Схвалено рішенням науково-методичної ради Бердичівської міської гуманітарної гімназії №2 (протокол №2 від 21 листопада 2019 року)
Укладачі навчально-методичного посібника: Мінакова Надія Володимирівна, вчитель англійської мови Бердичівської міської гуманітарної гімназії №2, кваліфікаційна категорія «вчитель І категорії», Рогальська Леся Миколаївна, вчитель англійської мови Бердичівської міської гуманітарної гімназії №2, кваліфікаційна категорія «вчитель І категорії», педагогічне звання «старший вчитель»
Рецензент: Протопопова Наталія Леонідівна, вчитель англійської мови Бердичівської міської гуманітарної гімназії №2, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «вчительметодист»
на навчально-методичний посібник « Формування читацької компетентності здобувачів освіти ХХІ століття на уроках англійської мови»
(автори Мінакова Н.В, вчитель англійської мови Бердичівської міської гуманітарної гімназії №2, Рогальська Л.М., вчитель англійської мови Бердичівської міської гуманітарної гімназії №2)
Протягом останніх років інтерес до формування читацької компетентності набув нової потужності через розвиток нових підходів до навчання читанню, які орієнтуються на покоління Z.
У Державному стандарті загальної освіти читацька діяльність розглядається як комунікативна мовна пізнавальна діяльність і спрямована на сприйняття осмислення та відтворення прочитаного. Тому, впроваджуючи у свою практику роботи новий Держстандарт вчителі англійської мови Бердичівської міської гуманітарної гімназії № 2 розробили навчальнометодичний посібник «Формування читацької компетентності здобувачів освіти ХХІ століття на уроках англійської мови»
У даному посібнику презентовано актуальні знання про ключові концепції, пов’язані із читанням та лінгвістикою. Він робить сучасний внесок для практикуючих вчителів, які шукають прогресивні педагогічні методи для оволодіння мовою.
Посібник містить в собі відповіді на актуальні питання для навчання читанню у сьогоднішньому лінгвістично різноманітному освітньому просторі. В ньому визначені найбільш оптимальні методи і прийому формування умінь та навичок здобувачів освіти у читанні. А також демонструє можливість поєднання сучасних досліджень щодо навчання читанню із практикою.
В цілому навчальний посібник Мінакової Н.В та Рогальської Л.М. повністю відповідає вимогам, які передбачено до навчально-методичних видань і може бути рекомендований до публікації як навчально-методичний посібник. Подані матеріали мають практичне значення. Вони допоможуть вчителям іноземної мови ефективно організувати роботу з формування навичок читання.
Даний посібник є результатом роботи вчителів англійської мови Бердичівської міської гуманітарної гімназії №2 над даною темою і може бути використаний на уроках англійської мови з метою популяризації читання серед учнів.
вчитель англійської мови БМГГ №2,
«спеціаліст вищої категорії»,
«вчитель-методист» Н.ПРОТОПОПОВА ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………........5
РОЗДІЛ І
1.1.Важливість формування навички читання на ранньому етапі навчання………………………………………………………………….…7
1.2.Основні підходи до формування навички читання – мультисенсорний та цілісний…………………………………………………………………..…8
1.3.Методи навчання читанню – фонетичний та «sight reading»………………………………………………………………….…12
РОЗДІЛ ІІ
2.1. Складові елементи процесу читання……………………………………….18
2.2. Вправи перед читанням...…………………………………………………..23 2.3. Вправи під час читання……………………………………………………...27
2.4. Вправи після читання……………………………………………………......29
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..31
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….....34
ВСТУП
Іноземна мова – це особливий навчальний предмет, адже мова, за висловом Вільгельма фон Гумбольдта, – душа нації. Вона відображає національний характер, звички, традиції, соціальні відносини тощо. Іноземна мова – це важливий засіб спілкування між народами, автентичного ознайомлення з культурою країни, мови якої вивчається. Чи знали Ви, що англійською мовою говорить 20 людей зі 100. 50% інформації, написаної в Інтернеті – англійською мовою. Різноманітні міжнародні заходи, на теми, починаючи від маркетингу до молекулярної біології, проводяться англійською мовою. Не знаючи англійської, ви завжди будете залежати від редактора, який вибирає тематику статті, перекладача – на скільки якісно він перекладе інформацію. Англійська мова – це мова вашої професії, навіть, якщо ви з нею не працюєте. Це означає, що ринок англомовних споживачів – один із найбільших. У зв’язку з цим постійно збільшується кількість інформаційних, економічних і, навіть, розважальних можливостей. Тому настав час, коли вітчизняне суспільство потребує спеціалістів різних галузей, які б вільно володіли іноземною мовою та користувалися нею для вирішення своїх професійних та особистих питань. Це неминуче веде до реформування усієї системи іншомовної освіти в Україні, яка передбачає оновлення змісту та методів навчання іноземних мов у школі.
Актуальність даної роботи полягає у тому, що читацька компетентність як комунікаційна та інформаційна платформи стала невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Читання – є одним із найважливіших способів навчання, оскільки воно пов’язане з грамотністю особистості і розвитком цивілізації в цілому. Тому ми усвідомлюємо важливість цієї компетентності як для особистих досягнень, так і для суспільства загалом.
Однією з умов успішного навчання предмету є визначення чіткої стратегії та тактики навчання. Успішне оволодіння предметом – це процес своєрідної співпраці вчителя та здобувача освіти. Окрім відмінного володіння предметом, педагогу необхідно уміти зацікавити учня, активізувати його навчально-пізнавальну діяльність.
Читання є одним з найважливіших видів комунікативно-пізнавальної діяльності учнів. Ця діяльність спрямована на оволодіння інформацією з тексту. Воно виконує різні функції: служить засобом практичного оволодіння іноземною мовою, вивчення мови та культури, інформаційної та освітньої діяльності та самоосвіти. Добре відомо, що читання сприяє розвитку різних видів комунікативної діяльності. А саме, дає широкі можливості для виховання та всебічного розвитку школярів засобами іноземної мови.
Вміння читати є важливою складовою успіху в навчанні, оскільки воно дозволяє здобувачу освіти вдосконалити свої навички спілкування та мовлення. Крім того, читання може бути цікавим для дітей і відкривати для них двері до нових світів.
Навчання дітей читанню має багато переваг і є запорукою освітнього майбутнього дитини. Основна причина полягає в тому, що читання лежить в основі усього навчання.
Посібник має на меті узгодити різні точки зору: описати теоретичну інформацію, одночасно пропонуючи способи, якими формування читацької компетентності здобувачів освіти може бути інтегроване на уроках.
Ми обговоримо, як читання працює, коли воно використовується для реальних цілей, що дасть нам краще розуміння читацької компетентності.
