"Фізіологія родів у сільськогосподарських тварин"

Про матеріал
Тема: "ФІЗІОЛОГІЯ РОДІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСКИХ ТВАРИН" Мета лекції: 1. Ознайомити студентів із фізіологічними особливостями родів у різних видів тварин. 2.Виховувати у студентів професійне мислення.
Перегляд файлу

 

 

Лекція

Розділ: ВЕТЕРИНАРНЕ АКУШЕРСТВО

Тема: ФІЗІОЛОГІЯ РОДОВОГО ПРОЦЕСУ

 

 

Мета лекції: 1. Ознайомити студентів із фізіологічними особливостями родів у різних видів тварин.

2.Виховувати у студентів лікарське мислення.

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

 

  1. Фізіологія родового процесу.
  2. Нормальні роди. Ознаки родів, їх перебіг.
  3.  Тривалість родів.
  4. Загальні зміни в організмі матері у післяродовий період.
  5. Догляд за тваринами після родів.

 

Література:

Основна

1. Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – К.: Мета, 2002.

Допоміжна

1. Акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин.  Навчально-методичний  посібник. (рекомендовано Міністерством аграрної політики та продовольством України як навчально-методичний посібник для підготовки фахівців із спеціальності 5.11010101 «Ветеринарна медицина» у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнях акредитації /Т.В. Дудус, Т.О. Чернявська, В.М. Овчарук, Н.П., Овчарук В.М, 2016.

2. Інструкції зі штучного осіменіння корів та телиць. Затверджена 1 серпня 2001 р. №230. наказом Міністерства аграрної політики України

3.  Харута Г.Г, Волков С.С, Плахотнюк І.М.,  Власенко С.А., Вельбівець М.В., Івасенко Б.П. та ін. Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин: Навч. Посібник /.– К.: Аграрна освіта, 2013. – 445 с.

4. Яблонський В. А., Хомич С. П., Каліновський Г. М., Харута Г.Г., Харенко М. І., Завірюха В. І., Любецький В.Й. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – Вінниця: Нова книга, 2006.

15. Інформаційні ресурси

  1.   Інтернет видання;            Навчальні фільми;               Презентації;

Електронний підручник  «Акушерство,  гінекологія  та  біотехнологія  відтворення тварин» 2016р.

 

 

 

 

 

 

  1. Фізіологія родового процесу

Роди (Рагtus) — фізіологічний процес виведення із організму матері плода, плодових оболонок і навколоплідної рідини.

Роди здійснюються активним скороченням мускулатури матки (перейми) і черевного пресу (потуги) за участю всього організму матері і частково плоду.

Питання, чому родовий акт настає тоді, коли дозріває плід, а не раніше і не пізніше, здавна привертало увагу дослідників. Для роз'яснення причин цього явища запропоновано ряд теорій: теорія тиску - механічна теорія теорія розтягу матки - механічна теорія теорія «інородного тіла»

теорія токсикозу - (в крові матері накопичуються продукти обміну плода) теорія зрілості мускулатури матки (при досягненні мускулатурою матки найвищої межі гіпертрофії) хімічна теорія

теорія  маточного  центру,  який  розміщений  в  довгастому   мозку.   Подразниками   його являються хімічні речовини, які виділяє зрілий плід. Однак досліди Курдіновського показали, що повна ізоляція матки від ЦНС не порушує динаміки родового процесу. гормональна теорія.  (Вондек,   1938).  Вона пояснює роди дією  на матку ряду  гормонів (естрогенів,пітуетрину, окситогену, адреналіну). Пік естогенів під час родів. нейрогуморальна теорія. Вона запропонована О. П. Ніколаєвим.

В   останні   роки   Є.   Т.   Михайленком   запропонована   теорія,   яка   являється   синтезом вищевказаних теорій (поліетіологічна теорія). Таким чином роди слід розглядати, як фізіологічний акт, що виникає внаслідок складених нейроендокрінних, обмінних та інших змін в організмі самки.

