Формування і розвиток індивідуальних та творчих здібностей дітей на уроках хореографії

Формування і розвиток індивідуальних та творчих здібностей дітей на уроках хореографіїВиконала:студентка ІІ курсу 24а групифакультету мистецтв Вусата Ірина

Творчість - це розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури; якщо ж він новий лише для його автора, то новизна суб'єктивна і не має суспільного значення.

“Здібність” – одне з найбільш загальних психологічних понять. У вітчизняній психології багато авторів давали йому розгорнуті визначення. Зокрема, С. Л. Рубінштейн розумів під здібностями “…складне синтетичне утворення, яке включає в себе цілий ряд даних, без яких людина не була б здатною до певної конкретної діяльності, і властивостей, які лише у процесі певним чином організованої діяльності виробляються”. Аналогічні за змістом висловлювання можна знайти й у інших авторів.

Важливо визначитися, які вміння потрібно сформувати в дітей, щоб вони відчували свободу своїх дій у творчості, мали можливість проявити творчість, успішно здійснювати цю діяльність. Для цього використовують різні методи на виявлення та розвиток творчих здібностей. Нині сучасною дидактикою напрацьовані методи та прийоми активізації творчої діяльності, ефективність яких досліджувалась у працях В. Андрєєва, Г. Камаєва, В. Моляко, Д. Романовської, С. Сисоєвої та інших. Серед них виділяють:- цікаві аналогії;- створення ситуацій емоційного переживання;- розвивальні ігри;- метод відкриття;- створення ситуацій з можливістю вибору;- використання запитань, що стимулюють процеси мислення вищогорівня;- підвищення стимулюючого впливу змісту навчального матеріалутощо

ТЕСТ «КОЛА» ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙТест призначений для діагностики творчих здібностей. А саме, оригінальності, гнучкості і швидкості. Дитині пропонується аркуш з 20 намальованими кружечками діаметром не менше 2 см і дається завдання: «Перетвори кола в які-небудь незвичайні предмети (намалюй їх, використовуючи ці кола)». На виконання завдання дається 5 хвилин.

Обробка результатів. ОРИГІНАЛЬНІСТЬ зображення виявляється в тому, що у дитини виникають нові, нестандартні ідеї малюнків предметів, що мають форму кола. Звичайними, тобто стандартними, будуть зображення, які часто зустрічаються в дитячих малюнках (яблуко, м’ячик, сонечко, обличчя людини, мордочка зайчика, тарілка, колесо, повітряна кулька, квітка і т. д.). За такі малюнки присвоюється 0 балів. Оригінальними можна вважати зображення предметів, які не так часто малюють діти (кнопка дзвінка, торт, ґудзик, їжачок, що згорнувся в клубочок, Колобок, смайлик, планета Марс, дзеркальце, хокейна шайба, вишенька і т. д.). Кожен оригінальний малюнок оцінюється в 1 бал. Якщо дитина об’єднує в одну композицію 2 кола і ​​більше, то можна додати за оригінальність по 1 балу за кожне об’єднання. ГНУЧКІСТЬ – це здатність дитини висувати різноманітні ідеї малюнків, звертаючись до різних областей знань, використовуючи широке коло предметів і явищ. Для оцінки гнучкості підраховується кількість узагальнюючих слів-понять, які можуть включати в себе відразу кілька намальованих предметів і явищ. Наприклад, малюнки людини або тільки голови (лиця) можна об’єднати загальним поняттям «людина». Інші слова-поняття об’єднують інші предмети, наприклад: «небесні тіла» (Місяць, Сонце, планета), «фрукти та овочі» (яблуко, вишня, помідор, кавун). Так, ви можете включити намальовані дитиною предмети в групи «тварини», «рослини», «посуд», «аксесуари» та ін. Кількість груп, які можуть включати кілька предметів або навіть один, підраховується і оцінюється – по 1 балу за кожну групу. Звертаємо вашу увагу, що при аналізі та підрахунку груп враховуються всі зображення, а не тільки оригінальні. ШВИДКІСТЬ – це швидкість, продуктивність образотворчої діяльності дитини, тобто це здатність за обмежену кількість часу (5 хвилин) виконати великий обсяг роботи, намалювати багато круглих предметів. У тесті підраховується кількість кіл, які використала дитина для зображення предметів. За кожне коло-малюнок дається 1 бал.

