Фармакологічні препарати які використовуються в різних видах спорту

Фармакологічні препарати які використовують в різних видах спорту

        На сьогоднішній день 21-го століття фармакологія має велике значення не тільки щоб лікувати людей або підтримувати стан здоров’я  і в спорті.

       Спортсмени 21-го століття активно використовують фармакологічні добавки в своїх видах спорту, та включають фармакологічні добавки до свого раціону харчування. Якщо ви думаєте чи можна це робити? Авжеж так, можна при наявності досвідчених тренерів або лікарів, які вам можуть не тільки порадити а й виявити які добавки будуть для вас кращими, це лікарі такі як: терапевт, мікробіолог, біохімік, дієтолог та ендокринолог.

        Потрібно також не забувати за психологічну підготовку, і зробити огляд в психолога або психіатра, адже не завжди організм людини (а іменно психологічний стан готовий до навантажень).

              Тепер розглянемо які ж це – фармакологічні препарати.

Вітаміни – це органічні речовини, абсолютно необхідні для забезпечення біохімічних і фізіологічних процесів в організмі. Вітаміни не є пластичним матеріалом або енергетичним субстратом. Їх роль визначають участю в регуляції біохімічних процесів. Вітаміни потрібні організму в порівняно невеликих кількостях, але, в той же час, вони є необхідними компонентами їжі, оскільки в організмі не утворюються або утворюються в недостатній кількості.

При недостатньому забезпеченні організму вітамінами розвиваються специфічні стани – гіпо- і авітамінози, що супроводяться розладом обміну речовин і порушенням всіх функцій організму.

Дефіцит вітамінів розвивається з багатьох причин, головні з яких - недостатній вміст їх в їжі і збільшена потреба організму у вітамінах.

У здорових людей добова потреба у вітамінах залежить від багатьох чинників: кліматичних і інших зовнішніх умов, а також інтенсивності фізичної і розумової роботи, нервово-психічної напруги. Так, при виконанні середньої і важкої роботи, в умовах середньогір’я і при високій (більш 40°С) температурі, потреба в більшості вітамінів зростає в 1,5-3 рази.

Потреба у вітамінах також істотно залежить від калорійності добового раціону і співвідношення в ньому білків, жирів і вуглеводів. Вона зростає з підвищенням калорійності. Підвищений вміст в їжі вуглеводів збільшує потребу у вітаміні В₁, а збільшена кількість білків рослинного походження підвищує потребу у вітаміні РР.

Одним з важливих принципів прийому вітамінів є їх комбіноване вживання. Воно засноване на взаємодії ефектів окремих вітамінів, що дають можливість одночасного впливу на декілька різних біологічних процесів. Посилення дії вітамінів має місце, наприклад, при поєднаннях вітамінів В₁, В₆, В₂ і С; В₁, В₉ і РР; вітамінів С і Р; вітамінів В₁₂, В₉, В₆ і С.

У спортивній практиці вітамінні препарати застосовуються для профілактики гіповітамінозу (тобто нестачі вітамінів) практично протягом року. Необхідність в збільшеному прийомі вітамінів виникає при зміні кліматичних умов і географічних поясів, при недоліку в раціоні багатих вітамінами продуктів і в періоди тренувальних навантажень високої інтенсивності.

У профілактичних цілях рекомендується призначати не окремі препарати, а вітамінні комплекси, краще всього у вигляді готових полівітамінних препаратів (Комплівіт, Глутамевіт, Аеровіт, Селневіт, Центрум, Вітрум, Супрадин і ін.). Тривалість профілактичного прийому має бути чималою і складати не менше 3-4 тижнів.

Іншим показанням до застосування вітамінних препаратів є необхідність дії на протікання анаболічних, відновних процесів, при виникненні порушень того або іншого виду обміну речовин, а також при станах перенапруження. У таких випадках окрім полівітамінів призначають додатково один або декілька вітамінних препаратів, вибір яких ґрунтується на переважному впливі окремих вітамінів на ту або іншу ланку обміну речовин.

Тривалість прийому вітамінів залежить від швидкості досягнення бажаного ефекту.

Окремі вітамінні препарати

Водорозчинні вітаміни не володіють, як правило, ефектом накопичення (кумуляції) у організмі. Тому необхідне постійне надходження їх ззовні або продуктивніше вироблення організмом. Можливе швидке збільшення вмісту цих вітамінів за рахунок більшої дози під час виступу.

