План – конспект уроку української мови за темою «Основні норми літературної вимови. Особливості вимови голосних та приголосних звуків», 10 клас (профільний рівень)

План – конспект

уроку української мови, 10 клас (профільний рівень)

Тема: Основні норми літературної вимови. Особливості вимови  голосних та приголосних звуків

 Мета: ознайомити учнів з основними орфоепічними нормами української мови, з особливостями вимови голосних і приголосних звуків (гортанного і проривного звуків г і ґ, сонорних, африкат дж та дз, шиплячих ж, ч, ш) та слів з апострофом; формувати навички правильної вимови; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.                                                                                                                                                                       

Обладнання: пам’ятка «Вимова голосних звуків української мови», пам’ятка «Вимова приголосних звуків української мови», орфоепічний словник української мови, словник іншомовних слів, картки № 1, № 2 , № 3, підручник.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

Коментар учителя. Культура усного мовлення виявляється не лише в умінні артикулювати кожен звук відповідно до вимовних норм. Вона передбачає також знання того, як поводять себе звуки в певних позиціях: голосні – в наголошеному чи ненаголошеному складі, приголосні – в кінці слова чи складу, у сусідстві один з одним. У галузі фонетики вироблено низку правил, які формують основні вимоги до культури мови.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда з учнями:

• Що таке орфоепія?

Довідка. Розділ мовознавства, який вивчає правила єдиної літературної мови, називається орфоепією (від грецьк. слів orthos – правильний, рівний і epos – мова, слово). Орфоепічні норми регулюють правила вимови звуків і звукосполучень, правила наголошування слів, словозміни тощо (Г. Волкотруб).

• Пригадайте орфоепічні правила вимови голосних звуків. Скористайтеся пам’яткою «Вимова голосних звуків української мови» (додаток № 1).

ІV. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завдань.

1. Робота з підручником. Прочитайте правила вимови шиплячих приголосних звуків української мови. Доповніть власними прикладами.
2. Розгляньте пам’ятку «Вимова приголосних звуків української мови». Складіть зв’язний текст та розкажіть про особливості вимови приголосних звуків, наводячи власні приклади (додаток № 2).
3. Прочитайте вірш В. Симоненка «Лебеді материнства», дотримуючись чіткої артикуляції кожного шиплячого звука.

     4. Вибірковий диктант. Запишіть слова у два стовпчики:

а) де сполучення літер дж і дз позначають африкати;

б) де ці сполучення позначають два самостійні звуки.

Догоджати, кукурудза, підземний, узгодження, джунглі, дзвоник, віджилий, саджанець, дзеркало, омолоджений, піджак, піджарити, народжений, дзюркотіти, джемпер, дзьобатий, підзахисний. 

    5. Виконайте завдання (усно):

*пригадайте інші слова зі звуком г і ґ  та записати їх;

*яку роль виконують звуки г і ґ у словах: грати і ґрати, гніт і ґніт?

    6. Словниковий диктант. Запишіть слова у дві колонки:

а) з літерою г;

б) з літерою ґ.

Гаманець, ґудзик, газета, гадюка, ґедзь, ґрунт, ґвалт, ґелґотіти, гирло, галас, ґанок, ґрати, Ганна, галактика, ґава, гайворон, гніт, газель, ґречний.

* Перевірте себе за допомогою орфоепічного словника.

7. Робота з карткою № 1 (додаток № 3). 

8. Запишіть під диктовку слова. Поясніть, скільки звуків позначають у словах букви я, ю, є, ї ? Порівняйте вимову слів з апострофом зі словами, в яких апостроф не вживається. Зробіть висновки.

В’юн, здоров’я, багрянець, прислів’я, мавпячий, цвях, ялина, комп’ютер, ілюзія, зв'язок, тьмяний, бюрократ, любов’ю.

9.Робота з карткою № 2 (додаток № 4).

10. Робота з карткою № 3 (додаток № 5).

