ФЕНОМЕН ЗДОРОВ’Я В АКСІОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ КРОС-КУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Щерба А.І.

Донбаський державний педагогічний університет

м. Слов’янськ

Україна

Анотація: Стаття є аналітичним оглядом і включає визначення і оригінальну систематизацію елементів і складових які розкривають феномен здоров'я людини на різних етапах формування людського суспільства, тимчасово-культурних рамок. В наш час вивчення світоглядних, теоретичних парадигм здоров'я йде по декільком напрямках: соціально-психологічному, природно-науковому, метафізичному, педагогічному та ін. У статті представлений порівняльний аналіз обґрунтування феномену здоров'я в різних еволюційно-історичних, культурних і філософських інтерпретаціях. Аналітичний огляд розглядає також філософське осмислення проблеми здоров'я в сучасному полікультурному просторі розвитку знання. У статті аналізується актуальна в усі часи проблема здоров'я, становлення, розвитку людини - особистості, яка прагне до саморозвитку, самовизначення.

Новизна постановки проблеми і її рішення полягає в тому, що феномен здоров'я розглядається як полікультурний феномен на певних етапах розвитку людського суспільства. Розгляд феномена здоров'я здійснюється на базі комплексного крос- культурного підходу. Розглянуто теоретико-методологічні основи формування  культури ціннісного ставлення до здоров'я як одного з елементів життєвого простору людської особистості. Встановлено, що саме знання, культура поведінки, емпатії є основною причиною ведення ними здорового способу життя.

Ключові слова: здоров’я, полікультурний погляд, цінність здоров’я.

Annotation: The article is an analytical review and includes the definition and the original systematization of elements and components that reveal the phenomenon of human health at various stages of the formation of human society, the temporal and cultural framework. In our time the study of philosophical, theoretical paradigms of health goes in several directions: social-psychological, natural-scientific, metaphysical, pedagogical, etc. The article presents a comparative analysis of the substantiation of the phenomenon of health in various evolutionary-historical, cultural and philosophical interpretations. Analytical review also considers the philosophical comprehension of the problem of health in the modern multicultural space of knowledge development. The article analyzes the problem of health, formation, development of a person - an individual who aspires to self-development, self-determination.

The novelty of setting the problem and its solution is that the phenomenon of health is seen as a multicultural phenomenon at certain stages of the development of human society. Consideration of the phenomenon of health is based on a comprehensive cross-cultural approach. The theoretical and methodological foundations of the formation of a culture of value attitude towards health as one of the elements of the living space of the human personality are considered. It has been established that knowledge, culture of behavior, empathy is the main reason for their healthy lifestyle.

Key words: health, polycultural view, health value.

Вступ. Відкриття багатокультурності світу, усвідомлення того, що жодна культура не може бути зрозуміла без порівняння та зіставлення з іншими, стимулювало пошук особливого підходу до нового погляду на феномен здоров’я заснованого на крос-культурному аналізі.

Здоров'я є однією з фундаментальних цінностей людського життя. Проблема збереження і підтримання здоров'я сягає своїм корінням в глибинні пласти філософських, культурних, релігійних традицій, і її рішення значно різниться в залежності від відмінностей всіх названих підстав.

Традиційно здоров'я осмислюється як складний, синергійний феномен, як єдність тілесного і духовного. Аналіз релігійних, філософських, світоглядних уявлень про здоров'я дозволяє виділити його фундаментальні смисли: 1) апофатичний (профанський) - здоров'я як відсутність хвороби; 2) натурфілософський - здоров'я як гармонія; 3) етичний - здоров'я як благо; 4) естетичний - здоров'я як краса; 5) екзистенціальний - здоров'я як повнота буття; б) аксіологічний - здоров'я як цінність; 7) раціоналістичний - здоров'я як мудрість; 8) теологічний - здоров'я як єднання людини з Богом; 9) ліберальний - здоров'я як свобода, як умова реалізації можливостей. Всі фундаментальні смисли здоров'я не суперечать один одному, ні один з них не визначає здоров'я у всій повноті його істотних онтологічних властивостей.

Крос - культурний аналіз цього феномена вимагає уявлення про здоров'я в широкому сенсі, і не простого узагальнення вже відомого, а принципово нового знання, з'ясування істотних властивостей здоров'я, його сутності, сенсу, граничних підстав. У сучасних дослідженнях ми простежуємо феномен здоров'я як складний і багатозначний, що дає нам можливість розглянути здоров'я в контексті людського буття і зробити ряд важливих теоретичних висновків.На думку Науменко В., в цілому ці дослідження дозволяють осмислити сутність здоров'я як універсального феномена людської культури, що відображає ціннісні підстави певної соціокультурної і полікультурної спільності людей. У філософських дослідженнях Зімбулі А. Е. переконливо показано існування етичних, моральних соціокультурних еталонів здоров'я в їх культурно-історичному контексті, які як концептуальні схеми опису життєдіяльності людини виникли в умовах конкретних соціальних практик [1, 2].