Вітамін В₁, або тиамін. При недоліку тіаміну страждає не лише вуглеводний, але і практично всі інші види обміну. Потреба в тіаміні істотно залежить від якісної і кількісної структури харчування. Переважання в раціоні вуглеводів і білків збільшує потребу в тіаміні, збільшення долі жирів, навпаки, знижує цю потребу. Перешкоджає окисленню аскорбінової кислоти і піридоксину. У спортивній медицині вітамін В₁ застосовується в профілактичних цілях в періоди інтенсивних фізичних і психічних навантажень.

Вітамін В₂, або рибофлавін. Бере участь в здійсненні процесу клітинного дихання, впливає на всі види обмінних процесів. Особливо важливу роль грає в забезпеченні зорових функцій, нормальних станів шкірних покривів і слизистих оболонок, синтезі гемоглобіну. Застосовується для профілактики гіповітамінозу в періоди фізичних і психічних навантажень, відновному періоді, при терапії станів перенапруження і анемії.

Вітамін В₅, або кальцію пантотенат. Потрапляє в організм людини з їжею, а також виробляється кишковою паличкою. Бере участь в обміні вуглеводів і жирів, в синтезі деяких гормонів. Застосовують з профілактичною метою з вітаміном РР і ліпоєвою кислотою.

Вітамін В₆, або піридоксин. Бере участь в процесах вуглеводного обміну, синтезі гемоглобіну і поліненасичених жирних кислот. У спортивній медицині застосовується для забезпечення інтенсивних фізичних і психічних навантажень, при терапії стану перенапруження.

Вітамін В₁₂, або ціанкобаламін. Частково потрапляє в організм з їжею, частково синтезується мікрофлорою кишечника. Є чинником нормального зростання, кровотворення і розвитку епітеліальних клітин. Застосовується для лікування малокрів'я.

Вітамін В₁₅, або кальцію пангамат. Стимулює активність дихальних ферментів, підвищує засвоєння кисню тканинами, покращує білковий, жировий і вуглеводний обмін. Сприяє накопиченню запасів глікогену в м'язах і печінці, підвищує вміст креатинфосфату в м'язовій тканині. У спорті використовується для стимуляції енергетичних процесів, а також при гіпоксії і в профілактиці гіпоксії.

Вітамін В₉, або фолієва кислота. Потрапляє в організм з їжею, а також синтезується флорою кишечника. Сприяє синтезу нуклеїнових кислот, обміну амінокислот, сприяє нормальному кровотворенню. У спорті призначають для профілактики вітамінної недостатності.

Нікотинова кислота, або вітамін РР, ніацин. При переважанні в їжі рослинних білків потреба в ніацині зростає. Застосовують в профілактичних цілях у поєднанні з пантотенатом кальцію і ліпоєвою кислотою, а також для прискорення відновних процесів і при стані перенапруження.

Вітамін С, або аскорбінова кислота. Не синтезується в організмі людини і повинна поступати з їжею. Необхідна для нормального засвоєння глюкози і утворення запасів глікогену в печінці. Бере участь в синтезі стероїдних гормонів, в регуляції здатності згущуватися крові, в обміні тирозину. У спортивній медицині застосовують для профілактики гіповітамінозу, для прискорення адаптації до нових кліматичних умов, а також для профілактики і лікування простудних і інфекційних захворювань. Слід уникати тривалого вживання у великих дозах. Доцільне поєднання з рутином і вітамінами групи В.

Вітамін Р - це група речовин, що володіють вітамінною активністю, беруть участь у взаємодії з аскорбіновою кислотою в окислювально-відновлювальних процесах, зменшуючи ламкість і проникність капілярів, що перешкоджають окисленню аскорбінової кислоти.

Жиророзчинні вітаміни володіють ефектом накопичення в організмі. Витрачаються поступово.

Вітамін А, або ретинол. Грає важливу роль в процесі зростання і розвитку організму. Необхідний для забезпечення нормальної структури всіх епітеліальних тканин шкіри, слизистих оболонок ока, дихальних, сечовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту, бере участь в синтезі деяких стероїдних гормонів. У спортивній медицині застосовують з метою профілактики авітамінозу, профілактики простудних і інфекційних захворювань.

Вітамін Е, або токоферолу ацетат. Володіє антиоксидантними властивостями, бере участь в утворенні окисно-відновних систем. У спортивній медицині застосовують як у складі полівітамінних препаратів, так і як самостійний препарат («Евітол» - Словенія «Вітамін Е» - Росія).