Передвісники родів

Під кінець  вагітності  в  організмі  матері  виникає  ряд  фізіологічних і  кліничних  змін,  які розглядаються як передвісники родів. До них відносять:

  1.   Розслаблення зв'зок тазу (особливо сіднично-крижові) і в області між коренем хвоста і сідничними горбами стають «м'якими» і утворюють глибокі западини («западення крижа»). У корів такі зміни відмічаються за 12-36 годин до початку родів, інколи перед отеленням, рідше за 2-3 тижня до родів (під дією релаксину).
  1.   Збільшення за рахунок набряку статевих губ, їх шкіра стає гладенькою, складки розгладжуються.
  1.   Виділення із статевих шляхів слизового тяжу в результаті розрідження (розплавлення) слизової пробки вагітності за 1-2 дні до родів.
  2.   Набрякання молочних залоз. Виділення молозива за 2-3 дні до родів, інколи перед родами, рідше після них.
  3.   Укорочення шийки матки (ректальне дослідження) - ознаки її відкривання. У корів за 2-3 години, у кобил за 12-24 години до родів.
  1.   Приготування гнізда дрібними тваринами перед родами, (у свиноматок за 12-24 години до родів)
  1.   Знижується температура тіла на 0,4 - 1,2° за 12-50 годин до родів, при її тенденції до підвищення на протязі останнього місяця вагітності.

Кожний з предвісників родів не може бути точним орієнтиром , для передбачення наступлення родів необхідно враховувати комплекс передвісників.

Взаємовідношення плода і родових шляхів.

Процес родів заключається у виведенні плода через родові шляхи, до складу яких входить: Шийка матки, піхва, переддвір'я, вульва, а також із кліткової основи таза і його зв'язок. Плід - видовжене тіло, яке має широкі і вузькі місця. Тому нормальний перебіг родів залежить від взаємовідношень між об'ємом плода і розмірами таза, а також від правильного розміщення плода. Наприклад, неможливі

нормальні роди, коли плід приймає поперечне-положення по відношенню до осі тазу матері. Щоб краще орієнтуватись і легше характеризувати правильне і неправильне взаємовідношення плода з просвітом тазу матері, в акушерстві застосовують такі умовні означення (терміни: положення, передлежання, позиція, членорозміщення).

Положення - відношення поздовжної осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері (правильне подовжене). Воно може бути - повздовжнім (правильне) і поперечним, вертикальним, косим (неправильне).

Позииія  - відношення спини плода до черевних стінок матері. Розрізняють такі позиції: верхню (правильна), якщо спина плоду звернена до хребта матері. Нижню (неправильна) Бокову (праву, ліву - неправильна). Передлежання - відношення анатомічної частини тіла плода до входу в таз. Розрізняють:

головне передлежання - може бути тільки при правильному положенні і означає, що плід направляється до виходу головою. тазове передлежання. Неправильні передлежання: бокове, спинне, черевне. Членорозміщення - відношення кінцівок, голови плода до його тулуба.

Поздовжнє положення, верхня позиція, головне передлежання.

  1. Нормальні роди. Ознаки родів, їх перебіг

Плід виводиться з порожнини матки завдяки скороченням гладких м'язів матки і м'язів черевного пресу, тобто за допомогою перейм і потуг. М'язи черевного преса:

зовнішній косий м'яз живота - починається на стернальних кінцях ребер (від 5-го) і переходить у білу лінію живота.

внутрішній косий м 'яз живота - починається від маклока і широкою пластиною тягнеться до білої лінії живота і останніх 4-6 ребер. Дорсо-краніальний край цього м'яза утворює нижню границю ямки.

Прямий м 'яз живота - починається на зовнішній поверхні реберних хрящів і грудної кістки і тягнеться у вигляді стрічки до лобкової (лонної) кістки. Латерально від мечевидного відростка міститься отвір, що називають молочним колодязем, де проходить молочна вена. Поперечний м'яз живота - починається від поперечнореберних відростків поперекових хребців і стрічкою переходить в сухожилля, яке закінчується на білій лінії живота. Утворює внутрішню поверхню черевної стінки івистилається очеревиною. Перейми (схватки) - періодично повторювані скорочення гладкої мускулатури матки. Потуги - ритмічне скорочення м'язів черевної стінки і діафрагми.

Перейми і потуги мають хвилеподібний характер і чергуються з розслабленням. Перейми і потуги супроводжуються подразненням нервових закінчень матки, тазової ділянки, вони викликають сильні больові відчуття у породіль.