Інтерпретація результатів. Низький рівень: Оригінальність 0-2 бали. Гнучкість 1-2 бали. Швидкість 0-9 балів. Середній рівень: Оригінальність 2-6 балів. Гнучкість 3-4 бали. Швидкість 10-13 балів. Високий рівень: Оригінальність понад 7 балів. Гнучкість понад 5 балів. Швидкість понад 14 балів. Результати тесту не відображають повноту творчого потенціалу дитини. Спостерігайте за дитиною: якщо вона увесь час щось вигадує, фантазує – то її творчий потенціал очевидний, якщо вважає за краще діяти за зразком, інструкцією, шаблоном, боїться проявляти ініціативу, допоможіть відчути дитині радість творчості.

Модифікований опитувальник щодо вивчення емоційної експресії (за Л. Богіною)Рухова активність: 1. Як Ви вважаєте, якщо у Вас веселий настрій, чи відображається це на Ваших рухах та жестах, чи стають вони активнішими? 2. Як Ви вважаєте, якщо Вам сумно, чи притаманна Вам деяка стриманість у рухах? 3. Як Ви вважаєте, якщо Ви схвильовані, чи більше Ви рухаєтеся та стаєте активнішим? 4. Як Ви вважаєте, якщо Ви розсерджені на людину, що заважає Вам займатися чимось, чи проявляється це у Ваших жестах, рухах? 5. Як Ви вважаєте, якщо Вам страшно, по Ваших рухах, жестах, позі можна це зрозуміти? Зайві рухи: 1. Чи буває так, що коли Вам страшно з якоїсь причини, то Ви використовуєте рухи, без яких можна обійтись (крутите у руках предмет, смикаєте одяг тощо)? 2. Якщо Ви почули радісну новину, чи використовуєте зайві рухи, без яких можна було б обійтись? 3. Під час хвилювання чи притаманні Вам рухи, без яких можна було б обійтись (крутите у руках предмет, смикаєте одяг, маніпулюєте із папірцем тощо)? 4. Як Ви вважаєте, коли Вам сумно, чи користуєтеся Ви рухами, без яких можна було б обійтись (наприклад, безцільно ходите по кімнаті, заламуєте руки, незвично жестикулюєте тощо)? 5. Коли Ви роздратовані, чи має це прояв у рухах, що не мають будь - якої цілеспрямованої мети (крутите щось у руках, доторкаєтесь до обличчя тощо)?

Міміка:1. Чи можна здогадатися за виразом Вашого обличчя, що Ви отримали погану новину?2. Коли у Вас гарний настрій, чи можна це зрозуміти за виразом. Вашого обличчя?3. Чи можна за вашим обличчям дізнатися про Ваш настрій?4. Якщо ви отримали новину, яка Вас злякала, чи видно це буде за виразом обличчя?5. Чи залишиться Ваше обличчя незмінним, якщо Ви сильно розгніваєтеся?

Відомо, що хореографія – мистецтво синтетичне, у якому музика «звучить» у рухах, набуває чуттєвої форми, а рухи «прослуховуються». Живописність і графічність поз, положень танцюючих ріднить її із живописом і скульптурою. У опосередкованій формі, порівняно із драматичним мистецтвом, вчимо дітей любити і не любити, страждати, радіти, відчувати моральну красу і каліцтво і, нарешті, «чуттями вгадувати духовний зміст танцювальних образів». Це дає підстави використовувати хореографічне мистецтво як засіб естетичного виховання цілісного спрямування.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що в основі навчання дітей молодшого шкільного віку повинна бути гра як необхідний компонент заняття. Правильно підібрані і органі­зовані у процесі навчання ігри викликають інте­рес до заняття, до навчальної роботи. Слід використо­вувати ігрову форму проведення занять хореографії, залучати дітей до виконання творчих за­вдань, метою яких є викликати в дітей відповід­ні почуття, допомогти увійти їм в уявну ситуа­цію є важливим етапом у розвитку творчих зді­бностей. Найбільше сприяють розвитку творчих здібностей сюжетно-рольові ігри. Вони дають дітям можливість пофантазувати, створити кон­кретний образ самостійно. Беручи участь в та­ких іграх, діти розширюють знан­ня, набувають авторських навичок, перевтілюючись у героя, показують його характер.

Завдання на формування емоційної культури. Вправи на мімічну виразність.«У крамниці дзеркал»Мета: розвиток уяви, уваги, фантазії, мислення, оволодіння навичкамирозслаблення та напруження м’язів, розширення індивідуальних мімічнихможливостей. Завдання: уявіть себе мавпочкою, яка разом з людиною увійшла докрамниці дзеркал. Побачивши своє відображення, тварина почала бавитися перед ним. Відтворіть її міміку.«Маска, я тебе знаю»Мета: розвиток уяви, уваги, фантазії, спостережливості, мислення, мімічних та пантомімічних можливостей власного тіла. Завдання: відтворити мімікою та рухами емоційні стани людини (подив,смуток, радість, сумнів, готовність розплакатися, підозра тощо).

