривати іншим?
  19.   Чи правда, що іноді все горить у вас у руках, а часом настають нудьга та смуток?
  20.   Ви хочете мати друзів небагато, але дуже близьких та відданих?
  21.   Ви мрійник?
  22.   Якщо на вас кричать, то чи відповідаєте тим же?
  23.   Чи часто почуваєте свою провину?
  24.   Чи всі ваші звички та захоплення вам подобаються?
  25.   Чи здатні ви дати волю своїм почуттям та весело провести час в компанії?
  26.   Ви людина, яка легко збуджується?
  27.   Люди, які вас знають, вважають, що ви людина компанійська?
  28.   Коли ви зробили щось важливе, то чи не замислювалися, що мог­ли б зробити це краще?
  29.   Ви вважаєте за краще менше говорити, коли перебуваєте у това­ристві інших людей?
  30.   Чи любите ви пліткувати?
  31.   Чи буває у вас безсоння через різні думки?
  32.   Відповідь на питання, яке вас цікавить, шукатимете у книзі?
  33.   Чи відчуваєте ви часом посилене серцебиття?
  34.   Вам подобається робота, яка потребує зосередженості?
  35.   Чи відчуваєте іноді почуття тривоги?
  36.   Коли ви знаєте, що контролю в автобусі не буде, чи обов’язково платити за свій проїзд?
  37.   Ви байдуже ставитеся до кепкувань над собою?
  38.   Ви дратівливі?
  39.   Чи цікаво вам виконувати роботу у високому темпі?
  40.   Чи хвилюють вас думки про неприємності, які можуть трапитися?
  41.   Ви любите ходити і все робити повільно?
  42.   Ви дозволяєте собі інколи запізнюватися?
  43.   Чи часто вам доводиться бачити „страшні” сни?
  44.   Ви любите говорити по-простому навіть із незнайомою людиною?
  45.   Чи страждаєте коли вам болить?
  46.   Чи пригнічують вас неприємні почуття, коли ви тривалий час позбавлені можливості спілкуватися з людьми?
  47.   Чи вважаєте ви себе людиною нервовою?
  48.   Чи є серед ваших знайомих люди, які вам дуже не подобаються?
  49.   Ви дуже впевнена в собі людина?
  50.   Вас легко образити, якщо вказати на недоліки?
  51.   Ви згодні з тим, що від вечірки дістати справжнє  задоволення  важко?
  52.   Чи дошкуляють вам думки, що ви чимось гірші за інших?
  53.   Чи здатні ви внести пожвавлення в нудну компанію?
  54.   Чи буває, що говорите про те, чого не розумієте?
  55.   Вас хвилює здоров’я?
  56.   Ви часто кепкуєте над іншими?
  57.   Ви страждаєте від безсоння?

 

Тест на виявлення суїцидальних намірів

(Н. Шявровська, О. Гончаренко, І. Мельникова)

 

Мета: виявлення суїцидальних  намірів підлітків.

Форма проведения: індивідуальна або групова.

Обладнання: бланк для відповідей, перелік висловлювань.

Час проведення: 40-45 хвилин.

Вік: з 10 до 17 років.

 

Інструкція для психолога.

Для того, щоб не акцентувати увагу дитини на тесті, що дає змогу більш об'єктивно оцінити суїцидальні наміри, їй пропонується гра або «тест на визначення інтелекту». Підліткам пропонується розмістити у відповідні стовпчики заздалегідь підготовленої таблиці (таблиця 3) сприймані на слух вирази. При цьому на обміркування теми та змісту слід відводити 5-7 секунд. Якщо дитина не може віднести почуте до якої-небудь теми, то пропускає її.

 

Інструкція досліджуваному.

«Зараз ми будемо виконувати тест, призначений для визначення рівня інтелекту. Вам зараз будуть зачитані вислови, які необхідно поставити у відповідні стовпчики таблиці за темою, відмічаючи їх знаком «+». Довго не міркуйте. Якщо не можете віднести вислів до якоїсь теми, то пропускайте його».

Перелік висловлювань.


