Формування діалогічного мовлення як одного із напрямків розвитку мовленнєвої компетентності на шляху соціалізації особистості дитини - логопата

Про матеріал

Досвід роботи з теми "Формування діалогічного мовлення як одного із напрямків розвитку мовленнєвої компетентності на шляху соціалізації особистості дитини - логопата" включає в себе проект "Юний мультиплікатор"

Перегляд файлу

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

Проект «Юний мультиплікатор» …………………………………………….6 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...18

ДОДАТКИ………………………………………………………………………19

ДОДАТОК1.Діагностування стану сформованності діалогічного мовлення .19

ДОДАТОК 2. Мультфільм «Одного разу на Новий рік»…………………..22

ДОДАТОК 3. Консультації для батьків, педагогів………………………….. 26

ДОДАТОК 4. Майстер-клас для педагогів «Створення мультфільмів у дитячому садку»…………………………………………………..……………..33

Дошкільне дитинство - короткий, але важливий, унікальний період життя людини. Людство лише поступово прийшло до усвідомлення самоцінності дитинства, як частини людського життя, а не просто її передодня. У ці роки дитина набуває початкові знання про навколишнє життя, у неї починає формуватися певне відношення до людей, до навколишньої дійсності, виробляються навички і звички правильної поведінки, складається характер.

Те, як складається соціалізація дитини в суспільстві, багато в чому залежить успіх у подальшому її житті.

Запорукою якісної освіти є мовленнєвий розвиток дошкільника, а саме формування діалогічного мовлення як одного із напрямків розвитку мовленнєвої компетентності на шляху соціалізації особистості дитини – логопата. Рівень розвитку діалогічного мовлення є одним із показників і умовою соціальної активності особистості, а формування такого мовлення сприяє всебічному розвиткові дошкільника, особливо комунікативної діяльності.

Виходячи з вище сказаного, вважаю актуальним досвід у роботі за темою «Формування діалогічного мовлення як одного із напрямків розвитку мовленнєвої компетентності на шляху соціалізації особистості дитини - логопата».

Актуальність теми - соціально-комунікативний розвиток, що направлений на засвоєння норм і цінностей, прийнятих у суспільстві, включаючи моральні та етичні цінності; розвиток спілкування і взаємодії дитини з дорослими і однолітками; становлення самостійності, цілеспрямованості і саморегуляції власних дій; розвиток соціального і емоційного інтелекту, емоційної чуйності, співпереживання, формування готовності до спільної діяльності з однолітками, формування шанобливого ставлення і почуття приналежності до своєї сім'ї і до товариства дітей і дорослих, формування позитивних установок до різних видів творчості.

У даній темі новітнім вважаю тісне поєднання практичної роботи над формуванням діалогічного мовлення вихованця із розвитком саме мовленнєвої компетенції.

Об’єкт дослідження: формування соціальної та мовленнєвої компетентності дітей - логопатів під час роботи над розвитком діалогічного мовлення.

Предмет дослідження: формування їх діалогічного мовлення саме на шляхах соціалізації особистості.

Вважаю, що це дослідження принесе практичну користь, має певну науково - практичну значимість.

Отже, якщо окреслити коло питань , що намагалася розкрити в роботі , то це

Розвинути у дітей діалогічне мовлення, культуру мовленнєвого спілкування, зв’язне мовлення, виразність мовлення;
Збагатити активний словник дітей;
Сформувати в дошкільників граматичну правильність мовлення, мовленнєву компетенцію.

Дана робота, вважаю стане в нагоді як логопедам і вихователям, які працюють у логопедичних групах закладів дошкільної освіти, так і вихователям у загальноосвітніх групах дитячого садка, можна використовувати також для роботи з дітьми в закладах дошкільної освіти із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, центрах розвитку тощо.

Мета дослідження - виховати дитину, яка чітко володіє такими компетентностями, як :

проявляє пізнавальний інтерес до навколишнього світу і взаємин людей;
уміє адекватно поводитися в колективі, бути ввічливим, вихованим, приймати правильні рішення в різних життєвих ситуаціях;
має сформовані уявлення про доброту, гуманність, чесність, справедливість як важливі якості взаємин між людьми;
проявляє прихильність до дорослих та однолітків;
уміє висловлювати своє ставлення;
прагне позитивної оцінки довколишніх;
здатна до особистісного контакту з дорослими;
уміє регулювати свої емоції;
володіє вміннями планувати, організовувати (гру, працю), прагне досягти позитивних результатів в індивідуальній і спільній діяльності;
уміє розв’язувати проблемні ситуації;
бере участь в іграх-драматизаціях, іграх-інсценуваннях, театралізованих іграх, передаючи образ за допомогою засобів зовнішньої виразності та пантоміми, вносить творчі фрагменти в театралізацію;
самостійно організовує і здійснює театралізовано-ігрову діяльність.

Обрані напрямки вкрай важливі в нашому суспільстві, виконати їх - це значить виховати соціалізовану особистість.

Вважаю, що спланована робота по формуванню діалогічного мовлення як одного із напрямків розвитку мовленнєвої компетентності на шляху соціалізації особистості дитини – логопата повинна дати свої результати під час вирішення певних завдань дослідження.

Завдання дослідження:

Залучення дітей до комунікативної діяльності в діалогічній формі спілкування з однолітками з метою встановлення мовленнєвих контактів і взаємодії з партнерами-однолітками.
Активізація різних форм спілкування з дорослими (вихователем, знайомими і незнайомими дорослими, з батьками і рідними).
Стимулювання розвитку плануючої, регулюючої, резюмуючої та метамовленнєвої функцій у навчально-мовленнєвій діяльності дітей і в процесі організованих занять із розвитку мовлення.
Врахування провідного типу спілкування дітей старшого дошкільного віку — особистісно-ділового — в організації навчально-мовленнєвої діяльності в повсякденному житті.
Стимулювання дітей до використання мовлення-пояснення і мовлення-інструкції в ігровій діяльності.
Залучення дітей до кооперативної діяльності в іграх-фантазіях, що супроводжуються вигаданими розповідями-монологами, колективними творчими розповідями-фантазіями.
Організація спільної словесної творчості дітей і дорослих (вихователя, батьків) на вечорах розваги.
Залучення дітей до театрально-ігрової діяльності (ігри - драматизації, інсценування, вистави, показ різних видів театрів: ляльковий, тіньовий, фланелеграф, магнітний, пальчиковий та ін.), показу діафільмів.
Стимулювання оціночно-контрольних дій у дітей у процесі навчально-мовленнєвої діяльності (формування взаємооцінки, взаємо- і самоконтролю, як однолітків, так і власного).
Стимулювання дітей до використання формул мовленнєвого етикету в різних побутових ситуаціях спілкування.
Створення мовленнєвих ситуацій спілкування, які б стимулювали дітей до використання малих жанрів українського фольклору (загадок, утішок, забавлянок, прислів’їв, мирилок та ін.).

Дослідження проводилося з жовтня по грудень 2019 рр. в ДНЗ №11 «Дружба». В єкспериментальних дослідженнях брало участь 16 дітей логопедичної групи №2 «Перлинка».

У роботі використовувала різні методи і форми впливу на вихованців.

Методи з формування діалогічного мовлення

Серед різноманітності методів і форм можна виділити проект «Юний мультиплікатор».

