Фізичний практикум " День чудес"

Фізичний практикум

«День чудес»

1-й ведучий.

Відкриваєм наше свято,

Всіх запрошуєм до нас!

2-й ведучий.

І веселих, і кмітливих,

І цікавих, і сміливих.

Ведучі(разом)

Брати участь просим вас!

1-й ведучий.

Хто фізику добре знає,

Хай відразу виступає.

2-й ведучий.

Хто ж все швидко забуває,

Хай закони пригадає!

1-й ведучий.

Поєднаємо ми, звісно,

І цікаве, і корисне,

На всі боки озирнись,

І уважно подивись.

Ти побачиш тоді враз

Фізику навколо нас!

2-й ведучий.

І сувора, й солов’їна

Математики країна.

Праця тут іде завзята,

Вмій лиш спритно рахувати,

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати,

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим в відповіді бути.

1-й ведучий.

Ледарів у нас немає.

Хто руки не піднімає?

Вирушаймо всі у путь –

Нас цікаві  речі ждуть.

Учитель.

Сьогодні у нас із вами особлива зустріч. Зустріч шанувальників фізики і математики. Комусь фізика і математика здаються важкими, комусь – нудними, комусь – непотрібними. Сподіваюся, що сьогоднішня зустріч переконає присутніх у протилежному: фізика – це цікаво й весело, а математика – потрібно. Зазвичай зустріч з фізикою і математикою відбувається стандартно – у класі – і триває 40 – 45 хвилин. Сьогоднішня зустріч буде не такою. На вас чекають справжні дива та змагання. Тут ви зможете виявити свої знання, кмітливість, швидкість дій, уяву та спостережливість.

1-й учень.

Я думаю, що багато хто з вас,  полюбляє пити чай. Батьківщиною чаю є Китай. Саме китайці навчили нас красиво та правильно пити чай. Жителі Китаю завжди зустрічають своїх гостей склянкою гарячого й свіжого чаю. Вони вважають, що це ознака доброго, дружнього ставлення до гостя. Китайці зі склянки цього гарячого напою починають не тільки приятельські бесіди, а й важливі ділові переговори.

 Зі склянок, але без чаю, розпочинаємо і ми.

Дослід №1 «Три склянки і аркуш паперу»

Обладнання: три склянки, аркуш паперу.

Завдання: встановити склянку на аркуш паперу, що як місток, єднає дві склянки.

Хід досліду

1. Поставити на стіл дві слянки.
2. Зробити з аркуша «гармошку».
3. Покласти «гармошку» на дві склянки, зверху поставити третю. Склянка триматиметься на аркуші паперу.

Фізичне пояснення: коли з аркуша зробити «гармошку», в нього з’являться ребра жорсткості, які значно збільшують міцність і жорсткість конструкції.

2-й учень.

Продовжуючи тему посуду, пропонуємо вашій увазі ще один дослід.

Дослід №2 «Півлітрова банка і кулька»

Обладнання: півлітрова банка,тенісна кулька.

Завдання: тримаючи банку в руці,зробити так, щоб кулька опинилась в банці.

Хід досліду

1. Накрити кульку зверху банкою.
2. Коловими рухами банки примусити кульку обертатись.
3. Швидко перевернути банку і показати всім, який ви спритний і розумний.

Фізичне пояснення: кулька тримається в банці завдяки силі тертя між нею і стінками банки.

1-й ведучий.

Якщо хочеш досягнути 

У житті своїм вершин, 

Математику збагнути 

Мусиш тонко, до глибин.

Калькулятор і комп’ютер,-

Хто сьогодні їх не зна?

Та за пояс їх запхнути

Може світла голова. 

Та коли чогось не знав,

Час це вивчити настав.

Не махай на все рукою, 

Не лінуйся, а учись 

Бо чого навчишся в школі,

 Знадобиться ще колись!

 

2-й ведучий.

 

В даних дослідах ми використовували різноманітний мірний посуд. А тепер пропонуємо вам розглянути задачі на переливання рідини та спробувати виконати кілька з них.

