Формуємо бренд сучасного учителя

Слайд 1

Тема: Формуємо бренд сучасного учителя  (просвітницьке заняття з елементами тренінгу)

Мета: актуалізувати особистісний розвиток учасників заходу; поглибити процес саморозкриття, саморефлексії ; допомогти в подоланні труднощів, відкриття шляху до пошуку, ініціативи й творчості;  стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень; сформувати вміння командної взаємодії;  сприяти активізації творчого потенціалу кожного учасника

Очікувані результати: формування конкурентоспроможного вчителя навчального закладу.

Вступ 

 На сучасному етапі головним фактором економічного й соціального розвитку суспільства стають інтелектуальні та творчі ресурси людини. Швидкі темпи розвитку сучасного світу актуалізують необхідність постійного оновлення знань й пошуку нових способів їх отримання.

У ХХІ ст., за прогнозами відомого американського письменника й футуролога Е. Тоффлера, неписьменним вважається не той, хто не вміє читати й писати, а той, хто не вміє вчитися, доучуватися і переучуватися.

Новітні орієнтири освітньої політики України спричинили комплекс вимог до професійних якостей педагога: систематична самоосвітня робота з професійного розвитку, поглиблення теоретичних знань і практичних умінь, враховуючи основні положення Концепції «Нової української школи».

Слайд 2

Вправа "Очікування"

Мета:визначити очікування учасників від заняття.

Ведучий оголошує тему заходу та за правилом добровільності структуровано по колу сказати: “Від сьогоднішнього заняття очікую…” , обговорити для чого визначати мету та очікування на початку якої б то не було справи.

Слайд 3

Вправа "Мозковий штурм"

 Мета: з’ясувати рівень обізнаності.

Ведучий пропонує учасникам дати визначення понять: "бренд", "особистий бренд" "брендинг". В ході обговорення учасники роблять висновок, що:

Бренди - це не тільки товари; брендом може бути майже все, у тому числі і люди.

Особистий бренд – це образ людини, який сприймається іншими людьми; це сукупність професійного досвіду людини, найкращих рис особистої постаті спеціаліста, її ексклюзивність у своїй діяльності.

Брендінг – це процес створення особистого бренду і управління ним.

Слайд 4

Інформаційна хвилинка від ведучого

Ведучий. Вперше поняття "особистий бренд" застосував американський письменник Том Пітерс. З його легкої руки в сучасний лексикон увійшло це поняття.

Том Пітерс - майстер. Його ім'я - глобальний бренд в менеджменті. У книзі "Перетвори себе в бренд" запропоновані 50 порад про те, як перетворити ваше ім'я на бренд, адже в сучасному світі сьогодні недостатньо просто робити добре свою справу.

 Він виділив п’ять головних причин для розвитку персонального бренду:

1. Бренд піднімає власну самооцінку;

2. Створює конкурентну перевагу;

3. Розширює сферу впливу;

4. Дозволяє знайти достатню стабільність, допомагає «залишитися на плаву» в різних економічних умовах.

5. Дозволяє отримувати дивіденди з різних джерел

Для того, щоб бути особистістю - «брендом», не обов’язково бути ідеалом у всьому. Необхідно дотримуватись трьох умов:

1) бути профі у своїй справі,

2) мати власну думку, критично мислити,

3) не боятися висловлюватися.

 А яке значення, на Вашу думку має особистий бренд учителя? (обговорення)

Слайд 5

Ведучий.

Входження України у європейськийі світовий освітній простір вимагає проведення модернізації змісту освіти в контексті її відповідності сучасним потребам .

 Від 14 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року. ( Скажіть, "Чому потрібна реформа освіти?")

Розвинуті країни Європи, США, Канада, Японія вже пройшли шлях реформування освіти і тепер успішно застосовують концепції індивідуальних освітніх програм, замість традиційних уроків – усестороннє дослідження тем, набуття навичок критичного та креативного мислення, отримання знань упродовж всього життя в будь-якому місці, у будь-який час, у будь-якій формі.

Україна стала на шлях реформи середньої освіти – реформи, орієнтованої на те, щоб випустити зі школи людину здатну навчатися впродовж усього життя.

Особлива увага приділяється учителеві. Нова школа потребує вчителя, який може стати агентом змін.

«Школа українська буде успішна, якщо в неї прийде успішний учитель. Він — успішний вчитель та фахівець — вирішить дуже багато питань щодо якості викладання… Діти сьогодні хочуть сучасних, діти сьогодні хочуть креативних, діти сьогодні хочуть учителів, які розуміють їх, в першу чергу» (міністр освіти)

Слайд 6

Ведучий.

Давайте пригадаємо, на які вимоги до суб’єктів навчально-виховного процесу та власне нової української школи акцентує Концепція (учасникам пропонується перевірити свої знання за допомогою тестування, перегляд відеоролика про фінську та японську освіту)

Рубрика «Додаткова інформація»

Сьогодні міжнародні порівняльні дослідження стали невід’ємною частиною системи оцінювання якості освіти у багатьох країнах світу. Вони дозволяють об’єктивно оцінити стан освіти в державі, сформулювати пріоритетні напрямки і визначити фактори вдосконалення галузі.