Вправи на елементарні природні дії та процеси «На риболовлі»Мета: розвиток уяви, уваги, фантазії, спостережливості, координованості, мімічних та пантомімічних можливостей, загальної пластичної культури. Завдання: відтворити рухи та міміку людини, яка рибалить (збирається, йде, нанизує черв’яка, закидає вудку, радість від спійманої риби або розчарування від невдачі).«Фільм, фільм, фільм»Мета: розвиток уяви, уваги, фантазії, спостережливості, мислення, експресивних рухових можливостей, формування загальної культури пластичних проявів. Завдання: рухами та мімікою відтворити дії та вираз обличчя людини, яка у кінотеатрі переглядає фільм (бойовик, комедію, трагедію тощо).

«Куди приводять мрії»Мета: ознайомлення із характерними рухами різноманітних професій, розвиток мислення і спостережливості, формування уміння інтерпретувати, поповнення творчо-рухового досвіду лексичними новоутвореннями, виховання загальної культури руху. Завдання: дітям пропонується уявити себе у омріяній професії. Кожен вихованець після відведеного часу на обдумування (2-3 хвилини) виходить на імпровізовану сцену та під музику демонструє танцювальний етюд. У ньому повинні бути оригінально відображені танцювальні рухи, що притаманні саме тій професії, яку він обрав

Пантомімічний діалог«Зрозумій мене»Мета: розвиток уяви та фантазії, спостережливості, координації рухів, формування мімічних та пантомімічних умінь та навичок, загальної культури руху. Завдання: діти розбиваються парами, їм роздаються уривки тексту нескладного змісту. Наприклад: «Розсерджена мама просить доньку помити посуд. Донька невдоволена завданням і відмовляється це робити». Потрібно рухами, мімікою та пантомімікою відтворити дії кожного образу.«Німе кіно»Мета: розвиток уяви та фантазії, уваги та емоційної пам’яті, спостережливості, засвоєння навичок образів алегоричної пантоміми. Завдання: ґрунтуючись на сюжеті відомої казки чи розповіді, потрібно відтворити діалоги головних героїв за допомогою пластично-образних рухів та мімічних реакцій.«Повчання Ярослава Мудрого»Мета: розвиток мислення, уяви, пам’яті, формування мімічних та пантомімічних умінь, засвоєння загальної культури руху. Завдання: на основі повчальної історії потрібно створити етюд за допомогою рухів, жестів та міміки, які б розкривали зміст ідейно-тематичної основи.

Вправи з обігрування реквізиту«Додай реквізит»Мета: розвиток продуктивного мислення, уяви та уваги, фантазії, формування уміння імпровізувати та інтерпретувати. Завдання: на репетиційному занятті діти вчать хореографічну мініатюру, яка за задумом балетмейстера-постановника включає реквізит. Вихованці повинні самостійно обрати саме той предмет, із числа запропонованих, який, на їхню думку, доцільно використати у цьому танці.

Завдання на оволодіння основами композиції танцю«Оживи казку»Мета: ознайомлення із поняттями «сюжетна лінія», розвиток логічногомислення, уяви, пам’яті, формування уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, імпровізувати та компілювати. Завдання: за сюжетом відомої дітям молодшого шкільного віку казки(«Муха-цокотуха») чи віршованих рядків («Ходить гарбуз по городу») створити танцювальні етюди кожної партії.«Єралаш»Мета: ознайомленняіз поняттям «композиційно-сюжетналінія», розвитокуяви та фантазії, уміння аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, формування уміння самовиражатися через імпровізацію. Завдання: вихованцям за відведений час потрібно створити та проілюструвати танцювальними мініатюрами сюжет повчальної історії.

Завдання на узагальнення досвіду самовираження«Ось, який я»Мета: розвиток уяви, фантазії та мислення, формування вміння імпровізувати та інтерпретувати, узагальнення досвіду самовираження. Завдання: вихованцям дається схема майбутнього етюду до 5 позицій(по черзі вивести руки у бік, вверх, донизу; підстрибнути, присісти тощо)за відведений час (3-5 хвилин) вихованці повинні відтворити її, оригінально наповнивши образно-пластичними рухами.«Візитна картка»Мета: розвиток мислення та уяви, формування умінь імпровізувати таінтерпретувати, узагальнення результатів творчої самореалізації. Завдання: «Ми з вами – члени племені. Основний засіб спілкування – танець. При знайомстві ми питаємо один одного: «Як ти танцюєш?». Потрібно станцювати мініатюру, у якій би вихованець висвітлив усі свої пластично-образні та мімічні здібності, отримані за час експерименту.