 

 

 

 

 

 

 

1-й ведучий.

 

 

 Задачу на переливання називають задачею Пуассона. Це знаменитий французький математик, механік та фізик. Коли він був ще молодим та вагався у виборі життєвого шляху, приятель показав йому декілька задач, які сам не зміг розв’язати. Пуассон швидко розв’язав всі.

  Задачі на переливання допомагають розвивати логічне мислення, просторову уяву, витримку, наполегливість у пошуку оптимального розв’язку.

Традиційно, в задачах на переливання, посудини не мають поділок, тобто переливати можна лише до тих пір, поки посудина, в яку наливаємо, не заповниться до кінця, або зовсім не спустіє посудина, з якої переливаємо .Просто так зупинитися на середині або розлити вміст посудини на дві рівні частини теж не вийде.

Варто пам’ятати, що в задачах на переливання дозволені такі операції:

  - заповнення рідиною однієї з посудин вщерть;

  -переливання рідини в іншу посудину або виливання рідини.

 

2-й ведучий.

 

Кожну задачу на переливання можна розв’язати двома способами:

1. Почати переливання з більшої посудини;
2. Почати переливання з меншої посудини.

Який зі способів є більш раціональним (тобто яким способом ми найшвидше отримаємо потрібну кількість рідини) залежить від умови задачі.

Розв’язувати задачі на переливання зручно за допомогою таблиць.

 

 Учень ( пояснює розв’язування задачі 1, а далі пропонує розв’язати наступні завдання).

 

 

 

 

 

Задачі

Задача 1.Ви маєте 4 циліндричні ємності місткістю 200мл, 400мл, 600мл,800мл. Ємність із місткістю 400 мл наповнена молоком інші – порожні. Користуючись тільки цими ємностями, розлийте молоко так, щоб в кожній ємності було рівно  по 100 мл молока.

Розв’язання. Використаємо таблицю

Крок	1	2	3	4	5
200 мл	0	200	100	200	100
400 мл	400	200	200	0	100
600 мл	0	0	100	100	100
800 мл	0	0	0	100	100

 

Задача 2.Розділіть порівну між двома родинами 12 л квасу, що знаходиться в 12-літровому барилі, скориставшись для цього порожнім 8-літровим відром і 3-літровою каструлею.

Розв’язання. Використаємо таблицю

Крок	1	2	3	4	5
12 л	12	9	9	6	6
8 л	0	0	3	3	6
3 л	0	3	0	3	0

Задача 3.Маємо посудини ємністю 12л, 9л, 5л. Перша з них заповнена речовиною, а дві інші – порожні. Скільки літрів можна відлити з першої посудини, користуючись другою і третьою? Відлийте 6л речовини.

Розв’язання. Використаємо таблицю

Крок	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
12 л	12	3	3	8	0	0	5	5	10	10	1	1
9 л	0	9	4	4	8	7	7	2	2	0	9	6
5 л	0	0	5	0	4	5	0	5	0	2	2	5

Задача 4. Як за допомогою 5-літрового бідона і 3-літрової банки набрати з річки 4л води? Зайву воду можна виливати.

Розв’язання. Використаємо таблицю

 

Крок	1	2	3	4	5	6
3 л	0	3	0	2	2	3
5 л	5	2	2	0	5	4

 

1-й ведучий.

Наступна наша розповідь буде про гроші. Так, так, саме про гроші. Чи знаєте ви, що…?

Перші відомі науці письмові записи про гроші зроблені 3000 років до нашої ери клинописним текстом на глиняних табличках ще в древній Месопотамії.

Слово «гроші» запозичене з латинської мови. «Гроссус» на латині означає «великий». Монету з таким написом карбували у XII столітті у Венеції, Флоренції та Генуї.

Найдавніші монети на українських землях відкарбували у грецьких поселеннях на березі Чорного моря в VI ст. до н.е. IV ст. н.е. У І-му столітті нашої ери найбільш поширеними були гроші Римської імперії.

2-й ведучий.