Читання має одну домінуючу ціль: отримати смислову наповненість з тексту – ідею тексту. На думку деяких педагогів, роль читача пасивна – вся робота виконується письменником, а читач має тільки відкрити розум і дозволити змісту «влитись» в розум. Але ми відхиляємо таку думку, адже не всі ідеї сприймаються розумом читача. Текст, який здається легким одній людині, може здатись складним іншій.
Причинами, чому тексти можуть бути складними є:
1. Не знання мови, якою написаний текст.
2. Недостатня кількість попереднього досвіду читача.
3. Складність концепції тексту.
4. Складність лексики, якою написаний текст.
Здобувачі освіти зустрічають текстові зображення повсюди, наприклад, у вигляді коротких історій, казок, оповідань, біографій, есе, романів, віршів, листів, записок, статей, заголовків, листівок, реклами, рецептів, дописів у соціальних мережах, блогах, правилах для ігор, заявок, меню, квитків та інше. Читання завжди визнавалось необхідною частиною повноцінного функціонування людини в соціумі. Однак, ми усвідомлюємо, що покоління Z не має високої мотивації до читання. Проте вчителі можуть підвищити мотивацію учнів, роблячи читання іноземною мовою цікавим видом діяльності.
РОЗДІЛ І
1.1. Важливість формування навички читання на ранньому етапі навчання
Books are the quietest and most constant of friends; they are the most accessible and wisest of counselors,
and the most patient of teachers’.
-Charles W. Elio-
Читання допомагає розвинути мозок дитини. У молодшому віці навчання відбувається швидше, ніж тоді коли дитина дорослішає. Коли дитину вчать читати, процес навчання має глибокий вплив на функціонування та розвиток мозку. Це можете зіграти критичну роль на ранньому етапі, розвиваючи не тільки навички читання, але й прищеплюючи на все життя любов до навчання та читання.
Читання відкриває двері до раннього навчального успіху дитини, мотивує до навчання та призводить до високої оцінки навчальних досягнень в майбутньому. Численні дослідження показали, що навички усного мовлення є основою для розвитку грамотності. Коли діти в ранньому віці вчаться читати, вони оволодівають більш загальними знаннями, розширюють свій словниковий запас і стають незалежними читачами. Вони також вдосконалюють концентрацію уваги. Маленькі читачі можуть розпізнавати більшу кількість слів візуально, що дає змогу дізнатися більше про їхнє оточення та про них.
Їхнє вміння читати дає змогу зрозуміти краще зміст того, що вони читають. Вони також стають компетентними дослідниками, які здатні ефективно вивчати та виділяти відповідну та необхідну інформацію з книг, журналів, веб-сайтів чи інших джерел інформації.
Тільки засвоївши ефективні техніки читання, дитина зможе підібрати необхідні знання та інформацію, що дасть змогу їй в майбутньому досягти успіху в навчанні. Слід зауважити, що діти, які починають читати у ранньому віці, здобувають звичку навчатись протягом усього життя.
Дитина, яка навчиться читати в ранньому віці, зростає більш впевненою у собі та незалежною в певних ситуаціях. Читання сприяє більшій зрілості, підвищує дисципліну та закладає основу моральної грамотності. Це викликає цікавість до людей, місць та речей, а також задовольняє цікавість дитини, надаючи пояснення того, як все функціонує. Це надає дитині безліч способів вирішення проблем. Крім того, раннє читання заохочує дитячу творчість та уяву.
При формуванні навичок зорового сприйняття на початковому етапі, важливо навчити учнів правильно читати, тобто навчити їх озвучувати графеми, розуміти, оцінювати та застосовувати інформацію з тексту.
Під технікою читання ми розуміємо не лише швидке і точне співвідношення фонеми та графеми, але і співвідношення звукобуквенного зв'язку із смисловим значенням того, що читає дитина. Саме високий рівень оволодіння технікою читання дозволяє досягти високих результатів процесу читання – швидкого і якісного вилучення інформації. Однак, це неможливо, якщо учень недостатньо володіє мовними навичками та не вміє чи неправильно відтворює звуки.
1.2. Основні підходи до формування навички читання – мультисенсорний та цілісний
Структури багатьох навчальних посібників передбачають два підходи до навчання читанню та письму. Один із них – мультисенсорний підхід, який означає те, що учні можуть бачити, чути, говорити та писати одночасно.
Учень може інтерпретувати те, що він бачить у письмі та читанні.
Мультисенсорне навчання це метод отримання інформації, який є ефективним для усіх студентів тому що інформація надходить за допомогою різних органів чуття. Простіше кажучи, мультисенсорне навчання – це поєднання у школяра одночасно кількох органів чуття. Під час навчання людське тіло має здатність використовувати будь яку систему для отримання інформації:
- зорова система (перегляд); - аудіальна (прослуховування);
- смакова (відчуття смаку);
- нюхова (запахи)
- вестибулярна (баланс та рух)
- соматична (дотик)
У наш час все більше вчителів застосовують методики викладання із залученням мультисенсорного навчання.
Існує безліч різноманітних мультисенсорних технік для навчання читанню.
Ця вправа дозволяє дітям використовувати зір, дотик та звук для з'єднання букв та їхніх звуків. У дитини на столі коробочка із піском. За допомогою пальця чи палички дитина пише на піску букву чи слово, супроводжуючи кожну букву відповідним звуком. Поєднуючи усі звуки разом, дитина може прочитати слово повністю.
Письмо у повітрі ( інколи називають «sky writing») в цій вправі кожна літера продукується «м'язовою пам’яттю». Це також може допомогти із літерами b i d, які діти часто плутають. Діти використовують два пальці як вказівник (тримаючи лікті та зап’ястя прямо), щоб писати букви в повітрі.
Вони вимовляють звук, який кожна літера відображає під час їх написання.
Заохочуйте дітей уявити собі листок паперу, на якому вони пишуть. Також діти можуть уявити, ніби вони пишуть певним кольором.
Букви, які вирізані з наждачного паперу, можуть допомогти дітям зберегти тактильну (дотикову) пам’ять про букви та їх звуки. Діти відслідковують кожну букву пальцями, вимовляючи звук букви вголос. Вони можуть відчувати форму літер, поки пишуть.
Учні можуть складати слова з магнітних літер чи карток з літерами. (Додаток 1). Вони також можуть використовувати магнітні букви чи картки, у яких голосні літери одного кольору, а приголосні – в іншому. Дитина промовляє звук літери, коли кладе її. Як тільки дитина складає слово вона вимовляє його вголос.
Кожен учень має аркуш паперу з трьома віконечками з надписами «Читати» (READ IT), «Побудувати» (BUILD IT) та «Писати» (WRITE IT). У них також є картки зі зразком слова, магнітні літери та маркер. Запропонуйте дітям прочитати разом із вами візуальне слово, яке знаходиться у вікні «READ IT». Тоді попросіть їх скласти слово у вікні «BUILD IT», використовуючи свої літери. Нарешті, попросіть дітей потренуватися писати слово у полі «WRITE IT» ( Додаток 2).
