«ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Про матеріал

Дана робота розкриває проблеми формування пізнавальних інтересів та інтелектуального розвитку у молодших школярів. Автор пропонує власний підхід до формування у молодших школярів пізнавальних інтересів в процесі навчальної діяльності. А також розмірковує про проблемами розумового та інтелектуального зростання учнів, пропонує різноманітні вправи, ігри, завдання для пізнавального розвитку молодших школярів. В роботі представлено низку вправ, що зумовлюють розвиток розумової діяльності школярів та підвищують їх інтелектуальний рівень. Особливу увагу автор звертає на інтелектуальний розвиток молодших школярів, пропонує вправи, методики, які розкривають в учнів розумові здібності. Цікавим у даній роботі є використання проблемно-пошукових ситуацій на уроках в початковій школі та зв’язок навчання з життям учнів. Завдяки чому розкриваються можливості усіх навчальних дисциплін, що розвивають пізнавальну діяльність учнів на уроках математики, природознавства, рідної мови. Ця методика дозволяє активізувати пізнавальну та розумову діяльність молодших школярів та сприяє підвищенню інтересу до уроків, зростанню розумового рівня учнів. Заслуговують на увагу вправи, розроблені для уроків української мови, які представлені в даній роботі, на основі поетичних творів пізнавального змісту. Такий дидактичний матеріал дає можливість органічно поєднувати навчальні й виховні завдання; створює емоційну атмосферу, налаштовує на творчу співпрацю, розкриває різносторонні здібності дітей. Системне застосування запропонованих автором сучасних методів та прийомів розвитку пізнавальних інтересів школярів у навчальній діяльності, стане основою для формування у дітей високого розумового розвитку та стійкого інтелекту.

Перегляд файлу

Науково-методичний центр управління освіти Житомирської міської ради

«Сучасна освіта Житомира – 2017»

Житомирський навчально-виховний комплекс № 38

Номінація: використання інноваційних форм, методів,

засобів навчання, програм у початковій,

загальній середній освіті.

«Формування і розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів в

процесі навчальної діяльності»

Автор:

Флячинська Ольга Миколаївна,

вчитель початкових класів

Житомирського навчально-

виховного комплексу № 38

2017

Адреса досвіду: Житомирський навчально-виховний комплекс №38, вул.Святослава

Ріхтера, 10-а, м.Житомир, 10008.

Тел.: (0412) 34-24-02

E-mail: ztnvk38@ukr.net

Директор: Постернак Лідія Назарівна.

Автор досвіду: Флячинська Ольга Миколаївна,1978 року народження, вчитель

початкових класів, спеціаліст першої категорії (2012 р.).

Тема досвіду: Формування і розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у

процесі навчальної діяльності.

Короткий зміст досвіду: В посібнику викладено дидактичний та навчальний матеріал,

різні форми та методи роботи в процесі навчальної діяльності, що формують та розвивають пізнавальні інтереси молодших школярів.

Призначений для вчителів початкових класів.

РЕЦЕНЗІЯ

Особливу увагу автор звертає на інтелектуальний розвиток молодших школярів, пропонує вправи, методики, які розкривають в учнів розумові здібності.

Цікавим у даній роботі є використання проблемно-пошукових ситуацій на уроках в початковій школі та зв’язок навчання з життям учнів. Завдяки чому розкриваються можливості усіх навчальних дисциплін, що розвивають пізнавальну діяльність учнів на уроках математики, природознавства, рідної мови. Ця методика дозволяє активізувати пізнавальну та розумову діяльність молодших школярів та сприяє підвищенню інтересу до уроків, зростанню розумового рівня учнів.

Заслуговують на увагу вправи, розроблені для уроків української мови, які представлені в даній роботі, на основі поетичних творів пізнавального змісту. Такий дидактичний матеріал дає можливість органічно поєднувати навчальні й виховні завдання; створює емоційну атмосферу, налаштовує на творчу співпрацю, розкриває різносторонні здібності дітей.

Системне застосування запропонованих автором сучасних методів та прийомів розвитку пізнавальних інтересів школярів у навчальній діяльності, стане основою для формування у дітей високого розумового розвитку та стійкого інтелекту.

Кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри

педагогіки ЖДПУ імені Івана Франка Новіцька І.В.

АНОТАЦІЯ

Даний досвід репрезентує системну роботу вчителя початкових класів, щодо формування та розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчальної діяльності. В роботі представлено методи по формуванню в учнів початкової школи пізнавального інтересу , вчитель розробила систему вправ, ігор, що сприяють розвитку пізнавального інтересу та інтелектуальних здібностей школярів.

Зміст

Введення.
Теоретико-методологічні засади формування і розвитку пізнавальних інтересів

молодших школярів у процесі навчальної діяльності.

Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів.
Формування у молодших школярів загальнопізнавальних умінь.

Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів у навчально-виховному процесі початкової школи.

3.1. Методика формування пізнавальних інтересів на уроці;

а) сучасний урок з погляду забезпечення розвитку пізнавальних

інтересів учнів;

б) зв'язок навчання з життям як засіб розвитку пізнавальних

інтересів.

Інтелектуальний розвиток дітей.

Висновок.

Література.

Додатки.

Введення.

Тема досвіду: Формування і розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчальної діяльності.

Автор досвіду: Флячинська Ольга Миколаївна.

Адреса досвіду: Житомирський навчально-виховний комплекс № 38.

Досвід вивчався у 2014-2016 роках заступником директора з навчально-виховної та методичної роботи Горкушею Л.В.

Актуальність досвіду. Враховуючи цей нелегкий та доленосний для нашої країни час, коли українці мають згуртуватися і довести свою єдність, перед школою, як соціальним інститутом , стоїть складне і відповідальне завдання – формування у школярів життєвого світогляду, української ідентичності, ціннісного ставлення до суспільства і держави. Реформування загальної середньої освіти, Національна доктрина освіти України передбачають методологічну переорієнтацію процесу навчання. Важливо навчити школярів самостійно досліджувати, дискутувати, ініціювати дії, висловлювати власну позицію. Завдання сучасної школи - підготувати дитину до того, щоб зустрівшись зі спірним питанням, вона діяла обґрунтовано, делікатно, толерантно та по-людяному, тому проблема формування та розвитку пізнавальних інтересів школярів в процесі навчальної діяльності на даний час є дуже актуальною.

У здійсненні цих завдань значне місце посідає початкова ланка освіти – фундамент шкільного навчання і виховання. У молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння, необхідні для успішного оволодіння курсом середньої школи, розвиваються пізнавальні сили і здібності дітей, зміцнюються їхні уміння і навички самостійно засвоювати і осмислювати навчальний матеріал. Найважливішою умовою виховання цих якостей є підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток пізнавальних інтересів та інтелектуальний розвиток молодшого школяра.

Інтелектуальний розвиток дитини в більшості залежить від того, в якому віці почнуть з нею займатись і наскільки інтенсивною буде її розумова робота.

Проблема навчання і розумового розвитку – одна з головних психолого-педагогічних проблем. Ефективність навчання, як правило, вимірюється рівнем досягнень здібностей учнів, тобто тим, на скільки розвинуті в учнів основні форми їх психічної діяльності.

Розумовий розвиток включає в себе ряд психічних процесів. Це – розвиток спостережливості та сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, уваги. Як свідчать спеціальні психологічні дослідження, кожен з цих процесів пов'язаний з іншими.

До початку молодшого шкільного віку сприйняття і пам'ять уже пройшли досить довгий шлях розвитку. Тепер для їх подальшого розвитку необхідно, щоб мислення піднялось на нову, більш високу стадію. Цей розвиток полягає у переході від наочно-образного до словесно-логічного мислення.

Завдяки переходу мислення на нову, високу ступінь відбувається перебудова всіх останніх психічних процесів, пам'ять стає смисловою, а сприйняття думаючими. Перехід мислення на новий ступінь і пов’язання з цим перебудова всіх останніх процесів складають основний зміст розумового розвитку у молодшому шкільному віці.

Отже, навчання та виховання ґрунтується на активній позиції школярів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження в навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних, інтелектуальних і творчих завдань, різні прийоми співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяють зміцненню інтересів дітей.

Ведуча педагогічна ідея досвіду. Школа – найважливіший соціальний інститут виховання підростаючих поколінь в основі якого лежить освітній процес. Згідно Закону України «Про освіту», освіта – це основа інтелектуального, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави, її метою є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства.

