Презентація на тему " Голоди в Україні".

Голод 1921-1923голодомор 1932-1933голод 1946-1947

ПЛАН1.Історія Голоду 1921-1923 років 2. Голодомор 1932-1933 - геноцид Українського народу3. Голод 1946-1947 а) Причини б) Наслідки4. Висновок

Протягом багатьох десятиліть у наших шкільних підручниках стверджувалося, що на початку 20-х років голод охопив лише район Поволжя. Саме так оголошувалося в той час і перед західним світом, звідки Ленін і його соратники просили продовольчої допомоги саме в названий регіон. Про те, що такий же голод охопив усю південну Україну, звідки масово вивозився хліб на північ і на експорт, Москва мовчала.

Про голод в Україні почав заявляти на весь світ уряд УНР в екзилі вже восени 1921 року. Так, у вересні 1921 року повноважний представник УНР Олександр Шульгин звернувся з проханням про допомогу голодуючому українському населенню до Нансена, а через місяць це питання місія УНР поставила в Парижі

На жаль, тоді західний світ ще не пройнявся трагедією українського селянства, страшний голод продовжував поширюватися півднем України. До Катеринославщини, Запоріжжя та Донеччини наприкінці 1921 року додається Миколаївщина та Одещина. І на початку січня 1922 року кількість голодуючих тут сягнула 1890000 осіб, у березні — 3250000, в червні — 4103000

Охопивши такі величезні простори, голод спричинився до збільшення смертних випадків. Зокрема, якщо за січень-березень 1922 року в Херсоні народилося 918 осіб, то вмерло — 5405. У чотирьох містах Миколаївщини за цей період з'явилося на світ 1199 осіб, а пішло з нього — 7323

Представник допомогової організації Нансена В. Квислінг, очевидець того голоду, засвідчив у своїй телеграмі в лютому 1922 року, що в Україні близько 7 мільйонів людей "вмирають з голоду в усьому страшному розумінні цих слів". Це, до речі, підкреслював Квислінг, без інших українських територій, до яких він відносив у першу чергу Кубань.

Та страшно стає від усвідомлення того, що хліб в Україні, не зважаючи на посуху, був. Його відірвали від голодного рота селянина, робітника, їхніх дітей, відправляючи за межі нашої землі.

Саме в ці страшні місяці 1922 року, коли різко зростає кількість голодуючих на півдні України, Голова Раднаркому УСРР Християн Раковський погрожує англійському міністрові закордонних справ лорду Керзону припиненням поставок українського хліба, якщо Великобританія не знайде шляхів для замирення з Радянською Росією, це в той час, коли для голодних дітей півдня України керівники УСРР випрошують від Американської організації допомоги (АРА) сто тисяч пайків.

І ця благодійна організація в межах їй дозволеного намагалася допомогти голодним українцям, хоч постійно перебувала під недремним оком ЧК. Комуністична влада, скориставшись з допомоги американців, потім, коли наприкінці 1922 року становище почало поліпшуватися, замість подяки їм, почала звинувачувати їх у спробі підриву устоїв влади робітників і селян.

Марксистсько-ленінська історіографія устами одного з її апологетів І. Л. Портного в його кандидатській дисертації намагалися довести діяльність цієї благородної організації як виключно спрямованої: «Для ликвидации Советской власти под видом так називаемой "помощи”».

Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками. Я зітхну… Запалю обгорілу свічу. Помічаю: не замки – твердині, не храми –Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу. Піднялись, озиваються в десятиліттях. З далини, аж немов з кам’яної гори надійшли. Придивлюсь: «Вкраїна. 20-те століття»І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».

ГОЛОДОМОР1932- 1933 РОКІВГЕНОЦИДУКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

ГЕНОЦИД означає будь – яке з наступних діянь, що здійснюються з наміром знищити повністю або частково, яку - небудь національну, етнічну, расову групу як таку.

Хай палає свіча, хай палає,Поєднає нас вона в цей час,хай сьогодні спогади лунають…

Підґрунтя голодомору було закладено 1927 року. Саме тоді радянське керівництво знову повернулось до практики примусових заготовок с/г продукції. Так, хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр. долалась екстраординарними засобами: шляхом обшуків, величезних штрафів, розпродажу майна неплатників податків і боржників хлібозаготівель, депортації найнепокірніших у віддалені регіони країни.

