Філворд на тему "Моря"

Про матеріал

Філворд "Моря" містить обов`язкові терміни, які потрібно відшукати в ньому. Щоб юному географу була зрозуміла термінологія філворду, додатково подані короткі пояснення кожного з них. Слід пам`ятати про те, що слова можуть читатися зліва направо, зверху вниз, але повертатися лише під прямим кутом. Філворд можна використати на підсумкових уроках, позакласних тематичних заходах.

Перегляд файлу

ФІЛВОРД «МОРЯ»

Означення понять

БІЛЕ – частина Північного Льодовитого океану, лежить між півостровами Кольським та Канін. Максимальна глибина 330 м, солоність варіює від 24‰ до 34‰. Влітку прогрівається до +9°…+15°С. Взимку вкрите льодом. Висота припливів до 10 м.

ЖОВТЕ – частина Тихого океану, омиває Східну Азію. Максимальна глибина 106 м, температура води влітку +22°…+28°С. Солоність поблизу гирла річок 26‰, загальна – 33-36‰.

ЧОРНЕ – внутрішнє море Атлантичного океану, між Європою і Малою Азією. Керченською протокою сполучається з Азовським морем, через протоку Босфор – з Мармуровим морем і далі через протоку Дарданелли з Егейським і Середземним. Площа – 422 тис. км², максимальна глибина 2 210 м, температура води влітку більше +25°С, взимку +6-8°С, солоність близько 18‰. Нижче глибини 150 м міститься сірководень. Найбільші річки: Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг.

ІОНІЧНЕ – центральна частина Середземного моря, між південно-західним берегом Балканського і південно-східним берегом Апеннінського півостровів і островами Крит і Сицилія. Площа 169 тис. км², максимальна глибина 5 121 м (Безодня Каліпсо – найглибша точка Середземного моря). Море сполучено на півночі протокою Отранто з Адріатичним морем, на заході Мессінською протокою з Тірренським морем. Температура води від +14°С в лютому до +25°С в серпні. Солоність понад 38‰. Припливи подобові (до 0,4 м).

КАРСЬКЕ – море Північного Льодовитого океану, між Новою Землею і Північною Землею. Максимальні глибини близько 600 м, переважаючі – 30-100 м. Температура води влітку +2°…9°С, взимку -1,7-0°С. Основну частину року вкрито льодом. Характерні часті тумани і шторми. Солоність коливається в межах 10-33‰. В морі багато островів.

ЧЕРВОНЕ – міжматерикове море Індійського океану, між Африкою та Азією. З Аденською затокою та Аравійським морем сполучається Баб-ель-Мандебською протокою, а Суецьким каналом із Середземним морем. Площа – 460 тис. км², максимальна глибина 3 039 м. Море одне з найтеплішим (до +32°С) та солоних (38-42‰). Гідротермальні розсоли з температурою понад 60°С і солоність до 310‰ придонного шару. У прибережних водах багато коралів.

АЗОВСЬКЕ – внутрішнє море Атлантичного океану, омиває береги України та росії. Керченською протокою сполучається з Чорним морем. Максимальна глибина 15 м. влітку вода прогрівається до +26°…28°С, пересічна солоність близько 14 ‰, найбільша в затоці Сиваш – до 250 ‰. Взимку вкривається льодом.

КОРАЛОВЕ – море Тихого океану між Австралією і Меланезією. Площа 4 791 млн км² (з Соломоновим морем), глибина до 9 175 м. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку тропічні повітряні маси. Сезонні амплітуди повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони.

ОХОТСЬКЕ – частина Тихого океану, біля східних берегів Азії, відокремлене від океану півостровом Камчатка, грядою Курильських островів і о. Хоккайдо, протоками сполучається з Японським морем. Температура води влітку +1,5°…+15°С, взимку вкрито льодом. Солоність до 33‰. Впадає річка Амур.

ПІВНІЧНЕ – окраїнне море Атлантичного океану, між Великою Британією, Норвегією, Данією і Німеччиною. Площа – 565 тис. км², середня глибина становить 96 м, максимальна – 809 м. Вода прогрівається влітку від +12° на півночі до 18°-19° С на південному сході, взимку +5°…6° С, замерзає взимку біля берегів, солоність 29-35‰. В море впадають річки Ельба, Везер, Рейн, Темза.

ЯПОНСЬКЕ – частина Тихого океану, між материком Євразія та Японськими островами. З океаном сполучається протокою Цугару (Сангарською). Площа 1 062 тис. км², максимальна глибина 3 720 м. Температура води влітку +17°…26°С, взимку 0°…+12°С, на півночі взимку замерзає, солоність 33-35‰.