Сучасні умови, досягнення науково-технічного прогресу вимагають нового методологічного підходу до навчального процесу. Вже з перших років навчання треба формувати в учнів уміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватись у стрімкому потоці соціальної інформації, виробляти активну життєву позицію. Навчати учнів учитися, виробляти ще в школі стійкий інтерес до знань і прагнення до самостійного збагачення ними – це на сучасному етапі одна з основних проблем педагогіки і школи.

Технологія досвіду полягає у науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці змісту форм та методів формування та розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання, перевірка умов застосування вчителем пізнавальних завдань, інтелектуальних ігор та вправ для діагностування та розвитку пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку.

Технологія досвіду сприяє вирішенню наступних проблем:

підвищення ефективності уроку, як основної одиниці навчально-виховного процесу;
створення оптимальних умов під час навчально-виховного процесу для формування та розвитку пізнавального інтересу, високого інтелектуального розвитку учнів у навчанні;
розвитку навичок самостійної та спільної продуктивної діяльності школярів;
оптимізації соціально-особистісного росту школяра;
формування компетентної та соціальнозначущої особистості.

Результативність досвіду: показником розвитку пізнавального інтересу учнів було зростання їх активності на уроці. Упродовж дослідження проводились спостереження за активністю учнів на уроці, індивідуальне опитування учні на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання. Як показало дослідження, рівень начальних досягнень молодших школярі підвищується, якщо цілеспрямовано, систематично і методично виважено використовувати на уроках різноманітні засоби розвитку інтересу учнів. У процесі дослідження інтенсивно відбувалося впровадження у навчальнй процес на уроках математики, природознаства, української мови форм, методів розвитку пізнавальних інтересів школярів – задачі, загадки, творчі диктанти, інтелектуальні ігри, вікторини, застосування різних прийомівспівробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей. Найкращих результатів у пізнавальній активності, як показали наші дослідження, домагаються ті школярі, яких залучають до пізнавального розвитку ще в дитячому дошкільному закладі в ранньому віці, в сім’ї ще з народження.

Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з’явиться зацікавленість до навчальної діяльності.

Пізнавальна активність учня початкових класів виявляється в начальній діяльності. Молодший школяр застосовує набуті в дошкільному дитинстві знання й активно діє, робить відповідні висновки, здатний виконувати складні розумові завдання.

Таким чином, у школі дитина поглиблює і розширює свої пізнавальні інтереси. У неї виникає бажання змістового і досконалого вивчення певних навчальних дисциплін, коли матеріал виходить за межі навчального.Такий інтерес має стійкий характер.

Теоретико-методологічні засади формування розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчальної діяльності.

Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів.

Інтерес у навчанні є своєрідним епіцентром активізації навчання, розвитку пізнавальної активності школярів, формування у них позитивного ставлення до процесу й результатів своєї праці.

Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповіді на ці запитання, не відступити перед труднощами, а діставши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане, - все це, разом узяте, і є інтерес. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно пов'язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам’яті, мисленням, волею.

Дослідження у галузі педагогіки та методики початкового навчання показали, що важливими умовами виховання інтересу є:

Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках і в позаурочний час доцільно будувати у такій послідовності:

Треба прагнути зробити навчання не простішим, а зрозумілішим.

Нині вже з початкових класів пріорітети надаються розвивальній функції навчання, культу самостійності і нестандартної думки, який забезпечує здоровий інтелектуальний клімат класу.

Оволодіти навчальним предметом – означає навчитися розв’язувати не лише передбачені державним освітнім стандартом задачі («стандартні завдання»), а й такі, що потребують певної незалежності мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості( «нестандартні завдання»).

Заданий підхід в активізації навчання вважається одним з найбільш ефективних і перспективних. Суть задачного підходу до діяльності полягає в цілісності формування уявлень про навколишній світ як про світ задач, а про людську діяльність – як про сукупність процесів розв’язування нестандартних ситуацій, передусім мисленнєвих. Результативність використання нестандартних завдань значно підвищується за умов їх організації в певну систему. Поняття «система завдань» охоплює таку їх сукупність, яка об’єднана загальною дидактичною метою, наскрізною змістовою лінією, побудована з урахуванням вікових особливостей учнів.

Формування у молодших школярів загальнопізнавальних умінь.

Ефективність навчальної діяльності учнів початкових класів значною мірою залежить від оволодіння ними загальнопізнавальними уміннями (Н.С. Коваль, В.Ф.Паламарчук, Н.І. Підгорна, О.Я. Савченко,Н.Ф. Тализіна).

Структурний аналіз вказаних вмінь дає змогу зробити висновок, що одні вміння є компонентами інших. Наприклад, уміння аналізувати предмети і явища служить основою для порівняння, у процесі якого учень диференціює ознаки на подібні та відмінні, головні та другорядні. Дані, отримані в результаті порівняння, постають змістовною основою для узагальнення.

Враховуючи цей факт, методику формування згаданих умінь розглянемо у взаємозв’язку.

Процес формування загальнопізнавальних умінь умовно поділяємо на три етапи:

Однак дуже важливо чітко визначити завдання і зміст роботи на кожному з них.

Практика свідчить, що більше половини першокласників, котрі приходять до школи, не вміють виділяти ознаки предметів, знаходити серед них потрібні і відмінні. Тому основне завдання підготовчого етапу бачимо в тому, щоб навчити учнів аналізувати предмети і виділяти їх ознаки. З цією метою можна використовувати геометричні фігури ( різні за розміром, кольором), навчальне приладдя, іграшки тощо.

Розглянемо фрагмент уроку математики в 1 класі:

Першокласників слід ознайомити з основними ознаками предметів: колір (жовтий, червоний), розмір (великий, малий), форма (круглий, трикутний), матеріал (залізний, дерев’яний), смак (солодкий, солоний), якості людей (веселий, розумний).

Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів.

Розвиток пізнавальних інтересів, як і будь-який процес становлення, - це внутрішньо необхідний рух живої системи від нижчих до вищих рівнів організації та функціонування, це якісні зміни в цілому, перехід від нижчих структур пізнання до вищих.

У працях видатних психологів і педагогів доведено, що розвиток інтересу учнів до будь-якого шкільного предмета відбувається одночасно й у взаємодії на основі формування в них таких якостей:

уміння виділяти суть питання (висловлення), відмежовуватися від неістотних деталей, тобто абстрагувати;
переходити від конкретної ситуації, не упускаючи нічого істотного, створювати простішу модель;

виділяти із загального твердження часткове;
робити логічні висновки і застосовувати ці висновки;
оцінювати ефективність способів різних обчислень, перетворень тощо.

Навчання є основою формування пізнавальних інтересів, бо в процесі навчання, з одного боку, відбувається збагачення учня новими знаннями, під впливом яких ширшим і глибшим стає його кругозір. З іншого боку, в процес активної пізнавальної діяльності розвиваються можливості школяра, завдяки чому він може самостійно і творчо не лише застосовувати і використовувати наявні знання, а й відшуковувати нові, задовольняючи свою потребу в пізнанні, розвиваючи і збагачуючи цим пізнавальний процес.

Процес формування пізнавальних інтересів є цілеспрямованим керівництвом всієї навчальної діяльності учнів. А суть полягає в загостренні протиріччя між відомим і не- відомим та в його розв’язанні.

Навчання – це процес, який «підкріплюється» власними результатами. Тут маємо на увазі насамперед емоції, що виникають в процесі навчання, здивування, задоволення, сумніву, вагання, впевненості. Емоції залишають «сліди» в свідомості людини, нагромаджується, узагальнюється внаслідок чого формуються стійкі інтелектуальні почуття, які входять до складу допитливості, пізнавальних інтересів, потреби в знаннях, бажання вчитися.

Дослідження Г.С. Костюка, В.О.Скрипченка, Г.І Щукіної та інших виявили такі основні етапи процесу формування пізнавального інтересу:

підготовка грунту для появи пізнавального інтересу – створення умов, які сприяють виникненню потреби в даних знаннях і відповідному виді діяльності;
створення позитивного ставлення до навчального предмета і до діяльності;
організація діяльності, за якої формується справжній пізнавальний інтерес.

Головна умова формування інтересу – це розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Для цього вчитель має поставити перед собою чітку мету: в чому він повинен сьогодні переконати учнів, як розкрити їм значення даного питання в наш час.