Дослідження PISA (Programme for International Student Assessment) проводиться кожні три роки. У ньому беруть участь 15-річні з більш як 70 країн світу. У межах Програми підлітки проходять тестування з математики, природничих наук і читання, а також відповідають на запитання під час анкетувань. Варто зазначити, що дослідження не перевіряє знань програмового матеріалу, натомість його завданням є визначити в учнів окремих країн здатність до використання знань і умінь з математики та природничих наук у життєвих ситуаціях, а також, яким рівнем читацької грамотності вони володіють.

Основною метою таких досліджень як PISA не є змагання між державами. Країни-учасниці відрізняються за соціально-економічним становищем, мають свої культурні, національні особливості, специфіку підходів до формування змісту освіти і вибору способів навчальної взаємодії тощо.

Порівняльний характер дослідження визначається в першу чергу можливістю проаналізувати результати країни у різних циклах дослідження, визначати тенденції в освітній галузі конкретної країни. Як відомо, у 2018 році Україна вперше взяла участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA, що проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Слайд 7

Робота в групах. Вправа «Оголошення»

 Мета: скласти «запит на кваліфікаційні вимоги», вербалізувати свої уявлення, визначити для себе, яким повинен бути сучасний фахівець.

Ведучий. Уявіть, що ви директор навчального закладу (тип закладу обераєте самі). У Вашому навчальном узакладі є вакансія вчителя (фах обираєте самі).

Пропоную Вам скласти оголошення "У школі є вакансія вчителя ______________. Яким кваліфікаційним, професійним, соціальним вимогам він повинен відповідати..."

Слайд 8

Вправа триває 5-7 хв. Учасники діляться на 6 підгруп. Кожна отримує один капелюх якогось кольору (ведучий у синьому капелюсі), який передбачає певний підхід до розв’язання проблеми відповідно до кольору капелюха: «Чи достатньо сьогодні бути просто фахівцем, чи потрібно бути брендом?». (обговорення проблеми)

Слайд 9

Ведучий. Таким чином, особистий брендинг для вчителя відіграє важливу роль у сучасному конкурентному змаганні, допомагає йому збудувати власний шлях самоосвітньої діяльності, самовизначитися, самоствердитися, самореалізуватися у своїй сфері діяльності і відчути себе не просто вчителем, а Майстром своєї справи. Як досягти? (перегляд відеоролика)

Слайд 10

Хвилина релаксації

Мета: зняття емоційного напруження переосмислення отриманої інформації

Слайд 11

Опитувальник "Визначення рівня здатності до саморозвитку"

Слайд 12

Вправа «Валіза»

Мета: підсумувати результати власної участі в роботі заходу. Закріпити емоційне піднесення та акцентувати на трансфері навчання.

Ведучий пропонує всіх присутніх по черзі сказати, щоб вони хотіли взяти з собою в дорогу з тих знань і навичок, які вони отримали на занятті, закінчивши словами “Я сьогодні зрозумів/зрозуміла…”

Слайд 13

Завершення заняття.

Ведучий. Я дякую всім, хто сьогодні активно долучився до нашого заняття, давайте аплодисментами подякуємо один одному за плідну працю.

Пам’ятаймо, що лише від нас самих залежить наскільки успішною і продуктивною буде робота над особистим брендом! І на закінчення музична композиція від гурту «Інше небо».

Коментовані слова під анонсом пісні дуже підходять для завершення нашого заходу: «…нехай ця пісня стане своєрідною мотивацією для Вас на майбутнє, адже, все залежить тільки від нас і тільки від того на скільки ми прикладаємо зусиль в напрямку наших бажань та мрій.

Мрії матеріалізуються, тож ставимо нові цілі та завдання перед собою, не опускаючи руки, боремося з перешкодами та здобуваємо нові перемоги, розширяємо нові горизонти!!!»

Слайд 14

Використана література:

1. Кудря Е. Психолого-педагогічне проектування в навчальному закладі//Завуч//2015. -№11. с.-4-15.

2. Моторнюк О.Ю. Моніторинговий підхід до вивчення стану навчання та виховання// Завучу. Усе для роботи// 2014. - №19-20.- с. 2-16.

Використані Інтернет-джерела:

 1. http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/

 2. http://osvita.ua/school/lessons_summary/administration/42355/

3. http://pisa.testportal.gov.ua/pisa-2018.html

4. https://uk.wikipedia.org/wiki

5. https://www.tes.com/lessons/wDye_lTIXsGTrA

Особистий брендінг вчителя

В сучасних умовах модернізаційних змін в освітньому просторі всіх рівнів важливого значення набуває тенденція створення конкурентної середи. В цьому випадку під нею мають на увазі взаємовідносини між людьми, які характеризуються станом явної або прихованої боротьби за владу, любов, престиж, визнання, матеріальне процвітання, реалізацію внутрішнього потенціалу людини.