Відстукування («tapping») дає дітям можливість відчути і почути, як звуки сегментовані і змішані для складання слів. Діти розбивають і змішують звуки слів, натискаючи кожен палець великим пальцем відповідно до звуку.
Наприклад, слово bat. Діти натискають вказівним пальцем на великий палець, коли вони вимовляють звук /b/. Вони торкаються середнім пальцем до великого пальця, коли вони вимовляють короткий звук /ꬱ/. І вони торкаються безіменним пальцем, коли вони вимовляють звук /t/. Потім вони поєднують звуки, щоб сказати bat.
Story Sticks можуть допомогти дітям, які мають труднощі із розумінням змісту розповіді, візуалізувати елементи розповіді. Для представлення кожного елемента використовуйте дерев’яні палички різного кольору. На жовтій паличці міститься питання «Хто є персонажами?», на синій – «Де відбувається подія?» (Додаток 3). Читаючи разом, дайте дітям паличку і попросіть їх відповісти на запитання. Або попросіть дітей виділити елементи розповіді кольоровим маркером, використовуючи відповідні кольори.
У цій вправі діти розділяють читання розповіді з вчителем. Вони слідкують за змістом тексту, коли вчитель читає вголос або під час прослуховування аудіоверсії розповіді. Вони можуть працювати з текстом, підкреслюючи певні слова або обводячи короткі або довгі голосні звуки. Вчитель заздалегідь може підготувати роздруківки із текстом, залишаючи місця для написання пропущених слів, або для того, щоб малювати малюнки, які відповідають змісту речення.
1.3. Методи навчання читанню – фонетичний та «sight reading»
Другий підхід – це цілісний підхід. Відповідно до нього ми показуємо форму слова і флеш-карти або реальний предмет одночасно. Тому учні вчаться ідентифікувати образ слова як зображення. Цей підхід реалізується за допомогою методу «sight reading».
Крім методу «sight reading» існує ще фонетичний метод навчання читання.
Це навчання читанню розвиває в учнів фонематичне усвідомлення – здатність чути, ідентифікувати та користуватись фонемами, навчаючи учнів розуміти відповідність між фонемою та графемою. Фонетичний метод є важливою частиною у навчанні читанню і це зазвичай перший спосіб, з яким знайомляться діти.
Фонетичні інструкції відносяться до процесу розуміння дітьми зв’язків між літерами та звуками. Наприклад, діти вчать, що літера b представляє звук /b/ і є першою літерою у таких словах ball, boots, bear.
Один з найкращих способів розпочати навчання дітей фонетики – через гру з фонемами та вправи, які роблять процес навчання цікавим та захоплюючим. Нижче наведено кілька ідей, завдяки яким можна використовувати фонетичний метод навчання читанню.
Для цієї гри потрібна магнітна дошка та магнітні букви. Потрібно розмістити магнітну дошку з одного боку кімнати, а магнітні літери покласти в кошик або миску з іншого боку кімнати. Вчитель називає слово, яке починається певним звуком. Учень має вибрати правильну магнітну букву та перебігти так швидко, як він може, щоб причепити її на дошку.
«I Spy the Sound» – це веселий спосіб формування фонетичних навичок та фонетичного усвідомлення. В цьому варіанті класичної гри «I Spy» учні відстежують у класній кімнаті предмети або малюнки, які починаються на певну літеру. Вчитель заздалегідь розставляє предмети чи розвішує флешкарти по класу та пропонує учням знайти та назвати предмети, які починаються на вказану літеру, наприклад, «I spy with my little eye, something beginning with mmm».
Навчання дітей римуванню – це важлива складова у формуванні фонетичної навички. Рими домагають дітям зрозуміти, що звуки в мові мають значення та відповідають певним зразкам. Коли учні вміють поєднувати слова, які римуються, вони розуміють звуки та ритм мови.
Підготуйте набори карток зі словами для римування для гри «Rhyme in a Bag». Помістіть половину в торбинку, а половину на стіл. Запропонуйте учням витягнути одну карту з торбинки, прочитати слово та поєднати з тим словом на столі, яке римується з ним.
Ця гра дозволяє визначити кількість букв та звуків у слові. Використовуючи крейду чи стрічку, накресліть сектори 1-4. Назвіть слово. Діти по черзі називають склад/звук і перестрибують на наступний сектор, щоб назвати наступний склад/звук. Ця вправа дає змогу зрозуміти дитині з яких звуків чи складів складається слово.
«Sight reading» часто представлений як метод «подивись та скажи».
Метод «sight reading» фокусується на здатності учня розпізнавати цілі слова.
Цей метод вчить читати на рівні слова. Оскільки він пропускає процес розшифровки, учні не вчать фонетичний склад слова, а навчаються вимовляти слово, розпізнаючи його як зображення. Невід’ємною складовою «sight reading» є одночасне використання зображень та образа слова. Покажіть дитині зображення, озвучте слово і попросіть дитину повторити ціле слово. Використайте наочні картки для навчання дитини читанню.
Спочатку дітям презентують окреме слово, потім у коротких реченнях, а згодом – у довших. Із зростанням словникового запасу діти починають розпізнавати правила читання за зразком, які в подальшому вони використовують для читання нових слів.
Читання за допомогою цього методу – це автоматичний процес, який полегшує розуміння читання, оскільки звільняє пізнавальну увагу для опрацювання нових слів. Отож, зробимо висновок, «sight reading» – це читання без жодного правила та вміння розпізнати образ слова та асоціювати його із певним зображенням або предметом.
Важливість «sight reading» полягає в тому, що коли учні вчаться розпізнавати слова за допомогою погляду, це збільшує їхнє загальне розуміння змісту тексту, оскільки вони збільшують скарбничку слів та їх значень, і це допомагає їм розуміти інші слова в контексті речень. Більшість вчителів застосовують «sight reading» на початку першого класу саме через цю причину. Навчання читанню методом «sight reading» також покращує орфографічні навички.
Метод «sight reading» включає в себе багато різних вправ та ігор, які заохочують учнів та мотивують їх навчатись.
У цій вправі вчитель називає слова по темі, учні беруть відповідне слово і подають собаці. Після того, як всі кістки будуть згодовані собаці, дитина зможе прочитати список слів для додаткової практики.( Додаток 4)
Помістіть на стіл картки зі словами. Діти спочатку вибирають картку зі словом, читають його та знаходять відповідне слово на капелюшку сніговика. Діти можуть виконувати цю вправу як індивідуально, так і в парах.