У VIII-XI століттях на території Київської Русі домінували арабські диргеми, які карбувалися на територіях Арабського Халіфату. Арабська держава в той час простягалася від Піренейського півострова у Європі, до Середньої Азії.

До появи карбованих монет роль грошей у Київській Русі виконувало хутро, яке називалося «куна». Перші карбовані монети теж називали цим словом, аж до появи «гроша» – стародавніх монет з Європи.

Перші монети Київської Русі відкарбував князь Володимир Великий у кінці Х століття. Вони називалися – золотники та срібляники. На них був зображений князь з регаліями та княжий герб – тризуб.

У XII-XIII століттях найдорожчою грошовою одиницею були гривні – срібні злитки різного розміру.  Найчастіше зустрічалися гривні з приблизно 204,7 г срібла. Їх використовували для великих фінансових операцій.

Перші паперові гроші з’явилися в Китаї у VII столітті за часів династії Сун. Перші паперові банкноти у Європі випущені у 1661 році.

1-й учень.

Пропонуємо вашій увазі кілька цікавих «грошовитих» дослідів.

Дослід №3 «Гроші, що не горять»

Обладнання: грошові купюри, спирт, вода, сірники, штатив.

Хід досліду

1. Змочити купюри водою.
2. Закріпити купюри в штативі і облити їх спиртом.
3. Запалити сірника і піднести його знизу до купюри.

Купюра запалає, але на диво не згорить!

Фізичне пояснення: теплота,що виділяється під час згорання спирту, йде на випаровування води. Кількості спирту недостатньо, щоб випарувати всю воду(питома теплота пароутворення і теплоємність води дуже великі), а тому купюра не згорить.

2-й учень.

Дослід №4 «Дістати монету, не замочивши рук»

Обладнання: тарілка з водою, склянка, монета, аркуш паперу, сірники.

Хід досліду

1. Зім’яти аркуш паперу, підпалити його і покласти у склянку. Дати час паперу розгорітися.
2. Швидко перевернути склянку і поставити її в тарілку з водою поряд із монетою.
3. Вода потрапить до склянки і з посмішкою переможця на обличчі взяти монету.

Фізичне пояснення:Тиск газу під час охолодження зменшується, а зовні залишається атмосферним. Вода під дією різниці тисків потрапить до склянки.

1-й ведучий.

Наразі час цікавих задач. Ну звісно, задачі будуть про гроші, бо хто ж не любить рахувати гроші?

Учень (пропонує присутнім виконати задачі)

 

Задача 1.

Як за одне зважування знайти фальшиві монети?

Є 10 мішків із золотом. В кожному по 10 монет. У дев’яти мішках монети справжні, а в одному – всі фальшиві. Одна справжня монета важить 5 грам, а фальшива – 4 грами. Є ваги, що показують вагу в грамах. Необхідно за одне зважування точно визначити, в якому мішку фальшиві монети.

Підказка: мішки можна розкривати і витягувати монети.

Розв’язання. Пронумеруємо мішки від 1 до 10. Витягнемо з першого 1 монету, з другого – 2, з третього – 3 і т.д. Якби всі монети були справжні, то загальна маса складала б 275 грам (витягли вцілому 55 монет). Але в одному з мішків були фальшиві монети. Якщо це був перший мішок, то маса буде на 1 грам меншою (оскільки ми взяли звідти одну монету). Якщо фальшиві в другому, то на 2 грами менше. І так далі.

Задача 2.

Серед трьох монет одна фальшива (вона легше, ніж дві інші однакової ваги). За допомогою одного зважування на терезах (без гир) знайти фальшиву монету.

Розв’язання. Припустімо, на чаші терезів по одній монеті, а третю відкладемо в сторону. Якщо чаші знаходяться в рівновазі, то відкладена монета і є фальшивою. В другому випадку терези покажуть монету, яка легша, тобто фальшиву.

1-й ведучий.

Ось і завершується наша зустріч з чудовими дослідами та цікавими математичними задачами.

2-й ведучий.

Ми впевнені, що кожен присутній в цьому залі ще раз переконався, що дослідження – це круто, а математика – цариця всіх наук!