БАРЕНЦОВЕ – окраїнне море Північного Льодовитого океану, між Скандинавським півостровом, Новою Землею та Шпіцбергеном. Глибини переважно від 360 до 400 м (максимальна 600 м). Температура води влітку +4°…+7°С, взимку -1°…0°С. Солоність 30-35‰. Впадає річка Печора.

БЕРИНГОВЕ – частина Тихого океану, відокремлене від нього Алеутськими та Командорськими островами. Максимальна глибина 5 500 м, солоність – 30-33‰. Частину року вкрите плавучими льодами.

КАРИБСЬКЕ – частина Атлантичного океану, розташоване між Південною та Центральною Америкою та Антильськими островами. З Тихим океаном сполучене Панамським каналом. Максимальна глибина 7 686 м. Температура води впродовж року +25°…28°С. Солоність 36‰. Велика кількість коралових рифів.

МАРМУРОВЕ – внутрішнє море, що сполучає Чорне море з Егейським, відділяючи таким чином азіатську частину Туреччини від європейської. Море має площу 11 350 км² і глибину до 1 355 м. солоність – близько 22‰. Придонні води набагато солоніші – 38‰.

НОРВЕЗЬКЕ – окраїнне море Північного Льодовитого океану. Розташоване між Скандинавським півостровом та островами Ісландія і Ян-Маєн. Температура води влітку +8°…12°С, взимку +2°…7°С, солоність 34-35‰. Через море проходить тепла Норвезька течія. Максимальна глибина 3 970 м.

САРГАСОВЕ – район антициклонічного кругообігу вод в центрі Північного Атлантичного океану, обмежений течіями: на заході – Гольфстрімом, на півночі – Північноатлантичною, на сході – Канарською, на півдні – Північною пасатною. Саргасове море називають «морем без берегів». Площа – 6-7 млн км². Максимальна глибина 6 995 м. солоність води – 36-37‰.

ТАСМАНОВЕ – море Тихого океану, розділяє Австралію і Нову Зеландію. Максимальна глибина становить приблизно 5 200 м. Море назване на честь голландського мореплавця Абеля Тасмана, першого європейця, який досягнув Тасманії та Нової Зеландії. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку – помірні. На північному заході переважають пасати, на півдні відчувається подих Антарктиди.

АРАВІЙСЬКЕ – частина Індійського океану, між півостровами Аравійським, Індостаном та Сомалі; одне з найбільших у світі (площа 4 832 тис. км²), глибина близько 5 803 м. Температура води влітку +23°…+28°С, взимку +22°…+27°С, солоність 35-36‰. В море впадає річка Інд.

БАЛТІЙСЬКЕ – внутрішнє море Атлантичного океану, біля берегів Північної Європи. Переважаючі глибини 40-100 м, максимальна 470 м, Температура води влітку +12°…+18°С, взимку +5°…+6°С, у північно-східній частині замерзає. Солоність у західній частині 11‰, в центральній 6-8‰. В море впадають річки Нева, Вісла, Одер.

СЕРЕДЗЕМНЕ – високогірне озеро Південної Америки (3 800 м над рівнем моря, найбільше з високогірних). В озеро впадає багато річок, а витікає тільки одна. Вода прісна. Береги круті й порізані. Максимальна глибина – 304 м. Незважаючи на значну висоту над рівнем моря, температура води в ньому протягом року становить + 14°С.

ФІЛІППІНСЬКЕ – частина Тихого океану, між островами Японськими, Філіппінськими і Тайвань на заході й Маріанськими на сході. Найбільше (5,7 млн км²) і найглибше (10 265 м) море земної кулі. Температура води від +15°…28°С на півночі до +27°…29°С на півдні. Солоність 34-35‰. На дні моря активні вулкани, часті землетруси.

«МОРЯ»

Е	Н	Р	О	Ч	М	М	У	Е	К	Ь	С
В	Р	Е	Ч	Б	А	Р	Р	О	В	Е	В
О	Ч	Н	Е	Е	Р	И	Н	Г	О	В	О
Н	І	В	Е	Р	С	К	Е	В	Р	Е	З
Е	Н	О	К	А	Ь	Ь	З	Е	О	Н	А
І	В	С	Т	А	К	В	Е	С	Е	Н	С
П	Г	А	Е	С	Е	О	К	Е	Р	І	Ь
Е	Р	Е	В	М	А	Н	Ь	Д	Е	П	К
К	А	Л	О	К	Е	Й	С	З	І	П	Е
Ь	С	І	Л	Ь	В	І	М	Е	Л	Ч	І
С	Ж	Б	А	С	А	Е	Н	Ф	І	Н	Н
Н	О	К	Р	Й	Р	О	Х	О	Т	Е	О
О	В	А	О	І	А	Б	А	Р	С	Е	І
П	Т	Р	К	Т	Л	А	Б	Е	Ь	К	Е
Я	Е	И	Б	С	Ь	К	Е	Н	Ц	О	В