Дерев’яні палички перемішуються і учні мають знайти пару паличок, які утворюють ціле слово. На початковому етапі на листках паперу можна написати зразки слів. Склавши слово правильно, учні читають його.
В даному виді пазлів слово може бути розрізане навіть посередині слова і дітям доводиться думати і шукати частини, які точно поєднуються. Як тільки вони знаходять відповідні частини слів, учні читають слово.
Стіна слів – це перелік слів, які певним чином пов’язані між собою. Стіна слів використовуються як інструмент для вивчення мовної концепції. Часто вони відображаються великими літерами на стіні і використовуються під час колективних занятть в класі, але менші друковані списки настінних слів можуть використовуватися для різних навчальних вправ.
РОЗДІЛ ІІ
2.1. Складові елементи процесу читання
Процес читання – складається з п’яти мікроелементів (взаємодіючих процесів), які разом роблять процес читання повним. Якщо вчитель хоче, щоб його учні були ефективними читачами, вони мають освоїти вміння читати в п’яти різних аспектах.
Мова (англ. «language») – уміння впізнавати літери і значення слова та граматичної структури.
Навчаючи англійської мови, вчитель має пам’ятати, що українська мова є «прозорою», тобто символи, які позначають букви, вимовляються одним способом, що полегшує процес читання. Однак, англійська мова є «непрозорою» і символи, які позначають букви, можуть вимовлятися кількома способами, що робить процес читання важчим.
Навчаючи читанню, вчитель має досягнути «ефекту ванни» (англ. «bathtub effect»), коли учні не зважають, що всередині слова, а спроможні
«впізнати» слово по його першій і останній літерах.
«The phaonmeal pweor of the hmuan mnid. Aoccdrnig to rscheearch at Cmabrigde Uinervtisy, it dseno’t mtaetr in waht oerdr the ltteres in a wrod are, the olny iproamtnt tihng is taht the frsit and lsat ltteer be in the rghit pclae».
Спочатку такий текст може бути складним для читання, але, продовжуючи читати, мозок розставляє літери в правильній послідовності, демонструючи потужну силу людського мозку згідно дослідів
Кембриджського університету.
Чим кращим читачем учень стає, тим легше для нього читати текст.
Швидкість (англ. «fluency») – вміння рухатись по тексту швидко і ефективно.
Скільки часу займе в ефективного читача прочитати наступні рядки:
1. X P T A Q E W T
2. jam hot pin call did tap son tick
3. How quickly can you read and understand this?
Як не дивно, для кожного ефективного читача третій рядок є найшвидшим для читання. Це можна пояснити тим, що третій рядок має сенс, несе значення.
Як ми навчаємо учнів швидкості читання? Ми створюємо умови для читання вголос.
Переваги читання вголос:
- тренує розділення інформації на блоки та інтонування;
- допомагає навчати виразному читанню;
- практикує фонологічне декодування;
- підвищує впевненість учнів та будує мотивацію;
- підвищує швидкість зчитування.
Крім того, метою читання вголос є не просто розуміння тексту, але розкриття інформації комусь ще. Читання вголос – це вид діяльності, в який ми дуже часто не залучені за межами класу. Ми застосовуємо читання вголос, коли потрібно прочитати частину статті другу, чи записку людям, які її не бачать. Очевидно, читання вголос включає процес споглядання тексту, розуміння і озвучення його. Через те, що наша увага розділяється між зоровим сприйняттям і усним продукуванням, читання вголос є значно важчою діяльністю, ніж читання про себе.
Зазвичай, коли ми читаємо, наші очі охоплюють всі вирази одночасно; вони не рухаються від слова до слова по прямій, але натомість переміщаються увсебіч по тексту.
Дану здатність наших очей можна перевірити простим тестом: прикрити текст папірцем і прочитати його буквально слово за словом, рухаючи папірець по прямій від одного слова до наступного. Невдовзі можна зрозуміти, що ми втрачаємо зв’язок для сприйняття, і нам потрібно повертатись поглядом назад для розуміння повних речень.
Стратегія («strategy») – вміння передбачати, вибирати, організовувати, підсумовувати, контролювати і відновлювати розуміння.
Ці всі мікровміння виконуються автоматично, якщо ми є добре тренованими читачами.
Розглядаючи процес читання, важливо виокремити також читання для розуміння, яке ми застосовуємо в повсякденному житті для читання книг, газет, дорожніх знаків і так далі. Воно включає споглядання речень і розуміння повідомлення, яке воно передає. Загалом, читаючи для розуміння, нам не потрібно читати кожну окрему літеру або кожне слово. Це можна пояснити тим, що якщо текст має сенс, ми можемо здогадатись, про що у ньому йдеться, в процесі читання. До прикладу:
A m_____ was walk____ d____n the s____t, c_r___ing a gr____n _____.
Не зважаючи на те, що більша частина літер була пропущена, прочитати речення не складає труднощів. Здогадування другого слова допомогло нам передбачити першу частину речення. Даний приклад є ізольованим реченням. Якщо ми читаємо пов’язані речення у тексті, кожне речення допомагає відгадати, про що буде наступне, і, таким чином, про зміст усього тексту.
Серед сучасних стратегій навчання читанню слід виділити PEE («point, evidence, example» – укр. «ідея, факт, приклад») та KWL (What I Know, What I want to know, What I Learned – укр. «Що я знаю», «Що я хочу знати» та «Що я дізнався»).
Ми навчаємо учнів, тому що текст має головну ідею або тематичне речення (англ. «point»), факти (англ. «evidence») та приклади (англ.«examples»). Для цього можна використовувати графічний органайзер.
|
Read the text / paragraph and look for these, highlight the point in yellow, the evidence or explanation in green and the examples in blue. |
Write the answers in the table below. |
P |
Point What is the point / main idea of the text? |
|
E |
Evidence or explanation How does the writer support the point / main idea? |
|
E |
Example What examples does the writer give? |
|
Учні можуть виконувати таке завдання індивідуально чи в групах. Вчитель має використовувати постійно однакові кольори для P, E, E, щоб не плутати учнів.
Таке завдання є досить когнітивно простим. Учні вчаться виділяти, що є головною ідеєю, поясненням та прикладом. Зі старшими або більш продвинутими учнями можна використовувати TEEL.
|
Read the paragraph and look for these, highlight the topic sentence in yellow, the evidence or explanation in green and the examples in blue. |
Write the answers in the table below. |
T |
Topic Sentence What is the topic sentence of the paragraph? |
|
E |
Evidence or explanation How does the writer support the point / main idea? |
|
E |
Example What examples does the writer give? |
|
L |
Link What is the connection to the next point? |
|
У середній і старшій школі учні вчаться підбирати правильний заголовок до тексту. Виконуючи такі завдання постійно, учні автоматизують уміння ідентифікувати головну ідею, факти та приклад. В результаті, учні навчаються відмежовувати хибні відволікаючі варіанти від єдиного істинного.