Сучасна доба ставить нові вимоги до вчителя: замислитися про свою успішність та конкурентоспроможність. У переході до ринкових відносин повинні відбутися зміни особистої позиції вчителя від статусу звичайного державного службовця, пасивно чекаючи, коли держава зверне увагу на його професійні знахідки, на позицію активного суб’єкту на ринці освітніх послуг, здатного найкращим чином розпоряджатися своїм професійним капіталом і знаходити найбільш вигідні сфери його застосування як у своєму навчальному закладі, так і в інших установах.

Головною перевагою у конкурентному змаганні для сучасного вчителя є його особистий бренд.

Поняття «особистий бренд», «особистий брендінг»

Для початку пригадаємо що таке «бренди»?

Бренди - це не тільки товари; брендом може бути майже все, у тому числі і люди.

Особистий бренд – це образ людини, який сприймається іншими людьми; це сукупність професійного досвіду людини, найкращих рис особистої постаті спеціаліста, її ексклюзивність у своїй діяльності.

Особистий брендінг – це процес створення особистого бренду і управління ним.

Актуальність питання

Яке значення має особистий бренд для вчителя?

1. Яскравий особистий бренд дозволяє педагогу отримати авторитет серед учнів, колег та батьків, допомагає підвищити самооцінку.

2. Брендінг дозволяє вчителю подивитися на себе по-іншому, вивчити свої сильні сторони, які відкриють йому нові можливості у педагогічній діяльності.

3. Брендінг допомагає вибудовувати власний стиль педагогічної майстерності та отримати найвищу науково-педагогічну кваліфікацію.

4. Брендінг дозволяє отримати достатню стабільність, допомагає «залишитися на плаву» в різних економічних умовах.

5. Бренд допомагає педагогу зберегти особисту енергію, вчителю-бренду легше підійматися по службовій драбині, йому відкривається більше дверей, більше людей він зможе упевнити у своїй професійній значущості.

Етапи особистого брендінгу

Особистий брендінг передбачає наступні етепи:

• Визначення себе. Визначте свої найкращі якості, свої таланти, навички, вміння. Завдяки чому Ви станете яскравою індивідуальністю у педагогічній справі, максимально розкриєте свій творчий потенціал та підвищите фахову майстерність.
• Вироблення власного стилю роботи. Розберіться, в якому стилі педагогічної справи Ви відчуваєте себе «як риба в воді», в якому легше за все Вам досягти високих результатів, де Ви з високою точністю зможете себе запатентувати як володаря власної категорії педагогічних знань.
• Накопичення та структуризація інформації з науково-методичної теми. Як тільки визначилися зі стилем педагогічної діяльності, починайте ретельно вивчати інформацію, систематично поновлювати знання з цієї теми. Справжній майстер завжди знає більше, ніж його конкуренти.
• Вивчення конкурентів. Спостерігайте за діяльністю своїх конкурентів, педагогів-майстрів. Дізнавайтесь, за допомогою чого вони стали яскравими у своїй справі, чим вони відрізняються від інших? Вивчіть їх особисту формулу успіху і розробіть власну. Не копіюйте сліпо чужі ідеї. Потрібно відрізнятися!
• Позиціонування себе. Позиціонування - це заняття провідної позиції в обраному стилі як постачальника унікальних продуктів чи ідей через публікації, публічні виступи. Тільки така тактика допоможе Вам розповсюдити свій досвід та стати більш відомим у професійному колі.

Рух бренду

Перспективний план розвитку особистого бренду

• Опублікування педагогічних доробок. Використання ефективних форм пропаганди, освоєння та впровадження перспективного педагогічного досвіду - це допоможе отримати Вам професійну репутацію та поширити інформацію про себе як про справжнього спеціаліста не тільки у своїй місцевості, але й за її кордонами. Крім того, оцінювання редакторами чи колегами ваших педагогічних статей сприяє переосмисленню Вашого ставлення до себе, самоаналізу досягнень та недоліків.
• Розробіть власний веб-сайт. Це допоможе вам активно спілкуватися зі своїми колегами, обмінюватися інформацією та завжди бути у курсі усіх новин. Адже, «хто володіє інформацією, той володіє світом!».
• Беріть участь у семінарах, педагогічних форумах, вебінарах чи веб-конференціях. Такий досвід допоможе Вам осягнути ораторське мистецтво, стати більш впевненими, харизматичними, навчитися оригінально презентувати свої ідеї.
• Беріть участь у різноманітних професійних конкурсах. Це допоможе Вам порівняти себе з конкурентами, вибудувати особисту педагогічну лінію творчості та успіху.
• Виробляйте і поширюйте інформаційні продукти по вашій темі. До інформаційних продуктів відносяться: компакт-диски, електронні книги, довідники. Все це призведе до практичного підтвердження Вашої індивідуальної професійної значущості серед широкого кола слухачів.
• Цілеспрямована та систематична робота із самоосвіти. Вам завжди доведеться продовжувати свій розвиток, щоб не відстати від змін навколишнього світу. Постійно тримайте свій професійний статус на верхівці педагогічної діяльності.

