Філологічні роздуми над філософською природою слова

Слово про мову

Слово, яке ти не сказав, - твій раб,

а висловлене - стає твоїм паном.

Китайська мудрість

Чим би ми не займалися, що б ми не робили, ми неминуче користуємося мовою. Ми використовуємо її для спілкування, для вираження своїх почуттів і не тільки. Мова і слово проникають в усі аспекти людського буття. Іноді одне-єдине слово може зруйнувати сім'ю, позбавити життя будь-якого сенсу, вбити останню надію на зцілення. Іноді слово може воістину творити чудеса. Воно може зцілити безнадійно хвору людину, надати життю нового змісту. Я знаю, яку значну роль відіграє мова в нашому житті. Наше здоров'я, щастя, думка, душевна рівновага залежать від того, як ми говоримо і що думаємо. Слово – це озвучена думка. Слово – це матеріалізована думка. Виявляється, те, що відбувається з нами, повністю відповідає тому, які у нас думки, образи і якими словами ми їх висловлюємо.

Наша мова визначає нашу реальність, структурує її, а вже потім описує. Описує те, що було створено нами за мить до цього. І наші слова не тільки описують навколишній світ, але, перш за все, - пишуть його. Іншими словами, за допомогою мови ми створюємо ту реальність, в якій живемо. Про це ж говорить принцип лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа. Сенс його в тому, що не реальність визначає нашу мову, а, навпаки, мова визначає реальність. Все залежить від того, в якій моделі свідомості ми знаходимося: жертви або господаря. Один автор сказав про це дуже поетично: «На полотні життя за допомогою слова-пензлика і емоцій-фарб ми пишемо світ». І у кожного виходить своя картина. Ні хороша і ні погана, а просто своя. Але мова розглядається не тільки як засіб спілкування. Мова є і інструментом створення навколишнього світу. І коли ми говоримо про мову, то обов'язково говоримо про слова і про літери, як про складові будь-якої мови. А щоб наша мова була зв'язною і мала певне значення, то її необхідно будувати за певними правилами.

Отже, слово – основна одиниця мови і має кілька значень. Перше – звукове. Виявляється воно завдяки наявності у людини спеціального мовного апарату. Ми здатні видавати певні звуки різної висоти і сили. І при цьому – надавати цим звукам певний сенс. І ми реагуємо на ці звуки певним чином. Для нас – це звичне. Але, в той же час, - це і найдивовижніше явище. Існує особлива магія звука, слова. У звуці закладена вічність. Друге – графічне. Це письмова мова. І починається вона, перш за все, з абетки. Ви читаєте те, що я написала. Я висловила свої думки на папері за допомогою слів, з'єднавши літери абетки особливим чином. Може бути, ви ніколи не бачили мене, а я – вас. І цілком ймовірно, що ми з вами знаходимося на великій відстані один від одного. Але найдивніше те, що ми спілкуємося. І у вас вже склався мій образ. Третє значення – смислове. Воно пов'язане з внутрішньою мовою. За допомогою думок-слів людина дає назви предметам і їх властивостям, явищам. Встановлює відносини між ними. І пов'язане це з мисленням людини, з її психікою. Саме психічна енергія наділяє слово певною силою. Тепер нам потрібно з'ясувати, що ми робимо в реальному житті за допомогою мови? По-перше, спілкуємося з іншими людьми, встановлюємо контакти, розриваємо відносини; по-друге, висловлюємо свої почуття і емоції; по-третє, викликаємо почуття і реакції в інших людей. Іншими словами, - впливаємо на людей. По-четверте, мова – це система магічних знань і дій в навколишньому світі. Безсумнівно, мова – атрибут державотворення й засіб ідентифікації людини.

Мова – дивовижний інструмент, за допомогою якого люди спілкуються між собою. Саме мова зберігає всі людські знання з найдавніших часів і до наших днів. Саме мова робить можливим існування і розвиток людської культури. Коли я говорю «слово», то маю на увазі не стільки те, що вимовляється вголос, скільки те, про що людина думає, вимовляє всередині себе. У що вона вірить. Мені часто доводиться зустрічати в житті людей, які говорять одне, а роблять і, відповідно, мають – інше. Важливо не те, що говорить людина. Говорити можна що завгодно. Важливим є те, у що вона вірить. Які думки-образи панують в її душі, в її підсвідомості. Кожен з нас має колосальну силу. І ця сила реалізується через наші думки, в які ми віримо. Пам'ятаєте?  «По вірі вашій нехай буде вам!». Я, наприклад, повторюю нові думки по кілька разів на день. Але чому не відбувається ніяких змін? Та тому що мало просто вимовляти слова і пропозиції. Папуга, наприклад, теж може повторювати слова, але від цього він ніколи не стане людиною, або дельфіни…  Насправді, питання в тому, чи вірите ви в те, про що говорите? Яким же чином наша мова і думки впливають на нас самих і на навколишній світ? Слово викликає до життя образ. Образ, в свою чергу, пов'язаний з почуттями та емоціями людини. А почуття і емоції породжують дії, які проявляються в житті. Виходить такий ланцюжок: слово – образ – почуття, емоції – дії – життя. Людиною керує не саме слово, а те, що стоїть за ним. Тобто образ, внутрішнє бачення, слухання, відчуття.