Навчаючи читанню, вчитель має бути націлений на формування та розвиток в учнів навичок мислення вищого порядку. Критичне мислення має позитивний вплив на навчання.
Використовуючи таксономію Блума для читання, можна визначити наступні завдання згідно рівнів:
Створення |
Чи може учень створити новий продукт чи точку зору? |
Assemble, develop, construct, design, create, write, formulate |
Оцінювання |
Чи може учень довести судження? |
Appraise, defend judge, support, evaluate, select, value, argue |
Аналіз |
Чи може учень знайти відмінності між різними частинами? |
Contrast, appraise, compare, criticize, test, question, examine, differentiate, discriminate, experiment, distinguish |
Застосування |
Чи може учень використати інформацію по-новому? |
Dramatize, write, choose, sketch, use, employ, operate, solve, interpret, schedule, demonstrate |
Розуміння |
Чи може учень пояснити ідеї чи концепції |
Discuss, classify, identify, translate, select, report, recognize, paraphrase, describe |
Запам’ятовування |
Чи може учень пригадати чи запам’ятати інформацію? |
Duplicate, state, repeat, recall, list, define, memorise |
Важливо, щоб учні читали текст з метою. Вони мають запитувати себе: «Чому я читаю цей текст?» та «Що я хочу знати?».
Важливо, щоб учні взаємодіяли з текстом: робили групові презентації, обговорювали, використовували короткий виклад, щоб написати власні міркування.
Можна створити KWL-таблицю.
What do I know? (K) |
What do I want to know? (W) |
What have I learned? (L) |
|
|
|
Вчитель пропонує прочитати питання, яке розміщене в підручнику в кінці тексту (Додаток 6): «What can people do to reduce their carbon footprint?»
Спочатку вони дивляться на питання «What do I know?» і діляться своїми знаннями по даному питанню. Далі можна використати питання «What can people do to reduce their carbon footprint?» у колонці «W – What do I want to know?», оскільки це питання є «метою читання». Потім учні читають текст і заповнюють колонку «L» – «What have I learned?».
Якщо учні мають опрацювати досить великий текст, можна спочатку застосувати PEE. В колонці «What do I want to know» вони пишуть, що хочуть дізнатись. В першій колонці учні пишуть питання з підручника. Вони розміщують «P» – головну ідею в колонку «What I have learned?». Вчитель може попросити учнів відкласти підручники, щоб заповнити таблицю.
Отже, використання PEE (англ. point, evidence, example) є корисним для навчання учнів розбивати текст, виділяючи головну ідею. Практика поступово призводить до автоматизму, що є корисним для підготовки до різноманітних тестів та екзаменів. Таблиці KWL (What I know? What I want to know? What I learned?) є корисною стратегією для розвитку в учнів навичок читання з певною метою, що реалізовує навички читання вищого порядку, оскільки учні можуть потім діяти на основі тексту, створюючи проекти, описуючи свої міркування. Таким чином, ці дві стратегії роблять учительську практику результативнішою.
Розуміння («comprehension») – уміння розуміти текст і намір автора тексту.
Розуміння буває неглибоким та глибоким. Прикладом неглибокого розуміння може бути:
Yesterday I saw the palgish flester gollinning begrunt the bruck. He seemed very chanderbil, so I did not jorter him, just deapled to him quistly. Perhaps later he will besand cander, and I will be able to rangel to him.
Хоча читач не зрозуміє про що текст, оскільки він містить неіснуючі слова, але досвідчений читач з легкістю дасть відповіді на питання:
1. What was the flester doing and where? (Gollinning begrunt the bruck)
2. What sort of flester was he? (Palgish)
3. Why did the writer decide not to jorter him? (He seemed very chanderbil)
4. How did he deaple? (Quistly)
5. What did she hope would happen later? (He will besand cander, and the author will be able to rangel to him.)
Проте, незважаючи на те, що читач може відповісти на питання, це не свідчить про його розуміння тексту. З цього можна дійти висновку, що відповіді на такі питання, не забезпечують доказ успішного читання.
Успішні читачі виконують завдання на перевірку глибокого розуміння. Прочитайте текст:
The other day I noticed a new patient rushing along the hall. The man looked extremely anxious, so I went after him, just contacted him gently. Probably in a while he will feel better, and I will manage to have a conversation with him.
1. What is the subject the author is describing?
2. Is this incident happening outside or indoors?
3. Did the author attempt to get close to the patient?
4. What do you suppose she said when she contacted him?
5. What may the job of the author be?
6. Why do you think the woman is eager to communicate with the man?
Щоб дати відповіді на «глибокі» питання, учні мають зрозуміти зміст прочитаного.
Літературна критика («critical literacy») – це вміння читача робити висновки, використовуючи фонові знання, побудувати смисловий зміст тексту у взаємодії тексту і читача.
Навчання («learning») – уміння постійно порівнювати текст з наявними знаннями і збагачувати їх.
Фонові знання допомагають умінню зорового сприйняття по принципу «знизу вверх», наприклад, розбираючи іменникові вирази.
Крім того, вчитель має оцінювати завдання, а не текст.
Уільям Грейб у своїй книзі «Читання другою мовою» оцінив, що учень має знати приблизно 10,000 слів, щоб мати можливість зрозуміти академічний текст. Згідно У. Грейба, успішний читач також має розуміти 95% тексту.
Вчитель практикує всі елементи, з яких складається процес читання у різноманітних вправах, які учні виконують до, під час та після прочитання тексту.
Обираючи тексти, вчитель має пам’ятати, що вони повинні:
- мати належний рівень складності;
- відображати інтереси учнів;
- заохочувати учнів – вони мають бути певним видом «гачка», щоб затягнути їх до читання;
- мати візуальну підтримку;
- відображати теперішні і майбутні потреби учнів.
Вчитель повинен оцінювати і розвивати фонові знання учнів по темі тексту перед тим, як вони його мають читати.
Знання можуть бути – загальні, культурологічні чи пов’язані саме з темою тексту.
2.2. Вправи перед читання (англ. Pre-reading activities)
У реальному житті ми, зазвичай, не читаємо, тому що ми повинні, але тому що ми хочемо. Ми зазвичай маємо ціль читання: є те, що ми хочемо дізнатись, інформація, яку ми хочемо перевірити чи уточнити, чиясь думка, яку ми хочемо протиставити своїй тощо. Ми також маємо ціль читання, коли читаємо для задоволення: ми хочемо дізнатись, як історія розвивається, що відбувається потім.
Як правило, ми не починаємо читати з пустими думками – ми маємо певну ідею, про що ми будемо читати. Ми повинні мати певні питання в голові (речі, які ми хочемо дізнатись).
