Формування дослідницьких компетенцій на уроках біології

Виступ на педагогічній раді :

Аверченко Світлана Юріївна,

учитель біології  Комунального закладу «Бірківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області», «спеціаліст другої категорії»

Досвід роботи

Вивчення природничих наук, зокрема біології, створює можливості для формування дослідницьких компетентностей школярів. На мою думку, поняття "дослідницькі компетентності" охоплює не лише відповідні знання та елементарні дослідницькі уміння, але й мотиваційний та поведінковий компоненти – внутрішню потребу школяра у дослідницькій діяльності.

Методична тема, над якою працюю: Формування дослідницьких компетенцій на уроках біології

Мета: формування в учнів досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об’єднання розвитку їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формування активної, компетентної, творчої особистості.

Завдання:

·  використати дослідницькі методи у вивченні розділів шкільної програми;

·  застосувати дослідження під час ознайомлення школярів з окремими явищами, процесами, фактами;

·  допомогти учням у засвоєнні комплексу дослідницьких навичок, створити умови навчання, яке наближається до наукового пізнання;

·  максимально виявити, ініціювати, використати, ”окультурити” індивідуальний (суб’єктний) дослідницький досвід дитини;

·  розвинути індивідуальні пізнавальні здібності та творчі спроможності кожної дитини на основі формування її дослідницького досвіду;

·  допомогти особистості  пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, а не формувати попередньо задані якості.

Певний рівень дослідницьких компетентностей формується в процесі урочної роботи за умови використання  різних видів дослідницьких завдань, проведення лабораторних та практичних робіт. Для досягнення успішного результату саме на уроках повинна розвинутися зацікавленість учнів як навчальним предметом, так і дослідницькою діяльністю. Дослідницькі якості учнів особливо розвиваються при застосуванні практичних методів навчання, що передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів. До практичних методів належать:

• роботи, пов’язані з розпізнаванням і визначенням природних об’єктів;

• спостереження з подальшим реєструванням явища;

• проведення експерименту, виконання практичних і лабораторних робіт;

• проектна діяльність .                                                                                                                                                                       Види практичних методів, які я використовую  при викладанні біології-  розпізнавання і визначення, а також я часто пропоную дітям запропонувати досліди які б могли пояснити той чи інший біологічний процес.

На етапі формування понять ставлю запитання: Що ви побачили? Почули? Помітили? Як це пов’язано одне з одним? За якою ознакою? Як би ви назвали ці групи?

Етап інтерпретації відомостей передбачає запитання: Що ви зауважили та побачили? Що виявили? Чому це сталося? Що це означає? Що з цього випливає? Які висновки можна зробити?

На етапі застосування правил і принципів учні мають знайти відповіді на запитання: Що б могло статися, якби? Чому це могло би статися? Що знадобиться для того, щоб твердження повністю підтвердилося?

Учням пропоную творчі домашні завдання, наприклад провести дослідження з рослинами для вивчення транспорту речовин, умов проростання насіння, вегетативного розмноження. Проводжу різні практичні та лабораторні роботи, які навчають працювати учнів з лабораторним обладнанням, спостерігати за окремими процесами чи об’єктами.

 У старших класах створюємо дослідні проекти, наприклад вивчення обізнаності населення з різних питань, вивчення власних біоритмів. Навчаю дітей правильно оформлювати свої дослідження, адже це також важливий аспект будь якої наукової роботи.

У своїй повсякденній діяльності використовую методи та прийоми змішаного начання так як вони теж позитивно впливають на розвиток самостійності, відповідальності учнів. Наприклад «Перевернутий» клас – ця модель являє собою різновид змішаного навчання, головною особливістю якого є те, що домашнім завданням для учнів є робота в онлайн-середовищі: перегляд навчальних відеоматеріалів або інформаційних ресурсів для опрацювання нового навчального матеріалу або закріплення вже вивченого. Натомість у класі діти під керівництвом і за допомогою вчителя виконують практичні завдання до тієї теми, яку засвоїли вдома. Основна теоретична частина засвоюється онлайн, саме це відрізняє модель «перевернутого» класу від просто виконання домашніх завдань, адже не освоївши теорію самостійно учень не зможе приймати активну участь під час уроку чи виконувати практичну роботу.

Також під час своїх уроків я часто використовую онлайн – завдання та тести, але намагаюся і у цьому випадку підійти творчо та креативно і не просто виконати завдання, а перетворити це на захоплюючу гру. Я впевнена якщо  подати складну та важливу інформацію у формі гри: це спрацює з учнями будь-якого віку. І важливою частиною цієї гри можуть стати налайн тести. На приклад:

1. Під час вивчення теми пропоную учням дізнатися, наскільки добре вони засвоїли матеріал. Але зробіть це в оригінальний спосіб. Наприклад, під час вивчення тем з закономірностей спадковості, дати відповіді на тест із назвою «Наскільки ти Мендель?».
2. У такій формі можна перевірити виконання домашнього завдання. А щоб додати азарту та елементи гри, організувати змагання: хто швидше за всіх правильно виконає завдання.

Сучасні діти дуже полюбляють комп’ютерні ігри, тому я використовую різні завдання які схожі на комп’ютерну гру під час навчання.

Наприклад під час вивчення теми «Інфекційні захворювання» в 11 класі запропонувала учням виконати практичну роботу моделювання поширення глобальної інфекції ресурсами комп’ютерної гри «Plague Inc» учні були в захваті.

Проте досягти високого рівня дослідницьких компетентностей учень зможе лише за умови активної позакласної роботи з предмету. Основні традиційні напрями такої роботи – факультативні курси, підготовка до предметних олімпіад, участь у конкурсах, конференціях та  безпосередньо науково-дослідницька робота під керівництвом учителя у МАН. До такої роботи залучаються учні 9-11 класів. Для учнів 6-8 класів я пропоную брати участь у конференціях та конкурсах. Адже саме для дітей 11 -13 років, відповідно до їхніх вікових особливостей, властиві пізнавальні інтереси у природничій сфері. Без вчасної реалізації такого потенціалу  діти можуть залишитися "за бортом" дослідницької діяльності.

Завдання вчителя  – організувати творчий процес, розвивати дослідницький потенціал, ознайомити з правилами виконання і написання наукових робіт. Головне, що ще у шкільні роки діти навчаються ретельно проводити дослідження, оволодівають складними методами обробки результатів і переконуються, що справжня наука не може бути надуманою, а результати завжди опираються на дійсно доведені факти.

За між атестаційний період маю певні досягнення : це участь у фахових конкурсах та успішна підготовка дітей до учнівських олімпіад та конкурсів.

1.               Участь у конкурсі «Учитель року – 2017 р.»
2.               ІІІ місце у конкурсі «Кращий кабінет біології»-2019 р.
3.               Нагороджена грамотою Відділу освіти Зміївської РДА – 2019р
4.               Нагороджена дипломом учасника конкурсу навчальних розробок «Класні керівники - супергерої» від освітнього проекту «На урок»-2019 р
5.               Нагороджена дипломом учасника конкурсу навчальних розробок «Фантастична п’ятірка» від освітнього проекту «На урок»-2019р.
6.               Отримала подяку за підготовку учнів до Всеукраїнського конкурсу «Безпечний інтернет» від освітнього проекту «На урок»-2019р.
7.               Отримала подяку за активну участь в організації ІІІ Всеукраїнської інтернет- олімпіади  «На урок»-2019р.

Отримала свідоцтво про підготовку переможців ІV Всеукраїнської інтернет- олімпіади  «На урок»-2019р.