V. Підсумки уроку

* Що таке фонологічні та фонетичні помилки? Наведіть приклади.

* Чим пояснюється незвичне звучання фонем?

VI. Домашнє завдання

*Підготувати до виразного читання улюблені поетичні твори. Виписати з цих поезій приклади вживання шиплячих приголосних. Вивчити напам’ять дві – три скоромовки.

Додаток № 1                                              

ПАМ`ЯТКА

«Вимова голосних звуків української мови»

1. Голосні в українській мові у наголошеній позиції вимовляються чітко і виразно.
2. Голосні  [і], [а], [у] вимовляються чітко і виразно в наголошених і ненаголошених складах.
3. Ненаголошений [е] вимовляється з наближенням до [и].
4. Ненаголошений [и] вимовляється з наближенням до [е].
5. Ненаголошений звук [о] в позиції перед постійно наголошеним у вимовляється з наближенням до у: голубка, зозуля.

Додаток № 2

ПАМ`ЯТКА

«Вимова приголосних звуків української мови»

1.               Дзвінкі приголосні в кінці слова та в позиції перед глухими приголосними вимовляються дзвінко: хліб[хліб], мороз[мороз ], могти         [могти], але [г], [з] перед глухими приголосними оглушуються: нігтик [н`іхти к], кігті [к іхт`і].
2.               Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слів вимовляються дзвінко: вокзал[ воґзал], футбол [фудбол].
3.               Губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], а також звук [р] вимовляються твердо майже в усіх випадках, зокрема в кінці слова або складу: кров [кров], серйозний [се рйозниі]. Пом`якшені вони перед [і]: біржа [б іржа], в іншомовних словах та у словах на зразок свято, цвях, тьмяний.
4.               Задньоязикові приголосні [г], [г], [к], [х], як правило, тверді. Пом’якшуються вони  тільки перед [і] та в деяких іншомовних словах: гиря [гир я], геолог [ге олог], але кіоск [к іоск], кювет [к увет].
5.               Приголосний [ц] у кінці слів вимовляється м’яко: кінець [к інец`], крім слів іншомовного походження та вигуків: [палац], [бац].
6.               Щілинний [г] в українських і багатьох запозичених словах вимовляється як гортанний: [гаі], [гор`іх], [агр он ом], а проривний [ґ] звучить у небагатьох словах: [аґрус], [ґан ок].
7.               Буквосполучення дж, дз передають одну фонему в межах морфеми: [дже ре ло], [дзеркал о]; або дві різні на межі морфем: [від-же ни], [над-зв ук овиі].
8.               Шиплячі приголосні в кінці слова і складу, а також перед голосними [а], [о], [у], [и], [е] завжди вимовляються твердо:  [курча], [чес`т`], [чаша]. Лише у позиції перед [і] ці звуки вимовляються напівпом`якшено: [нож і], [груш і], [оч і].

Додаток № 3

Картка № 1

Прочитайте, з’ясуйте вимову звуків, позначених літерою в.

     Любов, давно, був, вовк, вітер, вчора, вечір, вийшов, вовна, робив, вуз.

Додаток № 4

Картка № 2

Пошукова робота. За словником іншомовних слів з’ясуйте, з якої мови запозичені подані слова. Поясніть особливості їх вимови.

Джаз, джентльмен, бюджет; ера, епос, феномен; гравюра, капюшон; цирк, цитата, акваріум; ландшафт, бухгалтер, шайба.

Додаток № 5

Картка № 3

Прочитайте скоромовки, відпрацьовуючи вимову різних звуків.

1. Дзижчить над житом жвавий жук, бо жовтий він вдягнув кожух.

2. Чом чорним чорнилом чорніє рядок?

3. На річці Лука спіймав рака в рукави.

4. Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

5. Прийшов Прокіп – кипів окріп, пішов Прокіп – кипить окріп, як при Прокопі кипів окріп.

6. Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.