«Юний мультиплікатор»

Проект

1.Реєстраційна карта до проекту

Тема: «Юний мультиплікатор»

Автор проекту: О.Г.Книжник, вчитель - логопед групи дітей з порушеннями мовленння №2 ДНЗ №11 «Дружба».

Учасники проекту: діти групи, батьки, педагоги групи.

Характеристика проекту:

за домінуючою діяльністю: творчий;

за тривалістю: середньої тривалості;

за кількістю учасників: колективний;

за характером контактів: у межах групи.

База реалізації: Комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 11 «Дружба» Синельниківської міської ради», група для дітей з порушеннями мовлення №2 "Перлинки".

Учасники проекту: діти; батьки; педагоги.

Об'єкт: Процес формування творчого інтересу і комунікативних навичок у дітей дошкільного віку.

Предмет: Засоби формування творчого інтересу і соціально-комунікативних навичок у дітей дошкільного віку за допомогою створення мультфільмів в ЗДО.

Гіпотеза: формування творчого інтересу і соціально-комунікативних навичок у дітей дошкільного віку буде ефективним, якщо в якості основного засобу виступатимуть мультфільми.

2. Анотація

Ми живемо в сучасному світі, де нас усюди оточують інноваційні технології. Ми постійно стикаємося з мультимедійними об'єктами, більшу частину з яких займає телевізійна система. Діти в дошкільному віці щодня дивляться мультфільми, засвоюючи пропоновану з екрану модель поведінки. Настала нагальна необхідність сформувати у дітей «внутрішній фільтр»: естетичний смак, зорову культуру, почуття прекрасного, розвивати навички соціально-комунікативного спілкування, вміння домовлятися, взаємодіяти між собою, надаючи посильну допомогу один одному.

Мотивувати дітей на створення мультфільму завжди дуже просто, тому на пропозицію спробувати створити самим мультфільм і побути в ролі «режисера» діти відгукуються охоче.

З огляду на актуальність теми, вважаю, що використання мультиплікаційного кіно сприятиме розвитку творчої особистості з теми «Формування діалогічного мовлення як одного із напрямків розвитку мовленнєвої компетентності на шляху соціалізації особистості дитини - логопата». Мультиплікаційні фільми дуже впливають на розвиток дітей дошкільного віку. З одного боку - це яскраві, видовищні, образні, прості, ненав'язливі, доступні дітям мультфільми. Вони формують у них первинні уявлення про добро і зло, еталони гарного і поганого поводження. Через порівняння себе з улюбленими героями дошкільник має можливість навчитися позитивно сприймати себе, справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших. Події, що відбуваються в мультфільмі, дозволяють виховувати дітей: підвищувати їх обізнаність, розвивати мислення і уяву, формувати їх світогляд, розвивати діалогічне мовлення.

3.Опис проекту

У силу високої сприйнятливості до зорових образів, внаслідок відсутності життєвого досвіду, завдяки цілеспрямованій дії творців мультфільмів діти легко і міцно засвоюють пропоновану з екрану модель поведінки. З жалем доводиться визнати той факт, що ці моделі нерідко сприяють руйнації психіки дитини. Безсумнівно, існує відповідальність дорослих, від яких залежить «мульт - раціон» дітей. Але якщо в ранньому дитинстві можна контролювати якість мультфільмів, які дивиться дитина, то в подальшому нам не вдається повністю захистити дитину від впливу ЗМІ.

Тому виникає необхідність сприяти виробленню у вихованців захисту від потоку інформації, сформувати в них «внутрішній фільтр»: естетичний смак, зорову культуру, почуття прекрасного. Перш ніж вимагати від дитини зробити усвідомлений вибір на користь справжніх творів мистецтва, необхідно навчити її розуміти сюжет мультфільму, розрізняти зображальні засоби, якими він передається, сприймати красу створених образів. Сучасні анімаційні фільми, якими захоплені сьогоднішні діти, дозволяють оживити їх фантазію, думки на папері за допомогою знань образотворчого мистецтва. Освітня сутність мультиплікаційного кіно в тому, що мова мультфільму, освоєна в дитинстві, здатна внести свій вклад у розвиток і вдосконалення світосприйняття. Займаючись мультиплікацією, дитина отримує необмежені можливості для втілення свого неповторного досвіду і перших життєвих відкриттів, вражень.

Багато психологів підтверджують, що мультиплікація - це відмінний спосіб відкрити у юних обдарувань творчі задатки, розвинути комунікативні здібності та лідерські якості. На власній практиці, працюючи з дітьми логопатами, переконалася, що потужним потенціалом володіють мультфільми власного виробництва. Дітям же це незвичайне заняття допоможе відчути себе впевненіше, визначитися зі своїми майбутніми цілями, зрозуміти вічні життєві цінності, сформувати діалогічне мовлення.

Процес створення мультфільму - це цікава і захоплююча діяльність для будь-якої дитини, бо вона стає не тільки головним художником і сценаристом цього твору, але і сама озвучує його, назавжди зберігаючи для себе отриманий результат у формі закінченого відеопродукту. Створити мультфільм можна як з дітьми молодшого дошкільного віку, так і зі старшими дошкільнятами. Все залежить від включеності дітей у процес створення мультфільму. Так, діти 3-4 років можуть за допомогою дорослого створити декорації, намалювати або зліпити персонажів мультфільму; під час зйомки - пересувати фігурки, можуть озвучити його. Діти ж старшого дошкільного віку вже можуть виступати в ролі оператора, сценариста, режисера-мультиплікатора (аніматора, художника, актора).

Мультфільми легко запам'ятовуються і не виглядають моралями, вони наочні і зрозумілі, тому створені на екрані образи жваво впливають на уяву дитини, на його чуттєву сферу і мислення. Багато мультфільмів не раз проглядаються дітьми, закріплюючи образ дії в тих чи інших ситуаціях. Хороший мультфільм, створений самою дитиною, прекрасний засіб для виховання соціалізованої особистості.

При створенні мультфільму діти закріплюють вміння брати на себе різні ролі відповідно до сюжету, вдосконалюють уміння самостійно вибирати казку, вірш або пісню. Вони можуть створити історію своєї сім'ї, розповісти про нашу країну або відправитися в подорож на далеку планету. Можна створити мультфільм про свій дитсадок, і героями будуть діти групи, розповісти про те, як вони сьогодні провели свій день, або, може, про те, як вони плавали в басейні або допомагали малюкам одягатися на прогулянку. Тема мультфільму може бути будь-якою, все залежить від фантазії дитини і педагога.

Створення мультфільму з дітьми дошкільного віку - одне з ефективних засобів формування пізнавального інтересу і соціально-комунікативних навичок. Мультиплікація допомагає максимально зближувати інтереси дорослого і дитини, відрізняючись доступністю і неповторністю жанру. З її допомогою можна зробити процес навчання задоволенням для дошкільнят.

Таким чином, створення мультфільму - це технологія, що дозволяє педагогу вирішити безліч цілей і завдань.