ВЖЕ З 1928 РОКУ ТЕРОР БІЛЬШОВИЦЬКОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ НАБУВАЄ ЧІТКИХ ОЗНАКЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ, ЯКІ МАЛИ СВОЇМ АПОГЕЄМ ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ.

Причиною хлібозаготівельної 1927-1928 рр. кризи була форсована індустріалізація, на яку взяв курс Сталін. Все більше він переконувався, що потреби індустріалізації можна гарантовано задовольнити, спираючись не на 25-30 млн. індивідуальних селянських господарств, а на 200-300 тис. колгоспів.

Однією з форм селянського опору був масовий забій худоби, щоб вона не потрапила до колгоспу. Усього у 1928-1932 рр. в Україні поголів’я худоби зменшилось наполовину.

Перша хвиля репресій прокотилася Україною з січня до початку березня 1930 р. Вона охопила райони, де нараховувалося 2 млн. 524 тис. селянських господарств. З них було розкуркулено 2,5%, депортовано 100 тис. Під час другої хвилі (весна – літо 1931 р.) депортовано ще 150 тис. чол.

ВІДТЕПЕР УСЕ КОЛГОСПНЕ МАЙНО НАЛЕЖИТЬ ДЕРЖАВІРежим затверджує на законодавчому рівні можливість вилучення всіх продовольчих запасів у сільського населення. Прикриваючись гаслом захисту колгоспників, режим отримує можливість повністю реквізувати і розпоряджатися майном та врожаєм колгоспників.7 серпня 1932 р. М. Калінін підписує постанову, за якою так зване розкрадання колгоспного майна карається розстрілом або позбавленням волі не менше як на 10 років. До постанови додається інструкція про її застосування, в народі отримує назву “Закон про пять колосків”.

Голод ламає людину як особистість, в організмі відбуваються фізіологічні і психологічні зміни, деформується емоційна сфера, спотворюється мораль.

Почалось людоїдство...

Внаслідок неякісного обробітку просапних культур частина посівів загинула. Врожай 1932р. лише на 12 % був менший від середнього врожаю за 1926-1930 рр. і міг би забезпечити населення Украйни мінімумом продовольства.

7 серпня 1932 р. вийшла власноручно написана Генсеком постанова ВЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення соціалістичної власності». Згідно з нею, передбачалася смертна кара за розкрадання соціалістичної власності, а за пом’якшуючих обставин – позбавлення волі на строк не менше 10 років.

Рішенням уряду УРСР від 20.10.1932 р. за невиконання плану заготівель накладалися натуральні штрафи. На початку грудня того ж року влада запроваджує у містах систему внутрішніх паспортів; селянам вони не видавалися, що робило їх безвиїзними, закабаленими до землі.

Тоді ж, у грудні 1932 р., починає швидко практикуватися ганебний захід пропагандистського терору – занесення на чорну дошку «сіл, що саботували хлібозаготівлю» (наслідком для них була повна ізоляція від контактів із зовнішнім світом)

У 1932 р. в Україні повністю вичерпалися запаси хліба, голод підкошував цілі райони й області.

У листопаді 1932 р. в Україну приїхала надзвичайна комісія, очолювана В. Молотовим, яка до лютого 1933 р. додатково «викачала» з України 104, 6 млн. пудів хліба, з республіки було вивезено майже все зерно.

Масове голодування селян розпочалося в грудні 1931 року і тривало впродовж 22 місяців

«Ні, я ще не вмер»…….

Літа 1933 від Різдва Христового був в Україні великий Голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу. А була лише зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могили – старих, молодих, дітей і ще не народжених, у лонах матерів.

Уряд свідомо маскував голод, переселяючи у спустошені села Украйни селян з інших регіонів СРСР. Тільки з листопада по грудень 1933р. в Україну з Білорусії було відправлено 40ешелонів з колгоспниками, з центральної чорноземної області – 43 ешелони, з Іванівської – 24.

Якщо вдаватися до цифр, то із загальної чисельності сільського населення України загинуло близько 5млн. – між четвертою і п’ятою частинами при загальній кількості у 20 – 25 млн. селянського населення.

Щорічно в Дні пам’яті жертв Голодомору в Україні відбувається всеукраїнська акція «Запали свічку» та Поминальні панахиди.

ГОЛОД 1946-1947

Голодомор в україні 1946–1947 — масовий голод, який влаштувала народам СРСР російсько-більшовицька диктатура 1946–1947.

