Форми і методи проектного навчання предметів природничо-математичного циклу

Мащанський ліцей

Семінар-практикум вчителів природничо-математичного циклу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Форми і методи

проектного навчання предметів

природничо-математичного циклу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготував

вчитель географії та інформатики,

керівник семінару-практикуму

вчителів природничо-

математичного циклу

Мащанського ліцею

Озарчук А. В.

 

 

 

 

 

 

 

2018

Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.

Участь у проектах позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів, бо надає змогу підтримувати пізнавальний інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різних заохочень можливості побачити результати своєї роботи, і усвідомлення того, що їх побачать в інших містах України та за кордоном. Також проекти працюють в рамках уроків або факультативів, а саме з інформатики, фізики, математики, географії та інших, тобто діяльність учнів навчальна. Вона є самостійною, бо вимагає пошуку та творчого підходу до поставленої мети. Діяльність за проектами передбачає застосування творчо-пошукових; методів навчання, що в свою чергу вимагає активності учнів в роботі.

Робота над проектом — практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі  подальшого вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, Чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати". Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між ака­демічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальні проекти орієнтовані, перш за все, на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу. Технологія проектного навчання передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості. Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, пока­зати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагма­тичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

Типи проектів

Дослідницькі проекти — потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета досліджен­ня для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки ре­зультатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, вису­нення гіпотез розв'язання проблеми і намічання шляхів її розв'язання.

Творчі проекти — не мають детально опрацьованої струк­тури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпо­рядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони зазда­легідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти — учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, іміту­ються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигада­ними учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже ви­сокий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти — спрямовані на збирання інфор­мації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учас­ників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структу­ри, можливості систематичної корекції у ході роботи над про­ектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стат­тя, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконфе­ренції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Практико-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, реко­мендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних ре­зультатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

За характером контактів проекти поділяються на внут­рішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, орга­нізовані або всередині однієї школи, або між школами, кла­сами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах бе­руть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть застосовуватися засоби інформаційних технологій. За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові. За тривалістю проведення проекти розрізняють корот­кодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців). На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконан­ня, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовува­тися бальна система. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку — використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо.

Основними вимогами до використання методу проектів є: наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна діяльність учнів; структурування змістової частини проекту; використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань; систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів; висновки.

Таким чином, проектне навчання – це навчання, де цільовою наста­новою є способи діяльності, а не накопичення фак­тичних знань, і його варто вико­ристовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання.

ОСНОВНІ СТАДІЇ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

Стадія роботи над проектом	Зміст роботи на кожні стадії	Діяльність учнів	Діяльність учителя
Підготовка	Визначення теми і цілей проекту, його типу, висунення проблеми дослідження, визначення кіль­кості учасників	Колективно обговорюють предмет із учителем («моз­кова атака») та одержують в разі необхідності додатко­ву інформацію. Установлю­ють мету, визначають пробле­му дослідження	Мотивує учнів, знайомить зі змістом проектного під­ходу, допомагає в постанов­ці цілей,висуванні варіан­тів проблеми
Планування	Визначення джерел інформа­ції, способів збору й аналізу ін­формації, методів дослідження, способу представлення резуль­татів (форми звіту), установлен­ня процедур і критеріїв оцінки результатів і процесу; розподіл задач (обов'язків) між членами команд (груп)	Формулюють гіпотези про мож­ливі способи рішення постав­леної проблеми і результати майбутнього дослідження, ви­робляють план дій, формулю­ють задачі, з'ясовують методи дослідження, визначають фор­ми звіту, установлюють проце­дуру і критерії оцінки резуль­татів і процесу; розподіляють задачі (обов'язки) між група­ми і членами груп	Пропонує ідеї, висловлює припущення, коригує діяльність учнів
Дослідження	Робота учасників проекту щодо розв'язання дослідницьких і творчих задач, збір інфор­мації, розв'язання проміж­них задач. Основні інстру­менти: інтерв'ю, опитування, спостереження, експеримен­ти і т. ін.	Самостійно працюють над свої­ми індивідуальними чи групови­ми дослідженнями; вирішують проміжні задачі, періодично об­говорюючи їх у групах	Спостерігає, радить, побіч­но керує діяльністю
Результати і висновки	Аналіз дослідницької діяльності, отриманих результатів, форму­лювання висновків	Аналізують свою дослідниць­ко-пошукову діяльність, отри­мані результати, формулюють висновки	Спостерігає, радить, допо­магає за необхідності
Презентація проекту	Презентація проекту, опонування	Презентують проект, обговорю­ють отримані результати і мож­ливість ш застосування	Слухає, ставить доцільні питання в ролі рядового учасника
Оцінка результатів і процесу	Колективне обговорення, експертиза, оголошення резуль­татів зовнішнього оцінювання, висування пропозицій	Беруть участь в оцінці шляхом колективного обговорення і самооцінювання, висувають пропозиції щодо нових проблем дослідження	Оцінює зусилля учнів, креативність, якість ви­користання джерел, не­використані можливості, потенціал продовження, якість звіту, висуває пропо­зиції щодо варіантів мож­ливих проектів