Іншим автором стверджується, що здоров'я - це певний порядок, що складається всередині системи, контрольований впливом зовнішньої інформації, нервовою системою, що залежить від екосоціума і кодується в генах. На думку автора, будь-які захворювання людини є результатом систематичної взаємодії безліч окремих факторів, які виявляються не тільки на молекулярному, а й на соціальному, а також індивідуальному рівні. Зміни на психологічному рівні проявляються не тільки в формі страждань і переживань людини але і у вигляді ряду соматичних [3].

Здоров'я стає значущим фактором розвитку суспільства, що обумовлює необхідність подальшого теоретичного осмислення цього феномена. Ефективне вирішення проблеми здоров'я можливо тільки на основі міждисциплінарного підходу, що передбачає участь фахівців з різних галузей наукових знань, як біолого-медичних, так і соціально-гуманітарних. Факт зроблених останнім часом філософами, соціологами і психологами різноманітних досліджень феномена здоров'я свідчить про актуальність питання і наявності невирішених теоретичних проблем.

Здоров'я забезпечує гармонійний розвиток особистості і визначає працездатність людини у виробничій діяльності. Саме здоров'я є передумовою до пізнання навколишнього світу, до самоствердження людини. Здоров'я, на думку вчених, може бути одним з важливих умов досягненням  щастя людини. Цілком очевидно, що здоров'я є однією з головних життєвих цінностей, яка займає найвищий щабель в ієрархії потреб людини.

Актуальність дослідження. Здоров'я є одним з найважливіших буттєвих феноменів, що визначає можливості і якість життя всього живого. Саме здоров'я забезпечує гармонійні відносини людини, природи і суспільства, тільки здоров'я дозволяє відчути радість існування. Немає жодної людини, який рано чи пізно не усвідомив би важливість здоров'я; здоров'я осмислюється у всіх релігійних доктринах і в працях великих мислителів. Здоров'я - це і значуща наукова категорія, яка вивчається як в рамках конкретних наук, так і на міждисциплінарному рівні. Серед дослідницьких стратегій найважливіше місце займають культурно-порівняльні дослідження. Сьогодні одним з найбільш впливових емпірико - наукових напрямків є крос-культурний підхід.

Мета: показати, що здоров'я є динамічним нелінійним феноменом; універсальною епістемологічною характеристикою розвитку систем різної природи (соціальних, філософських, політичних, економічних, полікультурних) категорій.

Завдання:

1. визначити поняття «Феномен життя»
2. розглянути здоров'я як явище людского життя, його необхідну й основну характеристику.

Методи і організація дослідження:

Дослідження виконано на базі кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації Донбаського державного педагогічного університету м. Слов’янська.

МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ:

Основним методом дослідження в даній роботі обрано анкетна форма опитування. Вона найзручніша при обробці і аналізі даних, так само дозволяє значно скоротити час збору інформації, чого б не сталося при методі бесіди або інтерв'ювання.

Масив дослідження: було проведено анкетування 3 груп:

1. Відпочиваючі дитячого спортивного-оздоровчого комплексу «Перлина» м.Очаків - 73 людини;

2. Учні 10-11 класів ЗОШ № 2 м Краматорськ -55 осіб;

3. Студенти 5 курсу / факультет фізичної культури ДДПУ м..Славянск - 38 осіб.

Отримана інформація оброблялася вручну та за допомогою комп'ютера.

В результаті проведення анкетування було виявлено, що найбільш низький рівень усвідомленого вибору здорового способу життя продемонстрували учні ОШ№2 - 58%; досить високий рівень у анкетованих відпочиваючих ДОЗ «Перлина» - 72% ;. і найвищий рівень у студентів - 89%. Що є яскравим показником необхідності формування і виховання свідомого ставлення до свого здоров'я, до духовної культури і звичайно ж до постійного вдосконалення своїх фізичних і моральних якостей .

В процесі дослідження були використані наступні методи:

1. Аналіз і узагальнення літературних джерел
2. Анкетування досліджуваних з проблеми феномену здоров’я людини.

