Стилістичні засоби фонетики.

Милозвучність української мови. Правильна артикуляція і дикція.

теорія і практика

Милозвучність

Милозвучність (або евфонічність) — якість усного мовлення, яка проявляється в його мелодійності, інтонаційній виразності, у відсутності звукосполучень, які були б неприємні для слуху.

У фонетичному арсеналі кожної мови є свої засоби евфонічності. В українській мові це спрощення в групах приголосних (честь — чесний, бризкати — бризнути), наявність слів із приставним приголосним і без нього, що дає змогу вибору (вогонь — огонь, вуста — уста), варіанти префіксів під- — піді-, з- — зі- — із-, від- — віді- — од- — оді (підняти — підіймати, зробити — зіставити, відробити — відібрати), варіанти дієслівних суфіксів -ти і -ть, -ся і -сь (вчитися — учитись).

Випишіть слова: 1) [у] з [в] чергуються, 2) чергування немає.

    Україна, урок, узбережжя, влада, вправа, вклад, урожай, удача, вчителька, враження, указ, умова, взимку, увечері, вранці, влітку, ударник, ударити, упав, вплив, указка, вступ, уже, все, Улас, учень.

  Як стилістичний засіб підсилення виразності мовлення використовують звукові повтори

Алітерація

l

Алітерація – повтор одного або кількох приголосних звуків у суміжних або розташованих недалеко одне від одного словах.

Наприклад:

У полі спить зоря під колоском і сонно слуха думу колискову, і сона тиша сонним язиком шепоче саду сиву колискову (М.

Вінграновський).

 У цьому прикладі алітерація звука “с” підкреслює спокій природи.

Асонанс

Асонанс – повтор одного або кількох голосних звуків у суміжних або розташованих недалеко одне від одного словах.

Наприклад:

Була гроза, і грім гримів, він так любив гриміти, що аж тремтів, що аж горів на трави і на квіти. (М.Вінграновський).

У цьому прикладі повторення голосного “і” у поєднанні з алітерацією яскраво увиразнює текст, створює ефект милозвучності.

Звукова анафора – повторення однакових звуків на початку слів, рядків, речень твору.

Війнув верховий вітер. Вчувався віддалений вигрім. Вгорі викаркувало вороння. Відучора всіх веселили вірлині вильоти, веселики, веснянки, в’ юрки, вивільги (Л. Сердунич). Знову зранку засвітало – зникли золотисті зорі. Зима землю застеляє, завіває звук зимовий (А. Гагін).

Епіфора

Звукова епіфора – повторення однакових звуків наприкінці слів, рядків, речень твору.

Наприлад: На ланах, на травах, на срібнозелених, у житах золотистих, стрункоколосових – гей там, там шуміли шуми!

(П. Тичина).

134 Прочитайте. Визначте, які фонетичні засоби та з якою метою використав М. Вінграновський.

У синьому небі я висіяв ліс,

У синьому небі, любов моя люба,

Я висіяв ліс із дубів та беріз,

У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни,

У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни,

У синьому морі з весни із твоєї.

35 Повторення приголосного [р] створює враження твердості, різкості, гуркоту, грому, битви, чіткого ритму у вірші Є.Маланюка

Знов Захід буряний. Недобрий.

Знов пророкує кров’ю літер, Що ми загинем, яко обри,

Що буде степ, руїна й вітер.

137 Алітерація й асонанс у вірші Ліни Костенко передають злегка сумний настрій, шум сухого листя під ногами, красу осіннього парку

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! – та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.

Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.

І плаче кошик серед трав – нема мелодій.

Завдання

1.        Опишіть початок і завершення бурі на морі, використовуючи повторення приголосного [р] або [л].

2.        Учені шляхом анкетування виявили, яке враження справляє на людей кожен звук мови. Наприклад, більшість опитаних сказало, що звук [а] справляє враження чогось приємного, світлого, великого, гладенького. А ось звук [ф] — чогось пасивного, темного, сумного. Зробіть аналіз вашого враження від звуків [і], [д], [а], [м], [л], [о], [р], [ф]?

3.        Спробуйте створити текст, слова в якому починаються з однакової літери.