Працюючи над проектом, ми дотримувалися ряд умов:

• дітям не можна нав'язувати свою думку, всі рішення приймаються колективно, на основі діалогу;

• всі пропозиції, побажання дітей необхідно записувати, щоб нічого не втратити;

• дитина в будь-який момент може вийти з проекту і здійснити свій власний проект. У цьому їй потрібно допомогти;

• діти в ході роботи над проектом вступають у тимчасові і постійні мікрогрупи. Необхідно створювати умови для спільної партнерської діяльності в кожній групі, щоб внесок кожної дитини в проект був своїм, унікальним, у чому і полягає цінність методу проекту

Мета проекту - Теоретично обґрунтувати і реалізувати засоби формування творчого інтересу і соціально-комунікативних навичок, діалогічного мовлення у дітей дошкільного віку за допомогою створення мультфільмів у дитячому садку.

Завдання проекту.

Діти:

-Сформувати у дітей елементарне уявлення про таємниці мультиплікації (процес, засоби і техніки анімації, професії людей). Збагатити словниковий запас дітей. Сприяти становленню у дитини свідомого ставлення до вибору і оцінки якості споживаної ним мультпродукціі. Формувати навички соціально-комунікативного спілкування: вміння домовлятися, взаємодіяти між собою, надаючи посильну допомогу один одному.

-Розвивати пізнавальну активність дітей, розширення кругозору при реалізації даного проекту, розвивати інформаційну культуру та логічне мислення, а також художньо-творчі здібності і образно-художнє сприйняття світу дітей старшого дошкільного віку засобами мультиплікації.

-Виховувати інтерес, увагу і послідовність у процесі створення мультфільму, підтримувати прагнення дітей до відбиття своїх уявлень за допомогою анімаційної діяльності, виховання загальної культури, вміння домовлятися, розподіляючи ролі у спільній роботі, виховання колективізму і гуманізму. Підвищувати рівень пізнавальної і творчої діяльності дітей: посилити їх самостійність, ініціативність, активність, впевненість у своїх силах; здатність застосовувати особистий досвід під час розв’язання певних казкових ситуацій; виробляти у дітей власний погляд на події, позитивні емоції.

-Виховувати почуття відповідальності за певні вчинки та дії, бажання разом втілювати в життя спільний задум, виховувати навички соціальної поведінки.

Батьки:

-Посилити інтерес батьків вихованців до життя дітей в групі дитячого садка, їх бажання брати участь у ньому.

- Сприяти становленню у батьків усвідомленого ставлення до вибору і оцінки якості споживаної дітьми мультпродукціі.

- Розвивати інформаційну культуру батьків.

- Розширити та уточнити знання та вміння батьків працювати у комп’ютерних програмах для створення мультфільмів.

Педагоги:

- Створити умови для реалізації пізнавальної і соціальної активності дітей.

-Розширити освітній простір дитячого садка завдяки: організації роботи студії «Мульті-пульті», організації роботи з дітьми по створенню мультфільмів, появі у дітей і педагогів досвіду організації показу і презентації мультфільму.

4.План реалізації проекту

№ з/п	Заходи	Прогнозовані результати	Виконавці
		Жовтень
1	Формування теми проекту.	Обговорення ідеї та особливостей роботи за темою.	Методист ДНЗ, вчитель — логопед, вихователі групи, батьки.
2	Визначення мети та завдань проекту.	Вирішення питання плану реалізації проекту.	Вчитель — логопед, вихователі групи.
3	Діагностування стану сформованності діалогічного мовлення	Виявлення рівня сформованності діалогічного мовлення, координація напрямків подальшої роботи	Вчитель -логопед
4	Підбір і вивчення літератури з мультиплікації.	Добір та опрацювання інформації. Розширення знань стосовно теми проекту.	-Вчитель — логопед, вихователі групи, діти, батьки.
5	Консультація для батьків «Мультфільми: їх вплив на психіку дитини».	Сприяти становленню у батьків усвідомленого ставлення до вибору і оцінки якості споживаної дітьми мультпродукціі. Розвивати інформаційну культуру.	Вихователі, батьки.
6	Бесіда для батьків «Що таке мультиплікація».	Розвивати інформаційну культуру.	Вихователі, батьки.
7	Мультиплікація – «Чарівна країна»- перегляд мультфільмів з обговоренням.	Закріпити в пам'яті дітей знайомі мультфільми, збагачувати особистий досвід дітей знаннями, емоціями та враженнями, необхідними для правильного розуміння змісту казки. Виховувати у дітей інтерес до мультфільмів, розвивати безпосередній емоційний відгук на мультиплікаційний фільм і його героїв.	Діти, вчитель — логопед, вихователі групи.
8	Цикл бесід для дітей «Історія мультиплікації»; «Подорож у минуле: дитинство батьків» (альтернативою мультфільмів були діафільми).	Сформувати у дітей елементарне уявлення про таємниці мультиплікації (процес, засоби і техніки анімації, професії людей). Розвивати пізнавальну активність дітей, розширення кругозору. Розвивати образно-художнє сприйняття світу.	Діти, вчитель — логопед, вихователі групи.
9	Перегляд мультфільму «Пластилінова ворона».	Обговорення після перегляду: з чого зроблені герої мультфільму.	Діти, вчитель — логопед, вихователі групи.
10	Бесіда: «Як створюються мультфільми»? «Таємниці мультиплікації» на основі перегляду мультфільму «Фіксікі - кіно».	Формувати уявлення про послідовність створення мультфільму, дати дітям доступне, наочне пояснення про те, як створюються мультфільми. Сформувати у дітей елементарне уявлення про мультиплікацію. Розвивати розумові процеси і пізнавальний інтерес. Виховувати інтерес до мультиплікації.	Діти, вчитель — логопед, вихователі групи.
11	Ігрова ситуація «сценаристи». На основі книжки розмальовки придумати історію «День народження каченяти».	Формувати у дошкільнят уявлення про те, що таке мультфільм і як відбувається створення мультфільму. На прикладі героїв казкової історії виховувати моральні якості (чуйність, бажання допомагати іншим).	Діти, вчитель — логопед.
		Листопад
12	Сюжетно-рольова гра «Ми артисти».	На основі ілюстрацій із улюблених мультфільмів вчитися озвучувати героїв, формувати вміння вести рольовий діалог героїв. Розвивати уміння передавати інтонацію, співпереживати персонажу. Виховувати бажання переказувати текст мультфільму в ролях. формувати у дітей зрозумілу, чітку мову на тлі того, що відбувається в дії мультфільму, озвучувати свого героя. Розвивати інтонаційну виразність мовлення. Виховувати любов до казок.	Діти, вчитель — логопед.
13	Постановка лялькових, настільних вистав.	Допомогти дітям осмислити типажі головних героїв, їх основні і сутнісні характеристики. Виховувати навички соціальної поведінки. Розвивати у дітей позитивні моделі поведінки.	Діти, вчитель — логопед, вихователі групи,
14	Ліплення «Ліпимо пластиліновий мультфільм».	Закріпити вміння самостійно вибирати героя з мультфільму для ліплення, розвивати творчі здібності дітей через створення колективної роботи. Виховувати позитивні емоції від спільної діяльності та її результату.	Діти, вихователі групи.
15	Ігрова ситуація «Художники -мультиплікатори» - малювання ілюстрацій до мультфільму «Подорож лісових звірят до друзів у Африку».	Допомогти дітям осмислити типажі головних героїв, їх основні і сутнісні характеристики. Виховувати навички соціальної поведінки. Через створення картинок до мультфільму розвивати у дітей позитивні моделі поведінки, підтримувати прагнення дітей до відбиття своїх уявлень за допомогою анімаційної діяльності, формувати вміння поєднувати власні ідеї з ідеями однолітків та спів ставляти з колективним задумом.	Діти, вчитель — логопед.
16	Створення мультфільму «Пісочна фантазія».	Познайомити дітей з технологією створення зображень на світловому столі піском за мотивами знайомої казки, розвивати тактильну чутливість, уяву. Виховувати навички спілкування.	Діти, вчитель — логопед, вихователі групи, психолог.
		Грудень
17	Малювання історій у картинках (придумування історій для сценарію і розкадровка по темі «Одного разу на Новий рік»)	Закріплювати вміння брати на себе різні ролі відповідно до сюжету, удосконалювати уміння самостійно вибирати героїв майбутньої історії, манеру їх поведінки. Виховання загальної культури, вміння домовлятися, розподіляючи ролі у спільній роботі, виховання колективізму і гуманізму.	Діти, вчитель — логопед.
18	Знайомство батьків з програмою Windows Movie Maker для створення власних мультфільмів.	Розширити та уточнити знання та вміння батьків працювати у комп’ютерній програмі.	Вчитель — логопед, вихователі групи, батьки.
19	Майстер - клас для батьків із створення мультфільмів засобами цифрової фотокамери та комп’ютерної програми.	Розширити та уточнити знання та вміння батьків працювати з фотокамерою та комп’ютерною програмою.	Вчитель — логопед, вихователі групи, батьки.
20	Малювання кадрів для майбутнього мультфільму з батьками в домашніх умовах.	Максимально зближувати інтереси дорослого і дитини під час сумісної творчої діяльності.	Батьки, діти.
21	Перегляд мультфільмів, створених власноруч, оброблених в програмі Windows Movie Maker	Доставити задоволення дітям, отримати позитивні емоції від власноруч завершеного процесу.	Діти, вчитель — логопед, вихователі групи.
22	Презентація проекту.	Систематизація напрацьованого матеріалу, визначення ефективності проектної діяльності. Реклама діяльності відносно реалізації завдання проекту.	Вчитель — логопед, вихователі групи,вихователі ЗДО.