На уроках ситуація є такою, що учні читають текст не тому, що вони хочуть, а тому що вчитель їм каже це зробити, або просто тому, що читання тексту – це наступна вправа у підручнику. Отже, щоб допомогти їм читати, важливо дати учням причину для читання, а також інформацію, відповідь на яку, вони хочуть знайти в тексті. Це може бути досягнуто двома способами:
- дати учням кілька питань (що називається «направляючими питаннями» чи «вказівними питаннями») як стимул до обміркування під час читання;
- організувати вправи перед читанням, що підвищує інтерес учнів до теми і заохочує їх читати.
Учні дивляться на фото землетрусу і коротко обговорюють, що могло статись, і де це може бути. Вчитель повідомляє, що вони будуть читати текст про землетрус на малюнку. Потім вчитель розділяє учнів на групи і дає кожній групі завдання, які вони мають виконати перед тим, як прочитати текст.
(Додаток 6) Група А
Учні мають подумати, що вони хотіли би дізнатись про землетрус, і записати щонайменше п’ять питань, на які, вони сподіваються, текст дасть відповіді.
«You’re going to read a text about the earthquake in the picture. What would you like to know about the earthquake? Write down at least five questions, which you hope the text will answer».
Група B
Вчитель просить уявити, що розповість текст про: будівлі, човни, людей, пагорби навколо міста, потяги, землю і море.
«Try to imagine what the text will tell you about: buildings, boats, people, hills around the city, trains, the land and the sea».
Група C
Вчитель дає учням слова і вирази з тексту. Вони мають здогадатись, як вони використовуються в тексті.
«Here are some words and phrases from the text. Can you guess how they are used in the text?
the sea-bed the Richter scale a huge wave tremors massive
shocks having a bath Tokyo and Yokohama».
Потім групи читають текст і обговорюють його.
Перед читанням тексту 10 учнів з класу отримують завдання, які мають виконати не більше, ніж за 30 секунд. 1) Read only ten random words.
2) Read only verbs.
3) Read only nouns.
4) Ask your teacher for three key words.
5) Point at any 1 sentence and read it.
6) Read only the first sentence. 7) Read only the last sentence.
8) Read two random sentences.
9) Point at only 3 words and read them.
10) Read the text silently for 5 sec and retell it to your team.
Після виконання завдань клас висловлює здогадки, про що може бути текст.
Дана вправа стимулює учнів робити прогнозування щодо тексту і зацікавлює у читанні, щоб перевірити свої здогадки. Read and Mark it
Використовуючи таймер, учні читають якомога більше за одну хвилину. Потім вони діляться здогадками, про що буде текст.
На дошці написано 7 слів із тексту, який учні мають прочитати. Учні роблять здогадки щодо контексту, в якому вони можуть з’явитись. Вчитель показує текст 1-2 хв (в залежності від об’єму тексту), а учні мають проглянути його, щоб знайти інформацію стосовно 7 слів.
Перед учнями текст. Вчитель пише слово на дошці, яке з’являється тільки один раз у тексті. Коли учні знаходять слово, вони мають встати. Клас чекає, поки всі учні не встануть, і перший учень, який встав, зачитує речення, де є дане слово.
Альтернативно, вчитель може не писати на дошці слово, а сказати його. Таким чином учні мають бути уважними, щоб правильно почути слова, які їм потрібно знайти.
Учням даються запитання, відповіді на які вони мають спробувати дати ще до того, як прочитати текст. Пізніше учням дається текст, щоб вони могли перевірити, скільки правильних відповідей вони дали.
1. Where was Jane walking?
2. What did she hear behind her?
3. What was her necklace made of?
4. What did the thief steal (two things)?
5. What did he do next?
Таке завдання мотивує читати. Читання набуває відтінок цілеспрямованості через поставлені завдання. Текст:
As Jane was walking down the street, she heard someone walking quietly behind her. She began to feel afraid. Suddenly a large hand touched her neck: her gold necklace broke and disappeared. In another moment, her bag too was gone, and the thief was running away.
Завдання добре підходить до читання фактологічних текстів. Вчитель вибирає кілька речень з тексту, який учні будуть читати і влаштовує аукціон. Учні діляться на групи. Кожна група отримує 100 доларів різним номіналом (від 10) та картки «True» та «False». Команда слухає речення, вирішує, чи воно правдиве чи ні і пропонує свою «ціну» за рішення. Якщо команда виявилась правою, сума, яку вони поставили, подвоюється. Якщо команда помилилась, сума, яку вони поставили втрачається. Виграє команда, в якої найбільша сума. Deduction
Вчитель готує копію тексту на аркуші А4. Далі відриває колонку зліва (скажімо, шириною 4 см) і подібного розміру колонку справа. Робить копію і роздає «середню» частину історії, яка лишилась. Учні повинні спрацювати разом, щоб побудувати історію дедуктивним методом, склавши цілу історію з частин, які вони мають. Потім вчитель дає учням оригінальну історію, яку вони читають і порівнюють зі своїми ідеями.
Часто учні надто залежні від словників. Вони використовують словники кожного разу, коли зустрічаються з новим словом. Завдання вчителя – навчити учня розуміти значення слова з контексту.
Вчитель обирає придумане слово, до прикладу, «noubit», використовує його в різних контекстуальних реченнях і просить учнів визначити значення цього слова. Вчитель використовує те саме слово для кожного речення, але змінює закінчення, щоб проілюструвати зміну у частині мови (до прикладу, noubits, noubiting, nubition). Речення мають бути багатими на контекст, щоб учні могли визначити значення слова. Якщо учні можуть зрозуміти значення слова, це буде досить, щоб прочитати текст, і вони зможуть подивитись значення незрозумілого слова в словнику пізніше.
Іншими типами вправ до читання можуть бути:
1. Учням дають анотацію тексту з пропусками. Учні мають здогадатись, які слова підходять, щоб заповнити пропуски
2. Учням дається тема тексту. Вони пишуть список речей, які вони знають і речі, які вони не знають щодо теми.
2.3. Вправи під час читання (англ. While-reading activities)
Інструментом для даного завдання є мішалки /палички для кави/чаю. Вчитель пише імена учнів і ставить їх у стаканчик. Під час читання тексту, вчитель дістає одну паличку, читає ім’я і ставить назад.
Іноді учні знають, що якщо вони прочитали частину тексту, вони можуть видихнути з полегшенням, оскільки вчитель буде викликати інших учнів для подальшої роботи. Таке ж завдання стимулює учнів залишатись активними учасниками учбового процесу, оскільки вони не можуть передбачити, паличку з чиїм ім’ям дістане вчитель надалі.