Перейми, потуги і паузи між ними - доцільне пристосування, що обумовлює народження живого плода. Відсутність пауз між переймами (тетанія матки) веде за собою смерть плода, на фоні кисневого голодування, внаслідок стиснення судин і обмеження кровопостачання плаценти.

По силі і довжині скорочень розрізняють перейми розкриваючі (підготовчі); перейми і потуги вивідні (родові); і перейми післяродові.

По характеру перейм, потуг і змін в родових шляхах розрізняють три стадії родового процесу:

  1.   Підготовча стадія
  2.   Виведення плода
  3.   Послідова стадія.

3.Тривалість родів

Вид тварини

Стадії родів

Підготовча

Родова

Послідова

Корова

0,5-12 год

0,2-4 год

8-12 год

Кобила

6 год

5-30 хв

5-35 хв

Свиня

2-6 год

2-6 год

5 год

Вівця

4-5 год

0,2-2 год

5-8 год

Коза

6-7 год

0,5-4 год

4 год

Підготовча стадія (стадія розкриття родових шляхів, утворення родового каналу).розпочинається скороченням м'язів яйцеводів, переходить на роги, тіло і шийку матки і закінчується утворенням безперервного родового каналу.

На початку перейми короткі й слабкі, а паузи між ними довгі, а потім сила і тривалість перейм наростає.

Під час скорочення матки стискується плодовий міхур і перемішується до місця найменшого опору в сторону шийки матки. В результаті цього канал шийки матки розкривається і в нього вклинюється плодовий міхур з частинами плода. При скороченні матки наступає хвилеподібний рух плодових вод, такий комплексний вплив змінює позицію і членорозміщення плода. Підчас паузи   плід

виштовхується із родових шляхів.

Стадія виведення плода. В цій стадії до перейм приєднуються потуги, сила яких і тривалість наростає. В цій стадії проходить не тільки скорочення, але і ретракція (зміщення) м'язових волокон, що разом з потугами дає сильний тиск на плід і сприяє переміщенню його по родовому каналу. Спочатку голова з кінцівками входить в шийку матки («врізання плоду»), а потім проходять вульву («прорізання плоду»). Вслід за головою швидко виводиться тулуб плода. Тиск на плід при його народженні досягає 2,3 кг на 1 см2 (біля 640 кг на весь плід).

В період виведення плода самка збуджена, переступає ногами, стогне, оглядається на живіт, часто лягає і встає.

Послідова стадія. Роди закінчуються відділенням посліду (плодових оболонок).

Після народження плода самка заспокоюється, перейми і потуги припиняються - пауза продовжується декілька хвилин. Потім поновлюються перейми, які приводять до поступового відділення плаценти від стінок матки.

Внаслідок ретракції матки об'єм її різко зменшується; зменшується кровообіг в судинах плаценти і ворсинки хоріону витискуються з кріпт стінки матки.

Роз'єднання маткової і плодної частини плаценти частіше розпочинається з верхівок рогів, тому плодні оболонки виводяться часто вивернутими. Час відділення посліду залежить від типу плаценти, проходження перших двох стадій родів, кількості плодів, умов утримання і годівлі вагітних самок.

Інволюція - зворотній розвиток.

Лохії - післяродові очищення

 

Роди у кобил (вижеребка).

Таз кобили має будову, що сприяє легкому перебігу родів. Клубові кістки розміщені до рівня дна тазу під 50-60°, таким чином, вхід в таз має косий напрям, що полегшує вклинювання плоду. Форма входу в таз овальна, майже кругла. Сідничні горби виражені слабо. Поверхні крижові кістки і дно таза майже рівні. У плода довгі кінцівки і шия, невелика голова. Лошата важать в момент народження 30-65кг, довжина їх - 75-145 см.

У кобил стаді розкриття шийки матки продовжується від декількох годин до 1-2 днів, а інколи на протязі 30-50 хвилин.

Ознаки підготовчої стадії часто залишаються непомітними, так як майже не змінюється поведінка тварини. Багато кобил в підготовчий період сильно потіють.