Результати дослідження та обговорення. Теоретична значущість проведеного дослідження визначається необхідністю аксіологічного дискурсу терміна «здоров'я» як універсального буттєвого феномена в умовах постійного  підвищення його значущості. Людське здоров'я в усі часи було найбільшою особистою цінністю, а в сучасному світі вважається і основною соціальною цінністю, громадським надбанням, що обумовлює сталий розвиток і добробут націй. Жодна держава не може бути політично і економічно успішною, якщо його населення нездорово.

Теоретичне осмислення феномена здоров'я в медичній культурі суспільства ми бачимо протягом багатьох століть. За цей час були створені різні теорії, що пояснюють суть цього складного, багатопланового, мінливого феномена життя людини. В даний час здоров'я є предметом дослідження не тільки в медицині, але і в філософії, психології, соціології, валеології та інших науках. Така багатоплановість досліджень цього феномена дозволяє найбільшою мірою зрозуміти його суть і специфічні особливості.[4]

Залежно від основних світоглядних принципів, виражених в розвитку історико-філософського знання, розуміння здоров'я і шляхи його досягнення в різних культурах і в різні історичні періоди дуже різняться, проте загальними є уявлення про те, що здоров'я людини безпосередньо пов'язане з його способом життя і його власним ставленням до свого здоров'я. Теорії і гіпотези, висунуті дослідниками, знаходяться під впливом культурних основ їх творців. Будь-які уявлення вчених про людей, відносинах, явищах має відбиток саме їхньої культури. У широкому розумінні здоров'я особливу увагу зосереджено на його соціокультурних аспектах - здоров'я  цілеспрямовано аналізується, перш за все, як соціокультурний феномен.

На думку Науменко В., сучасні дослідження дозволяють осмислити сутність здоров'я як універсального феномена людської культури, що відображає ціннісні підстави якоїсь певної соціокультурної спільності людей. Як зазначає В. Дуаз, в складі соціальних уявлень (образів здоров'я) завжди виявляється типова для даної культури система поглядів. Тому «індивідуальне значення тих чи інших соціальних уявлень завжди нашаровується або" зміцнюється "на основі якоїсь більш загальної системи значень, комунікацій і відносини, властиві даному соціальному простору ». Таким чином, загальні установки культури, типові для неї світоглядні ідеї, моральні та естетичні цінності також впливають на специфіку образів здоров'я, на сприйняття даного феномена окремою людиною.[5]

Починаючи з античності, здоров'я є предметом осмислення і європейської філософії. Перші  уявлення про здоров'я також пов'язані з ідеями космічного порядку, єдності духу і матерії (Геракліт, Емпедокл). Як необхідна умова повноцінного життя розглядали здоров'я Сократ і Платон, як розумне і осмислене благо, як щастя - Аристотель, як прояв мудрості - Епікур. Наслідком поміркованості вважали здоров'я Демокріт і стоїки (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій).У філософське осмислення феномена здоров'я істотний внесок внесли : філософія життя (Ф. Ніцше), психоаналіз (3. Фрейд, К. Юнг), екзистенціалізм (К. Ясперс, А. Камю). В екзистенціалізмі здоров'я і хвороба постають специфічними способами буття людини в світі, при цьому саме хвороба у всій гостроті і ясності показує, наскільки прекрасна і значиме життя, цінне здоров'я.[2]

Перші  цілеспрямовані дослідження в області здоров'я стали проводитися в Стародавньому Єгипті. До наших днів дійшов великий архів наукових праць: рецепти, анатомічні та лікарські довідники і трактати. Люди в Стародавньому Китаї і Стародавній Греції вважали, що здоров'я - це не тільки відсутність негативного стану, а й присутність позитивного початку. У багатьох азіатських культурах невід'ємною частиною здоров'я вважається стан гармонії з природою протягом життя і при виконанні різних соціальних ролей. Через баланс з навколишнім світом досягається позитивний стан - синергія людини і природи, - яке і називається здоров'ям. Точка зору на здоров'я, яка передбачає не тільки відсутність негативного стану, а й присутність позитивного якості, поширена сьогодні в багатьох культурах світу.

Аналізуючи погляди українського народу ми чітко можемо окреслити основні принципи, на яких базувалося фізичне виховання, а саме: його важливість, безцінність “Здоров’я найбільше багатство”,  “Здоров’я людини – багатство країни”. Такий підхід до оцінки здоров’я був запорукою не тільки матеріального добробуту українського народу, а й сприяв забезпеченню гарного самопочуття, доброго настрою. Невичерпним джерелом фізичного виховання молодого покоління українців ставали фізичні вправи, спрямовані на загартування тіла й духу (варто пригадати козацьку систему фізичного виховання), народні ігри, традиції народної кулінарії, доцільність та природність одягу українців, народна медицина тощо.