Друга важлива умова збудження інтересу – це наявність нового, як у змісті виучуваного, так і в самому підході до його розгляду. Потрібно вчити учнів знаходити в добре відомому питанні нове, раніше невідоме, але істотне для глибшого розуміння матеріалу.

Третя умова виховання інтересу – це емоційна привабливість навчання. Треба прагнути, щоб здобуті знання викликали в учнів емоційний відгук, активізували їх моральні, інтелектуальні та естетичні почуття.

Четверта умова виховання інтересу – це наявність оптимальної системи тренувальних творчих вправ і пізнавальних завдань до відповідної «порції» програмового матеріалу.

Викликати інтерес в учнів можна до будь-якого навчального предмета, якщо вміло використовувати можливості його змісту. На уроках гуманітарного циклу яскравість, емоційність породжується завдяки образному слову, у викладанні природно-математичних наук – завдяки цікавим життєво важливим факторам.

Інтерес учнів до предмету підвищується, якщо використовувати особистий досвід та інтереси учнів, встановлювати зв’язки певних знань з уже відомими з життя, і з сучасності.

Виховання дитячих інтересів великою мірою залежить від педагогічної культури батьків. Як показують матеріали обстежень, досвід, дорослі часто зайняті своїми «дорослими» справами, а тому відмахуються від дитячих «чому?» і «для чого?», вбиваючи цим самим у зародку найціннішу якість душі маленької людини – ненаситну допитливість та цікавість. Тут доречно процитувати досвідченого педагога і дослідника О.М. Низову «Своєчасно бийте сполох, якщо ваша дитина не запитує про навколишнє життя. Тоді ведіть її в ліс, поле, розповідайте про дивовижний світ живих істот, про рух хмар і зірок, про перетворення Місяця, про те як маленька зернинка стала духмяним калачем, як можна на груші виростити яблука, як споруджують будинок – словом, про все те, чим живе людина. І ще накупіть їй багато книжок, щоб вечорами в дружній бесіді обговорити, що нового вони принесли в вашу оселю. Не бійтеся прочитати дитині з дорослого журналу про далекі краї, про подвиги вчених, про їх працю і знахідки, про плавання і дивовижні експерименти. Умійте захоплюватися і дивуватися новим фактам, новим знанням. Це емоційне ставлення до пізнання, радість розумової праці – дорогоцінний подарунок вашої дитини».

Методика формування пізнавальних інтересів на уроці.

а) сучасний урок з погляду забезпечення розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Василь Сухомлинський говорить:

Сьогодні замало «давати знання», з перших днів у школі дитину треба вчити вчитися, вчити думати, вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання з задоволенням.

Урок-дослід, урок-роздум, урок-диспут, урок-відкриття – це нові методи і прийоми, які владно входять сьогодні в школу і будуть ще активнішими, коли підвищиться їх позитивна емоційність.

Логічна завершеність, поєднання традиційних методів навчання із сучасними технічними засобами, емоційність, активність психічної діяльності як учителя, так і учнів – усе це є істотними ознаками сучасного уроку.

До загальних правил сучасного уроку відносимо:

визначити дидактичну, розвивальну та виховну мету;
підготувати зміст навчального матеріалу;
визначити дидактичні завдання уроку, послідовне виконання яких зумовить досягнення усіх поставлених цілей;
вибрати найбільш ефективне поєднання прийомів і методів навчання до поставлених цілей, змісту навчального матеріалу і дидактичних завдань;
забезпечити плановість, цільність, єдину логіку розгортання діяльності вчителя і учнів, що лежать в основі керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів;
усі дидактичні завдання розв’язуються на уроці і не переносяться на домашню роботу.

Найхарактернішою ознакою методики сучасного уроку є орієнтація на всебічний розвиток активності і самостійності учня. Зміст, методи і структура уроку мають підпорядковуватись його меті. Мету уроку треба формулювати чітко, зіставляти з результатом, досягнутим наприкінці попереднього заняття.

На уроці слід формувати пізнавальні інтереси дітей. І тут вирішальне значення і мають інтелектуальні процеси:

Показати навчальний процес не як систему істин, які слід завчити, а як систему міркувань, що вимагають творчого мислення (наприклад, підказати учневі не хід розв’язання задачі, а логічний хід думки). Це важко, але в цьому весь зміст активізації творчого пізнавального процесу, підвищення його ефективності.

Збудженню й розвитку інтересу учнів молодших класів сприяють такі фактори:

Створення проблемних ситуацій під час теоретичних питань та розв’язування практичних завдань і варіативність у навчанні ( різний за структурою виклад матеріалу).
Самостійне розв’язання учнями пошукових задач та завдань, що передбачають застосування засвоєних знань на практиці, в тому числі в зміненій ситуації.
Індивідуалізація навчання в двох напрямках: робота з усунення прогалин у знаннях учнів; робота з розвитку розумової діяльності дітей, їх інтересів, з покращення якості знань учнів, розширення їх кругозору та поглиблення знань.
Одночасне вивчення пов’язаних між собою питань, зокрема взаємнообернених дій: розв’язування взаємообернених вправ; порівняння ефективності старих і нових вправ, коли це реалізує обчислення і коли ускладнює їх тощо.
Варіювання задачі, схеми до неї, формули її розв’язування та аналіз того, як від зміни одного якогось елемента задачі змінюється її розв’язування; усе це дає змогу розглядати не окрему задачу, а залежність між величинами.
Розв’язування цікавих задач, зокрема логічних, головоломок, задач-загадок і задач-жартів.
Організація змагань на краще виконання завдань з використанням елементів гри із застосуванням електричних контролюючих приладів для усних вправ.
Оцінювання вищим балом оригінальних розв’язань вправ та інших заохочень.
Оцінювання оригінальності самостійних творчих робіт.
Використання елементів історизму.
Перспективне висвітлювання окремих питань програми.
Позакласна робота із широким використанням предметних розваг: інсценівок, казок, віршів тощо.

На уроках математики формування в учнів інтересу до знань здійснюється найбільш успішно, якщо матеріал опрацювати в такій методичній послідовності: розв’язування конкретної задачі, введення відповідних математичних термінів, формулювання і розв’язання тієї самої задачі в абстрактній формі, порівняльний аналіз розв’язаних задач, висновки, їх застосування у виконанні різних вправ.

Таким чином, проблему розвитку пізнавальних інтересів учнів до будь-якого предмета буде успішно розв’язано, якщо використовуватимуться всі можливості навчально-виховного процесу.

б) Зв'язок навчання з життям як засіб розвитку пізнавальних інтересів.

Відомо, що повноцінних знань учні можуть набути лише за умови тісного зв’язку теорії з практикою та життєвим досвідом.

Широкі можливості для цього дають уроки природознавства, математики, рідної мови…

Наприклад, щоб учні усвідомили числові величини «мільйон», «мільярд», доцільно навести такі приклади:

Особливий інтерес у дітей викликає складання і розв’язування задач на матеріалі навколишньої дійсності ( за таблицями, графіками). Це засіб зв’язку навчання з життям. Крім того, такі завдання дають змогу учням виявити ініціативу, кмітливість, самостійність. Вони починають оволодівати знаннями, що в комплексі активізує навчання.

Наведу приклади деяких пізнавальних завдань:

Таким чином, тісний зв'язок виучуваного з життям сприяє вихованню інтересу до знань. Діти активніше опановують навчальний матеріал, коли усвідомлять його важливість, зрозуміють, яке значення матимуть у їхньому житті набуті знання і навички.

в) роль проблемно-пошукових ситуацій у розвитку пізнавальних інтересів.

Готуючись до уроку, учитель вирішує принципове питання: як краще організувати засвоєння нового матеріалу – через репродуктивну чи пошукову й творчу діяльність учнів. Дослідження шляхів розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів показало, що в початковій школі ефективніше використовувати спеціальні організації пошукової діяльності, яка є основою розвитку пізнавальної самостійності та творчих здібностей учнів. Проблемне навчання є психологічно доцільною системою роботи з учнями і характеризуються такими особливостями:

Створюються і розв’язу-ються ситуації, аналогічні до жит-тєвих.

Проблемна ситуація на уроці в 1 – 4 класах – це постановка перед учнями пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

Мета створення проблемної ситуації – це засвоєння програмного матеріалу, розвиток розумових здібностей, цілеспрямований виховний вплив на особистість учнів, зокрема на формування його пізнавальних інтересів.

У навчанні проблемна ситуація має цінність лише тоді, коли вона здатна викликати у дітей бажання вийти з цієї ситуації.