Причини голоду

У січні 1946 року М. С. Хрущов, виступаючи на нараді передовиків сільського господарства, сказав: «Засуха, вона, як і хвороба: коли з'являється, то найбільше приковує до ліжка людей з кволим організмом, вони швидше захворюють, легше піддаються хворобі…»

4 липня 1946 рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У таємною постановою затвердили річний план хлібозаготівель з урожаю 1946 по Українській РСР у кількості 340 млн пудів; Вимагалося в дводенний строк довести до районів встановлені для кожної області плани хлібозаготівель; Розробити й довести до кожного господарства п'ятиденні графіки здавання зерна з метою закінчення хлібозаготівель не пізніше 1 жовтня 1946 р

1) Високі плани хлібозаготівлі з урожаю 1946 року.2)Запровадження прямих податків за користування селянами присадибних ділянок.

3) Несприятливі погодні умови на більшій частині радянської УСРР у 1946 року. 4) Зруйноване війною сільське господарство. 80% працюючого населення - жінки.

5)Експортування зернових закордон.6) Створення величезних зернових запасів на зміцнення військово-промислового комплексу. Станом на 1 лютого 1947 року в держрезерві СРСР зберігалося майже 10 мільйонів тон хліба.

Наслідки голоду

Голод 1946-1947 рр. залишив значний відбиток на демографічному розвитку України. Внаслідок голодомору серед сільського населення поширилася дистрофія. За офіційними повідомленнями на початку 1947 р. в Україні нараховувалося 448 тис. хворих на дистрофією, серед яких 150 тис. перебували у важкому стані й потребували термінової госпіталізації.

Голод значно ускладнив і без того важкий процес відбудови України. Скорочувалися трудові ресурси, треба було поповнювати капіталовкладення в сільське господарство. Негативно вплинув голод і на моральний стан суспільства, що поставило Україну в невигідні умови порівняно із західними країнами. Період голоду негативно сказався на свідомості, психології людей, що позначилось на їх поведінці та вчинках як під час продовольчої скрути 1946-1947 рр., так і в подальші роки

Голод засвідчив, що позбавлене державної підтримки населення було змушене рятуватися самотужки, часто йдучи на злочини та нелюдські вчинки, переступаючи моральні норми. Голод суттєво вплинув на криміногенну ситуацію, особливо збільшилась кількість грабунків особистого майна громадян і запасів продовольства. У ІІ половині 1946 р. та І половині 1947 р. кримінальні злочини такого Об’єктами нападів ставали магазини, сховища, бази, а також помешкання і господарчі будівлі жителів міст і сіл. Ішли грабувати, часто зі зброєю в руках, організовуючись у групи, робітники, службовці, колгоспники, військовослужбовці. Спецслужби фіксували у висловлюваннях людей недовіру до влади й розуміння того, що голод був спричинений не посухою, а радянським державним устроєм.

Висновок. Голодомор в Україні 1921—1923 — масове знищення корінного українського населення з ознаками етнічної чистки через мор голодом,головно у південних областях Української СРР, в 1921–1923 роках, спричинене конфіскацією у селян і вивезенням хліба з УСРР до Російської СФРР, Західної Європи та Америки радянською владою в Українській СРР, під тиском влади Радянської Росії.

Висновок Висновок американської Комісії дослідження Великого голоду в Україні 1932 – 1933 р.р.- наприкінці 1932 р. Сталін знав, що в Україні люди помирають від голоду;- влада вживала заходів для заборони проїзду голодуючих до регіонів, де їжа була більш доступною;- Сталін та його оточення здійснили геноцид проти українців у 1932 – 1933 р.р. Цим висновком в одночас підведено підсумку геноциду, а в одночас сказано що зробила радянська влада

Висновок. Третій голодомор,[який влаштувала народам СРСР російсько-комуністична диктатура 1946–1947, був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам в соціалістичному таборі. Так 1946 з СРСР вивезено 350 тисяч тонн зерна до Королівства Румунія, у 1947 — 600 тисяч тонн зерна — до Чехословацької республіки, за тих два роки Польська республіка отримала з Радянського Союзу 900 тисяч тонн хліба. А в Молдавській РСР й південних областях Української РСР шаленів голод і лише за перше півріччя 1947 офіційно зареєстровано 130 випадків людоїдства.

Голод 1921-1923голодомор 1932-1933голод 1946-1947