Після розкриття шийки матки в піхву вип'ячується плодовий міхур, який складається з судинної оболонки і зовнішнього листка сечової - алантоіса (аланто-хоріон). Аланто-хоріон розривається частіше в порожнині піхви. Разом з витікаючою рідиною вклинюється другий міхур - аланто-амніон. Аланто-амніон відрізняється блідим кольором.

Після відходження перших вод розпочинаються сильні потуги. Кобила лягає на живіт або (рідше) на бік, інколи швидко встає, стогне, робить глибокі вдохи, вигинає дугою хребет, сильно підтягує живіт.

Виступаюча частина амніону розривається і плід швидко виштовхується із родових шляхів. Якщо роди проходять у стоячому положенні, пуповина обривається під впливом маси плода; при родах у лежачому положенні пуповина розривається під час вставання або повертань кобили.

Інколи плід виходить із родових шляхів покритий водною оболонкою, про таких лошат говорять, що вони «народились у сорочці». Коли плодна оболонка не розривається (що може інколи траплятися), такий плід, що народився у «мішку» і який втратив зв'язок з материнським організмом після відриву пуповини, звичайно гине від асфіксії.

Стадія виведення плоду триває 5-30 хвилин. Послідові перейми розпочинаються зразу ж після народження плоду або після 5-7 хв. паузи.

Розсіяний тип плаценти і епітеліохоріальний характер зв'язку сприяє швидкому, через 5-30 хв., відділенню посліду; інколи він виходить майже одночасно з плодом.

При двійні другий плід може народжуватися слідом за першим, частіше через 10-20 хвилин після народження першого.

Об'єм матки вже на другу добу зменшується вдвічі

 

Лохії темно-червоного кольору з коричневим відтінком виділяються в незначній кількості до третього   дня   післяродового   періоду,   виділення   після   восьми  днів   слід   розцінювати   як   ознаку захворювання.

Топографія матки відновлюється до 20-го дня.

Пробу на охоту проводять з восьмого дня післяродового періоду, оскільки стадія збудження проявляється на 7-12 добу.

Статевий цикл відновлюється через 5-9 днів після родів.

Інволюція закінчується на ЗО день

Роди у корів (отелення).

Будова таза корови меншою мірою, ніж у других тварин благоприємна для родового акту.

Вхід в тазову порожнину має форму сплюснутого з боків овалу. Вихід з тазу з боків обмежений сідничними горбами у вигляді кісткових пластин, які затискають плід при його виході.

Увігнута поверхня крижа і нерівне дно тазу, а також велика голова плоду затруднюють перебіг родів.

Плід корови характеризується відносною масивністю (25-40 кг, 1 ж 65-85 см). Шкіра його вкрита густою шерстю. Голова, особливо у бичків, має масивну лобову частину. Значні розміри має також грудний пояс і таз плоду. Ці частини часто защімлюються в родовому каналі.

Підготовча стадія родів продовжується до 6-12 годин. Корова в цій стадії веде себе спокійніше, ніж кобила. Рідко, довго мукає.

Під впливом скорочень матки через розкриту шийку вип'ячується плодний міхур, який складається з судинної і водної оболонок. Частіше плодні оболонки розриваються ще у піхві, і в момент виведення із родових шляхів виступають кінцівки.

По даним 41 % родів відбувається вночі, 18 % - вранці, 23 % - вдень, 18 % - ввечері.

Стадія виведення плода триває від 20-30 хвилин до 3-4 годин і більше.

При багатоплідній вагітності роди у корови протікають так же як і у кобили.

В стадії виведення корова в більшості випадків лежить на животі або на боку.

Послідова стадія у корів більш тривала ніж у кобил. В нормі послід у корів повинен відділитись через 6 годин після родів, допускається - до 10-12 годин, а більше - вважається затримкою посліду.

Через 2-3 години після родів порожнина матки спадається. Карункули заповнюють майже весь її просвіт.

На 3-5 день просвіт каналу шийки матки звужується настільки, що пропускає тільки 2-3 пальці. Закриття шийки матки відбувається після закінчення виділення лохій.

Лохії у корів в перші дні кров'янисті. Потім вони стають шоколадного кольору, а з восьмого дня набувають характер слизу з незначними домішками (коричнюваті). Лохії у корів в нормі перестають виділятися на 10-14 день.