У наші дні в Сполучених Штатах баланс з природою також розглядається як позитивний аспект, який включається в поняття «здоров'я». Традиційна медична модель здоров'я в Сполучених Штатах справила величезний вплив на розробку підходів до лікування, як в медицині, так і в психології. Медицина поведінки або психологія здоров'я, не існували ще кілька років тому, виникли як відповідь системи охорони здоров'я і науки на зростаючий інтерес до нетрадиційних уявленням про здоров'я. [3]

Бурова Г.П. аналізує роботи відомих мислителів і зазначає, що Фрейд вбачає в прояві здоров'я витіснення потреби сексуальних потягів, Юнг вказує на безглуздість і безпредметність життя як на «загальний невроз», що веде до захворювання. Адлер розглядає хворобу як опір вимогам соціуму, а здоров'я - як відповідності цим вимоги, тоді як Зонди пояснює психічні захворювання контекстом «цілісної долі». [4]

За останні 20 років проведено кілька важливих і цікавих досліджень зв'язків між психологічними факторами і станом здоров'я. Стептоу і його колеги узагальнили дослідження, які виявили зв'язок між безробіттям, смертністю, серцево-судинними захворюваннями і раком; розчаруванням і життєвими невдачами і шлунково-кишковими захворюваннями; стресом і на ішемічну хворобу серця і простудними захворюваннями; смертю близьких і функціями лімфоцитів; песимізмом і фізичними захворюваннями; витривалістю і фізичними захворюваннями.[1]

В сфері фізичної культури і спорту, феномена здоров'я, виділяються компоненти, які мають вкорінений характер в кожної етнічної культури і разом з тим представляють універсальну, інваріантну частину всієї світової системи. Здоров'я є складним цілісним ієрархічним утворенням, яке включає в себе систему матеріальних , духовних (ідеальних, інформаційних) і соціальних (індивідуальних і колективних) потреб; комплекс психічних, фізіологічних, біологічних здібностей людини; світогляд і систему цінностей; взаємозв'язок фізичного, емоційного, інтелектуального, особистісного соціального, духовного і етнофункціонального компонентів; системні елементи дієво-практичної та смисловий сфер особистості. Таким чином, дослідники одностайні в думці, що здоров'я є складним багатокомпонентним і інтегративним феноменом.[4]

Висновки. По-перше, в будь-якій культурі (або субкультурі) формуються соціальні - колективні - уявлення про здоров'я, або «образи здоров'я». З ними безпосередньо пов'язані відповідні еталони, стереотипи і переконання. По-друге, детермінантами формування образів здоров'я є як наукові , так і позанаукові чинники. Невід’ємними є також філософські та ідеологічні установки, соціально-економічні умови, релігійні вірування, моральні орієнтації, естетичні ідеали, характерні для певної соціальної групи, носіїв тієї чи іншої субкультури. Все це  впливає на інтерпретативну, когнітивну і оціночну діяльність людини; опосередковують його поведінку. Кожний світогляд виробляє  певні шляхи до набуття здоров'я, разом з тим обмежена певним уявленням про світ і людину, про здоров'я і методи його набуття. В кожному світогляді відкривається щось нове і небачене, якась таємниця про людину і певний метод здобуття здоров'я. Тому, лише цілісне уявлення можливо лише як синтез різних духовних традицій, і тільки воно може виробити універсальний шлях здобуття здоров'я. Цілісний світогляд можливий  лише як підсумок розвитку людства. Саме він  повинен  включати в себе все цінне, що було вироблено за всю його історію.

Список літератури

1. Зимбули А. Е. Духовное здоровье человека и нравственное воспитание: векторы и парадоксы. Научно-периодический журнал. Здоровье человека, теория и методика физической культуры и спорта, 2015. № 1. С.71-81.
2. Зимбули А. Е. Здоровье : духовно-нравственные ценности. Научно-периодический журнал. Здоровье человека, теория и методика физической культуры и спорта, 2017. № 1 (4). С. 3-17.
3. Анашкин Д.Ю. Естественнонаучное обоснование феномена здоровья. Ученые записки ОГУ. Серия: Гуманитарные и социальные науки, 2014. №2. С. 117-118
4. Философия  здоровья. Научное издание. М., 2001. 242 с.
5. Збірник статей за матеріалами IV Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції, 2017. Т. 1