презентацiя "Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку у підлітковому віці "

Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку у підлітковому віці та шляхи допомоги у потенційному суїциді

Самогубство (суїцид) – це навмисне позбавлення себе життя, що спостерігається як у психічно здорових людей, так і при психічних захворюваннях, що супроводжуються депресією

Самогубство є соціальним фактом – продуктом тих значень, очікувань і угод, які виникають у процесі спілкування людей між собою

«Склад індивідів, які утворюють певне суспільство, з року в рік змінюється, а кількість самогубств, однак, залишається постійним до того часу, доки не зміниться саме суспільство» Еміль Дюркгайм

анумія відчуття дезінтеграції, власної непотрібності, яке виникає в індивіда при швидкій зміні суспільної ситуації та при послабленні соціальних зв’язків. Воно призводить до виникнення відхилень та соціальної девіації

переживання образи, одинокості, відчуженості, неможливість бути зрозумілим незадоволеність собою; низька самооцінка; невизнання оточуючими; не прийняття себе

у «вартість» нашого життя уже входять радість і любов, самореалізація і свобода вибору, і тільки особисті обмеження заважають нам зрозуміти це і жити щасливо. Дуже важливо людині вміти знайти цінне в любій ситуації, в своєму досвіді переживання, взаємодії і взяти із цього досвіду найкраще для розвитку.

І фаза обдумування – свідомі думки про здійснення суїциду, які можуть вийти з-під контролю і стати імпульсивними (спостерігаються зміни в поведінці і зовнішньому вигляді)

II фаза амбівалентності – настає за умов появи додаткових стресових факторів (підліток висловлює погрози або наміри суїциду, «крик про допомогу»)

ІII фаза суїцидальної спроби – друга фаза переходить у третю швидко. Доведено, що більшість суїцидальних підлітків обмірковує і здійснює суїцид упродовж 1-2 тижнів. Але підлітковому віку властива імпульсивність дій, тому інколи тривалість усіх трьох фаз може бути дуже короткою, не більше 1 години.

Якщо суїцидальна спроба не завершилася загибеллю, у людини наступає етап постсуїцидальної кризи, який триває аж до повного зникнення суїцидальних тенденцій.

Словесні ознаки Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити». Побічно натякати про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися». Багато жартувати на тему самогубства. Проявляти нездорову зацікавленість питаннями смерті.

Поведінкові ознаки Роздавати оточуючим речі, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами. Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як: • їсти замало або забагато; • спати занадто мало або занадто багато; • стати неохайним; • у шкільних звичках – пропускати заняття, не виконувати домашніх завдань, уникати спілкування з однокласниками, бути дратівливим, похмурим, перебувати в пригніченому настрої; • замкнутися, відсторонитися від родини й друзів; • бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу. Проявляти ознаки безпорадності, безнадійності й розпачу.

Ситуаційні ознаки Людина може зважитися на самогубство, якщо вона: Соціально ізольована (не має друзів), почувається знедоленою. Живе в нестабільному оточенні. Почуває себе жертвою насильства. Мали місце раніше спроби суїциду. Має схильність до самогубства через те, що його скоїв хтось із друзів, знайомих або членів родини. Перенесла важку втрату.

Особливості самогубства підлітків • суїциду передують короткочасні, об’єктивно неважкі конфлікти в сферах близьких відносин; • конфлікт сприймається як украй важливий і травматичний, викликаючи внутрішню кризу і драматизацію подій; • суїцидальний вчинок сприймається в романтично-героїчному ореолі: як сміливий виклик, як рішучу дію, як мужнє рішення та ін. • суїцидальна поведінка демонстративна, в ній є ознаки «гри на публіку»; • суїцидальна поведінка регулюється швидше поривом, афектом, в ній немає продуманості, виваженості, точного розрахунку; • засоби самогубства обрані невміло (стрибок з балкона 2-3 поверхи, малотоксичні речовини, тонка мотузка тощо).

реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі переживання, пов’язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням та страх перед покаранням

співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів почуття помсти, погроз, шантажу любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність покаранням

Атмосфера любові, прийняття й поваги до її особистісних прав надалі може убезпечити дитину від фатального вчинку. Їхній «крик по допомогу» обов’язково має бути почутий близькими. І дитина має отримати на нього відповідь.

З усіх створінь, що живуть на землі, тільки людина може змінити себе. Тільки людина є архітектором своєї долі. В. Джеймс.

логотерапія філософія життя і форми психотерапевтичної роботи центрованої на пошуку і знаходженні сенсу Е.Франкл

Твердження: - Сучасні діти всі зіпсовані. Раніше діти не мали такого гарного життя. - Дорослі мають самі вирішувати за дітей, а не прислухатися до їх бажань. Дорослі краще знають, що потрібно дитині. - Хлопці повинні отримувати кращу освіту, ніж дівчата, оскільки вони довше працюватимуть та зароблятимуть кошти на утримання родини; - Дітей слід виховувати під наглядом родини; - Діти ніколи не брешуть щодо насильства яке над ними вчинили; - Діти повинні завжди робити те, що їм скажуть дорослі; - Батьки мають право покарати дітей на свій розсуд.

шкільні конфлікти – це причина майже половини драм, з якими звертаються до психологічного кабінету

Додаткові непрямі питання: Де твоєму дереву хотілося б рости: на узліссі або серед інших дерев? Чи є у нього друзі і вороги? Чи боїться чогось це дерево? Чи загрожують йому будь-які небезпеки? Про що мріє це дерево? Який настрій у твого дерева? Це дерево швидше щасливо або нещасно? Якби замість дерева був намальований чоловік, то хто б це був? За що його люблять люди? Що сниться дереву? Який подарунок його міг би порадувати? Чим можна допомогти дереву, якщо воно хворіє?

Метафорична криза: неприйняття своєї унікальності, так як порівняння йде себе з іншими, вона страждає від цього; Корязі нікому допомогти прийняти свою унікальність

Метафорична криза: образа, заздрість, крах надій

метафора «потрібності», яка полягає в тому, що іноді, з бажання бути потрібним, ми штовхаємо себе «на самогубство», ми «згорає»

Несвідомі процеси  Метафора:

Метафорична криза: шанс змінити життя

Вода і шторм - метафоричні символи душі і кризи. Коли людина змінює своє життя, вона потрапляє в кризу, тобто їй надається можливість пережити це як шанс поміняти своє світовідчуття. Криза змінює людину, шторм поміняв самовідчуття Коряги, занурив її в себе, в свою психіку, і їй стало спокійніше - саме криза принесла оздоровлення.

Чим більше ми в своєму житті переживаємо таких стихій, тим менше у нас стає тривожних очікувань, тим «здоровіші», сильніші ми стаємо. Відбуваються видозміни в душі, усвідомлення себе в новій якості

Аналогічні навчальні ситуації невротичної Коряги полягають в тому, що вона постійно чимось незадоволена.

Метафора: визнання індивідуальності; додача «товарного вигляду»

Метафора: торжество 

Антисуїцидальні чинники: формування сенсу життя, життєвої перспективи, міцних зв'язків із близькими, сім'єю, суспільством, природою, адаптованість, інтегрованість із людьми та суспільством; наявність таких рис особистості, що сприяють її спілкуванню з людьми, як щирість, доброзичливість, взаєморозуміння, емпатійність, підтримка, приязнь тощо; підвищення значущості особистості у кризових ситуаціях; інтелектуальний опір смерті в усіх її видах, в тому числі і самогубству; піднесення цінності людини.