Інволюція ж. т. закінчується до 16 дня. У корів, які користувались активним моціоном всі стадії родів і післяродовий період проходять швидше.

Інволюція статевих органів закінчується на 20-25 день.

Статевий цикл настає (відновлюється) через 21-28 днів.

Роди у овець і кіз (ягніння, окіт).

Підготовча стадія триває від 15 хвилин до 3 годин. При багатоплідній вагітності плоди народжуються з інтервалом 5-10 хвилин до 10 годин.

Стадія виведення плода триває у овець 15-30 хвилин - 2 години, у кіз - 0,5 - 4 години.

У ягнят, козенят маса 3,5-5 кг, Ь = 40-50 см. Коза народжує, як правило, 2 плоди, у овець - 1-4 плоди.

Послід виділяється на протязі 4-х годин. Виділення лохій закінчується на 7-10 день. Інволюція матки закінчується до 17-20 дня.

Перший статевий цикл проявляється через 1,5-2 місяці.

У кіз лохії можуть виділятися до 12-14 днів. У овець виділення лохій закінчується через 5-6 днів.

Роди у свиноматок (опорос).

Підготовчий період триває 2-6 годин, під час якого свиноматка непокоїться, риє підстилку і готує гніздо.

Стадія виведення плодів триває 2-6 годин. Під час родів свиноматка лежить. Плоди виводяться почергово то з одного то з другого рогу з попереднім виділенням плодових вод.

Маса поросят - 0,8 - 1, 8 кг. Свиноматка народжує 10-12 поросят в середньому, може менше і більше (до 32).

Нормальним вважається виведення посліду не пізніше ніж через 3 години після народження останнього поросяти, рідше послід виділяється це в стадію виведення плодів.

Післяродовий період триває 14-21 день. Лохії виділяються в незначній кількості. (2-3 дні)

Перший статевий цикл появляється через 2-3 тижні.

Інволюція - 8-10 днів.

Роди у кролиць (окріл)

За 2-7 діб самка готує гніздо. Роди протікають швидко - 15-30 хвилин. Після родів кролиця поїдає послід (треба давати воду, щоб не поїдала кроленят).

Кролиць можна спарювати на 20-ий день після родів.

Кролиця народжує N - 6-9, рідше - 10-14 і зовсім рідко - 14-20 кроленят.

Протягом 2-3 тижнів кроленята гнізда не покидають і годуються молоком матері (кроленят руками не торкати, не лякати кролицю, бо може відмовитися від них).

Роди у сук. Народження щенят проходить частіше всього на 61 - 63-ий день щеніння. Раніше 57-го дня щенята здебільшого не життєздатні.

Про настання родів показує припухання вульви, поява слизових виділення із каналу шийки матки і зниження температури тіла в останню добу на Г С.

Підготовча стадія - 6 - 12 годин.

В цей період починає розкриватись шийка матки, із родового каналу виступає плодовий міхур першого щеняти. Самка проявляє неспокій, тяжко дихає, готує гніздо в укромному місці, час від часу лягає.

Родова стадія від 1-6 годин до 1-2 днів.

Першим розривається хоріон ще в матці. Алантоїс розривається в піхві під тиском вод або його розгризає самка, коли лиже вульву. Самка також прокусує амніон. При розриві плодових міхурів витікає безкольорова, трохи жовтувата, рідина. При порушенні плаценти відходять води зеленоватого забарвлення.

Приблизно 40 % щенят мають тазове передлежання. Після появи чергового щеняти, самка його лиже, прокушує різцями амніон, тобто знімає плодову оболонку спочатку з голови плода, а потім з тулуба. Потім самка перегризає пуповину, а послід з'їдає.

Як правило, щенята народжуються з інтервалом 30 хвилин (інколи один за одним). В нормі цей інтервал може бути від декількох хвилин до декількох годин.

 

4.Загальні зміни в організмі матері у післяродовий період

Післяродовий період або післяпологовий період (puerperium, від слова puerpera породілля) -період, що починається після вигнання посліду і продовжується у різних видів тварин від 2 до 4 тижнів, протягом яких відбувається зворотний розвиток (лат. involutio) статевих та інших органів і систем, які забезпечували перебіг вагітності і родів до стану, властивого невагітному організму (до прегравідного стану). (Терміни;англ. post-natal; фр.periode puerperal, post-natal, post-partum; «lm.j Wochenbett, Puerperal periode.)