«Ярмарок талантів»Мета: узагальнення опанованих вмінь та навичок творчого самовираження, стимулювання до подальшого самовдосконалення. Завдання: вихованець добирає сам музичний супровід або із запропонованих педагогом, та за відведений час (30-60 секунд) демонструє опановані ним власні експресивно-рухові досягнення, мімічні та пантомімічні можливості у танцювальному етюді. При оцінці звертається увага на оригінальність та нестандартність рухів та образів протягом його виконання.«Хто на що мастак»Мета: розвивати гнучкість мислення та уяву, спостережливість, формувати імпровізаційні та інтерпретаційні уміння. Завдання: за допомогою запропонованого реквізиту (шапки та брилі різної текстури та форми) створити танцювальний етюд, намагаючись передати вигаданий образ.

Гра « Знайди свій гурток»Для музичного супроводу вибирається ритмічний музичний твір в тричастинній формі. Діти діляться на кілька груп по 4-5 осіб. У кожній групі вибирається ведучий. На першу частину музики провідні виконують одне танцювальний рух (кожен своє), інші діти, стоячи в гуртках навколо ведучих - плескають у такт музиці. На другу частину діти виконують заздалегідь названий педагогом рух (або композицію), в цей час ведучі змінюють своє місце розташування в залі. Після другої частини необхідно зробити невелику паузу, під час якої діти кожної групи повинні знайти свого ведучого і вишикуватися навколо нього. На третю частину музики кожна група разом з ведучимвиконує той рух, який було виконано ведучим під час першої частини. Гра повторюється 2-3 рази. Дане завдання розвиває пам'ять, орієнтацію в просторі, а також координацію рухів.

Ритмічна вправа « Лічилка»Грає ритмічна рівна музика. Діти стоять у шостій позиції. Діти вголос прораховують музику: «Раз, два, три, чотири ..». Хлопком діти виділяють сильну долю в музиці в кожному такті, рахуючи до чотирьох (Плескають на «раз»). Потім завдання ускладнюється: діти рахують до восьми і плескають на рахунок «раз» і на рахунок «п'ять». Далі завдання знову ускладнюється: діти рухують не вголос, а про себе, кожен перевіряє свій слух. Дана вправа розвиває музичних слух, почуття ритму, здатність концентрації уваги.

Танцювальна гра «Магазин іграшок»Обирається один ведучий - покупець. Він відходить в сторону і закриває очі. В цей час всі діти вигадують для себе образ - іграшку. Ведучий відкриває очі і по черзі підходить до кожного, торкаючись його рукою ( «включає іграшку»). Для кожної іграшки педагог включає свою музику, під яку дитина імпровізує в своєму образі. Педагог пояснює дітям, що рухи повинні поєднуватися з музикою. Переглянувши всі іграшки, ведучий обирає найбільш вподобану йому. Після чого ця дитина стає наступним ведучим. Дана гра розвиває комунікативні навички, уяву, креативність, музичний слух, емоційну чуйність.

Гра «Чапля»Діти стоять у шостій позиції, руки вздовж корпусу. На вступ діти присідають. На рахунок «раз» діти піднімають одне коліно так, щоб п'ятка була притиснута до іншого коліна. Руки в цей момент піднімаються в сторони. Діти тримають рівновагу, після чого ставлять ногу назад і піднімають другу таким же чином. Потім завдання ускладнюється: при піднятті коліна необхідно відкрити його в сторону, стоячи на одній нозі, а потім повернути в попереднє положення. Дана гра розвиває координацію рухів, рівновагу.

Отже, процес засвоєння хореографічної культури дитиною дуже складний. Під час занять хореографією варто враховувати психофізіологічні особливості розвитку дитини, добирати різні методи навчання, використовувати цікавий і зрозумілий музичний супровід, приділяти увагу актуальності та доцільності танцювального репертуару. Важливе місце в навчальному процесі займають такі методи: метод наочності, гра, метод підсвідомої діяльності. Педагог-хореограф повинен використовувати на заняттях імпровізацію, що також є дієвим чинником формування творчої діяльності дітей.