Таким чином, особистий брендінг для вчителя відіграє важливу роль у сучасному конкурентному змаганні, допомагає йому збудувати власний шлях самоосвітньої діяльності, самовизначитися, самоствердитися, самореалізуватися у своїй сфері діяльності і відчути себе не просто вчителем, а Майстром педагогічної справи.

Чи потрібен викладачу професійний бренд?

Мислити як експерт та створювати власний бренд - це нова концепція для вчителів.

Як вчителі ми завжди прагнемо до найкращої роботи в інтересах наших учнів та розвитку освіти. З стрімким розвитком соціальних мереж та медіа професійний бренд може стати ефективним інструментом налагодження комунікації з учнями, встановлення партнерства для наукової роботи чи навіть адвокації для покращення освітньої системи. Створення особистого бренду вимагає довготривалої роботи, креативності, стратегічного мислення, але доступно кожному, особливо вчителям як лідерам думок та експертам у своїх галузях.

"Ваш бренд - це Ваша обіцянка для Вашого клієнта". Вона розповідає їм, чого вони можуть очікувати від ваших продуктів і послуг, і відрізняє вашу пропозицію від ваших "конкурентів". Ваш бренд походить від того, ким ви є, ким ви хочете бути і ким вас сприймають» згідно з журналом Entrepreneur Magazine

Вчителі по суті надають освітні послуги учням та науковий продукт своїм закладам та в цілому суспільству. Своєю роботою вони щодня формують "свій продукт", залучаючи та надаючи ефективні матеріали та ресурси своїй аудиторії.

Аудиторії та продукт

Аудиторіями для вашого бренду можуть бути учня,  колеги, школи, університети, професійні медіа, уряд тощо. Усе залежить від ваших задач - що вам може допомогти вирішити активна комунікація - покращити умови викладання чи досягти зміни в освіті, поділитися експертизою або розпочати наукову дискусію, започаткувати новий проект з іноземними колегами. Ваш продукт залежить від того, що ви вважаєте своєю експертністю. 

Наприклад, якщо ви - викладач математики, який є експертом з впровадження стратегій якості викладання математики в навчальних закладах, то вашим продуктом може бути інноваційний підхід до навчального плану чи тези тренінгу для колег. Якщо ви вважаєте себе експертом у підготовці вчителів, то вашим продуктом може бути посібник для викладачів початківців. 

Власна історія

Подумайте: якби хтось зазирне на одне з ваших занять, яку картину він застане? Чи можете ви одним словом описати те, що побачить ця людина?
 

Луї Генрі Салліван, впливовий американський архітектор, якого багато хто вважає творцем сучасного хмарочоса, казав, що "форма слідує за функцією". 

Сировиною для вашої історії є те, ким ви є, що ви досягли, які ваші сильні сторони, і що ви сподіваєтеся досягти в майбутньому. Побудуйте розповідь про те, як люди можуть отримати вигоду від роботи з вами і того, яким чином ви хочете бути сприйнятим. Наступним кроком є вирішення питання, де і як ви хочете розповісти свою історію - нехай форма слідує за функцією. 

Як можна почати будувати свій бренд?

Розпочати можна з простих кроків:
1

Складіть список і деталізуйте все, що ви робите в аудиторії та в школі

Потім спробуйте звузити цей список, щоб вибрати те, на чому ви знаєтесь найкраще - тобто те, що люди часто просять вас зробити, бо знають, що ви виконаєте роботу добре. 

2

Яка цінність вашого бренду?

Наступний крок - розібратися, що стоїть за вашою експертністю. Різні компанії мають різні цінності та місії. Важливо, щоб окрім продукту чи послуги, у вас була сформована чітка місія, користь, яку ви несете людям. Можливо, у вас є здатність допомагати учням, яким складно навчатися, або ви добре розумієтеся на тому, як викласти простою зрозумілою мовою складну тему. Можливо, ви допомагаєте навчати інших вчителів або вмієте заспокоювати конфлікти в аудиторії. Якими б не були ваші вміння, почніть думати про те, як ви можете допомогти, поділитися своїми порадами та досвідом з іншими. Щоб поповнювати своє портфоліо, важливо відвідувати конференції та семінари.

3

Складіть стратегію з просування вашого бренду

Настав час розпочати створення своєї репутації досвідченого експерта, як офлайн, так і онлайн. Потрібно показати, якими методами ви користуєтеся, розповісти свої історії успіхів та невдач, які ви мали під час впровадження цих методів. Визначте ресурси, якими користується ваша аудиторія - певні соціальні мережі підійдуть для учнів, а професійні чи суспільно політичні видання - для громадськості. 

4

Почніть думати, як експерт

Почніть дивитися на себе як на експерта у своїй області, який може залучити інтерес ширшої аудиторії та бути корисним і поза стінами закладу. 

Особистий брендінг учителя

Учителю необхідно постійно вчитись, учитись один в одного.