Цей період грає дуже важливу роль для відновлення репродуктивної функції, а відтак і молочної продуктивності корів. Самку в цей час називають породіллею.

У процесі післяродової інволюції організм самки майже повністю повертається до стану, який передував вагітності. Одначе, деякі ознаки, за якими можна відрізнити самку - породіллю від самки, яка не народжу­вала, залишаються на все життя (дещо збільшується величина матки, змінюється форма цервікального каналу, зменшується складчастість слизо­вої оболонки піхви і збільшується її об'єм, змінюється величина і форма молочних залоз, розширяється таз, іноді залишаються рубці на шкірі черевної стінки і т. п.). У самок зменшується промежина і відстань від клітора до статевої щілини.

Паралельно з процесами інволюції, які найбільше виражені у стате­вих органах, розвивається інкреторна і екскреторна функції молочної залози (лактація). Певні зміни настають в ендокринній, нервовій, серцево-судинній та інших системах організму. З'являється почуття материнства і відповідна перебудова поведінки самки.

Таким чином, післяродовий період -новий фізіологічний стан організму самки, який характеризується не тільки глибокими морфологічними змінами у статевих органах, а й інтенсивною нейрогуморальною перебудовою всього організму.

Найпомітніші інволюційні зміни проходять у матці. Зразу після родів діаметр цервікального каналу рівняється розміру головки плода, а у перші дні після родів прогресивно зменшується внаслідок скорочення циркулярних м'язових волокон шийки матки. Наприклад, у корів через добу після отелення через канал шийки матки вільно проходить рука (10-14 см), що дозволяє відокремлювати послід оперативним шляхом. Наприкінці другої доби рука проходить уже важко (7-9 см), через 3 доби пропускає 2 - 3 пальці, а через 7-8 днів тільки 1 палець. У кіз вже в кінці першої доби через шийку матки не проходить рука. У жінок зразу після пологів  10 -12 см, через 1 добу проходить 2 пальці, а через 3 доби 1 палець. Повністю цервікальний канал закривається при повній після­родовій інволюції матки. Інволюція матки проходить досить швидко. Якщо після отелення маса матки корови становить до 10 кг, то через 2 тижні близько 500 г. У перші 48 год після пологів продовжуються активні скорочення і ретракція мускулатури. Стінка матки потовщується (у великих тварин до 4-5 см), а об'єм її зменшується у 2-3 рази. Маткові скорочення слабша­ють і до 72 год припиняються.

У результаті ретракції гладенько - м'язових волокон стінки кровонос­них і лімфатичних судин звужуються і значною мірою облітерують. Погіршення трофіки призводить до дегенеративних процесів у формі жирового переродження утворених у період вагітності м'язових во­локон. Жировому переродженню піддаються і м'язові елементи, які викону­вали функцію материнської плаценти, з одночасним руйнуванням, злу­щуванням і відновленням покривного епітелію. Під епітеліальним шаром, що руйнується, накопичуються клітинні елементи (головним чином лім­фоцити), утворюється грануляційний вал. Він перешкоджає проникнен­ню у тканини матки мікроорганізмів. За умов фізіологічного перебігу післяпологового періоду порожнина матки протягом 3-4 днів зостається стерильною. В очищенні внутрішньої поверхні матки більша роль належить фагоцитозу і внутрішньоклітинному протеолізу. Внаслідок руйнування лейкоцитів, а також мікробів, звільняються ферменти з високою протеолітичною активністю (пептид-гідролази та антитоксини), які зни­щують бактерії, нейтралізують токсини і сприяють розплавленню і від­торгненню фрагментів децидуальної оболонки і згустків крові. Продукти тканинного розпаду слизової оболонки і плацент, слиз, залишки плодових вод, домішок крові виводяться з матки у вигляді лохій, або післяпологових очищень (від грец. lochia пологи).