5. Результати, що очікувалися:

У рамках проекту «Юний мультиплікатор» діти отримали певні знання, вміння і навички:

Прояв емоційної чуйності, розвиток мислення, уяви, вміння висловлювати свої почуття засобами мистецтва.
Розвиток особистісних якостей: самостійності, ініціативи, взаємовиручки, причетність спільній справі, відповідальність, повага один до одного, самооцінка.
Розвиток комунікативних навичок, прояву творчої самостійності, активності в створенні образу, розвиток дрібної моторики рук, можливість проявити свої таланти. Це дало новий імпульс ігровій діяльності, діти запозичують казкові сюжети і починають самі майструвати героїв для своїх ігор

Таким чином використання проектної діяльності дало нам можливість:

- стимулювати дітей до досягнення того чи іншого результату;

- досягти певної і реальної мети, продукту проектної діяльності;

- використовувати різні види продуктивної діяльності в одному проекті;

-виявляти пізнавальну, творчу, ділову активність, самостійність, а також закріплення раніше отриманих знань і вмінь;

- формувати комунікативні навички та моральні якості.

У дітей з'явилася можливість зробити свій вклад в спільну справу, проявити індивідуальність, завоювати певне положення в групі.

Результатом участі в проекті також стають розкріпачення мислення, розвиток творчого потенціалу, формування вміння спостерігати, фантазувати, порівнювати, переживати побачене, відображати свої враження в творчих роботах, а також вдосконалення навичок спілкування в колективі і соціалізація.

6.Ресурси

Робота з батьками:

-Консультація «Мультфільми: їх вплив на психіку дошкільнят».

- Бесіда «Що таке мультиплікація».

-Знайомство батьків з програмою Windows Movie Maker для створення власних мультфільмів.

-Майстер- клас для батьків із створення мультфільмів засобами цифрової фотокамери та комп’ ютерної програми.

Робота з дітьми:

-Цикл бесід для дітей.

- «Історія мультиплікації».

- «Подорож в минуле: дитинство батьків» (альтернативою мультфільмів були діафільми).

- Бесіда: «Як створюються мультфільми», «Таємниці мультиплікації» на основі перегляду мультфільму «Фіксікі - кіно».

-Ігрова ситуація «сценаристи». На основі книжки - розмальовки придумати історію «День народження каченяти».

- Ігрова ситуація «Художники - мультиплікатори» - малювання ілюстрацій до мультфільму «Подорож лісових звірят до друзів у Африку».

-Малювання історій у картинках (придумування історій для сценарію і розкадровка по темі «Одного разу на Новий рік»).

-Ліплення «Ліпимо пластиліновий мультфільм».

-Створення мультфільму «Пісочна фантазія».

- Сюжетно-рольова гра «Ми артисти».

-Постановка лялькових, настільних вистав.

-Перегляд мультфільму «Пластилінова ворона».

-Перегляд мультфільмів, створених власноруч, оброблених в програмі Windows Movie Maker.

ВИСНОВОК

Проблема формування зв'язного діалогічного мовлення дітей дошкільного віку залишається однією з актуальних в теорії і практиці логопедії, так як мова є знаряддям мислення, засобом спілкування та соціалізації. Діалог є природним середовищем розвитку особистості дитини. Участь у діалозі вимагає від неї наступних умінь: слухати і правильно розуміти думку, що виражається співрозмовником; формулювати у відповідь власне судження і правильно висловлювати його засобами мовлення; підтримувати певний емоційний тон; контролювати нормативність свого висловлювання, вносити відповідні зміни в ході спілкування. Діалог включає такі вміння, як: вступати в спілкування зі знайомою і незнайомою людиною; підтримувати і завершувати спілкування; проявляти ініціативу в спілкуванні, перепитувати; доводити свою точку зору; висловлювати ставлення до предмета розмови; говорити виразно. Мова дитини безпосередньо пов'язана з її практичною діяльністю або ситуацією, у якій відбувається спілкування

Як показала практика, під чаc роботи над обраною темою у дітей дошкільного віку мовленнєво-ігрова діяльність протікала в різних видах ігор, у ході яких формувалися ігрова та мовленнєво-ігрова компетенції.

Ігрова компетенція - сформовувалися у дітей ігрові дії, ініціативність, їхня самостійність в ігровій діяльності; творче відображення реальних і казкових ситуацій; ініціювання і розгортання ігрового задуму і сюжету гри; вміння об’єднуватися з однолітками на основі ігрового задуму, рольової взаємодії, особистих уподобань; дотримання норм та етикету спілкування.

Мовленнєво-ігрова компетенція – утвердження комплексної характеристики особистості, полікомпонентний утвір, чинниками якого виступають діалогічна, монологічна, когнітивно-мовленнєва, виразно-емоційна, оцінно-етична, театрально-ігрова та ігрова компетенції.

Когнітивно-мовленнєва компетенція - формувалися у дітей певні знання з розвитку мовлення в різних розділах (словник, зв’язне мовлення, звукова культура, граматична будова) у межах програми логопедичної групи і здатність застосувати здобуті знання в ігровій діяльності.