  1.    Вигодував змію на свою шию.
  2.    Зібрався жити та взяв і помер.
  3.    Від долі не втекти.
  4.    Всякому чоловікові своя жінка миліша.
  5.    Запалала душа до винного ковша.
  6.    Тут би помер, а там би встав.
  7.    Лихо не кличуть, воно само приходить.
  8.    Коли у чоловіка з дружиною лад, то не потрібен і скарб.
  9.    Хто п'є, той і горщики б'є.
  10. Двох смертей не буває, а одна не минає.
  11. Сидять разом, а дивляться у річні боки.
  12. Ввечері був молодець, а вранці мертвець.
  13. Вино розуму не товариш.
  14. З доброю дружиною і чоловік чесний
  15. Кого життя ласкає, той і горя не знає.
  16. Хто не народився, той і не помре,
  17. Дружина не лапоть - з ноги не скинеш.
  18. У світі жити - зі світом бути!
  19. Чай не горілка, багато не вип'єш.
  20. У згуртованому стаді і вовк не страшний.
  21. В тісноті, та не в образі.
  22. Гора з горою не зійдеться, а людина з людиною зіткнуться.
  23. Життя надоїло, а до смерті не звикнути.
  24. Ранка мала, так хвороба велика.
  25. Не жаль вина, так жаль розуму.
  26. Вволю наїсися, але вволю не наживешся.
  27. Життя прожити - що море переплисти: набарахтаєшся і до дна.
  28. Всякий народився, так не всякий в люди згодився.
  29. Інших не засуджуй, а на себе подивися.
  30. Добре тому жити, кому нема про що судити
  31. Живе - не живе, а проживати - проживає.
  32. Все пропало, як весняний лід.
  33. Без копійки руб щербатий.
  34. Без осанки і коняка корова.
  35. Не місце красить людину, а людина - місце.
  36. Хвороба людину не красить.
  37. Злетів орел, а прилетів голубом.
  38. Добре тому щиголяти, у кого гроші дзвенять.
  39. В уборі і пень гарний.
  40. Дохід не живе без клопіт.
  41. Найшла коса на камінь.
  42. Нелади і сварки гірші за пожежу.
  43. Заплати гроша і посади в рож - ось буде добрий.
  44. Хто солому купує, а хто і сіно продає.
  45. Сивина бобра не псує.
  46. Скаженому дитяті ножа в руки не давати.
  47. Не роки старять, а життя.
  48. В боргах, як у реп'яхах.
  49. Сварися, а на мир слово залишай.
  50. Зелений сивому не указ.
  51. А нам що біс, що батько
  52. Моя хата с краю, я нічого не знаю.
  53. Лежачого не б'ють.
  54. Що в лоб, що по лобу - все одно.
  55. Всі люди як люди, а ти як дуля на тарілці.
  56. Навчання - світ, а незнання - темрява.
  57. І ведмідь з запасу лапу смокче.
  58. Жирний кіт, коли м'ясо не їсть.
  59. Стара шуба не гріє.
  60. Порада спати не дає.
  61. Вали з хворої голови на здорову.
  62. Малий І глупий - за що і б'ють.

63.   Не в бороді честь - борода і у козла є.       

  1. Одне золото не стариться.
  2. Наш постріл скрізь поспів.
  3. Муху б'ють за настирність,
  4. Набрид гірше гіркої редьки.
  5. Живе на широку ногу.
  6. Легка ноша на чужому плечі.
  7. Не в свої сані не сідай.
  8. Чужий одяг - не надія.
  9. Високо літаєш, так низько сідаєш.
  10. Двом господарям не прислуговуй.
  11. М'яко стеле, але твердо спати.
  12. За одного битого двох небитих дають.
  13. За погані діла злетить і голова.
  14. Говорити вміє, але не може.
  15. Хто до грошей охочий, той не спить усі ночі.
  16. Якби не дірка в роті, тоді б у золоті ходив.
  17. Красивий у строю, сильний в бою.
  18. Гори все синім полум'ям.
  19. На пташиних правах високо не злетиш.
  20. Якщо весь час міркувати, тоді на що існувати.
  21. Барани вміють жити: у них сама погана вівця в караул ходить.
  22. Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.

 

 

Інтерпретація.

Після заповнення бланка підрахуйте кількість балів у кожному стовпчику - дайте відповідь у інтерпретаційних таблицях (таблиці 4-6).

Аналізуючи результати тестування, доцільно пам’ятати, що наявність суїцидального ризику визначає результат, отриманий у колонці «Добровільний відхід із життя», а результати інших показників подають інформацію про чинник, що сприяє формуванню суїцидальних намірів.

Якщо результат стовпчика «Добровільний відхід із життя» менший від представлених в інтерпретаційних таблицях показників, то це означає, що ризик суїцидальної поведінки невисокий, але при цьому можна говорити про інші чинники, представлені в інших колонках, як про стресогенні проблеми, що впливають на стан психологічного комфорту підлітка.

 

 

 

 

«Соціометрія» Дж.Морено

 

Текст опитувальника.

Уявіть, що Ви збираєтесь у турпохід на кілька днів в гори. Маєте взяти з собою найнеобхідніше, жити Ви будете у важких умовах. Відповідно від Вас і Ваших друзів, які підуть із Вами, потрібно буде максимум витримки, оптимізму, товариськості, взаєморозуміння. До того ж Вам необхідно набрати групу для подорожі.

Завдання до групи:

Ви маєте зібрати із Ваших одногрупників групу для подорожі:

  1. Запишіть прізвище того кого Ви оберете головним Вашої команди (одну людину);
  2. Запишіть прізвища двох  одногрупників, хто буде у Вашій команді (дві людини);
  3. Запишіть прізвища тих людей кого б Ви, ні в якому разі, не хотіли брати з собою (не більше двох).

(В анкетах вказувати своє ім’я та прізвище)

 

Обробляться відповідно інструкції методики.

doc
Додав(-ла)
Рибак Iнна
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
18 лютого
Переглядів
57
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку