Форми і методи формування громадянської позиції учнів на уроках історії

        Безцінна Наталія Михайлівна,

викладач історії,

ПТУ № 79 смт Петриківка,

Дніпровський район,

Дніпропетровська область

Форми і методи формування громадянської позиції учнів на уроках історії

Анотація. В даній статті йдеться про роль громадянських позицій на уроках історії. Розповідається про роль уроків історії у формуванні історичної самосвідомості учнів.

Одним із головних завдань в сучасній освіті є створення умов для формування людини-громадянина, особистості, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі в житті суспільства.

Мета громадянського виховання:

- надати молодому поколінню знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні;

- сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, критично-конструктивне ставлення молоді до життя суспільства;

- сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні;

- створити умови учням щодо набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії.

Саме на уроках історії України надається унікальна можливість сформувати громадянські почуття підростаючого покоління. Вивчення історії нашої Батьківщини – України, як зазначав В.О.Сухомлинський, «…Вічно жива сила, яка створює громадянина. Вона усмоктується в кров, у серце, в кожну клітинку істоти, в кожну іскру думки пристрастей як вічно живий рух народного духу, як народне безсмертя».

Знання історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. «Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне», – справедливо наголошував видатний український історик М.С. Грушевський.

На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід'ємної складової формування європейської-цивілізації. Тут учні отримують базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму.

Пріоритетним напрямом процесу виховання юного громадянина України є формування і розвиток у школяра національної самосвідомості, яку можна формувати і розвивати такими методами як лекція, бесіда, диспут, метод прикладу. Найчастіше використовуваним є метод бесіди. Результативність бесід залежить від уміння педагога захоплено подати інформацію, зацікавити нею школярів. Теми для таких бесід різноманітні. Але найбільш ефективними для формування національної самосвідомості є героїчні. 

Отже, готуючись до уроку, вчитель має визначити:

•                 який компонент громадянської компетентності найкраще пов’язаний зі змістом теми;
•                 які завдання найкраще формують даний компонент;
•                 технологію або метод, за допомогою якого рекомендовано формувати компонент.

Основною формою організації навчальної діяльності залишається урок, який забезпечує в навчальному процесі дотримання принципу послідовності й безперервності. Широко застосовуються і нетрадиційні уроки: урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, практичний урок.

На уроках історії також активно використовуються інтерактивні методи навчання («мозковий штурм», «мікрофон», «дерево рішень», «акваріум», «займи позицію».

Методи роботи учнів:

•                   самостійний аналіз матеріалу;
•                   групова робота;
•                   презентації;
•                   пленарна дискусія.

Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам'ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації. Як писав Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати.

Список використаної літератури:

1. Охріменко  М. Особистісно орієнтований підхід до формування активної  громадської позиції учнів // Історія України. – 2002. - №45

2. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005

3. Забезпечення формування громадянської компетентності у сучасному змісті шкільної освіти (Підсумковий документ робочої групи з розробки планів і програм проекту «Громадянська освіта – Україна»//Історія в школах України.- 2006.-№ 8.