Виразно-емоційна компетенція – формувалися вміння емоційно виконувати ігрові дії, емоційно передавати їх зміст у мовленні, дотримуючись адекватних засобів виразності; вдало поєднувати мовні та немовні засоби виразності, розігруючи різні ролі в ігровій діяльності.

Оцінювально-етична компетенція – формувалася здатність дитини свідомо аналізувати поведінку однолітків, взаємовідносини під час мовленнєво-ігрової діяльності, вміння висловлювати своє ставлення до них, мотивувати свої моральні та естетичні оцінки.

Театрально-ігрова компетенція - вдосконалювалися у дітей уміння і навички самостійно розігрувати зміст знайомих художніх творів у театралізованих іграх, іграх-драматизаціях, іграх за сюжетами літературних творів, інсценувати твори в театральних виставах.

Таким чином, для кожного вихованця щоразу створювалася ситуація успіху, необхідна для його гармонійного соціального розвитку.

Оволодіння рідною мовою як засобом пізнання і способом специфічного людського спілкування та соціалізації є найбільш вагомим досягненням дошкільного дитинства.

Це і є прямим практичним завданням і вихователів логопедичної групи, і вчителя –логопеда. Саме на втілення цього завдання і спрямована дана робота.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Білан О.І., Возна Л.М., Максименко О.Л. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дощкілля»-Тернопіль: Мандрівець,2012.-264 с.

2.Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти.-Х.:Вид-во «Ранок»,2011.-176с.

3.Богуш А.М., Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи.Видання друге, доповнене.Навчальний посібник.-К.:Видавничий Дім «Слово», 2012.-304 с.

5.Жукова Н.С. Преодоление ОНР у детей .-М.: Союз, 2008. — 142 с.

6.Заглада Л. Дети и мультипликация. // Мир семьи. – 2005. - №11.

7.Захарченко В.Г. Формування зв’язного мовлення дітей старшого дощкільного віку засобами сюжетно – рольової гри:Дис..канд.пед.наук:13.00.01.-К.,1997.-186с.

8.Немирова М.А. https://nsportal.ru/detskiy-sad/raznoe/2016/05/10/master-klass-dlya-pedagogov-sozdanie-multfilmov-v-detskom-sadu

9.Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения / М.И. Лисина М.: ВЛАДОС, 2006. — 144 с.

10. Рібцун Ю. В.Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення: програмно-методичний комплекс . – К., 2012. – 258 с

11.Трофименко Л.І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.- Програмно-методичний комплекс.-К.: 2012.

12.Эльконин Д.В. Психология игры.- 2-е изд.-М.:ВЛАДОС,1999.-360с.

13.http://www.maam.ru/detskijsad/sozdanie-multfilmov-s-detmi-doshkolnogo-vozrasta-s-celyu-formirovanija-u-detei-poznavatelnogo-interesa.html

14.http://school118.at.ua/publ/batkivska_storinka/poradi_vchitelja/multfilmi_jikh_vpliv_na_psikhiku_ditini/19-1-0-306

ДОДАТОК 1

Діагностування стану сформованості діалогічного мовлення

У дослідженні брало участь 16 дітей 5,6 років життя із ЗНМ III рівня. Дослідження здійснювалося на основі модифікованої методики обстеження мовлення В.П. Глухової, Т.А. Сидорчук, Т.Б. Фиілічової, Е.М. Мастюкової, М.І. Лісіної.

При відборі серії завдань передбачається наявність комунікативного завдання для випробуваного забезпечення природних для діалогічного мовлення умов, відповідність завдань віковим особливостям та інтересам дошкільнят. Результати виконаних завдань ᅟ оцінюються в бальних показниках, підраховується сумарна бальна оцінка, на основі якої розподіляються діти за рівнями сформованості зв'язного діалогічного мовлення.

-Завдання «Гра - бесіда «Улюблена іграшка».

Мета: вивчення особливості діалогічного спілкування в спеціально організованих бесідах.

Визначаються: контактність, тон спілкування, здатність підтримувати розмову.

- Завдання «Запам'ятай і намалюй».

Мета: визначити рівень спілкування дітей в процесі виконання спільного малюнка.

Опис методики: розглянути картинки, запропоновані логопедом, запам'ятати якомога більше овочів. Намалювати їх разом із сусідом.

- Завдання «Бесіда за сюжетною картиною «Собака з цуценятами»».

Мета: виявлення умінь у дитини задавати питання в ході розмови.

Опис методики: дитині пропонується сюжетна картина «Собака з цуценятами», і ставляться запитання щодо її змісту. Під час бесіди визначається рівень оволодіння мовними зворотами для встановлення контакту, тон спілкування, стиль спілкування, наявність послідовності в ᅟ формулюванні питань.

Завдання «Робота з серією сюжетних картинок».

Мета: визначити рівень уміння дітей брати участь у груповій бесіді, відповідати на питання, висловлюватися за пропозицією педагога, відгукуватися на висловлювання партнерів.

Опис методики: підгрупі дітей пропонується серія із 3 картинок. Дошкільнята послідовно відповідають на питання по кожній картинці: хто зображений, що він робить і навіщо це робиться (об'єкт-дія-мета дії).

Визначається вміння складати речення по серії сюжетних картинок, брати участь у загальній розмові, не відволікаючись від змісту.

Переказ казки «Кіт, півень і лисиця».

Мета: виявлення умінь у дітей навичок зв'язного послідовного діалогічного переказу тексту з опорою на ілюстративний матеріал.

Визначається логічна послідовність, особливості в лексико-граматичному оформленні висловлювань.

Результати дослідження стану діалогічного мовлення у дітей вихованців логопедичної групи з ЗНМ III рівня показали, що у дошкільнят діалогічне мовлення розвинуте фрагментарно. Отримані дані вказали на необхідність проведення корекційного навчання, що сприяє повноцінному формуванню діалогічного мовлення як засобу становлення особистості, успішної соціалізації дитини.

Діаграма –дослідження початку експерименту

Після проведеної роботи за темою дослідження було організоване вивчення стану сформованості діалогічного мовлення, де було отримано слідуючі результати.

Завдання: гра - бесіда «Улюблена іграшка». Високий рівень сформованості діалогічного спілкування у дошкільників із ЗНМ 10 дітей(63 %); середній рівень - 5 дітей (31%); низький рівень діалогічного спілкування продемонструвала 1 дитина(6%).

Завдання «Запам'ятай і намалюй» .

Високий рівень 11 дітей(69 %), на середньому рівні 4 дітей (25%), на ᅟ низькому рівні - 1 дитина (6%).

Завдання «Робота із сюжетною картиною».

Високим рівнем - 9дітей (56%); із середнім рівнем - 5 (31%) дітей; з низьким - 2 (13%) дітей.

Робота з серією сюжетних картинок.

З високим рівнем 9 дітей (62%), із середнім рівнем 3 дітей (19%), з низьким рівнем 3 дитини (19%).

Переказ казки «Кіт, півень і лисиця». З високим рівнем 8 дітей (50%), із середнім рівнем 7 дітей (44%), з низьким рівнем 1 дитина (6%).

Діаграма –дослідження кінця експерименту

ДОДАТОК 2

Мультфільм : Одного разу на Новий рік

В одному царстві жили сестри - принцеси. Вони дуже любили свято Нового року.

Кожного року їх друзі лісові звірята запрошували на новорічну ялинку до себе у ліс.

- Сестро, ми отримали лист- запрошення на свято, швидше збирайся.

- А як ми доберемось.

- По нас прибіг Вовчок - сірий бочок.

- Доброго дня, мерщій сідайте мені на спину, вас уже чекають друзі.

-Добрий день, зайчику.

-Добрий день, Вовчик.

$C:\Users\User\AppData\Local\Temp\FineReader12.00\media\image2.jpeg$

- Покажи дорогу принцесам до святкової галявини.

- Далі я вас не повезу, мені потрібно у крамниці на свято купити ласощі для гостей. Зайчик проведе вас до галявини.

-Привіт, лисичко.

–Вітаю вас, друзі.

$C:\Users\User\AppData\Local\Temp\FineReader12.00\media\image1.jpeg$

–Лиско, покажи дорогу принцесам на галявину.

-А мені потрібно заскочити додому зібрати на свято маленьких зайченят.

-Добре! Сідайте мені на спину, я вас трохи підвезу. А потім зайду до перукарні причепурю свій хвіст до свята. Біля перукарні вас буде чекати таксі - Дракоша.

- Вітаю Вас, друзі, сідайте мені на спину, я вас швидко, з вітерцем доставлю на галявину.

$C:\Users\User\AppData\Local\Temp\FineReader12.00\media\image1.jpeg$

- Лисичко, чекаємо тебе на святі.

- Добре. Я не забарюся.

-Горинич доставив принцес на святкову галявину.

Там їх уже чекали друзі - звірята.

А найголовніше - Новорічна ялинка сяяла вогнями.

$C:\Users\User\AppData\Local\Temp\FineReader12.00\media\image1.jpeg$

Свято розпочалося.

ДОДАТОК 3

Консультації для батьків, педагогів

Аналіз сучасного стану медіадидактичного забезпечення освітнього процесу

Із-поміж усіх медіатехнологій найпопулярнішими серед дошкільників, безумовно, залишаються мультиплікаційні фільми. Існує низка телеканалів, які транслюють мультфільми, що впливають на свідомість дітей. Мультфільми, з одного боку, дають батькам змогу відволікти чимось дитину на певний час, а з іншого — виконують неабияку виховну, пізнавальну й розвивальну функції. Фахівці виокремлюють кілька принципів дії механізму формування в дітей соціальних установок і цінностей під впливом мультиплікаційних фільмів, зокрема:

• інформування — підвищення обізнаності дітей про довкілля, формування первинних уявлень про добро і зло, еталони хорошої і поганої поведінки;

• ідентифікація — засвоєння соціальних установок і цінностей шляхом зіставлення себе з персонажами мультфільмів; імітація — копіювання поведінки, наслідування героїв мультфільмів.

Сюжети мультфільмів — стандартні ситуації, у які потрапляють діти в повсякденному житті, у процесі спілкування з іншими членами суспільства. Вони демонструють соціальні норми, правила, гендерні ролі, цінності й моделі поведінки тощо. Відтак діти відтворюють сюжети, закріплюючи способи дії в тих чи ынших ситуаціях.

На жаль, сучасні мультфільми характеризуються особливо низьким рівнем мовленнєвої культури. Вони містять грубі, жаргонні слова, неприпустимі для слуху дитини.

Наприклад: шмаркач, тупий, гальмо, бовдур, дебіл, кретин, повний відпад. У мультсеріалі «Спанч Боб» (Губка Боб) є серії з назвами: «Ласкаво просимо в помийницю», «Маньяк-душитель» тощо. Також у перекладі багатьох мультфільмів широко використовують жаргонну лексику, як от: прикольно, пофігу, шізове містечко тощо. Сучасна анімація часто-густо пропонує недитячі теми, про що свідчать, скажімо, такі фрази з популярного мультфільму «Шрек»: «Будемо розповідати одне одному про любовні пригоди», «ми сексуальні» і т.д. Крім того, різні герої багатьох сучасних мультфільмів говорять однаковими голосами, однаково сміються, видають однакові звуки.

Діти, як не прикро, використовують цю лексику, вважаючи її справжньою, живою, «прикольною». Саме вона може стати для них ґрунтом культури мовлення у подальшому.

Отже, мультиплікаційні фільми формують у дітей соціальні установки та цінності.

Негативний вплив сучасних мультфільмів на процес соціалізації дітей

Як і будь-який інший медіапродукт, мультфільми можуть впливати на процес соціалізації особистості як позитивно, так і негативно. У радянські часи мультфільми не штампували щомісяця. Вони були одиничним продуктом, від цього їх якість лише вигравала. Кожну деталь було продумано до дрібниць, щоб вносити у свідомість дитини лише позитивну інформацію.

На жаль, як наприкінці минулого століття, так і сьогодні, мультиплікаційна індустрія переживає не найкращі часи. Вітчизняних мультфільмів створюють замало, тому звільнену частку на ринку медіапродукції посіли американські та японські мультфільми, що розраховані на іншу аудиторію, ментальність, несуть у собі елементи іншої культури. На думку фахівців, більшість сучасних мультфільмів можуть мати небезпечні для дітей і суспільства наслідки. Низка мультфільмів і мультсеріалів відверто пропагують антисоціальну поведінку, неповагу, цинізм, жорстокість до людей, дискредитують статус дорослих, спонукають до здійснення протиправних дій тощо.

Яскравим прикладом цього є здійснений російським науковцем Ольгою Араптановою аналіз кількох серій мультфільму «Маша і Ведмідь», що охоплює аспекти структурного аналізу, аналізу медійних стереотипів, персонажів медіатекстів, автобіографічного, схематичного, ідеологічного і філософського, етичного, естетичного аналізів. На думку науковця, головні герої не роблять добрі вчинки, а подають негативні приклади, що руйнують дитячу психіку.

Сучасні мультфільми аж ніяк не формують морально-етичні норми поведінки дитини в соціумі, а вчать її неприпустимих для нашої культури й виховання жорстокості, цинізму, спонукають до руйнування.

Мультфільм як аудіовізуальний медіа-текст, залишаючись ефективним для розв'язання багатьох освітніх завдань, сьогодні є знаряддям маніпуляцій свідомістю дітей дошкільного віку. У багатьох мультфільмах неадекватний стиль поведінки демонструють позитивні персонажі. Діти, ідентифікуючи себе із цими героями, наслідуючи їх, поступово засвоюють агресивні моделі поведінки, приймаючи їх як норму. У результаті регулярного зіткнення з тим, що девіантна поведінка на телеекрані не карається і навіть не осуджується, у дітей відбувається формування й легітимація деструктивних соціальних установок і цінностей. Такому стану речей сприяє і субсенсорне сприймання.

Субсенсорне сприймання (від лат. sub — під; sensus — почуття, відчуття)— один із проявів несвідомого; форма безпосереднього психічного відображення дійсності, що зумовлюється такими подразниками, про вплив яких на його діяльність суб'єкт може не здогадуватися; один із проявів несвідомого.