Вітамін D (ергокальціферол). У невеликих кількостях міститься в яєчному жовтку, ікрі, вершковому маслі і молоці. У великій кількості, разом з вітаміном А, міститься в печінці і жировій тканині риб (в основному в трісці), морських тварин.

Регулює обмін фосфору і кальцію в організмі, сприяє всмоктуванню цих речовин кишечником, своєчасному відкладенню їх в зростаючі кістки. Основна кількість вітаміну D необхідна організму людини, утворюється в шкірі під впливом ультрафіолетових променів. При недостатньому утворенні вітаміну D запаси його повинні поповнюватися за рахунок прийому відповідних препаратів. У дитячому віці - у поєднанні з вітаміном А.

Вітамін К (вікасол - синтетичний водорозчинний аналог). Вітамін К називають протигеморрагічним, або коагуляційним вітаміном, оскільки він бере участь в утворенні протромбіну і сприяє нормальному згортанню крові. Широко поширений в зеленому листі люцерни, шпинату, кольоровій капусті, плодах шипшини, хвої, зелених томатах. У організм в основному поступає з їжею, частково утворюється мікрофлорою кишечника. Всмоктування вітаміну відбувається за участю жовчі.

                         Полівітамінні комплекси

Для раціонального фармакологічного забезпечення тренувального процесу можна використовувати практично будь-які полівітамінні комплекси, наявні в аптеці, такі, як Квадевіт, Аеровіт, Декамевіт, Ундевіт і ін. У вітчизняних полівітамінних комплексах Глутамевіт, Селневіт і Комплівіт містяться і мінеральні речовини. Слід зазначити, що практично всі зарубіжні полівітамінні препарати, такі, як Супрадін (Швейцарія), Оліговіт (Югославія), Кобідек, Промонта, Біовітал (Німеччина), Центрум, Вітрум (США), Дуовіт, Мультітабс і ін., містять не лише збалансований набір вітамінів, але і пропорційну кількість мікроелементів.

При інтенсивному фізичному навантаженні призначається по 2-3 пігулки препарату на добу. Курс прийому складає 3-4 тижні. Препарати, що містять вітамінні комплекси, при вживанні не слід розжовувати. Дозування має бути збільшене в 2-3 рази в порівнянні з тим, що рекомендується для здорових людей.

                 Коферменти, похідні вітамінів

          Велику роль в підготовці професійних спортсменів мають значення коферменти. Вивчення фармакологічної активності коферментів показало, що ці речовини, з одного боку, володіють низькою токсичністю і, з іншого, вельми широким спектром дії на організм.

До коферментних препаратів вітамінної природи відносяться кокарбоксилаза (коферментна форма тіаміну - вітамін В₁), піридоксальфосфат (вітамін В₆), кобамамід (вітамін В₁₂). Група препаратів, створених на основі вітамінів, представлена піридитолом (похідне піридоксину) - має м'який стимулюючий ефект на тканини головного мозку; пантогамом (гомолог пантотенової кислоти, що містить гамааміномасляну кислоту); оксикобаламіном (метаболіт вітаміну В₁₂).

Кокарбоксилаза - кофермент, що утворюється в організмі людини з тіаміну, що поступає ззовні. У спортивній медицині застосовується для лікування перенапруження міокарду і нервової системи, при печінковому синдромі, невритах і радикулітах. Ефект дає лише внутрішньовенне введення в дозі не менше 100 мг.

Кобамамід - володіє всіма властивостями вітаміну В₁₂ і анаболічною активністю. У спортивній медицині застосовується для тих же цілей, що і вітамін В₁₂, а також при перенапруженні міокарду, печінковому синдромі. Сприяє збільшенню маси скелетних м'язів при інтенсивних фізичних навантаженнях, поліпшенню швидкісно-силових показників і прискоренню відновних процесів після інтенсивних фізичних навантажень. Доцільне поєднання кобамаміду з карнітином, з препаратами амінокислот і продуктами підвищеної біологічної цінності. Рекомендується прийом 2-3-х пігулок щодня або внутрішньом'язове введення 1000 мкг препарату в день, не менше 20 днів.

Оксикобаламін - є метаболітом ціанкобаламіну (вітамін В₁₂). По фармакологічній дії близький вітаміну В₁₂, але в порівнянні з ним швидше перетворюється в організмі в активну коферментну форму і довше зберігається в крові, оскільки міцніше зв'язується з білками плазми і повільніше виділяється з сечею. Показання до застосування такі ж, як для В₁₂.