А це виникає лише за таких умов:

Як же створюються проблемні ситуації в навчальному процесі?

У початкових класах найдоцільнішими і найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів дітей є:

Зіткнення учня із суперечливими фактами (метал у воді тоне, а дерево – ні. Чому?)
Показ помилок, до яких призводять незнання певної теми. (Мишко одержав від свого товариша листа: «У нас в деревне есть прут. Мы с братом сделали плот и спустили его на прут». Мишко нічого не зрозумів. Чому? Допоможіть йому розібратися. Або: вчитель диктує слова: льотчик, район, батальйон, сьомий. Виникає ситуація – коли писати -ьо-, а коли –йо-).
Постановка перед молодшими школярами дослідницьких завдань (простежте, де починає швидше танути сніг, і поясніть чому?; простежте за місцем наголосу в українських словах і зробіть висновок тощо).
Спонукання учнів до узагальнення фактів. ( порівняйте слова:

бур’ян - буряк, пір’я – буря, подвір’я – рядки

(Сформулюйте певне правило на основі цього порівняння.)

Спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду. (Метал у воді тоне. Чому не тоне пароплав?).
Постановка проблемного питання на основі створення елементів дискусії (Що таке щастя? Казка «Коваль щастя» А. Саки).
Особливо корисно створити ситуацію, коли учні переконуються в недостатності своїх знань і відчувають потребу набути нових знань для того, щоб відповісти на поставлене запитання, тобто виявляють протиріччя між раніше засвоєними теоретичними положеннями і новими умовами їх застосування (Виберіть слова одного кореня: лисина, лисиця, лис, лисий, рік, річка, річний, річковий, роковина).

Механізм включення учня в розв’язання проблемної задачі складається з виникнення пізнавальної потреби, на базі, якої з’являється пізнавальна активність як засіб її задоволення і пізнавальний інтерес як мотив цієї активності.

Організація творчої діяльності учнів здійснюється за таким загальним планом:

Формування проблеми. Усвідомлення мети завдання, тобто того, що необхідно для його виконання.
Спостереження об’єктів, явищ, процесів та зв’язків між ними. Виникнення запитань: чому? як?
Визначення послідовності дій (складання плану). Пошуки найраціональнішого плану, способу розв’язання проблеми.
Реалізація накресленого плану.
Порівняння одержаних результатів визначеною метою (контроль).
Остаточний опис і оформлення розв’язку проблеми.

На початковій стадії застосування проблемного навчання вчитель сам висуває, формулює і розв’язує пізнавальну задачу, а діти запам’ятовують хід її розв’язання. Надалі вчитель спонукає учнів до все більшої самостійності в розв’язанні задач, диференціюючи при цьому процес пошуку.

Для виховання інтересу бажано, щоб пошукова ситуація підтримувалася на всіх етапах уроку.

Наведу приклад з досвіду роботи.

Мету уроку треба визначити так, щоб створити ситуацію недостатності знань, щоб учень зрозумів, про що нове він має довідатись, чому це важливо. Так, перед вивченням письмового ділення трицифрового числа на одноцифрове вчителька записала на дошці:

І запропонувала дітям задачу :

Недовго думаючи, діти сказали, що перша, і були здивовані категоричним запереченням вчительки. В процесі бесіди з’ясувалось, що краще працювала та бригада, в якій на одного учня припало більше помідорів. А щоб довідатися про це, треба 315 кг поділити на 7 і 288 кг на 6, тобто навчитися ділити трицифрові числа на двоцифрові.

Так педагог обґрунтував тему уроку і, головне, довів дітям, що нове вміння допоможе їм глибше розібратися у житті.

Приступаючи до опрацювання правопису слів з ненаголошеними -е, -и вчителька сказала своїм вихованцям: «Один учень – ваш ровесник під час виконання домашнього завдання хотів вжити слово «вечоріє», але не знав, яку букву писати в першому складі -е чи -и і запитав про це старшої сестри. Продовжуючи роботу, хлопчик задумався над правописом слова «синіє» і знову хотів запитати, але спинився і вирішив:звернуся я краще до правила».

Діти зацікавились: що то за правило? Так виник інтерес до пізнання нового.

Щоб створити ситуацію пошуку на основі зацікавленості та практичної діяльності учнів на уроці читання, вчителі застосовують уявну екранізацію твору.

Ефективним засобом створення проблемної ситуації є операція порівняння.

Так на уроках української мови вчителі пропонують учням завдання на порівняння, на пояснення слів і висловів, відшукування стилістичних та інших помилок, що розвиває мовну пильність, логічність мислення дітей, їх інтерес.

Таким чином, створення проблемно-пошукових ситуацій дає учням змогу працювати весь урок зацікавлено, активно. Діти відчувають радість творчості, відкриття перемоги. Хай це буде «відкриття» давно відкритого, а перемоги почнуться із самостійного розв’язування складної задачі. Але маленька людина переживатиме ті самі почуття, що й справжній першовідкривач.

Отже, особистий приклад батьків і спільна робота вчителя з батьками – необхідна умова виховання в дітей стійкого інтересу.

Інтелектуальний розвиток дітей ( з досвіду роботи ).

Інтелектуальний розвиток дитини залежить від того, в якому віці почати з нею займатись і наскільки інтенсивною буде її розумова робота.

Проблема навчання і розумового розвитку – одна з головних психолого-педагогічних проблем. Ефективність навчання, як правило, вимірюється кількістю та якістю набутих знань. А ефективність розвитку вимірюється рівнем, якого досягають здібності учнів, тобто тим, наскільки розвинуті в учнів основні форми їх психічної діяльності, які дозволяють швидко, глибоко і правильно орієнтуватись в явищах навколишньої дійсності.

Завдяки переходу мислення на нову, високу ступінь відбувається перебудова всіх останніх психічних процесів, пам'ять стає смисловою, а сприйняття думаючими. Перехід мислення на нову ступінь і пов’язана з цим перебудова всіх останніх процесів складають основний зміст розумового розвитку молодшого шкільного віку.

Серед багатьох дитячих ігор, які розвивають дитину інтелектуально, особливе місце займають розвиваючі пізнавальні ігри. Вони дають дитині можливість проявити свою творчу активність, поширити кругозір, розвивають винахідливість, кмітливість, допитливість, викликають інтерес до знань. (Додаток № 2)

В будь-якій грі важливо ставити перед дітьми те чи інше завдання, яке обов’язково повинно бути розв’язаним. Успіх гри залежить не тільки від правильної відповіді, але і від швидкості реагування, що особливо важливо в колективних іграх. Пропонуючи нову гру, коротко пояснити її правила, щоб кожен знав, що повинен робити, а що ні. Зміст гри та її правила доповнюємо показом. Підбираючи пізнавальні ігри, потрібно йти від простих до складних. Цього правила потрібно дотримуватись, щоб в дітей не пропав інтерес до таких ігор.

До пізнавальних ігор, які розвивають інтелектуальні здібності дітей входять: загадки, словесні задачі, логогрифи, метаграми, шаради, кросворди, граматична арифметика, вікторини.

Загадки розвивають допитливість, вміння скомпонувати увагу, здатність нестандартно мислити).

Словесні задачі навпаки , ґрунтуються на поділі слів на частини, на скороченні або додаванні деяких букв або складів

Логогрифи – мовна задача, для рішення якої потрібно знайти закодоване слово і утворити від нього нові слова

Метаграми – послідовні зміни однієї або декількох букв в слові

Шаради – це загадки, в яких закодоване слово складається з декількох окремих слів

Слово в слові

Вікторина – гра на запитання та відповіді, об’єднані загальною темою. Вона успішно прищеплює інтерес дітей і потяг до знань. Розвиває допитливість, поширює кругозір.

Вікторини допомагають пізнати нове і цікаве, зрозуміти складне і загадкове, перевірити вивчене.

Вправи такого змісту, сприяють поглибленню та закріпленню програмового матеріалу. Їх потрібно підібрати так, щоб кожна дитина, незалежно від своїх інтелектуальних здібностей, змогла виявити ініціативу, винахідливість, кмітливість. При виконанні завдань не обмежувати дітей у виборі способу розв’язання тієї чи іншої задачі. Головне, щоб дитина чітко усвідомила кінцеву мету.

Суттєво важливо не просто формувати окремі поняття, а створювати їх системи. Правда, в цьому допомагає сама наука, яка і є обов’язковою системою понять, де кожне поняття пов’язане з іншими. Логічне судження, з однієї сторони, судження на предмет співвідношення окремих сторін в предметі, а з іншої, - судження по відношенню зв’язків між поняттями. Рух в логіці цих зв’язків і є логіка мислення.

Висновок.

Сучасне життя висуває нові пріоритети. Сьогодні, як ніколи, широко усвідомлюється відповідальність суспільства за виховання підростаючого покоління. На першому плані – особистісний розвиток дитини, а тому все ширше в освіті впроваджуються елементи особистісно зорієнтованого навчання. І саме в цих умовах відбувається становлення пізнавальної компетентності школяра, таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією , спілкуватись та нести відповідальність за наслідки власних дій та вчинків.

Формування і розвиток пізнавального інтересу учнів є результатом і необхідною умовою шкільного навчання. Не випадково інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу асимілювати основи наук.

Проблема формування та розвитку пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку не є новою і широко розглянута у філософській, психолого-педагогічній та методичній практиці, де визначено суть здібностей, природу пізнавального інтересу, його структуру, шляхи формування та етапи розвитку пізнавальних інтересів, залежність від вікових особливостей. Враховуючи психолого-педагогічні особливості процесу формування і розвитку пізнавальної активності учнів, можна стверджувати, що одним із важливих його факторів є інформативність навчального процесу. Вона сприяє задоволенню природної допитливості школярів, еволюції їх пізнавальної діяльності.

Аналізуючи проведене дослідження можна стверджувати про ефективність використання в навчальному процесі різних типів нестандартних завдань, інтелектуальних ігор для розвитку пізнавальних інтересів, а також розвитку уваги, мислення школярів молодшого шкільного віку. Враховуючи вікові особливості учнів даного дослідження найпродуктивнішим засобом діяльності дітей звичайно є гра. У грі в учня формується уява, яка прокладає шлях у дійсність. В процесі гри в тій чи іншій мірі формуються властивості необхідні для навчання в школі, які обумовлюють готовність до навчального процесу. У грі, мов у фокусі, в ній виявляються і крізь неї формуються усі сторони психічного життя особистості. Ролі, які дитина приміряє на себе під час гри, розширюють, збагачують, поглиблюють її особистість.

У ході даного дослідження було визначено основні критерії формування та розвитку пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку. Зокрема, психологічні показники: творчий компонент – продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення; інтелектуальний компонент – фіксування та зберігання образів реально існуючих об’єктів, продуктивне запам’ятовування матеріалу, який сприймається на слух, класифікація та узагальнення об’єктів , конструктивність мислення, орієнтування у просторі, соціальна поінформованість і т.п., що є обов’язковою умовою формування та розвитку пізнавальних інтересів школярів даної вікової категорії.

Таким чином розвиток пізнавальних здібностей школяра – неодмінна умова свідомого набуття знань учнів, формування їх пізнавального інтересу. Тому кожен учитель має враховувати індивідуальні особливості кожної дитини та обирати для неї саме ті методи та підходи, що будуть мати найвищу результативність його розумової діяльності. Необхідною умовою виховання в дітей стійких пізнавальних інтересів є насамперед спільна клопітка праця вчителя з батьками, адже, як відомо, особистий приклад батька й матері формує в дитини світогляд та бажання до пізнання нового. Кожен захід, який викликає епізодичний інтерес учнів до занять, має педагогічну цінність. Постійне ж створення умов, при яких виникає зацікавленість, забезпечить розвиток пізнавального інтересу та інтелектуального розвитку, що й вирішить їх успіх у навчанні.

Література:

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (зі змінами) // Тернопіль «Мандрівець»: 2015.
Практика управління закладом освіти. Державний стандарт початкової загальної освіти. К.: 2012.
Будна Н.О.,Вацик В.Г. Збірник задач з математики. К.: 2002.
Голуб Н.М. Реалізація евристичної функції пізнавальних завдань випереджаючого характеру в роботі з 6-річними дітьми // Гуманізація навчально-виховного процесу. Науково-методичний зб. Словянськ: СДПУ, 2004.
Едигей В. «Вчися читати, малюк». К.: 2004.
Енциклопедія «Я познаю мир. Наука». - М.: Астрель, 2002.
Ісаєнко О.В. Рідна мова. Слова, значення, вимову, написання яких треба засвоїти.3 клас.- Х.: Країна мрій, 2006.
Киричук . "Виховання в учнів інтересу до навчання". К.: 1990
Кобаль В.І. Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів учнів // теоретичні питання культури освіти і виховання: КНЛУ, збірник наукових праць.- К. 2003.
Король Я.А., Романишин І.Я. Математичні ребуси в початковій школі.Частина І.Посібник для вчителів і учнів початкових класів. – Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 1999.
Майборода В. «Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів». Початкова школа, № 6. : 1998.
Михайлов З.А. «Игровие и занимательние задачи». М.: 2000.
Логачевська С.П. «Дійти до кожного учня». К.: 1990
Нюра Г. Загадки Явдохи Зухи .К.: 1996.
Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти. К., 2013.
Сухомлинський В.А.Серце віддане дітям. Вибрані твори в 5 томах І. З – К: Рад.шк., 1977.
Повякель Н.І., Улькіна Т.В. Ігрові психотехнології в системі підготовки спеціалістів поч.осв. До психологічної роботи з пізнавальними здібностями дітей // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Збірник статтей. Ч.1.- Вип.3 –К.: Пед. преса, 2001.
Улькіна Т.В. Особливості змісту пізнавальних здібностей. Рання психодіагностика та психологічна підтримка обдарованих дітей з особливими потребами .- К.Університет «Україна», 2002.
Шпакова В.С. Диференційовані завдання з математики. 3клас: Навчальний посібник. - К.: 2004.

ДОДАТКИ

j0234128 Додаток № 1.

Урок

з української мови

в 3 класі

ЖНВК №38

Тема: Закріплення знань про прикметник як частину мови

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів про

прикметник як частину мови та його роль у реченнях;

вдосконалювати вміння розрізняти прикметники серед

інших частин мови;

розвивати вміння застосовувати прикметники для повнішого розкриття думки, характеристики предметів;

закріпити правопис слів з ненаголошеними е, и;

розвивати вміння працювати в колективі, підтримувати позитивну позицію учнів до навчання, поширювати кругозір школярів;

виховувати самостійність учнів під час виконання завдань,пошану до мови.

Обладнання: декорації за темою уроку, індивідуальні картки учнів, обладнання до завдань та інтерактивних форм роботи, лісова галявина, квіти – малюнки.

ХІД УРОКУ

І. Організація учнів до уроку.

Встаньте діти всі рівненько

Посміхніться всі гарненько

Посміхніться ви до мене

Поверніться до гостей

Привітайтесь, добрий день.

Наш урок незвичний – на ньому присутні гості. І будемо сподіватися, що вони не змарнують з нами свій час.

Працювати на цьому уроці ми будемо під гаслом... Щоб прочитати гасло, треба скласти його з розсипаних слів.

навчати, Добре, знати, хто, хоче, все, того

(Добре того навчати, хто хоче все знати.)

А ви хочете багато знати?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Читання вірша вчителем. Послухайте, будь ласка, вірш і скажіть про яку пору року в ньому говориться. (Лунає спокійна музика)

Все прокидається поволі,

Зі сну зимового встає.

Радіє гай, радіє поле,

Земля поталу воду п'є.

Скресає і щезає крига,

Бурульки падають з дахів,

І вітерець прозорокрилий

Додому підганя птахів.

А в лісі на галяві теплій

Поміж ялинок запашних

Уперше спалахнув метелик –

Тендітний вогничок весни. А. Костецький

Про яку пору року йдеться у вірші? Обґрунтуйте свої міркування.
Які слова допомогли вам визначити ознаки весни? (Прикметники, дієслова та іменники)
А чи доречно сьогодні нам говорити про весну? Адже ще холодно, час від часу з неба на землю летять сніжинки, повіває прохолодою?
Так. Адже дні стали довшими, а ночі коротші; часто співають синички; цвірінькають веселіше горобчики; сонце все частіше з’являється на небі та посилає на землю теплі промінці; повітря не таке морозне; за календарем - весняний місяць березень.

- Так, усе правильно. Послухайте казку.

Далеко-далеко, в темному гаю, жила Весна-чарівниця зі своїми синами: Березнем, Квітнем, Травнем. Відіслала якось Весна-чарівниця творити добрі справи. А сама чекала, коли сини повернуться. Першим прийшов Березень та й розповів, що він зробив: сніги розтопив, ріки, ставки розморозив, небо поголубив, землю розкував, пташок з вирію запросив додому, розпустив перші весняні квіти. Квітень теж розповів про свою роботу: ліси позеленив, пташок привітав, поля зорав, заскородив, засіяв. Травень і про свою роботу розповів: повсюди землю зеленню вкрив, засвітив свічки на каштанах, кульбабу на луках розпустив, корів, телят, овець вигнав на вигони пастися.

Гарно подякувала Весна синам за їхню шану та любов і попросила своїх синів влаштувати їй чарівну галявину й прикрасити її квітами.

- То може ми, діти, допоможемо синам Весни-чарівниці влаштувати чарівну галявину та прикрасити її квітами?

- А щоб рясно цвіли на нашій галявині квіти, нам теж потрібно добре потрудитися, виконати ряд завдань. І з кожним успішно виконаним завданням на галявині зацвітатиме весняна квітка.

ІІІ. Основна частина уроку.

То ж розпочнемо нашу роботу.

1. Робота в зошитах. Каліграфічна хвилинка.

- Розгорніть зошити, каліграфічно запишіть число класна робота та речення, записане на дошці. У словах на місці крапок потрібно вставити літеру, яку саме - поміркуйте. Відповідь обґрунтуйте.

В. ..сна іде, красу н...се, а тій красі радіє все.

То які літери ви вставили? Чому?

Повторення:

- Що потрібно зробити, щоб знати яку букву е чи и писати в ненаголошеному складі?

Доберіть до слів весна, краса спільнокореневі прикметники, назвіть корінь.

(Весняний, красивий )

2. Стратегія "Кубування".

Завітав сьогодні в клас

На урок мови до нас

Кубик, діти, не простий,

Кубик, звісно, чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання ваші перевіряє.

Що означає?

Запитання?

Член в реченні?

З чим зв’язаний ?

- Увага! Аналізуємо завдання "Чарівного кубика".

Частина мови ? (Прикметник)
Що означає? ( Ознаку предмета)
Які можуть бути ознаки прикметників? (колір, смак,…)
На які питання відповідає? (Який? Яка? Яке? Які?)
За чим змінюються? ( За числами, родами, відмінками)
Яким членом в реченні виступає? (Другорядним )
З якою частиною мови зв’язаний? (З іменником)
Значення у мовленні. (Уточнює, прикрашає мовлення )

підсніжник Ви виконали вже два завдання. Тому час уже на нашій галявині з'являтися весняним квітам.

- Яка квітка зацвітає першою?

Я першим зацвітаю серед гаю,

І білий, наче сніг, я колір маю.

(Підсніжник)

- Правильно! Це підсніжник.

( Прикріплюю на дошці малюнок із зображенням підсніжника)

- Як ви здогадалися, що це підсніжник? (Відповіді учнів )

Як ви гадаєте, чому цю квітку так назвали?
Про що сповіщають підсніжники?
А чому люди називають їх сміливими?

3. Складання асоціативного куща (робота в групах)

- Доберіть найвлучніші прикметники до опису підсніжника

- Допоможе вам в цьому вірш, який підготували учні.

Учні: У променях сонця ніжних

Край веселого струмка

Білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з – під листка.

Отакий малий неначе

Ледь прокинувся зі сну,

Тихий – тихий, а одначе

Він привів до нас весну.

білий сміливий

тендітний

ніжний підсніжник росяний

тихий малий

- Які ж слова допомогли вам точно, красиво та влучно описати цю квітку?

- То яку роль відіграють прикметники у мовленні?

- Хто з вас хоче сам описати цю квітку?

Ця чарівна квітка росте в лісі. Її білі маленькі голівки пробиваються крізь сніг. У квітки довге пружне стебло, зелені листочки, ніжні пелюсточки. Підсніжник – тендітна і смілива квітка.

А ось і завдання, що принесли з собою ці чарівні квіти.

Завдання. Виберіть малюнок одного із предметів і підберіть до них ознаки:

Курчатко (маленьке, м’якеньке, жовтеньке, пухкеньке)

Зайчик ( сіренький, маленький, пухнастий, швидкий, полохливий)

Береза ( висока, струнка, білокора, красива)

Хто добирав прикметники до іменника чоловічого роду? Жіночого роду? Середнього?

- То який висновок можна зробити? ( змінюються за родами і зв’язані з іменниками)

- Яке закінчення мають прикметники ч.р.? ж.р.? с.р.?

Фізкультхвилинка

проліски - Молодці! І з цим завданням ви впоралися успішно. І зацвітає у нас на галявині ще одна весняна квітка. Як же вона називається? (Пролісок )

( Прикріплюю на дошку малюнок із зображенням проліска.)

-учні: Пролісок - квітка ніжна і теж дуже смілива. Навесні, ще тільки сніг починає танути, а вже пнеться догори цупкий зелений паросток. І квітів прогляне враз так багато, що земля стає синьо-блакитною від рясного холодного цвіту. Пролісок долає всі перепони, щоб випнутися на світ. Тому квітку спочатку так і називали - пролісок.

4. Самостійна робота в групах.

Завдання. Дібрати до поданих прикметників іменник, визначити рід. Вправа

а) Глибоке, спокійне, синє ….;

б) смачне, соковите, велике …;

в) чиста, прохолодна, прозора … .

- Що допомогло вам визначити рід прикметників?

- Зробіть висновок. Група»Доповідачі» - прикметники змінюються за родами і завжди

стоять в тому ж роді, що й іменник, з яким вони зв’язані.

pсон трава 5. Гра « Відгадай, яку квітку задумали»

Я пухнаста і красива

В мене світло-синя голова.

Пелюсточки всі ворсисті,

А стебельця аж сріблисті.

Як наступить темнота,

Вмить пелюсточки згорта.

Вранці знову розгортаю:

Сонце, світ і ліс вітаю!

- Яка це квітка? (Сон – трава)

- Які слова допомогли впізнати цю квітку? (Прикметники)

- Які прикметники ви запам’ятали?

- І зацвітає на нашій галявині чудова квітка сон-трава.

( Прикріплюю на дошку малюнок із зображенням сон-трави )

Погляньте уважно на ці квіти. На що вони схожі? (На сині тюльпани )
А яке у квітки стебло? (Волохате, з дрібно порізаним листям )

Як ви гадаєте, чому так назвали ці квіти? (Тому що ця квітка закриває свої оченята у хмарну погоду та коли настає вечір. Вона ніби засинає. Тому й назву має таку — сон-трава.)
Які ж прикметники характеризували цю квітку?

Вчитель. Ще в народі її називали "простріл" за пухнасте розчесане листя. Старенькі бабусі кажуть, що сон-трава дуже корисна: якщо носити її при собі, вона проганяє нечисту силу. У давнину старі люди тримали цю траву на добро.

Завдання: Творчий словниковий диктант.

Записати антоніми до поданих слів: холодний, низький, брудний, вузький, злий, дешевий;

Дібрати синоніми до поданих слів: веселий (радісний), відважний (сміливий, хоробрий).

- Молодці! І з цим завданням ви впоралися успішно. Розпускає свої квіти мати-й-мачуха. (Прикріплюю малюнок із зображенням квітки на дошку.)

18934 - З чим асоціюються у вас слова мати, мачуха?

- А чому квітка має таку назву? Зверніть увагу на листочки цієї квітки. Верхня частина листочка зелена і гладенька. Якщо прикласти його до руки або щоки, то відчувається прохолода. Нижня частина листочка вкрита білими ворсинками. Якщо її торкнутися, виникає відчуття тепла. Ось і кажуть в народі: один бік, як мати рідна, зігріває, а другий, ніби мачуха,

холодом віддає. Звідси й назва пішла.

6. Записування під диктування речення.

Ось на пагорбі, пригрітому весняним сонцем, з'являються жовті квіточки, та такі яскраві, наче ввібрали в себе перші теплі промені.

- Поясніть правопис слів "весняним, з'являються".

Доберіть синоніми до слова яскраві. (Ясні, виразні, світлі)
Підкресліть у реченні прикметники. У якому числі вони вжиті?
То прикметники змінюються за числами чи ні?

Давайте проаналізуємо прикметник весняним як частину мови (один учень біля дошки)

- Молодці! І зацвітають у нас на галявині барвінок та конвалія. (Учитель прикріплює на дошку малюнки із зображенням барвінку та конвалії.)

барвінок конвалія - Вам знайомі ці квіти?

7.Робота над реченням. І ці квіти пропонують вам попрацювати над реченнями. У кожного з вас на парті є листок із завданням.

― У якому реченні утворений прикметник вжито в переносному значенні? (У першому реченні «з калинових вуст» вжито в значенні «з червоних вуст».)

Молодці! То який висновок можна зробити? (Прикметники збагачують нашу мову, роблять її гарною, виразною, мелодійною, багатою )
За чим змінюються прикметники?

- Я зараз прочитаю вірш, а ви визначте число і рід всіх прикметників. Думаю, що вам це зробити буде неважко, бо вірш складається з одного речення.

Ніжна, мила, світанкова, ясна, чиста, колискова, мелодійна, дзвінкотюча, дивна, радісна, співуча, лагідна, жива, казкова, красна, чарівна, шовкова, найдорожча, добра, власна, мудра, сонячна, прекрасна, солов’їна, барвінкова, калинова, українська, рідна мова.

- А чи знаєте скільки прикметників вжито в цьому реченні? (28!)

- Як же нам за 1хв визначити число і рід всіх прикметників? (Всі прикметники залежать від іменника – мова, відповідають на питання яка?, мають закінчення –а, ж.р.)

- Отже, ми ще раз з вами переконалися в тому, що прикметники відіграють важливу роль в нашому мовленні.

Сьогодні на уроці ми заквітчали галявину чудовими весняними квітами. Звичайно, з приходом весни розквітнуть ще ніжні фіалки, стрункі нарциси та тюльпани, милуватимуть

око первоцвіт та гусяча цибулька.

8. Гра "Мікрофон".

- Квіти дарують нам насолоду, а ще що?

(Радість, спокій, красу, загадковість, гарний настрій, любов, ніжність, цікавість, свіжість, тепло, ... .)

- Але квіти теж хочуть сказати нам про свої почуття. (Учні виступають у ролі квітів.)

Підсніжник

Я з'являюся найпершим, коли ще лежить сніг. Мене вважають сміливим і мужнім. Але тільки-но я зацвітаю, мене зривають. Мені сумно. Через те я потрапив до Червоної книги України. Але від цього мене не стало більше. Ось чому я не радію!

Надія лише на тебе, друже!

Пролісок
Іще сніг не зійшов із землі,
А з-під нього рослини малі
Визирають і сонце вітають,
Синім цвітом вони зацвітають.
Якщо рідну природу ти знаєш,
То одразу ці квіти впізнаєш.
Я - пролісок. Нас теж стає все менше і менше.

Мені сумно.
Надія лише на тебе, друже!

Сон-трава

Ллється зранку навкруги

Знов мелодія весни –

Тиха, ніжна, колискова...

То співає цвіт ліловий.

Бо у лісі ще жива

Гарна квітка сон-трава.

Через красу та лікувальні властивості сон-траву нещадно винищують. А як хочеться, щоб збереглися назавжди чудові фіолетово-лілові килими сон-трави в наших лісах!

Конвалія

Мої квіточки ніжні,

Такі білосніжні.

Тоненькі, тендітні,

Ласкаві, привітні.

Послухай, як срібно

Дзвенить голосок:

"Не треба, не треба зривати квіток!" Надія лише на тебе, друже!

Червона книга

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти?

Конвалії й фіалки ніжні,

І вісник березня - підсніжник?

Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче?

Троянда степу, квітка мрії,

Жар-цвітом землю не зігріє?

Ми всі господарі природи,

Тож збережемо її вроду! М. Познанська

- То що означає червоний колір на гранях нашого "чарівного кубика"? (Пересторогу, попередження. Це колір "Червоної книги")

-А як, на вашу думку, потрібно оберігати квіти? (Міркування учнів.)

- Так, адже ви бачите, яка гарна наша земля, коли все оживає, розквітає, пробуджується від зимового сну.

- Отож, діти, ви маєте милуватися квітами, торкаючись їхньої краси лише серцем. Адже вони ще мають милувати око і інших людей.

V. Закріплення вивченого.

Спробуємо узагальнити знання про прикметник за допомогою «кубування»

VІ. Рефлексія. Підсумок уроку.

― Отже, ми добре працювали на уроці. Бачите, як весело посміхається до нас весняне сонечко і посилає нам свої ясні промінчики тепла! Тепер наша лісова галявина купається в теплих, ясних промінчиках нашого сонечка. Наші лісові друзі вдячні вам, що ви розтулили хмаринки за допомогою своїх знань про прикметник.

― Якими прикметниками ви, діти, охарактеризуєте наш урок? (Цікавий, незвичайний, прекрасний, святковий, оригінальний, …)

― Що сподобалося на уроці найбільше?

Характеристика роботи учнів, оцінювання їх знань й умінь.

ІХ. Домашнє завдання

― Діти, на згадку про наш урок я хочу подарувати вам ці квіти. На зворотньому боці

знайдете домашнє завдання.

І-в. Дібрати прислів’я, в яких зустрічаються прикметники.

ІІ-в. Скласти загадку про квітку, яка вам подобається, використовуючи прикметники.

Дійсно, добре того навчати, хто хоче все знати!
Поаплодуємо собі за хорошу роботу.

На уроці про прикметник ми говорили,

Рід, число, ознаки уточнили.

Ми й про роль і значення сказали

Багато цікавого про квіти ми пізнали.

Завдання нові нас покличуть в майбутнє,

Найскладніше ж завдання – життя.

Тож старайтеся, діти, все вправно вивчати!

Пам’ятайте: скарб учня – знання!

64018183_7[1].png

Додаток № 2

Вправи, ігри та завдання на розвиток інтелекту дитини.

Інтелектуальні і гри .

Розвитку дітей можуть сприяти інтелектуальні ігри, які проводяться з учнями 1-3 класів за рахунок годин, виділених на індивідуальну роботу ( двічі на тиждень).

У грі має бути 7-9 школярів.

Діти ви часто чули від учителя та батьків: «Думайте!Думайте!А ви, мабуть, сиділи і запитували себе: «А що то значить «думати?»

І справді, одна річ, наприклад, малювати: взяв папір, олівець і малюй собі, що хочеш, Адже ви всі можете розповісти, що ви робите, або намалювати, приміром, м’яч ? Отож пригадаємо етапи роботи детальніше: розгортаєте альбом, берете олівець великим і вказівним пальцем тощо.

А чому так легко можете розповісти? Бо навчилися, вмієте це робити. Так ось, думати, виявляється, також можна навчитися. Людина влаштована досить складно, складніше за будь-яку сучасну машину. Вона має такі «механізми», які відповідають за те, щоб людина думала. Їх, як і м’язи треба тренувати, щоб вони добре працювали. «Механізмів» дуже і дуже багато, тому що мислення – важка і відповідальна справа. Від сьогодні ми й почнемо тренувати наші «механізми»,щоб вони могли швидко думати, бути розумними дітками.

Отож, приступаємо до наших ігор.

Гра № 1

Розвиває наочно-образне мислення.

Пропонуємо дітям п’ять карток. На 4-ох зображені предмети, схожі між собою, і тільки один з них відрізняється від усіх інших.

Запитання до учнів:

Який предмет тут зайвий?

Якщо їм важко відповісти, слід розпитати: для чого призначені предмети, кому слугують та інше.

Набори слів.

Шуба, зимова шапка, теплі чоботи, шарф, солом’яний капелюх.
Хліб, сир, вершкове масло
Стіл, стілець, дерев’яна лінійка, шпаківня, настільна лампа.
Розгорнута книга, альбом для малювання, блокнот, зошит.
Слива, яблуня, вишня, абрикос, помідор.
Кіт, собака, заєць, лисиця, рись.
Пляшка, каструля, банка, склянка, графин.
Пензлик, олівець, мольберт, картина, аркуш паперу.
Торт, портфель, сумка, валізка, рюкзак.
Кінь, корова, олень, баран, заєць.

ГРА № 2.

Сприяє переходу від наочно-образного мислення до логічного. Діти, не записуючи, на слух мають знайти зайве слово і пояснити, чому воно зайве.

Виделка, ложка, тарілка, ключ.
Стіл, стілець, ліжко, пальто.
Вуха, рот, ніс, бант та ін.

ГРА № 3.

Розвиває увагу, образне мислення.

Розглядаючи малюнок, треба визначити, які предмети на ньому «заховані», назвати їх ( на малюнку контурно зображено кілька предметів).

ГРА №4. Протилежності на малюнках. Зображено 5 предметів. Один з них виділений рамкою. Треба визначити, який з 4-х предметів, розташованих поряд з ним, протилежний йому своїм призначенням.

Повітряна куля – дирижабль, літак, ракета, парашутист.

Сонце – зашторене вікно, настільна лампа, квітка, запалена свічка.

Олівець – зошит, ручка, альбом, гумка.

Клей ПВА – ножиці, пензлик, папір, олівець.

ГРА 5. Поліпшує спостережливість і образну пам'ять.

Складіть перелік предметів, що знаходяться в класі.
По пам’яті опишіть учителя( одяг,зачіска, риси обличчя, хода). Це завдання сприяє також збагаченню словникового запасу школярів.
Швидко опишіть предмет, який вам показали ( його якості).

Приміром, показуємо дерев’яну лінійку і запитуємо: «яка вона?». Відповідь: дерев’яна , прямокутна, світла, з цифровими поділками: довжина, ціна. Або показуємо ключ. Діти мають відповість: залізний, сірий, з круглим вушком, завдовжки 5 см тощо. Далі: олівець, книга, ручка тощо.

Наступний етап: почергово показуємо предмети, якості яких необхідно назвати без пауз.

ГРА № 6. Розвиває операції узагальнення.

Вам доводилось бачити пригодницькі фільми, у яких розвідники зашифровують якесь секретне повідомлення, щоб ніхто не міг прочитати.

Розвідник записує текст цифрами, щоб він займав якнайменше місця.

А ми скоротимо оповідання Л.М.Толстого «Пилипок», «Сливи». Запишемо його одним чи двома реченнями так, щоб кожен, хто їх прочитає, одразу зрозумів, яке саме оповідання.

ГРА № 7Розвиває вміння виділяти головне, узагальнювати. Придумуємо заголовки до невеликих заміток з дитячої преси.

ГРА № 8. Розвиває швидкість дії внутрішнього плану. Пропонуємо дітям читати слова навпаки: літак-катіл тощо.

Написання творів.

Мета: вміння висловлювати почуття, думки.

Дітям пропонується написати на окремих аркушах коротенькі твори на тему:

«Яке слово мене найбільше радує?»
«У кого б я перетворився і чому?»
«Якби я був чарівником, то що б я зробив?»
«Якби я був президентом, то…»
«Якою буває добра душа?»
«Цікава людина, яка вона?»
«Про що розповів мені сон?»

Написання оповідань на теми:

«Чому дорослі не граються іграшками?»
«Чи може плакати земля?»
«Що таке лінощі, і як від них вилікуватися?»
«Що таке краса?»
«Що викликає усмішку?»

Театралізована дійсність.

Вправи на розвиток мімічних рухів ( підвести брови, опустити брови, насупити брови, надути губи, опустити куточки вуст, посміхнутися).
Етюди на розпізнання різних жестів та мімічних засобів, які визначають емоційні стани ( « Маленький скульптор», «В магазині дзеркал»)
Етюди на розвиток виразності жестів ( «зачарована дитина», «Я не знаю», «Гра в сніжки», «Гра в камінці»).
Етюди на розвиток уміння виражати свій подив ( «подив», «Круглі очі»).
Етюди на розвиток уміння висловлювати емоційні почуття радості, задоволення ( «Золоті крапельки», «Солодкі цукерки»). Виражальні засоби: рухи( нахил голови, характерні рухи рук, ніг), міміка (заплющені очі, усмішка).
Ігри-драматизації різних казок ( «Котик і півник», «Червона шапочка», «пригоди Незнайка та його друзів», «Рукавичка»).

Словесна творчість.

Гра «Інтерв’ю».

Мета : розвивати змістове значення мови, уміння співвідносити слова з метою дій.

Діти придумують запитання для своїх товаришів:

Як тебе звати? Скільки тобі років? У якому класі вчишся? Що тобі подобається в школі? Який у тебе улюблений колір? Твої улюблені ігри?

Ігри зі словами.

Мета: розвивати темпоритм слова, просторове чуття, динамічну інтонацію.

а) Анаграми – перестановки букв у словах:

б) сходинки

в) перша буква.

Діти називають слова із заданої букви.

г) доповни речення.

Педагог називає перше слово, діти по черзі продовжують речення:

Я іду…
Я іду в село…
Я іду в село сьогодні…
Я іду в село сьогодні вранці…
Я іду в село вранці з мамою…
Я іду в село сьогодні вранці з мамою і татом…

Словничок настроїв.

Діти складають словничок епітетів до слова «настрій»: святковий, урочистий, радісний, веселий, жартівливий, смішний, світлий, прекрасний, казковий, бадьорий, піднесений, сонний, лінивий, неспокійний, тривожний, сумний, похмурий,сердитий, насмішкуватий.

Вправи на розвиток динамічної інтуїції та м’язового чуття.

а) Намалювати фігуру по пам’яті після того, як її обвели.

Гра «Покажи букву». Дитина показує букву рухами тіла та мімікою.
Заняття – ігри «Домалюй предмет»

Мета: формування зображувальний рухів, впевненості руки, розвивати творчу у яву.

Малювання спіральних ліній:

Діти малюють характерні спіральні лінії для образів.

Додаток № 3

Ігри розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.

Розв’яжи приклади:

(198+363):37

936:9+12*36

За аналогією придумай, запиши і розв’яжи приклади із слідуючим порядком дій:

– 1)додавання;2)множення;3)віднімання.
– 1)множення;2)ділення; 3)віднімання.

Знайди розмір невідомої сторони прямокутника, якщо площа

першого 12 см², а другого 8 см².

2 см ?

? 4см

Обчисли периметри прямокутників і порівняй їх

Заміни групи слів спільною для них назвою

кілометр дециметр

метр

міліметр

сантиметр

м²

дм²

ар см²

тонна

центнер

кілограм

грам

гектар

місяць

доба

година

хвилина

секунда

рік

Загадкові квадрати

1	8	29	28
30	27	2	7
4	5	32	25
31	26	3	6

Числа будь-якого ряду( а також суміжних чотирьох клітинок) у сумі дорівнюють 66.Скільки разів у цьому квадраті можна знайти цю суму?

⁷	³¹	³	¹⁷
⁵	¹³	¹	²⁸
⁶	⁹	²²	⁴
²⁷	⁴	¹⁵	⁸

Як розділити квадрат на дві рівні фігури,щоб сума чисел у кожній з них дорівнювала 100?

³¹	⁸	³⁰	⁵


³⁴	¹	³⁵	⁴
⁷	³²	⁶	²⁹
²	³³	³	³⁶

Які числа треба вписати в порожні клітинки. щоб сума чисел кожного ряду дорівнювала 111?

Пригадай правила знаходження невідомого множника, діленого, дільника і заповни пропуски числами так, щоб у відповіді було 54. Перевір себе.

54 =

_* 6

108:

27_*

: 2

3 _*

Гра « Геометричний ланцюжок»

Мета : тренувати уміння дітей розрізняти фігури за формою, величиною, складати інші картинки.

Виготовляють набір фігур різних за формою, кольором і величиною. Учні колективно складають різні картинки.

Робота з паличками( сірниками)

Скласти два трикутника з 5 паличок.
Скласти з 7 паличок два квадрати.
Побудуй будиночок з 11 сірників. Потім поверни його до себе іншим боком, переклавши тільки один сірник.
Скласти з 10 сірників три квадрати. Які 2 сірники треба забрати, щоб залишилось 2 квадрати ? 1 прямокутник?

а б

З яких геометричних фігур складено чоловічка? Скільки кружечків, трикутників, квадратів, відрізків?

Перегни один квадрат по діагоналі, а другий так, щоб збіглися протилежні сторони. Розріж їх по лініях згину. Склади з утворених половинок квадратів різні фігури.
Як у кімнаті можна поставити 2 стільці, щоб біля кожної стіни стояло по стільцю.
У двох носорогів було два роги. А скільки рогів у двадцяти носорогів?
Батько і діти їхали на велосипедах. У всіх велосипедах було 7 коліс. Скільки серед цих велосипедів було триколісних і скільки двоколісних?
Напишіть число 531 п’ятьма трійками.
Палиця має 2 кінці. Скільки всього кінців у двох з половиною палиць?