І кращим збудником для цього має стати взаємообмін професійним досвідом

«Заробіть репутацію, і вона буде працювати на вас».
Джон Девісон Рокфеллер

В сучасних умовах модернізаційних змін в освітньому просторі всіх рівнів важливого значення набуває тенденція створення конкурентної середи. В цьому випадку під нею мають на увазі взаємовідносини між людьми, які характеризуються станом явної або прихованої боротьби за владу, любов, престиж, визнання, матеріальне процвітання, реалізацію внутрішнього потенціалу людини.

Сучасна доба ставить нові вимоги до вчителя: замислитися про свою успішність та конкурентоспроможність. У переході до ринкових відносин повинні відбутися зміни особистої позиції вчителя від статусу звичайного державного службовця, пасивно чекаючи, коли держава зверне увагу на його професійні знахідки, на позицію активного суб’єкту на ринку освітніх послуг, здатного найкращим чином розпоряджатися своїм професійним капіталом і знаходити найбільш вигідні сфери його застосування як у своєму навчальному закладі, так і в інших установах.

Головною перевагою у конкурентному змаганні для сучасного вчителя є його особистий бренд.

Бренди - це не тільки товари; брендом може бути майже все, у тому числі і люди.

Особистий бренд – це образ людини, який сприймається іншими людьми; це сукупність професійного досвіду людини, найкращих рис особистої постаті спеціаліста, її ексклюзивність у своїй діяльності.

Особистий брендінг – це процес створення особистого бренду і управління ним.

Яке значення має особистий бренд для вчителя?

1. Яскравий особистий бренд дозволяє педагогу отримати авторитет серед учнів, колег та батьків, допомагає підвищити самооцінку.

2. Брендінг дозволяє вчителю подивитися на себе по-іншому, вивчити свої сильні сторони, які відкриють йому нові можливості у педагогічній діяльності.

3. Брендінг допомагає вибудовувати власний стиль педагогічної майстерності та отримати найвищу науково-педагогічну кваліфікацію.

4. Брендінг дозволяє отримати достатню стабільність, допомагає «залишитися на плаву» в різних економічних умовах.

5. Бренд допомагає педагогу зберегти особисту енергію, вчителю-бренду легше підійматися по службовій сходинці, йому відкривається більше дверей, більше людей він зможе упевнити у своїй професійній значущості.

Таким чином, особистий брендінг для вчителя відіграє важливу роль у сучасному конкурентному змаганні, допомагає йому збудувати власний шлях самоосвітньої діяльності, самовизначитися, самоствердитися, самореалізуватися у своїй сфері діяльності і відчути себе не просто вчителем, а Майстром педагогічної справи.

Професійна майстерність завжди є брендінгом досить тривалої практичної праці вчителя. Але праці осмисленої, наповненої вдумливими роздумами над усілякими проблемами своєї професійної діяльності.

Майстерність приходить з роками або, як стверджують злі язики, не приходить зовсім. У сьогоднішньому контексті професійна майстерність означає насамперед уміння швидко та якісно вирішувати освітньо-виховні задачі, а якщо бути ще більш точним, то сьогодні активно впроваджується у практичну педагогіку технологічна парадигма розвитку професіоналізму, що означає здатність учителя гранично точно ставити освітньо-виховні задачі та логічно, послідовно, найбільш оптимальним шляхом вирішувати їх.

Стає ясно, що сучасний учитель-професіонал повинен відрізнятись "обличчям незагального виразу". Досягти ж цього результату сьогодні вкрай непросто. Реалізовані нині варіативні освітні моделі, специфікація освітньо-виховного простору, який організують, висувають на передній план пріоритет індивідуалізації професійної діяльності вчителя.

В сучасних умовах педагог-майстер - це педагог, що володіє дослідницькими навичками й уміннями, що знає особливості експериментальної роботи, що вміє аналізувати інноваційні педагогічні технології, прогнозувати підсумки своєї діяльності, розробляти методичні рекомендації. Педагогові-майстрові важливо вміти ефективно представляти свій досвід, транслювати його як можна більшій кількості колег, професійно, таким чином, розвиваючись.

Однією з форм трансляції педагогічного досвіду і є майстер-клас.

Майстер-клас - це разова форма роботи, що поєднує невеликі групи педагогів і педагог-майстер представляє власну систему роботи.

 Майстер-класи схожі на курси підвищення кваліфікації для тих, хто вже відбувся як фахівець, але хотів би довідатися більше.

Майстер-клас для професіоналів - це можливість познайомитися з новою технологією, новими методиками й авторськими наробками. А це означає крок вперед у своїй справі.

Майстер-клас - це семінар, під час якого провідний спеціаліст розповідає й, що ще більш важливо, показує, як застосовувати на практиці нову технологію або метод.

Формула результативного проведення

майстер-класу

Нескінченно правий В. Сухомлинський, стверджуючи, що "стає майстром педагогічної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника". Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну та взаємообміну в ході проведення майстер-класу пред’являє досить істотні вимоги і до сторони, яка демонструє свій досвід, і до сторони сприймаючої й оцінюючої. У цьому зв’язку виникає проблема науково-методичної компетентності учасників майстер-класу.