Більше того, цей інструмент дає учням відчуття справедливості, оскільки вони знають, що вчитель вибере когось методом випадкового вибору. Popcorn reading
Ідея полягає в тому, що вчитель чи будь-який учень починає читати текст і зупиняється, де бажає (але він/вона не повинні читати довго) і називає ім’я будь-якого однокласника.
Дана вправа спонукає учнів бути уважними, адже ніхто не знає, коли хтось зупиниться читати і чиє ім’я буде названо.
Вчитель вибирає рядок із тексту і просить учнів уявити, що вони почувають себе нібито захопленими / знудьгованими / гордими/ у відчаї тощо і учні мають прочитати вибраний рядок у запропонованому настрої. Дана вправа розвиває швидкість читання.
Голосові палички є ідеальним завданням для читання усім класом. Вчитель вирізає кружечки і розміщує їх на палички. Читаючи, учні мають змінювати голос.
Учні читають голосом, нібито вони: монстр, джин, співак опери, клоун, письменник, ельф, принц/принцеса, дракон, жаба, вампір, мавпа; шепотом; учень хворий / в космосі.
Коли учні працюють з текстом, який містить запитання і відповіді, вчитель може поділити клас на експертів і опитуваних осіб. Ідея полягає у тому, що учні, які є експертами читають питання у довільному порядку. А учні, які мають відповіді, мають бути уважними до того, що вони чують. Таким чином ми тренуємо і зорове сприймання, і сприймання на слух. Reconstruct the Text
Вчитель готує список ключових слів у хаотичному порядку на аркуші паперу. Одна копія на групу учнів.
Спочатку учні проглядають текст. Потім вчитель просить закрити його і роздає ключові слова. Вчитель просить розставити ключові слова в правильній послідовності, не дивлячись у текст.
Якщо учні мають проблеми з розташуванням слів, вчитель може дозволити їм проглянути текст ще раз, при цьому закривши ключові слова.
Коли всі учні мають розташовані слова в правильній послідовності, текст відкладається і учні мають «реконструювати» його усно чи письмово, використовуючи ключові слова.
Клас ділиться на групи з чотирьох. Кожна людина у групі має певну частину тексту, яку потрібно прочитати і розказати іншим учасникам групи, про що вони прочитали.
Коли учні читають текст, вони завжди зустрічають незнайому лексику. Попросіть учнів обвести або виділити слова, які їм не зрозумілі. Після того, як вони прочитали текст, учні мають зробити аналітичну таблицю. Вони повинні зробити чотири колонки в таблиці. В першій вони пишуть незнайомі слова, які зустріли, коли читали текст. В другу колонку вони мають скопіювати речення, в якому слово з’являється в оригінальному тексті. В третій колонці вони мають написати дефініцію (або переклад), яку, вони думають, слово має. В четвертій колонці учні пишуть дійсну дефініцію слова, використовуючи словник.
Якщо учні читають довший текст, можна розбити його на секції.
Вчитель ділить клас на групи, які мають зіграти текст, поки один із учнів або вчитель читає текст. Sign language
√ = Я погоджуюсь з цим. x = Я не погоджуюсь з цим.
? = Я не повністю розумію.
^ = Мені потрібно більше пояснень.
<-> = Порівняй це й … ! = Це дивуюче / шокуюче lol = Це смішно
Учні читають текст і роблять позначки під час читання, в залежності від того, що вони відчувають.
2.4. Вправи після читання (англ. Post-listening activities)
Вчитель дає учням 6 запитань, щоб запитати про задум автора після прочитання тексту.
Who is writing this text and who did the author want to read the text to?
What is the author saying?
Why is the author saying that?
When did the author write the story?
Where does this story take place?
How did the author write this story?
Вчитель просить учнів додати прикметник перед кожним іменником або прислівник до кожного дієслова.
Якщо текст довший, вчитель може підготувати 10 додаткових речень, які можна вставити в текст. Розміщує їх на дошці у хаотичному порядку і заохочує учнів додати їх в найбільш підходящі місця тексту. Reduce the Text
Вчитель просить учнів скоротити текст рівно до (100) слів чи скоротити загальну кількість речень до (50%).
Hollywood Учні вибирають зірок, які могли б зіграти в історії, яку вони прочитали. Далі вони перевтілюються в голлівудських зірок і знімають фільм по прочитаному тексту, додаючи необхідні деталі.
Catch!
Після того, як учні прочитали текст, вчитель зачитує їм речення з тексу з помилками. Учень, який почув помилку, має вигукнути “Catch!” і сказати правильне слово.
Вчитель дає кожному учню дві картки «true» та «false». Вчитель читає твердження до прочитаного тексту. Кожен учень піднімає свій вотум. Якщо в класі є не одностайні голоси, учні доказують свою думку і доходять до спільної правильної. Якщо учні «голосують» за «false», вчитель запитує учнів, що потрібно змінити, щоб зробити твердження «true». A Button
Учні діляться на групи. Учасники групи стають один за одним. Перший учень є «кнопкою». Учні слухають питання до тексту. Учень, який знає відповідь, тисне на «кнопку» і відповідає на питання, отримуючи бал для команди.
Учні читають текст і в групах готують (15) питань до нього, на які інша група має відповісти по пам’яті. Питання мають бути фактологічними.
Коли групи готові, вони закривають тексти і обмінюються питаннями. Група, яка відповідає на більшу кількість питань, – перемагає.
Вчитель пише головні моменти тексту на карках і кладе їх у мішечок. Учні розділяються на групи. Кожен учасник групи має дістати одну картку і помістити її в правильне місце в розвитку подій. Як тільки учасники групи розташували картки в хронологічній послідовності, інші групи перевіряють правильність розвитку подій. Якщо завдання виконано правильно, група має переказати історію, використовуючи картки.
Reactions Вчитель просить учнів знайти речення в тексті, які можуть доповнити фразу: «What I found most (interesting) about this text was…» boring shocking
amusing
irritating confusing тощо.
Учні можуть використати всі або декілька емоцій зі списку вчителя. Коли вони закінчили, учні працюють в групах, обговорюючи свої емоційні реакції.
1) Після прочитання тексту вчитель запитує: «Що сталось потім? Подумайте і намалюйте. Покажіть свою ідею класу».
2) Учні пробують придумати продовження до історії, уявляючи, що станеться з героями через п’ять років.
3) Вчитель вибирає події в історії, які були згадані, але не повністю описані, і просить учнів доповнити їх деталями.
4) Вчитель просить учнів уявити, що герої тварини, дерева чи фрукти тощо. Учні обирають, якою твариною, деревом або фруктом вони би були і обґрунтовують свій вибір.
5) Учні думають про назву популярної пісні, фільму або серіалу, якою вони б хотіли назвати текст і обґрунтовують свій вибір.
6) Попросіть учнів придумати, що мають головні герої тексту у кишенях, сумках чи шухлядах.