Колір лохій поступово змінюється від червонувато-коричневого до світло-коричневого і на момент завершення регенераційних процесів в ендометрії, вони набувають вигляду прозорого безбарвного слизу. Лохіальний період, як правило, триває 1-2 тижні, у залежності від виду тварини і типу плаценти. У самок лохії являють собою по суті раневий секрет, у якому переважають лейкоцити. По завершенню евакуації лохій повністю закривається канал шийки матки. Із зменшенням рогів, тіла і шийки матки, укорочуються маткові зв'язки, і матка зміщується у тазову порожнину, займаючи вихідне положення.В яєчниках до 10-15-го дня закінчується інволюція жовтого тіла вагітності, яка починається у тварин в останню третину вагітності. До 18-30-го дня після родів дозріває новий фолiкyл і проявляється стадія збудження статевого циклу. Перетворення «родового таза», розсмоктування набряків вагітно­сті, завершуються протягом 4-5 днів. У ці самі строки крижово-сідничні і широкі маткові зв'язки стають твердими, напруженими.Статеві губи з оточуючими їх тканинами зморщуються і наближаю­ться до промежини і ануса. Інволюція вульви закінчується до 5-6-го дня. Відновлюється тонус стінок піхви, заживають тріщини і розриви.

Функція молочних залоз після родів досягає найбільшого розвитку. Уже в період вагітності, під впливом естрогенів, формуються молочні протоки, під дією прогестерону відбувається проліферація залозистої тканини. Продукція молозива починається з 2-ї половини вагітності, але висока концентрація естрогенів пригнічує підвищення вмісту ПРЛ у тка­нині молочної залози і попереджує виробку молока. Коли припиняється гормональна функція плаценти, починається дія ПРЛ, який стимулює альвеоли до секреції молока, і з цим зв'язано підсилене надходження крові до молочної залози (нагрубання) на 3-4-й день післяродового періо­ду, що є підготовчим актом у лактації. Функція молочних залоз у значній мірі залежить від рефлекторних впливів, які мають зв'язок з актом смоктання. Смоктання сприяє інволюції матки, бо підсилює її скоротливу здатність рефлекторним (через симпатичну нервову систему) і гормональним (під дією окситоцину) шляхами. Загальний стан породіллі при фізіологічному перебігу післяродового періоду не має виражених клінічних змін. Температура тіла, частість пульсу і дихання у тварин після родів прогресивно знижуються, набува­ючи фізіологічних параметрів.

 

5.Догляд за тваринами після родів

Важливість післяродового періоду для репродуктивного життя тварин полягає у тому, що він знаменує перехід від вагітності і народження плода до лактації і підготовки до нового плодоношення. У цей час організм породіллі має знижену резистентність і потребує особливого режиму утримання і годівлі, котрий сприяє повноцінній інволюції статевих органів, високому рівню лактації і Велику увагу звертають на дотримання чистоти у приміщенні і стійлі, забезпечення сухою рясною солом'яною підстилкою. Необхідно потурбуватися, щоб у родильному відділенні було тепло і без протягів, своєчасно прибиралася підлога від маткових виділень, регулярно видалявся навоз і проводилася дезинфекція стійла перед постановкою іншої тварини. Протягом лохіального періоду рекомендується щоденне обмивання і зро­шення вульви, промежини і кореня хвоста розчинами фурациліну або хлораміну Б.

Через 12-24 год після важких або затяжних родів сук і кішок досліджують, застосовуючи методи пальпації, рентгенографії або УЗД для виключення затримки плода чи посліду. Також потрібно провірити молоко за кольором, консистенцією і якістю. Купати їх можна з 3-го дня після родів у слабкому розчині марганцевокислого калію. Необхідно пам'ятати, що занесення інфекції у статеві шляхи породіллі може привести до розвитку післяродових запальних і навіть септичних про­цесів. У перші дні після родів тварини потребують ощадливого режиму годівлі (сіно, висівки, дерть). Соковиті корми вводять поступово. Необхідно запобігати перекорму, щоб не викликати захворювань шлунково – кишкового тракту через непристосованість кишечника до нових умов. З 3 – 4 дня після родів тваринам надають активний моціон. Підсисну робочу кобилу можна використовувати на легких роботах разом з лошам або окремо через 15 днів після вижереблення.

doc
Додав(-ла)
Овчарук Василь
Додано
23 лютого
Переглядів
174
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку