Фінляндія. Радянсько-фінська війна. Підготувала: Кушнір Л. В.
Номер слайду 2
Проголошення незалежності Фінляндії затверджене фінським парламентом (Едускунта) 6 грудня 1917 року звернення сенату країни «До народу Фінляндії»Карл Густав Маннергейм
Номер слайду 3
У січні 1918 року Маннергейма призначено головнокомандувачем ще не створеної фінської армії. Вже наприкінці місяця підрозділи фінського шуцкору (сил самооборони) під безпосереднім керівництвом Маннергейма роззброїли та розформували підлеглі більшовикам військові частини, розташовані на півночі Фінляндії. До березня військо було сформовано та підготовлене до ведення бойових дій. Протягом двох місяців фінська армія під командуванням Маннергейма розгромила розташовані у південній Фінляндії загони червоної гвардії. Втім, наприкінці травня 1918 року Маннергейм подав у відставку з посту головнокомандувача, можливо через незгоду з німецько-орієнтованою політикою уряду. Далі Маннергейм діяв як неофіційний, а, згодом, офіційний представник Фінляндії у Франції та Великій Британії. У грудні 1918 року фінський парламент обрав Маннергейма на пост регента — тимчасового очільника Фінляндської держави. Після прийняття парламентом конституції склав із себе регентські повноваження. У 1931 році прийняв пропозицію стати президентом державного комітету оборони Фінляндії, у 1933 році Маннергейму присвоєне військове звання маршала. Очоливши комітет оборони Фінляндії, Маннергейм реформував сухопутні війська та шуцкор, чим значно підвищив їхню боєздатність. Також він продовжив розбудову знаменитої низки укріплень на південному сході країни, які пізніше дістали неофіційну назву лінія Маннергейма…
Номер слайду 4
Номер слайду 5
Номер слайду 6
Номер слайду 7
На відміну від радянських військових, фіни у білих маскхалатах зливалися з місцевістю. Фінські військові використали своє вміння швидко пересуватися на лижах у нападах невеликих мобільних загонів у тилу радянської арміїПокинута радянська військова техніка та замерзлі солдати