ФОРМУВАННЯ АУДИТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

ФОРМУВАННЯ АУДИТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ  УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Аудіювання є дуже важливим видом мовленнєвої дiяльностi на початковому етапі навчання іноземної мови, адже через слухання учень вивчає iнтонацiю, звуки, ритм іноземної мови. Розвиток аудiативних умінь розпочинається з перших уроків.

Аудіювання вважається одним iз самих складних аспектів мовленнєвої дiяльностi. На жаль, цьому важливому умінню приділяється недостатньо уваги пiд час навчання.

У методиці просліджується два шляхи навчання аудіювання. Перший шлях пропонує навчання аудіювання в процесі виконання спеціальних вправ, тобто аудіювання виступає як мета навчання, отже цим шляхом аудiювання варто навчати як виду мовної дiяльностi. Прихильники ж другого шляху вказують на необхiднiсть сполучення вправ в аудiюваннi з елементами говоріння, читання i письма.

Процес аудіювання полягає у сприйманнi звукового ряду англiйського мовлення: розрiзненнi істотних диференціальних ознак, характерних для тих мовних явищ, які аудіюютъся; впiзнаваннi цих явищ через порівняння їх ознак з ознаками відповідних їм внутрiшнiх образiв; розумiннi висловлювань через осмислення форм, якi учнi чують, на основі цих образів; випереджуючому прогнозуванні (антиципації) пiд час слухового сприймання тексту.

Учень виступає у навчальному процесі як рівноправний суб’єкт з іншими учнями i вчителем. Тому навчальний процес будується таким чином, щоб учні могли виконувати певні дії з органiзацiї своєї дiяльностi для опанування iноземної мови.

Реалiзацiя принципу наочностi у процесі навчання іноземної мови забезпечує успішне оволодіння іншомовною мовленнєвою дiяльнiстю в говорінні, студiюваннi, читанні, письмі, оскільки слухова й зорова наочність виконує функцію зразка іншомовного мовлення i служить стимулом до мовленнєвої дiяльностi учнів.

Перед тим. як розробляти систему вправ з розвитку уміння та навичок аудіювання, викладач повинен чітко уявляти психофiзiологiчнi механізми аудіювання. Це механізм антиципації, механізм внутрішнього промовляння, механізм  сегментування мовленнєвого ланцюжка, механізм оперативної пам’яті, механізм довготривалої пам'яті та механізм осмислення.

3 метою розвитку механізму слухової пам’яті треба вчити дітей виділяти ключові слова, здійснювати змістово-композиційний аналіз тексту, спрямований на те, щоб допомогти учневі зрозуміти i запам'ятати зміст тексту. На всіх етапах навчання іноземної мови добирають автентичні матеріли. дотримуючись умови, що завдання, якi їх супроводжують, допомагають учням виявити їх цінність як ресурсу реальної сучасної мови.

Труднощі аудіювання, які зумовлені індивідуально-віковими особливостями  учнів, є суб’єктивними, на вiдмiну вiд труднощів об’єктивного характеру, причинених змістом i структурою аудіотексту, а також умовами його сприймання. Успiшнiсть подолання цих труднощів залежить вiд уміння слухача користуватися механізмом ймовiрногo прогнозування, переносити аудитивнi вміння та навички рідної мови на іноземну.

Значну роль вiдiграють такі iндивiдуальнi особливості учня як кмiтливiсть, уміння слухати i швидко реагувати на сигнали усної мовленнєвої комунікації (паузи, логiчнi наголоси, риторичні запитання, фрази зв'язку тощо), вміння переключатися з однієї розумової операції на іншу, швидко схоплювати тему повідомлення, спiввiдносити її з широким контекстом. Це вміння розвиваються у процесі навчання багатьох предметів, у тому числі й іноземної мови.

У процесі навчання аудіювання іншомовних повідомлень вирішальну роль вiдiграють iндивiдуально-психологiчнi особливості учнiв: рівень розвитку слухової диференційованої  чутливості, слухової пам'яті, механізму ймовiрногo прогнозування та рівня концентрації уваги.

Увага виникає залежно вiд емоцій, розвивається за їх рахунок, проте в людини емоції завжди проявляються в сукупності з вольовими процесами. Успiшнiсть  аудіювання залежить від потреби учнів узнати щось нове, від наявності інтересу до теми повідомлення, від усвідомлення об’єктивної потреби вчитися, тобто вiд спрямованості на пізнавальну діяльність і мотивацію цієї діяльності.

Ефективність використання казки при навчанні мовлення залежить не тільки від поточного визначення її місця в системі навчання, але й вiд того, наскільки раціонально організована структура заняття, як погоджені навчальні можливості казки із завданнями навчання. Казка, в силу своїх специфічних особливостей, повинна виступати як змістовна основа навчання на ранньому етапі. Присутність вимислу, фантастичності в казці робить її більше цінною в порівнянні з іншими літературними жанрами.

Використання пісень на мові, що вивчається, досить актуальне по низці причин. По-перше, учні зразу заохочуються до культури країни, мову яку вивчають, так як діти цього віку, на думку психолога, особливо чуткі та сприйнятливі до чужої культури. По-друге, при роботі з цим своєрідним лінгвокраїнознавчим матеріалом складається хороша передумова для усестороннього розвитку особистості учня, тому що спеціально пiдiбрані пiснi стимулюють образне мислення i формують хороший смак. Пісенний жанр як один з важливих жанрів музичної творчості завдяки наявності вербального тексту здатен точно i образно відобразити рiзнi сторони соціального життя народу країни, мову якої вивчають.

Результатом аудіювання являється розуміння i нерозуміння iнформацiї. Умова аудіювання - це розвинений мовленнєвий слух, тобто вміння слухати i чути. Розуміння мови на слух тісно пов'язане з говорінням - вираженням думок засобами мови, що вивчається. Говоріння  та аудіювання – дві взаємозв’язані сторони усного мовлення.

Опанувати комунікативною компетенцією англійською мовою, не перебуваючи в країні досліджуваної мови, завдання досить важке. Тому важливим завданням учителів є створення реальних й  уявлюваних ситуацій спілкування на уроці іноземної мови, використовуючи для цього різні методи й прийоми роботи (рольові ігри, дискусії, творчі проекти й ін). Отже, аудіювання являється однією iз самих актуальних тем в сучасній методиці  навчання англійської мови, так як без нього неможливе мовне спілкування. Володіння аудіюванням забезпечує адекватне володіння іноземною мовою,  оскільки звукова сторона являється невід’ємним компонентом ycix видів мовленнєвої дiяльностi людини.

Література

1. Апатова Л.И, Обучение пониманию иноязычной речи на слух: дис. канд. пед. наук. – М., 1971.

2. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М., - 1976.

3. Абрамовская Н.Ю. Использование аутентичных текстов для формирования

умений аудирования при коммуникативно-ориентированном обучении //

Функциональные особенности романо-германских языков и методы их преподавания. - Омск: ОМГПУ, -1997.

4. Використання аудiо та вiдеоматерiалiв на заняттях з іноземної мови:

[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://confesp.fl.kpi.ua/en/node/991

5. Словник-довiдник з української лінгводидактики: Навчальний посiбник / Кол. авторів за ред. М Пентилюк. - К: Ленвіт, 2003. - С.57.

6. Урахування психофiзiологiчних механiзмiв при навчанні аудіюванню:

[Електронний  ресурс]  - Режим доступу

http://www.rusnauka.com/33_DWS_2010/33_DWS_2010/Philologia/73699.doc.htm

А.В.Полторацкий