БІЛЕ ЖОВТЕ ЧОРНЕ ІОНІЧНЕ

КАРСЬКЕ ЧЕРВОНЕ АЗОВСЬКЕ

КОРАЛОВЕ ОХОТСЬКЕ ПІВНІЧНЕ

ЯПОНСЬКЕ БАРЕНЦОВЕ БЕРИНГОВЕ

КАРИБСЬКЕ МАРМУРОВЕ НОРВЕЗЬКЕ

САРГАСОВЕ ТАСМАНОВЕ АРАВІЙСЬКЕ

БАЛТІЙСЬКЕ СЕРЕДЗЕМНЕ ФІЛІППІНСЬКЕ

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Рудько Григорій Володимирович

Пов’язані теми

Географія, 6 клас, Матеріали до уроків

Додано

4 липня 2023

Переглядів

416

Оцінка розробки

Відгуки відсутні

Е	Н	Р	О	Ч	М	М	У	Е	К	Ь	С
В	Р	Е	Ч	Б	А	Р	Р	О	В	Е	В
О	Ч	Н	Е	Е	Р	И	Н	Г	О	В	О
Н	І	В	Е	Р	С	К	Е	В	Р	Е	З
Е	Н	О	К	А	Ь	Ь	З	Е	О	Н	А
І	В	С	Т	А	К	В	Е	С	Е	Н	С
П	Г	А	Е	С	Е	О	К	Е	Р	І	Ь
Е	Р	Е	В	М	А	Н	Ь	Д	Е	П	К
К	А	Л	О	К	Е	Й	С	З	І	П	Е
Ь	С	І	Л	Ь	В	І	М	Е	Л	Ч	І
С	Ж	Б	А	С	А	Е	Н	Ф	І	Н	Н
Н	О	К	Р	Й	Р	О	Х	О	Т	Е	О
О	В	А	О	І	А	Б	А	Р	С	Е	І
П	Т	Р	К	Т	Л	А	Б	Е	Ь	К	Е
Я	Е	И	Б	С	Ь	К	Е	Н	Ц	О	В

Е	Н	Р	О	Ч	М	М	У	Е	К	Ь	С
В	Р	Е	Ч	Б	А	Р	Р	О	В	Е	В
О	Ч	Н	Е	Е	Р	И	Н	Г	О	В	О
Н	І	В	Е	Р	С	К	Е	В	Р	Е	З
Е	Н	О	К	А	Ь	Ь	З	Е	О	Н	А
І	В	С	Т	А	К	В	Е	С	Е	Н	С
П	Г	А	Е	С	Е	О	К	Е	Р	І	Ь
Е	Р	Е	В	М	А	Н	Ь	Д	Е	П	К
К	А	Л	О	К	Е	Й	С	З	І	П	Е
Ь	С	І	Л	Ь	В	І	М	Е	Л	Ч	І
С	Ж	Б	А	С	А	Е	Н	Ф	І	Н	Н
Н	О	К	Р	Й	Р	О	Х	О	Т	Е	О
О	В	А	О	І	А	Б	А	Р	С	Е	І
П	Т	Р	К	Т	Л	А	Б	Е	Ь	К	Е
Я	Е	И	Б	С	Ь	К	Е	Н	Ц	О	В

Е	Н	Р	О	Ч	М	М	У	Е	К	Ь	С
В	Р	Е	Ч	Б	А	Р	Р	О	В	Е	В
О	Ч	Н	Е	Е	Р	И	Н	Г	О	В	О
Н	І	В	Е	Р	С	К	Е	В	Р	Е	З
Е	Н	О	К	А	Ь	Ь	З	Е	О	Н	А
І	В	С	Т	А	К	В	Е	С	Е	Н	С
П	Г	А	Е	С	Е	О	К	Е	Р	І	Ь
Е	Р	Е	В	М	А	Н	Ь	Д	Е	П	К
К	А	Л	О	К	Е	Й	С	З	І	П	Е
Ь	С	І	Л	Ь	В	І	М	Е	Л	Ч	І
С	Ж	Б	А	С	А	Е	Н	Ф	І	Н	Н
Н	О	К	Р	Й	Р	О	Х	О	Т	Е	О
О	В	А	О	І	А	Б	А	Р	С	Е	І
П	Т	Р	К	Т	Л	А	Б	Е	Ь	К	Е
Я	Е	И	Б	С	Ь	К	Е	Н	Ц	О	В