Ставши керівником майстер-класу переді мною постали питання:

• які грані свого досвіду краще представити для осмислення в ході майстер-класу?
• яким чином краще зробити це?
• чи давати в більшому обсязі приклади практичної роботи з дітьми, залишивши для їх колективної інтерпретації більш велике поле вільних концептуальних парадигм?

Результатом такого аналізу для мене став науково-методичний опис власного досвіду, його схематизована оцінка з проведеним аналізом.

Розпочинаючи свою роботу майстра, я познайомилися з Положенням  про майстер-клас (Додаток 1) у системі науково-педагогічної роботи  та обрала науково-методичну проблему: «Формування іноваціного мислення вчителя».

При підготовці до  занаять майстер-класу,  я в першу чергу  звертала  увагу на  те, що в технології його проведення головне - не повідомити і освоїти інформацію, а передати способи діяльності, будь то прийом, метод, методика або технологія. Передати продуктивні способи роботи. І тоді можна вважати  результатом те що, виражається в оволодінні учасниками новими творчими способами вирішення педагогічної проблеми, у формуванні мотивації до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку. Це досить технологічно складний процес з певними вимогами до його організації та проведення.

Я визначилась, що мій майстер - клас – це буде  технологія трансляції мого педагогічного досвіду. Він буде  демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання і виховання. Вона  повинна складатися із завдань, які спрямовують діяльність учасників для вирішення поставленої педагогічної проблеми, але всередині кожного завдання учасники абсолютно вільні: їм необхідно здійснити вибір шляху дослідження, вибір засобів для досягнення мети, вибір темпу роботи.

До команди слухачів майстер-класу ввійшли 10 учителів нашої школи -  різні за профілем викладання, стажем роботи, кваліфікаційною категоріїєю та поглядом на інноваційні технології навчання. Тому, складаючи план роботи майстер-класу (Додаток 2), я намагалася охопити  різні грані свого досвіду, який би був цікавим для різного спектру вчителів.

При плануванні роботи майстер-класу я намагалася  враховувати їх основне призначення:

• пропаганда авторського перспективного досвіду, передача слухачам його провідних ідей;

• сприяння їм в освоєнні досвіду, утвердження в бажанні творчо трансформувати його в практику своєї роботи, збагатити власну технологічну лабораторію новими ідеями і творчими знахідками.

Для реалізації таких призначень я маю гарний фундамент:

• участь  у міжнародному проекті «Освіта 21 століття: зміни в контексті розвитку інформаційного суспільства» за практичним курсом «Основи мнемотехніки», семінарах- тренінгах;
• навчання в авторському семінарі кандидата педагогічних наук О.Деркач на тему «Формуання внутрішньої позиції «Я – школяр» у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами мультимодальної арт-педагогіки та казкотерапії»;
• навчання за програмою творчої лабораторії при Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені В.Сухомлинського» на тему «Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів у навчально-виховному процесі». (Додаток 3)

Моїм девізом став вираз: «Я знаю, як це робити. Я навчу вас!».

Аудиторія не може чекати. І я намагалася зробити все, щоб мої заняття запам’яталися, були цікавими та чітко організованими.  Я створила алгоритм та модель  проведення занять майтер-класу, які стали для мене основою у роботі. (Додаток 4).

Роботу свого майстер-класу я умовно розділяла  на такі етапи:

 Підготовчий етап.

Майстер-клас - це не просто бесіда за чашкою кави або посиденьки, де говорять ні про що. Перед тим, як проводити захід, я  підбирала приміщення.  Подумки представляла, як будуть розміщені демонстраційні столи, робочі місця для учнів, де розташую проектор й екран для нього. Перевіряла акустику приміщення, щоб не виявилося, що мене почують тільки перші ряди.

Слідуючий етап - я розробляла атрибутику (план, програму, допоміжні матеріали).  

А щоб слухачі змогли обмінятися свіжими новинами й небагато поспілкуватися, перед початком майстер-класу я готувала маленький  захід за круглим столом - кава-брейк.  

На заключну частину я готувала саме «смачне», що у мене є. На мою думку, не варто жаліти час на питання, які можуть виникнути. Краще не встигнути розповісти одну главу, ніж монотонно закінчити виступ. Для цього завжди мала запасну тему до якої я могла  звернутися, якщо раптом не буде питань.

Проведення занять майстер-класу я будувала за принципом, що відбиває логічність процесу пізнання:

 На заняттях всіляко намагалася сформувати інноваційне мислення учасників майстер-класу. (Додаток 5).

Перша - це теоретична частина заняття. На даному етапі я представляла свій педагоічний досвід за певним напрямком діяльності.

При обґрунтуванні цілей і при вивченні методів використовувала відеозаписи фрагментів уроків, демонструвала роботи учнів у вигляді мультимедійних презентацій.

Другу частину майстер-класу я націлювала на відпрацьовування отриманих знань у процесі придбання необхідних навичок. На цьому етапі в ролі учнів виступали учасники майстер - класу, а я у ролі педагога. На даному етапі важливе усвідомлення кожним педагогом ефективності досліджуваної педагогічної технології.

На третьому етапі - рефлексія. Педагоги об’єднувалися в групи і розробляли заняття, план теми в рамках досліджуваного педагогічного досвіду. Результати роботи виносилися на обговорення. Дуже важливий той факт, що я намагалась дати конкретні рекомендації для практичної діяльності кожному учаснику майстер-класу.    

        На заключному етапі рефлексії ефективними вважаю форми, які забезпечують практичний показ росту професійної майстерності слухачів:

•                  ярмарок педагогічних інновацій, творчих знахідок;
•                  методична естафета;
•                  аукціон ідей;
•                   прес-конференція тощо.

При проведенні занять майстер-класу я використовувала наступні форми роботи: лекція, практичне заняття, інтегроване (лекційно-практичне) заняття.

Доцільним стало  використання в системі навчання слухачів майстер-класу інтерактивних тренінгів, які передбачають поетапне навчання з максимальним використанням активних методів практичного освоєння різних прийомів діяльності.

Тренінг, підкреслює О.Пометун, – “форма інтерактивного навчання, що дозволяє учасникам за короткий час не тільки засвоїти знання, набути нових навичок і змінити ставлення до певних стереотипів, що склалися, а й закласти основи нових підходів до розв’язання педагогічних ситуацій” (22, 24).

У професійних тренінгах переважають мотиви співробітництва, прагнення до особистісного і професійного росту.

Використовуючи досвід слухачів, стимулюючи інтерактивний діалог, я, як керівник, давала можливість аналізувати, порівнювати, моделювати підходи до практичного застосування, здобутих знань і сформованих умінь. Свою мету досягала завдяки таким формам навчання:

• фестиваль педагогічних ідей і творчих знахідок;

• методичний аукціон;

• творча дискусія;

• методичний діалог;

• ярмарок педагогічної творчості;

• панорама методичних знахідок;

• методична естафета;

• творчий салон;

• педагогічна майстерня;

• ділова гра;

• “мозковий штурм”;

• тренінг;

• метод ПРЕС;

• метод “Навчаючи – вчуся” ;

• методичний брифінг;
• методична естафета.

На практичному етапі свого майстер-класу я використовувала такі прийоми:

•                  “Стоп-кадр”. Я демонструвала нестандартні прийоми, методи, засоби навчання, у тому числі інтерактивні методи, саморобні навчальні посібники, ігри, ділилася конспектами власно розроблених уроків з певної методичної проблеми. (Додаток 6)
•                  “Трибуна вільних думок”. Учителі  аналізували почуте та побачене, захищали свої ідеї, моделі уроків, брали участь у диспуті “Джерела педагогічної творчості”, розробляли дидактичні матеріали використовуючи власний досвід. (Додаток 7)
•                  “Педагогічна реклама”. Суть його полягала в тому, що слухачі рекламували ту педагогічну технологію, яка їм найбільше імпонує.

Зарекомендували себе рубрики “Інформаційний час”, “На Ваше прохання”, “Поміркуємо разом”, “Перехрестя думок”, “Сторінками журналів”, “У світі сучасної науки”.

Застосовуючи на своїх заняттях майстер-класу нестандартні форми, інтерактивні методи я ненароком змушувала своїх  слухачів аналізувати, шукати, конструювати, вибирати оптимальний варіант, тренуватись у творчості, що прискорює процес освоєння досвіду та професійного вдосконалення.

 Важливим етапом майстер-класу є аналіз - збір відгуків про захід. 

Я постійно вивчаю думку слухачів про якість і результативність занять. Доцільним у моїй роботі є проведення анкетування, проведення співбесід, інтерв’ювання, в ході яких можна з’ясувати, зокрема, такі питання:

•                 Чи змінилось Ваше уявлення про даний досвід?
•                 Що найбільше Вас зацікавило в ньому?
•                 Що із запропонованого автором досвіду Ви будете запроваджувати у практичній діяльності?
•                 Чи маєте Ви власний досвід вирішення даної проблеми, запровадження даної педагогічної ідеї, інноваційної технології?
•                 Чи зможете Ви поділитись своїм досвідом (творчими знахідками) з колегами?

Ефективною є рефлексивна вправа “Мікрофон”, в ході якої мої слухачі висловлювали свою оцінку відвіданого заняття, свої професійні наміри:

“Я сьогодні зрозумів...”;

“Я мав змогу ознайомитися з досвідом...”;

“Я мав можливість порівняти...”;

“Я дізнався ...”;

“Я засвоїв...”;

“Я спробую використати (запровадити) ...”;

“Використання ідей освоєного досвіду дозволяє ...” та ін.

На  заключному етапі я робила висновки, зважувала всі думки й вирішувала, як  проводити черговий захід. Під час аналізу, намагалася побачити негативні сторони, щоб відразу ж їх виправити, хоча б на папері. Це дає можливість надалі проводити захід на найвищому рівні.