Доведено, що діти починають визнавати анімаційні фільми чи мультфільми як нереальні у віці близько шести-семи років. До семи років вони зазвичай ще не здатні розрізняти адекватно фантазію та реальність у медіа.

Отже, необхідність соціального контролю ціннісного змісту мультиплікаційних фільмів особливо актуальна. Розв'язання цього завдання тісно пов'язане з проблемою розроблення медіадидактичного підходу до переліку медіапродукції, що може бути запропонована дітям дошкільного віку для самостійного перегляду або перегляду в присутності дорослого.

У сучасних мультфільмах існує низка недоліків, які негативно впливають на формування психіки дітей, зокрема:

• неправильне формування інстинкту самозбереження, неусвідомлене підштовхування дитини до суїциду — герої можуть по кілька разів вмирати і воскресати; надлишок агресії та насильства на екрані. Головний герой — агресивний і може завдавати шкоди оточенню, у результаті дошкільники можуть наслідувати дії героя;

• наділення жінки чоловічими рисами характеру й навпаки — це може бути відображено в одязі, поведінці й учинках персонажа;

• повна безкарність — поганий вчинок персонажа не карається, а іноді навіть вітається — у дітей може сформуватися стереотип уседозволеності;

• немає чіткої межі між добром і злом — навіть позитивний персонаж може теж вчиняти погано заради досягнення мети. З огляду на вікові особливості, як-от: наївно-реалістичний характер, фрагментарність, фабульність сприймання, дошкільники не здатні критично ставитися до побаченого.

Критерії добору якісних мультфільмів

Критеріями добору мультфільмів з точки зору їх придатності для використання як засобу навчання мови і розвитку мовлення визначено такі:

• емоційна та мовленнєва насиченість сюжету мультфільму;

• відповідність структури текстів мультфільму можливостям дитячого сприймання й розуміння, співвіднесеність їх із дитячим досвідом і пережитими подіями;

• динамізм фільму, гострота й експресивний розвиток сюжету, захоплюючі для дитини події; яскравість, оригінальність та індивідуальність зображення героїв — вони запам'ятовуються;

• зв'язок фільму з реальною життєвою ситуацією дитини, її відносинами з довкіллям;

• пробудження бажання наслідувати позитивного героя, зокрема його благородство й успішність.

Мультфільми: їх вплив на психіку дитини

Важливі етапи формування особистості дітей відбуваються до 7 років. Від того, що закладено в дитини в ці роки, залежить гармонійний розвиток її психіки в подальшому. Ігри, читання, спільні заняття з дорослими важливі для формування внутрішнього світу дітей.

Одним з ефективних інструментів розвитку і виховання дитини є також анімація. Фахівці досліджували вплив мультфільмів на психіку дітей і підтвердили їх розвиваючу, пізнавальну і виховну роль. Образні, барвисті і видовищні мультфільми близькі за своїми розвиваючими можливостям до казок, ігор і живого спілкування.

Згідно з думкою дитячих психологів, «правильні» мультфільми здатні:

— Розвивати мову. Слухаючи грамотну і красиву мову героїв мультфільмів, діти поповнюють свій лексичний запас і можуть у хорошому сенсі здивувати батьків деякими висловлюваннями і афоризмами.
— Розвивати мислення і пам’ять. Дитина вчиться аналізувати зміст мультика, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
— Навчати. Мультфільми розповідають про навколишній світ, з їх допомогою дитина може навчитися рахувати, читати, говорити іноземною мовою, вивчати геометричні фігури, кольори і отримувати різні енциклопедичні знання.
— Розвивати творчі здібності, уяву. Мультфільм живить фантазію дитини, залишає яскраві враження і може стати джерелом для дитячої мистецької та словесної творчості.
— Виховувати. Персонажі мультфільмів показують дітям різні можливості взаємодії з світом, зразки поведінки, формують у них здатність до емпатії (співпереживання), уявлення про добро і зло, вчать справлятися з труднощами і страхами.

Існують і навчально-пізнавальні мультфільми, конкретне призначення яких принести певні знання.

Однак, незважаючи на очевидні плюси, перегляд мультфільмів може виявитися небезпечним, діти не завжди можуть проігнорувати інформацію сумнівного характеру. Вчені підтверджують факти деструктивного впливу на психіку дітей деяких продуктів анімаційної індустрії. Батькам важливо ретельно вибирати мультфільми для перегляду.

Ознаки небезпечних мультфільмів:

— Занадто яскраві кольори. Кислотно яскраві кольори і динамічні сцени зі спалахами на екрані перенасичують психіку дітей. Якщо дивитися такі мультики ввечері, то дитина занадто збудиться, і батькам буде складно укласти її спати. Крім того, яскраві мультфільми можуть негативно відбитися на зір дитини і навіть спровокувати у хворих дітей напад епілепсії.

— Гучний звуковий супровід. Різкі звуки, напружена музика чинять пригнічуючий вплив на дитячу психіку, викликають головний біль і підвищену тривожність.

— Присутність сцен агресії та насильства. Слід уникати мультфільмів, де герої виявляють підвищену агресію по відношенню один до одного, постійно б’ються, завдають шкоди оточуючим, а також демонстрації атрибутів смерті (знаряддя вбивств, кладовища, кров, черепа). Дитина після перегляду може проявити агресію і жорстокість в реальному житті.

— Погана (девіантна) поведінка героїв ніяк не підлягає покаранню, а іноді навіть вітається. У мультику персонажі можуть ображати, грабувати, вбивати і при цьому не піддаватися осуду і покаранню. У маленьких дітей складається уявлення про вседозволеність, руйнуються еталони гарної поведінки, знімаються соціальні заборони. Також слід уникати мультиків, в яких відсутня чітка межа між добром і злом, де навіть позитивні герої можуть здійснити погані вчинки заради своїх інтересів.

— На екрані демонструється небезпечна для життя поведінка. Мультики, де персонажі «лихачать», стрибають з дахів, бігають по проїжджій частині, наражають на небезпеку своє життя, роблять негативний вплив на інстинкт самозбереження у дітей. Дошкільнята схильні наслідувати улюбленим героям, і такі приклади можуть обернутися травмами і страшною бідою для родини.

— Присутні сцени неповаги до людей, рослин і тварин. У багатьох сучасних мультиках є глузування, знущання над слабкими, безпорадними героями, потворне ставлення до старості, материнства. Якщо улюблений герой невихований, задерикуватий і грубий, то цинічна непристойна поведінка дитини не змусить себе чекати.

— Потворні, несимпатичні персонажі. Для дітей зовнішність героїв дуже важлива, адже вони ідентифікують себе з ними. Якщо дитина бачить на екранах чудовиськ, монстрів, потворних героїв, то страждає її внутрішній світ, самовідчуття. Різкі незграбні супергерої можуть сприйматися дівчатками як зразок майбутнього чоловіка, а великоокі таємничі і загадкові героїні — як ідеал для хлопчиків.

— Трансляція нестандартних прикладів статеворольової поведінки. Багато сучасних мультиків показують мужніх жінок, які носять чоловічий одяг, проявляють вольові риси характеру і демонструють силу, і навпаки. У дошкільному віці відбувається статева ідентифікація дітей. Перегляд таких сцен може чинити негативний вплив на поведінку дитини.