Піридоксальфосфат - є коферментною формою вітаміну В₆ (піридоксину). Препарат володіє властивостями вітаміну В₆. Відрізняється тим, що надає швидкий терапевтичний ефект, може прийматися у випадках, коли порушено фосфорилювання піридоксину. Рекомендується по 0,02 г - 3 рази в день через 15 хв. після їжі, курсом 10-30 днів.

Піридитол, енцефабол (піритинол) - фармакологічний препарат, проявляє елементи психотропної активності, властивої антидепресантам, з седативною дією. Активує метаболічні процеси в ЦНС, сприяє прискоренню проникнення глюкози через гематоенцефалічний бар'єр, знижує надлишкове утворення молочної кислоти, підвищує стійкість тканин до гіпоксії. Малотоксичний, не володіє В₆-вітамінною активністю. Застосовують по 0,1 г - 3 рази в день через 15-30 хв. після їжі, не менше 4 тижнів. Не рекомендується приймати у вечірні години.

Пантогам-(гомолог пантотенової кислоти, що містить гамааміномасляну кислоту) - покращує обмінні процеси, підвищує стійкість до гіпоксії, зменшує реакції на больові поздразники. Активізує розумову діяльність і фізичну працездатність. У складі комплексної терапії застосовують при черепно-мозковій травмі. Рекомендується по 0,5 г - 2-3 рази в день через 15-30 хв. після їжі. Прийом не менше 4 тижнів.

Карнітин - вітаміноподібна речовина, що частково надходить з їжею, частково синтезується в організмі людини. Сприяє окисленню жирних кислот, синтезу амінокислот і нуклеїнових кислот. У спортивній медицині рекомендований для підвищення працездатності у видах спорту з переважним проявом витривалості для прискорення перебігу процесів відновлення. У швидкісно-силових видах спорту надає стимулюючу дію на зростання м'язів. Випускається як L-карнітин (елькар, карніфіт).

Флавінат - кофермент, який утворюється в організмі з рибофлавіну шляхом фосфорилювання при участі АТФ. Лікарська форма отримана синтетичним шляхом. Флавінат застосовують за відсутності ефекту від вживання вітаміну В₂. Застосовують також при хронічних захворюваннях печінки, шлунково-кишкового тракту, шкірних захворюваннях. Препарат вводять в м'яз повільно.

Ліпоєва кислота - позитивно впливає на вуглеводний обмін. Прискорює окислення вуглеводів і жирних кислот, сприяє підвищенню енергетичного потенціалу.

Фосфаден-(синоніми: АМФ, аденіл, аденозинмонофосфат) - випускається у вигляді пігулок по 0,025 і 0,05 г і 2% розчину для ін'єкцій. Добова доза складає до 0,15 г всередину і до 0,12 г внутрішньом'язово, тривалість прийому 2-4 тижні.

Бета-каротин - у організмі перетворюється на вітамін А, коли ми відчуваємо його дефіцит. Бета-каротин, що поступив з їжею, використовується організмом як антиоксидант. Кращі джерела: морква, помідори, крес-салат, кольорова капуста, шпинат, манго, гарбуз, диня, абрикоси, а також інші фрукти і овочі з яскравим забарвленням.

Вміст бета-каротину зменшується при зберіганні продуктів на сонячному світлі. Бета-каротин надзвичайно стабільний при кулінарній обробці, і його кількість може навіть збільшитися. Це відбувається тому, що бета-каротин вивільняється з клітин, коли при тепловій обробці овочів розм'якшуються клітинні стінки.

Добова потреба для бета-каротину офіційно не встановлена, проте багато учених рекомендують дозу приблизно 15 мг в день для максимального антиоксидантного захисту. Про токсичність цього харчового з'єднання нічого не відомо, хоча дуже великі дози додають шкірі жовтуватий відтінок.

Препарати: більшість добавок з бета-каротином містять його в кількості від 3 до 15 мг.

 Також велике значення несуть за собою мінеральні речовини без яких не може існувати не тільки людина яка займається спортом, а й проста людина яка не займається активно спортом. Ці елементи втрачаються у спортсменів з потом в підвищених кількостях, так що може виникати потреба поповнення цих елементів спеціальними препаратами.

Звичайна кухонна сіль, яку додають в більшість продуктів при приготуванні їжі, забезпечує організм натрієм, проте варто не споживати надто багато солі (хлориду натрію), тому що це створює зайве навантаження на нирки. Хлориди містяться також в дріжджах, беконі і копченій рибі.

Перелік мінералів: магній, кальцій, фосфор, бор.