Пропарцювавши два роки у ролі керівника майстер-класу, я встановила для себе певні принципи:

•                  проводити заняття зі слухачами, демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями. Ніколи не прагнути просто передати знання, а прагнути залучити учасників у процес, зробити їх активними, розбудити те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти й усунути те, що заважає у саморозвитку. Усі мої завдання і  дії повинні бути направлені на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці. Це м’яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю. Я повинна створювати атмосферу відвертості, доброзичливості, співтворчості в спілкуванні, виключаю офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу.
•                  У взаєминах з колегами застосовувати  демократичний стиль педагогічної взаємодії, проявляючи свої особисті якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність тощо. Авторські технології, що презентуються в рамках майстер-класу, не повинні володіти властивістю фотографічної відтворюваності; проте кожна з них має нести ідейний заряд, володіти безліччю відтворювальних деталей, прийомів, елементів учительської майстерності.
•                  Я постійно повинна  звертати увагу на мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка); міміку, жести, управління емоціями; пантоміміку (постава, уміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників); уміння зосередитися на предметі розмови, володіння мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості; мистецтво спілкування: психологічна сумісність, здібність до педагогічної уваги, емпатія; педагогічну імпровізацію: уміння працювати згідно з планом “в голові”, привертати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями;психологічну зіркість, уміння вичисляти “геніїв” і підтримувати тих, що “відстають”; комунікативну культуру, уміння вести діалог, дискусію; відчуття часу.

Важливою формою підвищення мого особистого педагогічного брендінгу є самоосвіта. Це цілеспрямована і планомірна, безперервна і усвідомлена моя  самостійна робота, спрямована на підвищення власної професійної кваліфікації.
Вона включає в себе удосконалення як теоретичної так і практичної підготовки. Я намагаюся:

• удосконалювати науково-теоретичну підготовку з фаху;
• психолого-педагогічну підготовку;
• поглиблюю знання з теорії і практики виховання учнів;
• беру участь у методичних та педагогічних конкурсах проектах.

І маю певні результати! (Додаток 8)

Таким чином, підбиваючи підсумок усьому сказаному, можна визначити формулу майстер-класу: УСПІШНА ТЕХНОЛОГІЯ + КОМПЕТЕНТНИЙ ФАХІВЕЦЬ + ДОСТУПНІСТЬ ДЛЯ КОЛЕГ+ ІНТЕРАКТИВНІСТЬ = МАЙСТЕР КЛАС. До формули майстер-класу я б додала + ОСОБИСТИЙ БРЕНД УЧИТЕЛЯ. Думаю, що майстер-клас і відрізняється від всіх інших форм передачі досвіду тим, що дає можливість відразу спробувати новий прийом (спосіб, засіб) і отримати відгук досвідченого майстра. А майстер відразу бачить, наскільки ефективно передається його досвід.

Формула результативного

проведення майстер-класу

Використана література

1. Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр).

2. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної освіти // Освіта України.- 2002.- № 54.- С.5.

3. Вронська В. Учіння - Знання - Дія. Психологічна доцільність інтерактивних технологій у післядипломній освіті // Управління освітою.- 2007.- № 17. - С.5-8.

4. Гришина Т.В. Освітня технологія як об’єкт методичної роботи. – Харків, 2003.- 96с.

5. Данилова Г.С. Методичні служби України: проблеми управління, професійна підготовка: Навч.-метод. посібник. - К.: УЗИН, 1997.

6. Дивак В. Методична робота - складова післядипломної педагогічної освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003.- № 1.

7. Єрмола А.М., Василенко О.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: Науково-методичний посібник.- Курсор. - 2006.- 312с.

8.Жерносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: Навч.-метод. посібник.- К: УЗИН, 1998.

9.Зайченко О. Розвиток творчості педагогічних колективів закладів освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2001.- № 2.- С.89-92.

10.Заочна школа методиста // Сільська школа України. - 2008.- № 1.- С.52-56.

11.Половенко О.В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі. – Кіровоград., 2007.- 66 с.

12. Інноваційні технології в початковій школі /Автори-упорядники:В.П.Телячук, О.В.Лесіна.- Х.:Вид.група «Основа»: «Тріада +»,2007.-240с.-(серія «Педагогічні інновації. Майстерня»);

13.           Інноваційні технології в початковій школі.-К.:Шк.світ,2008.-112с.-(Бібліотека «Шкільного світу»)
14. Антощук Є.В. Швидка педагогічна допомога від «Української Школи Ейдетики». 8 уроків з техніки ефективного запам’ятовування будь-якої інформації. – Вінниця, 2002.
15. Антощук Є. В. Знакомтесь, Ваша память. — К.: Вирій, 2005.
16. О.Калачникова. Практика ейдетики. - Шкільний світ: Початкова освіта № 3, 2006 р.
17. Чепурний Геннадій.  Мнемотехніка. Технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти. – Тернопіль. Мандрівець, 2014
18. Бесєдіна А. Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня // Рідна школа. – 2009. – № 2-3. – С. 61-62.
19. Эйдетика: до пяти и старше (Из газеты «Зеркало Недели») [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://bc-eydetica.narod2.ru/zerkalo_nedeli.html