— Жаргонні, нецензурні вирази. Навіть, на перший погляд, e найнешкідливіших мультиках часом проскакують такі вирази. Діти відразу запам’ятовують «цікаві» слова. Батьки говорять одне, а мультики показують, що лаятися можна, авторитет батьків може похитнутися.

Що ж робити батькам?

Психологи рекомендують відмовитися від показу мультфільмів дітям до 2 років. Перед тим, як включати мультик, батьки повинні уважно його переглянути та проаналізувати за вказаними вище ознаками. Навіть якщо мультфільми пройшли перевірку на безпеку, не слід перевищувати їх показ 1,5 год в день. На думку фахівців, мультфільм повинен бути святом для дитини.
Важливо розуміти, що ні один чудовий мультик не замінить дітям позитивного повноцінного спілкування з батьками. Дитині потрібні слова підтримки, наші усмішки і обійми.

Технічне оснащення і структура роботи мультиплікації.

Що ж потрібно для створення найпростішої анімації. Часта зміна кадрів, що зображують послідовну дію, є головним секретом всіх мультфільмів. Цей нехитрий фокус можна створити з дітьми з виробів, малюнків, як посібник, що допомагає відчути специфіку анімації.

Для створення анімаційної студії знадобиться деяке обладнання:

 цифровий фотоапарат

 штатив

 комп'ютер

 штучні джерела світла

 ватман, що використовується в якості фону

 стіл

 матеріал для виготовлення анімаційних персонажів (Фарби, олівці, пластилін, папір).

Цінність мультфільмів полягає не стільки в техніці їх створення, скільки в ідеї, яку автор хоче донести до свого глядача. Це правило не втрачає своєї актуальності навіть в тому випадку, якщо ваш майбутній «шедевр» призначений лише для сімейного або дружнього перегляду. Тому перш ніж почати знімати мультфільм потрібно:

- продумати його сюжет;

- розробити невеликий сценарій;

- визначитися зі стилістичною спрямованістю роботи.

Для створення мультиплікаційного кіно з дітьми дошкільного віку слід керуватися девізом: «Чим менше, тим краще». Постановка і зйомка одного кадру з двома-трьома фігурами займає в середньому близько хвилини. Для правдоподібності відтворення рухів одна секунда мультфільму повинна вміщувати не менше дванадцяти кадрів. Відповідно для цього буде потрібно близько чверті години. Неважко підрахувати, що лише на покадрову зйомку мультфільму тривалістю десять секунд піде приблизно три години часу. Якщо додати сюди підготовчі роботи, монтаж і остаточну обробку, то в цілому процес створення такої міні - «анімашки» займе цілий день.

Ось уже без малого сто років мальовані мультфільми улюблені глядачами різного віку. Своєю довгим життям вони зобов'язані великому американському аніматору Уолту Діснею, який один з перших запровадив ручну техніку малювання. Для того, щоб випробувати її на практиці, вам доведеться потрудитися і підготувати цілу картинну "галерею". Експериментуйте і використовуйте в процесі малювання акварельні фарби, фломастери, кольорові і грифельні олівці, крейду і навіть звичайні кулькові ручки. Основою для малювання може виступити не тільки папір, але і скло. Зауважте, що для створення нового малюнка на склі потрібно лише підправити попередній начерк, стерши при цьому зайві лінії. На папері кожний наступний рух доведеться малювати повністю від початку і до кінця. Таким чином ми переконалися, що навіть для створення найпростішої анімації потрібна наполегливість, уважність та терпіння.

ДОДАТОК 4

Майстер-клас для педагогів

«Створення мультфільмів у дитячому садку»

Мета: знайомство з процесом створення мультфільмів з дітьми в різних техніках.

Завдання:

1) познайомити учасників майстер-класу з етапами створення мультфільму;

2) освоїти техніку створення мультфільмів своїми руками в дитячому садку за допомогою доступних технічних засобів (цифровий фотоапарат, ноутбук);

3) показати послідовність роботи над монтажем фільму в комп'ютерній програмі для відеомонтажу Windows Movie Maker.

В процесі майстер-класу учасники:

- поринуть у творчий процес створення анімаційної продукції;

- дізнаються, як робляться і рухаються персонажі мультфільмів;

- на практиці спробують різноманітні способи створення мультфільму (малюнок, ЛЕГО «Побудуй свою історію», площинний магнітний конструктор, пластилін, аплікація, предметна анімація);

- «оживлять» свою роботу, зробивши маленький мультфільм;

Устаткування і матеріали:

Для всіх: аркуш А4 для створення розкадровки, «Етапи створення мультфільму», пам'ятка «Як працювати в програмі Windows Movie Maker».

1 стіл: цифровий фотоапарат, ноутбук, герої до до казки «Ріпка», підставка для книг, картон, кольоровий папір, ножиці, фломастери, скотч.

2 стіл: цифровий фотоапарат, ноутбук, пластиліновий персонаж готовий, підставка для книг, картон, кольоровий папір, ножиці, фломастери, скотч.

3 стіл: цифровий фотоапарат, ноутбук, набір ЛЕГО «Побудуй свою історію», підставка для книг, картон, кольоровий папір, ножиці, фломастери, скотч.

4 стіл: цифровий фотоапарат, ноутбук, мольберт, аркуш паперу А3, воскові крейди, кольорові олівці, фломастери, скотч.

5 стіл: цифровий фотоапарат, ноутбук, магнітний мольберт, площинний магнітний конструктор.

6 стіл: документ-камера, ноутбук, кольоровий папір, ножиці, фломастери, скотч.

Хід:

Техніка створення мультфільмів називається Stop Motion анімація (стоп моушен, зупинка руху). Stop Motion - це відео матеріал, отриманий з послідовних кадрів, знятих на фото або обраних з відео.

Етапи створення мультфільму

1. Продумування задуму - для чого, з якою метою створюється мультфільм, в якій техніці, що ми хочемо розповісти глядачеві.

2. Складання сценарію. Створення розкадровки.

3. Підготовка фону і створення героїв - в залежності від тієї техніки мультиплікації, яку ви з дітьми вибрали.

4. Зйомка. Насамперед зробіть 2-3 кадри порожнього фону. Потім у нас повинні з'явитися персонажі. Персонаж з'являється від самого кордону кадру, рухається приблизно на 1 см. Розрахунок часу: зазвичай 4-6 кадрів в секунду. Відповідно при швидкості 6 кадрів в секунду для хвилини фільму потрібно зробити 240 фотографій. Після зйомки 10-15 кадрів прокручуємо кадри в переглядовому режимі в швидкому темпі, приблизно так рух буде виглядати в вашому мультфільмі.

5. Вибір музики або запис аудіоряду на наявний у вас технічний пристрій.

6. Монтаж роботи здійснюється в різних програмах, зручних користувачеві.

7. Створення титрів. У титрах ви можете не тільки вказати прізвища педагогів і дітей - творців мультфільму, а й включити відео або фотоматеріали самого процесу створення мультфільму.

Після завершення роботи пропонується перегляд всіх створених мультфільмів, обговорення труднощів, що виникли.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Книжник Олена Григорівна

Пов’язані теми

Логопедія, Інші матеріали

Інкл

Додано

27 травня 2020

Переглядів

2346

Оцінка розробки

Відгуки відсутні