7) Учні уявляють, що вони додаткові герої в історії. Вони мають розказати події історії зі своєї точки зору.
Think!
Дана вправа заохочує подивитись на відому їм історію з іншої перспективи. До прикладу, всім відома казка «Червона Шапочка». Вчитель запитує, чи вовк хороший чи поганий, і чому, вони так думають. Потім вчитель просить уявити, що вовк хороший, і дати ідеї, що він може робити в такому випадку.
Вчитель готує таблицю з питаннями (від 6 до 12) і закриває її стікерами з цифрами. Учень кидає кубик і відкриває число, яке йому випало. Завдання можна виконувати у групах або парах. (Додаток 7).
Питання можуть бути побудовані на основі змісту тексту (щоб перевірити розуміння прочитаного тексту) або ж такі, що виходять за рамки змісту (з метою розвитку критичного мислення). Jenga
Вчитель розміщує питання на стікерах, наклеює їх знизу на цеглині і будує вежу. (Додаток 8). Учні дістають цеглинки, щоб вежа не впала. Якщо учню дістається цеглина з питанням, він має на нього відповісти. Press Conference
Учні вибирають роль героя з прочитаного тексту і відповідають на питання журналістів.
Всі види письма можуть виникнути від читання. В залежності від прочитаного тексту, можна написати лист-пораду, лист до автора тексту, лист від одного героя тексту до іншого. Учні можуть створити «щоденник» для героя або рекламне оголошення.
1. Adrian Doff. Teach English: a training course for teachers. Trainer's handbook, Cambridge University Press, in association with the British Council, 1988.
2. Barnett, M. A. Teaching reading in a foreign language. ERIC Digest 1988.
3. Cameron, L Teaching Languages to Young Learners. UK:Cambridge
University Press. 2001.
4. Carrell, P., Pharis, B., & Liberto, J. Metacognitive strategy training for ESL reading. TESOL Quarterly, 23, pp. 647-678. 1989.
5. Cook, G. Language Play, Language Learning. Oxford: Oxford University Press. 2000.
6. Day, R. & Bamford, J. 1998. Extensive Reading in the Second Language Classroom. Cambridge: Cambridge University Press.
7. Dole J.A. & Valencia, S.W. Effects of two types of prereading instruction on the comprehension of narrative and expository text. Reading Research Quarterly, 26(2), pp. 142-159. 1991.
8. Duke, N. K., and Pearson, D. P. (n.d.). Effective practices for developing reading comprehension. Available at //effective reading.com/ (Oct. 15, 2001).
9. Estes T. H. Strategies for reading to learn. Available at www.reading strategies. 1999.
10.Fitzgerald, J. English-as-a-second-language learners' cognitive reading processes: a review of research in the United States. Review of Educational Research 65,1995.
11.Klein, M. L., Peterson, S., and Simington, L. Teaching Reading in the Elementary Grades. 1991.
12.Grabe W. Reading in a second language: Moving from theory to practice. Cambridge: Cambridge University Press. 2009.
13.Jiang X and Grabe W. Graphic organizers in reading instruction: research findings and issues. Reading in a Foreign Language. (19)1. pp. 34-35. 2007
14.Krashen, S. Do we learn to read by reading? The relationship between free reading and reading ability. In D. Tannen (Ed.) Linguistics in context: Connecting observation and understanding pp. 269-298. Norwood, NJ: Ablex. 1988.
15.Penny Ur A Course in Language Teaching: practice and theory. Cambridge teaching training and development. Cambridge University Press, 1996
16.Sanders T & Noordman, L. The role of coherence relations and their linguistic markers in text processing. Discourse Processes, 29, pp. 37-60. 2000.
Інтернет-ресурси
1. https://www.researchgate.net/publication/314094530_Importance_of_Readi ng_Activity_in_Education
2. https://www.inspirationboost.com/8-reasons-why-reading-is-so-important
3. https://www.theguardian.com/teacher-network/teacherblog/2014/jun/03/how-to-encourage-students-read-for-pleasure-teacher-toptips
4. https://www.phonicsbloom.com
5. https://www.readingresource.net/sightwords.html
6. https://www.verywellfamily.com/sight-word-reading-strategies-2162726
7. https://www.coursera.org/lecture/dyslexia-difficulties/5-10-multisensorytechniques-for-reading-and-spelling-part-1-MrEtS
8. https://www.lexiconreadingcenter.org/what-is-multisensory-teachingtechniques/
9. https://www.teachingenglish.org.uk/article/using-texts-constructively-whatare-texts
10. https://www.caclubindia.com/forum/the-phenomenal-power-of-the-humanmind-152525.asp
11. https://www.teachingenglish.org.uk/article/reading-elementary-learners 12. https://www.teachingenglish.org.uk/article/jigsaw-reading
Додаток 1
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Додаток 6
At two minutes to noon on September 1923, the great clock in Tokyo stopped. Tokyo Bay shook as if a huge rug had been pulled from under it. Towering above the bay, the 4,000 metre Mount Fuji stood above a deep trench in the sea. It was from this trench that the earthquake came, at a magnitude of 8.3 on the Richter scale. The sea drew back for a few minutes. Then, a huge wave swept over the city. Boats were carried inland, and buildings and people were dragged out to sea. The tremors dislodged part of a hillside, which gave way, brushing trains, stations and bodies into the water below. Large sections of the sea-bed sank in others. Three massive shocks wrecked the cities of Tokyo and Yokohama and, during the next six hours, there were 171 aftershocks.
The casualties were enormous, but there were also some lucky survivors. The most remarkable was a woman who was having a bath in her room at the Tokyo Grand Hotel. As the hotel collapsed, she and her bath gracefully descended to the street, leaving both her and the bathwater intact.
Додаток 7
What is the story about?
What are the main characters?
Who are the main characters?
When does the story take place?
What happened at the beginning, middle, and end of the story?
What questions do you have about the story?
What is the title of the text? Make up a new title.
Tell your partner two new facts you learned from the text.
Find a word in the text that you do not know. Use context clues to figure out its definition.
What question would you ask the main character of the story?
If you were in the story, what would you see and hear?
Додаток 8
Jenga Change the end of the story?
Describe the story’s setting.
What happened in the story?
What is the problem of the story? Was it resolved?
Describe the main character.
Who would you recommend this book for? Why?
Name something you have in common with a character.
Do you like the ending? Why / why not?
Choose a character. If you could give them a gift, what it would be ad why?
Create a new setting for the story. How would this new setting change the story?
Could this story happen in real life? Why or why not?
How is the main character similar to you?
Name one fact and one opinion from the text.
Is there anything about the story that you didn’t enjoy? What three words best describe the main character?
What do you think will happen next?
What was the problem?
Pick a favourite word. Find a synonym for it.